dbo:abstract
|
- Zbožštění (z řeckého theosis) je proces, kterým se podle některých filozofií a náboženství člověk stává bohem. Někdy se tomuto procesu také říká exaltace nebo oslavení. Ideu zbožštění jako transformačního procesu (řecky apotheosis; latinsky deificatio) nacházíme v tradičních šamanistických kultech, starověkých polyteistických státech i klasických monoteistických systémech, stejně jako ve starověkých i moderních filozofických školách. (cs)
- Στην Ανατολική Ορθοδοξία, θέωση ή θεοποίηση είναι διαδικασία μετασχηματισμού που έχει ως στόχο την ομοιότητα ή ένωση με το Θεό, όπως διδάσκεται από την Ανατολική Ορθόδοξη Εκκλησία και τις Ανατολικές Καθολικές Εκκλησίες. Ως διαδικασία μετασχηματισμού, η θέωση προκαλείται από τις συνέπειες της κάθαρσης (καθαρισμός του νου και του σώματος) και της θεωρίας («φωτισμός» με το «όραμα» του Θεού). Σύμφωνα με την Ανατολική χριστιανική διδασκαλία, η θέωση είναι σκοπός της ανθρώπινης ζωής. Θεωρείται εφικτή μόνο μέσω μιας συνέργειας (ή συνεργασίας) μεταξύ της ανθρώπινης δραστηριότητας και των άκτιστων ενεργειών (ή λειτουργιών) του Θεού. Σύμφωνα με τον Μητροπολίτη , η υπεροχή της θέωσης στην Ανατολική Ορθόδοξη Χριστιανική θεολογία συνδέεται άμεσα με το γεγονός ότι η Ανατολική Χριστιανική θεολογία βασίζεται σε μεγαλύτερο βαθμό από τη Λατινική Καθολική θεολογία στον τομέα των άμεσων πνευματικών ιδεών των αγίων ή των μυστικιστών της εκκλησίας παρά την προφανώς πιο ορθολογική σκέψη της Δύσης. Οι ανατολικοί Χριστιανοί θεωρούν ότι "κανείς που δεν ακολουθεί την πορεία της ένωσης με τον Θεό μπορεί να είναι θεολόγος" με την ορθή έννοια. Έτσι η θεολογία στον ανατολικό χριστιανισμό δεν αντιμετωπίζεται κυρίως ως ακαδημαϊκή επιδίωξη. Αντ'αυτού, βασίζεται στην εφαρμοσμένη αποκάλυψη (βλέπε γνωσιολογία) και η πρωταρχική επικύρωση ενός θεολόγου θεωρείται η κατοχή μιας άγιας και ασκητικής ζωής αντί για πνευματική κατάρτιση ή ακαδημαϊκή διαπίστευση (βλέπε το λήμμα Σχολαστικισμός). (el)
- Theosis („Vergöttlichung, Vergottung“; Griechisch: Θεωσις; auch: theiosis, theopoiesis, theōsis) bezeichnet in den Orthodoxen Kirchen, den Altorientalischen Kirchen und den katholischen Ostkirchen die aus der Unheiligkeit zur Teilnahme am Leben Gottes. Die Theosis steht im Zentrum der orthodoxen Spiritualität. Nach dieser Auffassung wird das heilige Leben Gottes, welches der Gläubige in Jesus durch den Heiligen Geist erhält, folgendermaßen ausgedrückt: Es beginnt mit den Anstrengungen dieses Lebens, wächst durch die Erlebnisse des Gläubigen durch Gotteserkenntnis und findet seine Erfüllung in der Auferstehung des Gläubigen, wenn die Macht von Sünde und Tod völlig von Gottes Leben überwunden sind und ihre Macht über den Gläubigen für immer verlieren. Diese Auffassung ist historisch grundlegend für das christliche Verständnis sowohl im Westen als auch im Osten, da sie direkt aus den Lehren der Apostel und des Frühchristentums in Bezug auf das Leben im Glauben entwickelt wurde. (de)
- La theosis, teosis (en griego antiguo, θέωσις), o deificación (la deificación se puede referir también a la apotheosis (apoteosis), lit. «hacer divino»), es un proceso transformativo cuyo propósito es la semejanza o unión con Dios, tal y como se enseña en la Iglesia ortodoxa y la iglesia católica. Como proceso de transformación, la theosis se produce por los efectos de la catarsis (purificación de mente y cuerpo) y la theoria (contemplación, o 'iluminación' con la 'visión' de Dios). Según las enseñanzas cristianas orientales, la theosis es en últimas el propósito de la vida humana. Se considera alcanzable solo a través de la sinergía (o cooperación) de la actividad humana y las energías (u operaciones) no creadas de Dios. Dentro de la teología ortodoxa y católica oriental, la theosis (divinización o deificación) es la llamada del hombre a la búsqueda de la salud por la unión con Dios, la divinización de la materia y la desaparición del pecado. Se trata de la salvación de la profanidad a través de la participación en la vida de Dios. Según esta concepción, la vida sagrada de Dios, dada en Jesucristo al creyente a través del Espíritu Santo, se expresa comenzando por las luchas de esta vida, se acrecienta en la experiencia del creyente a través del conocimiento de Dios y más tarde se consuma en la resurrección del creyente, cuando el poder del pecado y la muerte, habiendo sido totalmente derrotados por la vida de Dios, perderán poder sobre el creyente para siempre. Esta concepción de la salvación es históricamente fundacional para la comprensión del Cristianismo tanto en Oriente como en Occidente, y ha sido desarrollada directamente de las enseñanzas apostólicas y de la Iglesia cristiana primitiva en relación con la vida de la fe. En el prefacio del Libro V Contra las Herejías, Ireneo de Lyon habla de «Jesucristo que, a causa de su amor superabundante, se convirtió en lo que nosotros somos para hacer de nosotros lo que él es». Según el Metropolitano Hierotheos (Vlachos), la primacía de la theosis en la teología cristiana ortodoxa se encuentra directamente relacionada con el hecho de que la teología bizantina (tal y como es concebida por sus principales exponentes) se basa en mayor medida en las intuiciones espirituales directas de los santos o místicos de la iglesia en comparación con la teología católica latina que es vista más a menudo como una tradición de pensamiento racional. Los cristianos bizantinos consideran que «nadie que no siga el camino de unión con Dios puede ser teólogo» en el sentido propio. Así pues, la teología en el cristianismo bizantino no es tratada principalmente como una empresa académica. En cambio, se basa en la revelación aplicada (véase gnoseología), y se entiende que la validación principal de un teólogo es una vida santa y ascética más que el entrenamiento intelectual o las credenciales académicas (véase escolástica). (es)
- La théosis (divinisation ou déification) est l’appel de l’homme à rechercher le salut par l’union avec Dieu, la divinisation de la matière et la disparition du péché. Cette doctrine est enseignée dans la théologie orthodoxe et catholique orientale. Elle est indissociable de la pratique orientale de l'hésychasme. (fr)
- Theosis (Ancient Greek: θέωσις), or deification (deification may also refer to apotheosis, lit. "making divine"), is a transformative process whose aim is likeness to or union with God, as taught by the Eastern Orthodox Church and the Catholic Church. As a process of transformation, theosis is brought about by the effects of catharsis (purification of mind and body) and theoria ('illumination' with the 'vision' of God). According to Eastern Christian teachings, theosis is very much the purpose of human life. It is considered achievable only through synergy (or cooperation) of human activity and God's uncreated energies (or operations). According to Metropolitan Hierotheos (Vlachos), the primacy of theosis in Eastern Orthodox Christian theology is directly related to the fact that Byzantine theology (as historically conceived by its principal exponents) is based to a greater extent than Latin Catholic theology on the direct spiritual insights of the saints or mystics of the church rather than the often more seen as rational thought tradition of the West. Byzantine Christians consider that "no one who does not follow the path of union with God can be a theologian" in the proper sense. Thus theology in Byzantine Christianity is not treated primarily as an academic pursuit. Instead it is based on applied revelation (see gnosiology), and the primary validation of a theologian is understood to be a holy and ascetical life rather than intellectual training or academic credentials (see scholasticism). (en)
- 神成(しんせい、テオーシス、ギリシア語: Θέωσις, 英語: theosis)とは、キリスト教、特に正教会の神学である。神成は正教会での神学用語であるが、一般には「神化」(しんか)との訳語も用いられる。 (ja)
- Theosis è un termine di origine orientale che nella dottrina cristiana viene usato per indicare il processo di trasformazione nel divino di un credente che nel corso della sua vita ha deciso di mettere in pratica gli insegnamenti di Gesù Cristo e del suo vangelo. Per molti, la theosis è il vero scopo dell'incarnazione. (it)
- Przebóstwienie (gr. theosis (θέωσης), theopoiesis) − pojęcie występujące zwłaszcza w prawosławnej teologii apofatycznej; określa dobrowolne dopuszczenie człowieka przez Boga do współudziału w Jego życiu i boskiej naturze drogą pewnego uczestnictwa przez podobieństwo. Uczestnikiem przebóstwienia jest mistyk, należy jednak podkreślić, że wedle tradycji prawosławnej mistykiem powinien być każdy chrześcijanin, a nie tylko wybitne jednostki, zaś przebóstwienie stanowi dzięki Chrystusowi przeznaczenie i cel ludzkiej egzystencji. (pl)
- In de christelijke theologie staat de term deïficatie (ook wel: vergoddelijking, glorificatie of theosis) voor het proces dat mensen meer op God gaan lijken. Ze worden niet letterlijk God zelf, maar krijgen eigenschappen van God, in dit leven zelf of na hun dood. Het idee heeft in de meeste christelijke stromingen een plek, maar staat vooral in de Oosters-orthodoxie centraal. Het dient niet te worden verward met de term apotheose uit de Grieks-Romeinse wereld. (nl)
- Na teologia cristã, particularmente na teologia da igreja ortodoxa, teósis ou theosis (também escrito: theiosis, theopoiesis, theōsis; grego:Θέωσις, significa divinização, deificação ou criação divina) é o processo de transformação de um crente que está pondo em prática (chamada praxis) os ensinos espirituais de Jesus Cristo e seu Evangelho. Em particular, theosis refere-se à realização de semelhança a ou união com Deus, que é o estágio final do processo de transformação e, como tal, o objetivo da vida espiritual. Theosis é o terceiro de três estágios; o primeiro é a purificação (katharsis) e o segundo iluminação. Por meio da purificação uma pessoa alcança a iluminação e então a santidade. Santidade é a participação da pessoa na vida de Deus. Conforme esta doutrina, a santa vida de Deus dada em Jesus Cristo ao crente através do Espírito Santo, é expressada através de três estágios de theosis, começando nas lutas da vida, que aumenta na experiência do crente através do conhecimento de Deus, e é posteriormente consumada na ressurreição do crente, quando o poder do pecado e da morte, tenha sido completamente vencido pela expiação de Jesus, perderá o domínio sobre o crente para sempre. Essa concepção de salvação é historicamente fundamental para a compreensão cristã, tanto no Oriente como no Ocidente. (pt)
- Theosis, av grekiskans Θέωσις, med betydelsen gudomliggörelse är ett teologiskt begrepp som har en framträdande roll främst inom ortodox troslära. Theosis är processen då en troende omformas till likhet med Gud, gudomliggörs, genom att utöva Jesu lära och genom bön och fasta. I ortodox teologi är theosis målet för varje människa att uppnå, och ytterst sett vad hon är skapad till. Genom Jesu försonande död och utgivandet av den Helige Ande kan människan samarbeta med Gud till att förenas med honom. En sammanfattning av doktrinen ger redan Athanasius på 300-talet, när han försvarade kyrkan mot arianismen: "Gud blev människa för att människan ska kunna bli Gud". Theosis förekommer även som begrepp i västerländsk kristendom men inte alls i samma utsträckning som inom ortodoxin. (sv)
- Обо́жение, или тео́зис (др.-греч. θέωσις от θεός «бог») — христианское учение о соединении человека с Богом, приобщении тварного человека к нетварной божественной жизни через действие божественной благодати. Коротко смысл обожения выражен в высказывании Афанасия Великого: «Бог вочеловечился, чтобы человек обожился» — что обозначает потенциальную возможность для каждого человека и историческую необходимость для человека вообще обрести нечеловеческое могущество в обладании самим собой и природным миром вокруг себя в органическом единстве с Богом. (ru)
- 成神论(希臘語:θέωσις / theosis)是希腊语单词,意为神化或使神圣。信徒的变化,是将基督耶稣的教导和他的福音付诸实践(称为),是基督教神学,特别是和天主教神学的特色。 (zh)
- Обоження (грец. θέωσις, теосіс) — преображення людини в результаті причастя до Бога, спільності з Ним (стосується лише християнської релігії). Обоження в святоотцівській літературі називають по різному «боговсиновленням» (адоптовані діти Божі), «зміною в Бога», «перетворенням в Бога», «обоженням». Ідея «обоження» (теосіс) була центральним пунктом релігійного життя Сходу, навколо якого оберталися всі питання догматики, етики та містики. Сповідувати правдиву віру, дотримувати заповідей, молитися, брати участь в таїнствах — все це необхідно не інакше як для досягнення обоження, в якому і полягає спасіння людини. Християнське обоження означає найвищу спільність з Божественним світлом і причасність Божественній енергії без втрати своєї особистості, взаємопроникнення Бога і людини як двох особистостей. (uk)
|
rdfs:comment
|
- Zbožštění (z řeckého theosis) je proces, kterým se podle některých filozofií a náboženství člověk stává bohem. Někdy se tomuto procesu také říká exaltace nebo oslavení. Ideu zbožštění jako transformačního procesu (řecky apotheosis; latinsky deificatio) nacházíme v tradičních šamanistických kultech, starověkých polyteistických státech i klasických monoteistických systémech, stejně jako ve starověkých i moderních filozofických školách. (cs)
- La théosis (divinisation ou déification) est l’appel de l’homme à rechercher le salut par l’union avec Dieu, la divinisation de la matière et la disparition du péché. Cette doctrine est enseignée dans la théologie orthodoxe et catholique orientale. Elle est indissociable de la pratique orientale de l'hésychasme. (fr)
- 神成(しんせい、テオーシス、ギリシア語: Θέωσις, 英語: theosis)とは、キリスト教、特に正教会の神学である。神成は正教会での神学用語であるが、一般には「神化」(しんか)との訳語も用いられる。 (ja)
- Theosis è un termine di origine orientale che nella dottrina cristiana viene usato per indicare il processo di trasformazione nel divino di un credente che nel corso della sua vita ha deciso di mettere in pratica gli insegnamenti di Gesù Cristo e del suo vangelo. Per molti, la theosis è il vero scopo dell'incarnazione. (it)
- Przebóstwienie (gr. theosis (θέωσης), theopoiesis) − pojęcie występujące zwłaszcza w prawosławnej teologii apofatycznej; określa dobrowolne dopuszczenie człowieka przez Boga do współudziału w Jego życiu i boskiej naturze drogą pewnego uczestnictwa przez podobieństwo. Uczestnikiem przebóstwienia jest mistyk, należy jednak podkreślić, że wedle tradycji prawosławnej mistykiem powinien być każdy chrześcijanin, a nie tylko wybitne jednostki, zaś przebóstwienie stanowi dzięki Chrystusowi przeznaczenie i cel ludzkiej egzystencji. (pl)
- In de christelijke theologie staat de term deïficatie (ook wel: vergoddelijking, glorificatie of theosis) voor het proces dat mensen meer op God gaan lijken. Ze worden niet letterlijk God zelf, maar krijgen eigenschappen van God, in dit leven zelf of na hun dood. Het idee heeft in de meeste christelijke stromingen een plek, maar staat vooral in de Oosters-orthodoxie centraal. Het dient niet te worden verward met de term apotheose uit de Grieks-Romeinse wereld. (nl)
- Обо́жение, или тео́зис (др.-греч. θέωσις от θεός «бог») — христианское учение о соединении человека с Богом, приобщении тварного человека к нетварной божественной жизни через действие божественной благодати. Коротко смысл обожения выражен в высказывании Афанасия Великого: «Бог вочеловечился, чтобы человек обожился» — что обозначает потенциальную возможность для каждого человека и историческую необходимость для человека вообще обрести нечеловеческое могущество в обладании самим собой и природным миром вокруг себя в органическом единстве с Богом. (ru)
- 成神论(希臘語:θέωσις / theosis)是希腊语单词,意为神化或使神圣。信徒的变化,是将基督耶稣的教导和他的福音付诸实践(称为),是基督教神学,特别是和天主教神学的特色。 (zh)
- Στην Ανατολική Ορθοδοξία, θέωση ή θεοποίηση είναι διαδικασία μετασχηματισμού που έχει ως στόχο την ομοιότητα ή ένωση με το Θεό, όπως διδάσκεται από την Ανατολική Ορθόδοξη Εκκλησία και τις Ανατολικές Καθολικές Εκκλησίες. Ως διαδικασία μετασχηματισμού, η θέωση προκαλείται από τις συνέπειες της κάθαρσης (καθαρισμός του νου και του σώματος) και της θεωρίας («φωτισμός» με το «όραμα» του Θεού). Σύμφωνα με την Ανατολική χριστιανική διδασκαλία, η θέωση είναι σκοπός της ανθρώπινης ζωής. Θεωρείται εφικτή μόνο μέσω μιας συνέργειας (ή συνεργασίας) μεταξύ της ανθρώπινης δραστηριότητας και των άκτιστων ενεργειών (ή λειτουργιών) του Θεού. (el)
- Theosis („Vergöttlichung, Vergottung“; Griechisch: Θεωσις; auch: theiosis, theopoiesis, theōsis) bezeichnet in den Orthodoxen Kirchen, den Altorientalischen Kirchen und den katholischen Ostkirchen die aus der Unheiligkeit zur Teilnahme am Leben Gottes. Die Theosis steht im Zentrum der orthodoxen Spiritualität. Diese Auffassung ist historisch grundlegend für das christliche Verständnis sowohl im Westen als auch im Osten, da sie direkt aus den Lehren der Apostel und des Frühchristentums in Bezug auf das Leben im Glauben entwickelt wurde. (de)
- La theosis, teosis (en griego antiguo, θέωσις), o deificación (la deificación se puede referir también a la apotheosis (apoteosis), lit. «hacer divino»), es un proceso transformativo cuyo propósito es la semejanza o unión con Dios, tal y como se enseña en la Iglesia ortodoxa y la iglesia católica. Como proceso de transformación, la theosis se produce por los efectos de la catarsis (purificación de mente y cuerpo) y la theoria (contemplación, o 'iluminación' con la 'visión' de Dios). Según las enseñanzas cristianas orientales, la theosis es en últimas el propósito de la vida humana. Se considera alcanzable solo a través de la sinergía (o cooperación) de la actividad humana y las energías (u operaciones) no creadas de Dios. (es)
- Theosis (Ancient Greek: θέωσις), or deification (deification may also refer to apotheosis, lit. "making divine"), is a transformative process whose aim is likeness to or union with God, as taught by the Eastern Orthodox Church and the Catholic Church. As a process of transformation, theosis is brought about by the effects of catharsis (purification of mind and body) and theoria ('illumination' with the 'vision' of God). According to Eastern Christian teachings, theosis is very much the purpose of human life. It is considered achievable only through synergy (or cooperation) of human activity and God's uncreated energies (or operations). (en)
- Na teologia cristã, particularmente na teologia da igreja ortodoxa, teósis ou theosis (também escrito: theiosis, theopoiesis, theōsis; grego:Θέωσις, significa divinização, deificação ou criação divina) é o processo de transformação de um crente que está pondo em prática (chamada praxis) os ensinos espirituais de Jesus Cristo e seu Evangelho. Em particular, theosis refere-se à realização de semelhança a ou união com Deus, que é o estágio final do processo de transformação e, como tal, o objetivo da vida espiritual. Theosis é o terceiro de três estágios; o primeiro é a purificação (katharsis) e o segundo iluminação. Por meio da purificação uma pessoa alcança a iluminação e então a santidade. Santidade é a participação da pessoa na vida de Deus. Conforme esta doutrina, a santa vida de Deus (pt)
- Theosis, av grekiskans Θέωσις, med betydelsen gudomliggörelse är ett teologiskt begrepp som har en framträdande roll främst inom ortodox troslära. Theosis är processen då en troende omformas till likhet med Gud, gudomliggörs, genom att utöva Jesu lära och genom bön och fasta. I ortodox teologi är theosis målet för varje människa att uppnå, och ytterst sett vad hon är skapad till. Genom Jesu försonande död och utgivandet av den Helige Ande kan människan samarbeta med Gud till att förenas med honom. En sammanfattning av doktrinen ger redan Athanasius på 300-talet, när han försvarade kyrkan mot arianismen: "Gud blev människa för att människan ska kunna bli Gud". (sv)
- Обоження (грец. θέωσις, теосіс) — преображення людини в результаті причастя до Бога, спільності з Ним (стосується лише християнської релігії). Обоження в святоотцівській літературі називають по різному «боговсиновленням» (адоптовані діти Божі), «зміною в Бога», «перетворенням в Бога», «обоженням». Ідея «обоження» (теосіс) була центральним пунктом релігійного життя Сходу, навколо якого оберталися всі питання догматики, етики та містики. Сповідувати правдиву віру, дотримувати заповідей, молитися, брати участь в таїнствах — все це необхідно не інакше як для досягнення обоження, в якому і полягає спасіння людини. Християнське обоження означає найвищу спільність з Божественним світлом і причасність Божественній енергії без втрати своєї особистості, взаємопроникнення Бога і людини як двох особис (uk)
|