| dbo:abstract
|
- وحدة الأنا كما تُعرف باسم الذاتوية (أو السولبسية وفق الترجمة الحرفية، إذ أن الاسم مشتق من الكلمة اللاتينية solus بمعنى «منفرد» وipse بمعنى «ذات») هي فكرة فلسفية تقول بأنه لا وجود لشيء غير الذات أو غير الأنا أو لا وجود حقيقي إلا لعقل الفرد وهي موقف معرفي يقول بأن المعرفة المتعلقة بأي شيء خارج عقل الإنسان غير مؤكدة، وأنه وفق هذه الرؤية المعرفية لا يمكن معرفة العالم الخارجي والعقول الأخرى، بل إنها قد لا توجد البتة خارج عقل الإنسان، وكنظرة ميتافيزيقية تجنح الذاتوية إلى القول بأن العالم الخارجي والعقول الأخرى غير موجودة، وبهذا يكون هذا الموقف المعرفي بادعائه نفسه غير قابلاً للنقض كما أنه غير قابل للاثبات في نفس الوقت. (ar)
- Solipsismus (z latinského solus ipse = jen já sám) je ve filosofii krajní forma subjektivismu, založená na myšlence, že existuje pouze moje vědomí a nic jiného. (cs)
- El solipsisme, del llatí "[ego] solus ipse" (aproximadament "solament existeixo jo"), consisteix a pensar que només existeix el jo i que tota la resta, incloent-hi el món exterior o les dades dels sentits, són emanacions mentals d'aquest jo. És un cas extrem de l'idealisme i afirma que, com que no pot estar segura de la realitat del que l'envolta, la persona solament es pot refiar del propi pensament (com el cogito ergo sum de Descartes). Pel principi de la navalla d'Occam, l'explicació més simple i la que evita multiplicar conceptes sense necessitat és la més vàlida i, per tant, si únicament és fiable la pròpia existència, no cal pensar que hi hagi res extern, tot és una pura projecció de la ment, igual que un miratge o un somni (continuant així el tòpic barroc). Els altres, el cos, tot el que es relaciona amb l'espai i el temps són purs pensaments que el subjecte considera, quan li escau, com a reals. No hi ha cap filosofia que es fonamenti sobre el solipsisme estricte; tots els pensadors admeten un mínim de realitat exterior, que suposa l'objecte de la reflexió. (ca)
- Ο σολιψισμός (από το λατινικό solus ipse = ο ίδιος μόνο) ή εγωμονισμός είναι ιδεαλιστική υποκειμενική θεωρία, σύμφωνα με την οποία δεν υπάρχει τίποτε άλλο στον κόσμο εκτός από το υποκείμενο, τον άνθρωπο και τη συνείδησή του. Όλα τα άλλα μέσα στο σύμπαν, ακόμα και το γένος των άλλων ανθρώπων, δεν υπάρχουν στην πραγματικότητα, αλλά μόνο στη συνείδηση του υποκειμένου και η ύπαρξή τους δεν είναι παρά ένα παράγωγο της συνείδησής του.Έτσι το υποκειμενικό "Εγώ" μαζί με το συνειδησιακό του περιεχόμενο γίνεται το μοναδικό ον, ενώ όλα τα άλλα Εγώ είναι απλά ιδέες του "δικού μου Εγώ". Ως θεωρία βρίσκεται κοντά στον υποκειμενικό ιδεαλισμό. Ο σολιψισμός είναι η πιο ακραία μορφή του . Θεωρεί τις παραστάσεις αυθαίρετες και κενές από κάθε περιεχόμενο αφού δεν αντιστοιχούν σε αντικειμενικές πραγματικότητες ενώ παραδέχεται τη μοναδικότητα του ανθρώπινου υποκειμένου αρνούμενος τη σωματικότητά του και το περιβάλλον μέσα στο οποίο ζει. (el)
- Solipsismo, el la latina «ego solus ipse» (tradukeble proksimume kiel «nur mi ekzistas»), temas pri la metafizika kredo je tio ke, konscienco pri propra menso estas unika aĵo pri kiu oni povas esti tutcerta, kaj realeco kiu ŝajne ĉirkaŭas ĝin estas nekonebla, aŭ ke, aliteme, ĝi povas esti nur unu el la pluraj partoj el la mensaj statoj el la propra «mi». Ĉimaniere, ĉia objekto, homo, ktp., kiun oni spertas, estus nure elfluaĵoj el onia menso, kaj do, la unika aĵo pri kiu oni povus paroli kun ajna sekureco estas mem-ekzistado. Krome, ĉio kion la individuo antaŭsupozas esti ĉirkaŭ si, povas vere ekzisti, sed ĉiuj homoj krom ri mem, povas nek havi konsciencon nek animon kaj esti kontrolitaj de iu Dio aŭ diaĵo. (eo)
- Solipsismus (lateinisch sōlus ‚allein‘ und ipse ‚selbst‘) bezeichnet in der Philosophie eine These oder Schlussfolgerung, nach der allein die Existenz des eigenen Ichs gewiss sein kann. (de)
- Solipsismoa (latinezko [ego] solus ipse, euskaraz: «ni bakarrik existitzen naiz», esalditik ekarria) sinesmen metafisikoa da, hau da, norbera ziur egon daitekeen gauza bakarra bere gogamenaren existentzia dela, eta itxuraz inguratzen duen errealitatea ezaguezina da, eta, agian, norberaren niaren egoera mentalen parte besterik ez daiteke izan. Horrela, esperimentatzen ditugun objektu, pertsona eta gainerako guztiak gogamenaren jario hutsak lirateke, eta, beraz, gauza seguru bakarra norberaren existentzia da. Bestalde, gizabanako batek bere inguruan dagoela suposatzen duen guztia (berarentzat) benetan existitzen da, baina pertsona guztiek, berak izan ezik, kontzientzia eta/edo arima bat izan dezakete edo ez, eta Jainkoak edo jainko batek kontrolatu ditzakete. (eu)
- El solipsismo (del latín: [ego] solus ipse; traducible al español de forma aproximada como solamente uno mismo) es una creencia metafísica que postula que de lo único de lo que uno puede estar seguro es de la existencia de su propia mente, y la realidad que aparentemente le rodea (a uno) es incognoscible, y puede por un lado, no ser más que parte de los estados mentales del propio yo. De esta forma, todos los objetos, personas y demás que uno experimenta no son más que meras emanaciones de la propia mente (el mundo sensible) y, por lo tanto, la única cosa de la que cada uno puede tener certeza es de la existencia de sí mismo. Por otro lado, todo lo que un individuo supone que está a su alrededor puede que (para él) de verdad exista, pero todas las personas, excepto él, pueden o no tener una conciencia. Es importante mencionar que la definición formal del solipsismo, no es similar (o no se reduce) a su etimología aproximada (solamente uno mismo). Porque correlativamente, la etimología, puede llegar a distorsionar el mensaje principal, y dar paso a la creación de alguna correlación ilusoria, entre el solipsismo y el egocentrismo (Se está ignorando el hecho, de que el solipsismo, es una creencia metafísica, y el egocentrismo, una postura psicológica). (es)
- Le solipsisme (du latin solus, « seul » et ipse, « soi-même ») est une théorie philosophique et métaphysique selon laquelle la seule chose dont l'existence est certaine est le sujet pensant. Forme extrême d'idéalisme, le solipsisme soutient qu'aucune autre réalité n'est certaine que celle du sujet qui pense. (fr)
- Solipsisme adalah pandangan yang menyatakan bahwa pengalaman pribadi seseoranglah yang merupakan satu-satunya fakta yang dapat dipercaya. Dengan kata lain, seseorang tidak memiliki landasan untuk percaya akan hal lain kecuali dirinya sendiri. Solipsisme berasal dari Bahasa Latin solus yang berarti 'sendirian' dan ipse yang berarti 'diri'. Akar dari paham ini dipandang berasal dari pemikiran Gorgias, seorang Sofis. Pada abad ke-17 dan ke-18, terkadang istilah ini digunakan dalam arti moral untuk menunjuk pada pandangan egoisme. Ada dua varian solipsisme: 1.
* Solipsisme epistemologi, yang menyatakan bahwa kesadaran manusia tidak dapat mengetahui apa pun selain dirinya sendiri. 2.
* Solipsisme metafisik, yang menyatakan bahwa tidak ada realitas lain selain diri sendiri. Segala sesuatu yang ada merupakan ciptaan kesadaran seseorang pada saat ia sadar akan hal-hal itu. Dengan demikian, hal-hal lainnya tidak memiliki eksistensi. (in)
- Solipsism (/ˈsɒlɪpsɪzəm/; from Latin solus 'alone', and ipse 'self') is the philosophical idea that only one's mind is sure to exist. As an epistemological position, solipsism holds that knowledge of anything outside one's own mind is unsure; the external world and other minds cannot be known and might not exist outside the mind. (en)
- 独我論（どくがろん、英: solipsism ソリプシズム、独: solipsismus ゾリプシスムス）は、哲学における認識論の見方の一つで、自分にとって存在していると確信できるのは自分の精神だけであり、それ以外のあらゆるものの存在やそれに関する知識・認識は信用できない、とする。唯我論（ゆいがろん）とも。ラテン語のsolusとipseの合成語で、solusは「一人の」、ipseは「～自身」を意味する。 (ja)
- 유아론(唯我論/Solipsism) 또는 독아론(獨我論)은 주관적 관념론의 일종이다. 자신만이 존재하고, 타인이나 그 밖의 다른 존재물은 자신의 의식 속에 있다고 하는 생각으로, 자기(self)를 최우선으로 하는 학설이다. 인식론적 입장으로서 유아론은 자기 자신의 마음 밖의 어떤 것에 대한 지식이라도 확실하지 않다고 주장한다. 외부 세계와 타인의 마음은 알 수 없으며, 자신 마음의 밖에는 존재하지 않은 수도 있다. 형이상학적 입장으로서 유아론은 더 나아가 세계나 타인의 마음은 존재하지 않는다는 결론에 이른다. (ko)
- Il solipsismo, dal latino solus (solo) e ipse (stesso), "solo se stesso", è un termine che si riferisce alla dottrina filosofica secondo cui l'individuo pensante può affermare con certezza solo la propria esistenza, poiché tutto quello che percepisce sembra far parte di un mondo fenomenico oggettivo a lui esterno, ma che in realtà è tale da acquistare consistenza ideale solo nel proprio pensiero, cioè l'intero universo è la rappresentazione della propria individuale coscienza. (it)
- Solipsyzm (od łac. solus – jedyny, ipse – sam) – pogląd subiektywno-idealistyczny głoszący, że istnieje tylko jednostkowy podmiot poznający, cała zaś rzeczywistość jest jedynie zbiorem jego subiektywnych wrażeń – wszystkie obiekty, ludzie, etc., których doświadcza jednostka, są tylko częściami jej umysłu. Podobnym poglądem jest , mówiący, że nic poza umysłem jednostki nie może być absolutnie udowodnione; wszystko inne może być po prostu iluzją, wyobraźnią lub czymkolwiek mającym miejsce (egzystującym) w obrębie umysłu danej osoby. (pl)
- Solipsisme (van het Latijnse solus ("alleen") en ipse ("zelf")) is de overtuiging of de filosofie dat er maar een enkel bewustzijn bestaat: dat van de waarnemer. Het hele universum en alle andere personen waarmee gecommuniceerd wordt, bestaan slechts in de geest van de waarnemer. Het solipsisme is een klassiek probleem binnen de geschiedenis van de westerse filosofie, maar komt ook in verschillende vormen voor in de oosterse religies en oosterse filosofie. Naast de sterke metafysische variant, die stelt dat er slechts één bewustzijn bestaat, is er ook nog de zwakkere epistemologische variant: er is slechts kennis mogelijk van het eigen bewustzijn en men kan nooit iets weten van (mogelijke) andere menselijke geesten. (nl)
- Solipsismo (do latim "solu-, «só» +ipse, «mesmo» +-ismo") é a concepção filosófica de que, além de nós, só existem as nossas experiências. O solipsismo é a consequência extrema de se acreditar que o conhecimento deve estar fundado em estados de experiência interiores e pessoais, não se conseguindo estabelecer uma relação direta entre esses estados e o conhecimento objetivo de algo para além deles. O "solipsismo do momento presente" estende este ceticismo aos nossos próprios estados passados, de tal modo que tudo o que resta é o eu presente. A neoescolástica define o solipsismo como uma forma de idealismo, que incorreria no egoísmo pragmático, que insurge pós proposição cartesiana "cogito, ergo sum"; solipsismo é atribuída por Max Stirner como uma reação contra Hegel e sua acentuação do universal; o solipsismo somente tem por certo, inconteste, o ato de pensar e o próprio eu. Assim, tudo o mais pode ser contestado ou posto em dúvida. O solipsismo designa uma doutrina filosófica que reduz toda a realidade ao sujeito pensante; doutrina segundo a qual só existem efetivamente o eu e suas sensações, sendo os outros entes (seres humanos e objetos), como participante da única mente pensante, meras impressões sem existência própria (embora frequentemente considerada uma possibilidade intelectual); doutrina segundo a qual a única realidade no mundo é o eu; designação comum a religiosos de certas ordens que se isolam do mundo; vida ou conjunto de hábitos de um indivíduo solitário; vida ou costume de quem vive na solidão; monge que vive na solidão, anacoreta, eremita, ermitão, celibatário, solipso. O solipsismo reveste muitos matizes através da história da filosofia, mas podemos resumi-los em três tendências fundamentais: (pt)
- Solipsism, filosofisk term (av latinets solus ipse = ensamt själv). I ontologisk mening betecknar den att det enda som existerar är den egna upplevelsen som sådan (traditionellt kallat självet, jaget eller medvetandet med dess innehåll) utan några bakomliggande orsaker. I kunskapsteoretisk mening betecknar den ståndpunkten att man bara kan vara säker på att ens egna upplevelser existerar; alla andra varelser samt all materia i världen skulle därför kunna vara enbart en del av den egna livsupplevelsen. Viktigt är att begreppet "jag" inte kan denotera samma fenomen (om solipsismen är sann) som det fenomen "jag" denoterar i realismen (icke-solipsism). Ett vanligt misstag är att man gör så och därmed blandar ihop solipsism med egoism. Man bör också vara medveten om att solipsismen mycket väl "kan" vara sann även om man inte märker det, det vill säga själv försanthåller eller är övertygad om att realismen (icke-solipsismen) är sann. En så kallad metodologisk solipsism finns också, formulerad av Rudolf Carnap. Denna typ av solipsism hävdar att den logiska konstruktionen av min värld måste bygga på mina egna sinnesintryck. Carnap menar dock inte att den egna världen är den enda som existerar, utan gör med sin solipsism anspråk på metafysisk neutralitet. (sv)
- Солипси́зм (от лат. solus — «одинокий» и ipse — «сам») — философская доктрина и позиция, характеризующаяся признанием собственного индивидуального сознания в качестве единственной и несомненной реальности и отрицанием объективной реальности окружающего мира. Может рассматриваться как крайняя форма субъективного идеализма. (ru)
- 唯我論（英語：Solipsism）是一种认为只有自己的心靈是唯一可以確認为真实存在的哲學理論。 (zh)
- Соліпси́зм (лат. solus ipse — тільки сам) — теоретична установка, крізь призму якої увесь світ бачиться породженням свідомості (Я), котре — єдине, що дано безсумнівно, повсякчас тут. «Мій розум — єдина річ, яка існує.» Попри те, що подібні ідеї висували ще античні скептики, про соліпсизм може йтися тільки в епоху Нового часу — після розумового експерименту Декарта з радикального витиснення із Я всього недостовірного, в результаті чого одночасно рвуться усі зв'язки зі світом і виставляється вимога до Я — ґрунтуючись лише на самоосмисленні, вибудувати цілком і повністю весь досвід світу й надати йому безсумнівності. Цей підхід приймається більшістю наступних теоретиків пізнання. Однак одночасно виникає проблема обґрунтування загальнозначущості такого пізнання, розв'язувана у більшості випадків психофізіологічно — на підставі положення, що всі люди влаштовані подібним чином і використовують схожі знаки (що є виходом за межі установки соліпсизму). Спробу розв'язати проблему соліпсизму, одночасно зберігаючи пріоритет розумової позиції Декарта, зробив Гуссерль — у вигляді розробки теми інтерсуб'єктивності і монадичного співтовариства. Однак Гуссерлю так і не вдалося обґрунтувати загальзначущість своїх висновків поза припущенням сфери дорефлексивного («життєвий світ» у пізнього Гуссерля), того, що існує до Я й визначає його народження. Труднощі полягають у тому, що жодні теоретичні засоби не можуть виступити фундаментом віри, необхідної для подолання думки, що існує лише мій досвід. У різних трактуваннях соліпсизм має на увазі:
* Сумнів в реальності і / або достовірності всього сущого;
* Заперечення реальності всього, крім власної відомості;
* Заперечення духовності всього, крім власної свідомості. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- وحدة الأنا كما تُعرف باسم الذاتوية (أو السولبسية وفق الترجمة الحرفية، إذ أن الاسم مشتق من الكلمة اللاتينية solus بمعنى «منفرد» وipse بمعنى «ذات») هي فكرة فلسفية تقول بأنه لا وجود لشيء غير الذات أو غير الأنا أو لا وجود حقيقي إلا لعقل الفرد وهي موقف معرفي يقول بأن المعرفة المتعلقة بأي شيء خارج عقل الإنسان غير مؤكدة، وأنه وفق هذه الرؤية المعرفية لا يمكن معرفة العالم الخارجي والعقول الأخرى، بل إنها قد لا توجد البتة خارج عقل الإنسان، وكنظرة ميتافيزيقية تجنح الذاتوية إلى القول بأن العالم الخارجي والعقول الأخرى غير موجودة، وبهذا يكون هذا الموقف المعرفي بادعائه نفسه غير قابلاً للنقض كما أنه غير قابل للاثبات في نفس الوقت. (ar)
- Solipsismus (z latinského solus ipse = jen já sám) je ve filosofii krajní forma subjektivismu, založená na myšlence, že existuje pouze moje vědomí a nic jiného. (cs)
- Solipsismo, el la latina «ego solus ipse» (tradukeble proksimume kiel «nur mi ekzistas»), temas pri la metafizika kredo je tio ke, konscienco pri propra menso estas unika aĵo pri kiu oni povas esti tutcerta, kaj realeco kiu ŝajne ĉirkaŭas ĝin estas nekonebla, aŭ ke, aliteme, ĝi povas esti nur unu el la pluraj partoj el la mensaj statoj el la propra «mi». Ĉimaniere, ĉia objekto, homo, ktp., kiun oni spertas, estus nure elfluaĵoj el onia menso, kaj do, la unika aĵo pri kiu oni povus paroli kun ajna sekureco estas mem-ekzistado. Krome, ĉio kion la individuo antaŭsupozas esti ĉirkaŭ si, povas vere ekzisti, sed ĉiuj homoj krom ri mem, povas nek havi konsciencon nek animon kaj esti kontrolitaj de iu Dio aŭ diaĵo. (eo)
- Solipsismus (lateinisch sōlus ‚allein‘ und ipse ‚selbst‘) bezeichnet in der Philosophie eine These oder Schlussfolgerung, nach der allein die Existenz des eigenen Ichs gewiss sein kann. (de)
- Solipsismoa (latinezko [ego] solus ipse, euskaraz: «ni bakarrik existitzen naiz», esalditik ekarria) sinesmen metafisikoa da, hau da, norbera ziur egon daitekeen gauza bakarra bere gogamenaren existentzia dela, eta itxuraz inguratzen duen errealitatea ezaguezina da, eta, agian, norberaren niaren egoera mentalen parte besterik ez daiteke izan. Horrela, esperimentatzen ditugun objektu, pertsona eta gainerako guztiak gogamenaren jario hutsak lirateke, eta, beraz, gauza seguru bakarra norberaren existentzia da. Bestalde, gizabanako batek bere inguruan dagoela suposatzen duen guztia (berarentzat) benetan existitzen da, baina pertsona guztiek, berak izan ezik, kontzientzia eta/edo arima bat izan dezakete edo ez, eta Jainkoak edo jainko batek kontrolatu ditzakete. (eu)
- Le solipsisme (du latin solus, « seul » et ipse, « soi-même ») est une théorie philosophique et métaphysique selon laquelle la seule chose dont l'existence est certaine est le sujet pensant. Forme extrême d'idéalisme, le solipsisme soutient qu'aucune autre réalité n'est certaine que celle du sujet qui pense. (fr)
- Solipsism (/ˈsɒlɪpsɪzəm/; from Latin solus 'alone', and ipse 'self') is the philosophical idea that only one's mind is sure to exist. As an epistemological position, solipsism holds that knowledge of anything outside one's own mind is unsure; the external world and other minds cannot be known and might not exist outside the mind. (en)
- 独我論（どくがろん、英: solipsism ソリプシズム、独: solipsismus ゾリプシスムス）は、哲学における認識論の見方の一つで、自分にとって存在していると確信できるのは自分の精神だけであり、それ以外のあらゆるものの存在やそれに関する知識・認識は信用できない、とする。唯我論（ゆいがろん）とも。ラテン語のsolusとipseの合成語で、solusは「一人の」、ipseは「～自身」を意味する。 (ja)
- 유아론(唯我論/Solipsism) 또는 독아론(獨我論)은 주관적 관념론의 일종이다. 자신만이 존재하고, 타인이나 그 밖의 다른 존재물은 자신의 의식 속에 있다고 하는 생각으로, 자기(self)를 최우선으로 하는 학설이다. 인식론적 입장으로서 유아론은 자기 자신의 마음 밖의 어떤 것에 대한 지식이라도 확실하지 않다고 주장한다. 외부 세계와 타인의 마음은 알 수 없으며, 자신 마음의 밖에는 존재하지 않은 수도 있다. 형이상학적 입장으로서 유아론은 더 나아가 세계나 타인의 마음은 존재하지 않는다는 결론에 이른다. (ko)
- Il solipsismo, dal latino solus (solo) e ipse (stesso), "solo se stesso", è un termine che si riferisce alla dottrina filosofica secondo cui l'individuo pensante può affermare con certezza solo la propria esistenza, poiché tutto quello che percepisce sembra far parte di un mondo fenomenico oggettivo a lui esterno, ma che in realtà è tale da acquistare consistenza ideale solo nel proprio pensiero, cioè l'intero universo è la rappresentazione della propria individuale coscienza. (it)
- Solipsyzm (od łac. solus – jedyny, ipse – sam) – pogląd subiektywno-idealistyczny głoszący, że istnieje tylko jednostkowy podmiot poznający, cała zaś rzeczywistość jest jedynie zbiorem jego subiektywnych wrażeń – wszystkie obiekty, ludzie, etc., których doświadcza jednostka, są tylko częściami jej umysłu. Podobnym poglądem jest , mówiący, że nic poza umysłem jednostki nie może być absolutnie udowodnione; wszystko inne może być po prostu iluzją, wyobraźnią lub czymkolwiek mającym miejsce (egzystującym) w obrębie umysłu danej osoby. (pl)
- Солипси́зм (от лат. solus — «одинокий» и ipse — «сам») — философская доктрина и позиция, характеризующаяся признанием собственного индивидуального сознания в качестве единственной и несомненной реальности и отрицанием объективной реальности окружающего мира. Может рассматриваться как крайняя форма субъективного идеализма. (ru)
- 唯我論（英語：Solipsism）是一种认为只有自己的心靈是唯一可以確認为真实存在的哲學理論。 (zh)
- El solipsisme, del llatí "[ego] solus ipse" (aproximadament "solament existeixo jo"), consisteix a pensar que només existeix el jo i que tota la resta, incloent-hi el món exterior o les dades dels sentits, són emanacions mentals d'aquest jo. És un cas extrem de l'idealisme i afirma que, com que no pot estar segura de la realitat del que l'envolta, la persona solament es pot refiar del propi pensament (com el cogito ergo sum de Descartes). Pel principi de la navalla d'Occam, l'explicació més simple i la que evita multiplicar conceptes sense necessitat és la més vàlida i, per tant, si únicament és fiable la pròpia existència, no cal pensar que hi hagi res extern, tot és una pura projecció de la ment, igual que un miratge o un somni (continuant així el tòpic barroc). Els altres, el cos, tot e (ca)
- Ο σολιψισμός (από το λατινικό solus ipse = ο ίδιος μόνο) ή εγωμονισμός είναι ιδεαλιστική υποκειμενική θεωρία, σύμφωνα με την οποία δεν υπάρχει τίποτε άλλο στον κόσμο εκτός από το υποκείμενο, τον άνθρωπο και τη συνείδησή του. Όλα τα άλλα μέσα στο σύμπαν, ακόμα και το γένος των άλλων ανθρώπων, δεν υπάρχουν στην πραγματικότητα, αλλά μόνο στη συνείδηση του υποκειμένου και η ύπαρξή τους δεν είναι παρά ένα παράγωγο της συνείδησής του.Έτσι το υποκειμενικό "Εγώ" μαζί με το συνειδησιακό του περιεχόμενο γίνεται το μοναδικό ον, ενώ όλα τα άλλα Εγώ είναι απλά ιδέες του "δικού μου Εγώ". Ως θεωρία βρίσκεται κοντά στον υποκειμενικό ιδεαλισμό. (el)
- El solipsismo (del latín: [ego] solus ipse; traducible al español de forma aproximada como solamente uno mismo) es una creencia metafísica que postula que de lo único de lo que uno puede estar seguro es de la existencia de su propia mente, y la realidad que aparentemente le rodea (a uno) es incognoscible, y puede por un lado, no ser más que parte de los estados mentales del propio yo. De esta forma, todos los objetos, personas y demás que uno experimenta no son más que meras emanaciones de la propia mente (el mundo sensible) y, por lo tanto, la única cosa de la que cada uno puede tener certeza es de la existencia de sí mismo. Por otro lado, todo lo que un individuo supone que está a su alrededor puede que (para él) de verdad exista, pero todas las personas, excepto él, pueden o no tener un (es)
- Solipsisme adalah pandangan yang menyatakan bahwa pengalaman pribadi seseoranglah yang merupakan satu-satunya fakta yang dapat dipercaya. Dengan kata lain, seseorang tidak memiliki landasan untuk percaya akan hal lain kecuali dirinya sendiri. Solipsisme berasal dari Bahasa Latin solus yang berarti 'sendirian' dan ipse yang berarti 'diri'. Akar dari paham ini dipandang berasal dari pemikiran Gorgias, seorang Sofis. Pada abad ke-17 dan ke-18, terkadang istilah ini digunakan dalam arti moral untuk menunjuk pada pandangan egoisme. Ada dua varian solipsisme: (in)
- Solipsisme (van het Latijnse solus ("alleen") en ipse ("zelf")) is de overtuiging of de filosofie dat er maar een enkel bewustzijn bestaat: dat van de waarnemer. Het hele universum en alle andere personen waarmee gecommuniceerd wordt, bestaan slechts in de geest van de waarnemer. (nl)
- Solipsismo (do latim "solu-, «só» +ipse, «mesmo» +-ismo") é a concepção filosófica de que, além de nós, só existem as nossas experiências. O solipsismo é a consequência extrema de se acreditar que o conhecimento deve estar fundado em estados de experiência interiores e pessoais, não se conseguindo estabelecer uma relação direta entre esses estados e o conhecimento objetivo de algo para além deles. O "solipsismo do momento presente" estende este ceticismo aos nossos próprios estados passados, de tal modo que tudo o que resta é o eu presente. (pt)
- Solipsism, filosofisk term (av latinets solus ipse = ensamt själv). I ontologisk mening betecknar den att det enda som existerar är den egna upplevelsen som sådan (traditionellt kallat självet, jaget eller medvetandet med dess innehåll) utan några bakomliggande orsaker. I kunskapsteoretisk mening betecknar den ståndpunkten att man bara kan vara säker på att ens egna upplevelser existerar; alla andra varelser samt all materia i världen skulle därför kunna vara enbart en del av den egna livsupplevelsen. Viktigt är att begreppet "jag" inte kan denotera samma fenomen (om solipsismen är sann) som det fenomen "jag" denoterar i realismen (icke-solipsism). Ett vanligt misstag är att man gör så och därmed blandar ihop solipsism med egoism. Man bör också vara medveten om att solipsismen mycket väl " (sv)
- Соліпси́зм (лат. solus ipse — тільки сам) — теоретична установка, крізь призму якої увесь світ бачиться породженням свідомості (Я), котре — єдине, що дано безсумнівно, повсякчас тут. «Мій розум — єдина річ, яка існує.» У різних трактуваннях соліпсизм має на увазі:
* Сумнів в реальності і / або достовірності всього сущого;
* Заперечення реальності всього, крім власної відомості;
* Заперечення духовності всього, крім власної свідомості. (uk)
|
