Андреєв Микола Петрович (фольклорист)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
Андреєв Микола Петрович
Народився23 жовтня 1892(1892-10-23), 23 листопада 1892(1892-11-23)[1] або 11 (23) листопада 1892[1]
Казань, Російська імперія
Помер15 січня 1942(1942-01-15)[1] (49 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна СРСР
Діяльністьфольклорист, історик, літературознавець, викладач університету, літературознавець
Alma materКазанський державний університет (1918)
Галузьлітературознавство[2], фольклор[2] і педагогіка[2]
ЗакладРосійський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
ВчителіВальтер Андерсон

Мико́ла Петро́вич Андре́єв (*23 жовтня 1892 — †15 січня 1942 — російський фольклорист, літературознавець.

Досліджував російські й українські казки, легенди та балади: «Покажчик казкових сюжетів за системою Аарне» (1929), «До характеристики українського казкового матеріалу» (зб «С. Ф. Ольденбургу…» Л., 1934), «Російська балада» (1936) та ін.

Андреєв зробив першу серйозну спробу висвітлення історії фольклору, поклавши в основу вчення про суспільно-економічної формації («Фольклор і його історія», 1936). Цінні розвідки з теорії радянської народної поетичної творчості опублікував у журналі «Український фольклор» (з 1939 року — «Народна творчість»). Андреєв показав у своїх працях багатство творчості українського народу.

Література

  1. а б в Литераторы Санкт-Петербурга. ХХ век / под ред. О. В. Богданова
  2. а б в Чеська національна авторитетна база даних