Генрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька
| Генрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька | |
|---|---|
| нім. Henriette Alexandrine von Nassau-Weilburg | |
 Портрет Генрієтти пензля Ф.Й.Г.Лібера, 1823 | |
| 21-а герцогиня-консорт Тешену | |
| Початок правління: | 10 лютого 1822 |
| Кінець правління: | 29 грудня 1829 |
| Попередник: | Марія Христина Австрійська (як герцогиня) |
| Наступник: | Хільдегарда Баварська |
| Дата народження: | 30 жовтня 1797 |
| Місце народження: | Eremitaged |
| Дата смерті: | 29 грудня 1829 (32 роки) |
| Місце смерті: | Відень, Австрійська імперія |
| Поховання | Імператорський склеп |
| Чоловік: | Карл Тешенський |
| Діти: | Марія Тереза, Альбрехт, Карл Фердинанд, Фрідріх, Рудольф, Марія Кароліна, Вільгельм |
| Династія: | Нассау, Габсбурги |
| Батько: | Фрідріх Вільгельм Нассау-Вайльбурзький |
| Мати: | Луїза Ізабелла Кірхберг |
| Нагороди: |  |
Генрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька (нім. Henriette Alexandrine von Nassau-Weilburg, повне ім'я Генрієтта Александріна Фредеріка Вільгельміна Нассау-Вайльбурзька нім. Henriette Alexandrine Friederike Wilhelmine von Nassau-Weilburg; 30 жовтня 1797 — 29 грудня 1829) — принцеса Нассау-Вайльбурзька, донька герцога Нассау-Вайльбурга Фрідріха Вільгельма та Луїзи Ізабелли Кірхберг, дружина герцога Тешену Карла.
Генрієтта народилася 30 жовтня 1797 у палаці Ермітаж поблизу Байройта. Вона була третьою дитиною та другою донькою в родині герцога Нассау-Вайльбурга Фрідріха Вільгельма та його дружини Луїзи Ізабелли Кірхберг. Дівчинка мала старшого брата Вільгельма та молодшого — Фрідріха. Старша сестра Августа померла до її народження.
У віці 17 років Генрієтту видали заміж за 44-річного «героя Асперну», ерцгерцога Австрійського Карла Людвіга. Наречені познайомилися того ж року в Майнці, де Карл був губернатором. Підписання шлюбного контракту відбулося 15 вересня 1815. Церемонія вінчання пройшла у Вайльбургу 17 вересня. Це був перший шлюбний союз католицьких Габсбургів із представниками протестантських династій. Подружнє життя виявилося щасливим та гармонійним.
За десять місяців після весілля народилась їхня перша донька. Всього ж у пари було семеро дітей:
- Марія Тереза (1816—1867) — дружина короля Обох Сицилій Фердинанда II, мала дванадцятеро дітей;
- Альбрехт (1817—1895) — герцог Тешену у 1847—1895 роках, був одружений з Хільдегардою Баварською, мав трьох дітей;
- Карл Фердинанд (1818—1874) — генерал кавалерії, був одруженим з Єлизаветою Францискою Австрійською, мав шестеро дітей;
Генрієтта зі старшим сином - Фрідріх (1821—1847) — командувач ВМС Австрійської імперії, помер від жовтухи у 26 років, одруженим не був, дітей не мав;
- Рудольф (25 вересня—11 жовтня 1822) — помер немовлям;
- Марія Кароліна (1825—1915) — дружина ерцгерцога Австрійського Райнера Фердинанда, дітей не мала;
- Вільгельм (1827—1894) — великий магістр Тевтонського ордену у 1863—1894 роках, одруженим не був.
Генрієтта ввела в Австрії традицію прикрашати різдвяну ялинку запаленими свічками, оскільки до цього в католицькій країні такого звичаю не було. У 1816 році на Різдво у Відні була встановлена перша така ялинка.[1]
Спеціально для принцеси в одній з міських церков Відня була додана особиста брама (так звані ворота Генрієтти), оскільки протестантам не можна було заходити до католицьких костьолів з вулиці.
Для молодої дружини ерцгерцог вирішив збудувати літню резиденцію на природі поблизу Бадена. Перший камінь було закладено 13 вересня 1820 року, і наступного Різдва Карл подарував Генрієтті замок Вайльбург. Надалі сім'я проводила там теплу пору року. Взимку мешкали у віденських апартаментах принца. Родинне життя протікало у тихому усамітненні.[2]
У лютому 1822, після смерті прийомного батька Альберта Саксонського, Карл отримав Тешенське герцогство, а Генрієтта стала герцогинею.
Вона померла молодою, заразившись скарлатиною від дітей, що ускладнилася запаленням легень. Герцогині не стало в ніч з 28 на 29 грудня 1829 року.
Її поховали у імператорському склепі Капуцинеркірхе у Відні, де вона стала єдиною спочилою протестанткою.[3] На протест католицької церкви імператор Франц II відповів: «Вона перебувала між нами, коли вона була жива, щоб бути і серед мертвих також».
Чоловік пережив її на 18 років і пішов з життя у похилому віці. Більше він не одружувався.
У 2009 році у Донауштадті на її честь було названо дорогу Henriette-von-Nassau-Weg.
Карл Август Нассау-Вайлбург | Фредеріка Августа Нассау-Ідштайнська | Віллем IV | Анна Великобританська | Вільгельм Людвіг Кірхберг | Луїза Дхаунська | Генріх XI Ройсс цу Ґряйц | Конрадіна Елеонора Ройсс цу Кьостриць | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карл Крістіан Нассау-Вайлбург | Кароліна Оранж-Нассауська | Вільгельм Георг Зайн-Гахенбург-Кірхберг | Єлизавета Августа Ройсс цу Ґряйц | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх Вільгельм Нассау-Вайлбург | Луїза Ізабелла Кірхберг._Echtgenote_van_Frederik_Willem,_vorst_van_Nassau-Weilburg,_en_schoonzuster_van_Augusta_Maria_Carolina_van_Nassau-Weilburg_Rijksmuseum_SK-A-416.jpeg) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Генрієтта | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ В Угорщині така сама традиція була запроваджена у 1819 році дружиною палатина Йозефа Марією Доротеєю Вюртемберзькою.
- ↑ Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. Habsburg, Henriette Alexandrina Friederike Wilhelmine [1] [Архівовано 12 листопада 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Ерцгерцогиня Генрієтта Нассау-Вайльбург [2] [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- Hamannova, Brigitte. Habsburkové. Životopisná encyklopedie. Praha: BRÁNA, Knižní klub, 1996. 408 s. ISBN 80-85946-19-X. стор. 156. (чес.)
- Профіль на Geneall.net (нім.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Find A Grave [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Генрієтти Александріни Нассау-Вайльбурзької [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Карла Тешенського [Архівовано 26 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
