Середня Азія

Центральна Азія (в радянській науці — Сере́дня А́зія, ще раніше — Туркестан):

1) У фізико-географічному плані це частина Азії, що входила до складу Російської імперії і СРСР. У її склад входять плато Устюрт, Туранська низовина, Тургайське плато, Казахський дрібносопковик і частково гори: Копетдаг, Паміро-алай, Тянь-Шань, Джунгарський Алатау, Саур і Тарбагатай.

2) У політико-географічному плані Центральна Азія — збірна назва для чотирьох держав: Узбекистану, Киргизстану, Туркменістану і Таджикистану (іноді сюди включають і Казахстан).^[1]^[2]^[3]

Природа

Природа Центральної Азії вирізняється передусім посушливістю клімату. Більша частина території зайнята пустелями. Багато опадів випадає тільки в горах. Річки, що стікають з гір, дозволяють зрошувати значні території (Ферганська долина, Голодний степ, Каракумський канал). Водночас великі витрати води для зрошування призвели до майже повного зникнення Аральського моря.

Головні річки Центральної Азії — Амудар'я і Сирдар'я, що впадають в Аральське море, а також Ілі, що впадає в озеро Балхаш.

Населення

Загальна чисельність населення 5 країн Центральної Азії — 58,5 млн осіб (2004).

Велика частина населення — представники тюркомовних народів — узбеки, казахи, киргизи, туркмени, каракалпаки, уйгури, а також казанські татари, що мігрували сюди, і заслані Сталіним кримські татари. Таджики відносяться до іранської групи (таджицька мова близька до фарсі). Багато росіян і від часів СРСР — українців. Проживають також німці, корейці, турки, дунгани.

Найбільші міста — Ташкент, Алмати, Астана, Душанбе, Бішкек, Ашгабад, Шимкент.

Віруючі в основному мусульмани.

Господарство

В економіці Центральної Азії домінують сільське господарство і видобуток корисних копалин. Завдяки довгому спекотному літу поширено бавовництво, садівництво, баштанництво, шовківництво. На пустельних пасовищах розводять овець і верблюдів.

З корисних копалини найважливіші нафта і природний газ. Більша частина імпортованого Україною газу надходить з родовищ Туркменістану.

Є також запаси руд кольорових металів.

Транспорт

Залізничні лінії сполучають країни Центральної Азії одну з однією та з Росією. Певне значення має судноплавство на Каспійському морі, а також по річках Амудар'ї і Сирдар'ї (у Казахстані також по Іртишу і Уралу).

З півдня і сходу Центральна Азія обмежена горами, тому сполучення з Іраном, Афганістаном і Китаєм утруднене (відповідно немає зручних зв'язків із Пакистаном і Індією, виходу до Індійського океану).

1991 року здійснено залізничне сполучення Китаю з Казахстаном (Дружба/Алашанькоу, через Урумчі). В майбутньому передбачається також створити сполучення Китаю з Киргизстаном (через Кашгар). 1996 року створено залізничне сполучення Туркменістану з Іраном (лінія Теджен—Серахс—Мешхед). Серйозну проблему для прямого залізничного сполучення становить відмінність колії (1524 мм на території колишнього СРСР, 1435 мм в Китаї і Ірані, 1676 мм в Індії і Пакистані).

Є також обширні плани будівництва автомобільних доріг для поліпшення зв'язків із суміжними державами.

Див. також

Центральна Азія
Зарубіжна Азія — поняття радянської геополітики
Розвиток гірництва в арабському світі та країнах Сходу

Примітки

↑ Центральная Азия [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Геоэкономический словарь-справочник / В. А. Дергачев. — Одесса: ИПРЭЭИ НАН України, 2004.
↑ Туркестан [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Географические названия мира: Топонимический словарь / Поспелов Е. М. - М: АСТ, 2001.
↑ Central Asia [Архівовано 7 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Encyclopædia Britannica.

Література

Близький схід та Центральна Азія: антропологічний підхід / Д. Ф. Ейкельман; пер. з англ. П. Шеревери; Центр близькосх. дослідж., Ін-т сходознавства ім. А.Кримського НАН України. - К. : Вид. дім "Стилос", 2005. - 376 c. - ISBN 966-8518-40-3
Джангужин (Жангожа) Р. Н. Новые независимые государства Центральной Азии в системе современных международных отношений. – К., 2005. – 580 с.
Джангужин Р. Пострадянські країни Центральної Азії в контексті зовнішньоекономічних інтересів України // Політична думка. – 2004. – 19–28.
Ляшеннко Т. М. Громадянське суспільство в країнах Центральної Азії // Наукова збірка "ІІІ Курасівські читання" – К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса, 2007. – С. 219–228.
Ляшенко Т. М. До питання регіональної інтеграції в пострадянських країнах Центральної Азії // Інтеграційні процеси в світі. – Чернівці, 2006. – С. 39–51.
Ляшенко Т. М. Ісламський фактор у побудові державності країн Центральної Азії: історико-політологічний аспект // Трибуна. – 2009. – № 9-10. – С. 33–35.
Ляшенко Т.М. Політичні лідери центральноазійських країн: пострадянська доба // Політика в особах. (Політичне лідерство на постсоціалістичному просторі: національний і регіональний контексти) / За заг. ред. Ф. М. Рудича. К.: Парламентське видавництво, 2008. – С. 281–298.
Ляшенко Т. М. Формування політичної еліти в країнах Центральної Азії: національний аспект // Наукові записки. – К.: ІПЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України. – 2008. – №37. – С.120–131.
Ляшенко Т. М. Формування поняття «Центральноазійський регіон» // Віче. – К., 2009. – № 18. – С. 5–6.
Пострадянські республіки Центральної Азії в умовах геополітичних викликів наприкінці ХХ — початку ХХІ ст. : монографія / Б. С. Левик; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Донецьк: Схід. видавн. дім, 2014. — 187 c. — Бібліогр.: с. 165—187 — укр.
Сирінський Р. А. Структурна та процедурна моделі аналізу демократичного транзиту (на прикладі країн центральноазіатського регіону) // Стратегічна панорама. – 2006. – № 3. – С. 79-83.
Сирінський Р. Стан і перспективи відносин України з країнами Центральної Азії // Зовнішні справи. – 2010. – № 5-6. – С. 40-43.
Східний вектор стратегічного партнерства України в умовах глобального світу : аналіт. доп. / В. О. Кіктенко, О. С. Мавріна, В. А. Мусійчук, І. В. Отрощенко, Ю. С. Філь, О. О. Хамрай; ред.: В. О. Кіктенко; НАН України, Ін-т сходознав. ім. А.Ю. Кримського. - Київ, 2013. - 181 c. - Бібліогр.: с. 155-176.
Ткаченко І. В. Деякі аспекти міжнародної політики в Центральній Азії за умов глобалізації // Зб. наук. пр. “Дослідження світової політики». Вип. 30 / Відп. ред. Є.Є. Камінський – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2005. – С. 32-45.
Ткаченко І. В Політологічні аспекти міжцивілізаційних процесів в Центральній Азії: Дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин – К., 2005. – 185 с.
Ткаченко І. В. Сучасні проблеми політичної модернізації в регіоні Центральної Азії // Зб. наук. пр. “Дослідження світової політики». Вип. 24 / Відп. ред. Є. Є. Камінський – К.: Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, 2003. – С. 16-25.
Ткаченко І. В. Центральна Азія як зона перетину інтересів конкуруючих держав// Політичний менеджмент. – 2004. – № 1 (6). – С. 34-37.
Трансформація політичних систем в країнах Центральної Азії: національний та регіональний аспекти: монографія / Т. М. Ляшенко; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса. — К., 2011. — 287 c. — Бібліогр.: 404 назв — укр.
Центральна Азія: геостратегічний аналіз та перспективні можливості для України : Монографія / Б. О. Парахонський, Ю. В. Павленко, А. З. Гончарук та ін.; За ред. Б. О. Парахонського. – К. : НІСД, 2001. – 216 с.

Посилання

"Совєтистан": Центральна Азія очима західної журналістки [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.] // Deutsche Welle, 15.04.2017

[1] Центральная Азия [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Геоэкономический словарь-справочник / В. А. Дергачев. — Одесса: ИПРЭЭИ НАН України, 2004.

[2] Туркестан [Архівовано 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Географические названия мира: Топонимический словарь / Поспелов Е. М. - М: АСТ, 2001.

[3] Central Asia [Архівовано 7 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Encyclopædia Britannica.

[1]

[2]

[3]