Редагування Markdown

{{Infobox file format
| name                   = Markdown
| icon                   =
| logo                   = [[Файл:Markdown-mark.svg]]
| screenshot             =
| caption                =
| extension              = .md, .markdown
| mime                   = text/markdown
| type code              =
| uniform type           = net.daringfireball.markdown
| magic                  =
| owner                  = {{не перекладено|Джон Грубер|||John Gruber}}
| licence                = [[Ліцензія BSD]]
| released               = {{Дата релізу та вік|2004|3|19}}
| latest release version = 1.0.1
| latest release date    = {{Дата релізу та вік|2004|12|17}}
| genre                  = [[Мова розмітки даних]]
| container for          =
| contained by           =
| extended from          =
| extended to            = [[MultiMarkdown]], [[#Markdown Extra|Markdown Extra]], CommonMark
| standard               =
| url                    = {{url|http://daringfireball.net/projects/markdown/}}
}}

'''Markdown''' — полегшена [[мова розмітки даних]], яку створено з ухилом на [[прочитність]] та зручність у публікації з подальшим перетворенням її на ''structurally valid'' [[XHTML]] або [[HTML]]. Чимало ідей для мови позичено з існуючих домовленостей у розмітці [[Текстові дані|тексту]] в [[Електронна пошта|електронних листах]]. Першу реалізацію ''Markdown'' написано Грубером на ''[[Perl]]'', але з часом з'явились багато реалізацій від сторонніх розробників (див. [[#Реалізації Markdown|нижче]]). Реалізація на ''Perl'' розповсюджується за [[Ліцензія BSD|ліцензією BSD]]. Реалізації ''Markdown'' різними [[Мова програмування|мовами програмування]] включені (або наявні як [[плаґін]]и) у численні [[Система керування вмістом|системи керування вмістом]].

Такі сайти, як ''[[GitHub]]'', ''[[Reddit]]'' та ''[[Stack Overflow]]'' використовують ''Markdown'' для полегшення обговорень між користувачами<ref>{{Cite web|назва=GitHub Flavored Markdown|url=https://help.github.com/articles/github-flavored-markdown|видавець=[[GitHub]]|дата-доступу=29 березня 2013|archive-date=5 лютого 2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190205015447/https://help.github.com/articles/github-flavored-markdown/}}</ref><ref>{{Cite web|назва=Приклад Markdown у Reddit. Або, іншими словами, як зробити гламурне форматування ваших коментарів|url=http://www.reddit.com/r/reddit.com/comments/6ewgt/reddit_markdown_primer_or_how_do_you_do_all_that/|видавець=[[Reddit]]|url-архіву=https://www.webcitation.org/6JB0tFBun?url=http://www.reddit.com/r/reddit.com/comments/6ewgt/reddit_markdown_primer_or_how_do_you_do_all_that/|дата-архіву=27 серпня 2013|мертвий-url=no|дата-доступу=29 березня 2013}}</ref><ref>{{Cite web|назва=Допомога з Markdown|url=http://stackoverflow.com/editing-help|видавець=[[Stack Overflow]]|url-архіву=https://www.webcitation.org/6JB0uAaNQ?url=http://stackoverflow.com/editing-help|дата-архіву=27 серпня 2013|мертвий-url=no|дата-доступу=29 березня 2013}}</ref>.

== Історія ==
Markdown передували існуючі способи розмітки [[Текстові дані|простого тексту]], прийняті для [[E-mail|електронної пошти]] та постів [[Usenet]],<ref name="ArsTechnica2014">{{cite news |last=Gilbertson |date=October 5, 2014 |first=Scott |title=Markdown throwdown: What happens when FOSS software gets corporate backing? |url=https://arstechnica.com/information-technology/2014/10/markdown-throwdown-what-happens-when-foss-software-gets-corporate-backing/ |work=[[Ars Technica]] |access-date=June 14, 2017 |archive-date=November 14, 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201114231130/https://arstechnica.com/information-technology/2014/10/markdown-throwdown-what-happens-when-foss-software-gets-corporate-backing/ |url-status=live |quote=[[CommonMark]] fork could end up better for users... but original creators seem to disagree.}}</ref> реалізовані у мовах розмітки {{нп|setext}} ({{Circa|1992}}), [[Textile]] (бл. 2002), та [[reStructuredText]] (бл. 2002).<ref name="philosophy" />

У 2002 році [[Аарон Шварц]] створив [[atx (мова розмітки)|atx]] та називав її &laquo;справжнім структурованим текстовим форматом&raquo; ({{lang-en|the true structured text format}}). Грубер створив мову розмітки Markdown у 2004, а Аарон Шварц був його &laquo;лакмусовим папірцем&raquo;<ref name="Gruber">{{Cite tweet |user=gruber |number=741989829173510145 |title=I should write about it, but it’s painful. More or less: Aaron was my sounding board, my muse.}}</ref>{{efn|В оригіналі&nbsp;&mdash; sounding board}}. Метою мови було дати людям формат тексту, який "легко читається і легко пишеться, з можливістю перетворення у валідний [[XHTML]] (або [[HTML]])"<ref name="md">Markdown 1.0.1 readme source code {{cite web|url=http://daringfireball.net/projects/markdown/ |title=Daring Fireball – Markdown |date=2004-12-17 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20040402182332/http://daringfireball.net/projects/markdown/ |archive-date=2004-04-02 }}</ref>.

Ключовим принципом дизайну Markdown була ''читабельність'', збереження можливості читати текст як є, і щоб він при цьому не виглядав як розмічений тегами або іншими інструкціями форматування,<ref name="philosophy">{{cite web|url=http://daringfireball.net/projects/markdown/syntax#philosophy|title=Daring Fireball – Markdown – Syntax|date=2013-06-13 }}</ref> Однак читабельність підкреслюється понад усе. Документ, відформатований у Markdown, повинен публікуватися як є, як звичайний текст, без ознак того, що він був розмічений тегами або інструкціями форматування. Хоча на синтаксис Markdown вплинуло кілька існуючих фільтрів перетворення тексту в HTML, зокрема Setext, atx, Textile, reStructuredText, Grutatext<ref name="grutatext">{{Cite web |title=Un naufragio personal: The Grutatxt markup |url=https://triptico.com/docs/grutatxt_markup.html |access-date=2022-06-30 |website=triptico.com }}</ref>, and EtText<ref>{{Cite web |title=EtText: Documentation: Using EtText |url=http://ettext.taint.org/doc/ettext.html |access-date=2022-06-30 |website=ettext.taint.org}}</ref> — єдиним найбільшим джерелом натхнення для синтаксису Markdown є формат звичайної електронної пошти"}}, на відміну від відформатованого за допомогою «важчих» [[мова розмітки|мов розмітки]] тексту, таких як [[RTF]], HTML або навіть [[вікірозмітка]] (кожна з яких має очевидні вбудовані теги та інструкції з форматування, які можуть зробити текст складнішим для читання).

Грубер написав скрипт на [[Perl]], {{code|Markdown.pl}}, що конвертує текст з розміткою Markdown у [[XML#Коректність_XML-документів|валідний]] XHTML чи HTML и замінює кутові дужки ({{code|<}}, {{code|>}}) та [[амперсанд]]и ({{code|&}}) на відповідні їм [[Список позначень символів у XML та HTML|символьні сутності]]. Він може працювати і як самостійний скрипт, і як плагін для {{нп|Blosxom}} і як фільтр для {{нп|BBEdit}}.<ref name="md" />

== Приклади синтаксису ==
Цей опис не є вичерпним переліком синтаксису Markdown, та у багатьох випадках для досягнення певного ефекту існує декілька стилів синтаксису<ref>{{Cite web|url=http://daringfireball.net/projects/markdown/syntax|назва=Повний синтаксис Markdown|accessdate=7 квітня 2013|archive-date=22 лютого 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20110222052002/http://daringfireball.net/projects/markdown/syntax}}</ref>. Літери, які Markdown однозначно визначає як команди форматування, можуть бути екрановані [[Обернена коса риска|бекслешем]]; наприклад, вираз <code>'\*'</code> виведе зірочку, а не означатиме початку проміжку виділеного тексту. Також Markdown не перетворює текст із «сирим» [[XHTML]]-елементом блокового рівня. Це дозволяє включати секції XHTML у джерело Markdown документа, обернувши їх в XHTML теги блокового рівня.

=== Заголовки ===
[[HTML]]-заголовки створюються розміщенням кількох [[Знак решітки|символів решітки]] перед текстом заголовка відповідно до бажаного рівня (HTML підтримує 6 рівнів заголовіків), наприклад:

<syntaxhighlight lang="markdown">
 # заголовок першого рівня

 #### заголовок четвертого рівня
</syntaxhighlight>

Перші два рівні заголовків також мають альтернативний синтаксис:

<syntaxhighlight lang="markdown">
Заголовок першого рівня
=======================

Заголовок другого рівня
-----------------------
</syntaxhighlight>

=== Параграфи ===
Параграф є одним чи декількома послідовними рядками тексту, які розділяються одним чи декількома порожніми рядками. Звичайні параграфи не повинні мати відступи або табуляцію:

<syntaxhighlight lang="markdown">Це параграф. Він містить два речення.

Це інший параграф. Він також містить два речення.</syntaxhighlight>

=== Список ===
<syntaxhighlight lang="markdown">
 * Пункт в маркованому (ненумерованому) списку
     * Підпункт, відділений 4 пробілами
 * Інший пункт в маркованому списку

 1. Пункт в нумерованому списку
     1.1. Підпункт, відділений 4 пробілами
 2. Інший пункт в нумерованому списку
</syntaxhighlight>

=== Виділений текст ===
<syntaxhighlight lang="markdown">
 *emphasis* або _emphasis_ (тобто нахил)

 **сильне виділення** або __сильне виділення__ (тобто напівжирний)
</syntaxhighlight>

=== Код ===
Для включення коду (відформатованого в [[моноширинний шрифт]]), ви можете або оточити вбудований код зворотніми лапками (<code>`</code>), наприклад, <code>`деякий код`</code>, або відділити декілька рядків коду щонайменше чотирма пробілами, як тут:
<syntaxhighlight lang="markdown">
    перший рядок коду
    другий рядок коду
    третій рядок коду
</syntaxhighlight>
Останній варіант за допомогою пробілів дозволяє зберігати і показувати синтаксис Markdown.

=== Кінець рядка ===
Якщо ви хочете вставити закінчення рядка Markdown, закінчіть рядок з щонайменше двома пробілами.

Наприклад:
<syntaxhighlight lang="markdown">
 def show_results space space
 end
</syntaxhighlight>

Результат:
<syntaxhighlight lang="markdown">
 def show_results
 end
</syntaxhighlight>

Ви також можете використати два порожніх рядки, наприклад:
<syntaxhighlight lang="markdown">
 sentence A
 
 sentence B
</syntaxhighlight>

Результат:
<syntaxhighlight lang="markdown">
 sentence A
 sentence B
</syntaxhighlight>

=== Цитати ===
<syntaxhighlight lang="markdown">
 > "Весь цей абзац тексту буде поміщений у HTML blockquote елемент.
 Blockquote елементи змінюються в залежності від потреби/пристрою виводу.
 Ви можете обернути довільний текст за власним смаком, та воно перетвориться
 на єдиний blockquote елемент."
</syntaxhighlight>

Приклад вище перетвориться на такий HTML:
<syntaxhighlight lang="html4strict">
<blockquote><p>Весь цей абзац тексту буде поміщений у HTML blockquote елемент.
 Blockquote елементи змінюються в залежності від потреби/пристрою виводу.
 Ви можете обернути довільний текст за власним смаком, та воно перетвориться
 на єдиний blockquote елемент.</p></blockquote>
</syntaxhighlight>

=== Зовнішні посилання ===
Посилання можуть бути вбудованими:
<syntaxhighlight lang="markdown">
 [текст посилання](адреса посилання)
</syntaxhighlight>
Наприклад: <code>[Markdown](<nowiki>http://en.wikipedia.com/wiki/Markdown</nowiki>)</code>

Також посилання можуть бути розміщені у примітках поза параграфом, наприклад:
<syntaxhighlight lang="markdown">
 [текст посилання][linkref]
</syntaxhighlight>

створить посилання, якщо додати примітку (як показано нижче) поза параграфом (або в кінці документу):
<syntaxhighlight lang="markdown">
 [linkref]: link.address.here "link title here"
</syntaxhighlight>

=== Зображення ===
Зображення мають схожий із посиланнями синтаксис з попереднім знаком оклику.
<syntaxhighlight lang="markdown">
![Alt text](/path/to/img.jpg)
</syntaxhighlight>

Або:
<syntaxhighlight lang="markdown">
![Alt text](/path/to/img.jpg "Optional title")
</syntaxhighlight>

Як і посилання, зображення також мають примітковий стиль синтаксису
<syntaxhighlight lang="markdown">
[Alt text][id]
</syntaxhighlight>

з пізнім посиланням в документі, яке визначає URL розміщення.
<syntaxhighlight lang="markdown">
 [id]: url/to/image "Optional title attribute"
</syntaxhighlight>

=== Горизонтальні лінії ===
Горизонтальні лінії задаються розміщенням трьох або більшим дефісів, зірочок, або підкресленням в рядку самостійно. Ви можете використовувати пробіли між дефісами чи зірочками. Кожен з наведених нижче рядків створить горизонтальну лінію:
<syntaxhighlight lang="markdown">
 * * *
 ***
 *****
 - - -
 ---------------------------------------
</syntaxhighlight>

== Редактори ==
Хоча Markdown є полегшеною мовою розмітки яку легко читати та редагувати звичайними текстовими редакторами, існують спеціально розроблені редактори, які дозволяють попередньо переглядати зі стилями. Є безліч таких редакторів, які наявні для всіх основних платформ. Існує плаґін [[Підсвітка синтаксису|підсвітки синтаксису]] для Markdown, вбудований у [[gedit]] та [[Vim]]. Текстовий редактор [[Atom (текстовий редактор)|Atom]] має підсвітку синтаксису Markdown, є також можливість легко встановлювати пакунки для розширення функціоналу мови: наприклад, пакунок ''markdown-preview-plus'' дозволяє відтворювати також синтаксис [[LaTeX]], а ''markdown-writer'' допомагає з форматуванням списків, таблиць тощо.


Markdown із LaTeX також використовуються в [[IPython]]-записниках в ''Jupyter'' та ''Google Colaboratory'' для форматування тексту. Ці вебоболонки для IPython можуть використовуватись як текстові редактори, оскільки там є можливість створювати блоки тексту окремо від блоків коду та можливість завантажувати сторінку, наприклад, у [[PDF]]. <ref>{{Cite web|title=Project Jupyter|url=https://www.jupyter.org/|website=www.jupyter.org|accessdate=2021-01-30|archive-date=30 січня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210130105113/https://jupyter.org/}}</ref><ref>{{Cite web|title=Google Colaboratory|url=https://colab.research.google.com/notebooks/intro.ipynb|website=colab.research.google.com|accessdate=2021-01-30|language=uk|archive-date=2 лютого 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210202044737/https://colab.research.google.com/notebooks/intro.ipynb}}</ref>

== Реалізації ==
Реалізації Markdown існують для багатьох різних фреймворків, платформ та мов.
* Система документації джерельних текстів [[Doxygen]] підтримує Markdown з додатковими можливостями{{Fact|дата=березень 2013}}.
* [[RStudio]], IDE для [[R (мова програмування)|R]] підтримує [[C++]] {{не перекладено|Обгортка функції|обгортку функцій||Wrapper function}} для реалізації markdown [[Sundown]]<ref>{{Cite web |url=https://github.com/rstudio/rstudio/blob/master/src/cpp/core/markdown/Markdown.cpp |title=Архівована копія |accessdate=7 квітня 2013 |archive-date=26 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170726011514/https://github.com/rstudio/rstudio/blob/master/src/cpp/core/markdown/Markdown.cpp }}</ref>.
* [[IntelliJ IDEA]], IDE для [[Java (мова програмування)|Java]], містить плаґін для підтримки Markdown<ref>{{Cite web|url=http://plugins.jetbrains.com/plugin?id=5970}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://github.com/nicoulaj/idea-markdown|title=Архівована копія|accessdate=7 квітня 2013|archive-date=10 вересня 2013|archive-url=https://web.archive.org/web/20130910015609/https://github.com/nicoulaj/idea-markdown}}</ref>.
* Існують формат і програма [[MultiMarkdown]] з ширшим синтаксисом та можливостями експорту, ніж в традиційній Markdown.

Існує багато іншого [[Відкрите програмне забезпечення|відкритого програмного забезпечення]] реалізації Markdown, доступного в мережі.

=== Markdown Extra ===
Markdown Extra - це [[легка мова розмітки]] на основі Markdown реалізована в [[PHP]] (початково), [[Python]] та [[Ruby]]. Вона містить функції недоступні в звичайному синтаксисі Markdown. Markdown Extra підтримується [[Система керування вмістом|системами керування вмістом]], наприклад [[Drupal]],<ref>{{Cite web |url=https://drupal.org/project/markdowneditor |title=Markdown editor for BUEditor |accessdate=24 лютого 2017 |archive-date=17 вересня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200917172201/https://www.drupal.org/project/markdowneditor }}</ref> [[TYPO3]]<ref>{{Cite web |url=http://typo3.org/extensions/repository/view/markdown_content |title=Markdown for TYPO3 |accessdate=24 лютого 2017 |archive-date=14 вересня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140914194807/http://typo3.org/extensions/repository/view/markdown_content }}</ref> та [[MediaWiki]].<ref>{{Cite web |url=http://www.mediawiki.org/wiki/Extension:MarkdownExtraParser |title=MarkdownExtraParser for MediaWiki |accessdate=24 лютого 2017 |archive-date=13 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170713053525/https://www.mediawiki.org/wiki/Extension:MarkdownExtraParser }}</ref>

Додає наступні функції до Markdown:
* Markdown всередині блоків [[HTML]]
* Елементи з атрибутами id/class
* "обгороджені" блоки коду ({{lang-en|Fenced code blocks}})
* Таблиці<ref>{{Cite web |url=http://michelf.com/projects/php-markdown/extra/#table |title=PHP Markdown Extra - Tables |accessdate=24 лютого 2017 |archive-date=1 липня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120701133754/http://michelf.com/projects/php-markdown/extra/#table }}</ref>
* Списки означень (dl)
* Зноски
* Абревіатури

== Див. також ==
* [[Розширення Markdown]]
* [[Org-mode]] має подібну полегшену розмітку.
* [[txt2tags]], інша полегшена мова розмітки.
* [[Setext]], стара полегшена мова розмітки(1992).

== Коментарі ==
{{notelist}}

== Посилання ==
{{reflist}}

== Зовнішні посилання ==
* [http://daringfireball.net/projects/markdown/ Official Markdown project at Daring Fireball] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20040402182332/http://daringfireball.net/projects/markdown/ |date=2 квітня 2004 }}
* [https://www.raywenderlich.com/119949/top-five-markdown-editors Огляд Markdown редакторів для OS X (Raywenderlich)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160603071048/https://www.raywenderlich.com/119949/top-five-markdown-editors |date=3 червня 2016 }}{{ref-en}}

{{Мови розмітки}}
[[Категорія:Мови розмітки даних]]
[[Категорія:Конспектування]]
[[Категорія:Легкі мови розмітки]]
[[Категорія:Статті з прикладами коду мовою HTML]]