Архітектура Мальти: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
Fessor (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Artemco (обговорення | внесок) м →Архітектура модерн/ар-деко: правопис |
||
| (Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів) | |||
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
Файл:Manikata church 3.jpg |
Файл:Manikata church 3.jpg |
||
Файл:City in Malta.jpg |
Файл:City in Malta.jpg |
||
</gallery>Після [[падіння Західної Римської імперії]] Мальта перейшла до [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], до захоплення арабами у 870 році. Практично не збереглося жодного зразка візантійської чи арабської архітектури, хоча араби залишили значний вплив на народну мальтійську архітектуру, яка залишалася популярною в наступні століття. У 1091 році Мальта стала частиною [[Сицилійське графство|графства]], а пізніше [[Сицилійське королівство|Сицилійського королівства]], тому на острові були представлені [[нормандська архітектура]] та інші європейські стилі. Збереглося відносно небагато зразків середньовічної архітектури, включаючи кілька будівель у [[Мдіна|Мдіні]] та [[Цитаделла (Гоцо, Мальта)|Цитаделлі]], а також кілька каплиць у сільській місцевості Мальти.<ref name="galea">{{Cite journal|last=Galea|first=R. V.|date=1954|title=Architecture in Malta|url=http://melitensiawth.com/incoming/Index/Scientia%20(Malta)/Scientia.%2008(1942)3(Jul.-Sept.)/01.pdf|journal=Scientia|volume=8|issue=3|pages=99–107|archive-url=https://web.archive.org/web/20160418034702/http://melitensiawth.com/incoming/Index/Scientia%20(Malta)/Scientia.%2008(1942)3(Jul.-Sept.)/01.pdf|archive-date=18 квітня 2016}} |
</gallery>Після [[падіння Західної Римської імперії]] Мальта перейшла до [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]], до захоплення арабами у 870 році. Практично не збереглося жодного зразка візантійської чи арабської архітектури, хоча араби залишили значний вплив на народну мальтійську архітектуру, яка залишалася популярною в наступні століття. У 1091 році Мальта стала частиною [[Сицилійське графство|графства]], а пізніше [[Сицилійське королівство|Сицилійського королівства]], тому на острові були представлені [[нормандська архітектура]] та інші європейські стилі. Збереглося відносно небагато зразків середньовічної архітектури, включаючи кілька будівель у [[Мдіна|Мдіні]] та [[Цитаделла (Гоцо, Мальта)|Цитаделлі]], а також кілька каплиць у сільській місцевості Мальти.<ref name="galea">{{Cite journal|last=Galea|first=R. V.|date=1954|title=Architecture in Malta|url=http://melitensiawth.com/incoming/Index/Scientia%20(Malta)/Scientia.%2008(1942)3(Jul.-Sept.)/01.pdf|journal=Scientia|volume=8|issue=3|pages=99–107|archive-url=https://web.archive.org/web/20160418034702/http://melitensiawth.com/incoming/Index/Scientia%20(Malta)/Scientia.%2008(1942)3(Jul.-Sept.)/01.pdf|archive-date=18 квітня 2016}}</ref> |
||
Мальтійська архітектура зазнала найбільшого розквіту [[Госпітальєрська Мальта|під владою]] [[Госпітальєри|Ордену Святого Іоанна]] з 1530 по 1798 рік. Госпітальєри принесли на Мальту [[Ренесансна архітектура|архітектуру епохи Відродження]] в середині 16 століття, а стиль бароко став популярним приблизно через століття. Протягом двох з половиною століть правління госпітальєрів були засновані нові поселення (зокрема, столиця [[Валлетта]]) і побудовано багато церков, палаців і громадських будівель. Орденом також зведено [[Бастіонна система|бастіонні]] [[Фортифікаційні споруди Мальти|укріплення]] навколо головних міст, окрім ряду прибережних і внутрішніх оборонних споруд.<ref>{{Cite journal|last=Galea|first=R. V.|date=1954|title=Architecture in Malta (Continued)|url=http://melitensiawth.com/incoming/Index/Scientia%20(Malta)/Scientia.%2008(1942)4(Oct.-Dec.)/01.pdf|journal=Scientia|volume=8|issue=4|pages=148–160|archive-url=https://web.archive.org/web/20160417211859/http://melitensiawth.com/incoming/Index/Scientia%20(Malta)/Scientia.%2008(1942)4(Oct.-Dec.)/01.pdf|archive-date=17 квітня 2016}}</ref> |
Мальтійська архітектура зазнала найбільшого розквіту [[Госпітальєрська Мальта|під владою]] [[Госпітальєри|Ордену Святого Іоанна]] з 1530 по 1798 рік. Госпітальєри принесли на Мальту [[Ренесансна архітектура|архітектуру епохи Відродження]] в середині 16 століття, а стиль бароко став популярним приблизно через століття. Протягом двох з половиною століть правління госпітальєрів були засновані нові поселення (зокрема, столиця [[Валлетта]]) і побудовано багато церков, палаців і громадських будівель. Орденом також зведено [[Бастіонна система|бастіонні]] [[Фортифікаційні споруди Мальти|укріплення]] навколо головних міст, окрім ряду прибережних і внутрішніх оборонних споруд.<ref>{{Cite journal|last=Galea|first=R. V.|date=1954|title=Architecture in Malta (Continued)|url=http://melitensiawth.com/incoming/Index/Scientia%20(Malta)/Scientia.%2008(1942)4(Oct.-Dec.)/01.pdf|journal=Scientia|volume=8|issue=4|pages=148–160|archive-url=https://web.archive.org/web/20160417211859/http://melitensiawth.com/incoming/Index/Scientia%20(Malta)/Scientia.%2008(1942)4(Oct.-Dec.)/01.pdf|archive-date=17 квітня 2016}}</ref> |
||
Ставши частиною [[Британська імперія|Британської імперії]] у 1800 році, Мальта отримала нові архітектурні стилі, такі як [[Архітектура неокласицизму|неокласичний]] та [[Неоготика|неоготичний]], ці стилі були переважними в архітектурі Мальти 19 століття.<ref name="galea2">{{Cite journal|last=Galea|first=R. V.|date=1954|title=Architecture in Malta (Continued)|url=http://melitensiawth.com/incoming/Index/Scientia%20(Malta)/Scientia.%2008(1942)4(Oct.-Dec.)/01.pdf|journal=Scientia|volume=8|issue=4|pages=148–160|archive-url=https://web.archive.org/web/20160417211859/http://melitensiawth.com/incoming/Index/Scientia%20(Malta)/Scientia.%2008(1942)4(Oct.-Dec.)/01.pdf|archive-date=17 квітня 2016}} |
Ставши частиною [[Британська імперія|Британської імперії]] у 1800 році, Мальта отримала нові архітектурні стилі, такі як [[Архітектура неокласицизму|неокласичний]] та [[Неоготика|неоготичний]], ці стилі були переважними в архітектурі Мальти 19 століття.<ref name="galea2">{{Cite journal|last=Galea|first=R. V.|date=1954|title=Architecture in Malta (Continued)|url=http://melitensiawth.com/incoming/Index/Scientia%20(Malta)/Scientia.%2008(1942)4(Oct.-Dec.)/01.pdf|journal=Scientia|volume=8|issue=4|pages=148–160|archive-url=https://web.archive.org/web/20160417211859/http://melitensiawth.com/incoming/Index/Scientia%20(Malta)/Scientia.%2008(1942)4(Oct.-Dec.)/01.pdf|archive-date=17 квітня 2016}}</ref> Для першої половині 20 століття характерні стилі [[Модерн (мистецтво)|модерн]], [[ар-деко]], [[Футуристична архітектура|італійський футуризм]], [[Раціоналізм (архітектура)|раціоналізм]] і [[Модернізм (архітектура)|модернізм]].<ref>{{Cite journal|last=Said|first=Edward|title=The Architecture of Gustavo R. Vincenti (1888-1974)|url=https://kamratalperiti.org/wp-content/uploads/tA037.pdf|journal=The Architect|publisher=Media Today|pages=18–19|archive-url=https://web.archive.org/web/20180120061815/https://kamratalperiti.org/wp-content/uploads/tA037.pdf|archive-date=20 січня 2018}}</ref> |
||
Мальта пережила будівельний бум після [[Друга світова війна|Другої світової війни]], який посилився після здобуття незалежності в 1964 році Модерністичний стиль залишався популярним, проте з'явились будівлі у [[Критичний регіоналізм (архітектура)|критичному регіоналізмі]]. |
Мальта пережила будівельний бум після [[Друга світова війна|Другої світової війни]], який посилився після здобуття незалежності в 1964 році Модерністичний стиль залишався популярним, проте з'явились будівлі у [[Критичний регіоналізм (архітектура)|критичному регіоналізмі]]. |
||
| Рядок 78: | Рядок 78: | ||
=== Неокласична архітектура === |
=== Неокласична архітектура === |
||
[[Файл:Malta_-_Mosta_-_Triq_il-Kbira_+_Rotunda_01_ies.jpg|ліворуч|міні| [[Ротонда Моста]] (побудована між 1833 і 1860 роками)]] |
[[Файл:Malta_-_Mosta_-_Triq_il-Kbira_+_Rotunda_01_ies.jpg|ліворуч|міні| [[Ротонда Моста]] (побудована між 1833 і 1860 роками)]] |
||
Неокласична архітектура була представлена на Мальті наприкінці 18 століття, в останні роки правління госпітальєрів. До ранніх прикладів належать [[Національна бібліотека Мальти|Національна бібліотека]] (1786),<ref>{{Cite web|title=Bibliotheca|url=http://www.culturalheritage.gov.mt/filebank/inventory/01141.pdf|website=National Inventory of the Cultural Property of the Maltese Islands|date=28 грудня 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151206112815/http://www.culturalheritage.gov.mt/filebank/inventory/01141.pdf|archivedate= |
Неокласична архітектура була представлена на Мальті наприкінці 18 століття, в останні роки правління госпітальєрів. До ранніх прикладів належать [[Національна бібліотека Мальти|Національна бібліотека]] (1786),<ref>{{Cite web|title=Bibliotheca|url=http://www.culturalheritage.gov.mt/filebank/inventory/01141.pdf|website=National Inventory of the Cultural Property of the Maltese Islands|date=28 грудня 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151206112815/http://www.culturalheritage.gov.mt/filebank/inventory/01141.pdf|archivedate=2015-12-06}}</ref> [[арка Де Рохана]] (1798)<ref>{{Cite news|title=Rohan Gate, Żebbuġ|url=http://www.timesofmalta.com/articles/view/20121211/environment/Rohan-Gate-ebbu-.449132|work=[[Times of Malta]]|date=11 грудня 2012|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151204152202/http://www.timesofmalta.com/articles/view/20121211/environment/Rohan-Gate-ebbu-.449132|archivedate=2015-12-04}}</ref> і [[ворота Хомпеш]] (1801).<ref>{{Cite book |
||
|url=https://books.google.com/books?id=DJRt65t6jpgC&pg=PA54 |
|url=https://books.google.com/books?id=DJRt65t6jpgC&pg=PA54 |
||
|title=Malta, Gozo. Con atlante stradale |
|title=Malta, Gozo. Con atlante stradale |
||
| Рядок 88: | Рядок 88: | ||
|language=it |
|language=it |
||
|isbn=9788860407818 |
|isbn=9788860407818 |
||
}}</ref> Однак неокласична архітектура стала популярною на Мальті лише після [[Коронна колонія Мальта|встановлення британського панування]] на початку 19 століття. У 1814 році неокласичний [[портик]], прикрашений британським гербом, був доданий до будівлі [[Головна Гвардія (будівля)|Головної гвардії]], щоб служити символом Британської Мальти. Інші неокласичні будівлі XIX століття, включаючи [[Пам'ятник серу Олександру Боллу (Валлетта)|пам'ятник серу Олександру Боллу]] (1810), [[Вілла Бігі|Королівській військово-морський госпіталь Бігі]] ([[Калкара]]) (1832), [[Собор Святого Павла (Валлетта)|собор Святого Павла]] (1844), [[Ротонда Моста|ротонду Моста]] (1860) і нині зруйнований [[Королівська опера (Валетта)|Королівський оперний театр]] (1866).<ref name="culturemalta">{{Cite web|title=Architecture in Malta under the British|url=http://www.culturemalta.org/48/10/Architecture-in-Malta-under-the-British|website=culturemalta.org|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151007210825/http://www.culturemalta.org/48/10/Architecture-in-Malta-under-the-British|archivedate= |
}}</ref> Однак неокласична архітектура стала популярною на Мальті лише після [[Коронна колонія Мальта|встановлення британського панування]] на початку 19 століття. У 1814 році неокласичний [[портик]], прикрашений британським гербом, був доданий до будівлі [[Головна Гвардія (будівля)|Головної гвардії]], щоб служити символом Британської Мальти. Інші неокласичні будівлі XIX століття, включаючи [[Пам'ятник серу Олександру Боллу (Валлетта)|пам'ятник серу Олександру Боллу]] (1810), [[Вілла Бігі|Королівській військово-морський госпіталь Бігі]] ([[Калкара]]) (1832), [[Собор Святого Павла (Валлетта)|собор Святого Павла]] (1844), [[Ротонда Моста|ротонду Моста]] (1860) і нині зруйнований [[Королівська опера (Валетта)|Королівський оперний театр]] (1866).<ref name="culturemalta">{{Cite web|title=Architecture in Malta under the British|url=http://www.culturemalta.org/48/10/Architecture-in-Malta-under-the-British|website=culturemalta.org|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151007210825/http://www.culturemalta.org/48/10/Architecture-in-Malta-under-the-British|archivedate=2015-10-07}}</ref> |
||
У 20-му столітті було побудовано небагато будівель у неокласичному стилі, як-от музей «Domvs Romana» (1922)<ref>{{Cite web|title=Domvs Romana|url=http://heritagemalta.org/museums-sites/domvs-romana/|website=[[Heritage Malta]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150105055519/http://heritagemalta.org/museums-sites/domvs-romana/|archivedate= |
У 20-му столітті було побудовано небагато будівель у неокласичному стилі, як-от музей «Domvs Romana» (1922)<ref>{{Cite web|title=Domvs Romana|url=http://heritagemalta.org/museums-sites/domvs-romana/|website=[[Heritage Malta]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150105055519/http://heritagemalta.org/museums-sites/domvs-romana/|archivedate=2015-01-05}}</ref> і [[Будівля Суду (Валлетта)|будівля Суду]] у Валлетті (1965–71).<ref>{{Cite web|title=The Courts|url=http://www.judiciarymalta.gov.mt/the-courts|website=The Judiciary – Malta|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150106133921/http://judiciarymalta.gov.mt/the-courts|archivedate=2015-01-06}}</ref> |
||
* [[Ла Борса (Валлетта)|Ла Борса]] (Валлетта) |
* [[Ла Борса (Валлетта)|Ла Борса]] (Валлетта) |
||
| Рядок 124: | Рядок 124: | ||
* [[Церква Св. Марії (Аттард)|Церква Св. Марії]] ([[Аттард]]) |
* [[Церква Св. Марії (Аттард)|Церква Св. Марії]] ([[Аттард]]) |
||
* [[Церква Св. Марії (Біркіркара)|Церква Св. Марії]] ([[Біркіркара]]) |
* [[Церква Св. Марії (Біркіркара)|Церква Св. Марії]] ([[Біркіркара]]) |
||
* [[ |
* [[Церква Святої Катерини (Зейтун)|Стара Церква св. Катерини]] ([[Зейтун (Мальта)|Зейтун]]) |
||
* [[Санктуарій Богоматері з Меллихи]] |
* [[Санктуарій Богоматері з Меллихи]] |
||
* [[Замок Вердала]] |
* [[Замок Вердала]] |
||
| Рядок 148: | Рядок 148: | ||
Файл:Art_Deco_House_in_Gzira.jpg|альт=Private residence of Joseph Colombo in Triq d'Argens (Gżira), 1936. The traditional townhouse had been reinterpreted in a modernist style making use of strong geometric motifs.|Приватна резиденція [[Джозеф Коломбо|Джозефа Коломбо]] в Трік д'Аргенс (Гзіра), 1936 р. Традиційний міський будинок було переосмислено в модерністському стилі з використанням геометричних мотивів. |
Файл:Art_Deco_House_in_Gzira.jpg|альт=Private residence of Joseph Colombo in Triq d'Argens (Gżira), 1936. The traditional townhouse had been reinterpreted in a modernist style making use of strong geometric motifs.|Приватна резиденція [[Джозеф Коломбо|Джозефа Коломбо]] в Трік д'Аргенс (Гзіра), 1936 р. Традиційний міський будинок було переосмислено в модерністському стилі з використанням геометричних мотивів. |
||
Файл:Malta_-_Floriana_-_Vjal_il-Re_Dwardu_VII_-_MCP_car_park+Malta_Memorial+Hotel_Phoenicia_01_ies.jpg|альт=Hotel Phoenicia in Floriana, by William Binnie, 1936-39| [[Готель Фінікія (Мальта)|Готель Фінікія]] у[[Флоріана|Флоріані]], [[Вільям Бінні]], 1936-39 |
Файл:Malta_-_Floriana_-_Vjal_il-Re_Dwardu_VII_-_MCP_car_park+Malta_Memorial+Hotel_Phoenicia_01_ies.jpg|альт=Hotel Phoenicia in Floriana, by William Binnie, 1936-39| [[Готель Фінікія (Мальта)|Готель Фінікія]] у[[Флоріана|Флоріані]], [[Вільям Бінні]], 1936-39 |
||
Файл:Gżira,_Muscat_Motors_(central_view).jpg|альт=Muscats Motors in Gżira by Joseph Colombo, 1945, Streamline Moderne style| [[Muscats Motors]] у [[Гзіра|Гзірі]],[[Джозеф Коломбо]], 1945 рік, стиль [[ |
Файл:Gżira,_Muscat_Motors_(central_view).jpg|альт=Muscats Motors in Gżira by Joseph Colombo, 1945, Streamline Moderne style| [[Muscats Motors]] у [[Гзіра|Гзірі]],[[Джозеф Коломбо]], 1945 рік, стиль [[стримлайн]] |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
Поточна версія на 09:34, 19 березня 2024
Мальтійська архітектура бере свій початок ще в доісторичний період, і деякі з найдавніших окремо стоячих споруд на Землі — ряд мегалітичних храмів — можна знайти на Мальті.[1] Острови були колонізовані фінікійцями, пізніше римлянами, які заснували міста Меліта та Гаулос. Хоча це і були великі поселення і, як відомо, мали численні храми, церкви та палаци, мало що збереглося, окрім деяких архітектурних фрагментів.[2]
Після падіння Західної Римської імперії Мальта перейшла до Візантійської імперії, до захоплення арабами у 870 році. Практично не збереглося жодного зразка візантійської чи арабської архітектури, хоча араби залишили значний вплив на народну мальтійську архітектуру, яка залишалася популярною в наступні століття. У 1091 році Мальта стала частиною графства, а пізніше Сицилійського королівства, тому на острові були представлені нормандська архітектура та інші європейські стилі. Збереглося відносно небагато зразків середньовічної архітектури, включаючи кілька будівель у Мдіні та Цитаделлі, а також кілька каплиць у сільській місцевості Мальти.[3]
Мальтійська архітектура зазнала найбільшого розквіту під владою Ордену Святого Іоанна з 1530 по 1798 рік. Госпітальєри принесли на Мальту архітектуру епохи Відродження в середині 16 століття, а стиль бароко став популярним приблизно через століття. Протягом двох з половиною століть правління госпітальєрів були засновані нові поселення (зокрема, столиця Валлетта) і побудовано багато церков, палаців і громадських будівель. Орденом також зведено бастіонні укріплення навколо головних міст, окрім ряду прибережних і внутрішніх оборонних споруд.[4]
Ставши частиною Британської імперії у 1800 році, Мальта отримала нові архітектурні стилі, такі як неокласичний та неоготичний, ці стилі були переважними в архітектурі Мальти 19 століття.[5] Для першої половині 20 століття характерні стилі модерн, ар-деко, італійський футуризм, раціоналізм і модернізм.[6]
Мальта пережила будівельний бум після Другої світової війни, який посилився після здобуття незалежності в 1964 році Модерністичний стиль залишався популярним, проте з'явились будівлі у критичному регіоналізмі.
Храми Джгантія (2 храми) були включені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО в 1980 році[7] У 1992 році Комітет ЮНЕСКО розширив існуючий список, включивши в нього 5 ще інших мегалітичних храмів. Це храми Хаджар-Кім (Кренді), Мнайдра (Кренді), Ta' Хаджрат (Mджарр), Скорби (Зеббіе) та Таршіен (Taршіен).[7] Нині об'єктами управляє Мальтійська спадщина, а право власності на навколишні землі залежить від об'єкта.[8][9]
Окрім названих вище храмів, на Мальті є й інші мегалітичні храми, які не включені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Domvs Romana (лат. «римський дім») — це зруйнований будинок римської доби, розташований на кордоні між Мдіною та Рабатом, Мальта. Він був побудований в 1 столітті до нашої ери як аристократичний міський будинок (домус) у римському місті Меліта.
 | Цей розділ потребує доповнення. |
| Цей розділ потребує доповнення. |
-
Палаццо Фальсон(1495) -
-
-
-
Нічний вид з висоти пташиного польоту на Цитаделлу у 2017 році, на якому видно бастіони часів госпітальєрів
Мальтійське бароко — це форма барокової архітектури, яка розвинулась на Мальті в 17-18 століттях, коли острови перебували під владою ордена Святого Іоанна. Вважається, що стиль бароко на Мальті на початку 17 століття був використаний болонським інженером Бонтадіно де Бонтадіні під час будівництва Віньякурського акведука. Стиль став популярним у середині або наприкінці 17 століття, а свого піка досяг у 18 столітті, коли були побудовані монументальні барокові споруди, такі як Оберж-де-Кастій.
Стиль бароко почав замінюватися неокласичною архітектурою та іншими стилями на початку 19 століття, коли Мальта була під владою Великобританії. Попри цебагато церков продовжували будувати в стилі бароко протягом 19 і 20 століть, і меншою мірою у 21 столітті.[10]
- Будинок Адміралтейства (Валлетта)
- Палаццо Наскіаро (Наксар)
- Корте Капітанале, Мдіна (французьке бароко)
- Палац Вілена, Мдіна (французьке бароко)
- Банка Гурателе (Мдіна)
Неокласична архітектура була представлена на Мальті наприкінці 18 століття, в останні роки правління госпітальєрів. До ранніх прикладів належать Національна бібліотека (1786),[11] арка Де Рохана (1798)[12] і ворота Хомпеш (1801).[13] Однак неокласична архітектура стала популярною на Мальті лише після встановлення британського панування на початку 19 століття. У 1814 році неокласичний портик, прикрашений британським гербом, був доданий до будівлі Головної гвардії, щоб служити символом Британської Мальти. Інші неокласичні будівлі XIX століття, включаючи пам'ятник серу Олександру Боллу (1810), Королівській військово-морський госпіталь Бігі (Калкара) (1832), собор Святого Павла (1844), ротонду Моста (1860) і нині зруйнований Королівський оперний театр (1866).[14]
У 20-му столітті було побудовано небагато будівель у неокласичному стилі, як-от музей «Domvs Romana» (1922)[15] і будівля Суду у Валлетті (1965–71).[16]
- Ла Борса (Валлетта)
- Каплиця леді Рейчел Гамільтон-Гордон, цвинтар Та'Браксія
- Церква Святої Венери (Санта-Венера)
- Базиліка Діви Марії Та'Піну (Гоцо)
- Цвинтар Аддолората
- Палаццо-Феррерія
- Батарея Сліма-Пойнт
- Вілла Св. Ігнатія
- Церква кармелітів
- Церква Св. Трійці (Сліма)
- Каплиця леді Рейчел Гамільтон-Гордон
- Церква Богоматері з Лорето
- Церква Св. Каєтана (Хамрун)
- Зал Роберта Самута
- Шотландська церква Св. Андрія
- Каса Ґурґіон
- Палац Грегоріо Бонічі (Валлетта)
- Стара будівля Університету (Валлетта)
- Церква Пресвятої Богородиці (Заббар)
- Церква Св. Марії (Аттард)
- Церква Св. Марії (Біркіркара)
- Стара Церква св. Катерини (Зейтун)
- Санктуарій Богоматері з Меллихи
- Замок Вердала
- Турецьке військове кладовище Емануеля Луіджі Галіції (1830—1907)
- Вілла Альгамбра (Сліма), Емануель Луіджі Галіціа (1830—1907)
- Казино Нотабіль (Саккайя) Вебстер Полсон (архітектура Боз-ар), 1888 р.
| Цей розділ потребує доповнення. |
-
-
Баллута Білдінгз, Джузеппе Псайла, 1928 рік -
-
Приватна резиденція Джозефа Коломбо в Трік д'Аргенс (Гзіра), 1936 р. Традиційний міський будинок було переосмислено в модерністському стилі з використанням геометричних мотивів. -
-
.jpg)
-
-
Будівля Морської Мальти, Мортімер і де Джорджіо, 1949 рік -
Будинок Rediffusion, Кармело Фалцон, 1958 рік -
Дж. Ф. Абела молодший коледж, Віктора Анастазі, 1962-66 -
«Четверта брама Валлетти», Альзіро Бергонзо, 1964-65 -
.jpg)
_01_ies.jpg)
- Ліфт Барракка Архітектор: Architecture Project Valletta
- Центр творчості у Бастіоні св. Якова Архітектор: Річард Інгленд
- DB House Архітектор: Forward Architects
- Громадські вбиральні на Стрейт Стріт Архітектор: Chris Briffa Architects
- Будинок чотирьох вітрів (Банк Валлетти, офіс голови) Архітектор: DeMicoli & Associates Architects
- Нова будівля парламенту Архітектор: Ренцо Піано
-
-
Ліфт Барракка від Architecture Project Valletta -
Центр творчості у Бастіоні св. Якова,Річард Інгленд -
-
.jpeg)
_01_ies.jpg)
- Джованні Аттард (бл. 1570—1636)
- Джованні Барбара (1642—1728)
- Андреа Беллі (1703—1772)
- Джузеппе Бонавіа (1821—1885)
- Джузеппе Бонічі (1707—1779)
- Антоніо Качіа (1739—1813)
- Доменіко Качіа (бл. 1690—1761)
- Мікеле Качіа (1760—1839)
- Джироламо Кассар (бл. 1520– бл. 1592)
- Вітторіо Кассар (бл. 1550– бл. 1609)
- Цезар Кастеллані (помер 1905)
- Джузе Дамато (1886—1963)
- Тумас Дінґлі (1591—1666)
- Сальватор Еллул (1891—1961)
- Річард Інгленд (нар. 1937)
- Антоніо Фальсон (16 століття)
- Лоренцо Гафа (1639—1703)
- Емануель Луіджі Галіціа (1830—1907)
- Карло Гімах (1651—1730)
- Джорджіо Грогне де Вассе (1774—1862)
- Джозеф Г. Хантінгфорд (1926—1994)
- Джузеппе Псайла (1891—1960)
- Джорджіо Пуллічіно (1779—1851)
- Джорджіо Костянтіно Схінас (1834—1894)
- Джозеф М. Спітері (1934—2013)
- Андреа Вассалло (1856—1928)
- Густаво Р. Вінченті (1888—1974)
- Франческо Зерафа (1679—1758)
- ↑ Ellul, Michael (1989). L-identita` kulturali ta' Malta : kungress nazzjonali, 13-15 ta' April 1989. У T. Cortis (ред.). L-arkitettura : xhieda ta' l-identita' nazzjonali (PDF) (мальт.). Valletta: Department of Information. с. 93-116.
- ↑ Galea, R. V. (1954). Architecture in Malta (PDF). Scientia. 8 (3): 99—107. Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2016.
- ↑ Galea, R. V. (1954). Architecture in Malta (PDF). Scientia. 8 (3): 99—107. Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2016.
- ↑ Galea, R. V. (1954). Architecture in Malta (Continued) (PDF). Scientia. 8 (4): 148—160. Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2016.
- ↑ Galea, R. V. (1954). Architecture in Malta (Continued) (PDF). Scientia. 8 (4): 148—160. Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2016.
- ↑ Said, Edward. The Architecture of Gustavo R. Vincenti (1888-1974) (PDF). The Architect. Media Today: 18—19. Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2018.
- ↑ а б Megalithic Temples of Malta. Процитовано 16 вересня 2008.
- ↑ Malta Temples and The OTS Foundation. Otsf.org. Процитовано 22 липня 2009.
- ↑ David Trump et al., Malta Before History (2004: Miranda Publishers)
- ↑ Conference proceedings (PDF). susanklaiber.files.wordpress.com. 2018. Процитовано 23 вересня 2019.
- ↑ Bibliotheca (PDF). National Inventory of the Cultural Property of the Maltese Islands. 28 грудня 2012. Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2015.
- ↑ Rohan Gate, Żebbuġ. Times of Malta. 11 грудня 2012. Архів оригіналу за 4 грудня 2015.
- ↑ Bötig, Klaus (2011). Malta, Gozo. Con atlante stradale (італ.). EDT srl. с. 54. ISBN 9788860407818.
- ↑ Architecture in Malta under the British. culturemalta.org. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015.
- ↑ Domvs Romana. Heritage Malta. Архів оригіналу за 5 січня 2015.
- ↑ The Courts. The Judiciary – Malta. Архів оригіналу за 6 січня 2015.
- ↑ Gozo Museum given go ahead to be housed in "modernist" building. 3 травня 2018.
