Любка Андрій Степанович
Андрі́й Лю́бка (нар. 3 грудня 1987, Рига) — український письменник романіст, поет, перекладач та есеїст. Член Українського ПЕН.
| Андрій Любка | ||||
|---|---|---|---|---|
 Андрій Любка | ||||
| Ім'я при народженні | Андрій Степанович Любка | |||
| Народився | 3 грудня 1987 (36 років) Рига, СРСР | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | поет, прозаїк, перекладач, есеїст | |||
| Alma mater | Варшавський університет | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 2004 — донині | |||
| Напрямок | сучасна поезія, проза | |||
| Жанр | верлібр | |||
| Magnum opus | Карбід | |||
| Премії | Дебют-2007, «Київські лаври» (2011), Лауреат премії імені Юрія Шевельова (2017) | |||
| Сайт: lyubka.net.ua | ||||
|
| ||||
 Любка Андрій Степанович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Життєпис
ред.Народився в Ризі (Латвія), де тоді навчалася його мама. Довгий час мешкав у місті Виноградові Закарпатської області. Закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою.
З 2005 по 2009 навчався та закінчив Ужгородського національного університету та отримав ступінь бакалавра з української філології.
2012—2014 — навчався у Варшавському університеті, де отримав ступінь магістра з балканських студій.
Вірші та переклади Любки друкувалися у журналах «Київська Русь», «ШО», «Всесвіт», «Потяг-76», «Post-Поступ», альманахах «Джинсове покоління», «Карпатська саламандра», «Корзо», «Кур'єр Кривбасу» тощо.
Член літоб'єднання Ротонда. 2012 року разом із Dj Dimka Special-K видав альбом аудіовіршів «Перед вибухом поцілуємося».
Любка — частий учасник багатьох українських і міжнародних культурних заходів у Берліні, Варшаві, Києві, Празі, Стамбулі, Кракові, Інсбруку, Ляйпціґу, Львові, Одесі, Харкові, Дармштадті та ін.
Суспільно-політична діяльність
ред.Колумніст видань ART Ukraine, Радіо Свобода, Контракти, Збруч[1]. Гостьовий редактор спеціального числа польського журналу «Tygiel Kultury», присвяченого сучасній українській культурі (Лодзь, 2010).
Один із організаторів акцій в Ужгороді на підтримку Віктора Ющенка під час Помаранчевої революції. На президентських виборах у Білорусі 2006 року юнак став спостерігачем на виборах та одним із групи радників кандидата в Президенти Аляксандра Мілінкевіча, брав участь у акціях протесту. Просидів 15 діб у білоруській в'язниці та був висланий з країни.[2]
У 2006—2008 роках очолював студентський парламент Ужгородського національного університету.
У лютому 2012 року читачі порталу Мукачево.нет під час відкритого голосування обрали Андрія Любку «Найзавиднішим женихом Закарпаття».[3]
У травні 2018 підтримав незаконно засудженого у Росії українського режисера Олега Сенцова[4].
Після повномасштабного вторгнення
ред.З лютого 2022 році став волонтером, та зайнявся допомогою бійцям ЗСУ. Так до кінця 2022 року йому вдалось передати воїнам на фронт 100 автомобілей.[5]
В січні 2022 року відбувся випуск збірки Андрія Любки «Щось зі мною не так»[6]
Особисте життя
ред.Живе в Ужгороді. 31 серпня 2017 року одружився з Юлією Пелепчук[7].
16 липня 2020 року у пари народилась донька.[8]
Бібліографія
ред.Поетичні збірки
ред.- Андрій Любка. Вісім місяців шизофренії. — У. : Ліра, 2007. — 60 с. — ISBN 978—966 8266-61-4.
- Андрій Любка. Тероризм:Навчальний посібник, вибрані поезії. — Л. : Піраміда, 2008. — 104 с. — ISBN 978—966-441-083-7.
- Андрій Любка. Сорок баксів плюс чайові. — Кам'янець-Подільський : Meridian Czernowitz, 2012. — 130 с. — ISBN 978—966-2771-07-7.
Проза
ред.- Романи
- Андрій Любка. «Карбід», роман. Чернівці: Книги — ХХІ; Meridian Czernowitz, 2015. 286 с. ISBN 978-617-614-103-7
- Андрій Любка. «Твій погляд, Чіо-Чіо-сан», роман. Чернівці: Книги — ХХІ; Meridian Czernowitz, 2018. 336 с. ISBN 978-966-97679-7-4
- Андрій Любка. «Малий український роман». Чернівці: Книги — ХХІ; Meridian Czernowitz, 2020. 208 с. ISBN 978-617-7807-07-9
- Збірки короткої прози
- Андрій Любка. «Кілер. Збірка історій», збірка оповідань. Львів: ЛА «Піраміда». 2012. ? стор. ISBN 978-966-441-257-2
- Андрій Любка. «Спати з жінками», збірка есеїв і колонок . Чернівці: Книги — ХХІ; Meridian Czernowitz, 2014. 168 с. ISBN 978-966-2147-57-5[9]
- Андрій Любка. «Кімната для печалі», збірка оповідань. Чернівці: Meridian Czernowitz, 2016. 192 с. ISBN 978-617-614-148-8
- Андрій Любка. «Саудаде», збірка оповідань. Чернівці: Meridian Czernowitz, 2017. 192 с. ISBN 978-617-614-172-3
- Андрій Любка. «Кілер+», збірка оповідань. Чернівці: Книги — ХХІ; Meridian Czernowitz, 2018. 176 с. ISBN 978-617-614-197-6
- Андрій Любка. «У пошуках варварів. Подорож до країв, де починаються й не закінчуються Балкани». Чернівці: Meridian Czernowitz, 2019. 384 с. ISBN 978-617-7807-01-7
- Андрій Любка. «Щось зі мною не так». — Кам'янець-Подільський : Meridian Czernowitz, 2022. — 256 с. — ISBN 9786178024215.
- Андрій Любка. «Війна з тильного боку» — Чернівці: Meridian Czernowitz, 2024. 280 с. ISBN 978-617-7807-15-4
Казки
ред.- «Казкето-Друкето» (2024)[10]
Переклади іншомовних авторів українською
ред.- Богдан Задура. Нічне життя / пер. з пол. Андрій Любка. — Л. : Піраміда, 2012. — 140 с. — ISBN 9789664412862.
- Богдан Задура. Найгірше позаду / пер. з пол. Андрій Любка. — Ч. : Книги - XXI, 2015. — 164 с. — ISBN 978-617-614-101-3.
- Лідія Осталовська. Акварелі / пер. з пол. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ; Meridian Czernowitz, 2014. — 192 с. — ISBN 978-617-614-043-6.
- Марко Поґачар. Людина вечеряє в капцях свого батька / пер. з хор. Андрій Любка, Алла Ткаренко. — Ч. : Книги - XXI, 2015. — 164 с. — ISBN 978-617-614-149-5.
- Срджан Валяревич. Комо / пер. з хор. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ, 2016. — 208 с. — ISBN 978-617-614-123-5.
- Светислав Басара. Фама про велосипедистів / пер. з хор. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ, 2017. — 288 с. — ISBN 978-617-614-188-4.
- Мухарем Баздуль. Концерт / пер. з хор. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ, 2018. — 112 с. — ISBN 978-617-614-211-9.
- Мілєнко Єрґович. Батько / пер. з хор. Андрій Любка. — Ч. : Книги – ХХІ, 2018. — 192 с. — ISBN 978-617-614-226-3.
Також до збірки «Антологія молодої поезії США» (2016) увійшли такі переклади Андрія Любки:
- Л. Ламар Вілсон — «Дорогий дядечко Сем»;
- Джулія Елізабет Ґуез — «Епілог», «Яким би могло бути повноліття на Півдні», «Молочний зуб»;
- Брендон Крайтлер — «Джон Вейн на муніципальному показі»;
- Марк Маккі — «І Господь Бог робив одяг зі шкіри»;
- Стівен Мотіка — «Ніч серед дубів»;
- Самотній Христофор — «Справжня любов», «Імператор, він мов цілковитий контроль»;
- Закарі Шомберґ — «Що мене вб'є», «Озеро», «Прекрасний острів».
Переклади творів Любки іншими мовами
ред.Окремі вірші автора перекладено англійською, німецькою, сербською, португальською, російською, білоруською, чеською та польською мовами.
- Польською
- Andriy Lubka. Killer. — Biuro Literackie, 2013. — 125 с. — ISBN 9788363129392.
- Andriy Lubka. Karbid. — Warsztaty Kultury w Lublinie, 2016. — 200 с. — ISBN 9788364375170.
- Andriy Lubka. Pokój do smutku. — Warsztaty Kultury w Lublinie, 2018. — ? с. — ISBN 9788364375279.
- Німецькою
- Andrij Ljubka: Notaufnahme. Ukrainische Gedichte. Aus dem Ukrain. von Team-Baes-Low-Lectured. Edition BAES. Zirl 2012. ISBN 978-3-9503233-2-0.
- Англійською
- Carbide. Translated by Reilly Costigan-Humes and Isaac Stackhouse Wheeler. Jantar Publishing, London 2020.
- Сербською
- Карбид. Превео Андриј Лаврик. Архипелаг, Београд, 2021.
Фільмографія
ред.2013 року Андрій зіграв головну роль поета-ловеласа в романтичному кліпі [Архівовано 31 січня 2014 у Wayback Machine.] пісні «До мило́ї» гурту «Rock-H (Рокаш)».[11]
Премії та стипендії
ред.- Лауреат літературної премії «Дебют» (2007)
- Лауреат літературної премії «Київські лаври» (2011)
- Гість письменницької резиденції, стипендіат «Homines Urbani» Stowarzyszenie Willa Decjusza в Кракові, Польща (2009).
- Гість письменницької резиденції, стипендіат Ventspilshouse, Латвія (Вентспілс, 2010).
- Стипендіат програми міністра культури Польщі «Gaude Polonia», Варшава, Польща (2010 та 2012).
- Гість письменницької резиденції, стипендіат Internationales Haus der Autorinnen und Autoren Graz (Ґрац, Австрія, 2012).
- Один із кураторів Міжнародного літературного фестивалю «Київські лаври — 2009».
- Один із кураторів Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz.
- Один із кураторів Міжнародного літературного фестивалю «Київські лаври — 2013».
- Лауреат літературної премії Фонду Ковалевих за найкращу прозову книжку року (2017).
- Лауреат премії імені Юрія Шевельова за модерну есеїстику («Саудаде», 2017).
Антипремії
ред.- 2020 — премія «Золотий хрін» за найгірший опис сексу в українській літературі («Малий український роман»).[12]
Примітки
ред.- ↑ http://www.lyubka.net.ua/index.php/biography [Архівовано 14 серпня 2017 у Wayback Machine.] Персональний сайт письменника: біографія (доступ у січні 2015)
- ↑ Розмова з Андрієм Любкою (gazeta-uzhgorod.com). Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 18 вересня 2008.
- ↑ [1]
- ↑ «Я голодую з Сенцовим» — український письменник закликав підтримати режисера, який тиждень голодує [Архівовано 27 травня 2018 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 20.05.2018
- ↑ Культура під час війни. Захід • Ukraïner (укр.), процитовано 16 липня 2023
- ↑ АНДРІЙ ЛЮБКА в Києві: книга «Щось зі мною не так» та ЧИТАННЯ ОПОВІДАНЬ з неї. Інтерв’ю, нові твори. (укр.), процитовано 16 липня 2023
- ↑ Андрій Любка одружився в Угорщині. Архів оригіналу за 20 серпня 2018. Процитовано 20 серпня 2018.
- ↑ Письменник Андрій Любка вперше став батьком.
- ↑ Спати з жінкам на сайті видавця Meridian Czernowitz[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Андрій Любка написав книжку для малят у «співавторстві» з трирічною донькою, Укрінформ, 25.04.2024
- ↑ Rock-H / Рокаш — До милої (official video). Архів оригіналу за 14 грудня 2016. Процитовано 6 січня 2017.
- ↑ Сексуальна помста політикам. Премію «Золотий хрін» отримав Андрій Любка [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] // BBC News Україна, 22 січня 2021.
Посилання
ред.
- Андрій Любка в програмі Вечір з Княжицькоим: Те, що ти пишеш українською мовою, це вже патріотично [Архівовано 1 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Андрій Любка: Я помру або молодим поетом, або старим президентом [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Книжка — не меседж, а знак запитання. Виховувати своїми творами — це дуже тупо — інтерв'ю Андрія Любки з Романом Скрипіним та Данилом Яневським (2016).
- Статті Андрія Любки [Архівовано 26 квітня 2019 у Wayback Machine.] у газеті Збруч
- Андрій Любка: кожна країна має своїх «сусідів-варварів» // Читомо [Архівовано 2 березня 2022 у Wayback Machine.]