Gazeta Lwowska
Gazeta Lwowska (укр. Львівська газета) — одне з найстаріших польськомовних видань[1].
Gazeta Lwowska, 1818 | ||||
Країна | Україна | |||
---|---|---|---|---|
Тип | двотижневик | |||
Мова | польська | |||
| ||||
Засновано | 1811; 1988 | |||
Власник | Товариство польської культури землі львівської | |||
Редактор | Ірена Масальська | |||
Припинення публікацій | 1944; 2012 | |||
Головний офіс | Львів | |||
Наклад | 2000 примірників | |||
| ||||
lwow.home.pl/gazeta-lwowska/boze-cialo/procesja.html | ||||
Історія
ред.Видавалася з 1811 по 1944 роки та з 1988 (регулярно — з 24 лютого 1990 до 2012 року) у Львові[2].
Від початку виходу 1811 до 1918 — офіційний друкований орган австрійської влади. Серед перших редакторів було багато русинів.[3] З 1812 року почала виходити також німецькою мовою[4]. Друкувала додатки «Rozmaitości» («Розмаїтості»). Спочатку друкували офіційні оголошення, а від 1873 почали з'являтися статті на політичні теми, джерелом інформації служила офіційна віденська преса.
Головним редактором від 1873 року був Владислав Лозинський. З 1874-го як додаток до газети виходив «Przewodnik naukowy i literacki», де публікували статті на історичні, етнографічні, літературні теми. Упродовж 1890—1914 і 1918 щоденно як додаток виходила «Народна часопись» — галицько-українська народна газета.
Під час нацистської окупації виходила польською («Gazeta Lwowska»), німецькою («Lemberger Zeitung») та українською («Львівські вісті») мовами, займаючи колабораціоністську позицію[5].
До 1944 року виходила щоденно, після 1990 — кожні два тижні. У 2012 році випуск газети був припинений через відсутність фінансування польських організацій з боку уряду Дональда Туска[2].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Ілько Лемко. Поляки Львова зберігають ідентичність. postup.brama.com. Поступ. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 7 березня 2023. [Архівовано 3 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Христина Мураль (26 травня 2022). Перші газети у Львові. leopolis.one. Архів оригіналу за 6 жовтня 2022. Процитовано 7 березня 2023.
- ↑ Свистун Ф. Прикарпатская Русь под владением Австрии: в 2 ч. / написал Ф. И. С.; изд. О. А. Маркова. — Львов: Тип. Ставропиг. Ин-та, 1895. — Ч. 1. — С. 130. (рос. дореф.)
- ↑ Krzysztof Bulzacki. Jak Lwów zaczął czytać gazety. lwow.home.pl (пол.). Архів оригіналу за 1 липня 2022. Процитовано 7 березня 2023. [Архівовано 1 липня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ Д-р Філіп Фрідман. Винищення львівських євреїв. mankurty.com. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 7 березня 2023.
Джерела
ред.- Збірник праць Львівського центру періодики. — Львів, 2000. — Вип. 7. — С. 448—449.
- Я. Д. Ісаєвич. Gazeta Lwowska // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.
Посилання
ред.- Офіційна сторінка. lwow.home.pl (пол.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 березня 2023.
Це незавершена стаття про газету. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Львів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |