Дебра Елмегрін
Дебра Елмегрін | |
---|---|
Народилася | 23 листопада 1952 (71 рік) Саут-Бенд, Індіана, США |
Країна | США |
Діяльність | астрономка, астрофізикиня |
Alma mater | Гарвардський університет Принстонський університет |
Галузь | астрономія |
Заклад | Обсерваторія Кітт-Пік Коледж Вассара Коледж Вассара[1][2] |
Посада | президент[d] |
Членство | Американська академія мистецтв і наук МАС |
У шлюбі з | Брюс Елмегрін |
Нагороди | |
Дебра Елмегрін у Вікісховищі |
Дебра Мелой Елмегрін (нар. 23 листопада 1952[3], Саут-Бенд, Індіана) — американський астроном. Вона стала першою жінкою, яка закінчила Принстонський університет зі ступенем у галузі астрофізики, і вона — перша жінка-докторант в обсерваторіях Карнегі.
З 1985 року вона працювала професором астрономії в коледжі ім. Вассара, зараз очолює кафедру ім. Марії Мітчелл. Вона написала підручник з астрономії, опублікований Prentice Hall у 1997 році. Вона працювала президентом Американського астрономічного товариства з 2010 до 2012 рік. 30 серпня 2018 року її призначили обраним президентом Міжнародного астрономічного союзу (МАС) на 30-й трирічній Генеральній асамблеї у Відні, Австрія[4] і стала президентом МАС у 2021 році[5].
Молодість й освіта
ред.Елмегрін народилася в Саут-Бенді, штат Індіана, у 1952 році. Вона захопилася астрономією в юному віці[6]. Вона здобула ступінь бакалавра астрофізики у Принстонському університеті у 1975 році[7], де стала першою жінкою, яка закінчила навчання за напрямком астрофізика[8]. Вона здобула ступінь магістра та доктора філософії з астрономії у Гарвардському університеті. У 1976 році вона вийшла заміж за астронома Брюса Елмегріна[6][9].
Кар'єра
ред.Починаючи з 1979 року Елмегрін проводила постдокторантські дослідження в обсерваторії Гейла (тепер обсерваторія Маунт-Вілсон), де вона була першою жінкою-докторонтом в обсерваторіях Карнегі[8]. З 1985 року вона почала викладати астрономію в коледжі ім. Вассара. У 1990 році вона стала доцентом, у 1993 році — завідувачем кафедри[10][6][11][9].
Елмегрін особливо цікавиться зореутворення і виникнення галактик, утворені зірками[12]. У 1997 році у видавництві Prentice Hall вийшов друком підручник з астрономії для студентів «Галактики та галактична структура». Елмегрін — авторка понад 200 наукових праць. Вона була президентом Американського астрономічного товариства з 2010 до 2012 рік[12][13], її призначили членом правління Десятилітнього огляду астрономії та астрофізики 2010 року, проведеного Національними академіями наук, інженерії та медицини[14].
У 2013 році вона з чоловіком написала статтю «Початок спіральної структури у Всесвіті», опубліковану в «Astrophysical Journal»[15].
Визнання
ред.У 2019 році її обрали членом Американської академії мистецтв і наук[16]. У 2018 році Елмегрін отримала премію Джорджа Ван Бісбрука за безкорисливе служіння астрономії в регіональному, національному та міжнародному масштабах[17].
У 2020 році вона приєдналася до Американського астрономічного товариства[18].
У 2011 році її обрали членом Американської асоціації сприяння розвитку науки[19].
Праці
ред.- Galaxies and Galactic Structure, Prentice Hall, 1997, ISBN 0137792328[6]
Елмегрін також опублікувала понад 200 наукових робіт, зокрема:
- Elmegreen, DM, S4 G team, 2011, «Grand Design and Flocculent Spirals in the Spitzer Survey of Stellar Structure in Galaxies», Astrophysical Journal, 737, 32
- Elmegreen, DM та ін. 2009, «Clumpy Galaxies in GEMS and GOODS: Massive Analogs of Local Dwarf Irregulars», Astrophysical Journal, 701, 306
- Elmegreen, D. та ін. 2007, «Resolved Galaxies in the Hubble Ultra Deep Field: Star Formation in Disks at High Redshift», Astrophysical Journal, 658, 763
Примітки
ред.- ↑ http://orcid.org/0000-0002-1392-3520
- ↑ https://www.vassar.edu/faculty/emeriti/elmegreen
- ↑ Library of Congress LCCN Permalink n97106480. lccn.loc.gov (англ.).
- ↑ Larry Hertz (24 вересня 2018). Elmegreen to Lead Worldwide Astronomy Group. Vassar College (амер.). Процитовано 7 березня 2020.
- ↑ International Astronomical Union | IAU. iau.org. Процитовано 1 вересня 2021.
- ↑ а б в г Debra Meloy Elmegreen. Hubble Heritage Project. Процитовано 10 листопада 2015.
- ↑ Deivasigamani, Shruthi (29 травня 2015). The American siege on science. The Daily Princetonian. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
- ↑ а б Maran, Stephen P. (19 травня 2011). Portman's Role In 'Thor' Highlights Rise Of Women In Astronomy. LiveScience. Процитовано 10 листопада 2015.
- ↑ а б O'Neill, Ian (30 грудня 2013). When Did Galaxies Get Their Spirals?. Discover News. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 10 листопада 2015.
- ↑ Bailey, Martha J. (1998). American women in science : 1950 to the present : a biographical dictionary. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO. с. 93. ISBN 0-87436-921-5. LCCN 98022433. OCLC 39060650. OL 362249M.
- ↑ Ossola, Alexandra (5 січня 2015). These Next-Gen Telescopes Will Peer Into The Deep History Of The Universe. Popular Science. Процитовано 10 листопада 2015.
- ↑ а б Debra Meloy Elmegreen. Vassar College. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 10 листопада 2015.
- ↑ Past Officers and Councilors. American Astronomical Society. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 10 листопада 2015.
- ↑ Astro2010: The Astronomy and Astrophysics Decadal Survey. National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. Архів оригіналу за 25 жовтня 2019. Процитовано 10 листопада 2015.
- ↑ Elmegreen, Debra Meloy; Elmegreen, Bruce G. (20 січня 2014). The Onset of Spiral Structure in the Universe. The Astrophysical Journal. 781: 11. arXiv:1312.2215. Bibcode:2014ApJ...781...11E. doi:10.1088/0004-637X/781/1/11.
- ↑ New 2019 Academy Members Announced. American Academy of Arts and Sciences. 17 квітня 2019.
- ↑ George Van Biesbroeck Prize, AAS website.
- ↑ AAS Fellows. AAS. Процитовано 27 вересня 2020.
- ↑ AAAS Fellows. AAAS[access-date=09 February 2022.