OFDM

Методи модуляції
Аналогова модуляція
	AM · ЧМ (FM) · ФМ (PM) · QAM · SSB
Цифрова модуляція
	АМн · ФМн · ЧМн · GMSK; OFDM · COFDM · TCM
Імпульсна модуляція
	АІМ[en] · ДМ · ІКМ · ΣΔ · ШІМ · ЧІМ · ФІМ
Розширення спектра
	DSSS · FHSS
Див. також: Демодуляція

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

OFDM (англ. Orthogonal Frequency-Division Multiplexing) — це метод мультиплексування (поєднання кількох потоків даних в один спільний простір), який підрозподіляє заданий радіо спектр на набір ортогональних піднесних^[1], через які передається інформація.

Вхідний потік даних поділяється на кілька паралельних підпотоків, кожен з яких передається з меншою швидкістю ніж початковий вхідний.

Кожен підпотік передається на окремій піднесній і модулюється, наприклад, квадратурно-амплітудною модуляцією. Окрім того, кожен промодульований цифровий підпотік є ортогональним один до одного. Це виключає взаємні завади між підпотоками та дозволяє використовувати частотний спектр максимально щільно без потреби додаткового простору між піднесними.

Принцип розміщення піднесних

Розподіл піднесних OFDM сигналу відносно амплітудно-частотних характеристик фільтрів швидкого перетворення Фур'є^[1]

OFDM сигнал формується $N$ гармонійними піднесними, які рознесені за частотою на рівні частотні інтервали $\Delta f$ (в цьому випадку має місце еквідистантне розташування піднесних).

При еквідистантному розташуванні частот смуга частот OFDM сигналу $\Delta F$ ділиться на $N$ підканалів, ширина яких $\Delta f=1/T_{s}$ , де $T_{s}$ — тривалість сигнальної вибірки, над якою виконується операція швидкого перетворення Фур'є (символьний інтервал).

Отже, якщо записати вираз для частотного інтервалу між піднесними у вигляді $\Delta f=\alpha /T_{s}$ , то випадок $\alpha =1$ буде відповідати OFDM.

Загальна смуга частот, яку займають N ортогональних частотних підканалів OFDM, описується виразом: $\Delta F=N/T_{s}$ .

Передавач

Приймач

Структурна схема приймача OFDM.

Недоліки OFDM

Умова ортогональності піднесних крім важливих переваг обумовлює і недоліки методу OFDM^[1]:

обмежена спектральна ефективність при використанні широкої смуги частот;
неможливість маневру частотою піднесних для відлаштування від зосереджених за спектром завад;
чутливість до допплерівського зсуву частоти, що знижує можливості реалізації високошвидкісного зв'язку з рухомими об'єктами.

Див. також

N-OFDM

Примітки

↑ ^а ^б ^в Слюсар, Вадим. (2013). Неортогональное частотное мультиплексирование (N-OFDM) сигналов. Часть 1 (PDF). Технологии и средства связи. – 2013. - № 5. с. С. 61 - 65. Архів оригіналу (PDF) за 6 квітня 2016. Процитовано 14 липня 2019. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)

Це незавершена стаття пов'язана з радіо.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[slyusarnofdm1-1] а ^б ^в Слюсар, Вадим. (2013). Неортогональное частотное мультиплексирование (N-OFDM) сигналов. Часть 1 (PDF). Технологии и средства связи. – 2013. - № 5. с. С. 61 - 65. Архів оригіналу (PDF) за 6 квітня 2016. Процитовано 14 липня 2019. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)

[1]