Location via proxy:   [ UP ]  
[Report a bug]   [Manage cookies]                

Жиліна

муніципалітет у Словаччині

Жи́ліна (словац. Žilina, нім. Sillein, угор. Zsolna) — місто, громада на північному заході Словаччини на річці Ваг, центр Жилінського краю, важливий індустріальний центр країни.

місто
обец
Жиліна
словац. Žilina  [?]

±к:нп, засновані 1297 ±к:нп, засновані 1069

герб прапор
Основні дані
Країна SK Словаччина
Край Жилінський
Окрес Жиліна → SPARQL ←
Столиця для Жилінський край
Жиліна

Перша згадка 1297
Засновано 1208
Статус з 1321 року

Водойма Ваг (річка)
Висота над р.м. 378[3] м
Площа 80,04 км² (2023)[2]
Населення 80 634 (2023)[1]
· густота 1011,12 осіб/км² (2023)[4]
Міста-побратими Дніпропетровськ (13 лютого 2003)[6][7][8]
Телефонний код +421-41[3]
Автомоб. ном. ZA
Поштовий індекс 010 01
Місцева влада
Вебсторінка zilina.sk/eng/
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS) SK031B517402[9]
OpenStreetMap r1859537  ·R
GeoNames 3056508
Транспорт, відстані
До крайового центру
До Братислави
 — фізична 168 км
Карта
Жиліна. Карта розташування: Словаччина
Жиліна
Жиліна. Карта розташування: Жилінський край
Жиліна
Жиліна (Жилінський край)
Мапа
Список пам'яток list of cultural heritage monuments in Žilinad

CMNS: Жиліна у Вікісховищі

Географія

ред.

Жиліна розташована на 345 м. над рівнем моря, у гірській місцевості. Протікають річки Росінка; Трновка і Вшівак[10].[11]

Клімат

ред.

Клімат міста вологий континентальний з теплим літом та відносно холодною зимою. Найбільше опадів випадає у червні, найменше – у лютому. Кліматичне літо триває близько 3 місяців, з червня до серпня, зима — з грудня до лютого. Найдовший світловий день у червні-липні (16 годин), найкоротший – у грудні (8 годин).

Історія

ред.

Регіон був заселений слов'янами в V столітті. Перше слов'янське городище на території Жиліни датується IX століттям. Місто було вперше згадане в 1297 році, в 1327 отримало міські права. В кінці XIII століття Жиліна згоріла у великій пожежі, у місто прийшли німецькі колоністи, які стали його відбудовувати.

У XV столітті починається розквіт міста. У XVI-XVII століттях Жиліна була центром реформації в Угорщині, в 1686 році почалась контрреформація міста. У XVIII столітті на місто навалилися пожежі й епідемії, місто дуже постраждало.

У другій половині XIX століття починається другий розквіт міста, коли були побудовані нові залізничні колії, тут будуються численні заводи і фабрики, такі як фабрика тканин «Словена» (1891) і хімічна фабрика «Поважє» (1892).

Це був один із перших муніципалітетів, який підписав Мартинську декларацію (30 жовтня 1918 року) та до березня 1919 року місто було резиденцією словацького уряду. Зі 6 жовтня 1938 року, незабаром після Мюнхенської угоди, в Жиліні було проголошено автономію Словаччини у складі Чехословаччини.

Сьогодні Жиліна п'яте за величиною місто Словаччини, університетське місто (з 1953). Стародавній центр міста відреставрований в 1990-х роках. У 2006 році розпочав роботу автомобілебудівний завод Kia Motors Slovakia.

 
Вітраж «Край Жиліна» роботи академічних художників Роберта Дубравця та Феро Краля на залізничному вокзалі міста

Населення

ред.

Населення близько 80 тисяч осіб на 2023 рік.

Ентічний склад
словаки 96,9 %
чехи 1,6 %
румуни 0,2 %
угорці 0,1 %

Віросповідання
римокатолики 74,9 %
атеїсти 16,7 %
євангелісти 3,7 %

Економіка

ред.

У місті розташований автомобілебудівний завод Hyndai Zilina, що належить компанії Hyndai motor Slovakia (дочірня компанія Hyndai motor co).

Транспорт

ред.

У Жиліні транспорт представлений автобусами та тролейбусами, рух тролейбусів було відкрито 1994 року.

Пам'ятки культури та архітектури

ред.
  • Будатинський замок
  • Ансамбль Маріїнської площі
  • Церква святої Трійці — старовинний кафедральний собор
  • Вежа Буріана — окрема дзвіниця кафедрального собору, яка є однією з найстаріших ренесансних дзвіниць в Словаччині.
  • Ратуша — історична будівля, побудована на початку 16 століття.
  • Церква святих апостолів Петра і Павла — єзуїтська церква в стилі бароко, побудована в 18 столітті
  • Палац Розенфельдів — це мініатюрна модель віденського Бельведера

Спорт

ред.

У місті є футбольний клуб «Жиліна», що виступає Цоргонь-Лізі.

Відомі особистості

ред.

Уродженці

ред.
  • Еліяш Ладівер (1633—1686) — словацький філософ і драматург.
  • Ян Ленчо (1933—2012) — словацький письменник, літературний критик, рецензент, есеїст, перекладач.
  • Кароль Мічета (* 1952) — словацький ботанік, учений.
  • Вероніка Ремішова (* 1976) — словацька політична діячка
  • Юрай Яношик — словацький національний герой, герой багатьох легенд та художніх творів.

Померли

ред.

Міста-побратими

ред.

Світлини

ред.

Примітки

ред.
  1. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Počet obyvateľov podľa pohlavia - obce (ročne). www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7101rr_obc: AREAS_SK.
  2. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK, om7014rr_ukaz: Rozloha (Štvorcový meter).
  3. а б Statistical Office of the Slovak Republic (17 квітня 2015). Základná charakteristika (словац.). Процитовано 21 листопада 2021.
  4. Statistical Office of the Slovak Republic (www.statistics.sk). Hustota obyvateľstva - obce. www.statistics.sk. Процитовано 28 березня 2024. Налаштування: om7014rr_obc: AREAS_SK.
  5. Перепис населення Словаччини 2021Братислава: Štatistický úrad Slovenskej republiky.
  6. https://zilina.sk/mesto-zilina/sprava-mesta/partnerstva-a-spolupraca/partnerske-mesta-2/
  7. http://oblrada.dp.gov.ua/wp-content/uploads/2017/08/%D0%98%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82-%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96_08-08-min.pdf
  8. https://dniprorada.gov.ua/uk/articles/item/9756/u-dnipropetrovska-zjavilos-dva-novih-mistapobratima-solnok-ta-zugdidi
  9. Žilina. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані
  10. Všivák
  11. Trnovka

Посилання

ред.