dbo:abstract
|
- Ο Καϊνάν (κάποιες φορές και Κενάν ή Κεϊνάν) (εβραϊκά: קֵינָן) αναφέρεται στη Μετάφραση των Εβδομήκοντα του Βιβλίου της Γενέσεως, το Βιβλίο των Ιωβηλαίων, και την τη γενεαλογία του Ιησού από το Κατά Λουκάν 3:36 της Καινής Διαθήκης. Περιγράφεται ως ο γιος του Αρφαξάδ και πατέρας του Σαλά, που έζησε τον καιρό μεταξύ του Νώε και του Αβραάμ. Ένας πατριάρχης επίσης με το όνομα Καϊνάν αναφέρεται σε όλες τις εκδοχές της Γένεσις να έχει ζήσει πριν τον Κατακλυσμό. Ο μετά τον Κατακλυσμό Καϊνάν δεν εμφανίζεται στο Εβραϊκό Μασοριτικό κείμενο της Γενέσεως, όπου ο Αρφαξάδ σημειώνεται ως ο πατέρας του Σαλά. Παραλείπεται επίσης και από τα γραπτά του Εβραίου ιστορικού Ιώσηπου. Οι πρώιμοι χριστιανοί συγγραφείς όπως ο Ειρηναίος και ο Ευσέβιος της Καισαρείας πιστεύουν ότι η παρουσία του είναι λάθος, κυρίως βάσει της παράλειψής του από το Μασοριτικό κείμενο, και πολλοί κατοπινοί μελετητές έχουν ακολουθήσει αυτήν την άποψη. Όμως, η Helen Jacobus πιστεύει ότι η παράλειψη από το Μασοριτικό κείμενο είναι εσκεμμένη. Παρά την παράλειψή του ονόματός του στο εβραϊκό κείμενο, υπάρχει αρκετές παραδόσεις στη γραπτή παράδοση για αυτόν τον Καϊνάν: Σύμφωνα με το Βιβλίο των Ιωβηλαίων, ο Καϊνάν έμαθε γράμματα από τον πατέρα του, και ανακάλυψε χαραγμένη στους βράχους μια επιγραφή από παλιότερες γενιές που διατηρούσε την επιστήμη της αστρολογίας όπως την είχαν μάθει στους ανθρώπους οι Εγρήγοροι, άγγελοι που επαναστάτησαν κατά του Θεού πριν τον Κατακλυσμό. Αναφέρεται επίσης ότι είχε παντρευτεί την κόρη του Μαδαί που λεγόταν Μελκά. Το Sefer haYashar (εβραϊκό Μιδράς) περιγράφει τον Καϊνάν ως κάτοχο μεγάλης αστρολογικής σοφίας, η οποία είχε χαραχθεί σε πέτρινες πλάκες, και ως γιο του Σηθ και όχι του Αρφαξάδ, δηλαδή ως τον πριν τον Κατακλυσμό Καϊνάν. Στο Η Εποχή των Πατριαρχών: ή η Ιστορία και Θρησκεία της Ανθρωπότητας (1854) (The Patriarchal Age: or, the History and Religion of Mankind), ο George Smith γράφει: "Είναι αξιοθαύμαστο ότι παρά την παράλειψη του Καϊνάν από το εβραϊκό κείμενο, και την μετέπειτα γενική απόρριψή του από τους ιστορικούς, υπάρχουν περισσότερες παραδόσεις που έχουν διασωθεί γι’ αυτόν παρά για τον γιο του, Σαλά. 'Το Αλεξανδρινό Χρονικό αναφέρει ότι οι Σαμαρείτες κατάγονταν από τον Καϊνάν. Ο Ευστάθιος ο Αντιοχεύς αναφέρει ότι κατάγονταν από αυτόν οι Saggodians, ο Γεώργιος Σύγκελλος οι Gaspheni, ο Επιφάνιος οι Cajani. Εκτός από τα παραπάνω, λέγεται ότι ο Καϊνάν ήταν ο πρώτος μετά τον Κατακλυσμό που ανακάλυψε την αστρολογία, και ότι οι γιοι του τον κάνανε θεό, και λατρεύανε την εικόνα του μετά το θάνατό του. Η ίδρυση της πόλης Χαρράν στη Μεσοποταμία επίσης αποδίδεται σε αυτόν, και εικάζεται ότι ονομάστηκε έτσι από ένα γιο του που είχε αυτό το όνομα.' -Anc. Univ. Hist., vol. i, p. 96, note." Η Ορθόδοξη Εκκλησία τιμά τον Καϊνάν ως άγιο και εορτάζει τη μνήμη του την Κυριακή προ της Χριστού γεννήσεως ή Κυριακή των Προπατόρων. Καϊνᾶν ἡμῖν ἐξεγήγερται νέος,Τῷ πρὶν Καϊνᾶν, ἐμφερὴς ἐκ τοῦ τρόπου. (el)
- Cainan (from Hebrew: קֵינָן Qēnān, Kēnān) is mentioned in the Septuagint, the Greek translation of the Book of Genesis, the Book of Jubilees and the genealogy of Jesus given in Luke 3:36 in the New Testament. He is described as a son of Arpachshad and father of Salah, who lived in the time between Noah and Abraham. The postdiluvian Cainan does not appear in the (Proto-)Masoretic Text, the most common Hebrew version of Genesis, where Arpachshad is noted as the father of Salah. He is also omitted from the writings of the Jewish historian Josephus. However Helen Jacobus has argued that the omission from the Masoretic text is deliberate. Despite his name being omitted from the Masoretic text, a substantial number of traditions about this other Cainan exist in the history of literature: According to the Book of Jubilees, Cainan was taught to read by his father, and he found, carved on the rocks by former generations, an inscription preserving the science of astrology as taught by the Watchers, who had rebelled from God before the deluge. He is also stated to have married a daughter of Madai named Melka. The Sefer ha-Yashar describes Cainan, the possessor of great astrological wisdom, which had been inscribed on tables of stone, as the son of Seth and not of Arpachshad; i.e., the antediluvian Kenan grandson of Seth according to the Bible. In The Patriarchal Age: or, the History and Religion of Mankind (1854), George Smith writes: It is remarkable that, notwithstanding the omission of the name of Cainan from the Hebrew text, and the consequent general rejection of him by historians, there are more traditions preserved of him than of his son Salah. "The Alexandrine Chronicle derives the Samaritans from Cainan; Eustachius Antiochenus, the Saggodians; George Syncellus, the Gaspheni; Epiphanius the Cajani. Besides the particulars already mentioned, it is said Cainan was the first after the flood who invented astronomy, and that his sons made a god of him, and worshiped his image after his death. The founding of the city of Harran in Mesopotamia is also attributed to him; which, it is pretended, is so called from a son he had of that name." – Anc. Univ. Hist., vol. i, p. 96, note. (en)
- Cainan (in ebraico קֵינָן Kênān) o Cainam è un patriarca post-diluviano citato nella Septuaginta, la traduzione greca del Libro della Genesi, nel Libro dei Giubilei e nella genealogia di Gesù del Vangelo di Luca (Lc 3:36), dove appunto è utilizzato il nome Cainam per Cainan o per Chenan. (it)
- Kainam (hebr. קֵינָן) − postać biblijna, zgodnie z genealogią Jezusa zawartą w Ewangelii Łukasza miał być synem Arfaksada, ojcem Sali. Żył po potopie, będąc prawnukiem Noego. Imię pojawia się w Septuagincie, ale jest ignorowane przez tekst masorecki. (pl)
- Каинан, Каинам — сын Арфаксада, не упомянутый в еврейском тексте Библии, зато упомянутый в Синодальном переводе со ссылкой на Септуагинту (в родословии Иисуса Христа в 3 главе Евангелия от Луки и в Книге Бытия) как сын Арфаксада и отец Салы. Прожил 460 лет. По Книге Юбилеев Каинам (Каинан):
* сын Арфаксада от жены Разуйи — дочери Сусаны (дочери Елама).
* отец Салы от жены Мелки — дочери Абадая (сына Иафета). Мхитар Айриванеци упоминает имя жены Каинана — Сека. (ru)
- Каїнам — син Арфакшада, не включений у переклад Старого Заповіту, зате згаданий в Септуаґінті та у Новому Заповіті — в родоводі Ісуса Христа у 3 главі Євангелія від Луки (Лк. 3:36). Каїнам згаданий також у Книзі Ювілеїв — канонічному творі Ефіопської православної церкви: «І в 29 ювілей першого тижневого року (1373 рік) на початку взяв Арфаскад собі дружину, на ім'я Расуя, дочка Сусани, дочки Елама, і вона народила йому сина в третій рік цього тижневого року, і він назвав ім'я йому Каїнам. І його син зріс і його батько навчив його письму і він пішов шукати собі місце, де б заснувати собі місто. І він знайшов надпис, який праотці вирубали на скелі, і він прочитав, що було на ньому, і переписав це. І він побачив, що на ній було знання вартових, що розробили чарівне вчення про сонце, і місяць, і зірки, у всіх знаках неба. І він записав це, але нічого про це не говорив, бо боявся розповісти про це Ною, щоб він не розгнівався на нього за це. І в 30 ювілей другого тижневого року у його 1 рік (1429 року) взяв він за жінку Мельку, дочку Абадаїса, сина Яфета, і на 4 році породила вона йому сина, і він назвав його Шелах, тому що він сказав: посланий я був.» (uk)
|
rdfs:comment
|
- Cainan (in ebraico קֵינָן Kênān) o Cainam è un patriarca post-diluviano citato nella Septuaginta, la traduzione greca del Libro della Genesi, nel Libro dei Giubilei e nella genealogia di Gesù del Vangelo di Luca (Lc 3:36), dove appunto è utilizzato il nome Cainam per Cainan o per Chenan. (it)
- Kainam (hebr. קֵינָן) − postać biblijna, zgodnie z genealogią Jezusa zawartą w Ewangelii Łukasza miał być synem Arfaksada, ojcem Sali. Żył po potopie, będąc prawnukiem Noego. Imię pojawia się w Septuagincie, ale jest ignorowane przez tekst masorecki. (pl)
- Каинан, Каинам — сын Арфаксада, не упомянутый в еврейском тексте Библии, зато упомянутый в Синодальном переводе со ссылкой на Септуагинту (в родословии Иисуса Христа в 3 главе Евангелия от Луки и в Книге Бытия) как сын Арфаксада и отец Салы. Прожил 460 лет. По Книге Юбилеев Каинам (Каинан):
* сын Арфаксада от жены Разуйи — дочери Сусаны (дочери Елама).
* отец Салы от жены Мелки — дочери Абадая (сына Иафета). Мхитар Айриванеци упоминает имя жены Каинана — Сека. (ru)
- Ο Καϊνάν (κάποιες φορές και Κενάν ή Κεϊνάν) (εβραϊκά: קֵינָן) αναφέρεται στη Μετάφραση των Εβδομήκοντα του Βιβλίου της Γενέσεως, το Βιβλίο των Ιωβηλαίων, και την τη γενεαλογία του Ιησού από το Κατά Λουκάν 3:36 της Καινής Διαθήκης. Περιγράφεται ως ο γιος του Αρφαξάδ και πατέρας του Σαλά, που έζησε τον καιρό μεταξύ του Νώε και του Αβραάμ. Ένας πατριάρχης επίσης με το όνομα Καϊνάν αναφέρεται σε όλες τις εκδοχές της Γένεσις να έχει ζήσει πριν τον Κατακλυσμό. Παρά την παράλειψή του ονόματός του στο εβραϊκό κείμενο, υπάρχει αρκετές παραδόσεις στη γραπτή παράδοση για αυτόν τον Καϊνάν: (el)
- Cainan (from Hebrew: קֵינָן Qēnān, Kēnān) is mentioned in the Septuagint, the Greek translation of the Book of Genesis, the Book of Jubilees and the genealogy of Jesus given in Luke 3:36 in the New Testament. He is described as a son of Arpachshad and father of Salah, who lived in the time between Noah and Abraham. Despite his name being omitted from the Masoretic text, a substantial number of traditions about this other Cainan exist in the history of literature: In The Patriarchal Age: or, the History and Religion of Mankind (1854), George Smith writes: (en)
- Каїнам — син Арфакшада, не включений у переклад Старого Заповіту, зате згаданий в Септуаґінті та у Новому Заповіті — в родоводі Ісуса Христа у 3 главі Євангелія від Луки (Лк. 3:36). Каїнам згаданий також у Книзі Ювілеїв — канонічному творі Ефіопської православної церкви: «І в 29 ювілей першого тижневого року (1373 рік) на початку взяв Арфаскад собі дружину, на ім'я Расуя, дочка Сусани, дочки Елама, і вона народила йому сина в третій рік цього тижневого року, і він назвав ім'я йому Каїнам. І його син зріс і його батько навчив його письму і він пішов шукати собі місце, де б заснувати собі місто. І він знайшов надпис, який праотці вирубали на скелі, і він прочитав, що було на ньому, і переписав це. І він побачив, що на ній було знання вартових, що розробили чарівне вчення про сонце, і місяць, (uk)
|