Адольф Теодор Броньяр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
Адольф Теодор Броньяр
фр. Adolphe Théodore Brongniart
Ім'я при народженніфр. Adolphe Théodore Brongniart
Народився14 січня 1801(1801-01-14)[1][2][…]
Париж, Франція
Помер18 лютого 1876(1876-02-18)[1][2][…] (75 років)
Париж, Франція
ПохованняПер-Лашез і Grave of Brongniartd
КраїнаФранція Франція
Діяльністьботанік, палеонтолог, геолог
Галузьботаніка, палеоботаніка
ЗакладНаціональний музей природознавства (Париж)
Посадапрезидент[d] і президент
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Французька академія наук
Петербурзька академія наук
Société botanique de Franced
Баварська академія наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
Туринська академія наук[5]
Королівське товариство Единбурга[6]
Відомий завдяки:один з основоположників палеоботаніки, «батько палеоботаніки»
БатькоAlexandre Brongniartd
МатиCécile Coquebert de Montbretd
Брати, сестриMathilde-Émilie Brongniartd
Herminie-Caroline Brongniartd
ДітиÉdouard-Charles Brongniartd
НагородиМедаль Волластона (англ. Wollaston Medal, 1841)
CMNS: Адольф Теодор Броньяр у Вікісховищі
Brongn. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Адольф Теодор Броньяр.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [7]

Адольф Теодор Броньяр (фр. Adolphe Théodore Brongniart; 14 січня 1801 — 18 лютого 1876) — французький ботанік.

Один з основоположників палеоботаніки, «батько палеоботаніки». Побудував єдину систему рослинного царства включивши в неї і викопні рослини.

Член Французької академії наук (з 1834 року) та член-кореспондент Петербурзької академії наук (з 1829 року). У 1851 році він був обраний іноземним членом Шведської королівської академії наук.

З 1833 року до самої кончини — професор ботаніки та фізіології рослин Паризького музею природної історії.

Шлях в науці

Народився у сім'ї геолога Олександра Броньяра. Дід його — Олександр Теодор Броньяр — був архітектором. Культурне середовище сім'ї та наукові завдання батька підштовхнули молодого Броньяра до вивчення викопних рослин, визначення їх місця в сучасному Царстві рослин і вдосконаленню систематики. Саме тут він домігся найбільших успіхів.

Проте його зацікавлення в науці не обмежилися однією лише палеоботанікою. Він зробив значний внесок у анатомію рослин та таксономію.

Броньяра також цікавило практичне використання його теоретичних праць у землеробстві та садівництві.

З 1822 до 1825 Броньяр здійснив навколосвітню подорож.

Разом з Жаном-Віктором Одуеном (фр. Jean Victoire Audouin) та Жаном Батистом Дюма (своїми майбутніми родичами) він почав випускати у 1824 році «Аннали природничих наук» (фр. Annales des Sciences Naturelles).

Він заснував в 1854 році Французьке ботанічне товариство (фр. Société Botanique de France) і був його першим президентом.

Броньяру належить одна з найважливіших природних систем рослин, яку він застосував в 1843 році при облаштуванні Ботанічній школи при Музеї природознавства; він виклав її в «Énumérations des genres de plantes cultivées au Muséum d'histoire naturelle de Paris»(фр.) (1843, 2 видання 1850). Опорна точка цієї класифікації — поділ квіткових на два великих відділи: голонасінні — хвойні і т. д. та покритонасінні — однодольні і дводольні; цей поділ тепер визнано майже усіма ботаніками.

Роди рослин, описані Броньяром

(у абетковому порядку)

Названі на честь Броньяра

Основні праці

  • фр. Brongniart A. Essai d'une classification naturelle des champignons, 1825
  • фр. Brongniart A. Mémoire sur la famille des rhamnées, 1826
  • фр. Brongniart A. Prodrome d'une histoire des végétaux fossiles. – Paris; Strasbourg: F.G. Levrault, 1828
  • фр. Brongniart A.T. Histoire des végétaux fossiles, ou, Recherches botaniques et géologiques sur les végétaux renfermés dans les diverses couches du globe. – Paris, 1836–1837. – T. 1. – Fortin, Masson et Cie, 1836.; Atlas. – 1836; T. 2. – Crochard et Cie, 1837
  • фр. Brongniart A. Sur la génération et le développement de l'embryon des Phanerogames
  • фр. Brongniart A. Recherches sur la structure et les fonctions des feuilles
  • фр. Brongniart A. Nouvelles Recherches sur l'Épiderme
  • фр. Brongniart A. Recherches sur l'organisation des tiges des Cycadées
  • фр. Brongniart A. Énumération des genres de plantes cultivées au Musée d'Histoire Naturelle de Paris (1843)
  • фр. Brongniart A. Tableau des genres de végétaux fossiles
  • Броньяр А. Т. Краткая история исследования ископаемых растений и распределение их в различных слоях земной коры — СПб.: Типография Экспедиции заготовления государственных бумаг, 1829.
  • фр. Brongniart A. Rapport sur les progrès de la botanique phytographique, 1868
  • фр. Brongniart A. Recherches sur les graines fossiles silicifiées, 1881

Примітки

  1. ↑ а б могила
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  4. ↑ GeneaStar
  5. ↑ www.accademiadellescienze.it
  6. ↑ https://rse.org.uk/fellowship/past-fellows/
  7. ↑ IPNI,  Brongn.

Посилання

Джерела

  • нім. Sachs J. Geschichte der Botanik vom 16. Jahrhundert bis 1860. – München: R. Oldenbourg, 1875
  • фр. Brongniart A. Bull. de la Soc. Geol. de France, 1876
  • фр. Brongniart A. La Nature, 1876
  • фр. Brongniart A. Bulletin de la Soc. Bot. de France for 1876, vol. xxiii
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Адольф_Теодор_Броньяр&oldid=39332493