1162
Високе Середньовіччя • Золота доба ісламу • Реконкіста • Хрестові походи • Київська Русь
| Рік: | |
|---|---|
| Десятиліття: | |
| Століття: | |
| Тисячоліття: |
| Григоріанський | 1162 MCLXII |
| Ab urbe condita | 1915 |
| Ассирійський | 5912 |
| Бенгальський | 569 |
| Берберський | 2112 |
| Бірманський | 524 |
| Буддистський | 1706 |
| Візантійський | 6670–6671 |
| Вірменський | 611 ԹՎ ՈԺԱ |
| Голоценовий | 11162 |
| Ера Селевкідів | 1473/1474 AG |
| Ефіопський | 1154–1155 |
| Єврейський | 4922–4923 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 1218–1219 |
| - Шака самват | 1083–1084 |
| - Калі Юґа | 4262–4263 |
| Іранський | 540–541 |
| Ісламський | 557–558 |
| Китайський | 辛巳年 (металевий змій) 3859 або 3652 — до — 壬午年 (водяний кінь) 3860 або 3653 |
| Коптський | 878–879 |
| Корейський | 3495 |
| Тайванський | 750 до РК 民前750年 |
| Тайський сонячний | 1704–1705 |
| Юліанський | 1162 MCLXII |
| Яванський | 1068–1069 |
| Японський | Ōhō 2 (応保２年) |
Геополітична ситуація
ред.Візантію очолює Мануїл I Комнін (до 1180). Фрідріх Барбаросса є імператором Священної Римської імперії (до 1190), Людовик VII Молодий королює у Франції (до 1180).
Апеннінський півострів розділений: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область, більша частина півдня належить Сицилійському королівству. Деякі міста півночі: Венеція, Піза, Генуя тощо, мають статус міст-республік.
Південь Піренейського півострова в руках у маврів. Північну частину півострова займають християнські Кастилія, Леон (Астурія, Галісія), Наварра та Арагонське королівство (Арагон, Барселона). Королем Англії є Генріх II Плантагенет (до 1189), королем Данії — Вальдемар I Великий (до 1182).
У Києві княжить Ростислав Мстиславич (до 1167). Ярослав Осмомисл княжить у Галичі (до 1187), Андрій Боголюбський у Володимирі-на-Клязмі (до 1174). Новгородська республіка та Володимиро-Суздальське князівство фактично відокремилися від Русі. У Польщі період роздробленості. На чолі королівства Угорщина став Ласло II (до 1163).
На Близькому сході існують держави хрестоносців: Єрусалимське королівство, Антіохійське князівство, графство Триполі. Сельджуки окупували Персію та Малу Азію, в Єгипті владу утримують Фатіміди, у Магрибі Альмохади, у Середній Азії правлять Караханіди та Каракитаї. Газневіди втримують частину Індії. У Китаї співіснують держава ханців, де править династія Сун, держава чжурчженів, де править династія Цзінь, та держава тангутів Західна Ся. На півдні Індії домінує Чола. В Японії триває період Хей'ан.
Події
ред.- Імператор Священної Римської імперії Фрідріх Барбаросса захопив і розгромив Мілан.
- Фрідріх Барбаросса уклав угоду з Генуєю, плануючи завоювати Сицилійське королівство.
- Після смерті Гези II королем Угорщини став Іштван III, однак йому довелося поступитися Ласло II, якого підтримувала Візантія.
- Томас Бекет став архієпископом Кентерберійським, звільнився з посади канцлера казначейства, розсварився з королем Генріхом II Плантагенетом.
- Арагонський королем став Альфонсо II Цнотливий.
- Королем Єрусалиму став Аморі I.
- У Каїрі владу взяв у свої руки візир Шавар.
- Румський султан Кіліч-Арслан II визнав себе васалом візантійського імператора.
- Пізанці та венеційці розгромили новий генуезький торговельний квартал у Константинополі[1].
Народились
ред.Померли
ред.Див. також
ред.Виноски
ред.- ↑ Chronologie de l'histoire byzantine du XI au XVe siècle. Архів оригіналу за 14 січня 2014. Процитовано 13 січня 2014.