| dbo:abstract
|
- بليعال (בְלִיַּעַל بلي-عال' هو اسم وصفي في العبرية تعني «لؤم» تأتي من كلمتين: بيلي - (בְּלִי «لا») وعال (יָעַל «قيمة»): أي «لا قيمة لها». في القرن الأول، تم استخدام كلمة "Belial" بليعال، كاسم للشيطان ورمز للشر والباطل. وهكذا، عندما كتب الرسول بولس في 2 كورنثوس 15:6، في شرحه للمتناقضات، قال "ما هو الانسجام بين المسيح وبليعال؟ أَوْ أَيُّ نَصِيبٍ لِلْمُؤْمِنِ مَعَ غَيْرِ ٱلْمُؤْمِنِ؟ يذكر المصطلح سبعة وعشرون مرة في الكتاب المقدس، في آيات مثل ما يلي:
* «رجل دنيء (بالعبرية آدم بيلي يال)» الأمثال 12:6 في هذه الاماكن 27 المذكور فيها «بني بليعال» التعبير (בְּנֵֽי-בְלִיַּעַל بني beliyaal) يظهر 15 مرة للإشارة إلى شخص قاس وخبيث، إلى عابدي اوثان، مغتصبين، اشرار، وعديمي النفع. أبناء رئيس الكهنة عالي أو ايلي كانوا أبناء بليعال "
*
* (ar)
- (či Beliáš) je jedním ze čtyř korunních knížat pekla. Poprvé se o něm zmiňují židovské apokryfy. Jeho dalšími jmény jsou Belhor, Baalial, Beliar, Belias, Beliall, Beliel, Bilael, Belu, z hebrejštiny בְּלִיַּ֫עַל Bəliyyáal, ve starších skriptech Matanbuchus, Mechembuchus, Meterbuchus. (cs)
- Belial és un dimoni, el nom del qual significa en hebreu "sense vàlua". Viu al nord de l'infern i té més força al mes de gener. Sol governar els elementals de terra, que llença en hordes destructores sobre la Terra. Segons les versions, és el pare de Llucifer o el seu subordinat. S'associa a la luxúria i a tot el que impliqui bruixeria. En l'obra de John Milton, el Paradís Perdut, aconsella abandonar la guerra directa contra el Cel. Té una aparença agradable i convenç els sacerdots que abandonin la seva fe. (ca)
- Belial (hebr. בליעל); bzw. Beliar (griech. Βελίαρ) ist eine dämonische Gestalt aus der Bibel. (de)
- Belialo, aŭ Belial aŭ Beliar aŭ Baalial. Tiel estas nomata demono en la antikva juda kulturo, kvankam dekomence en la profeta literaturo per la hebrea בליעל estas indikata ulo senvalora, eble morale deficita. Eble kiel demono ĝi ĝuis kulton ĉe la loĝantaro de Sidono. Ĉe iuj hebreaj sektoj, laŭ la apokrifa malnova testamenta literaturo, ĝi indentiĝis eĉ kun Satano kaj kun Serpento, eble aludanta al tentinto de Evo. En apokrifaĵoj de la judeca epoko, la nomo aperas kiel ĉefo de la demonoj aŭ de multaj demonoj; en marmorta Qumrana manuskripta restaĵo Belial gvidas la kontraŭ la (1QM). En la novtestamenta literaturo, Belial estas eksplicite difinita kiel diablo kontraŭanto de Kristo (2kor 6,15). Balial en okcidenta literaturo funkcias kiel pereiga ulo; John Milton, en sia , ĝin ludigas demono de malĉasteco ĝin distingigante el Satano. Aliloke en la mezepokaj rakontaroj ĝi hierarkie supreniras ĝis la digneco de reĝo de la Infero kie disponas je okdek legioj da demonoj. Nocioj kunrilataj
* Demonologio
* Diablo
* Judismo
* Kristanismo Eksteraj ligoj [1] [2] (eo)
- Belial (Hebrew: בְּלִיַּעַל, Bəlīyyaʿal) is a term occurring in the Hebrew Bible/Old Testament which later became personified as the devil in Christian texts of the New Testament. Alternate spellings include Baalial, Balial, Belhor, Beliall, Beliar, Berial, Bylyl and Beliya'al. In the Secret Book of John, an early Gnostic text, the ruler of the underworld is referred to as Belias. (en)
- Bélial ou Béliar est un terme qui apparaît dans la Bible hébraïque. Il en vient à personnifier le Mal dans la tradition juive et chrétienne de l'Antiquité. Il figure parmi les démons dans les croyances occultes. (fr)
- Belial también llamado Baalial, Balial, Belhor, Beliall, Beliar, Berial y Beliya'al. Su nombre se deriva del hebreo bliya'al. Es una palabra compuesta por bliy (bel-ee) (#1097 del Diccionario Strong's), que significa «corrupción». [Así se usa en Isaías 38:17]El segundo término es ya`al (yaw-al') (#3276 del Diccionario Strong's) que significa «ganancia». [Así se usa en Isa 30:5; Job 21:15; Jer 7:8...]Por lo tanto muchos especialistas atribuyen a Belial los significados de «el de ganancias corruptas», «el desobediente» o «el rebelde». Se le da también los nombres de «señor de la arrogancia» o «señor de orgullo» y «el hijo del infierno» (Baal ial). Desde la Edad Media ha sido considerado como príncipe de los infiernos. En el judaísmo los hombres impíos son considerados los «hijos de Belial». Belial, es un poderoso demonio y príncipe del infierno, también se le relaciona con la verdadera independencia, la autosuficiencia, el orgullo y la realización personal. Se ve complementado por Satanás, Lucifer, Leviatán y Lilith. Su nombre aparece en los manuscritos del mar muerto, específicamente en Guerra de los hijos de la luz contra los hijos de las tinieblas, en cuyo texto relata una guerra profética entre el bien y el mal donde los hijos de las tinieblas llevan por líder a Belial. También es mencionado en el texto apócrifo el testamento de los doce patriarcas donde el demonio es el opositor directo de Dios. Se dice que el infierno no ha recibido espíritu más disoluto, más borrachón, ni más enamorado del vicio por el vicio mismo. Sin embargo, su interior es hermosísimo, tiene un talante lleno de gracia y dignidad y el cielo no ha perdido otro más bello habitante. Tributábasele culto en Sodoma y otras poblaciones, pero jamás se atrevieron a erigirle altares. Para cuando se reanudó la escritura de la Biblia en el siglo I, el término Belial se usaba como un apelativo de Satanás. Por lo tanto, cuando el apóstol Pablo escribió en su serie de contrastes paralelos «¿Qué armonía hay entre Jesús y Belial?» (2 Corintios 6:15), se interpreta que Jesús es incorruptible y Belial corrompe los pueblos de la tierra [Isaías 38:17; Hageo 2:4] John Milton, en su obra El Paraíso perdido, dice de él: (...)El último fue Belial. Nunca cayó del cielo espíritu más impuro ni más torpemente inclinado al vicio por el vicio mismo. No se elevó en su honor templo alguno, ni humeaba ningún altar, pues Belial se era suficiente; pero, ¿quién se halla con más frecuencia en los templos y los altares, cuando el sacerdote reniega de Dios, como renegaron los hijos de Elí, que mancharon la casa divina con sus violencias y prostituciones? Reina también en los palacios, en las cortes y en las corrompidas ciudades donde el escandaloso estruendo de ultrajes y de improperios se eleva sobre las más altas torres y cuando la noche tiende su manto por las calles, ve vagabundear por ellas a los hijos de Belial, repletos de insolencia y vino. Testigos las calles de Sodoma y la noche de Gabaa, cuando fue menester exponer en la puerta hospitalaria a una matrona para evitar rapto más odios. El paraíso perdido, John Milton (es)
- Belial (bahasa Ibrani: בְּלִיַעַל) (juga Belhor, Baalial, Beliar, Beliall, Beliel, Beliya'al) adalah sebuah istilah yang muncul dalam Alkitab Ibrani. Kata tersebut kemudian menjadi personifikasi dari iblis dalam teks-teks Yahudi dan Kristen. (in)
- 벨리알(히브리어: בְּלִיַּ֫עַל, 라틴어: Belial)은 유대교 외경에 나오는 단어로 부도덕이나 가치 없음과 같은 악에 성격을 부여하여 사용하는 말이다. 단어의 어원은 명확하지 않지만, 히브리어로 ‘가치 없는 자’, ‘건달’, ‘야비한 자’, ‘사악한 자’라는 뜻이 있다. 벨리알이라는 이 말은 보통명사였지만 이윽고 악마 그 자체로 여겨지게 되었다. 사도 바울로는 사탄과 같은 뜻으로 이 말을 사용하였다. 희년서에는 할례를 받지 않은 이방인을 “벨리알의 아들”이라고 기술하였다. 고에티아에서는 벨리알이 매우 정중한 악마라고 말하고 있다. 벨리알은 또한 거짓말과 범죄의 악마이다. 지옥의 제후 가운데 하나로서 그는 악마 군단 80개를 통솔하고 있으며 그의 통치는 지옥의 북쪽 지역까지 뻗쳐 있다. 그는 지구의 원소를 통제하며 지상에 거주하는 악마들 위에 군림하고 있다. 지옥의 다른 제후들로는 , 아스모데오, 등이 있다. (ko)
- Belial of Beliar (Hebreeuws: בְלִיַּעַל, bĕli-yaal, "waardeloos") is een demon die bekend is in het jodendom, christendom en satanisme. Beliar en Belial zijn synoniemen door een gebruikelijke verschuiving in uitspraak in het Aramees. (nl)
- ベリアル（Belial、Beliar、Berial）は、悪魔、堕天使の一人。その名は「悪」を意味するとされている。 (ja)
- Belial, detto il "malvagio" (o anche Devy, Barons,'Belhor, Baalial, Beliar, Beliall, Beliel; dall'ebraico בליעל bəliyyáʻal, "senza valore", "niente di buono", o anche beli ya'al = "per non rialzarsi mai", o ancora baal 'ia'l, "falso dio", "idolo" o "dio superbo", "arrogante") fu una potente figura mitologica demoniaca dell'Antico Testamento e, in genere, di tutta la antica tradizione giudaica, a volte usato come sinonimo di Satana, ma in alcuni casi identificato come il serpente che tentò Eva, esattamente come avvenne per la figura mitologica demoniaca di Asmodeo; pare che fosse adorato dai Sidonii, e fu anche il 68° spirito nel testo della Piccola Chiave di Salomone. Nella tradizione mitologica ebraica non è esattamente un nome proprio, bensì un nome comune, il cui significato sarebbe colui che è privo di valori. La citazione è tradotta da uno dei rotoli del Mar Morto dove viene anche citato nuovamente in un racconto di un sogno di Amram padre di Mosè, e in un altro rotolo titolato . In un testo apocrifo dell'Antico Testamento, chiamato l'Ascensione di Isaia, il suo nome riappare: dove Matanbuchus, o Mechembuchus potrebbe essere un secondo nome di radice semitica, forse matan buch'us = offerta a Buch'us, da mitologia ittita. Spesso viene identificato anche come fratello di un altro demone, Baphomet.Nel Testamento dei Dodici Patriarchi appare soprattutto nelle storie delle tribù di Simeone e Levi. Il suo nome, in definitiva dio del nulla di buono, fu applicato a molti comportamenti malvagi nell'Antico Testamento, dalla lussuria di Beniamino per Gabaa, ai figli di Elia, dall'insolenza di , ai nemici del Re Davide, quindi ai malvagi consiglieri del Re Roboamo, etc. Nel Nuovo Testamento questo nome appare in 2 Corinzi 6:15: "E quale accordo fra Cristo e Beliar? O quale relazione c'è tra il fedele e l'infedele?". Nel Cristianesimo il nome fu usato sempre per riferirsi a un demone. Un inquisitore francese del XVI secolo, Sebastian Michaelis, lo definì un angelo ribelle come Lucifero, signore dell'arroganza e della superbia. Nella Vulgata invece è il nome del torrente della morte, oppure viene definito il padre, il capo degli uomini empi.Belial (it)
- Belial é um demônio presente na mitologia cananita, que o determinava como o adversário do povo "escolhido". É o 68º espírito listado na Goetia. No Cristianismo, Belial é mencionado também no Novo Testamento como o oposto da luz, do bem e de Jesus Cristo. Seria o mais importante demônio na Terra, que comandava as forças da escuridão contra os homens de bom coração. Criado junto com Lúcifer, de Belial foi dito ser um rei do inferno e comandante de 80 legiões. (pt)
- Belial, także: Beliar, Berial, Mroczny Starzec, Albatros (od hebr. בְּלִיַּ֫עַל belijja'al, czyli połączenie 'blj' – negacja i 'ja'al' – użytek) – jeden z upadłych aniołów (w niebie należał do chórów Cnót i Aniołów) i czterech piekielnych książąt (pozostali to Szatan, Lucyfer i Lewiatan), symbolizuje płodność ziemi, niezależność oraz kierunek geograficzny północ. Często jest utożsamiany z Szatanem. Dosłowne tłumaczenie brzmi „ten, który nie ma pana”, „niegodziwiec świata”, „ten, który podnosi bunt” bądź „nic niewart”. w The Origin of the Names of Angels and Demons in the Extra-Canonical Apocalyptic Literature to 100 A.D. przypuszcza, że Belial to dawna nazwa Szeolu. Według (Greek influence in Jewish eschatology) Beliar nigdy nie był aniołem; autor ten porównuje go do Arymana, czyli niezależnego i równego Bogu przeciwnika. (pl)
- Велиар, Велиал, Белиал, Белиел — в Библии падший ангел. Название происходит от ивр. בליעל (белия́ал) — «не имеющий жалости». В Библии имя Белиал (в синодальном переводе Библии чаще всего передаётся описательно) связано с такими понятиями как «суета», «ничто». Считается самым сильным падшим ангелом, превосходящим даже Люцифера[кем?]. Выступает в роли трикстера - обольстителя человека, совращающего к преступлению для того, чтобы человек понял на собственном опыте абсурдность таких дел в мире, где сила действия равна силе противодействия. Этот ангел обычно является в прекрасном облике, он свиреп и лицемерен, но его юный, прекрасный, безобидный облик заставляет в этом усомниться. Однако является главным врагом Самаэля, среди падших ангелов на земле и борется против Самаэля за власть и души людей. Упоминание Велиара в Библии можно встретить, например, в следующих местах:
* …viri civitatis illius filii Belial id est absque iugo (Суд. 19:22, Вульгата);
* и вражду положу между тобою и между женою, и между семенем твоим и между семенем ее; оно будет поражать тебя в голову, а ты будешь жалить его в пяту (Бытие 3:15 ) («Жители города того, дети Белиала, то есть, без ярма». Синодальный перевод: «жители города, люди развратные»)
* «Какое согласие между Христом и Велиаром?» (2Кор. 6:15; синодальный перевод: «Какое согласие между Христом и Велиаром?»);
* «Слово велиала пришло на него; он слег; и не скоро проснётся» (Пс. 40:9) (ru)
- Belial (בְלִיַּעַל bĕli-yaal) eller Beliar (”ondska”, ”fördärv”) är en term som förekommer i Gamla Testamentet, exempelvis i Femte Moseboken 13:14 (”ondsinta män”). I svenska bibelöversättningar förekommer termen endast i Nya Testamentet, i Andra Korintierbrevet 6:15 (”Beliar”). I Qumranskrifterna framställs Belial som Guds fiende. Belial försöker locka människorna till avfall och bli fientliga mot Gud. arameiska översättning tolkar ordet som ungefär "laglöshet". Talmud Bavli (Sanhedrin 111b) delar upp ordet i "bli" (utan) "ol" (ok). Det tolkas alltså som syftande på människor utan moral. I betydligt senare mystiska skrifter har ordet kommit att symbolisera ondska. Det finns även exempel från katolsk exorcism där ordet står för en ond ande. Inom reformjudendomen försökte bibelforskare vid slutet av 1800-talet koppla ordet till den babyloniska gudinnan . Inom traditionell, ortodox judendom saknar begreppet i dag betydelse. (sv)
- Веліал, Беліал, Беліел, Агріель — назва демонічної істоти, що зустрічається у текстах Біблії, і яка пізніше стала позначенням диявола в єврейських та християнських текстах. Назва походить від івр. בליעל (беліяал) — «той, що не має честі, нечестивий, нікчемний». В Біблії ім'я Веліал (у перекладах Біблії ім'я Беліал найчастіше передається описово, декількома словами) пов'язане з такими поняттями як «суєта», «ніщо». Вважається найсильнішим упалим ангелом, що перевершує навіть Люцифера. Виступає в ролі спокусника людини, який спокушає її до злочину. Цей демон зазвичай прекрасно виглядає, проте він лютий і лицемірний, але його зовнішність юна, прекрасна і змушує засумніватися в цих якостях. У текстах на івриті зустрічаються фрази про «синів Беліала». Септуагінта і пізніше перекладений із неї Старий Завіт ранньохристиянської церкви іншими мовами, як правило, передає вірші із словами «синів Беліяла» з Біблії написаної івритом, або як «беззаконників», або ідіомами «сини мору», а не як особисте ім'я «сини Беліяла» і що перекладається як «сини нікчемності». Фрази, що починаються на «сини», є загальноприйнятою семітською ідіомою, наприклад, «сини руйнування» або «сини беззаконня» і т. ін. (uk)
- 彼列（英語：Belial），也拼為Beliar、Berial和Blil`，亦稱貝利亞爾，是所罗门七十二柱魔神中排第68位的魔神，位階為王，統帥50個軍團。是驾驶烈火战车的美麗天使，聲音動聽，他诞生在米迦勒等其他天使之前。专职分辨真伪，辨明敌友。《魔法書》中的彼列是一位貌美卻墮落的天使，乘坐著火戰車，用詭辯的言語挑撥親人間的關係。在地獄擔任外交使節的任務。相傳許多書中都有提到祂原本是力天使墮天之後變成的惡魔。在《地獄辭典》裡說曾是古代腓尼基的西頓人崇拜的神。由此可見作為異教神的彼列是擁有極為高的地位，但當異教神都被當成惡魔時，彼列被稱為“卑鄙者”、“無賴”和“無價值”也並不奇怪。 最早是巴勒斯坦地區猶太教傳說中的地獄之王，主宰猶太教的整個火焚谷與所有死人和惡魔，在希伯萊語中，「Belial」是象徵著「無價值」、「無賴」、「破滅」等一切歸於「惡」的意思。在《新約聖經－哥林多後書》第六章十四節則以「黑暗之子」，因為彼列的身份和耶穌基督對立，經註釋為撒旦的別名，在《死海文書》之《光之子與暗之子之戰》中，則指稱彼列為天之副君主，暗之軍團的大統率、叛天的首謀首惡。自稱原名Satanail，是所有墮天使中最危險、兇惡的一名，以身為第一位誕生的天使而自負。他在墮天后最成功的一次反撲行動是唆使猶大王國再次悖逆神，轉而膜拜其邪術，以致見棄於神、被巴比倫滅亡。 在彌爾頓的《失樂園》中，彼列有著堂堂的相貌與優雅的動作，像個會說好聽話的貴族子弟。對撒旦發明的大砲，也要用美麗的詞藻讚美一番。但是他卻不是一個好戰分子，摩洛等好戰的墮天使提議反攻天國的時候，彼列就站在反對的一方，並用冠冕堂皇的言詞反擊，因此對好戰派的建議自然會不同意。 據說，在創世之初，它是上帝所創造出的第一位天使，身居實力強大的力天使之位，並擁有著所有天使之中，等級最高的六翼熾天使。但是在天使們都在為上帝盡心盡力傳福音的同時，卻拒絕了上帝所執行的命令，反倒是喜好以自已的方式和習慣行事，比起其他天使顯得更加獨立，卻也更加不合群。於是，彼列這樣的行為便被上帝認為，性格怠惰而不思進取，明明自已是所創造出來的眾天使之首，被賦予了如此榮耀的身份，可卻如此的叛逆。不願誠心的為上帝奉獻，這樣的行為，仍是一種無法容忍的罪行。之後，上帝在憤怒之下使用了神力，殘忍的撕扯下了彼列的一對羽翼，變為了四翼，然後從天國之中拋下，打入了地獄深處。要讓它在地獄的濃煙和烈焰之中，承受永不止盡的折磨，並在痛苦之中思索自己所犯下的罪行。因此，彼列在所有的墮天使之中，少數非違背上帝，卻遭遇悲慘命運的天使。但有些人認為，彼列並沒有像薩麥爾和別西卜那樣堅定的意志，所以在墮落後仍然幻想可以得到上帝的寬恕而重返天堂。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- (či Beliáš) je jedním ze čtyř korunních knížat pekla. Poprvé se o něm zmiňují židovské apokryfy. Jeho dalšími jmény jsou Belhor, Baalial, Beliar, Belias, Beliall, Beliel, Bilael, Belu, z hebrejštiny בְּלִיַּ֫עַל Bəliyyáal, ve starších skriptech Matanbuchus, Mechembuchus, Meterbuchus. (cs)
- Belial és un dimoni, el nom del qual significa en hebreu "sense vàlua". Viu al nord de l'infern i té més força al mes de gener. Sol governar els elementals de terra, que llença en hordes destructores sobre la Terra. Segons les versions, és el pare de Llucifer o el seu subordinat. S'associa a la luxúria i a tot el que impliqui bruixeria. En l'obra de John Milton, el Paradís Perdut, aconsella abandonar la guerra directa contra el Cel. Té una aparença agradable i convenç els sacerdots que abandonin la seva fe. (ca)
- Belial (hebr. בליעל); bzw. Beliar (griech. Βελίαρ) ist eine dämonische Gestalt aus der Bibel. (de)
- Belial (Hebrew: בְּלִיַּעַל, Bəlīyyaʿal) is a term occurring in the Hebrew Bible/Old Testament which later became personified as the devil in Christian texts of the New Testament. Alternate spellings include Baalial, Balial, Belhor, Beliall, Beliar, Berial, Bylyl and Beliya'al. In the Secret Book of John, an early Gnostic text, the ruler of the underworld is referred to as Belias. (en)
- Bélial ou Béliar est un terme qui apparaît dans la Bible hébraïque. Il en vient à personnifier le Mal dans la tradition juive et chrétienne de l'Antiquité. Il figure parmi les démons dans les croyances occultes. (fr)
- Belial (bahasa Ibrani: בְּלִיַעַל) (juga Belhor, Baalial, Beliar, Beliall, Beliel, Beliya'al) adalah sebuah istilah yang muncul dalam Alkitab Ibrani. Kata tersebut kemudian menjadi personifikasi dari iblis dalam teks-teks Yahudi dan Kristen. (in)
- 벨리알(히브리어: בְּלִיַּ֫עַל, 라틴어: Belial)은 유대교 외경에 나오는 단어로 부도덕이나 가치 없음과 같은 악에 성격을 부여하여 사용하는 말이다. 단어의 어원은 명확하지 않지만, 히브리어로 ‘가치 없는 자’, ‘건달’, ‘야비한 자’, ‘사악한 자’라는 뜻이 있다. 벨리알이라는 이 말은 보통명사였지만 이윽고 악마 그 자체로 여겨지게 되었다. 사도 바울로는 사탄과 같은 뜻으로 이 말을 사용하였다. 희년서에는 할례를 받지 않은 이방인을 “벨리알의 아들”이라고 기술하였다. 고에티아에서는 벨리알이 매우 정중한 악마라고 말하고 있다. 벨리알은 또한 거짓말과 범죄의 악마이다. 지옥의 제후 가운데 하나로서 그는 악마 군단 80개를 통솔하고 있으며 그의 통치는 지옥의 북쪽 지역까지 뻗쳐 있다. 그는 지구의 원소를 통제하며 지상에 거주하는 악마들 위에 군림하고 있다. 지옥의 다른 제후들로는 , 아스모데오, 등이 있다. (ko)
- Belial of Beliar (Hebreeuws: בְלִיַּעַל, bĕli-yaal, "waardeloos") is een demon die bekend is in het jodendom, christendom en satanisme. Beliar en Belial zijn synoniemen door een gebruikelijke verschuiving in uitspraak in het Aramees. (nl)
- ベリアル（Belial、Beliar、Berial）は、悪魔、堕天使の一人。その名は「悪」を意味するとされている。 (ja)
- Belial é um demônio presente na mitologia cananita, que o determinava como o adversário do povo "escolhido". É o 68º espírito listado na Goetia. No Cristianismo, Belial é mencionado também no Novo Testamento como o oposto da luz, do bem e de Jesus Cristo. Seria o mais importante demônio na Terra, que comandava as forças da escuridão contra os homens de bom coração. Criado junto com Lúcifer, de Belial foi dito ser um rei do inferno e comandante de 80 legiões. (pt)
- بليعال (בְלִיַּעַל بلي-عال' هو اسم وصفي في العبرية تعني «لؤم» تأتي من كلمتين: بيلي - (בְּלִי «لا») وعال (יָעַל «قيمة»): أي «لا قيمة لها». في القرن الأول، تم استخدام كلمة "Belial" بليعال، كاسم للشيطان ورمز للشر والباطل. وهكذا، عندما كتب الرسول بولس في 2 كورنثوس 15:6، في شرحه للمتناقضات، قال "ما هو الانسجام بين المسيح وبليعال؟ أَوْ أَيُّ نَصِيبٍ لِلْمُؤْمِنِ مَعَ غَيْرِ ٱلْمُؤْمِنِ؟ يذكر المصطلح سبعة وعشرون مرة في الكتاب المقدس، في آيات مثل ما يلي:
* «رجل دنيء (بالعبرية آدم بيلي يال)» الأمثال 12:6 أبناء رئيس الكهنة عالي أو ايلي كانوا أبناء بليعال "
*
* (ar)
- Belialo, aŭ Belial aŭ Beliar aŭ Baalial. Tiel estas nomata demono en la antikva juda kulturo, kvankam dekomence en la profeta literaturo per la hebrea בליעל estas indikata ulo senvalora, eble morale deficita. Eble kiel demono ĝi ĝuis kulton ĉe la loĝantaro de Sidono. Ĉe iuj hebreaj sektoj, laŭ la apokrifa malnova testamenta literaturo, ĝi indentiĝis eĉ kun Satano kaj kun Serpento, eble aludanta al tentinto de Evo. Nocioj kunrilataj
* Demonologio
* Diablo
* Judismo
* Kristanismo Eksteraj ligoj [1] [2] (eo)
- Belial también llamado Baalial, Balial, Belhor, Beliall, Beliar, Berial y Beliya'al. Su nombre se deriva del hebreo bliya'al. Es una palabra compuesta por bliy (bel-ee) (#1097 del Diccionario Strong's), que significa «corrupción». [Así se usa en Isaías 38:17]El segundo término es ya`al (yaw-al') (#3276 del Diccionario Strong's) que significa «ganancia». [Así se usa en Isa 30:5; Job 21:15; Jer 7:8...]Por lo tanto muchos especialistas atribuyen a Belial los significados de «el de ganancias corruptas», «el desobediente» o «el rebelde». John Milton, en su obra El Paraíso perdido, dice de él: (es)
- Belial, detto il "malvagio" (o anche Devy, Barons,'Belhor, Baalial, Beliar, Beliall, Beliel; dall'ebraico בליעל bəliyyáʻal, "senza valore", "niente di buono", o anche beli ya'al = "per non rialzarsi mai", o ancora baal 'ia'l, "falso dio", "idolo" o "dio superbo", "arrogante") fu una potente figura mitologica demoniaca dell'Antico Testamento e, in genere, di tutta la antica tradizione giudaica, a volte usato come sinonimo di Satana, ma in alcuni casi identificato come il serpente che tentò Eva, esattamente come avvenne per la figura mitologica demoniaca di Asmodeo; pare che fosse adorato dai Sidonii, e fu anche il 68° spirito nel testo della Piccola Chiave di Salomone. Nella tradizione mitologica ebraica non è esattamente un nome proprio, bensì un nome comune, il cui significato sarebbe col (it)
- Велиар, Велиал, Белиал, Белиел — в Библии падший ангел. Название происходит от ивр. בליעל (белия́ал) — «не имеющий жалости». В Библии имя Белиал (в синодальном переводе Библии чаще всего передаётся описательно) связано с такими понятиями как «суета», «ничто». Считается самым сильным падшим ангелом, превосходящим даже Люцифера[кем?]. Выступает в роли трикстера - обольстителя человека, совращающего к преступлению для того, чтобы человек понял на собственном опыте абсурдность таких дел в мире, где сила действия равна силе противодействия. Этот ангел обычно является в прекрасном облике, он свиреп и лицемерен, но его юный, прекрасный, безобидный облик заставляет в этом усомниться. Однако является главным врагом Самаэля, среди падших ангелов на земле и борется против Самаэля за власть и души (ru)
- Belial, także: Beliar, Berial, Mroczny Starzec, Albatros (od hebr. בְּלִיַּ֫עַל belijja'al, czyli połączenie 'blj' – negacja i 'ja'al' – użytek) – jeden z upadłych aniołów (w niebie należał do chórów Cnót i Aniołów) i czterech piekielnych książąt (pozostali to Szatan, Lucyfer i Lewiatan), symbolizuje płodność ziemi, niezależność oraz kierunek geograficzny północ. Często jest utożsamiany z Szatanem. Dosłowne tłumaczenie brzmi „ten, który nie ma pana”, „niegodziwiec świata”, „ten, który podnosi bunt” bądź „nic niewart”. (pl)
- Belial (בְלִיַּעַל bĕli-yaal) eller Beliar (”ondska”, ”fördärv”) är en term som förekommer i Gamla Testamentet, exempelvis i Femte Moseboken 13:14 (”ondsinta män”). I svenska bibelöversättningar förekommer termen endast i Nya Testamentet, i Andra Korintierbrevet 6:15 (”Beliar”). I Qumranskrifterna framställs Belial som Guds fiende. Belial försöker locka människorna till avfall och bli fientliga mot Gud. (sv)
- Веліал, Беліал, Беліел, Агріель — назва демонічної істоти, що зустрічається у текстах Біблії, і яка пізніше стала позначенням диявола в єврейських та християнських текстах. Назва походить від івр. בליעל (беліяал) — «той, що не має честі, нечестивий, нікчемний». В Біблії ім'я Веліал (у перекладах Біблії ім'я Беліал найчастіше передається описово, декількома словами) пов'язане з такими поняттями як «суєта», «ніщо». Вважається найсильнішим упалим ангелом, що перевершує навіть Люцифера. Виступає в ролі спокусника людини, який спокушає її до злочину. Цей демон зазвичай прекрасно виглядає, проте він лютий і лицемірний, але його зовнішність юна, прекрасна і змушує засумніватися в цих якостях. (uk)
- 彼列（英語：Belial），也拼為Beliar、Berial和Blil`，亦稱貝利亞爾，是所罗门七十二柱魔神中排第68位的魔神，位階為王，統帥50個軍團。是驾驶烈火战车的美麗天使，聲音動聽，他诞生在米迦勒等其他天使之前。专职分辨真伪，辨明敌友。《魔法書》中的彼列是一位貌美卻墮落的天使，乘坐著火戰車，用詭辯的言語挑撥親人間的關係。在地獄擔任外交使節的任務。相傳許多書中都有提到祂原本是力天使墮天之後變成的惡魔。在《地獄辭典》裡說曾是古代腓尼基的西頓人崇拜的神。由此可見作為異教神的彼列是擁有極為高的地位，但當異教神都被當成惡魔時，彼列被稱為“卑鄙者”、“無賴”和“無價值”也並不奇怪。 最早是巴勒斯坦地區猶太教傳說中的地獄之王，主宰猶太教的整個火焚谷與所有死人和惡魔，在希伯萊語中，「Belial」是象徵著「無價值」、「無賴」、「破滅」等一切歸於「惡」的意思。在《新約聖經－哥林多後書》第六章十四節則以「黑暗之子」，因為彼列的身份和耶穌基督對立，經註釋為撒旦的別名，在《死海文書》之《光之子與暗之子之戰》中，則指稱彼列為天之副君主，暗之軍團的大統率、叛天的首謀首惡。自稱原名Satanail，是所有墮天使中最危險、兇惡的一名，以身為第一位誕生的天使而自負。他在墮天后最成功的一次反撲行動是唆使猶大王國再次悖逆神，轉而膜拜其邪術，以致見棄於神、被巴比倫滅亡。 (zh)
|
