Урбен Левер'є
Урбен Жан Жозеф Левер'є (фр. Urbain Jean Joseph Le Verrier; 11 березня 1811, Сен-Ло, Нормандія — 23 вересня 1877) — французький астроном, автор праць про змінну довжину ексцентриситету (видовження) орбіти Землі в часі. (опубліковані в 1843), член Паризької АН (1846).
Урбен Левер'є | |
---|---|
Народився | 11 березня 1811 Сен-Ло, Нормандія |
Помер | 23 вересня 1877 (66 років) Париж, Франція[1][2] |
Поховання | цвинтар Монпарнас |
Громадянство | Франція |
Національність | француз |
Місце проживання | Нижня Нормандія |
Діяльність | астроном, математик, політик, метеоролог, письменник |
Галузь | астрономія, математика |
Відомий завдяки | відкриття Нептуна |
Alma mater | Політехнічна школа |
Відомі учні | Émile Gautierd[3] |
Знання мов | французька[4][5] |
Заклад | Паризька обсерваторія |
Членство | Паризьке філоматичне товариствоd, Шведська королівська академія наук, Французька академія наук, Лондонське королівське товариство, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Леопольдина, Національна академія наук Італіїd, Баварська академія наук і Туринська академія наук[2] |
Посада | депутат Національної асамблеї Франції, член генеральної радиd і Сенатор Другої імперіїd[6] |
У шлюбі з | Lucille Clotilde Choquetd[7] |
Автограф | |
Нагороди | Медаль Коплі |
Знаменитість Левер'є принесло відкриття планети Нептун «на кінчику пера» у 1845 році.
Життєпис
ред.Народився в Сен-Ло (Нормандія). 1833 року закінчив Політехнічну школу в Парижі (X1831). Потім займався дослідженнями в галузі хімії під керівництвом Ж. Л. Гей-Люссака. У 1837—1846 роках викладав астрономію в Політехнічній школі, в 1846 очолив створену спеціально для нього в Паризькому університеті кафедру небесної механіки, у 1849 — кафедру астрономії. На запрошення Франсуа Араґо прийшов у Паризьку обсерваторію; у 1854—1870 та 1872—1877 роках був директором цієї обсерваторії.
Наукові праці відносяться до небесної механіки. Досліджував неправильності в русі Урана і незалежно від Дж. К. Адамса обчислив масу і орбіту невідомої планети, що справляє дію на Уран і виводить планету із рівноваги. 23 вересня 1846 Й. Г. Ґалле в Берлінській обсерваторії відкрив нову планету поблизу місця, зазначеного Левер'є (названа Нептуном). 1839 року опублікував результати розрахунків взаємних збурень планет і довів стійкість Сонячної системи. 1849 року узявся за перероблення теорії руху всіх великих планет Сонячної системи, проводячи обчислення з більшою точністю, ніж це робив П. С. Лаплас, і порівнюючи їхні результати з даними точних спостережень. Таблиці Левер'є досі використовуються при складанні щорічників поряд з пізнішими таблицями С.Ньюкомен. В результаті тривалих досліджень руху Меркурія показав у 1859 році, що у швидкості зміщення перигелію планети є складова (38" на століття), яка не може бути пояснена впливом відомих тіл Сонячної системи; постулював існування інтрамеркуріальної планети (Вулкан), яка могла б викликати таке збурення. Згодом ця складова в русі перигелію Меркурія була пояснена на основі загальної теорії відносності. Ряд інших робіт присвячений вивченню орбіт періодичних комет і метеорних потоків, дослідженню можливості утворення астероїдів у результаті розпаду планети під дією припливних сил Юпітера. Є засновником Міжнародної метеорологічної служби.
Член Лондонського королівського товариства (1847), іноземний член-кореспондент Петербурзької АН (1848).
Медаль Коплі Лондонського королівського товариства (1846), дві Золоті медалі Лондонського королівського астрономічного товариства (1868, 1876).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Леверье Урбен Жан Жозеф // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б www.accademiadellescienze.it
- ↑ Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ senat.fr
- ↑ Les professeurs des facultés des lettres et des sciences en France au XIXe siècle (1808-1880)
Джерела
ред.- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. Леверье Урбен Жан Жозеф (Le Verrier, Urbain Jean Joseph)[Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Астрономы. Биографический справочник / отв. редактор Богородский А. Ф. — К.: Наукова думка, 1977. — 2-е видання. — 416 с. (рос.)