| dbo:abstract
|
- Maslenitsa, Masnitsya o Maslenica (en rus: Ма́сленица, en ucraïnès: Масниця i en bielorús: Масьленіца) conegut com la Setmana de la Mantega, de la Creperia i del Formatge és una festivitat religiosa i folklòrica que se celebra a la zona oriental dels països eslaus (Rússia, Ucraïna, Bielorússia, etc.). Se celebra durant la darrera setmana que dona pas a la Gran Quaresma. La festivitat equival al Carnestoltes cristià catòlic a diferència que en la Quaresma ortodoxa dona començament el dilluns en lloc del dimecres. (ca)
- Maslenica (rusky Мaсленица nebo Масляная неделя „máselný týden“; ukrajinsky Масниця, Masnycja, bělorusky Масленіца, staroslověnsky Сырнаѧ седмица, Syrnaja sedmica „sýrový týden“) je východoslovanský svátek během týdne před pravoslavnou postní dobou. Pojmenování svátku pochází až z 19. století. Odpovídá českému masopustu a západoevropskému karnevalu. Ač maslenica nenáleží do postní doby, nesmí se během ní požívat maso, to je možné naposledy neděli před ní, během takzvané Masné neděle (Мясное воскресенье). Je však povoleno konzumovat jiné živočišné produkty. Typickým jídlem o tomto svátku jsou bliny, východoevropská forma palačinek. V pondělí, první den maslenice, zvaném встреча „uvítání“ děti vytváří figuru, stejného jména jako svátek, ze slámy a zdobí ji, poté s ní koledují. Ve čtvrtek začínají hlavní oslavy a v sobotu je figura Maslenice na kraji vesnice upálena, někdy navíc i pohřbena. (cs)
- أسبوع المرافع أو عيد الماسلينيتسا (بالروسية: Ма́сленица؛ بالإنكليزية: Maslenitsa) أو أسبوع السمن هو سلافي يرجع تاريخه إلى عصر الوثنية السلافية. وقد أعتبرت الكنيسة الأرثوذكسية الروسية أسبوع المرافع من أعيادها حيث أن هذا الأسبوع يأتي مباشرة قبل الصوم الأرثوذكسي الكبير. ويُحظّر المذهب الأرثوذكسي في هذا الأسبوع تناول اللحوم. أما الألبان فيمكن تناولها بكثرة. ويشتق لفظ الماسلينيتسا من كلمة ماسلو (السمن) الروسية. (ar)
- Die Masleniza (Betonung auf der ersten Silbe; russisch Масленица ‚Butterwoche‘) ist ein traditionell ostslawisches Fest am Ende des Winters, das eine Woche dauert. Sie ist eine ursprünglich heidnische und keine christlich-orthodoxe Feier, doch seit der Christianisierung der Rus korrespondiert sie mit dem christlichen Festzyklus. Während verwandte Bräuche in allen orthodoxen Kulturen existieren, beschäftigt sich dieser Artikel speziell mit der russischen Form dieses Brauchtums. (de)
- Maslenico (ruse Масленица, ukraine Масниця, beloruse Масленіца, ankaŭ konata kiel Butera Semajno, Patkuka Semajno, aŭ Fromaĝa Semajno), estas religia kaj popola festo. Ĝi estas festata dum la lasta semajno antaŭ - t.e., la sepan semajnon antaŭ orienta ortodoksa Pasko. Maslenico egalrilatas al la Karnavalo, krom ke ortodoksa Fasto komenciĝas lunde anstataŭe de merkredo, kaj la ortodoksa dato de Pasko povas devii multe de la okcidenta kristana dato. Maslenico havas ĝiajn originojn kaj en paganaj kaj en kristanaj tradicioj. En slava mitologio, Maslenico estas festado de la baldaŭa fino de la vintro. De la kristana flanko, Maslenico estas la lasta semajno antaŭ la komenco de la Granda Fasto. Dum la semajno de Maslenico, viando jam estas malpermesita al ortodoksaj kristanoj, igante ĝin myasopostnaya nedelya (ru: мясопостная неделя, "viand-malplena semajno" aŭ "viand-fasta semajno"). Ĝi estas la lasta semajno, dum kiu estas permesitaj lakto, fromaĝo kaj aliaj laktaĵoj, kio kaŭzas ĝian alian nomon "Fromaĝa semajno" aŭ "Patkuka semajno". Dum la Granda Fasto viando, fiŝo, laktaĵoj kaj ovoj estas malpermesitaj. Krome, la Granda Fasto malebligas ankaŭ amuzaĵojn, sekularan muzikon, dancadon kaj aliajn delogaĵojn for de la spirita vivo. Tiel, Maslenico reprezentas la lastan ŝancon ĝui laktaĵojn kaj tiujn sociajn agadojn kiuj ne estas konvenaj dum la pli pia, sobra kaj memobserva fasta tempo. (eo)
- Maslenitsa, Masnitsya o Maslenica (en ruso: Ма́сленица, en ucraniano: Масниця y en bielorruso: Масьленіца) conocido como la Semana de la Mantequilla, de la Crepería y del Queso es una festividad religiosa y folclórica que se celebra en la zona este de los países eslavos (Rusia, Ucrania, Bielorrusia, etc...). Se celebra durante la última semana que da paso a la Gran Cuaresma. La festividad equivale al Carnaval cristiano católico a diferencia de que en la Cuaresma ortodoxa da comienzo el lunes en lugar del miércoles. (es)
- Maslenitsa (Belarusian: Масленіца, Russian: Мaсленица, Rusyn: Фашенґи, Ukrainian: Масниця; also known as Butter Lady, Butter Week, Crepe week, or Cheesefare Week) is an Eastern Slavic religious and folk holiday, which has retained a number of elements of Slavic mythology in its ritual, celebrated during the last week before Great Lent, that is, the eighth week before Eastern Orthodox Pascha. The date of Maslenitsa changes every year depending on the date of the celebration of Easter. It corresponds to the Western Christian Carnival, except that Orthodox Lent begins on a Monday instead of a Wednesday, and the Orthodox date of Easter can differ greatly from the Western Christian date. The traditional attributes of the Maslenitsa celebration are the Maslenitsa effigy, sleigh rides, festivities. Russians bake bliny and flatbread, while Belarusians and Ukrainians cook pierogi and syrniki. (en)
- Minggu Pengampunan atau yang dalam tradisi gereja-gereja Slavia disebut Maslenitsa merupakan hari Minggu terakhir di Masa Prapuasa Agung atau sehari sebelum dimulainya masa Puasa Agung yang berjarak delapan pekan dari hari raya Paskah Gereja Ortodoks. Pada hari ini, umat beriman biasanya melakukan tradisi saling bermaaf-maafan terhadap sesama dan saling berbagi hadiah. Dalam tradisi peribadatan gereja, setelah ibadat Vesper biasanya umat saling membungkuk atau bersalaman satu sama lain untuk saling bermaaf-maafan sebagai simbol untuk pembersihan diri sebelum memasuki masa Puasa Agung. Selain itu, hari ini merupakan hari terakhir untuk mengonsumsi produk olahan susu dan melakukan pesta yang erat kaitannya dengan hal-hal duniawi, sebelum menjalani masa di mana setiap umat beriman meningkatkan spiritualitas mereka kepada Tuhan Allah Tritunggal.
* l
*
* s (in)
- Maslenitsa (en russe : Масленица) ou la fête du gras, est une fête folklorique slave qui date de l'ère païenne. Elle est célébrée la semaine précédant le Grand Carême orthodoxe (sept semaines avant Pâques) et a donc lieu entre mi-février et mi-mars. Elle est l'équivalent slave du Carnaval. (fr)
- マースレニツァ（ベラルーシ語：Масленіца、ロシア語：Мaсленица、ウクライナ語：Масниця）は、主に東スラブ諸国で行われる東方正教会の祭りのひとつ。マースレニツァとは「バター祭り」を意味する。 四旬節の前の最後の1週間、言い換えるとイースターの7週間前に行われる（年によって日付は前後するが、概ね2月下旬～3月上旬にかけて行われる）。西方教会でいう謝肉祭に対応する祭りである。 (ja)
- Maslenica (Maslenic'a - in russo: Ма́сленица?) è una festa tradizionale russa, ucraina e bielorussa che si svolge nella settimana immediatamente precedente la Quaresima e corrisponde per la maggior parte al carnevale italiano. Dato che la religione ortodossa vieta il consumo di latticini, burro ( ма́сло, in russo ) e di uova durante la Quaresima, la Maslenica rappresenta l'ultima occasione per gustare questi ingredienti. Durante la Maslenica vengono confezionate delle caratteristiche frittelle dolci a base, appunto, di burro e di uova, chiamate bliny, che sono generalmente rotonde e richiamano la forma del sole, forse anche perché il periodo della maslenica coincide con la fine dell'inverno. Il culmine della festa si ha nella giornata di martedì (martedì grasso), un gradito addio alla neve in attesa della primavera che sta per arrivare. Nel calendario ecclesiastico l'esatta denominazione di questo periodo è "syrnaja sedmica" (сырная седмица; settimana del formaggio) ed è immediatamente precedente alla "mjasopustnaja sedmica" (мясопустная седмица; settimana in cui ci si deve astenere dal mangiar carne).L'inizio della settimana della maslenica varia di anno in anno proprio in virtù di quello della Quaresima. Il senso religioso e profondo della festa risiede nella carità, nel riconciliarsi con gli altri, nel perdonare le offese e nello stare insieme alle persone care, siano essi amici, parenti o vicini di casa. (it)
- Maslenitsa (Russisch: Масленица, Oekraïens: Масниця, Wit-Russisch: Масьленіца), ook wel bekend als pannenkoekenfeest of boterfeest, is een Russisch feest dat aan carnaval verwant is en dat zowel een (Orthodox-) christelijk als een heidense component heeft. Maslenitsa wordt gevierd gedurende de laatste week voor de grote vasten, de zevende week voor het Orthodox Pasen die rond tweede helft van februari valt. In zijn heidense betekenis wordt met Maslenitsa het aanstaande einde van de winter gevierd. Het hoofdgerecht tijdens Maslenitsa zijn blini's (Russisch: блины, kleine pannenkoeken). Het feest wordt tot in de nacht gevierd en wordt afgesloten met het verbranden van een pop van stro die de winter symboliseert. In de christelijke betekenis is het een week, in de aanloop naar de vasten, waarin al geen vlees mag worden gegeten, maar nog wel melk, kaas en andere zuivelproducten. Mogelijk is hiervan ook het woord maslenitsa (boterfeest of vetfeest) afgeleid maar het kan ook zijn oorsprong hebben in het gebruik dat in Nederland en Vlaanderen bekendstaat als vette dinsdag op Vastenavond, en in Frankrijk en in New Orleans als Mardi Gras), waarbij al het vet dat in huis is, wordt opgemaakt. Maslenitsa heeft altijd onder druk gestaan, eerst van de Kerk, daarna van het sovjetregime. Tegenwoordig is dit feest "gelegaliseerd" en worden de maslenitsavieringen in alle grote steden georganiseerd. (nl)
- Maslenica, ros. Масленица – świąteczny cykl, który zachował się na Rusi od czasów pogańskich. (pl)
- Maslenitsa é uma festa do povo russo, que incorpora algumas tradições que remontam a tempos pagãos. É celebrado durante a última semana antes da "Grande Quaresma", isto é, a sétima semana antes da Páscoa. O elemento essencial da celebração Maslenitsa são os blini, panquecas ou crepes feitos com massa lêveda, que popularmente simbolizam o regresso do sol. Redondas e douradas, são feitos a partir de alimentos ricos ainda permitidos durante essa semana pelas tradições: manteiga, ovos e leite (na tradição da Igreja Ortodoxa, o consumo de carne termina uma semana antes do consumo de leite e ovos). Maslenitsa também inclui máscaras, lutas de neve, trenós, balançando, balanços e abundância de passeios de trenó. A mascote da festa é geralmente um boneco de palha brilhantemente vestido de Senhora Maslenitsa, anteriormente conhecido como Kostroma. Como o auge da celebração, na noite de domingo, Senhora Maslenitsa é despojada da sua elegância, e colocar para as chamas de uma fogueira. Em São Petersburgo a celebração moderna do festival é organizado pela cidade a cair em data a fixar anualmente (no domingo, mais próximo a 27 de maio).
* Peter N. Gruzinsky. Maslenitsa. 1889
* Diversão festiva. Antes de 1917
* Panquecas russas
* Efígie de inverno na Rússia. 2010
* Maslenitsa em Belgorod, no ano de 2015.
* Celebração de Maslenitsa em Austrália. Federation Square, Melbourne, 5 de fevereiro 2006, três semanas antes do início do Maslenitsa real. Senhora Maslenitsa. (pt)
- Maslenitsa (ryska: Масленица, "smörveckan"), också känd som bland annat pannkaksveckan är en rysk folklig högtid. Maslenitsa firas sista veckan innan den , det vill säga den sjunde veckan före den ortodoxa kyrkans påsk (Пасха, pascha). Maslenitsa motsvarar den västliga karnevalen, förutom att den ortodoxa fastan börjar på en måndag istället för på en onsdag, och det Ortodoxa datumet för påsk kan skilja sig väsentligt från det västliga. År 2008 firades maslenitsa från 2 mars till 8 mars. Maslenitsa har dubbelt ursprung: kristet och hedniskt. I den slaviska mytologin är maslenitsa en festival där man firar vinterns förestående slut. Å kristna sidan så är maslenitsa den sista veckan innan den stora fastan. Under maslenitsa-veckan är kött redan förbjudet för ortodoxa kristna, vilket gör det till мясопустная неделя (transkribering: Mjasopustnaja nedelja, som betyder ungefär köttomma veckan eller kött-faste-veckan). Under fastan är kött-, fisk-, mejeri- och äggprodukter förbjudna. Vidare förbjuder fastan fester, sekulär musik, dansande och andra störningar från det spirituella livet. Därför är maslenitsa den sista chansen att äta mejeriprodukter och delta i det sociala liv som inte är passande under den mer stilla, nyktra och introspektiva fasteperioden. Det är främst de ryska plättarna, blinier, som förknippas med maslenitsa. (sv)
- Ма́сниця, рідше Ма́сляниця, Пу́щення, Сиропу́ст, Масляна, Колодій, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця (рос. Масленица, Масляница, біл. Масленіца, Масленка, Масніца) — традиційне східнослов'янське, зокрема й українське свято[джерело?], що відзначається протягом тижня перед Великим постом. Початок нового циклу залицянь і любощів, пошуку пари з метою продовження роду. Архаїчне свято закінчення зими і початку весни відоме майже всім європейським народам, хоча й із різними назвами… Християнська церква прив'язала його до тижня напередодні Великого посту… Саме тому свято не має чітко встановленої дати в календарі, а залежить від дати Великодня, яка, як відомо, є змінною. Зазвичай вона припадає на кінець лютого — початок березня і займає, ніби проміжне місце між зимою та весною. Його відзначення полягає у проведенні гучних святкувань — карнавалів (серед яких найвідоміший Венеційський карнавал з характерними масками і розкішними костюмами). Власне й саме слово «карнавал» походить від латинського carnem vale — м'ясо прощай. У чехів це свято називається Менсопуст, у словаків — Фашіанг, у поляків — Запусти, у росіян — Маслєніца. В українців це свято відоме у такій назві, як Масниця. В окремих регіонах побутували також такі назви як Колодій, Запусти, Пущення, Заговини, Сирний тиждень.Центр, схід і південь святкує Масниці, які теж називають «Колодки» чи «Колодієм». В побуті вживаються ще інші назви «Заговини», «Ніжкові заговини», наприклад.Масниці це те ж, що Масний, він же Тлустий, Жирний тиждень в багатьох культурах. Західніші регіони України називають цей тиждень Запусти/Запуст, Сиропуст (бо ще можна їсти сир та інший набіл). Цей тиждень відомий найбільше за обрядом Колодія, який святкували по всій Україні. Перші згадки про Масницю в календарях наших предків датуються IV ст. н. е. (календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки — сучасної Хмельницької області)[джерело?]. Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Найбільш активного святкування Масниця набула у IX—XII століттях, в часи і на теренах Київської Русі.[джерело?] Колодій збігався в часі із Сиропусним тижнем, останнім тижнем Масниці. Це останній напередодні Великого посту тиждень, коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Бабським тижнем або просто Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування. Християнська церква додала Масницю у свій календар, проте свято так і не набуло християнського змісту. Але оскільки християнство почало бути панівною релігією в Україні, то з часом автентична дата святкування Масниці була забута. Н. Дубровський зауважує, що багато обрядів є чисто зимовими і не можуть відзначатися навесні (uk)
- 谢肉节 （俄語：Ма́сленица）又称送冬节，烤薄饼周。是一个从俄罗斯多神教时期就流传下来的传统俄罗斯节日。后来由于俄罗斯民众开始信奉东正教，该节日与基督教四旬斋之前的狂欢节发生了联系。现在谢肉节的开始日期为每年东正教复活节前的第8周，例如2009年的谢肉节从2月23日一直持续到3月1日 (zh)
- Ма́сленица — восточнославянский традиционный праздник, отмечаемый в течение недели перед Великим постом, сохранивший в своей обрядовой основе ряд элементов дохристианской славянской мифологии. В народном календаре восточных славян праздник маркирует границу зимы и весны, а также Мясоеда и Великого поста. Аналог карнавала в европейских странах. Масленица сродни «жирному вторнику» и Мясопусту у католиков. В календаре Русской православной церкви этот период называется Сырной седмицей. Названия Мясопуст, Неделя мясопустная и Сырная неделя на Руси употреблялись только в святцах как «церковные». Дата Масленицы меняется каждый год в зависимости от даты празднования Пасхи. Традиционные атрибуты народного празднования Масленицы — чучело Масленицы, забавы, катание на санях, гулянья; у русских — блины и лепёшки, а у белорусов и украинцев — вареники, сырники и колодка. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- Maslenitsa, Masnitsya o Maslenica (en rus: Ма́сленица, en ucraïnès: Масниця i en bielorús: Масьленіца) conegut com la Setmana de la Mantega, de la Creperia i del Formatge és una festivitat religiosa i folklòrica que se celebra a la zona oriental dels països eslaus (Rússia, Ucraïna, Bielorússia, etc.). Se celebra durant la darrera setmana que dona pas a la Gran Quaresma. La festivitat equival al Carnestoltes cristià catòlic a diferència que en la Quaresma ortodoxa dona començament el dilluns en lloc del dimecres. (ca)
- أسبوع المرافع أو عيد الماسلينيتسا (بالروسية: Ма́сленица؛ بالإنكليزية: Maslenitsa) أو أسبوع السمن هو سلافي يرجع تاريخه إلى عصر الوثنية السلافية. وقد أعتبرت الكنيسة الأرثوذكسية الروسية أسبوع المرافع من أعيادها حيث أن هذا الأسبوع يأتي مباشرة قبل الصوم الأرثوذكسي الكبير. ويُحظّر المذهب الأرثوذكسي في هذا الأسبوع تناول اللحوم. أما الألبان فيمكن تناولها بكثرة. ويشتق لفظ الماسلينيتسا من كلمة ماسلو (السمن) الروسية. (ar)
- Die Masleniza (Betonung auf der ersten Silbe; russisch Масленица ‚Butterwoche‘) ist ein traditionell ostslawisches Fest am Ende des Winters, das eine Woche dauert. Sie ist eine ursprünglich heidnische und keine christlich-orthodoxe Feier, doch seit der Christianisierung der Rus korrespondiert sie mit dem christlichen Festzyklus. Während verwandte Bräuche in allen orthodoxen Kulturen existieren, beschäftigt sich dieser Artikel speziell mit der russischen Form dieses Brauchtums. (de)
- Maslenitsa, Masnitsya o Maslenica (en ruso: Ма́сленица, en ucraniano: Масниця y en bielorruso: Масьленіца) conocido como la Semana de la Mantequilla, de la Crepería y del Queso es una festividad religiosa y folclórica que se celebra en la zona este de los países eslavos (Rusia, Ucrania, Bielorrusia, etc...). Se celebra durante la última semana que da paso a la Gran Cuaresma. La festividad equivale al Carnaval cristiano católico a diferencia de que en la Cuaresma ortodoxa da comienzo el lunes en lugar del miércoles. (es)
- Maslenitsa (en russe : Масленица) ou la fête du gras, est une fête folklorique slave qui date de l'ère païenne. Elle est célébrée la semaine précédant le Grand Carême orthodoxe (sept semaines avant Pâques) et a donc lieu entre mi-février et mi-mars. Elle est l'équivalent slave du Carnaval. (fr)
- マースレニツァ（ベラルーシ語：Масленіца、ロシア語：Мaсленица、ウクライナ語：Масниця）は、主に東スラブ諸国で行われる東方正教会の祭りのひとつ。マースレニツァとは「バター祭り」を意味する。 四旬節の前の最後の1週間、言い換えるとイースターの7週間前に行われる（年によって日付は前後するが、概ね2月下旬～3月上旬にかけて行われる）。西方教会でいう謝肉祭に対応する祭りである。 (ja)
- Maslenica, ros. Масленица – świąteczny cykl, który zachował się na Rusi od czasów pogańskich. (pl)
- 谢肉节 （俄語：Ма́сленица）又称送冬节，烤薄饼周。是一个从俄罗斯多神教时期就流传下来的传统俄罗斯节日。后来由于俄罗斯民众开始信奉东正教，该节日与基督教四旬斋之前的狂欢节发生了联系。现在谢肉节的开始日期为每年东正教复活节前的第8周，例如2009年的谢肉节从2月23日一直持续到3月1日 (zh)
- Maslenica (rusky Мaсленица nebo Масляная неделя „máselný týden“; ukrajinsky Масниця, Masnycja, bělorusky Масленіца, staroslověnsky Сырнаѧ седмица, Syrnaja sedmica „sýrový týden“) je východoslovanský svátek během týdne před pravoslavnou postní dobou. Pojmenování svátku pochází až z 19. století. Odpovídá českému masopustu a západoevropskému karnevalu. (cs)
- Maslenico (ruse Масленица, ukraine Масниця, beloruse Масленіца, ankaŭ konata kiel Butera Semajno, Patkuka Semajno, aŭ Fromaĝa Semajno), estas religia kaj popola festo. Ĝi estas festata dum la lasta semajno antaŭ - t.e., la sepan semajnon antaŭ orienta ortodoksa Pasko. Maslenico egalrilatas al la Karnavalo, krom ke ortodoksa Fasto komenciĝas lunde anstataŭe de merkredo, kaj la ortodoksa dato de Pasko povas devii multe de la okcidenta kristana dato. (eo)
- Maslenitsa (Belarusian: Масленіца, Russian: Мaсленица, Rusyn: Фашенґи, Ukrainian: Масниця; also known as Butter Lady, Butter Week, Crepe week, or Cheesefare Week) is an Eastern Slavic religious and folk holiday, which has retained a number of elements of Slavic mythology in its ritual, celebrated during the last week before Great Lent, that is, the eighth week before Eastern Orthodox Pascha. The traditional attributes of the Maslenitsa celebration are the Maslenitsa effigy, sleigh rides, festivities. Russians bake bliny and flatbread, while Belarusians and Ukrainians cook pierogi and syrniki. (en)
- Minggu Pengampunan atau yang dalam tradisi gereja-gereja Slavia disebut Maslenitsa merupakan hari Minggu terakhir di Masa Prapuasa Agung atau sehari sebelum dimulainya masa Puasa Agung yang berjarak delapan pekan dari hari raya Paskah Gereja Ortodoks. Pada hari ini, umat beriman biasanya melakukan tradisi saling bermaaf-maafan terhadap sesama dan saling berbagi hadiah. Dalam tradisi peribadatan gereja, setelah ibadat Vesper biasanya umat saling membungkuk atau bersalaman satu sama lain untuk saling bermaaf-maafan sebagai simbol untuk pembersihan diri sebelum memasuki masa Puasa Agung. Selain itu, hari ini merupakan hari terakhir untuk mengonsumsi produk olahan susu dan melakukan pesta yang erat kaitannya dengan hal-hal duniawi, sebelum menjalani masa di mana setiap umat beriman meningkatka (in)
- Maslenica (Maslenic'a - in russo: Ма́сленица?) è una festa tradizionale russa, ucraina e bielorussa che si svolge nella settimana immediatamente precedente la Quaresima e corrisponde per la maggior parte al carnevale italiano. Il culmine della festa si ha nella giornata di martedì (martedì grasso), un gradito addio alla neve in attesa della primavera che sta per arrivare. (it)
- Maslenitsa (Russisch: Масленица, Oekraïens: Масниця, Wit-Russisch: Масьленіца), ook wel bekend als pannenkoekenfeest of boterfeest, is een Russisch feest dat aan carnaval verwant is en dat zowel een (Orthodox-) christelijk als een heidense component heeft. Maslenitsa wordt gevierd gedurende de laatste week voor de grote vasten, de zevende week voor het Orthodox Pasen die rond tweede helft van februari valt. (nl)
- Maslenitsa é uma festa do povo russo, que incorpora algumas tradições que remontam a tempos pagãos. É celebrado durante a última semana antes da "Grande Quaresma", isto é, a sétima semana antes da Páscoa. O elemento essencial da celebração Maslenitsa são os blini, panquecas ou crepes feitos com massa lêveda, que popularmente simbolizam o regresso do sol. Redondas e douradas, são feitos a partir de alimentos ricos ainda permitidos durante essa semana pelas tradições: manteiga, ovos e leite (na tradição da Igreja Ortodoxa, o consumo de carne termina uma semana antes do consumo de leite e ovos). (pt)
- Ма́сленица — восточнославянский традиционный праздник, отмечаемый в течение недели перед Великим постом, сохранивший в своей обрядовой основе ряд элементов дохристианской славянской мифологии. В народном календаре восточных славян праздник маркирует границу зимы и весны, а также Мясоеда и Великого поста. Аналог карнавала в европейских странах. Масленица сродни «жирному вторнику» и Мясопусту у католиков. В календаре Русской православной церкви этот период называется Сырной седмицей. Названия Мясопуст, Неделя мясопустная и Сырная неделя на Руси употреблялись только в святцах как «церковные». (ru)
- Maslenitsa (ryska: Масленица, "smörveckan"), också känd som bland annat pannkaksveckan är en rysk folklig högtid. Maslenitsa firas sista veckan innan den , det vill säga den sjunde veckan före den ortodoxa kyrkans påsk (Пасха, pascha). Maslenitsa motsvarar den västliga karnevalen, förutom att den ortodoxa fastan börjar på en måndag istället för på en onsdag, och det Ortodoxa datumet för påsk kan skilja sig väsentligt från det västliga. År 2008 firades maslenitsa från 2 mars till 8 mars. Det är främst de ryska plättarna, blinier, som förknippas med maslenitsa. (sv)
- Ма́сниця, рідше Ма́сляниця, Пу́щення, Сиропу́ст, Масляна, Колодій, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, Ба́бське свято, Зага́льниця (рос. Масленица, Масляница, біл. Масленіца, Масленка, Масніца) — традиційне східнослов'янське, зокрема й українське свято[джерело?], що відзначається протягом тижня перед Великим постом. Початок нового циклу залицянь і любощів, пошуку пари з метою продовження роду. (uk)
|
.jpg){kind=link}
