Редагування Перша книга Макавеїв (розділ)

== Зміст ==
За часів панування над Юдеєю [[Антіох IV|Антіоха IV Епіфана]], басилевса [[Держава Селевкідів|Держави Селевкідів]], проводилась жорстка політика [[Елліністичний період|еллінізації]] (поширення грецької мови, релігії та культури) щодо єврейського населення Юдеї. Ключовим елементом такої політики було прагнення спонукати або змусити євреїв відмовитися від особливостей своєї віри і ввести в Юдею грецьку культуру і [[Давньогрецька міфологія|релігію]]. У 167&nbsp;р. до н.&nbsp;е. Антіох перетворив [[Єрусалимський храм]] в святилище [[Зевс]]а Олімпійського. Апогеєм гонінь на юдаїзм стали язичницькі жертвоприношення у головній єврейської святині&nbsp;— [[Єрусалимський храм|Єрусалимському храмі]]. Ображене релігійне почуття юдеїв викликало вибух обурення в їх середовищі, який вилився в озброєне повстання у 166 році до н.&nbsp;е. Початком повстання стало вбивство [[Маттафія Хасмоней|Маттафією]] у його місці поселення&nbsp;— [[Модіїн]]і єврея, який приніс жертву на вівтарі, побудованому греками. І коли один з них хотів все-таки зробити язичницьке жертвоприношення, Маттафія убив відступника, який мав виконати наказ, так само як і сирійського чиновника. A потім звернувся до жителів Модііна зі словами: «Нехай прийдуть всі, хто люблять справедливість і право і підуть за мною». Після цього Маттафія з родиною втік у гори і незабаром об'єднав і очолив повстанські загони, які раніше діяли в Юдеї та південній Самарії. Священик Маттафія, що встав на чолі повсталих, заважав діяльності царської адміністрації, здійснював напади на сусідні місцевості, руйнуючи поганські вівтарі, караючи відступників від віри предків і євреїв лояльних новій політиці. Маттафія незабаром помер, але його дії призвели до втрати сирійського адміністративного контролю в Юдеї. Після його смерті у 167 році до н.&nbsp;е. керівництво повстанцями перебрав на себе його син [[Юда Маккавей]]. У той час коли [[Антіох IV]] вів війну на сході своєї імперії Маккавеям вдалося розбити невеликі військові угрупування селевкідів у битвах при Еммаусі та Бет-Сурі. У битві при Елаза між повстанцями та сирійськими військами у березні 160&nbsp;р. до н.&nbsp;е. гине Юда Маккавей і повстанці отримують поразку від переважаючої сили противника. Після загибелі Юди його брат [[Йонатан Хасмоней|Йонатан]] очолив повстання. Він зумів скористатися розбіжностями в імперії Селевкідів між претендентами на престол. Балансуючи між [[Деметрій I Сотер|Деметрієм I Сотером]] і [[Александр I Балас|Александром I Баласом]], а згодом між [[Деметрій II Нікатор|Деметрієм II Нікатором]] і [[Діодот Трифон|Діодотом Трифоном]], Йонатан став первосвящеником і правителем [[Юдея|Юдеї]]. Його наступником стає його син [[Йоханан Гіркан]].

Зміст визвольної боротьби Макавеїв викладено виразом [[Симон Хасмоней|Симона Хасмонея]]:
<div style="background-color:#eee9d9;">«Ані землі чужої ми не захопили, ані добра чужого ми не забрали, лише спадщину батьків наших, що колись була несправедливо забрана нашими ворогами. Ми при слушній нагоді відібрали назад спадщину батьків наших.»<ref>{{Cite web |url=http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=mak1#r15 |title=1 Мк.15:33-34. |accessdate=14 січня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120830040331/http://bibliya.in.ua/index.php/site/knyha?k=mak1#r15 |archivedate=30 серпня 2012 |deadurl=yes }}</ref></blockquote></div>