KIFC3
білок-кодуючий ген Homo Sapiens
KIFC3 (англ. Kinesin family member C3) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 16-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 833 амінокислот, а молекулярна маса — 92 775[4].
Послідовність амінокислот
10 | 20 | 30 | 40 | 50 | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
MVPSRRTWNL | GATPSLRGLW | RVGRAPEPEP | GMARPAPAPA | SPAARPFPHT | ||||
GPGRLRTGRG | KDTPVCGDED | SSARSAARPA | LAQCRALSVD | WAGPGSPHGL | ||||
YLTLQVEHLK | EKLISQAQEV | SRLRSELGGT | DLEKHRDLLM | VENERLRQEM | ||||
RRCEAELQEL | RTKPAGPCPG | CEHSQESAQL | RDKLSQLQLE | MAESKGMLSE | ||||
LNLEVQQKTD | RLAEVELRLK | DCLAEKAQEE | ERLSRRLRDS | HETIASLRAQ | ||||
SPPVKYVIKT | VEVESSKTKQ | ALSESQARNQ | HLQEQVAMQR | QVLKEMEQQL | ||||
QSSHQLTARL | RAQIAMYESE | LERAHGQMLE | EMQSLEEDKN | RAIEEAFARA | ||||
QVEMKAVHEN | LAGVRTNLLT | LQPALRTLTN | DYNGLKRQVR | GFPLLLQEAL | ||||
RSVKAEIGQA | IEEVNSNNQE | LLRKYRRELQ | LRKKCHNELV | RLKGNIRVIA | ||||
RVRPVTKEDG | EGPEATNAVT | FDADDDSIIH | LLHKGKPVSF | ELDKVFSPQA | ||||
SQQDVFQEVQ | ALVTSCIDGF | NVCIFAYGQT | GAGKTYTMEG | TAENPGINQR | ||||
ALQLLFSEVQ | EKASDWEYTI | TVSAAEIYNE | VLRDLLGKEP | QEKLEIRLCP | ||||
DGSGQLYVPG | LTEFQVQSVD | DINKVFEFGH | TNRTTEFTNL | NEHSSRSHAL | ||||
LIVTVRGVDC | STGLRTTGKL | NLVDLAGSER | VGKSGAEGSR | LREAQHINKS | ||||
LSALGDVIAA | LRSRQGHVPF | RNSKLTYLLQ | DSLSGDSKTL | MVVQVSPVEK | ||||
NTSETLYSLK | FAERVRSVEL | GPGLRRAELG | SWSSQEHLEW | EPACQTPQPS | ||||
ARAHSAPSSG | TSSRPGSIRR | KLQPSGKSRP | LPV |
Кодований геном білок за функціями належить до білкових моторів, фосфопротеїнів. Задіяний у такому біологічному процесі, як альтернативний сплайсинг. Білок має сайт для зв'язування з АТФ, нуклеотидами. Локалізований у цитоплазмі, цитоскелеті, мембрані, клітинних контактах, цитоплазматичних везикулах.
Література
ред.- The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
- Hoang E.H., Whitehead J.L., Dose A.C., Burnside B. (1998). Cloning of a novel C-terminal kinesin (KIFC3) that maps to human chromosome 16q13-q21 and thus is a candidate gene for Bardet-Biedl syndrome. Genomics. 52: 219—222. PMID 9782090 DOI:10.1006/geno.1998.5431
- Meng W., Mushika Y., Ichii T., Takeichi M. (2008). Anchorage of microtubule minus ends to adherens junctions regulates epithelial cell-cell contacts. Cell. 135: 948—959. PMID 19041755 DOI:10.1016/j.cell.2008.09.040
Примітки
ред.- ↑ Human PubMed Reference:.
- ↑ Mouse PubMed Reference:.
- ↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:6326 (англ.) . Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 11 вересня 2017.
- ↑ UniProt, Q9BVG8 (англ.) . Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 11 вересня 2017.
Див. також
ред.Це незавершена стаття про білки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |