Location via proxy:   [ UP ]  
[Report a bug]   [Manage cookies]                
Вікіпедія

Lamborghini

Automobili Lamborghini S.p.A. (італ. Lamborghini, італійською: [lamborˈɡiːni]; укр. Лямборґіні) — італійська компанія, виробник спортивних авто, а також тракторів Lamborghini Trattori. Все виробництво з 1900 працівниками повністю розташоване у комуні Сант'Агата-Болоньєзе, біля Болоньї. Компанія заснована у 1963 році Ферруччо Ламборгіні. На той час він вже був засновником та власником кількох компаній.

Automobili Lamborghini S.p.A.[1]
Типавтомобілебудівна компанія
бізнес і дочірнє підприємство
Правова формаS.p.A.
Галузьавтомобільна промисловість
Засновано11 березня 1948
Засновник(и)Ферруччо Ламборгіні
Штаб-квартираСант'Агата-Болоньєзе[3]
АдресаVia Modena, 12, 40019 Sant’Agata Bolognese[4]
Територія діяльностіувесь світd
Керівник(и)Стефано Доменікалі
Очільник(и)Stephan Winkelmannd
ПродукціяСуперкар
Люкс-автомобіль
Виторг▲2 380 000 000 € (2022)
Чистий прибуток10 100 000 € (2014)
Власний капітал1 832 000 000 € (2014)
Власник(и)Volkswagen AG
Співробітники1779 осіб (31 грудня 2020)
Холдингова компаніяAudi[3]
lamborghini.com
Мапа
CMNS: Lamborghini у Вікісховищі
Lamborghini Trattori
Типавтомобілебудівна компанія
бізнес і дочірнє підприємство
Правова формаS.p.A.
Галузьавтомобільна промисловість
Засновано11 березня 1948
Засновник(и)Ферруччо Ламборгіні
Штаб-квартираСант'Агата-Болоньєзе[3]
АдресаVia Modena, 12, 40019 Sant’Agata Bolognese[4]
Територія діяльностіувесь світd
Керівник(и)Стефано Доменікалі
Очільник(и)Stephan Winkelmannd
ПродукціяСуперкар
Люкс-автомобіль
Виторг▲2 380 000 000 € (2022)
Чистий прибуток10 100 000 € (2014)
Власний капітал1 832 000 000 € (2014)
Власник(и)Volkswagen AG
Співробітники1779 осіб (31 грудня 2020)
Холдингова компаніяAudi[3]
lamborghini.com
Мапа
CMNS: Lamborghini у Вікісховищі

Сам Ламборґіні після заснування компанії володів нею ще 9 років. З 1998 року повністю належить німецькій Audi.

Історія

ред.
 
Трактор Lamborghini (1951)
 
Lamborghini Diablo VT Roadster
 
Lamborghini Murciélago Roadster (2004)

Власники Lamborghini:

  • Жорж-Анрі Росетті і Рене Ламер (1972, 1974—1977);
  • період банкрутства (1977—1984);
  • Патрік Мімран (Patrick Mimran, 1984—1987),
  • Chrysler (1987—1994),
  • MegaTech Ltd. (1994—1998),
  • Audi AG (з 1998).

На початку 1960-х років виробник тракторів Ферруччо Ламборґіні (1916—1993) почав виявляти інтерес до розробки швидкісних автомобілів. Він мав автомобілі виробництва Osca, Maserati і Ferrari, але жодне авто його не влаштовувало за всіма показниками.

Є кілька версій щодо причин, з яких Ламборґіні 1962 року заснував власну фірму. Всі вони зводяться до конфлікту між Енцо Феррарі (власником компанії Ferrari) і Ламборґіні. Найпопулярнішою є версія сина Ферруччо Ламборґіні, за якою його батько прибув на фабрику до Енцо Феррарі поскаржитися на якість зчеплення у своєму автомобілі Ferrari 250 GT. Енцо відправив Ламборґіні назад з побажанням і далі займатися тракторами, бо, мовляв, на автомобілях (тим більше спортивних) Ламборґіні не розуміється. Ламборґіні повернувся на свою фабрику, розібрав трансмісію у власному Ferrari 250 GT і виявив, що виробник багатьох деталей той самий, що й у тракторах «Ламборґіні». На своїх складах він знайшов відповідну заміну, і проблему було вирішено.

Автомобільна фірма «Ламборґіні» була створена як дочірня фірма компанії Lamborghini Trattori S.p.A. Вона працює в селищі Сант-Аґата Болоньєзе (Sant'Agata Bolognese) біля Болоньї.

Ферруччо вирішив, що його автомобіль буде мати двигун V12, і залучив до свого проекту талановитого інженера Джотто Бідзаріні (Giotto Bizzarrini), який до того розробляв Ferrari V12.

Прототип автомобіля, відомий як Lamborghini 350GTV, був представлений на автошоу в Турині 1963 року. Продажі серійної версії цього прототипу були дуже успішними. Народжений під знаком Тельця, ще й аматор кориди, Ферруччо Ламборґіні прикрасив свій логотип зображенням бика.

За успішною моделлю 350GT прийшла не менш успішна Lamborghini 400GT, що принесла достатньо коштів для розробки першого суперкара — легендарного Lamborghini Miura. Цей прототип автомобіля продемонстрував сам Ферруччо в листопаді 1965 р. на автошоу в Турині, а вже в березні 1966 на автошоу в Женеві була представлена робоча версія. Miura мала великий успіх — тільки за 1967 продали 111 авто — і компанія здобула популярність по всьому світу.

1971 — Ламборґіні знову здивував світ прототипом нової моделі Lamborghini Countach. Хоча сам автомобіль почали виробляти лише трьома роками пізніше (1974), до того часу він залишався в центрі уваги на кожному автошоу. Прототип мав нові на той час двері, що відкриваються вертикально, задні забірники повітря і потужний 4-літровий двигун.

Проте 1972 року компанія зіштовхнулася із серйозною кризою — перервався контракт на постачання великої партії тракторів у Південну Америку. Брак коштів змусив Ферруччо продати частину свого тракторного виробництва, яку купила компанія Fiat. Зрештою все тракторне виробництво перейшло у власність Same Deutz-Fahr Group, яка й виробляє трактори «Ламборґіні» досі.

Протягом 1970-х років успішні продажі Lamborghini Countach підтримували компанію на плаву. Незабаром автомобільне виробництво стало самодостатнім і прибутковим, а, проте, Ламборґіні продав свою компанію швейцарським інвесторам — спочатку 51 % Жоржу-Анрі Росетті (Georges-Henri Rossetti, 1972), а 1974 решту — Рене Ламеру (René Leimer). Сам Феруччо Ламборґіні помер 1993 року у віці 76 років.

Внаслідок нафтової кризи 1970-х рр. продажі спортивних автомобілів різко впали. Компанія «Ламборґіні», в числі інших, зіткнулася з фінансовими проблемами, постачання запасних частин були зірвані. Замовлення на автомобілі були розписані на два роки вперед, і покупці були дуже незадоволені таким терміном очікування. Урешті-решт 1978 італійський суд оголосив компанію банкрутом, і 1981 її купили брати Жан і Патрік Мімрани зі Швейцарії.

1987 — компанію перекупив американський концерн «Крайслер» (Chrysler). У цей час тривала робота над наступником Countach — Lamborghini Diablo. Значні технічні та фінансові ресурси були залучені в модернізацію фірми та її продукції, і кінцевий результат став успіхом — модель Diablo дуже швидко знову вивела компанію на світовий рівень.

Проте восени 1993 корпорація Chrysler через фінансові труднощі була змушена продати «Ламборґіні» інвестиційній групі «МегаТех» (Mega-Tech або M'tec), зареєстрованій на Бермудських островах, але справжніми власниками якої були індонезійський нафтохімічний консорціум «Масахара Буана» та Томі Сухарто (Tommy Suharto).

1998 — через ті ж самі фінансові проблеми компанія знову поміняла власника. Цього разу ним стала компанія Audi AG. Новий власник неабияк вплинув на дизайн суперкарів, сьогоднішніх Lamborghini Murciélago.

Автомобілі «Ламборґіні» є одними з найбільш потужних, дорогих і ексклюзивних автомобілів серійного збирання. Крім того, різні моделі мають свої унікальні технічні новації, наприклад, кузов із вуглеволокна чи високотехнологічні двигуни V10.

Оригінальний стиль автомобілів розробляли відомі дизайнери та відповідні фірми: Франко Скальйоне (Franco Scaglione), Touring, Zagato, Маріо Марацці (Mario Marazzi), Bertone, ItalDesign і Марчелло Ґандіні (Marcello Gandini).

Автомобілі

ред.

Серійні моделі

ред.
Роки випуску Модель Вироблено
Авто 		Потужність [кВт/к.с.] Vмакс [км/год] 0–100-км/год-
Розгін [с] 		Фото
1964–1967 Lamborghini 350GT 135 206/360 250–280 6,8  
1966–1968 Lamborghini 400GT 23
250 als 2 + 2		 235/320 270 6,4  
1966–1973 Lamborghini Miura 275
338 als S
150 als SV		 235–309/320–420 274–295 5,5–6,8  
1968–1970 Lamborghini Islero 155 als 400 GT
75 als 400 GTS		 235–257/320–350 260–265 6,2  
1968–1978 Lamborghini Espada 176 als S1
578 als S2
472 als S3		 257/350 245 6,5  
1970–1976 Lamborghini Jarama 177 als 400 GT
150 als 400 GTS		 257–268/350–365 245–270 5,9–6,8  
1974–1990 Lamborghini Countach 1 als LP500
157 als LP400
237 als LP400S
321 als 5000S
610 als 5000SQV
657 als 25°Anniversario		 260–335/353–455 275–330 4,2–5,9  
1975–1979 Lamborghini Urraco 21 als P111
66 als P200
520 als P250
205 als P300		 134–195/182–265 215–260 5,5–7,1  
1976–1981 Lamborghini Silhouette 55 als P118 189/260 250 7,0  
1981–1988 Lamborghini Jalpa 420 als P350 187/255 248 6,5  
1982–1993 Lamborghini LM002 301 335/455 223 8,2  
1990–2001 Lamborghini Diablo 873 als 2wd
80 als GT
30 als GTR
466 als VT Roadster
150 als SE30
346 als SV
31 als SVR
529 als VT
260 als 6.0
42 als 6.0 SE		 362–434/492–590 325–338 3,5–4,1  
2001—2010 Lamborghini Murciélago Murciélago
Murciélago Roadster
Murciélago LP640
Murciélago LP640 Roadster
Reventón
Murciélago LP670-4 SV
Murciélago LP710
 426–493/550–710 330–360 3,2–3,8  
з 2003 Lamborghini Gallardo Gallardo
Gallardo Spyder
Gallardo Superleggera
Gallardo Nera
Gallardo LP560-4
Gallardo LP560-4 Spyder
Gallardo LP550-2
 368–412/500–560 309–325 3,7–4,3  
2008 Lamborghini Reventón Lamborghini Reventón
Lamborghini Reventón Roadster		 480/650 340 3,4  
2011 Lamborghini Aventador н.д. 700 к.с. 350 2,9  
2011 Lamborghini Sesto Elemento 13 600 к.с. 350 2,5  
2013 Lamborghini Veneno 3 750 к.с. 355 2,8  

Прототипи

ред.

Концепткар

ред.

Спорткари і купе

ред.
 
Lamborghini Marzal (1967)
 
Lamborghini Flying Star II (1966)
 
Lamborghini Jarama Sport und Lamborghini Miura Jota
 
Lamborghini Miura Concept

Позашляховики

ред.
    • Cheetah (1977, Geneva Auto Show)
    • LM001 (1981, Geneva Auto Show, SUV)
    • LMA002 (1982, Geneva Auto Show)
    • LM003 (SUV)
    • LM004 (SUV)
    • Urus (SUV)

Спільна робота з іншими виробниками

ред.
 
Vector M12 GT2
 
Straßenversion des BMW M1

Vector M12/M12 GT2

ред.

В 1994 компанія виготовила для фірми Vector Motors Corporation суперкар Vector M12.

BMW

ред.

В 1976 компанія виготовила для концерну BMW суперкар BMW M1.

Результати продажів

ред.
Рік Продано одиниць
500 1,000 1,500 2,000 2,500 3,000 3,500
Ферруччо Ламборгіні (1963—1972)
1968[5] 353  
Georges-Henri Rossetti and René Leimer (1972—1977)
Receivership (1977—1984)
Patrick Mimran (1984—1987)
Chrysler Corporation (1987—1994)
1991[6] 673  
1992[6] 166  
1993[6] 215  
MegaTech (1994—1995)
V'Power and Mycom Sedtco (1995—1998)
1996[7] 211  
1997[6] 209  
AUDI AG (1999–)
1999[8] 265  
2000[9] 296  
2001[10] 297  
2002[11] 424  
2003[12] 1,305  
2004[12] 1,592  
2005[13] 1,600  
2006[14] 2,087  
2007[15] 2,406  
2008[16] 2,430  
2009[17] 1,515  
2010[18] 1,302  
2011[19] 1,602  
2012[20] 2,083  
2013[21] 2,121  
2014[22] 2,530  
2015[23] 3,245  
2016[24] 3,457  

Примітки

ред.
  1. ↑ Volkswagen AG, 2012, с. 151.
  2. ↑ а б https://www.lamborghini.com/en-en/
  3. ↑ а б в г https://www.lamborghini.com/en-en
  4. ↑ Jolliffe та Willard, 2004, с. 40.
  5. ↑ а б в г Automobili Lamborghini Holding S.p.A. Company History. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 13 серпня 2009.
  6. ↑ Lamborghini Reports Record Figures. carpages.co.uk. 21 лютого 2004. Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 3 серпня 2012. In 1996, Automobili Lamborghini sold a total of 211 cars worldwide.
  7. ↑ Volkswagen AG, 2000, с. 50.
  8. ↑ Volkswagen AG, 2001, с. 23.
  9. ↑ Volkswagen AG, 2002, с. 24.
  10. ↑ Audi AG, 2003, с. 3.
  11. ↑ а б Audi AG, 2004, с. 5.
  12. ↑ Audi AG, 2006, с. 3.
  13. ↑ Audi AG, 2007, с. 4.
  14. ↑ Audi AG, 2008, с. 4.
  15. ↑ Audi AG, 2009, с. 4.
  16. ↑ Audi AG, 2010, с. 4.
  17. ↑ Audi AG, 2011, с. 151.
  18. ↑ Audi AG, 2012, с. 154.
  19. ↑ fy2012. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013.
  20. ↑ Lamborghini increases worldwide sales for the third year in a row to 2,121 cars delivered to customers. Volkswagen AG. 13 січня 2014. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 12 червня 2014.
  21. ↑ Record Year for Automobili Lamborghini: Deliveries increased to 2,530 units in 2014. Lamborghini. 12 січня 2015. Архів оригіналу за 15 січня 2015. Процитовано 12 січня 2015.
  22. ↑ Record Year for Automobili Lamborghini: Deliveries increased to 2,530 units in 2014. Lamborghini. 3 березня 2016. Архів оригіналу за 24 липня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
  23. ↑ Volkswagen Group deliveries. 24 лютого 2017. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 8 листопада 2017.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Lamborghini
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Lamborghini&oldid=43929133