Strokal O.M. was born on the 27th of November 1984 in Kyiv. He finished studying in Taras Shevchenko National University of Kyiv (specialty "Ukrainian language and literature") and received a master degree in philology, a specialist in Ukrainian language and literature in 2007. Strokal O.M. defended his thesis on the specialty 10.02.01 - Ukrainian language on the subject: «Individual author word in the system of artistic idiolect (based on V. Kolomiets’s and P. Movchan’s poems)». From 1 September 2010 to June 2011 he had been working as a lecturer at the Department of modern Ukrainian language of the Institute of Philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv. From 1 September 2010 to present he has been working as a lecturer at the Department of modern Ukrainian language / Ukrainian language and applied linguistics of the Institute of Philology of Taras Shevchenko National University of Kyiv.
Анотація. У статті проаналізовано особливості вживання мовних одиниць на позначення кольору як ск... more Анотація. У статті проаналізовано особливості вживання мовних одиниць на позначення кольору як складників індивідуально-авторських образів реалій довколишнього світу. Мета статті-здійснити лінгвістичний аналіз кольоропозначень у структурі поетичних образів природи та з'ясувати роль таких одиниць як візуалізаторів світу природи в поезії Олексія Довгого. Під час проведення дослідження автором було висвітлено питання функціонування поетичних засобів і прийомів у художньому тексті як запоруки його адекватного емоційноекспресивного сприйняття та наголошено на особливій ролі візуалізації у процесі комунікації між автором і читачем. Було відзначено виняткову функцію лексем на позначення кольору у процесі візуалізації поетом вражень і переживань ліричного героя та передачі таких емоцій читачу. Дослідження показало, що в поетичній мові Олексія Довгого кольоропозначення блакитного кольору часто використовуються поетом для експлікації небесного просторового ярусу та створення у тексті відчуття зорової перспективи. Номінації жовтого кольору, часто корелюючи з назвами золотого, беруть участь у поетичному вираженні сакральних образів сонця та світла як елементів божественного начала. Поєднання у художньопоетичному контексті лексем на позначення жовтого і блакитного кольорів дозволяє поетові створити у тексті відчуття зв'язку ліричного героя з основними світовими образами-водою і сонцем. Білий у кольоровій парадигмі природного світу виступає символом легкості, чистоти та світла. Опозитом йому служать номінації реалій, пов'язаних із чорним кольором як символом смерті та негативних явищ. Лексеми на позначення сірого (сивого) кольору уживаються поетом з метою змалювання меланхолійного настрою його ліричного героя.
У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми червоного кольору на матері... more У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми червоного кольору на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого. Охарактеризовано граматичні, смислові, стилістичні та індивідуально-авторські характеристики вживання мовних одиниць на позначення реалій, пов'язаних із розгляданою міфологемою. У статті наголошено на особливій функції мовних одиниць, які позначають реалії, асоційовані з червоним кольором, у поетичних текстах Олексія Довгого. Аналізовані одиниці було згруповано відповідно до їхніх граматичних характеристик, будови та семантики.
Посібник містить виклад основних теоретичних положень сучасного українського правопису та в... more Посібник містить виклад основних теоретичних положень сучасного українського правопису та вказівки на особливі випадки написання слів-винятків. Практичні завдання охоплюють усі правописні правила й систематизовані таким чином, щоб допомогти якомога повніше й глибше засвоїти отриманий теоретичний матеріал. Пропоновані завдання для самоконтролю та зразки модульних контрольних робіт допоможуть студентам ефективно підготуватися до практичних занять.
Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання науки, освіти та суспільства в умовах сучасних викликів», 2022
У публікації коротко означено особливості словотвірної структури лексем на позначення реалій черв... more У публікації коротко означено особливості словотвірної структури лексем на позначення реалій червоного кольору в поетичній мові Олексія Довгого
У статті розглядаються особливості вербалізації рослинного світу в поетичній мові Олексія Довгого... more У статті розглядаються особливості вербалізації рослинного світу в поетичній мові Олексія Довгого. Під час дослідження було з’ясовано, що світ природи для первісної людини відображав увесь Всесвіт – його структуру, причиново-наслідкові зв’язки, які вона не могла пояснити чи зрозуміти. Саме тому всі явища та реалії довкілля антропоморфізувалися людиною. Компоненти рослинного світу займали чи не найбільшу частину концептуальних понять у світогляді українців. Мова виступала певним носієм таких уявлень, відображених в образно-символічних значеннях слів. Особливою формою репрезентації цих значень стала поезія, оскільки в поетичному тексті може максимально повно і багатобарвно виявлятися глибокий символізм численних антропоморфізованих образів природи. У поетичних текстах Олексія Довгого реалії рослинного світу представлені досить виразно і багатогранно. Така особливість є цілком закономірною з огляду на їхню вагому роль в українській культурній традиції. Найчисленнішими з-поміж такого типу одиниць є лексеми на позначення дерев та їхніх частин. Спостерігаємо такі найбільш часто використовувані лексеми і їхні похідні: береза, бук, в’яз, верба, вишня, груша, дуб, калина, клен, тополя, яблуня та ін. Уживання поетом лексем зі зменшено-пестливими компонентами дозволяє передавати внутрішній стан ліричного героя та встановлювати із читачем глибший зв’язок. Реалії рослинного світу беруть участь у створенні в тексті жіночих та чоловічих образів та в сакралізації певного локусу. / The article deals with the features of verbalization of the plant world in Oleksii Dovhiy's poetic language. The study found that the natural world for the primitives reflected the entire Universe – its structure, essence, links, which could not be explained or understood by them. That is why all the phenomena and realities of the environment were anthropomorphized. The components of the plant world made up the largest part of conceptual concepts in the worldview of Ukrainians. The language appeared a certain medium for such representations, reflected by the figurative symbolic semantics of the words. Poetry became a special form for representation of these meanings, whereas just in the poetic text the deep symbolism of numerous anthropomorphized images of nature could be shown fully and vividly. In Oleksii Dovhiy's poetic texts realities of the flora are presented quite clearly and multifaceted because a poet is aware of their important role in the Ukrainian cultural tradition. The largest part of these units are presented by trees and their parts. These are the most commonly used lexemes and their derivatives: birch, beech, elm, willow, cherry, pear, oak, guilder rose, maple, poplar, apple tree, etc. Usage of the lexemes with diminutive semantics allows a poet to convey the inner state of the lyrical hero and establish a deeper connection with the reader. Plant world is involved in the creation of feminine and masculine images in the text and in the process of sacralization of a particular locus.
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія, 2019
У лінгвістиці є значна кількість досліджень, присвячених вивченню дефініції таких понять, як «кон... more У лінгвістиці є значна кількість досліджень, присвячених вивченню дефініції таких понять, як «концепт», «концептуальна картина світу» та «мовна картина світу». Концепт часто розглядають як означений елемент ідеального, що репрезентує дійсність мовця крізь призму його культури. Концептуальну картину світу розуміють як систему понять про певні реалії довкілля та систему значень, в яких виражено індивідуальні чи колективні уявлення про дійсність, які репрезентовані низкою мовних конструкцій. Мовна картина світу – це певний світогляд, який виражений засобами мови, це інформація, розсіяна по всьому концептуальному каркасу й пов’язана з формуванням самих понять за допомогою маніпулювання в цьому процесі мовними значеннями та їхніми асоціативними полями, що збагачує концептуальну систему мовними формами і змістом. У статті досліджено особливості вербалізації концепту БЕРЕЗА в поезії Олексія Довгого. Під час проведення науково-лінгвістичного аналізу текстів поета було з’ясовано, що більшість представлених концептів становлять утворення, пов’язані зі світом природи та уявленнями про його особливості. Концепт БЕРЕЗА – один із найбільш яскравих та символічно наповнених образів у творчості поета. Названий концепт представлений у багатьох народів і має загальнослов’янську символіку. Основним диференційним смисловим компонентом у визначеннях лексеми «береза» виступає колористична сема «білий». Така актуалізація семи зумовлює уживання цієї лексеми в більшості публіцистичних і художніх текстах з акцентом на білому кольорі, який часто символізує чистоту і незайманість. В українській традиції цей концепт виступає символом дівочої чистоти та жіночого начала. Він часто уособлює кохання, дівочу чистоту, шлюб, а також у певних контекстах відображає тугу і смуток. У мові поезій Олексія Довгого цей концепт вербалізований низкою іменникових та прикметникових одиниць. Мовні одиниці, які вербалізують зазначений концепт, у текстах поета часто поєднуються з лексемами на позначення інших дерев, річок, водних об’єктів. Таке поєднання дає автору змогу створити образ ідеального локусу. Поєднання відповідних лексем із лексемами, які називають інші дерева – символи чоловічого начала, дає змогу митцю відобразити особливості авторської концептуальної картини світу. Низка лексем, які вербалізують зазначений образ, дає змогу митцю змальовувати образи чистої незайманої дівчини, матері, берегині або привабливої жінки. / There is a considerable amount of research in linguistics to define concepts such as “concept”, “conceptual worldview” and “linguistic worldview”. The concept is often seen as a designated element of the ideal, representing the reality of the speaker through the prism of his culture. The conceptual worldview is understood as a system of concepts about certain realities of the environment and a system of meanings that express individual or collective perceptions of reality, as represented by a number of linguistic constructions. The linguistic worldview is a certain outlook that is expressed by the means of language, it is information scattered throughout the conceptual framework and connected with the formation of the concepts themselves by manipulating in this process linguistic meanings and their associative fields, which enriches the conceptual system by linguistic forms and content. The peculiarities of the verbalization of the BIRCH concept in Oleksii Dovhiy’s poetry are investigated in the article. During the scientific-linguistic analysis of the poet’s texts, it was found out that most of the concepts presented are formations related to the natural world and ideas about its peculiarities. The BIRCH concept is one of the most vivid and symbolically filled images in the poet’s work. This concept is represented by many peoples and has a common Slavic symbolism. The main differential semantic component in the definitions of the “birch” token is the colourful semen “white”. Such an actualization of the seven causes the use of this token in most nonfiction and fiction texts, with a focus on white, which often symbolizes purity and virginity. In the Ukrainian tradition, this concept is a symbol of virginity and femininity. He often embodies love, maiden purity, marriage, and in some contexts displays sadness. In the language of Oleksii Dovhiy’s poetry, this concept has been verbalized by a number of nouns and adjectives. The linguistic units that verbalize the concept in the poet’s texts are often combined with tokens to refer to other trees, rivers, water bodies. This combination allows the author to create an image of the perfect locus. The combination of corresponding tokens with tokens that are called other trees – symbols of the male principle, allows the artist to reflect the features of the author’s conceptual worldview. A series of tokens that verbalize the image allows the artist to portray the image of a pure virgin girl, mother, caregiver, or attractive woman.
У статті проаналізовано особливості інтерпретації ліричним героєм Олексія Довгого міфологеми «сад... more У статті проаналізовано особливості інтерпретації ліричним героєм Олексія Довгого міфологеми «сад» та характер її мовного вираження. Під час проведення дослідження з’ясовано, що в межах антропоцентричного підходу в лінгвістиці особливої ваги набули дослідження, присвячені вивченню особливостей мовного відображення картини світу індивідом. На основі огляду лінгвістичних досліджень щодо цього питання було зроблено висновок про те, що мовна картина світу – це спосіб відображення реальності у свідомості людини крізь призму лінгвальних і культурно-національних особливостей певного мовного колективу. У межах визначеної проблематики було вивчено питання структури концепту, з’ясовано особливості кореляції таких понять, як «міф», «міфологема» та «міфема». Під час аналізу понять «концепт» і «міфологема» доведено, що міфологема є своєрідним продовженням концепту та представлена у художній літературі на рівні асоціацій із міфічними реаліями, алюзій та ремінісценцій. Дослідження поетичної мови Олексія Довгого показало, що міфологема «сад» є однією з найбільш яскраво виражених у мові автора. Вивчивши мовні особливості вираження цієї міфологеми та корелятивних їй образів, ми довели, що вона інтерпретується ліричним героєм Олексія Довгого як певний потойбічний світ, як ідеальний локус, а також як гармонійно упорядкований Всесвіт. / The article analyzes peculiarities of interpretation of the myth «garden» of Oleksii Dovhiy's lyrical hero and the nature of its lingual expression. During the research it was found out that within the anthropocentric approach in linguistics special attention was paid to the study of the peculiarities of lingual reflection of the worldview by the individual. Based on a review of linguistic research on the subject, it was concluded that the linguistic worldview is a way of reflecting reality in the human mind through the lens of the lingual and cultural-national features of a particular lingual collective. The problems of structure of the concept were investigated within the defined problems. The peculiarities of correlation of concept components are found out. During the analysis of concept it is proved that «mythologema» is a kind of continuation of the concept and is presented in the literature at the level of associations with mythical realities, allusions and reminiscences. A study of Oleksii Dovhiy's poetic language showed that the myth «garden» is one of the most spread in the author's language. Having studied the linguistic peculiarities of the expression of this myth and its correlative images, we have proved that it is interpreted by Oleksii Dovhiy's lyrical hero as a certain otherworldly, as an ideal locus, as well as a harmoniously ordered universe.
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія, 2019
У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми сонця як центру всесвіту на... more У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми сонця як центру всесвіту на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого. Автором статті здійснено аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми, та наголошено на важливості мовного вираження того чи іншого погляду певного індивіда на дійсність. Під час проведення дослідження автором було зроблено низку теоретичних узагальнень, які стосуються особливостей взаємодії мовних картин світу індивідів у межах певного колективу, та з’ясовано, що етнічно-регіональні особливості, місцеві традиції, звичаї та обряди позначаються на психолінгвістичній парадигмі особистості. Вивчення особливостей мовного відображення космологічних уявлень ліричного героя Олексія Довгого показало, що одним із найбільш яскравих є усвідомлення ліричним героєм сонця як центру всесвіту, яке знайшло своє втілення у відповідних мовних конструкціях. Досліджуваний матеріал дозволяє говорити про те, що сонце часто пов’язується ліричним героєм із певним благословенням, яке виражається у текстах поета опосередковано – шляхом використання лексем на позначення внутрішнього стану ліричного героя. Під час аналізу було зауважено, що сонце як центр всесвіту у мовній картині світу ліричного героя О. Довгого виступає компонентом певного ідеалізованого локусу, який часто співвідноситься для поета із локусом Батьківщини. Сакральність названого локусу часто посилюється за рахунок уведення в контекст одиниць, які виражають мотив подорожі героя із ідеального центру на деструктивну периферію. Дослідження показало, що у свідомості ліричного героя всесвіт існує у вигляді триярусної моделі, у якій вищий ярус поєднує світ богів, середній – світ людей, а нижній – світ потойбічний, підземний. З’ясовано, що вищий ярус асоціюється з божественним началом, оскільки у міфологічних уявленнях носієм таких характеристик, як абсолютна віддаленість і недоступність, незмінність і величність, виступає небо, і саме з небом пов’язують такі ціннісні атрибути, як трансцендентність і недосяжність, велич і перевагу неба над усім земним. Доведено, що в текстах поета вищий і середній яруси активно взаємодіють для створення образу ідеального локусу, центром якого виступає сонце. / The peculiarities of the linguistic expression of the myth “sun” as the center of the universe on the material of Oleksii Dovhiy’s poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. During the research the author made a number of theoretical generalizations concerning the peculiarities of interaction of individuals’ linguistic worldview within a certain collective, and found that ethnic-regional peculiarities, local traditions, customs and rituals affect the individual’s psycholinguistic paradigm. The study of the peculiarities of the linguistic reflection of the cosmological representations of Oleksii Dovhiy’s lyrical hero showed that one of the most striking is lyrical hero’s awareness of the sun as the center of the universe, which has been embodied in the corresponding linguistic constructions. The material studied suggests that for the lyrical hero, the sun is often associated with a certain blessing, which is expressed indirectly in the poet’s texts – by using tokens to indicate the inner state of the lyrical hero. During the analysis, it was noted that the sun, as the center of the universe in the linguistic worldview of O. Dovhiy’s lyrical hero, is a component of a certain idealized locus, which is often correlated for the poet with the locus of the Motherland. The secrecy of this locus is often enhanced by the introduction into the context of units that express the motive of the hero’s journey from the ideal center to the destructive periphery. The study showed that in the mind of the lyrical hero, the universe exists in the form of a three-tier model, in which the higher tier unites the world of gods, the middle one – the world of people, and the lower one – the otherworldly, underground world. It is revealed that the higher tier is associated with the divine origin, since in mythological representations the sky bears the characteristics of absolute remoteness and inaccessibility, immutability and majesty, and it is with heaven that such value attributes as transcendence and unreachability, grandeur and the superiority of heaven over all the earth. It is proved that in the poet’s texts the upper and middle tiers actively interact to create the image of an ideal locus, the center of which is the sun.
Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур, 2020
У статті з’ясовано, що основним компонентом картини світу особистості є певні уявлення про дійсні... more У статті з’ясовано, що основним компонентом картини світу особистості є певні уявлення про дійсність, які у людській свідомості оформлені у вигляді понять. У межах картини світу визначено таку основну величину, як «концепт». Концепт інтерпретується в дослідженні як певна форма репрезентації і осмислення знань у свідомості людини. Зазначено, що об’єктом лінгвістичних досліджень є специфічні мовні форми вираження понять і уявлень, які в художньому тексті виражають авторське осмислення дійсності. Такі мовні одиниці виконують дві функції – представляють авторське світобачення і формують світобачення читача, впливаючи на нього. У поетичній мові Олексія Довгого світогляд його ліричного героя відображено низкою лексем, які позначають групи реалій, що пов’язані з образом рідної землі. У концептуальній картині світу ліричного героя автора цей образ виступає сакральним локусом, місцем, багатим славною історією, наповненим прекрасними людьми, місцем, де для автора на тлі незайманої природи поєдналися історія і сьогодення. У деяких поетичних контекстах автор сакралізує образ рідної землі за допомогою низки одиниць на позначення явищ довкілля, які описують зовнішні вияви певних об’єктів природи, певні їхні просторові характеристики з метою максимально точної їхньої візуалізації. / The article found that the main component of a person's view of the world are certain ideas about reality, which are formed in the mind of man in the form of concepts. Within the view of the world, such a basic value is defined as a «concept». The concept is interpreted in the study as a certain form of representation and understanding of knowledge in the mind of man. It is stated that the object of linguistic research is the specific linguistic forms of expression of concepts and ideas that express in the artistic text the author's understanding of reality. Such linguistic units have two functions – representing the author's worldview and shaping the worldview of the reader, influencing him. In the Oleksii Dovhyi's poetic language the outlook of his lyrical hero is represented by a series of tokens that denote groups of realities related to the image of his native land. In the conceptual view of the world of the author's lyrical hero, this image is a sacred locus, a place rich in glorious history, filled with beautiful people, a place where history and the present are combined for the author against the backdrop of untouched nature. In some poetic contexts, the author sacralises the image of the native land by means of a series of units for the designation of environmental phenomena, which describe the external manifestations of certain objects of nature, their spatial characteristics in order to maximize their visualization.
Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 2020
У статті проаналізовано особливості мовного вираження прийому контрасту в поезії О. Довгого. Авто... more У статті проаналізовано особливості мовного вираження прийому контрасту в поезії О. Довгого. Автором розглянуто важливі загальнотеоретичні питання: поетичний текст і прийом контрасту в поезії. Під час аналізу ролі оцінки в поетичному тексті автором було наголошено на важливості її функцій у віршовій мові та людській свідомості як засобу структурування пізнаваної реальності. У процесі дослідження означеної проблематики було з'ясовано, що в поетичній мові О. Довгого є одиниці, які називають у межах одного контексту як позитивні, так і негативні реалії, відображаючи погляд митця на особливу організацію світу і Всесвіту. Проводячи аналіз використовуваних поетом одиниць на позначення явищ природи, елементів ландшафту та їхніх атрибутів, помічено, що в деяких випадках названі мовні одиниці вживаються митцем для відображення життєвих перипетій, які впливають на екзистенційний вибір ліричного героя. Зображуючи внутрішній світ ліричного героя, О. Довгий використовує низку мовних конструкцій, які допомагають митцю підкреслити вагомість та визначну роль у такому виборі внутрішнього вольового зусилля-рішення його героя. Проведений аналіз дозволив виокремити з-поміж інших одиниці, які, вживаючись у тому чи іншому контексті, створюють одні й ті ж образи з різною аксіологічною семантикою. Такі особливості контекстуального використання відповідних лексем дали можливість сформувати з них окрему групу номінацій образів-контрастивів. З'ясовано, що одним із найбільш яскравих амбівалентних образів О. Довгого є образ слова. Так, в одному випадку цей образ розуміється ліричним героєм як слово, яке не має жодної ваги, та слово вагоме. В іншому випадку маємо наголошення на такій характеристиці, як сила слова, його цілющі властивості. Одночасно з образом слова в поезії митця зустрічаємо вербалізатори на позначення образу вогню як творчого та деструктивного начала водночас. Стилістичний аналіз особливостей контекстуального функціонування лексем на позначення явищ довкілля дозволив виявити одиниці зі стереотипно негативною семантикою, що в художньому контексті набувають нейтральної або ж позитивно маркованої тональності. Таким чином, було доведено, що згадана лінгвостилістична особливість є унікальною для мови поезій О. Довгого. / The peculiarities of the linguistic expression of contrast reception in Oleksii Dovhiy's poetry are analyzed in the article. The author deals with such theoretical issues as а poetic text and the reception of contrast in poetry. Аnalyzing the role of evaluation in а poetic text, the author emphasizes the importance of its functions in verse language and human consciousness as a means of structuring cognizable reality. In the process of researching these problems, the author finds that in O. Dovhiy's poetic language, there are units that name both positive and negative realities within the same context, reflecting the artist's view of a particular organization of the world and the universe. Analyzing language units used by the poet to denote the phenomena of nature, elements of landscape and their attributes, we have noticed that in some cases such language units are used by the artist to reflect life challenges that influence the existential choice of a lyrical hero. Depicting the inner world of a lyrical hero, Oleksii Dovhiy uses a number of linguistic constructions that help the artist to emphasize the importance and the decisive role in such a choice of the inner willpower effort-decision of his hero. The analysis made it possible to distinguish among others a number of linguistic units that, when used in one or another context, create the same images with different axiological semantics. Such peculiarities of contextual use of the respective lexemes made it possible to form a separate group of nominations of contrasting images. The researcher has found out that one of Oleksii Dovhiy's brightest ambivalent images is the image of a word. In one case, this image is understood by the lyric hero as a word that has no weight and a weighty word. In the other case we have an emphasis on such a characteristic as the power of a word, its healing properties. Alongside the image of a word, a series of verbalizers is presented in the artist's poetry to denote the image of fire as a creative and at the same time destructive beginning. Stylistic analysis of the features of contextual functioning of lexemes for the designation of environmental phenomena has revealed a number of language units with stereotypically negative semantics, which in the literary context acquire a neutral or a positively marked tonality. It is proved that in Oleksii Dovhiy's poetry the aforementioned linguostylistic feature is unique.
У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми сонця як носія поетичного н... more У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми сонця як носія поетичного натхнення на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого. Автором статті здійснено аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми, та наголошено на важливості мовного вираження того чи іншого погляду певного індивіда на дійсність. Під час проведення дослідження автором було зроблено низку теоретичних узагальнень, які стосуються проблеми розуміння тексту як певного наукового поняття. У статті було з’ясовано роль і функції поетичного тексту у діалозі «автор – читач». Вивчення особливостей мовного відображення космологічних уявлень ліричного героя Олексія Довгого показало, що одним із найбільш яскравих є усвідомлення ліричним героєм сонця як носія поетичного натхнення, що знайшло своє втілення у відповідних мовних конструкціях. Досліджуваний матеріал дає змогу говорити про те, що сонце усвідомлюється ліричним героєм як певна квінтесенція всього позитивного у всесвіті. Ліричний герой розуміє сонце і як небесне світило, і божество, і символ родючості, і центр всесвіту та ін. Під час аналізу було зауважено, що сонце як символ натхнення у мовній картині світу ліричного героя О. Довгого виступає компонентом певного ідеалізованого локусу, який часто співвідноситься для поета із небом. З’ясовано, що образ поезії тісно пов’язується із небесними світилами – сонцем і зорею, де остання, відповідно до народних уявлень українців, мислиться ліричним героєм як святе і праведне начало. Дослідження показало, що у свідомості ліричного героя всесвіт існує у вигляді триярусної моделі, у якій вищий ярус поєднує світ богів, середній – світ людей, а нижній – світ потойбічний, підземний. З’ясовано, що вищий ярус асоціюється з божественним і творчим началом. Доведено, що в текстах поета вищий і середній яруси активно взаємодіють для створення образу поетичного натхнення, основним елементом якого є образ поета. Дослідження показало тісний взаємозв’язок сонця та поета і його творчості, а також вплив цієї творчості на майбутнє людства. / The peculiarities of the linguistic expression of the myth “sun” as a carrier of poetic inspiration on the material of Oleksii Dovhiy’s poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. During the study, the author made a number of theoretical generalizations concerning the problem of understanding the text as a certain scientific concept. The article clarifies the role and functions of poetic text in the author-reader dialogue. The study of the peculiarities of the linguistic reflection of the cosmological representations of Oleksii Dovhiy’s lyrical hero showed that one of the most striking is lyrical hero’s awareness of the sun as a carrier of poetic inspiration, which has been embodied in the corresponding linguistic constructions. The material under study suggests that the sun is perceived by the lyric hero as a certain quintessence of everything positive in the universe. The lyrical hero understands the sun as the celestial luminary, and the deity, and the symbol of fertility, and the center of the universe etc. During the analysis, it was noted that the sun, as a carrier of poetic inspiration in the linguistic worldview of O. Dovhiy’s lyrical hero, is a component of a certain idealized locus, which is often correlated for the poet with the locus of the sky. It is found that the image of poetry is closely linked to the heavenly luminaries – the sun and the dawn, where the latter, according to the popular imagination of Ukrainians, is considered a lyrical hero as a holy and righteous beginning. The study showed that in the mind of the lyrical hero, the universe exists in the form of a three-tier model, in which the higher tier unites the world of gods, the middle one – the world of people, and the lower one – the otherworldly, underground world. It is found that the higher tier is associated with a divine and creative beginning. It is proved that in the texts of the poet the upper and middle tiers actively interact to create an image of poetic inspiration, the main element of which is the image of the poet. The study revealed the close relationship between the sun and the poet and his work, as well as the impact of this work on the future of mankind.
У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження образу сонця як символу початку життя ... more У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження образу сонця як символу початку життя на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого. Автором статті здійснено аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми, та наголошено на важливості мовного вираження того чи іншого погляду певного індивіда на дійсність. / Purpose: to study the features of verbalization of the artistic and poetic image of the sun - the carrier of such characteristics as the beginning of the universe, the basis of life and the driving force in Oleksii Dovhiy's poetic texts. The object of the study is the artistic language of Oleksii Dovhiy. The subject is the analysis of the character of linguistic expression of the image of the sun as the basis of being in Oleksii Dovhiy's poetic texts. Methodology: general scientific (descriptive with methods of analysis and synthesis, induction and deduction, classification and systematization); special linguistic (conceptual analysis, linguistic and linguopoietic analysis). Finding: The peculiarities of the linguistic expression of the sun as a symbol of the beginning of life on the material of Oleksii Dovhiy's poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual's view of reality. During the research, the author made a number of theoretical generalizations concerning the problem of perception of the individual reality surrounding, forming on the basis of this perception of the conceptual worldview, and expressing it with a number of linguistic means. The study of the peculiarities of the linguistic reflection of the cosmological representations of Oleksii Dovhiy's lyrical hero showed that one of the most striking is lyrical hero's awareness of the sun as a carrier of vital energy and poetic inspiration, which has been embodied in the corresponding linguistic constructions. The material studied suggests that the sun is perceived by the lyrical hero as a certain beginning of the universe, its objects and phenomena. In addition, it is noted that the sun in the mind of the lyrical hero acts as a celestial luminary, a deity, a symbol of fertility, inspiration. During the study it was stated that the sun as above cosmogonic origin has a long history in the mythology of Egypt and South Asia, and it is proved that most of these mythological representations have verbal expression in the poetic language of Oleksii Dovhiy. Results. Research has shown that the sun, as a carrier of life, inspiration and poetry for the lyrical hero, is in opposition to the destructive beginning, which is often expressed in the winter with appropriate temperature characteristics. It is noticed that the sun in the mind of the lyric hero as a carrier of inspiration often participates in the organization of world processes and provides a constant flow of time. A study of verbalizers of the image of the sun and its manifestations showed that, along with the main explicators, there are linguistic expressions of images of rays and candles, representing the manifestation of the divine 152 blessing of creative pursuits and the image of the sun splashes, which verbalize the lyrical hero's idea of the sun as a source of fertility. Further research, in our opinion, it would be advisable to devote to the study of features of verbalization of the image of fire in the language of the poet as one of the conceptual correlates of the considered image of the sun.
Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства, 2020
Мета: проаналізувати характер мовної експлікації уявлень ліричного героя Олексія Довгого про особ... more Мета: проаналізувати характер мовної експлікації уявлень ліричного героя Олексія Довгого про особливості світобудови й організацію Всесвіту, репрезентовані в поезії «Ходімте в край, де ще живуть лелеки…». Об’єктом дослідження є художня мова Олексія Довгого, представлена у згаданій поезії, предметом — аналіз особливостей лінгвального відображення поетом погляду його ліричного героя на будову Всесвіту. Методи: загальнонаукові (описовий із прийомами аналізу й синтезу, індукції і дедукції, класифікації і систематизації); спеціальні лінгвістичні (концептуальний аналіз, лінвостилістичний та лінгвопоетичний аналіз). Результати: автором розглянуто комплекс теоретичних питань, пов’язаних із вивченням тексту як лінгвістичного й онтологічного явища. Було висвітлено питання лінгваль- ної комунікації як засобу формування мовної та концептуальної картин світу. Дослідником обґрунтовано актуальність такого аналізу в межах антропоцентричної парадигми сучасних наукових студій. Під час проведення дослідження було з’ясовано, що в аналізованому тексті представлено образ рідного краю ліричного героя, який усвідомлюється ним як сакральний локус, певне вмістилище легенд і переказів, слави й історичної пам’яті. Аналіз космологічних уявлень ліричного героя поета показав, що в його картині світу Всесвіт має трирівневу структуру і складається з ВЕРХНЬОЇ, СЕРЕДНЬОЇ та НИЖНЬОЇ сфер. Було помічено, що образ верхнього світу представлений у тексті не прямими його номінаціями, а опосередковано — поет використовує лексеми на позначення таких реалій ви- щого ярусу, як сонце, зоря, місяць, птах та ін. Дослідник відзначає значущу роль цих образів для ліричного героя в орга- нізації зображуваного світу. Було з’ясовано, що в картині світу ліричного героя горішній просторовий ярус виступає по відношенню до середнього як світ богів, під благословенням яких перебуває змальовуваний автором світ земний, Україна. Експліковані відповідними мовними конструкціями образи середнього світу поет використовує для зміщення акценту на таку ознаку сакрального локусу, як «плодючість». Лексеми-номінації образів нижнього просторового ярусу використовуються автором для передачі особливостей світоглядних уявлень українців, підкреслення їхнього культурного надбання. Висновки. Автором статті вказано на важливу роль образу дерева у зображуваній космологічній моделі. Зазначено, що згаданий образ уведено поетом для художнього відтворення архетипного образу Світового дерева, який поєднує всі три просторові яруси і виступає своєрідною віссю. Цим відзначено різнорівневість і водночас цілісність космологічної структури, зображуваної поетом, елементи якої перебувають у постійній взаємодії. / Purpose: to analyze the nature of linguistic explication of the ideas of Oleksiy Dovhyy’s lyrical hero about the peculiarities of the Universe organization, represented in poetry «Let’s go to the area where the storks still live…» [Hodimte v kray, de shche zhyvut’ leleky…]». The object of the study is Oleksiy Dovhyy’s artistic language, presented in the mentioned poetry. The subject is the analysis of the features of the lingual reflection by the poet of the gaze of his lyrical hero on the Universe structure. Methodology: general scientific methods (descriptive with analysis and synthesis, induction and deduction, classification and systematization); special linguistic methods (conceptual analysis, lingual & poetic analysis). Finding. The author deals with a set of theoretical issues related to the study of text as a linguistic and ontological phenomenon. Issues of linguistic communication as a means of forming linguistic and conceptual worldview were also covered. The researcher has substantiated the relevance of such analysis within the anthropocentric paradigm of modern scientific studies. During the research it was found out that the analyzed text presents an image of the lyrical hero’s native land, which he perceives as a sacred locus, a certain repository of legends, glory and historical memory. An analysis of the cosmological representations of the poet’s lyrical hero revealed that in his worldview the universe has a three-level structure and consists of the UPPER, MIDDLE and LOWER spheres. It was noticed that the image of the UPPER WORLD is represented in the text not by his direct nominations, but indirectly — the poet uses tokens to refer to such higher-level realities as the sun, the dawn, the moon, the bird, etc. The researcher pointed to the significant role of these images for the lyrical hero in the organization of the depicted world. It is revealed that in the lyrical hero’s worldview, the above-mentioned spatial level acts as a world of gods relative to the average. This world of gods blesses the earthly world and Ukraine. Explained by the appropriate linguistic constructions, the images of the middle world are used by the poet to shift the focus to such a sign of sacred locus as «fertility». The lexemes-nominations of the images of the lower spatial tier are used by the author to convey the peculiarities of the worldviews of Ukrainians and to emphasize their cultural heritage. Results. The author of the article pointed out the important role of tree image in the depicted cosmological model. It was noted that the mentioned image was introduced by the poet for the artistic reproduction of the archetypal image of the World Tree, which combines all three spatial tiers and acts as a kind of axis. Thus, it was noted the diversity and at the same time the integrity of the cosmological structure depicted by the poet, whose elements are in constant interaction.
International journal of philology / Міжнародний філологічний часопис, 2020
У дослідженні проаналізовано особливості лінгвальної експлікації концепту ПРИРОДА в мові пое... more У дослідженні проаналізовано особливості лінгвальної експлікації концепту ПРИРОДА в мові поезії Олексія Довгого. У процесі лінгвістичного аналізу було з’ясовано, що для поезії О. Довгого образ природи є одним із найбільш яскраво виражених; доведено, що більшість авторських сюжетів, рефлексій, медитативної настроєності розгортається саме на тлі природи. Під час дослідження було з’ясовано, що автор під час візуалізації об’єктів та явищ світу природу віддає перевагу образам рослинного світу. Одними з найбільш яскравих у мовній картині світу митцю є одиниці на позначення різних поетичних варіантів образу Світового Дерева. Дослідником доведено, що одиниці на позначення візуальних характеристик явищ природи беруть участь у створенні панорамних перспектив, героїчного минулого, трагічної пам’яті. Було відзначено особливу роль поєднання в межах одного контексту лексем на позначення різнопланових характеристик (візуальних, локативних, атрибутивних) для відображення сакрального локусу як горизонтально-вертикального художнього простору.. / The study analyzes the features of the lingual explication of the concept of NATURE in Oleksii Dovhiy's language of poetry. The author of the article covers the views of linguists on the use of images of nature in their texts by artists. The researcher emphasized the important role for the lyrical hero of such images and stated that the phenomena of nature, landscapes become for him a certain impetus to rethinking and reflecting on the different plan of phenomena of reality. With their help the author builds a sophisticated lyrical story. In the process of linguistic analysis, it was found that for Oleksii Dovhiy's poetry, the image of nature is one of the most pronounced; it is proved that most of the author's plots, reflections, and meditative mood unfold precisely against the background of nature. The author of the article noted that color markers and their shades help the author to create numerous landscape sketches, the presence of which in the text contributes to the effect of maximum presence of the reader. Studying the features of linguistic description of natural objects made it possible to speak of a high concentration in the poetry of the unit artist on the designation of their characteristics of the shape. Such nominations allow the poet to visualize certain phenomena and processes of nature and to cause in the reader a number of associations associated with them. During the research it was found that the author prefers images of wildlife when visualizing objects and phenomena of the world. One of the most striking in the linguistic picture of the world of the artist are the units to indicate the various poetic variants of the image of the World Tree. Researchers have shown that units to indicate the visual characteristics of natural phenomena are involved in the creation of panoramic perspectives, a heroic past, a tragic memory. The special role of combining within the same context of tokens was noted for the designation of diverse characteristics (visual, locative, attributive) for displaying the sacral locus as a horizontal-vertical artistic space. The article states that nominations of sonic features of the state of nature display cover the realities associated with the musical sphere, the processes carried out by living beings with the sonic image, objects of nature and metaphors that call certain acoustic realities similar in nature to the image to the corresponding creatures attributes. The analysis made it possible to state that most tokens for the designation of certain phenomena of nature are used by the artist to metaphorically convey the inner state of his lyrical hero.
Humanities science current issues: Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Young Scientists Research Papers, 2020
У статті проаналізовано уживання лексем на позначення різного штибу кольорів, які допомагають авт... more У статті проаналізовано уживання лексем на позначення різного штибу кольорів, які допомагають авторові у створенні яскравих поетичних образів. Автором статті здійснено аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми, та наголошено на важливості мовного вираження того чи іншого погляду певного індивіда на дійсність. Під час проведення дослідження автором було здійснено низку теоретичних узагальнень, пов’язаних із вивченням сучасною лінгвістикою проблеми індивідуального стилю автора. Дослідником було зроблено короткий історичний огляд розвитку індивідуальних стилів на теренах сучасної України. Автором статті було висвітлено особливості реалізації індивідуального стилю в тексті певного автора, визначено вплив індивідуального стилю на характер взаємодії читача й автора. Дослідником було наголошено на особливій ролі поетичного тексту в цьому діалозі як тексту, що має унікальну форму існування, зумовлену особливостями рими та ритміки українського слова. Мета статті – з’ясувати характер мовної експлікації різнополюсної оцінки ліричним героєм дійсності, представленої лексемами на позначення одних і тих самих кольорів. Під час дослідження було з’ясовано, що текст виступає носієм естетичної функції і є засобом вираження конкретно-чуттєвих образів у відповідних мовних формах. Дослідником було наголошено на особливій функції контрасту в художньому тексті та з’ясовано, що поезія Олексія Довгого має доволі значний пласт мовного матеріалу, який репрезентує використання поетом одиниць на позначення одного і того самого кольору для створення різних, часто протилежно конотованих художніх образів. Так, лексеми на позначення блакитного кольору здебільшого використовуються поетом для створення виразно негативних образів. Контексти, у яких використовуються номінації білого кольору, допомагають автору створити два протилежні образи – образ смерті та початку всього сущого. Чорний колір для ліричного героя Олексія Довгого символізує смерть та родючість рідної землі. Червоний колір інтерпретується в одному випадку як колір смерті також, а в іншому – як колір сонця, основи життя. / The article analyzes the use of tokens to indicate different colors that help the author to create vivid poetic images. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing a particular individual’s view of reality in a language. During the study, the author made a number of theoretical generalizations related to the study of contemporary linguistics of the problem of individual style of the author. The researcher made a brief historical overview of the development of individual styles in the territory of modern Ukraine. The author of the article has highlighted the peculiarities of individual style implementation in the text of a certain author, outlined the influence of individual style on the nature of the interaction between the reader and the author. The researcher emphasized the special role of the poetic text in this dialogue as a text that has a unique form of existence, due to the peculiarities of rhyme and rhythm of the Ukrainian word. The purpose of the article is to find out the nature of linguistic explication of the multiple-pole evaluation by the lyrical hero of reality, represented by tokens for the designation of the same colors. The study found that the text is a carrier of aesthetic function and is a means of expressing specific-sensory images in appropriate linguistic forms. The researcher emphasized the special function of contrast in the artistic text and found out that the poetry of Oleksii Dovhiy had a rather considerable layer of linguistic material, representing the use of units by the poet to refer to the same color to create opposing connotations of artistic images. Blue color tokens are in some cases used by the poet to create distinctly negative images. The contexts that use white nominations help the author create two opposite images – the image of death and the beginning of everything. Black for Oleksii Dovhiy’s lyrical hero symbolizes the death and fertility of his native land. Red is interpreted in one case as the color of death, and in the other, as the color of the sun, the basics of life.
Scientific Notes of the Taurida National V. I. Vernadsky University. Series: Philology. Journalism, 2020
У статті проаналізовано особливості вживання лексем на позначення хроматичних та ахроматичних кол... more У статті проаналізовано особливості вживання лексем на позначення хроматичних та ахроматичних кольорів, які беруть участь у створенні поетичних образів реалій горішнього світу. Автором статті здійснено аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми, та наголошено на важливості мовного вираження того чи іншого погляду певного індивіда на дійсність. Під час проведення дослідження автором було зроблено низку теоретичних узагальнень, які стосуються проблеми сприйняття індивідом довкілля, формування на основі цього сприйняття концептуальної картини світу та вираження її за допомогою низки лінгвальних засобів. Також у дослідженні було порушено питання поетичного тексту в лінгвістиці та інтерпретовано його як особливу індивідуально-авторську інтерпретаційну модель довкілля. Аналіз особливостей мовного відображення картини світу ліричним героєм Олексія Довгого показав, що одними з активних мовних засобів у нього виступають одиниці на позначення кольорів та їхніх відтінків. У статті з’ясовано, що в поетичній мові автора кольороназви часто використовуються з метою відображення реалій горішнього світу, світу богів. Такі лексеми уживаються поетом із метою відображення особливостей взаємодії світу земного зі світом небесним. Як показав аналіз, найбільш уживаними в поетичній мові автора є одиниці на позначення синього, жовтого, голубого та червоного кольорів. У мові Олексія Довгого такі лексеми використовуються з метою поетичного вираження гармонії між двома світами, а також для репрезентації ситуації конфлікту, образної передачі гніву богів та руйнівних процесів. Було з’ясовано, що номінація синього кольору, яка виступає символом неба, божественної сутності, часто контекстуально взаємодіє з лексемами на позначення небесних світил та різного типу еманацій Світового Дерева. Поруч із нею автор часто вживає кольоропозначення «жовтий», акцентуючи на ролі сонця в горішньому просторі. Лексеми на позначення червоного та білого кольору поруч із номінаціями блакитного беруть участь у зображенні деструктивних начал у деяких текстах поета. / The features of the use of tokens for the designation of chromatic and achromatic colors that are involved in the creation of poetic images of the realities of the upper world are analyzed in the article. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. During the research, the author made a number of theoretical generalizations concerning the problem of perception of the individual reality surrounding, forming on the basis of this perception of the conceptual worldview, and expressing it with a number of linguistic means. The study also raised the question of the poetic text in linguistics and interpreted it as a special individual author’s interpretative model of the environment. The analysis of the features of the linguistic reflection of the worldview by Oleksii Dovhiy’s lyrical hero showed that some of the active linguistic means are the units for the designation of colors and their shades. In the article it is found that in the poetic language of the author color names are often used to reflect the realities of the upper world, the world of the gods. Such tokens are used by the poet to reflect the peculiarities of the interaction of the terrestrial world with the celestial world. As the analysis showed, the most commonly used in the poetic language of the author are the units for the designation of dark blue, yellow, blue and red. In Oleksii Dovhiy’s language, such tokens are used to express poetic harmony between the two worlds, as well as to represent the situation of conflict, the figurative transmission of the wrath of the gods, and the destructive processes. It has been found that the nomination of blue, which is symbol of heaven, divine essence, often contextually interacts with tokens to denote the celestial luminaries and various types of emanations of the World Tree. Along with it, the author often uses color designation “yellow”, focusing on the role of the sun in the upper space. Tokens for designation of red and white next to the blue categories involved in the image of destructive principles in some texts the poet.
Присвячено вивченню особливостей мовної експлікації концепту НАРОД у текстах Олексія Довгого. Під... more Присвячено вивченню особливостей мовної експлікації концепту НАРОД у текстах Олексія Довгого. Під час дослідження було з’ясовано, що поняття “концепт” має різне тлумачення в сучасних лінгвістичних студіях. За основу було прийнято твердження О. Кубрякової про концепт як оперативну змістову одиницю пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи мозку, усієї картини світу, відображеної людською психікою. У поетичній мові Олексія Довгого одним із найбільш яскраво представлених концептів є концепт НАРОД. Лінгвістичні одиниці, які беруть участь у мовній репрезентації цього концепту, сприяють розгортанню в тексті ряду художніх образів народу, від позитивно (працьовитий народ) до негативно (руйнівник) конотованих / The topical question in modern linguistics is the study of the peculiarities of particular writer’s linguistic worldview. Research on these questions allows us to determine the nature of the interaction between the subjects of the authorreader dialogue and to highlight the role of linguistic means as suggestive in this dialogue. The basic operating unit used in exploring writer’s worldview is the concept. In the article, the concept is interpreted as the operational content unit of memory, the mental lexicon, the conceptual system of the brain, the whole worldview, as reflected by the human psyche. The analysis of the features of verbalization of the concept becomes especially important in the study of poetic texts, because it is in them that the richness of words is manifested. In Oleksii Dovhiy’s poetic language one of the most pronounced is the concept PEOPLE. In the lyric hero’s linguistic worldview this concept is expressed by tokens that are involved in the creation of such concepts-images of the people as people-laborer, people-hero, in the other – people-victims and people-destroyers. Each of these images in a poetic context actualizes the corresponding feature. We can speak of the explication of the signs “hard working”, “peaceful”, “heroic”, “kind and sincere”, “tragic”. In some poetic contexts, the verbalization of the positive and negative attributes of the analyzed image helps the poet to artfully portray the social layers of the people.
Humanities science current issues: Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Young Scientists Research Papers, 2020
У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми вогню на матеріалі поетични... more У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми вогню на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого. Автором статті здійснено аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми, та наголошено на важливості мовного вираження того чи іншого погляду певного індивіда на дійсність. У статті розглянуто комплекс питань, пов’язаних із вивченням тексту як лінгвістичного та онтологічного явища, а також проаналізовано погляди лінгвістів на поняття «міф». Під час проведення дослідження автором було зроблено низку теоретичних узагальнень, які стосуються особливостей взаємодії мовних картин світу індивідів у межах певного колективу, та з’ясовано, що етнічно-регіональні особливості, місцеві традиції, звичаї та обряди позначаються на психолінгвістичній парадигмі особистості. Проведений аналіз мовних виразників космологічних уявлень ліричного героя поета довів, що найбільш яскраво представлені у мові автора одиниці на позначення реалій солярних культів. Дослідником з’ясовано, що однією з найбільш яскраво представлених у мові поета є міфологема вогню. У свідомості ліричного героя Олексія Довгого згадана міфологема існує як центр і джерело життя, покровитель роду, а також пов’язується ліричним героєм із самим життям. Як показав досліджуваний матеріал, міфологема вогню в низці поетичних контекстів представлена номінаціями на позначення асоційованих із нею реалій – наприклад, образів іскор. Вони у свідомості ліричного героя виступають носіями земного втілення волі богів та їхнього благословення. Особливістю функціонування згаданої міфологеми є її контекстуальне та асоціативне поєднання з образом печі, яка символізує рідний дім, батьківщину, родинний затишок. У космологічній картині світу ліричного героя міфологема вогню тісно пов’язана з елементами верхнього просторового ярусу – сонцем, небом та птахами. В одному випадку вербалізована міфологема реалізує мотив циклічності часових метаморфоз, в іншому посилює художній вияв транзитів між світами живих, мертвих та світом богів і допомагає митцю створити виразний індивідуально-авторський міфопростір. / The peculiarities of the linguistic expression of the myth «fire» on the material of Oleksii Dovhiy’s poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. The article deals with a complex of issues related to the study of text as a linguistic and ontological phenomenon, as well as analyzes the views of linguists on the concept of “myth”. During the research the author made a number of theoretical generalizations concerning the peculiarities of interaction of individuals’ linguistic worldview within a certain collective, and found that ethnic-regional peculiarities, local traditions, customs and rituals affect the individual’s psycholinguistic paradigm. The analysis of the linguistic expressions of the cosmological representations of the poet’s lyrical hero has proved that the most clearly represented in the language of the author of the unit is to denote the realities of solar cults. The researcher found that one of the most clearly represented in the language of the poet is the myth of fire. In the mind of Oleksii Dovhiy’s lyrical hero this myth mentioned above exists as the center and source of life, the patron saint of sorts, and also relates to life. As the material under study showed, the myth of fire in a number of poetic contexts is represented by nominations for the designation of the realities associated with it – for example, images of sparks. In the mind of the lyrical hero, they are the bearers of the earthly embodiment of the will of the gods and their blessing. The peculiarity of the functioning of the mentioned myth is its contextual and associative combination with the image of the furnace, which symbolizes the home, homeland, family comfort. In the cosmological worldview of the lyrical hero, the myth of fire is closely linked to the elements of the upper spatial layer – the sun, the sky and the birds. In one case, the verbalized myth realizes the motif of the cyclicality of temporal metamorphoses, in another it enhances the artistic expression of transits between the worlds of the living, the dead and the world of the gods and helps the artist to create a distinct individual-author myth-space.
Scientific Notes of the Taurida National V. I. Vernadsky University. Series: Philology. Journalism, 2020
Статтю присвячено розгляду особливостей вербалізації концепту ЖІНКА у віковому сегменті в поезії ... more Статтю присвячено розгляду особливостей вербалізації концепту ЖІНКА у віковому сегменті в поезії Любові Голоти та Олексія Довгого. Дослідження висвітлює такі основні теоретичні аспекти вчення про картину світу, як мовна картина світу та поетична картина світу. Мовну картину світу тлумачено як відображені в одиницях мови уявлення певного мовного колективу про будову, елементи, процеси, які відбуваються в об’єктивній дійсності. Поетичну картину світу визначено як складник індивідуальної мовної картини світу, виразник внутрішнього стану та світовідчуття митця. Розглянуто структуру аналізованого концепту на рівні мікроконцептів, аспектів та ознак. Проаналізовано характер взаємозв’язків таких понять, як мікроконцепт, аспект і концептуальна ознака, на прикладі біологічного аспекту мікроконцепту «Зовнішні характеристики людини». З’ясовано, що в поетичних текстах Любові Голоти домінують лексеми на позначення таких концептуальних ознак концепту ЖІНКА, як «дитинство», «старість», «фізична сила», «неміч», «безтурботність», «смуток», «сльозливість», «чистота/незайманість», «материнство» та «пліткарство». Як показав проведений аналіз, у поетичній мові Олексія Довгого лексеми-експлікатори концепту ЖІНКА часто вживаються з метою поетично-образного відображення почуттів ліричного героя до його коханої та матері. Для ліричного героя поета жінка уособлює, з одного боку, молодість, мрії, натхнення, захоплення, а з іншого боку - виступає берегинею роду та мудрою матір’ю. Зауважимо, що для ліричного героя поета почуття закоханості до жінки також допомагає позбавитися трагічного відчуття неминучого плину часу, подолати просторові бар’єри та усвідомити божественне начало. Окремо варто наголосити на представлення в тестах поета лексем, які допомагають митцеві передати почуття цілковитої вірності та відданості жінки. На основі досліджуваного матеріалу доведено ключову роль вербалізації концептуальних ознак у процесі актуалізації концепту. Зроблено висновок про вагому роль поетичного контексту, мовно-художніх засобів у створенні поетами образу жінки та відтворенні емотивнопсихологічної настроєвості ліричних героїв. / The article is devoted to the consideration of the features of the verbalization of the concept WOMAN in the age segment in Ljubov Golota’s and Oleksii Dovhiy’s poetry. The research highlights the following theoretical aspects of the doctrine of the view of the world as a linguistic view of the world and a poetic view of the world. The linguistic view of the world is interpreted as reflected in the units of the language of the presentation of a certain language group about the structure, elements, processes that occur in the objective reality. The poetic view of the world is defined as a component of an individual linguistic view of the world, an expression of the inner state and attitude of the author. The structure of the analyzed concept at the level of microconcepts, aspects and features is considered. The character of interconnections of such concepts as microconcept, aspect and conceptual sign on an example of a biological aspect of a microconcept “External characteristics of the person” is analyzed. It is found out that in Ljubov Golota’s poetry texts the tokens dominate the designation of such conceptual signs of the concept of WOMEN as “childhood”, “old age”, “physical strength”, “weakness”, “carelessness”, “sorrow”, “tears” “Purity / virginity”, “motherhood” and “propensity to gossip”. As the analysis showed, in the poetic language of Oleksiy Dovhy, the token-explicators of the concept WOMAN are often used in order to poetically and figuratively reflect the feelings of the lyrical hero to his beloved and mother. For the poet’s lyrical hero, on the one hand, the woman represents youth, dreams, inspiration, admiration, and on the other hand, she is the guardian of the family and the wise mother. Note that for the poet’s lyrical hero, the feeling offalling in love with a woman will also help to get rid of the tragic feeling of the inevitable passage of time, to overcome spatial barriers and to realize the divine beginning. Special emphasis should be placed on the presentation in the poet’s tests of tokens that help the artist to convey a sense of complete fidelity and devotion of women. On the basis of the investigated material the important role of verbalization of conceptual features in the process of actualization of the concept has been proved. The conclusion is drawn about the important role of the poetic context, linguistic and artistic means in creating the image of a woman by poets and the reproduction of the emotional and psychological tune of the lyrical heroes.
Анотація. У статті проаналізовано особливості вживання мовних одиниць на позначення кольору як ск... more Анотація. У статті проаналізовано особливості вживання мовних одиниць на позначення кольору як складників індивідуально-авторських образів реалій довколишнього світу. Мета статті-здійснити лінгвістичний аналіз кольоропозначень у структурі поетичних образів природи та з'ясувати роль таких одиниць як візуалізаторів світу природи в поезії Олексія Довгого. Під час проведення дослідження автором було висвітлено питання функціонування поетичних засобів і прийомів у художньому тексті як запоруки його адекватного емоційноекспресивного сприйняття та наголошено на особливій ролі візуалізації у процесі комунікації між автором і читачем. Було відзначено виняткову функцію лексем на позначення кольору у процесі візуалізації поетом вражень і переживань ліричного героя та передачі таких емоцій читачу. Дослідження показало, що в поетичній мові Олексія Довгого кольоропозначення блакитного кольору часто використовуються поетом для експлікації небесного просторового ярусу та створення у тексті відчуття зорової перспективи. Номінації жовтого кольору, часто корелюючи з назвами золотого, беруть участь у поетичному вираженні сакральних образів сонця та світла як елементів божественного начала. Поєднання у художньопоетичному контексті лексем на позначення жовтого і блакитного кольорів дозволяє поетові створити у тексті відчуття зв'язку ліричного героя з основними світовими образами-водою і сонцем. Білий у кольоровій парадигмі природного світу виступає символом легкості, чистоти та світла. Опозитом йому служать номінації реалій, пов'язаних із чорним кольором як символом смерті та негативних явищ. Лексеми на позначення сірого (сивого) кольору уживаються поетом з метою змалювання меланхолійного настрою його ліричного героя.
У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми червоного кольору на матері... more У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми червоного кольору на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого. Охарактеризовано граматичні, смислові, стилістичні та індивідуально-авторські характеристики вживання мовних одиниць на позначення реалій, пов'язаних із розгляданою міфологемою. У статті наголошено на особливій функції мовних одиниць, які позначають реалії, асоційовані з червоним кольором, у поетичних текстах Олексія Довгого. Аналізовані одиниці було згруповано відповідно до їхніх граматичних характеристик, будови та семантики.
Посібник містить виклад основних теоретичних положень сучасного українського правопису та в... more Посібник містить виклад основних теоретичних положень сучасного українського правопису та вказівки на особливі випадки написання слів-винятків. Практичні завдання охоплюють усі правописні правила й систематизовані таким чином, щоб допомогти якомога повніше й глибше засвоїти отриманий теоретичний матеріал. Пропоновані завдання для самоконтролю та зразки модульних контрольних робіт допоможуть студентам ефективно підготуватися до практичних занять.
Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання науки, освіти та суспільства в умовах сучасних викликів», 2022
У публікації коротко означено особливості словотвірної структури лексем на позначення реалій черв... more У публікації коротко означено особливості словотвірної структури лексем на позначення реалій червоного кольору в поетичній мові Олексія Довгого
У статті розглядаються особливості вербалізації рослинного світу в поетичній мові Олексія Довгого... more У статті розглядаються особливості вербалізації рослинного світу в поетичній мові Олексія Довгого. Під час дослідження було з’ясовано, що світ природи для первісної людини відображав увесь Всесвіт – його структуру, причиново-наслідкові зв’язки, які вона не могла пояснити чи зрозуміти. Саме тому всі явища та реалії довкілля антропоморфізувалися людиною. Компоненти рослинного світу займали чи не найбільшу частину концептуальних понять у світогляді українців. Мова виступала певним носієм таких уявлень, відображених в образно-символічних значеннях слів. Особливою формою репрезентації цих значень стала поезія, оскільки в поетичному тексті може максимально повно і багатобарвно виявлятися глибокий символізм численних антропоморфізованих образів природи. У поетичних текстах Олексія Довгого реалії рослинного світу представлені досить виразно і багатогранно. Така особливість є цілком закономірною з огляду на їхню вагому роль в українській культурній традиції. Найчисленнішими з-поміж такого типу одиниць є лексеми на позначення дерев та їхніх частин. Спостерігаємо такі найбільш часто використовувані лексеми і їхні похідні: береза, бук, в’яз, верба, вишня, груша, дуб, калина, клен, тополя, яблуня та ін. Уживання поетом лексем зі зменшено-пестливими компонентами дозволяє передавати внутрішній стан ліричного героя та встановлювати із читачем глибший зв’язок. Реалії рослинного світу беруть участь у створенні в тексті жіночих та чоловічих образів та в сакралізації певного локусу. / The article deals with the features of verbalization of the plant world in Oleksii Dovhiy's poetic language. The study found that the natural world for the primitives reflected the entire Universe – its structure, essence, links, which could not be explained or understood by them. That is why all the phenomena and realities of the environment were anthropomorphized. The components of the plant world made up the largest part of conceptual concepts in the worldview of Ukrainians. The language appeared a certain medium for such representations, reflected by the figurative symbolic semantics of the words. Poetry became a special form for representation of these meanings, whereas just in the poetic text the deep symbolism of numerous anthropomorphized images of nature could be shown fully and vividly. In Oleksii Dovhiy's poetic texts realities of the flora are presented quite clearly and multifaceted because a poet is aware of their important role in the Ukrainian cultural tradition. The largest part of these units are presented by trees and their parts. These are the most commonly used lexemes and their derivatives: birch, beech, elm, willow, cherry, pear, oak, guilder rose, maple, poplar, apple tree, etc. Usage of the lexemes with diminutive semantics allows a poet to convey the inner state of the lyrical hero and establish a deeper connection with the reader. Plant world is involved in the creation of feminine and masculine images in the text and in the process of sacralization of a particular locus.
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія, 2019
У лінгвістиці є значна кількість досліджень, присвячених вивченню дефініції таких понять, як «кон... more У лінгвістиці є значна кількість досліджень, присвячених вивченню дефініції таких понять, як «концепт», «концептуальна картина світу» та «мовна картина світу». Концепт часто розглядають як означений елемент ідеального, що репрезентує дійсність мовця крізь призму його культури. Концептуальну картину світу розуміють як систему понять про певні реалії довкілля та систему значень, в яких виражено індивідуальні чи колективні уявлення про дійсність, які репрезентовані низкою мовних конструкцій. Мовна картина світу – це певний світогляд, який виражений засобами мови, це інформація, розсіяна по всьому концептуальному каркасу й пов’язана з формуванням самих понять за допомогою маніпулювання в цьому процесі мовними значеннями та їхніми асоціативними полями, що збагачує концептуальну систему мовними формами і змістом. У статті досліджено особливості вербалізації концепту БЕРЕЗА в поезії Олексія Довгого. Під час проведення науково-лінгвістичного аналізу текстів поета було з’ясовано, що більшість представлених концептів становлять утворення, пов’язані зі світом природи та уявленнями про його особливості. Концепт БЕРЕЗА – один із найбільш яскравих та символічно наповнених образів у творчості поета. Названий концепт представлений у багатьох народів і має загальнослов’янську символіку. Основним диференційним смисловим компонентом у визначеннях лексеми «береза» виступає колористична сема «білий». Така актуалізація семи зумовлює уживання цієї лексеми в більшості публіцистичних і художніх текстах з акцентом на білому кольорі, який часто символізує чистоту і незайманість. В українській традиції цей концепт виступає символом дівочої чистоти та жіночого начала. Він часто уособлює кохання, дівочу чистоту, шлюб, а також у певних контекстах відображає тугу і смуток. У мові поезій Олексія Довгого цей концепт вербалізований низкою іменникових та прикметникових одиниць. Мовні одиниці, які вербалізують зазначений концепт, у текстах поета часто поєднуються з лексемами на позначення інших дерев, річок, водних об’єктів. Таке поєднання дає автору змогу створити образ ідеального локусу. Поєднання відповідних лексем із лексемами, які називають інші дерева – символи чоловічого начала, дає змогу митцю відобразити особливості авторської концептуальної картини світу. Низка лексем, які вербалізують зазначений образ, дає змогу митцю змальовувати образи чистої незайманої дівчини, матері, берегині або привабливої жінки. / There is a considerable amount of research in linguistics to define concepts such as “concept”, “conceptual worldview” and “linguistic worldview”. The concept is often seen as a designated element of the ideal, representing the reality of the speaker through the prism of his culture. The conceptual worldview is understood as a system of concepts about certain realities of the environment and a system of meanings that express individual or collective perceptions of reality, as represented by a number of linguistic constructions. The linguistic worldview is a certain outlook that is expressed by the means of language, it is information scattered throughout the conceptual framework and connected with the formation of the concepts themselves by manipulating in this process linguistic meanings and their associative fields, which enriches the conceptual system by linguistic forms and content. The peculiarities of the verbalization of the BIRCH concept in Oleksii Dovhiy’s poetry are investigated in the article. During the scientific-linguistic analysis of the poet’s texts, it was found out that most of the concepts presented are formations related to the natural world and ideas about its peculiarities. The BIRCH concept is one of the most vivid and symbolically filled images in the poet’s work. This concept is represented by many peoples and has a common Slavic symbolism. The main differential semantic component in the definitions of the “birch” token is the colourful semen “white”. Such an actualization of the seven causes the use of this token in most nonfiction and fiction texts, with a focus on white, which often symbolizes purity and virginity. In the Ukrainian tradition, this concept is a symbol of virginity and femininity. He often embodies love, maiden purity, marriage, and in some contexts displays sadness. In the language of Oleksii Dovhiy’s poetry, this concept has been verbalized by a number of nouns and adjectives. The linguistic units that verbalize the concept in the poet’s texts are often combined with tokens to refer to other trees, rivers, water bodies. This combination allows the author to create an image of the perfect locus. The combination of corresponding tokens with tokens that are called other trees – symbols of the male principle, allows the artist to reflect the features of the author’s conceptual worldview. A series of tokens that verbalize the image allows the artist to portray the image of a pure virgin girl, mother, caregiver, or attractive woman.
У статті проаналізовано особливості інтерпретації ліричним героєм Олексія Довгого міфологеми «сад... more У статті проаналізовано особливості інтерпретації ліричним героєм Олексія Довгого міфологеми «сад» та характер її мовного вираження. Під час проведення дослідження з’ясовано, що в межах антропоцентричного підходу в лінгвістиці особливої ваги набули дослідження, присвячені вивченню особливостей мовного відображення картини світу індивідом. На основі огляду лінгвістичних досліджень щодо цього питання було зроблено висновок про те, що мовна картина світу – це спосіб відображення реальності у свідомості людини крізь призму лінгвальних і культурно-національних особливостей певного мовного колективу. У межах визначеної проблематики було вивчено питання структури концепту, з’ясовано особливості кореляції таких понять, як «міф», «міфологема» та «міфема». Під час аналізу понять «концепт» і «міфологема» доведено, що міфологема є своєрідним продовженням концепту та представлена у художній літературі на рівні асоціацій із міфічними реаліями, алюзій та ремінісценцій. Дослідження поетичної мови Олексія Довгого показало, що міфологема «сад» є однією з найбільш яскраво виражених у мові автора. Вивчивши мовні особливості вираження цієї міфологеми та корелятивних їй образів, ми довели, що вона інтерпретується ліричним героєм Олексія Довгого як певний потойбічний світ, як ідеальний локус, а також як гармонійно упорядкований Всесвіт. / The article analyzes peculiarities of interpretation of the myth «garden» of Oleksii Dovhiy's lyrical hero and the nature of its lingual expression. During the research it was found out that within the anthropocentric approach in linguistics special attention was paid to the study of the peculiarities of lingual reflection of the worldview by the individual. Based on a review of linguistic research on the subject, it was concluded that the linguistic worldview is a way of reflecting reality in the human mind through the lens of the lingual and cultural-national features of a particular lingual collective. The problems of structure of the concept were investigated within the defined problems. The peculiarities of correlation of concept components are found out. During the analysis of concept it is proved that «mythologema» is a kind of continuation of the concept and is presented in the literature at the level of associations with mythical realities, allusions and reminiscences. A study of Oleksii Dovhiy's poetic language showed that the myth «garden» is one of the most spread in the author's language. Having studied the linguistic peculiarities of the expression of this myth and its correlative images, we have proved that it is interpreted by Oleksii Dovhiy's lyrical hero as a certain otherworldly, as an ideal locus, as well as a harmoniously ordered universe.
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія, 2019
У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми сонця як центру всесвіту на... more У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми сонця як центру всесвіту на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого. Автором статті здійснено аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми, та наголошено на важливості мовного вираження того чи іншого погляду певного індивіда на дійсність. Під час проведення дослідження автором було зроблено низку теоретичних узагальнень, які стосуються особливостей взаємодії мовних картин світу індивідів у межах певного колективу, та з’ясовано, що етнічно-регіональні особливості, місцеві традиції, звичаї та обряди позначаються на психолінгвістичній парадигмі особистості. Вивчення особливостей мовного відображення космологічних уявлень ліричного героя Олексія Довгого показало, що одним із найбільш яскравих є усвідомлення ліричним героєм сонця як центру всесвіту, яке знайшло своє втілення у відповідних мовних конструкціях. Досліджуваний матеріал дозволяє говорити про те, що сонце часто пов’язується ліричним героєм із певним благословенням, яке виражається у текстах поета опосередковано – шляхом використання лексем на позначення внутрішнього стану ліричного героя. Під час аналізу було зауважено, що сонце як центр всесвіту у мовній картині світу ліричного героя О. Довгого виступає компонентом певного ідеалізованого локусу, який часто співвідноситься для поета із локусом Батьківщини. Сакральність названого локусу часто посилюється за рахунок уведення в контекст одиниць, які виражають мотив подорожі героя із ідеального центру на деструктивну периферію. Дослідження показало, що у свідомості ліричного героя всесвіт існує у вигляді триярусної моделі, у якій вищий ярус поєднує світ богів, середній – світ людей, а нижній – світ потойбічний, підземний. З’ясовано, що вищий ярус асоціюється з божественним началом, оскільки у міфологічних уявленнях носієм таких характеристик, як абсолютна віддаленість і недоступність, незмінність і величність, виступає небо, і саме з небом пов’язують такі ціннісні атрибути, як трансцендентність і недосяжність, велич і перевагу неба над усім земним. Доведено, що в текстах поета вищий і середній яруси активно взаємодіють для створення образу ідеального локусу, центром якого виступає сонце. / The peculiarities of the linguistic expression of the myth “sun” as the center of the universe on the material of Oleksii Dovhiy’s poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. During the research the author made a number of theoretical generalizations concerning the peculiarities of interaction of individuals’ linguistic worldview within a certain collective, and found that ethnic-regional peculiarities, local traditions, customs and rituals affect the individual’s psycholinguistic paradigm. The study of the peculiarities of the linguistic reflection of the cosmological representations of Oleksii Dovhiy’s lyrical hero showed that one of the most striking is lyrical hero’s awareness of the sun as the center of the universe, which has been embodied in the corresponding linguistic constructions. The material studied suggests that for the lyrical hero, the sun is often associated with a certain blessing, which is expressed indirectly in the poet’s texts – by using tokens to indicate the inner state of the lyrical hero. During the analysis, it was noted that the sun, as the center of the universe in the linguistic worldview of O. Dovhiy’s lyrical hero, is a component of a certain idealized locus, which is often correlated for the poet with the locus of the Motherland. The secrecy of this locus is often enhanced by the introduction into the context of units that express the motive of the hero’s journey from the ideal center to the destructive periphery. The study showed that in the mind of the lyrical hero, the universe exists in the form of a three-tier model, in which the higher tier unites the world of gods, the middle one – the world of people, and the lower one – the otherworldly, underground world. It is revealed that the higher tier is associated with the divine origin, since in mythological representations the sky bears the characteristics of absolute remoteness and inaccessibility, immutability and majesty, and it is with heaven that such value attributes as transcendence and unreachability, grandeur and the superiority of heaven over all the earth. It is proved that in the poet’s texts the upper and middle tiers actively interact to create the image of an ideal locus, the center of which is the sun.
Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур, 2020
У статті з’ясовано, що основним компонентом картини світу особистості є певні уявлення про дійсні... more У статті з’ясовано, що основним компонентом картини світу особистості є певні уявлення про дійсність, які у людській свідомості оформлені у вигляді понять. У межах картини світу визначено таку основну величину, як «концепт». Концепт інтерпретується в дослідженні як певна форма репрезентації і осмислення знань у свідомості людини. Зазначено, що об’єктом лінгвістичних досліджень є специфічні мовні форми вираження понять і уявлень, які в художньому тексті виражають авторське осмислення дійсності. Такі мовні одиниці виконують дві функції – представляють авторське світобачення і формують світобачення читача, впливаючи на нього. У поетичній мові Олексія Довгого світогляд його ліричного героя відображено низкою лексем, які позначають групи реалій, що пов’язані з образом рідної землі. У концептуальній картині світу ліричного героя автора цей образ виступає сакральним локусом, місцем, багатим славною історією, наповненим прекрасними людьми, місцем, де для автора на тлі незайманої природи поєдналися історія і сьогодення. У деяких поетичних контекстах автор сакралізує образ рідної землі за допомогою низки одиниць на позначення явищ довкілля, які описують зовнішні вияви певних об’єктів природи, певні їхні просторові характеристики з метою максимально точної їхньої візуалізації. / The article found that the main component of a person's view of the world are certain ideas about reality, which are formed in the mind of man in the form of concepts. Within the view of the world, such a basic value is defined as a «concept». The concept is interpreted in the study as a certain form of representation and understanding of knowledge in the mind of man. It is stated that the object of linguistic research is the specific linguistic forms of expression of concepts and ideas that express in the artistic text the author's understanding of reality. Such linguistic units have two functions – representing the author's worldview and shaping the worldview of the reader, influencing him. In the Oleksii Dovhyi's poetic language the outlook of his lyrical hero is represented by a series of tokens that denote groups of realities related to the image of his native land. In the conceptual view of the world of the author's lyrical hero, this image is a sacred locus, a place rich in glorious history, filled with beautiful people, a place where history and the present are combined for the author against the backdrop of untouched nature. In some poetic contexts, the author sacralises the image of the native land by means of a series of units for the designation of environmental phenomena, which describe the external manifestations of certain objects of nature, their spatial characteristics in order to maximize their visualization.
Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика, 2020
У статті проаналізовано особливості мовного вираження прийому контрасту в поезії О. Довгого. Авто... more У статті проаналізовано особливості мовного вираження прийому контрасту в поезії О. Довгого. Автором розглянуто важливі загальнотеоретичні питання: поетичний текст і прийом контрасту в поезії. Під час аналізу ролі оцінки в поетичному тексті автором було наголошено на важливості її функцій у віршовій мові та людській свідомості як засобу структурування пізнаваної реальності. У процесі дослідження означеної проблематики було з'ясовано, що в поетичній мові О. Довгого є одиниці, які називають у межах одного контексту як позитивні, так і негативні реалії, відображаючи погляд митця на особливу організацію світу і Всесвіту. Проводячи аналіз використовуваних поетом одиниць на позначення явищ природи, елементів ландшафту та їхніх атрибутів, помічено, що в деяких випадках названі мовні одиниці вживаються митцем для відображення життєвих перипетій, які впливають на екзистенційний вибір ліричного героя. Зображуючи внутрішній світ ліричного героя, О. Довгий використовує низку мовних конструкцій, які допомагають митцю підкреслити вагомість та визначну роль у такому виборі внутрішнього вольового зусилля-рішення його героя. Проведений аналіз дозволив виокремити з-поміж інших одиниці, які, вживаючись у тому чи іншому контексті, створюють одні й ті ж образи з різною аксіологічною семантикою. Такі особливості контекстуального використання відповідних лексем дали можливість сформувати з них окрему групу номінацій образів-контрастивів. З'ясовано, що одним із найбільш яскравих амбівалентних образів О. Довгого є образ слова. Так, в одному випадку цей образ розуміється ліричним героєм як слово, яке не має жодної ваги, та слово вагоме. В іншому випадку маємо наголошення на такій характеристиці, як сила слова, його цілющі властивості. Одночасно з образом слова в поезії митця зустрічаємо вербалізатори на позначення образу вогню як творчого та деструктивного начала водночас. Стилістичний аналіз особливостей контекстуального функціонування лексем на позначення явищ довкілля дозволив виявити одиниці зі стереотипно негативною семантикою, що в художньому контексті набувають нейтральної або ж позитивно маркованої тональності. Таким чином, було доведено, що згадана лінгвостилістична особливість є унікальною для мови поезій О. Довгого. / The peculiarities of the linguistic expression of contrast reception in Oleksii Dovhiy's poetry are analyzed in the article. The author deals with such theoretical issues as а poetic text and the reception of contrast in poetry. Аnalyzing the role of evaluation in а poetic text, the author emphasizes the importance of its functions in verse language and human consciousness as a means of structuring cognizable reality. In the process of researching these problems, the author finds that in O. Dovhiy's poetic language, there are units that name both positive and negative realities within the same context, reflecting the artist's view of a particular organization of the world and the universe. Analyzing language units used by the poet to denote the phenomena of nature, elements of landscape and their attributes, we have noticed that in some cases such language units are used by the artist to reflect life challenges that influence the existential choice of a lyrical hero. Depicting the inner world of a lyrical hero, Oleksii Dovhiy uses a number of linguistic constructions that help the artist to emphasize the importance and the decisive role in such a choice of the inner willpower effort-decision of his hero. The analysis made it possible to distinguish among others a number of linguistic units that, when used in one or another context, create the same images with different axiological semantics. Such peculiarities of contextual use of the respective lexemes made it possible to form a separate group of nominations of contrasting images. The researcher has found out that one of Oleksii Dovhiy's brightest ambivalent images is the image of a word. In one case, this image is understood by the lyric hero as a word that has no weight and a weighty word. In the other case we have an emphasis on such a characteristic as the power of a word, its healing properties. Alongside the image of a word, a series of verbalizers is presented in the artist's poetry to denote the image of fire as a creative and at the same time destructive beginning. Stylistic analysis of the features of contextual functioning of lexemes for the designation of environmental phenomena has revealed a number of language units with stereotypically negative semantics, which in the literary context acquire a neutral or a positively marked tonality. It is proved that in Oleksii Dovhiy's poetry the aforementioned linguostylistic feature is unique.
У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми сонця як носія поетичного н... more У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми сонця як носія поетичного натхнення на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого. Автором статті здійснено аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми, та наголошено на важливості мовного вираження того чи іншого погляду певного індивіда на дійсність. Під час проведення дослідження автором було зроблено низку теоретичних узагальнень, які стосуються проблеми розуміння тексту як певного наукового поняття. У статті було з’ясовано роль і функції поетичного тексту у діалозі «автор – читач». Вивчення особливостей мовного відображення космологічних уявлень ліричного героя Олексія Довгого показало, що одним із найбільш яскравих є усвідомлення ліричним героєм сонця як носія поетичного натхнення, що знайшло своє втілення у відповідних мовних конструкціях. Досліджуваний матеріал дає змогу говорити про те, що сонце усвідомлюється ліричним героєм як певна квінтесенція всього позитивного у всесвіті. Ліричний герой розуміє сонце і як небесне світило, і божество, і символ родючості, і центр всесвіту та ін. Під час аналізу було зауважено, що сонце як символ натхнення у мовній картині світу ліричного героя О. Довгого виступає компонентом певного ідеалізованого локусу, який часто співвідноситься для поета із небом. З’ясовано, що образ поезії тісно пов’язується із небесними світилами – сонцем і зорею, де остання, відповідно до народних уявлень українців, мислиться ліричним героєм як святе і праведне начало. Дослідження показало, що у свідомості ліричного героя всесвіт існує у вигляді триярусної моделі, у якій вищий ярус поєднує світ богів, середній – світ людей, а нижній – світ потойбічний, підземний. З’ясовано, що вищий ярус асоціюється з божественним і творчим началом. Доведено, що в текстах поета вищий і середній яруси активно взаємодіють для створення образу поетичного натхнення, основним елементом якого є образ поета. Дослідження показало тісний взаємозв’язок сонця та поета і його творчості, а також вплив цієї творчості на майбутнє людства. / The peculiarities of the linguistic expression of the myth “sun” as a carrier of poetic inspiration on the material of Oleksii Dovhiy’s poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. During the study, the author made a number of theoretical generalizations concerning the problem of understanding the text as a certain scientific concept. The article clarifies the role and functions of poetic text in the author-reader dialogue. The study of the peculiarities of the linguistic reflection of the cosmological representations of Oleksii Dovhiy’s lyrical hero showed that one of the most striking is lyrical hero’s awareness of the sun as a carrier of poetic inspiration, which has been embodied in the corresponding linguistic constructions. The material under study suggests that the sun is perceived by the lyric hero as a certain quintessence of everything positive in the universe. The lyrical hero understands the sun as the celestial luminary, and the deity, and the symbol of fertility, and the center of the universe etc. During the analysis, it was noted that the sun, as a carrier of poetic inspiration in the linguistic worldview of O. Dovhiy’s lyrical hero, is a component of a certain idealized locus, which is often correlated for the poet with the locus of the sky. It is found that the image of poetry is closely linked to the heavenly luminaries – the sun and the dawn, where the latter, according to the popular imagination of Ukrainians, is considered a lyrical hero as a holy and righteous beginning. The study showed that in the mind of the lyrical hero, the universe exists in the form of a three-tier model, in which the higher tier unites the world of gods, the middle one – the world of people, and the lower one – the otherworldly, underground world. It is found that the higher tier is associated with a divine and creative beginning. It is proved that in the texts of the poet the upper and middle tiers actively interact to create an image of poetic inspiration, the main element of which is the image of the poet. The study revealed the close relationship between the sun and the poet and his work, as well as the impact of this work on the future of mankind.
У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження образу сонця як символу початку життя ... more У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження образу сонця як символу початку життя на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого. Автором статті здійснено аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми, та наголошено на важливості мовного вираження того чи іншого погляду певного індивіда на дійсність. / Purpose: to study the features of verbalization of the artistic and poetic image of the sun - the carrier of such characteristics as the beginning of the universe, the basis of life and the driving force in Oleksii Dovhiy's poetic texts. The object of the study is the artistic language of Oleksii Dovhiy. The subject is the analysis of the character of linguistic expression of the image of the sun as the basis of being in Oleksii Dovhiy's poetic texts. Methodology: general scientific (descriptive with methods of analysis and synthesis, induction and deduction, classification and systematization); special linguistic (conceptual analysis, linguistic and linguopoietic analysis). Finding: The peculiarities of the linguistic expression of the sun as a symbol of the beginning of life on the material of Oleksii Dovhiy's poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual's view of reality. During the research, the author made a number of theoretical generalizations concerning the problem of perception of the individual reality surrounding, forming on the basis of this perception of the conceptual worldview, and expressing it with a number of linguistic means. The study of the peculiarities of the linguistic reflection of the cosmological representations of Oleksii Dovhiy's lyrical hero showed that one of the most striking is lyrical hero's awareness of the sun as a carrier of vital energy and poetic inspiration, which has been embodied in the corresponding linguistic constructions. The material studied suggests that the sun is perceived by the lyrical hero as a certain beginning of the universe, its objects and phenomena. In addition, it is noted that the sun in the mind of the lyrical hero acts as a celestial luminary, a deity, a symbol of fertility, inspiration. During the study it was stated that the sun as above cosmogonic origin has a long history in the mythology of Egypt and South Asia, and it is proved that most of these mythological representations have verbal expression in the poetic language of Oleksii Dovhiy. Results. Research has shown that the sun, as a carrier of life, inspiration and poetry for the lyrical hero, is in opposition to the destructive beginning, which is often expressed in the winter with appropriate temperature characteristics. It is noticed that the sun in the mind of the lyric hero as a carrier of inspiration often participates in the organization of world processes and provides a constant flow of time. A study of verbalizers of the image of the sun and its manifestations showed that, along with the main explicators, there are linguistic expressions of images of rays and candles, representing the manifestation of the divine 152 blessing of creative pursuits and the image of the sun splashes, which verbalize the lyrical hero's idea of the sun as a source of fertility. Further research, in our opinion, it would be advisable to devote to the study of features of verbalization of the image of fire in the language of the poet as one of the conceptual correlates of the considered image of the sun.
Мова. Науково-теоретичний часопис з мовознавства, 2020
Мета: проаналізувати характер мовної експлікації уявлень ліричного героя Олексія Довгого про особ... more Мета: проаналізувати характер мовної експлікації уявлень ліричного героя Олексія Довгого про особливості світобудови й організацію Всесвіту, репрезентовані в поезії «Ходімте в край, де ще живуть лелеки…». Об’єктом дослідження є художня мова Олексія Довгого, представлена у згаданій поезії, предметом — аналіз особливостей лінгвального відображення поетом погляду його ліричного героя на будову Всесвіту. Методи: загальнонаукові (описовий із прийомами аналізу й синтезу, індукції і дедукції, класифікації і систематизації); спеціальні лінгвістичні (концептуальний аналіз, лінвостилістичний та лінгвопоетичний аналіз). Результати: автором розглянуто комплекс теоретичних питань, пов’язаних із вивченням тексту як лінгвістичного й онтологічного явища. Було висвітлено питання лінгваль- ної комунікації як засобу формування мовної та концептуальної картин світу. Дослідником обґрунтовано актуальність такого аналізу в межах антропоцентричної парадигми сучасних наукових студій. Під час проведення дослідження було з’ясовано, що в аналізованому тексті представлено образ рідного краю ліричного героя, який усвідомлюється ним як сакральний локус, певне вмістилище легенд і переказів, слави й історичної пам’яті. Аналіз космологічних уявлень ліричного героя поета показав, що в його картині світу Всесвіт має трирівневу структуру і складається з ВЕРХНЬОЇ, СЕРЕДНЬОЇ та НИЖНЬОЇ сфер. Було помічено, що образ верхнього світу представлений у тексті не прямими його номінаціями, а опосередковано — поет використовує лексеми на позначення таких реалій ви- щого ярусу, як сонце, зоря, місяць, птах та ін. Дослідник відзначає значущу роль цих образів для ліричного героя в орга- нізації зображуваного світу. Було з’ясовано, що в картині світу ліричного героя горішній просторовий ярус виступає по відношенню до середнього як світ богів, під благословенням яких перебуває змальовуваний автором світ земний, Україна. Експліковані відповідними мовними конструкціями образи середнього світу поет використовує для зміщення акценту на таку ознаку сакрального локусу, як «плодючість». Лексеми-номінації образів нижнього просторового ярусу використовуються автором для передачі особливостей світоглядних уявлень українців, підкреслення їхнього культурного надбання. Висновки. Автором статті вказано на важливу роль образу дерева у зображуваній космологічній моделі. Зазначено, що згаданий образ уведено поетом для художнього відтворення архетипного образу Світового дерева, який поєднує всі три просторові яруси і виступає своєрідною віссю. Цим відзначено різнорівневість і водночас цілісність космологічної структури, зображуваної поетом, елементи якої перебувають у постійній взаємодії. / Purpose: to analyze the nature of linguistic explication of the ideas of Oleksiy Dovhyy’s lyrical hero about the peculiarities of the Universe organization, represented in poetry «Let’s go to the area where the storks still live…» [Hodimte v kray, de shche zhyvut’ leleky…]». The object of the study is Oleksiy Dovhyy’s artistic language, presented in the mentioned poetry. The subject is the analysis of the features of the lingual reflection by the poet of the gaze of his lyrical hero on the Universe structure. Methodology: general scientific methods (descriptive with analysis and synthesis, induction and deduction, classification and systematization); special linguistic methods (conceptual analysis, lingual & poetic analysis). Finding. The author deals with a set of theoretical issues related to the study of text as a linguistic and ontological phenomenon. Issues of linguistic communication as a means of forming linguistic and conceptual worldview were also covered. The researcher has substantiated the relevance of such analysis within the anthropocentric paradigm of modern scientific studies. During the research it was found out that the analyzed text presents an image of the lyrical hero’s native land, which he perceives as a sacred locus, a certain repository of legends, glory and historical memory. An analysis of the cosmological representations of the poet’s lyrical hero revealed that in his worldview the universe has a three-level structure and consists of the UPPER, MIDDLE and LOWER spheres. It was noticed that the image of the UPPER WORLD is represented in the text not by his direct nominations, but indirectly — the poet uses tokens to refer to such higher-level realities as the sun, the dawn, the moon, the bird, etc. The researcher pointed to the significant role of these images for the lyrical hero in the organization of the depicted world. It is revealed that in the lyrical hero’s worldview, the above-mentioned spatial level acts as a world of gods relative to the average. This world of gods blesses the earthly world and Ukraine. Explained by the appropriate linguistic constructions, the images of the middle world are used by the poet to shift the focus to such a sign of sacred locus as «fertility». The lexemes-nominations of the images of the lower spatial tier are used by the author to convey the peculiarities of the worldviews of Ukrainians and to emphasize their cultural heritage. Results. The author of the article pointed out the important role of tree image in the depicted cosmological model. It was noted that the mentioned image was introduced by the poet for the artistic reproduction of the archetypal image of the World Tree, which combines all three spatial tiers and acts as a kind of axis. Thus, it was noted the diversity and at the same time the integrity of the cosmological structure depicted by the poet, whose elements are in constant interaction.
International journal of philology / Міжнародний філологічний часопис, 2020
У дослідженні проаналізовано особливості лінгвальної експлікації концепту ПРИРОДА в мові пое... more У дослідженні проаналізовано особливості лінгвальної експлікації концепту ПРИРОДА в мові поезії Олексія Довгого. У процесі лінгвістичного аналізу було з’ясовано, що для поезії О. Довгого образ природи є одним із найбільш яскраво виражених; доведено, що більшість авторських сюжетів, рефлексій, медитативної настроєності розгортається саме на тлі природи. Під час дослідження було з’ясовано, що автор під час візуалізації об’єктів та явищ світу природу віддає перевагу образам рослинного світу. Одними з найбільш яскравих у мовній картині світу митцю є одиниці на позначення різних поетичних варіантів образу Світового Дерева. Дослідником доведено, що одиниці на позначення візуальних характеристик явищ природи беруть участь у створенні панорамних перспектив, героїчного минулого, трагічної пам’яті. Було відзначено особливу роль поєднання в межах одного контексту лексем на позначення різнопланових характеристик (візуальних, локативних, атрибутивних) для відображення сакрального локусу як горизонтально-вертикального художнього простору.. / The study analyzes the features of the lingual explication of the concept of NATURE in Oleksii Dovhiy's language of poetry. The author of the article covers the views of linguists on the use of images of nature in their texts by artists. The researcher emphasized the important role for the lyrical hero of such images and stated that the phenomena of nature, landscapes become for him a certain impetus to rethinking and reflecting on the different plan of phenomena of reality. With their help the author builds a sophisticated lyrical story. In the process of linguistic analysis, it was found that for Oleksii Dovhiy's poetry, the image of nature is one of the most pronounced; it is proved that most of the author's plots, reflections, and meditative mood unfold precisely against the background of nature. The author of the article noted that color markers and their shades help the author to create numerous landscape sketches, the presence of which in the text contributes to the effect of maximum presence of the reader. Studying the features of linguistic description of natural objects made it possible to speak of a high concentration in the poetry of the unit artist on the designation of their characteristics of the shape. Such nominations allow the poet to visualize certain phenomena and processes of nature and to cause in the reader a number of associations associated with them. During the research it was found that the author prefers images of wildlife when visualizing objects and phenomena of the world. One of the most striking in the linguistic picture of the world of the artist are the units to indicate the various poetic variants of the image of the World Tree. Researchers have shown that units to indicate the visual characteristics of natural phenomena are involved in the creation of panoramic perspectives, a heroic past, a tragic memory. The special role of combining within the same context of tokens was noted for the designation of diverse characteristics (visual, locative, attributive) for displaying the sacral locus as a horizontal-vertical artistic space. The article states that nominations of sonic features of the state of nature display cover the realities associated with the musical sphere, the processes carried out by living beings with the sonic image, objects of nature and metaphors that call certain acoustic realities similar in nature to the image to the corresponding creatures attributes. The analysis made it possible to state that most tokens for the designation of certain phenomena of nature are used by the artist to metaphorically convey the inner state of his lyrical hero.
Humanities science current issues: Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Young Scientists Research Papers, 2020
У статті проаналізовано уживання лексем на позначення різного штибу кольорів, які допомагають авт... more У статті проаналізовано уживання лексем на позначення різного штибу кольорів, які допомагають авторові у створенні яскравих поетичних образів. Автором статті здійснено аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми, та наголошено на важливості мовного вираження того чи іншого погляду певного індивіда на дійсність. Під час проведення дослідження автором було здійснено низку теоретичних узагальнень, пов’язаних із вивченням сучасною лінгвістикою проблеми індивідуального стилю автора. Дослідником було зроблено короткий історичний огляд розвитку індивідуальних стилів на теренах сучасної України. Автором статті було висвітлено особливості реалізації індивідуального стилю в тексті певного автора, визначено вплив індивідуального стилю на характер взаємодії читача й автора. Дослідником було наголошено на особливій ролі поетичного тексту в цьому діалозі як тексту, що має унікальну форму існування, зумовлену особливостями рими та ритміки українського слова. Мета статті – з’ясувати характер мовної експлікації різнополюсної оцінки ліричним героєм дійсності, представленої лексемами на позначення одних і тих самих кольорів. Під час дослідження було з’ясовано, що текст виступає носієм естетичної функції і є засобом вираження конкретно-чуттєвих образів у відповідних мовних формах. Дослідником було наголошено на особливій функції контрасту в художньому тексті та з’ясовано, що поезія Олексія Довгого має доволі значний пласт мовного матеріалу, який репрезентує використання поетом одиниць на позначення одного і того самого кольору для створення різних, часто протилежно конотованих художніх образів. Так, лексеми на позначення блакитного кольору здебільшого використовуються поетом для створення виразно негативних образів. Контексти, у яких використовуються номінації білого кольору, допомагають автору створити два протилежні образи – образ смерті та початку всього сущого. Чорний колір для ліричного героя Олексія Довгого символізує смерть та родючість рідної землі. Червоний колір інтерпретується в одному випадку як колір смерті також, а в іншому – як колір сонця, основи життя. / The article analyzes the use of tokens to indicate different colors that help the author to create vivid poetic images. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing a particular individual’s view of reality in a language. During the study, the author made a number of theoretical generalizations related to the study of contemporary linguistics of the problem of individual style of the author. The researcher made a brief historical overview of the development of individual styles in the territory of modern Ukraine. The author of the article has highlighted the peculiarities of individual style implementation in the text of a certain author, outlined the influence of individual style on the nature of the interaction between the reader and the author. The researcher emphasized the special role of the poetic text in this dialogue as a text that has a unique form of existence, due to the peculiarities of rhyme and rhythm of the Ukrainian word. The purpose of the article is to find out the nature of linguistic explication of the multiple-pole evaluation by the lyrical hero of reality, represented by tokens for the designation of the same colors. The study found that the text is a carrier of aesthetic function and is a means of expressing specific-sensory images in appropriate linguistic forms. The researcher emphasized the special function of contrast in the artistic text and found out that the poetry of Oleksii Dovhiy had a rather considerable layer of linguistic material, representing the use of units by the poet to refer to the same color to create opposing connotations of artistic images. Blue color tokens are in some cases used by the poet to create distinctly negative images. The contexts that use white nominations help the author create two opposite images – the image of death and the beginning of everything. Black for Oleksii Dovhiy’s lyrical hero symbolizes the death and fertility of his native land. Red is interpreted in one case as the color of death, and in the other, as the color of the sun, the basics of life.
Scientific Notes of the Taurida National V. I. Vernadsky University. Series: Philology. Journalism, 2020
У статті проаналізовано особливості вживання лексем на позначення хроматичних та ахроматичних кол... more У статті проаналізовано особливості вживання лексем на позначення хроматичних та ахроматичних кольорів, які беруть участь у створенні поетичних образів реалій горішнього світу. Автором статті здійснено аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми, та наголошено на важливості мовного вираження того чи іншого погляду певного індивіда на дійсність. Під час проведення дослідження автором було зроблено низку теоретичних узагальнень, які стосуються проблеми сприйняття індивідом довкілля, формування на основі цього сприйняття концептуальної картини світу та вираження її за допомогою низки лінгвальних засобів. Також у дослідженні було порушено питання поетичного тексту в лінгвістиці та інтерпретовано його як особливу індивідуально-авторську інтерпретаційну модель довкілля. Аналіз особливостей мовного відображення картини світу ліричним героєм Олексія Довгого показав, що одними з активних мовних засобів у нього виступають одиниці на позначення кольорів та їхніх відтінків. У статті з’ясовано, що в поетичній мові автора кольороназви часто використовуються з метою відображення реалій горішнього світу, світу богів. Такі лексеми уживаються поетом із метою відображення особливостей взаємодії світу земного зі світом небесним. Як показав аналіз, найбільш уживаними в поетичній мові автора є одиниці на позначення синього, жовтого, голубого та червоного кольорів. У мові Олексія Довгого такі лексеми використовуються з метою поетичного вираження гармонії між двома світами, а також для репрезентації ситуації конфлікту, образної передачі гніву богів та руйнівних процесів. Було з’ясовано, що номінація синього кольору, яка виступає символом неба, божественної сутності, часто контекстуально взаємодіє з лексемами на позначення небесних світил та різного типу еманацій Світового Дерева. Поруч із нею автор часто вживає кольоропозначення «жовтий», акцентуючи на ролі сонця в горішньому просторі. Лексеми на позначення червоного та білого кольору поруч із номінаціями блакитного беруть участь у зображенні деструктивних начал у деяких текстах поета. / The features of the use of tokens for the designation of chromatic and achromatic colors that are involved in the creation of poetic images of the realities of the upper world are analyzed in the article. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. During the research, the author made a number of theoretical generalizations concerning the problem of perception of the individual reality surrounding, forming on the basis of this perception of the conceptual worldview, and expressing it with a number of linguistic means. The study also raised the question of the poetic text in linguistics and interpreted it as a special individual author’s interpretative model of the environment. The analysis of the features of the linguistic reflection of the worldview by Oleksii Dovhiy’s lyrical hero showed that some of the active linguistic means are the units for the designation of colors and their shades. In the article it is found that in the poetic language of the author color names are often used to reflect the realities of the upper world, the world of the gods. Such tokens are used by the poet to reflect the peculiarities of the interaction of the terrestrial world with the celestial world. As the analysis showed, the most commonly used in the poetic language of the author are the units for the designation of dark blue, yellow, blue and red. In Oleksii Dovhiy’s language, such tokens are used to express poetic harmony between the two worlds, as well as to represent the situation of conflict, the figurative transmission of the wrath of the gods, and the destructive processes. It has been found that the nomination of blue, which is symbol of heaven, divine essence, often contextually interacts with tokens to denote the celestial luminaries and various types of emanations of the World Tree. Along with it, the author often uses color designation “yellow”, focusing on the role of the sun in the upper space. Tokens for designation of red and white next to the blue categories involved in the image of destructive principles in some texts the poet.
Присвячено вивченню особливостей мовної експлікації концепту НАРОД у текстах Олексія Довгого. Під... more Присвячено вивченню особливостей мовної експлікації концепту НАРОД у текстах Олексія Довгого. Під час дослідження було з’ясовано, що поняття “концепт” має різне тлумачення в сучасних лінгвістичних студіях. За основу було прийнято твердження О. Кубрякової про концепт як оперативну змістову одиницю пам’яті, ментального лексикону, концептуальної системи мозку, усієї картини світу, відображеної людською психікою. У поетичній мові Олексія Довгого одним із найбільш яскраво представлених концептів є концепт НАРОД. Лінгвістичні одиниці, які беруть участь у мовній репрезентації цього концепту, сприяють розгортанню в тексті ряду художніх образів народу, від позитивно (працьовитий народ) до негативно (руйнівник) конотованих / The topical question in modern linguistics is the study of the peculiarities of particular writer’s linguistic worldview. Research on these questions allows us to determine the nature of the interaction between the subjects of the authorreader dialogue and to highlight the role of linguistic means as suggestive in this dialogue. The basic operating unit used in exploring writer’s worldview is the concept. In the article, the concept is interpreted as the operational content unit of memory, the mental lexicon, the conceptual system of the brain, the whole worldview, as reflected by the human psyche. The analysis of the features of verbalization of the concept becomes especially important in the study of poetic texts, because it is in them that the richness of words is manifested. In Oleksii Dovhiy’s poetic language one of the most pronounced is the concept PEOPLE. In the lyric hero’s linguistic worldview this concept is expressed by tokens that are involved in the creation of such concepts-images of the people as people-laborer, people-hero, in the other – people-victims and people-destroyers. Each of these images in a poetic context actualizes the corresponding feature. We can speak of the explication of the signs “hard working”, “peaceful”, “heroic”, “kind and sincere”, “tragic”. In some poetic contexts, the verbalization of the positive and negative attributes of the analyzed image helps the poet to artfully portray the social layers of the people.
Humanities science current issues: Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Young Scientists Research Papers, 2020
У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми вогню на матеріалі поетични... more У дослідженні проаналізовано особливості мовного вираження міфологеми вогню на матеріалі поетичних текстів Олексія Довгого. Автором статті здійснено аналіз ключових проблем, які порушено сучасною лінгвістикою в межах антропоцентричної парадигми, та наголошено на важливості мовного вираження того чи іншого погляду певного індивіда на дійсність. У статті розглянуто комплекс питань, пов’язаних із вивченням тексту як лінгвістичного та онтологічного явища, а також проаналізовано погляди лінгвістів на поняття «міф». Під час проведення дослідження автором було зроблено низку теоретичних узагальнень, які стосуються особливостей взаємодії мовних картин світу індивідів у межах певного колективу, та з’ясовано, що етнічно-регіональні особливості, місцеві традиції, звичаї та обряди позначаються на психолінгвістичній парадигмі особистості. Проведений аналіз мовних виразників космологічних уявлень ліричного героя поета довів, що найбільш яскраво представлені у мові автора одиниці на позначення реалій солярних культів. Дослідником з’ясовано, що однією з найбільш яскраво представлених у мові поета є міфологема вогню. У свідомості ліричного героя Олексія Довгого згадана міфологема існує як центр і джерело життя, покровитель роду, а також пов’язується ліричним героєм із самим життям. Як показав досліджуваний матеріал, міфологема вогню в низці поетичних контекстів представлена номінаціями на позначення асоційованих із нею реалій – наприклад, образів іскор. Вони у свідомості ліричного героя виступають носіями земного втілення волі богів та їхнього благословення. Особливістю функціонування згаданої міфологеми є її контекстуальне та асоціативне поєднання з образом печі, яка символізує рідний дім, батьківщину, родинний затишок. У космологічній картині світу ліричного героя міфологема вогню тісно пов’язана з елементами верхнього просторового ярусу – сонцем, небом та птахами. В одному випадку вербалізована міфологема реалізує мотив циклічності часових метаморфоз, в іншому посилює художній вияв транзитів між світами живих, мертвих та світом богів і допомагає митцю створити виразний індивідуально-авторський міфопростір. / The peculiarities of the linguistic expression of the myth «fire» on the material of Oleksii Dovhiy’s poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. The article deals with a complex of issues related to the study of text as a linguistic and ontological phenomenon, as well as analyzes the views of linguists on the concept of “myth”. During the research the author made a number of theoretical generalizations concerning the peculiarities of interaction of individuals’ linguistic worldview within a certain collective, and found that ethnic-regional peculiarities, local traditions, customs and rituals affect the individual’s psycholinguistic paradigm. The analysis of the linguistic expressions of the cosmological representations of the poet’s lyrical hero has proved that the most clearly represented in the language of the author of the unit is to denote the realities of solar cults. The researcher found that one of the most clearly represented in the language of the poet is the myth of fire. In the mind of Oleksii Dovhiy’s lyrical hero this myth mentioned above exists as the center and source of life, the patron saint of sorts, and also relates to life. As the material under study showed, the myth of fire in a number of poetic contexts is represented by nominations for the designation of the realities associated with it – for example, images of sparks. In the mind of the lyrical hero, they are the bearers of the earthly embodiment of the will of the gods and their blessing. The peculiarity of the functioning of the mentioned myth is its contextual and associative combination with the image of the furnace, which symbolizes the home, homeland, family comfort. In the cosmological worldview of the lyrical hero, the myth of fire is closely linked to the elements of the upper spatial layer – the sun, the sky and the birds. In one case, the verbalized myth realizes the motif of the cyclicality of temporal metamorphoses, in another it enhances the artistic expression of transits between the worlds of the living, the dead and the world of the gods and helps the artist to create a distinct individual-author myth-space.
Scientific Notes of the Taurida National V. I. Vernadsky University. Series: Philology. Journalism, 2020
Статтю присвячено розгляду особливостей вербалізації концепту ЖІНКА у віковому сегменті в поезії ... more Статтю присвячено розгляду особливостей вербалізації концепту ЖІНКА у віковому сегменті в поезії Любові Голоти та Олексія Довгого. Дослідження висвітлює такі основні теоретичні аспекти вчення про картину світу, як мовна картина світу та поетична картина світу. Мовну картину світу тлумачено як відображені в одиницях мови уявлення певного мовного колективу про будову, елементи, процеси, які відбуваються в об’єктивній дійсності. Поетичну картину світу визначено як складник індивідуальної мовної картини світу, виразник внутрішнього стану та світовідчуття митця. Розглянуто структуру аналізованого концепту на рівні мікроконцептів, аспектів та ознак. Проаналізовано характер взаємозв’язків таких понять, як мікроконцепт, аспект і концептуальна ознака, на прикладі біологічного аспекту мікроконцепту «Зовнішні характеристики людини». З’ясовано, що в поетичних текстах Любові Голоти домінують лексеми на позначення таких концептуальних ознак концепту ЖІНКА, як «дитинство», «старість», «фізична сила», «неміч», «безтурботність», «смуток», «сльозливість», «чистота/незайманість», «материнство» та «пліткарство». Як показав проведений аналіз, у поетичній мові Олексія Довгого лексеми-експлікатори концепту ЖІНКА часто вживаються з метою поетично-образного відображення почуттів ліричного героя до його коханої та матері. Для ліричного героя поета жінка уособлює, з одного боку, молодість, мрії, натхнення, захоплення, а з іншого боку - виступає берегинею роду та мудрою матір’ю. Зауважимо, що для ліричного героя поета почуття закоханості до жінки також допомагає позбавитися трагічного відчуття неминучого плину часу, подолати просторові бар’єри та усвідомити божественне начало. Окремо варто наголосити на представлення в тестах поета лексем, які допомагають митцеві передати почуття цілковитої вірності та відданості жінки. На основі досліджуваного матеріалу доведено ключову роль вербалізації концептуальних ознак у процесі актуалізації концепту. Зроблено висновок про вагому роль поетичного контексту, мовно-художніх засобів у створенні поетами образу жінки та відтворенні емотивнопсихологічної настроєвості ліричних героїв. / The article is devoted to the consideration of the features of the verbalization of the concept WOMAN in the age segment in Ljubov Golota’s and Oleksii Dovhiy’s poetry. The research highlights the following theoretical aspects of the doctrine of the view of the world as a linguistic view of the world and a poetic view of the world. The linguistic view of the world is interpreted as reflected in the units of the language of the presentation of a certain language group about the structure, elements, processes that occur in the objective reality. The poetic view of the world is defined as a component of an individual linguistic view of the world, an expression of the inner state and attitude of the author. The structure of the analyzed concept at the level of microconcepts, aspects and features is considered. The character of interconnections of such concepts as microconcept, aspect and conceptual sign on an example of a biological aspect of a microconcept “External characteristics of the person” is analyzed. It is found out that in Ljubov Golota’s poetry texts the tokens dominate the designation of such conceptual signs of the concept of WOMEN as “childhood”, “old age”, “physical strength”, “weakness”, “carelessness”, “sorrow”, “tears” “Purity / virginity”, “motherhood” and “propensity to gossip”. As the analysis showed, in the poetic language of Oleksiy Dovhy, the token-explicators of the concept WOMAN are often used in order to poetically and figuratively reflect the feelings of the lyrical hero to his beloved and mother. For the poet’s lyrical hero, on the one hand, the woman represents youth, dreams, inspiration, admiration, and on the other hand, she is the guardian of the family and the wise mother. Note that for the poet’s lyrical hero, the feeling offalling in love with a woman will also help to get rid of the tragic feeling of the inevitable passage of time, to overcome spatial barriers and to realize the divine beginning. Special emphasis should be placed on the presentation in the poet’s tests of tokens that help the artist to convey a sense of complete fidelity and devotion of women. On the basis of the investigated material the important role of verbalization of conceptual features in the process of actualization of the concept has been proved. The conclusion is drawn about the important role of the poetic context, linguistic and artistic means in creating the image of a woman by poets and the reproduction of the emotional and psychological tune of the lyrical heroes.
Дослідження присвячено аналізу особливостей поетичного словотворення в текстах Павла Мовчана та В... more Дослідження присвячено аналізу особливостей поетичного словотворення в текстах Павла Мовчана та Володимира Коломійця як одного із мовно-художніх прийомів, використовуваних поетами з метою естетичного, інтелектуального та експресивного впливу на читача. У книзі представлено, попри теоретичний матеріал з питань поетики, тексту, дериватології, детальний аналіз механізмів словотвору авторських неолексем та розгляд останніх у контексті проблематики ідіостилю та мовної картини світу. Окрім зазначеного, також подано словник індивідуально-авторських похідних. Пропонована праця може бути корисною для фахівців із проблем словотвору, лексикології сучасної української мови, поетики, ідіостилістики, а також у лексикографічній практиці.
The peculiarities of the linguistic expression of the mythologem “red” on the material of Oleksii... more The peculiarities of the linguistic expression of the mythologem “red” on the material of Oleksii Dovhiy’s poetic texts are analyzed in the study. The author of the article characterized the grammatical, semantic, stylistic, individual-author’s characteristics of using the language units denoting the realities associated with the considered mythologem. During the research, the author made a number of theoretical generalizations about the role of linguistic means in the process of representing the poet’s creative idea, features of the worldview of his lyrical hero. The article clarifies the role and functions of poetic text in the authorreader dialogue. The researcher analyzed a number of scientific statements concerning the peculiarities of interaction of individuals’ linguistic worldview within a certain collective, and found that ethnic-regional peculiarities, local traditions, customs and rituals affect the individual’s psycholinguistic paradigm. The researcher based his point of view on the issue of linguistic understanding of the concepts of myth, mythologem and mythema. The article emphasizes the special function of linguistic units that denote the realities associated with the color red in Oleksii Dovhiy’s poetic texts. The analyzed units were grouped according to their grammatical characteristics, structure and semantics. The author of the article found out that words denoting the mythologem of the color red and the realities associated with it participate in the creation of a number of author’s images and motifs in the analyzed poetic texts, which significantly expand the boundaries of the semantic content of this mythologeme. During the research, it was found that in numerous authorial contexts, the mythologem of the color red is associated with images of the ideal locus, changes, transformations, revolutions and wars, as well as with the feeling of love and female beauty. The author of the article noted that verbalizers of the ideal locus are often associated with images of the sun in the lyrical hero’s mind; the words, which indicate to the changes are often associated with images of fire, wounds and blood; words, which in the lyrical hero’s mind are associated with love and female beauty, contain in their composition semantic indications of different types of shades of red.
Comparative studies of Slavic languages and literatures. In memory of Academician Leonid Bulakhovsky, 2020
The article found that the main component of a person’s view of the world are certain ideas about... more The article found that the main component of a person’s view of the world are certain ideas about reality, which are formed in the mind of man in the form of concepts. Within the view of the world, such a basic value is defined as a «concept». The concept is interpreted in the study as a certain form of representation and understanding of knowledge in the mind of man. It is stated that the object of linguistic research is the specific linguistic forms of expression of concepts and ideas that express in the artistic text the author’s understanding of reality. Such linguistic units have two functions – representing the author’s worldview and shaping the worldview of the reader, influencing him. In the OleksiiDovhyi’s poetic language the outlook of his lyrical hero is represented by a series of tokens that denote groups of realities related to the image of his native land. In the conceptual view of the world of the author’s lyrical hero, this image is a sacred locus, a place rich in gl...
The topical question in modern linguistics is the study of the peculiarities of particular writer... more The topical question in modern linguistics is the study of the peculiarities of particular writer’s linguistic worldview. Research on these questions allows us to determine the nature of the interaction between the subjects of the author-reader dialogue and to highlight the role of linguistic means as suggestive in this dialogue. The basic operating unit used in exploring writer’s worldview is the concept. In the article, the concept is interpreted as the operational content unit of memory, the mental lexicon, the conceptual system of the brain, the whole worldview, as reflected by the human psyche. The analysis of the features of verbalization of the concept becomes especially important in the study of poetic texts, because it is in them that the richness of words is manifested. In Oleksii Dovhiy’s poetic language one of the most pronounced is the concept PEOPLE. In the lyric hero’s linguistic worldview this concept is expressed by tokens that are involved in the creation of such c...
Peony is one of the main, central and most significant characteristics of the Ukrainian language.... more Peony is one of the main, central and most significant characteristics of the Ukrainian language. Harmony of sound transitions, the correct combination of consonants and vowels are the main markers of the sound of the word. M. Yarmolinska’s study devoted to the study of poetic euphony as one of the characteristic features of Ukrainian poetry. The researcher understands the euphony as a science that analyzes the sound composition of verses and establishes the laws of poetic sonority. The author applies general linguistic principles for the interpretation of the phenomenon of euphony and emphasizes its importance and functions in the text. The researcher gives an interpretation of concepts such as “phonemic saturation of the text”, “textual accented vocalization”, “textual consonance” etc., reveals the peculiarities of their interrelations within euphony as a science. M. Yarmolinska argues that the law of sound semantics is realized as much as possible in atypical, unexpected, deliber...
Збірка оповідань та повістей «Чарівний смичок» розкриває перед читачем глибоке багатство картини ... more Збірка оповідань та повістей «Чарівний смичок» розкриває перед читачем глибоке багатство картини світу її героїв. Світу, сповненого масок та ілюзії, світу, де найменш руйнівною є дитяча ілюзія, позбавлення від якої хоч і болюче, проте не трагічне. Письменниця у своїх текстах по-художньому вміло і ненав’язливо пропонує читачеві замислитись над такими вічними цінностями, як жертовність, доброта, вірність, дружба та справжня любов, які, у свою чергу, здатні уберегти внутрішній світ від ілюзій різного штибу, а світ зовнішній – від її руйнівних наслідків.
Гострі соціальні проблеми, проблеми людськості, честі, ганьби, знедолення, зрад і воєн, проблеми,... more Гострі соціальні проблеми, проблеми людськості, честі, ганьби, знедолення, зрад і воєн, проблеми, які не подолано технологічним ХХІ століттям, проблеми, які врубцьовуються болем і гіркотою на жіночім ніжнім серці – усі ці складники мозаїчного панно художнього всесвіту майстерно поєднані образним словом Олени Сибиренко-Ставрояні у її оповіданнях, які змушують замислитись, заглибитись і спробувати осягнути неосягненне.
Uploads
Teaching Documents by Oleksandr Strokal
У статті наголошено на особливій функції мовних одиниць, які позначають реалії, асоційовані з червоним кольором, у поетичних текстах Олексія Довгого. Аналізовані одиниці було згруповано відповідно до їхніх граматичних характеристик, будови та семантики.
модульних контрольних робіт допоможуть студентам ефективно підготуватися до практичних занять.
/
The article deals with the features of verbalization of the plant world in Oleksii Dovhiy's poetic language. The study found that the natural world for the primitives reflected the entire Universe – its structure, essence, links, which could not be explained or understood by them. That is why all the phenomena and realities of the environment were anthropomorphized. The components of the plant world made up the largest part of conceptual concepts in the worldview of Ukrainians. The language appeared a certain medium for such representations, reflected by the figurative symbolic semantics of the words. Poetry became a special form for representation of these meanings, whereas just in the poetic text the deep symbolism of numerous anthropomorphized images of nature could be shown fully and vividly. In Oleksii Dovhiy's poetic texts realities of the flora are presented quite clearly and multifaceted because a poet is aware of their important role in the Ukrainian cultural tradition. The largest part of these units are presented by trees and their parts. These are the most commonly used lexemes and their derivatives: birch, beech, elm, willow, cherry, pear, oak, guilder rose, maple, poplar, apple tree, etc. Usage of the lexemes with diminutive semantics allows a poet to convey the inner state of the lyrical hero and establish a deeper connection with the reader. Plant world is involved in the creation of feminine and masculine images in the text and in the process of sacralization of a particular locus.
/
There is a considerable amount of research in linguistics to define concepts such as “concept”, “conceptual worldview” and “linguistic worldview”. The concept is often seen as a designated element of the ideal, representing the reality of the speaker through the prism of his culture. The conceptual worldview is understood as a system of concepts about certain realities of the environment and a system of meanings that express individual or collective perceptions of reality, as represented by a number of linguistic constructions. The linguistic worldview is a certain outlook that is expressed by the means of language, it is information scattered throughout the conceptual framework and connected with the formation of the concepts themselves by manipulating in this process linguistic meanings and their associative fields, which enriches the conceptual system by linguistic forms and content. The peculiarities of the verbalization of the BIRCH concept in Oleksii Dovhiy’s poetry are investigated in the article. During the scientific-linguistic analysis of the poet’s texts, it was found out that most of the concepts presented are formations related to the natural world and ideas about its peculiarities. The BIRCH concept is one of the most vivid and symbolically filled images in the poet’s work. This concept is represented by many peoples and has a common Slavic symbolism. The main differential semantic component in the definitions of the “birch” token is the colourful semen “white”. Such an actualization of the seven causes the use of this token in most nonfiction and fiction texts, with a focus on white, which often symbolizes purity and virginity. In the Ukrainian tradition, this concept is a symbol of virginity and femininity. He often embodies love, maiden purity, marriage, and in some contexts displays sadness. In the language of Oleksii Dovhiy’s poetry, this concept has been verbalized by a number of nouns and adjectives. The linguistic units that verbalize the concept in the poet’s texts are often combined with tokens to refer to other trees, rivers, water bodies. This combination allows the author to create an image of the perfect locus. The combination of corresponding tokens with tokens that are called other trees – symbols of the male principle, allows the artist to reflect the features of the author’s conceptual worldview. A series of tokens that verbalize the image allows the artist to portray the image of a pure virgin girl, mother, caregiver, or attractive woman.
/
The article analyzes peculiarities of interpretation of the myth «garden» of Oleksii Dovhiy's lyrical hero and the nature of its lingual expression. During the research it was found out that within the anthropocentric approach in linguistics special attention was paid to the study of the peculiarities of lingual reflection of the worldview by the individual. Based on a review of linguistic research on the subject, it was concluded that the linguistic worldview is a way of reflecting reality in the human mind through the lens of the lingual and cultural-national features of a particular lingual collective. The problems of structure of the concept were investigated within the defined problems. The peculiarities of correlation of concept components are found out. During the analysis of concept it is proved that «mythologema» is a kind of continuation of the concept and is presented in the literature at the level of associations with mythical realities, allusions and reminiscences. A study of Oleksii Dovhiy's poetic language showed that the myth «garden» is one of the most spread in the author's language. Having studied the linguistic peculiarities of the expression of this myth and its correlative images, we have proved that it is interpreted by Oleksii Dovhiy's lyrical hero as a certain otherworldly, as an ideal locus, as well as a harmoniously ordered universe.
/
The peculiarities of the linguistic expression of the myth “sun” as the center of the universe on the material of Oleksii Dovhiy’s poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. During the research the author made a number of theoretical generalizations concerning the peculiarities of interaction of individuals’ linguistic worldview within a certain collective, and found that ethnic-regional peculiarities, local traditions, customs and rituals affect the individual’s psycholinguistic paradigm. The study of the peculiarities of the linguistic reflection of the cosmological representations of Oleksii Dovhiy’s lyrical hero showed that one of the most striking is lyrical hero’s awareness of the sun as the center of the universe, which has been embodied in the corresponding linguistic constructions. The material studied suggests that for the lyrical hero, the sun is often associated with a certain blessing, which is expressed indirectly in the poet’s texts – by using tokens to indicate the inner state of the lyrical hero. During the analysis, it was noted that the sun, as the center of the universe in the linguistic worldview of O. Dovhiy’s lyrical hero, is a component of a certain idealized locus, which is often correlated for the poet with the locus of the Motherland. The secrecy of this locus is often enhanced by the introduction into the context of units that express the motive of the hero’s journey from the ideal center to the destructive periphery. The study showed that in the mind of the lyrical hero, the universe exists in the form of a three-tier model, in which the higher tier unites the world of gods, the middle one – the world of people, and the lower one – the otherworldly, underground world. It is revealed that the higher tier is associated with the divine origin, since in mythological representations the sky bears the characteristics of absolute remoteness and inaccessibility, immutability and majesty, and it is with heaven that such value attributes as transcendence and unreachability, grandeur and the superiority of heaven over all the earth. It is proved that in the poet’s texts the upper and middle tiers actively interact to create the image of an ideal locus, the center of which is the sun.
/
The article found that the main component of a person's view of the world are certain ideas about reality, which are formed in the mind of man in the form of concepts. Within the view of the world, such a basic value is defined as a «concept». The concept is interpreted in the study as a certain form of representation and understanding of knowledge in the mind of man. It is stated that the object of linguistic research is the specific linguistic forms of expression of concepts and ideas that express in the artistic text the author's understanding of reality. Such linguistic units have two functions – representing the author's worldview and shaping the worldview of the reader, influencing him. In the Oleksii Dovhyi's poetic language the outlook of his lyrical hero is represented by a series of tokens that denote groups of realities related to the image of his native land. In the conceptual view of the world of the author's lyrical hero, this image is a sacred locus, a place rich in glorious history, filled with beautiful people, a place where history and the present are combined for the author against the backdrop of untouched nature. In some poetic contexts, the author sacralises the image of the native land by means of a series of units for the designation of environmental phenomena, which describe the external manifestations of certain objects of nature, their spatial characteristics in order to maximize their visualization.
/
The peculiarities of the linguistic expression of contrast reception in Oleksii Dovhiy's poetry are analyzed in the article. The author deals with such theoretical issues as а poetic text and the reception of contrast in poetry. Аnalyzing the role of evaluation in а poetic text, the author emphasizes the importance of its functions in verse language and human consciousness as a means of structuring cognizable reality. In the process of researching these problems, the author finds that in O. Dovhiy's poetic language, there are units that name both positive and negative realities within the same context, reflecting the artist's view of a particular organization of the world and the universe. Analyzing language units used by the poet to denote the phenomena of nature, elements of landscape and their attributes, we have noticed that in some cases such language units are used by the artist to reflect life challenges that influence the existential choice of a lyrical hero. Depicting the inner world of a lyrical hero, Oleksii Dovhiy uses a number of linguistic constructions that help the artist to emphasize the importance and the decisive role in such a choice of the inner willpower effort-decision of his hero. The analysis made it possible to distinguish among others a number of linguistic units that, when used in one or another context, create the same images with different axiological semantics. Such peculiarities of contextual use of the respective lexemes made it possible to form a separate group of nominations of contrasting images. The researcher has found out that one of Oleksii Dovhiy's brightest ambivalent images is the image of a word. In one case, this image is understood by the lyric hero as a word that has no weight and a weighty word. In the other case we have an emphasis on such a characteristic as the power of a word, its healing properties. Alongside the image of a word, a series of verbalizers is presented in the artist's poetry to denote the image of fire as a creative and at the same time destructive beginning. Stylistic analysis of the features of contextual functioning of lexemes for the designation of environmental phenomena has revealed a number of language units with stereotypically negative semantics, which in the literary context acquire a neutral or a positively marked tonality. It is proved that in Oleksii Dovhiy's poetry the aforementioned linguostylistic feature is unique.
/
The peculiarities of the linguistic expression of the myth “sun” as a carrier of poetic inspiration on the material of Oleksii Dovhiy’s poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. During the study, the author made a number of theoretical generalizations concerning the problem of understanding the text as a certain scientific concept. The article clarifies the role and functions of poetic text in the author-reader dialogue. The study of the peculiarities of the linguistic reflection of the cosmological representations of Oleksii Dovhiy’s lyrical hero showed that one of the most striking is lyrical hero’s awareness of the sun as a carrier of poetic inspiration, which has been embodied in the corresponding linguistic constructions. The material under study suggests that the sun is perceived by the lyric hero as a certain quintessence of everything positive in the universe. The lyrical hero understands the sun as the celestial luminary, and the deity, and the symbol of fertility, and the center of the universe etc. During the analysis, it was noted that the sun, as a carrier of poetic inspiration in the linguistic worldview of O. Dovhiy’s lyrical hero, is a component of a certain idealized locus, which is often correlated for the poet with the locus of the sky. It is found that the image of poetry is closely linked to the heavenly luminaries – the sun and the dawn, where the latter, according to the popular imagination of Ukrainians, is considered a lyrical hero as a holy and righteous beginning. The study showed that in the mind of the lyrical hero, the universe exists in the form of a three-tier model, in which the higher tier unites the world of gods, the middle one – the world of people, and the lower one – the otherworldly, underground world. It is found that the higher tier is associated with a divine and creative beginning. It is proved that in the texts of the poet the upper and middle tiers actively interact to create an image of poetic inspiration, the main element of which is the image of the poet. The study revealed the close relationship between the sun and the poet and his work, as well as the impact of this work on the future of mankind.
/
Purpose: to study the features of verbalization of the artistic and poetic image of the sun - the carrier of such characteristics as the beginning of the universe, the basis of life and the driving force in Oleksii Dovhiy's poetic texts. The object of the study is the artistic language of Oleksii Dovhiy. The subject is the analysis of the character of linguistic expression of the image of the sun as the basis of being in Oleksii Dovhiy's poetic texts. Methodology: general scientific (descriptive with methods of analysis and synthesis, induction and deduction, classification and systematization); special linguistic (conceptual analysis, linguistic and linguopoietic analysis). Finding: The peculiarities of the linguistic expression of the sun as a symbol of the beginning of life on the material of Oleksii Dovhiy's poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual's view of reality. During the research, the author made a number of theoretical generalizations concerning the problem of perception of the individual reality surrounding, forming on the basis of this perception of the conceptual worldview, and expressing it with a number of linguistic means. The study of the peculiarities of the linguistic reflection of the cosmological representations of Oleksii Dovhiy's lyrical hero showed that one of the most striking is lyrical hero's awareness of the sun as a carrier of vital energy and poetic inspiration, which has been embodied in the corresponding linguistic constructions. The material studied suggests that the sun is perceived by the lyrical hero as a certain beginning of the universe, its objects and phenomena. In addition, it is noted that the sun in the mind of the lyrical hero acts as a celestial luminary, a deity, a symbol of fertility, inspiration. During the study it was stated that the sun as above cosmogonic origin has a long history in the mythology of Egypt and South Asia, and it is proved that most of these mythological representations have verbal expression in the poetic language of Oleksii Dovhiy. Results. Research has shown that the sun, as a carrier of life, inspiration and poetry for the lyrical hero, is in opposition to the destructive beginning, which is often expressed in the winter with appropriate temperature characteristics. It is noticed that the sun in the mind of the lyric hero as a carrier of inspiration often participates in the organization of world processes and provides a constant flow of time. A study of verbalizers of the image of the sun and its manifestations showed that, along with the main explicators, there are linguistic expressions of images of rays and candles, representing the manifestation of the divine 152 blessing of creative pursuits and the image of the sun splashes, which verbalize the lyrical hero's idea of the sun as a source of fertility. Further research, in our opinion, it would be advisable to devote to the study of features of verbalization of the image of fire in the language of the poet as one of the conceptual correlates of the considered image of the sun.
/
Purpose: to analyze the nature of linguistic explication of the ideas of Oleksiy Dovhyy’s lyrical hero about the peculiarities of the Universe organization, represented in poetry «Let’s go to the area where the storks still live…» [Hodimte v kray, de shche zhyvut’ leleky…]». The object of the study is Oleksiy Dovhyy’s artistic language, presented in the mentioned poetry. The subject is the analysis of the features of the lingual reflection by the poet of the gaze of his lyrical hero on the Universe structure. Methodology: general scientific methods (descriptive with analysis and synthesis, induction and deduction, classification and systematization); special linguistic methods (conceptual analysis, lingual & poetic analysis). Finding. The author deals with a set of theoretical issues related to the study of text as a linguistic and ontological phenomenon. Issues of linguistic communication as a means of forming linguistic and conceptual worldview were also covered. The researcher has substantiated the relevance of such analysis within the anthropocentric paradigm of modern scientific studies. During the research it was found out that the analyzed text presents an image of the lyrical hero’s native land, which he perceives as a sacred locus, a certain repository of legends, glory and historical memory. An analysis of the cosmological representations of the poet’s lyrical hero revealed that in his worldview the universe has a three-level structure and consists of the UPPER, MIDDLE and LOWER spheres. It was noticed that the image of the UPPER WORLD is represented in the text not by his direct nominations, but indirectly — the poet uses tokens to refer to such higher-level realities as the sun, the dawn, the moon, the bird, etc. The researcher pointed to the significant role of these images for the lyrical hero in the organization of the depicted world. It is revealed that in the lyrical hero’s worldview, the above-mentioned spatial level acts as a world of gods relative to the average. This world of gods blesses the earthly world and Ukraine. Explained by the appropriate linguistic constructions, the images of the middle world are used by the poet to shift the focus to such a sign of sacred locus as «fertility». The lexemes-nominations of the images of the lower spatial tier are used by the author to convey the peculiarities of the worldviews of Ukrainians and to emphasize their cultural heritage. Results. The author of the article pointed out the important role of tree image in the depicted cosmological model. It was noted that the mentioned image was introduced by the poet for the artistic reproduction of the archetypal image of the World Tree, which combines all three spatial tiers and acts as a kind of axis. Thus, it was noted the diversity and at the same time the integrity of the cosmological structure depicted by the poet, whose elements are in constant interaction.
/
The study analyzes the features of the lingual explication of the concept of NATURE in Oleksii Dovhiy's language of poetry. The author of the article covers the views of linguists on the use of images of nature in their texts by artists. The researcher emphasized the important role for the lyrical hero of such images and stated that the phenomena of nature, landscapes become for him a certain impetus to rethinking and reflecting on the different plan of phenomena of reality. With their help the author builds a sophisticated lyrical story. In the process of linguistic analysis, it was found that for Oleksii Dovhiy's poetry, the image of nature is one of the most pronounced; it is proved that most of the author's plots, reflections, and meditative mood unfold precisely against the background of nature. The author of the article noted that color markers and their shades help the author to create numerous landscape sketches, the presence of which in the text contributes to the effect of maximum presence of the reader. Studying the features of linguistic description of natural objects made it possible to speak of a high concentration in the poetry of the unit artist on the designation of their characteristics of the shape. Such nominations allow the poet to visualize certain phenomena and processes of nature and to cause in the reader a number of associations associated with them. During the research it was found that the author prefers images of wildlife when visualizing objects and phenomena of the world. One of the most striking in the linguistic picture of the world of the artist are the units to indicate the various poetic variants of the image of the World Tree. Researchers have shown that units to indicate the visual characteristics of natural phenomena are involved in the creation of panoramic perspectives, a heroic past, a tragic memory. The special role of combining within the same context of tokens was noted for the designation of diverse characteristics (visual, locative, attributive) for displaying the sacral locus as a horizontal-vertical artistic space. The article states that nominations of sonic features of the state of nature display cover the realities associated with the musical sphere, the processes carried out by living beings with the sonic image, objects of nature and metaphors that call certain acoustic realities similar in nature to the image to the corresponding creatures attributes. The analysis made it possible to state that most tokens for the designation of certain phenomena of nature are used by the artist to metaphorically convey the inner state of his lyrical hero.
/
The article analyzes the use of tokens to indicate different colors that help the author to create vivid poetic images. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing a particular individual’s view of reality in a language. During the study, the author made a number of theoretical generalizations related to the study of contemporary linguistics of the problem of individual style of the author. The researcher made a brief historical overview of the development of individual styles in the territory of modern Ukraine. The author of the article has highlighted the peculiarities of individual style implementation in the text of a certain author, outlined the influence of individual style on the nature of the interaction between the reader and the author. The researcher emphasized the special role of the poetic text in this dialogue as a text that has a unique form of existence, due to the peculiarities of rhyme and rhythm of the Ukrainian word. The purpose of the article is to find out the nature of linguistic explication of the multiple-pole evaluation by the lyrical hero of reality, represented by tokens for the designation of the same colors.
The study found that the text is a carrier of aesthetic function and is a means of expressing specific-sensory images in appropriate linguistic forms. The researcher emphasized the special function of contrast in the artistic text and found out that the poetry of Oleksii Dovhiy had a rather considerable layer of linguistic material, representing the use of units by the poet to refer to the same color to create opposing connotations of artistic images. Blue color tokens are in some cases used by the poet to create distinctly negative images. The contexts that use white nominations help the author create two opposite images – the image of death and the beginning of everything. Black for Oleksii Dovhiy’s lyrical hero symbolizes the death and fertility of his native land. Red is interpreted in one case as the color of death, and in the other, as the color of the sun, the basics of life.
/
The features of the use of tokens for the designation of chromatic and achromatic colors that are involved in the creation of poetic images of the realities of the upper world are analyzed in the article. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. During the research, the author made a number of theoretical generalizations concerning the problem of perception of the individual reality surrounding, forming on the basis of this perception of the conceptual worldview, and expressing it with a number of linguistic means. The study also raised the question of the poetic text in linguistics and interpreted it as a special individual author’s interpretative model of the environment. The analysis of the features of the linguistic reflection of the worldview by Oleksii Dovhiy’s lyrical hero showed that some of the active linguistic means are the units for the designation of colors and their shades. In the article it is found that in the poetic language of the author color names are often used to reflect the realities of the upper world, the world of the gods. Such tokens are used by the poet to reflect the peculiarities of the interaction of the terrestrial world with the celestial world. As the analysis showed, the most commonly used in the poetic language of the author are the units for the designation of dark blue, yellow, blue and red. In Oleksii Dovhiy’s language, such tokens are used to express poetic harmony between the two worlds, as well as to represent the situation of conflict, the figurative transmission of the wrath of the gods, and the destructive processes. It has been found that the nomination of blue, which is symbol of heaven, divine essence, often contextually interacts with tokens to denote the celestial luminaries and various types of emanations of the World Tree. Along with it, the author often uses color designation “yellow”, focusing on the role of the sun in the upper space. Tokens for designation of red and white next to the blue categories involved in the image of destructive principles in some texts the poet.
/
The topical question in modern linguistics is the study of the peculiarities of particular writer’s linguistic worldview. Research on these questions allows us to determine the nature of the interaction between the subjects of the authorreader dialogue and to highlight the role of linguistic means as suggestive in this dialogue. The basic operating unit used in exploring writer’s worldview is the concept. In the article, the concept is interpreted as the operational content unit of memory, the mental lexicon, the conceptual system of the brain, the whole worldview, as reflected by the human psyche. The analysis of the features of verbalization of the concept becomes especially important in the study of poetic texts, because it is in them that the richness of words is manifested. In Oleksii Dovhiy’s poetic language one of the most pronounced is the concept PEOPLE. In the lyric hero’s linguistic worldview this concept is expressed by tokens that are involved in the creation of such concepts-images of the people as people-laborer, people-hero, in the other – people-victims and people-destroyers. Each of these images in a poetic context actualizes the corresponding feature. We can speak of the explication of the signs “hard working”, “peaceful”, “heroic”, “kind and sincere”, “tragic”. In some poetic contexts, the verbalization of the positive and negative attributes of the analyzed image helps the poet to artfully portray the social layers of the people.
The peculiarities of the linguistic expression of the myth «fire» on the material of Oleksii Dovhiy’s poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. The article deals with a complex of issues related to the study of text as a linguistic and ontological phenomenon, as well as analyzes the views of linguists on the concept of “myth”. During the research the author made a number of theoretical generalizations concerning the peculiarities of interaction of individuals’ linguistic worldview within a certain collective, and found that ethnic-regional peculiarities, local traditions, customs and rituals affect the individual’s psycholinguistic paradigm. The analysis of the linguistic expressions of the cosmological representations of the poet’s lyrical hero has proved that the most clearly represented in the language of the author of the unit is to denote the realities of solar cults. The researcher found that one of the most clearly represented in the language of the poet is the myth of fire. In the mind of Oleksii Dovhiy’s lyrical hero this myth mentioned above exists as the center and source of life, the patron saint of sorts, and also relates to life. As the material under study showed, the myth of fire in a number of poetic contexts is represented by nominations for the designation of the realities associated with it – for example, images of sparks. In the mind of the lyrical hero, they are the bearers of the earthly embodiment of the will of the gods and their blessing. The peculiarity of the functioning of the mentioned myth is its contextual and associative combination with the image of the furnace, which symbolizes the home, homeland, family comfort. In the cosmological worldview of the lyrical hero, the myth of fire is closely linked to the elements of the upper spatial layer – the sun, the sky and the birds. In one case, the verbalized myth realizes the motif of the cyclicality of temporal metamorphoses, in another it enhances the artistic expression of transits between the worlds of the living, the dead and the world of the gods and helps the artist to create a distinct individual-author myth-space.
Мовну картину світу тлумачено як відображені в одиницях мови уявлення певного мовного колективу про будову, елементи, процеси, які відбуваються в об’єктивній дійсності. Поетичну картину світу визначено як складник індивідуальної мовної картини світу, виразник внутрішнього стану та світовідчуття митця. Розглянуто структуру аналізованого концепту на рівні мікроконцептів, аспектів та ознак. Проаналізовано характер взаємозв’язків таких понять, як мікроконцепт, аспект і концептуальна ознака, на прикладі біологічного аспекту мікроконцепту «Зовнішні характеристики людини». З’ясовано, що в поетичних текстах Любові Голоти домінують лексеми на позначення таких концептуальних ознак концепту ЖІНКА, як «дитинство», «старість», «фізична сила», «неміч», «безтурботність», «смуток», «сльозливість», «чистота/незайманість», «материнство» та «пліткарство».
Як показав проведений аналіз, у поетичній мові Олексія Довгого лексеми-експлікатори концепту ЖІНКА часто вживаються з метою поетично-образного відображення почуттів ліричного героя до його коханої та матері. Для ліричного героя поета жінка уособлює, з одного боку, молодість, мрії, натхнення, захоплення, а з іншого боку - виступає берегинею роду та мудрою матір’ю. Зауважимо, що для ліричного героя поета почуття закоханості до жінки також допомагає позбавитися трагічного відчуття неминучого плину часу, подолати просторові бар’єри та усвідомити божественне начало. Окремо варто наголосити на представлення в тестах поета лексем, які допомагають митцеві передати почуття цілковитої вірності та відданості жінки.
На основі досліджуваного матеріалу доведено ключову роль вербалізації концептуальних ознак у процесі актуалізації концепту. Зроблено висновок про вагому роль поетичного контексту, мовно-художніх засобів у створенні поетами образу жінки та відтворенні емотивнопсихологічної настроєвості ліричних героїв. /
The article is devoted to the consideration of the features of the verbalization of the concept WOMAN in the age segment in Ljubov Golota’s and Oleksii Dovhiy’s poetry. The research highlights the following theoretical aspects of the doctrine of the view of the world as a linguistic view of the world and a poetic view of the world. The linguistic view of the world is interpreted as reflected in the units of the language of the presentation of a certain language group about the structure, elements, processes that occur in the objective reality. The poetic view of the world is defined as a component of an individual linguistic view of the world, an expression of the inner state and attitude of the author. The structure of the analyzed concept at the level of microconcepts, aspects and features is considered. The character of interconnections of such concepts as microconcept, aspect and conceptual sign on an example of a biological aspect of a microconcept “External characteristics of the person” is analyzed. It is found out that in Ljubov Golota’s poetry texts the tokens dominate the designation of such conceptual signs of the concept of WOMEN as “childhood”, “old age”, “physical strength”, “weakness”, “carelessness”, “sorrow”, “tears” “Purity / virginity”, “motherhood” and “propensity to gossip”.
As the analysis showed, in the poetic language of Oleksiy Dovhy, the token-explicators of the concept WOMAN are often used in order to poetically and figuratively reflect the feelings of the lyrical hero to his beloved and mother. For the poet’s lyrical hero, on the one hand, the woman represents youth, dreams, inspiration, admiration, and on the other hand, she is the guardian of the family and the wise mother. Note that for the poet’s lyrical hero, the feeling offalling in love with a woman will also help to get rid of the tragic feeling of the inevitable passage of time, to overcome spatial barriers and to realize the divine beginning. Special emphasis should be placed on the presentation in the poet’s tests of tokens that help the artist to convey a sense of complete fidelity and devotion of women.
On the basis of the investigated material the important role of verbalization of conceptual features in the process of actualization of the concept has been proved. The conclusion is drawn about the important role of the poetic context, linguistic and artistic means in creating the image of a woman by poets and the reproduction of the emotional and psychological tune of the lyrical heroes.
У статті наголошено на особливій функції мовних одиниць, які позначають реалії, асоційовані з червоним кольором, у поетичних текстах Олексія Довгого. Аналізовані одиниці було згруповано відповідно до їхніх граматичних характеристик, будови та семантики.
модульних контрольних робіт допоможуть студентам ефективно підготуватися до практичних занять.
/
The article deals with the features of verbalization of the plant world in Oleksii Dovhiy's poetic language. The study found that the natural world for the primitives reflected the entire Universe – its structure, essence, links, which could not be explained or understood by them. That is why all the phenomena and realities of the environment were anthropomorphized. The components of the plant world made up the largest part of conceptual concepts in the worldview of Ukrainians. The language appeared a certain medium for such representations, reflected by the figurative symbolic semantics of the words. Poetry became a special form for representation of these meanings, whereas just in the poetic text the deep symbolism of numerous anthropomorphized images of nature could be shown fully and vividly. In Oleksii Dovhiy's poetic texts realities of the flora are presented quite clearly and multifaceted because a poet is aware of their important role in the Ukrainian cultural tradition. The largest part of these units are presented by trees and their parts. These are the most commonly used lexemes and their derivatives: birch, beech, elm, willow, cherry, pear, oak, guilder rose, maple, poplar, apple tree, etc. Usage of the lexemes with diminutive semantics allows a poet to convey the inner state of the lyrical hero and establish a deeper connection with the reader. Plant world is involved in the creation of feminine and masculine images in the text and in the process of sacralization of a particular locus.
/
There is a considerable amount of research in linguistics to define concepts such as “concept”, “conceptual worldview” and “linguistic worldview”. The concept is often seen as a designated element of the ideal, representing the reality of the speaker through the prism of his culture. The conceptual worldview is understood as a system of concepts about certain realities of the environment and a system of meanings that express individual or collective perceptions of reality, as represented by a number of linguistic constructions. The linguistic worldview is a certain outlook that is expressed by the means of language, it is information scattered throughout the conceptual framework and connected with the formation of the concepts themselves by manipulating in this process linguistic meanings and their associative fields, which enriches the conceptual system by linguistic forms and content. The peculiarities of the verbalization of the BIRCH concept in Oleksii Dovhiy’s poetry are investigated in the article. During the scientific-linguistic analysis of the poet’s texts, it was found out that most of the concepts presented are formations related to the natural world and ideas about its peculiarities. The BIRCH concept is one of the most vivid and symbolically filled images in the poet’s work. This concept is represented by many peoples and has a common Slavic symbolism. The main differential semantic component in the definitions of the “birch” token is the colourful semen “white”. Such an actualization of the seven causes the use of this token in most nonfiction and fiction texts, with a focus on white, which often symbolizes purity and virginity. In the Ukrainian tradition, this concept is a symbol of virginity and femininity. He often embodies love, maiden purity, marriage, and in some contexts displays sadness. In the language of Oleksii Dovhiy’s poetry, this concept has been verbalized by a number of nouns and adjectives. The linguistic units that verbalize the concept in the poet’s texts are often combined with tokens to refer to other trees, rivers, water bodies. This combination allows the author to create an image of the perfect locus. The combination of corresponding tokens with tokens that are called other trees – symbols of the male principle, allows the artist to reflect the features of the author’s conceptual worldview. A series of tokens that verbalize the image allows the artist to portray the image of a pure virgin girl, mother, caregiver, or attractive woman.
/
The article analyzes peculiarities of interpretation of the myth «garden» of Oleksii Dovhiy's lyrical hero and the nature of its lingual expression. During the research it was found out that within the anthropocentric approach in linguistics special attention was paid to the study of the peculiarities of lingual reflection of the worldview by the individual. Based on a review of linguistic research on the subject, it was concluded that the linguistic worldview is a way of reflecting reality in the human mind through the lens of the lingual and cultural-national features of a particular lingual collective. The problems of structure of the concept were investigated within the defined problems. The peculiarities of correlation of concept components are found out. During the analysis of concept it is proved that «mythologema» is a kind of continuation of the concept and is presented in the literature at the level of associations with mythical realities, allusions and reminiscences. A study of Oleksii Dovhiy's poetic language showed that the myth «garden» is one of the most spread in the author's language. Having studied the linguistic peculiarities of the expression of this myth and its correlative images, we have proved that it is interpreted by Oleksii Dovhiy's lyrical hero as a certain otherworldly, as an ideal locus, as well as a harmoniously ordered universe.
/
The peculiarities of the linguistic expression of the myth “sun” as the center of the universe on the material of Oleksii Dovhiy’s poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. During the research the author made a number of theoretical generalizations concerning the peculiarities of interaction of individuals’ linguistic worldview within a certain collective, and found that ethnic-regional peculiarities, local traditions, customs and rituals affect the individual’s psycholinguistic paradigm. The study of the peculiarities of the linguistic reflection of the cosmological representations of Oleksii Dovhiy’s lyrical hero showed that one of the most striking is lyrical hero’s awareness of the sun as the center of the universe, which has been embodied in the corresponding linguistic constructions. The material studied suggests that for the lyrical hero, the sun is often associated with a certain blessing, which is expressed indirectly in the poet’s texts – by using tokens to indicate the inner state of the lyrical hero. During the analysis, it was noted that the sun, as the center of the universe in the linguistic worldview of O. Dovhiy’s lyrical hero, is a component of a certain idealized locus, which is often correlated for the poet with the locus of the Motherland. The secrecy of this locus is often enhanced by the introduction into the context of units that express the motive of the hero’s journey from the ideal center to the destructive periphery. The study showed that in the mind of the lyrical hero, the universe exists in the form of a three-tier model, in which the higher tier unites the world of gods, the middle one – the world of people, and the lower one – the otherworldly, underground world. It is revealed that the higher tier is associated with the divine origin, since in mythological representations the sky bears the characteristics of absolute remoteness and inaccessibility, immutability and majesty, and it is with heaven that such value attributes as transcendence and unreachability, grandeur and the superiority of heaven over all the earth. It is proved that in the poet’s texts the upper and middle tiers actively interact to create the image of an ideal locus, the center of which is the sun.
/
The article found that the main component of a person's view of the world are certain ideas about reality, which are formed in the mind of man in the form of concepts. Within the view of the world, such a basic value is defined as a «concept». The concept is interpreted in the study as a certain form of representation and understanding of knowledge in the mind of man. It is stated that the object of linguistic research is the specific linguistic forms of expression of concepts and ideas that express in the artistic text the author's understanding of reality. Such linguistic units have two functions – representing the author's worldview and shaping the worldview of the reader, influencing him. In the Oleksii Dovhyi's poetic language the outlook of his lyrical hero is represented by a series of tokens that denote groups of realities related to the image of his native land. In the conceptual view of the world of the author's lyrical hero, this image is a sacred locus, a place rich in glorious history, filled with beautiful people, a place where history and the present are combined for the author against the backdrop of untouched nature. In some poetic contexts, the author sacralises the image of the native land by means of a series of units for the designation of environmental phenomena, which describe the external manifestations of certain objects of nature, their spatial characteristics in order to maximize their visualization.
/
The peculiarities of the linguistic expression of contrast reception in Oleksii Dovhiy's poetry are analyzed in the article. The author deals with such theoretical issues as а poetic text and the reception of contrast in poetry. Аnalyzing the role of evaluation in а poetic text, the author emphasizes the importance of its functions in verse language and human consciousness as a means of structuring cognizable reality. In the process of researching these problems, the author finds that in O. Dovhiy's poetic language, there are units that name both positive and negative realities within the same context, reflecting the artist's view of a particular organization of the world and the universe. Analyzing language units used by the poet to denote the phenomena of nature, elements of landscape and their attributes, we have noticed that in some cases such language units are used by the artist to reflect life challenges that influence the existential choice of a lyrical hero. Depicting the inner world of a lyrical hero, Oleksii Dovhiy uses a number of linguistic constructions that help the artist to emphasize the importance and the decisive role in such a choice of the inner willpower effort-decision of his hero. The analysis made it possible to distinguish among others a number of linguistic units that, when used in one or another context, create the same images with different axiological semantics. Such peculiarities of contextual use of the respective lexemes made it possible to form a separate group of nominations of contrasting images. The researcher has found out that one of Oleksii Dovhiy's brightest ambivalent images is the image of a word. In one case, this image is understood by the lyric hero as a word that has no weight and a weighty word. In the other case we have an emphasis on such a characteristic as the power of a word, its healing properties. Alongside the image of a word, a series of verbalizers is presented in the artist's poetry to denote the image of fire as a creative and at the same time destructive beginning. Stylistic analysis of the features of contextual functioning of lexemes for the designation of environmental phenomena has revealed a number of language units with stereotypically negative semantics, which in the literary context acquire a neutral or a positively marked tonality. It is proved that in Oleksii Dovhiy's poetry the aforementioned linguostylistic feature is unique.
/
The peculiarities of the linguistic expression of the myth “sun” as a carrier of poetic inspiration on the material of Oleksii Dovhiy’s poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. During the study, the author made a number of theoretical generalizations concerning the problem of understanding the text as a certain scientific concept. The article clarifies the role and functions of poetic text in the author-reader dialogue. The study of the peculiarities of the linguistic reflection of the cosmological representations of Oleksii Dovhiy’s lyrical hero showed that one of the most striking is lyrical hero’s awareness of the sun as a carrier of poetic inspiration, which has been embodied in the corresponding linguistic constructions. The material under study suggests that the sun is perceived by the lyric hero as a certain quintessence of everything positive in the universe. The lyrical hero understands the sun as the celestial luminary, and the deity, and the symbol of fertility, and the center of the universe etc. During the analysis, it was noted that the sun, as a carrier of poetic inspiration in the linguistic worldview of O. Dovhiy’s lyrical hero, is a component of a certain idealized locus, which is often correlated for the poet with the locus of the sky. It is found that the image of poetry is closely linked to the heavenly luminaries – the sun and the dawn, where the latter, according to the popular imagination of Ukrainians, is considered a lyrical hero as a holy and righteous beginning. The study showed that in the mind of the lyrical hero, the universe exists in the form of a three-tier model, in which the higher tier unites the world of gods, the middle one – the world of people, and the lower one – the otherworldly, underground world. It is found that the higher tier is associated with a divine and creative beginning. It is proved that in the texts of the poet the upper and middle tiers actively interact to create an image of poetic inspiration, the main element of which is the image of the poet. The study revealed the close relationship between the sun and the poet and his work, as well as the impact of this work on the future of mankind.
/
Purpose: to study the features of verbalization of the artistic and poetic image of the sun - the carrier of such characteristics as the beginning of the universe, the basis of life and the driving force in Oleksii Dovhiy's poetic texts. The object of the study is the artistic language of Oleksii Dovhiy. The subject is the analysis of the character of linguistic expression of the image of the sun as the basis of being in Oleksii Dovhiy's poetic texts. Methodology: general scientific (descriptive with methods of analysis and synthesis, induction and deduction, classification and systematization); special linguistic (conceptual analysis, linguistic and linguopoietic analysis). Finding: The peculiarities of the linguistic expression of the sun as a symbol of the beginning of life on the material of Oleksii Dovhiy's poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual's view of reality. During the research, the author made a number of theoretical generalizations concerning the problem of perception of the individual reality surrounding, forming on the basis of this perception of the conceptual worldview, and expressing it with a number of linguistic means. The study of the peculiarities of the linguistic reflection of the cosmological representations of Oleksii Dovhiy's lyrical hero showed that one of the most striking is lyrical hero's awareness of the sun as a carrier of vital energy and poetic inspiration, which has been embodied in the corresponding linguistic constructions. The material studied suggests that the sun is perceived by the lyrical hero as a certain beginning of the universe, its objects and phenomena. In addition, it is noted that the sun in the mind of the lyrical hero acts as a celestial luminary, a deity, a symbol of fertility, inspiration. During the study it was stated that the sun as above cosmogonic origin has a long history in the mythology of Egypt and South Asia, and it is proved that most of these mythological representations have verbal expression in the poetic language of Oleksii Dovhiy. Results. Research has shown that the sun, as a carrier of life, inspiration and poetry for the lyrical hero, is in opposition to the destructive beginning, which is often expressed in the winter with appropriate temperature characteristics. It is noticed that the sun in the mind of the lyric hero as a carrier of inspiration often participates in the organization of world processes and provides a constant flow of time. A study of verbalizers of the image of the sun and its manifestations showed that, along with the main explicators, there are linguistic expressions of images of rays and candles, representing the manifestation of the divine 152 blessing of creative pursuits and the image of the sun splashes, which verbalize the lyrical hero's idea of the sun as a source of fertility. Further research, in our opinion, it would be advisable to devote to the study of features of verbalization of the image of fire in the language of the poet as one of the conceptual correlates of the considered image of the sun.
/
Purpose: to analyze the nature of linguistic explication of the ideas of Oleksiy Dovhyy’s lyrical hero about the peculiarities of the Universe organization, represented in poetry «Let’s go to the area where the storks still live…» [Hodimte v kray, de shche zhyvut’ leleky…]». The object of the study is Oleksiy Dovhyy’s artistic language, presented in the mentioned poetry. The subject is the analysis of the features of the lingual reflection by the poet of the gaze of his lyrical hero on the Universe structure. Methodology: general scientific methods (descriptive with analysis and synthesis, induction and deduction, classification and systematization); special linguistic methods (conceptual analysis, lingual & poetic analysis). Finding. The author deals with a set of theoretical issues related to the study of text as a linguistic and ontological phenomenon. Issues of linguistic communication as a means of forming linguistic and conceptual worldview were also covered. The researcher has substantiated the relevance of such analysis within the anthropocentric paradigm of modern scientific studies. During the research it was found out that the analyzed text presents an image of the lyrical hero’s native land, which he perceives as a sacred locus, a certain repository of legends, glory and historical memory. An analysis of the cosmological representations of the poet’s lyrical hero revealed that in his worldview the universe has a three-level structure and consists of the UPPER, MIDDLE and LOWER spheres. It was noticed that the image of the UPPER WORLD is represented in the text not by his direct nominations, but indirectly — the poet uses tokens to refer to such higher-level realities as the sun, the dawn, the moon, the bird, etc. The researcher pointed to the significant role of these images for the lyrical hero in the organization of the depicted world. It is revealed that in the lyrical hero’s worldview, the above-mentioned spatial level acts as a world of gods relative to the average. This world of gods blesses the earthly world and Ukraine. Explained by the appropriate linguistic constructions, the images of the middle world are used by the poet to shift the focus to such a sign of sacred locus as «fertility». The lexemes-nominations of the images of the lower spatial tier are used by the author to convey the peculiarities of the worldviews of Ukrainians and to emphasize their cultural heritage. Results. The author of the article pointed out the important role of tree image in the depicted cosmological model. It was noted that the mentioned image was introduced by the poet for the artistic reproduction of the archetypal image of the World Tree, which combines all three spatial tiers and acts as a kind of axis. Thus, it was noted the diversity and at the same time the integrity of the cosmological structure depicted by the poet, whose elements are in constant interaction.
/
The study analyzes the features of the lingual explication of the concept of NATURE in Oleksii Dovhiy's language of poetry. The author of the article covers the views of linguists on the use of images of nature in their texts by artists. The researcher emphasized the important role for the lyrical hero of such images and stated that the phenomena of nature, landscapes become for him a certain impetus to rethinking and reflecting on the different plan of phenomena of reality. With their help the author builds a sophisticated lyrical story. In the process of linguistic analysis, it was found that for Oleksii Dovhiy's poetry, the image of nature is one of the most pronounced; it is proved that most of the author's plots, reflections, and meditative mood unfold precisely against the background of nature. The author of the article noted that color markers and their shades help the author to create numerous landscape sketches, the presence of which in the text contributes to the effect of maximum presence of the reader. Studying the features of linguistic description of natural objects made it possible to speak of a high concentration in the poetry of the unit artist on the designation of their characteristics of the shape. Such nominations allow the poet to visualize certain phenomena and processes of nature and to cause in the reader a number of associations associated with them. During the research it was found that the author prefers images of wildlife when visualizing objects and phenomena of the world. One of the most striking in the linguistic picture of the world of the artist are the units to indicate the various poetic variants of the image of the World Tree. Researchers have shown that units to indicate the visual characteristics of natural phenomena are involved in the creation of panoramic perspectives, a heroic past, a tragic memory. The special role of combining within the same context of tokens was noted for the designation of diverse characteristics (visual, locative, attributive) for displaying the sacral locus as a horizontal-vertical artistic space. The article states that nominations of sonic features of the state of nature display cover the realities associated with the musical sphere, the processes carried out by living beings with the sonic image, objects of nature and metaphors that call certain acoustic realities similar in nature to the image to the corresponding creatures attributes. The analysis made it possible to state that most tokens for the designation of certain phenomena of nature are used by the artist to metaphorically convey the inner state of his lyrical hero.
/
The article analyzes the use of tokens to indicate different colors that help the author to create vivid poetic images. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing a particular individual’s view of reality in a language. During the study, the author made a number of theoretical generalizations related to the study of contemporary linguistics of the problem of individual style of the author. The researcher made a brief historical overview of the development of individual styles in the territory of modern Ukraine. The author of the article has highlighted the peculiarities of individual style implementation in the text of a certain author, outlined the influence of individual style on the nature of the interaction between the reader and the author. The researcher emphasized the special role of the poetic text in this dialogue as a text that has a unique form of existence, due to the peculiarities of rhyme and rhythm of the Ukrainian word. The purpose of the article is to find out the nature of linguistic explication of the multiple-pole evaluation by the lyrical hero of reality, represented by tokens for the designation of the same colors.
The study found that the text is a carrier of aesthetic function and is a means of expressing specific-sensory images in appropriate linguistic forms. The researcher emphasized the special function of contrast in the artistic text and found out that the poetry of Oleksii Dovhiy had a rather considerable layer of linguistic material, representing the use of units by the poet to refer to the same color to create opposing connotations of artistic images. Blue color tokens are in some cases used by the poet to create distinctly negative images. The contexts that use white nominations help the author create two opposite images – the image of death and the beginning of everything. Black for Oleksii Dovhiy’s lyrical hero symbolizes the death and fertility of his native land. Red is interpreted in one case as the color of death, and in the other, as the color of the sun, the basics of life.
/
The features of the use of tokens for the designation of chromatic and achromatic colors that are involved in the creation of poetic images of the realities of the upper world are analyzed in the article. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. During the research, the author made a number of theoretical generalizations concerning the problem of perception of the individual reality surrounding, forming on the basis of this perception of the conceptual worldview, and expressing it with a number of linguistic means. The study also raised the question of the poetic text in linguistics and interpreted it as a special individual author’s interpretative model of the environment. The analysis of the features of the linguistic reflection of the worldview by Oleksii Dovhiy’s lyrical hero showed that some of the active linguistic means are the units for the designation of colors and their shades. In the article it is found that in the poetic language of the author color names are often used to reflect the realities of the upper world, the world of the gods. Such tokens are used by the poet to reflect the peculiarities of the interaction of the terrestrial world with the celestial world. As the analysis showed, the most commonly used in the poetic language of the author are the units for the designation of dark blue, yellow, blue and red. In Oleksii Dovhiy’s language, such tokens are used to express poetic harmony between the two worlds, as well as to represent the situation of conflict, the figurative transmission of the wrath of the gods, and the destructive processes. It has been found that the nomination of blue, which is symbol of heaven, divine essence, often contextually interacts with tokens to denote the celestial luminaries and various types of emanations of the World Tree. Along with it, the author often uses color designation “yellow”, focusing on the role of the sun in the upper space. Tokens for designation of red and white next to the blue categories involved in the image of destructive principles in some texts the poet.
/
The topical question in modern linguistics is the study of the peculiarities of particular writer’s linguistic worldview. Research on these questions allows us to determine the nature of the interaction between the subjects of the authorreader dialogue and to highlight the role of linguistic means as suggestive in this dialogue. The basic operating unit used in exploring writer’s worldview is the concept. In the article, the concept is interpreted as the operational content unit of memory, the mental lexicon, the conceptual system of the brain, the whole worldview, as reflected by the human psyche. The analysis of the features of verbalization of the concept becomes especially important in the study of poetic texts, because it is in them that the richness of words is manifested. In Oleksii Dovhiy’s poetic language one of the most pronounced is the concept PEOPLE. In the lyric hero’s linguistic worldview this concept is expressed by tokens that are involved in the creation of such concepts-images of the people as people-laborer, people-hero, in the other – people-victims and people-destroyers. Each of these images in a poetic context actualizes the corresponding feature. We can speak of the explication of the signs “hard working”, “peaceful”, “heroic”, “kind and sincere”, “tragic”. In some poetic contexts, the verbalization of the positive and negative attributes of the analyzed image helps the poet to artfully portray the social layers of the people.
The peculiarities of the linguistic expression of the myth «fire» on the material of Oleksii Dovhiy’s poetic texts are analyzed in the study. The author of the article analyzes the key problems that are raised by modern linguistics within the anthropocentric paradigm, and emphasized the importance of expressing linguistically a particular individual’s view of reality. The article deals with a complex of issues related to the study of text as a linguistic and ontological phenomenon, as well as analyzes the views of linguists on the concept of “myth”. During the research the author made a number of theoretical generalizations concerning the peculiarities of interaction of individuals’ linguistic worldview within a certain collective, and found that ethnic-regional peculiarities, local traditions, customs and rituals affect the individual’s psycholinguistic paradigm. The analysis of the linguistic expressions of the cosmological representations of the poet’s lyrical hero has proved that the most clearly represented in the language of the author of the unit is to denote the realities of solar cults. The researcher found that one of the most clearly represented in the language of the poet is the myth of fire. In the mind of Oleksii Dovhiy’s lyrical hero this myth mentioned above exists as the center and source of life, the patron saint of sorts, and also relates to life. As the material under study showed, the myth of fire in a number of poetic contexts is represented by nominations for the designation of the realities associated with it – for example, images of sparks. In the mind of the lyrical hero, they are the bearers of the earthly embodiment of the will of the gods and their blessing. The peculiarity of the functioning of the mentioned myth is its contextual and associative combination with the image of the furnace, which symbolizes the home, homeland, family comfort. In the cosmological worldview of the lyrical hero, the myth of fire is closely linked to the elements of the upper spatial layer – the sun, the sky and the birds. In one case, the verbalized myth realizes the motif of the cyclicality of temporal metamorphoses, in another it enhances the artistic expression of transits between the worlds of the living, the dead and the world of the gods and helps the artist to create a distinct individual-author myth-space.
Мовну картину світу тлумачено як відображені в одиницях мови уявлення певного мовного колективу про будову, елементи, процеси, які відбуваються в об’єктивній дійсності. Поетичну картину світу визначено як складник індивідуальної мовної картини світу, виразник внутрішнього стану та світовідчуття митця. Розглянуто структуру аналізованого концепту на рівні мікроконцептів, аспектів та ознак. Проаналізовано характер взаємозв’язків таких понять, як мікроконцепт, аспект і концептуальна ознака, на прикладі біологічного аспекту мікроконцепту «Зовнішні характеристики людини». З’ясовано, що в поетичних текстах Любові Голоти домінують лексеми на позначення таких концептуальних ознак концепту ЖІНКА, як «дитинство», «старість», «фізична сила», «неміч», «безтурботність», «смуток», «сльозливість», «чистота/незайманість», «материнство» та «пліткарство».
Як показав проведений аналіз, у поетичній мові Олексія Довгого лексеми-експлікатори концепту ЖІНКА часто вживаються з метою поетично-образного відображення почуттів ліричного героя до його коханої та матері. Для ліричного героя поета жінка уособлює, з одного боку, молодість, мрії, натхнення, захоплення, а з іншого боку - виступає берегинею роду та мудрою матір’ю. Зауважимо, що для ліричного героя поета почуття закоханості до жінки також допомагає позбавитися трагічного відчуття неминучого плину часу, подолати просторові бар’єри та усвідомити божественне начало. Окремо варто наголосити на представлення в тестах поета лексем, які допомагають митцеві передати почуття цілковитої вірності та відданості жінки.
На основі досліджуваного матеріалу доведено ключову роль вербалізації концептуальних ознак у процесі актуалізації концепту. Зроблено висновок про вагому роль поетичного контексту, мовно-художніх засобів у створенні поетами образу жінки та відтворенні емотивнопсихологічної настроєвості ліричних героїв. /
The article is devoted to the consideration of the features of the verbalization of the concept WOMAN in the age segment in Ljubov Golota’s and Oleksii Dovhiy’s poetry. The research highlights the following theoretical aspects of the doctrine of the view of the world as a linguistic view of the world and a poetic view of the world. The linguistic view of the world is interpreted as reflected in the units of the language of the presentation of a certain language group about the structure, elements, processes that occur in the objective reality. The poetic view of the world is defined as a component of an individual linguistic view of the world, an expression of the inner state and attitude of the author. The structure of the analyzed concept at the level of microconcepts, aspects and features is considered. The character of interconnections of such concepts as microconcept, aspect and conceptual sign on an example of a biological aspect of a microconcept “External characteristics of the person” is analyzed. It is found out that in Ljubov Golota’s poetry texts the tokens dominate the designation of such conceptual signs of the concept of WOMEN as “childhood”, “old age”, “physical strength”, “weakness”, “carelessness”, “sorrow”, “tears” “Purity / virginity”, “motherhood” and “propensity to gossip”.
As the analysis showed, in the poetic language of Oleksiy Dovhy, the token-explicators of the concept WOMAN are often used in order to poetically and figuratively reflect the feelings of the lyrical hero to his beloved and mother. For the poet’s lyrical hero, on the one hand, the woman represents youth, dreams, inspiration, admiration, and on the other hand, she is the guardian of the family and the wise mother. Note that for the poet’s lyrical hero, the feeling offalling in love with a woman will also help to get rid of the tragic feeling of the inevitable passage of time, to overcome spatial barriers and to realize the divine beginning. Special emphasis should be placed on the presentation in the poet’s tests of tokens that help the artist to convey a sense of complete fidelity and devotion of women.
On the basis of the investigated material the important role of verbalization of conceptual features in the process of actualization of the concept has been proved. The conclusion is drawn about the important role of the poetic context, linguistic and artistic means in creating the image of a woman by poets and the reproduction of the emotional and psychological tune of the lyrical heroes.
У книзі представлено, попри теоретичний матеріал з питань поетики, тексту, дериватології, детальний аналіз механізмів словотвору авторських неолексем та розгляд останніх у контексті проблематики ідіостилю та мовної картини світу. Окрім зазначеного, також подано словник індивідуально-авторських похідних.
Пропонована праця може бути корисною для фахівців із проблем словотвору, лексикології сучасної української мови, поетики, ідіостилістики, а також у лексикографічній практиці.