Суд
Суд — орган, що здійснює правосуддя у формі розгляду і вирішення цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних та інших категорій справ у встановленому законом конкретної держави процесуальному порядку. Судочи́нство — встановлений законом або звичаєм порядок і форма вчинення судових дій у межах завдань судів у здійсненні правосуддя. Цей порядок, як правило, регулює порядок розгляду справ у суді, порядок знаходження істини по справі, розрахунок судових витрат та інших можливих сплат тощо.
Іншими словами, судочинство — це виключна, професійна діяльність судів по відправленню правосуддя.
Класифікація
ред.Від загальних (цивільних, кримінальних, мирових) відрізняють спеціалізовані суди, що розглядають особливі категорії справ: військові, арбітражні (торгові, господарські, комерційні), митні, податкові, адміністративні, ювенальної юстиції тощо.
Особливий різновид судів — конституційні суди, головною функцією яких є конституційний контроль. У деяких країнах конституційний суд вважається особливим органом контролю і не входить в судову систему. У деяких країнах (США) функції конституційного суду виконує Верховний суд.
У деяких країнах існують також релігійні суди (суд шаріату) і суди звичаєвого права.
У тоталітарних державах існували спеціальні суди для розправ над політичними супротивниками режиму (наприклад, Спеціальна судова присутність Верховного суду СРСР).
Суд права і суд фактів
ред.Суд права має справу з правовими актами (перевіряє їх конституційність, надає їх тлумачення, з'ясовує межі дії цих актів тощо). Класичним судом права є конституційний суд, а в деяких країнах судом права є відповідний верховний суд. Останній може мати і дуалістичну природу (суду права і фактів)[1].
Суд фактів займається встановленням конкретних відносин сторін, подій, обставин, і застосуванням до них конкретних норм права.
Не є судами
ред.Надзвичайні суди, щиро кажучи, не є судами у вищезгаданому сенсі, створюються у разі екстраординарних ситуацій — війни, революції, державного перевороту, надзвичайного стану тощо. Діяльність надзвичайних судів носить каральний характер і не регламентована процесуальним правом, справи розглядаються в закритих засіданнях, рішення не підлягають оскарженню. Створення надзвичайних судів прямо заборонене більшістю сучасних конституцій.
Третейські суди, що мають певною мірою схожі функції і назву, по суті є арбітражем.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Див.: В. М. Кампо
Бібліографія
ред.- Кравчук О., Остащук І. 2021. Медична маска в судовому засіданні – пов’язка Феміди чи обмеження права на суд? Публічне право: науково-практичний юридичний журнал, № 2 (42), с. 119-129. https://www.publichne-pravo.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=435:kravchuk-o-o-ostashchuk-i-b-medychna-maska-v-sudovomu-zasidanni-poviazka-femidy-chy-obmezhennia-prava-na-sud&catid=103&Itemid=483&lang=uk
- Кравчук О., Остащук І. 2021. Будівля суду чи палац правосуддя? (Погляд із позицій судового символізму). Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право: зб. наук. праць. Київ, № 1 (49), с. 109-120.
- Кравчук О., Остащук І. 2021. Будівля суду – елемент судової символіки. Юридична наука в ХХІ столітті: перспективні та пріоритетні напрями досліджень: тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 7–8 травня 2021 року. Запоріжжя : ЗНУ, с. 167–171.
- Обласний суд // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- Спеціальні суди // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Суд // Юридична енциклопедія
- Суд // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1857-1858. — 1000 екз.
Посилання
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Суд
