Координати: 19°49′14.000000099995″ пн. ш. 155°28′5.0000001000364″ зх. д. / 19.82056° пн. ш. 155.46806° зх. д. / 19.82056; -155.46806
Очікує на перевірку

Мауна-Кея

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Мауна-Кеа)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мауна-Кея

Мауна-Кеа, Гаваї, США
19°49′14.000000099995″ пн. ш. 155°28′5.0000001000364″ зх. д. / 19.82056° пн. ш. 155.46806° зх. д. / 19.82056; -155.46806
Типвулкан і гора
Країна США
Місце знаходженняГаваї
ГориГавайсько-Імператорський хребет
Висота4207,3 м[1]
Висота відносна100 894
Ізоляція3947 км
ВікНайстаріший датований камінь: 237,000 ± 31,000 BP[2]
Приблизно: ~1 мільйон років[2]
Список
Ідентифікатори і зовнішні посилання
GeoNames 5850911
11909
332030

Мауна-Кеа на мапі о. Гаваї
Мауна-Кея. Карта розташування: Тихий океан
Мауна-Кея
Мауна-Кея
Мапа
CMNS: Мауна-Кея у Вікісховищі

Ма́уна-Ке́я[3] (також Мауна-Кеа[4][5][6]; англ. Mauna Kea, англ. вимова: [ˌmaʊnə ˈkeɪə]; гав. Mauna Kea, Гавайська: [ˈmɐwnə ˈkɛjə]) — неактивний щитовий вулкан на острові Гаваї та найвища точка штату Гаваї, приблизно 4 205 м над рівнем моря. Гавайською мовою її назва означає «Біла гора». Взимку на вершині часто лежить сніг.

Мауна-Кея — найвища гора на Землі, якщо її вимірювати від основи до вершини. Її загальна висота (від підніжжя на океанічному дні до вершини) — 10 203 м, із яких лише 4205 м височіє над водою. Основа гори знаходиться приблизно на 6 000 м нижче рівня Тихого Океану. Повна висота Мауна-Кеї на 1355 м більша від висоти Еверест, виміряної від рівня моря[7].

На вершині Мауна-Кеї знаходяться обсерваторія Мауна-Кея — один із найкращих у світі астрономічних дослідних центрів.

Геологія

[ред. | ред. код]
Вулкан Мауна-Кея.

Мауна-Кея — один із п'яти вулканів острова Гаваї[8], четвертий за віком і активністю. Він утворився як щитовий вулкан в результаті активності Гавайської гарячої точки близько мільйона років тому, і став надзвичайно активним на щитовому етапі до 500 000 років тому[9]. Пост-щитовий етап настав 250 000—200 000 років тому[10], і тепер вулкан недіючий.

Мауна-Кея має більше 3200 км³ в обсязі, і масивніший за сусідній з ним вулкан Мауна-Лоа, продавлюючи океанічну кору під ним на 6 км. Вулкан продовжує ковзати і згладжуватися під власною масою не менше ніж на 0,2 мм на рік. Велика частина маси припадає на східну частину від нинішньої вершини. Висота над рівнем моря становить 4205 м, на 35 м вище, ніж Мауна-Лоа. Висота Мауна-Кеї від підніжжя на дні океану дорівнює 10 203 м, що робить її найвищою горою на Землі, більше гори Еверест (якщо вимірювати останній від рівня моря)[11][12]. Це найвища точка штату Гаваї[13].

Як і всі гавайські вулкани, Мауна-Кея утворилася над гарячою точкою, результатом дії мантійного плюму. Ця точка «проплавляла» Тихоокеанську плиту, що повільно рухалася над нею, і створювала на цій плиті все нові й нові вулкани, тоді як старі, змістившись із цієї точки, поступово руйнувалися. В такий спосіб за останні 70 мільйонів років утворився 6000-кілометровий Гавайсько-Імператорський хребет, і гавайські вулкани — останній результат цього процесу. Переважною є точка зору, що гаряча точка була нерухома більшу частину, якщо не всю кайнозойську еру[8][14]. Хоча гавайський вулканізм добре вивчений, у механізмі виникнення мантійних плюмів залишається багато неясного[15].

Застиглі потоки лави з Мауна-Кеї перекриваються з потоками від сусідніх вулканів. Зокрема, на північному заході її лава перекриває лаву вулкана Когала, а на півдні потоки Мауна-Кеї перекриваються з потоками Мауна-Лоа. Оригінальні вулканічні тріщини (рифтові зони) на схилах Мауна-Кеї були поховані під час пост-щитового вулканізму[10]. Раніше вважали, що Хіло-Рідж, примітна підводна структура рифтової зони, розташована на схід від вулкана, є його частиною. Проте зараз вважається, що вона належить вулкану Когала[16][17].

Клімат

[ред. | ред. код]

Гора знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 15.6 °C (60 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 11.7 °С (53 °F).[18]


Клімат Мауна-Кея (на висоті 1,9 км)
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 25 25 26 25 26 28 28 28 27 26 26 26 28
Середній максимум, °C 19 18 19 19 20 21 22 22 22 21 21 19 20
Середня температура, °C 11 11 12 12 13 14 15 15 15 14 14 12 13
Середній мінімум, °C 4 3 5 6 6 6 8 8 7 7 7 5 6
Абсолютний мінімум, °C −4 −2 −1 0 0 0 0 1 2 1 0 −2 −4
Норма опадів, мм 50 40 50 30 20 10 20 20 20 20 30 40 360
Днів з дощем 6 7 6 7 6 4 6 5 8 8 5 5 73
Джерело: Weatherbase

Інші вулкани острова Гаваї

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Mauna Kea — Геологічна служба США.
  2. ↑ а б Mauna Kea Hawai'i's Tallest Volcano. Гавайська вулканічна обсерваторія – Геологічна служба США (USGS). 22 травня 2002. Архів оригіналу за 4 вересня 2010. Процитовано 8 серпня 2010.
  3. ↑ Мауна-Кея // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
  4. ↑ А. С. Івченко. Акака // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018— . — ISBN 978-617-7238-39-2.
  5. ↑ М. Пришляк, О. Кравцова "Астрономія. Профільний рівень" (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
  6. ↑ М. В. Головко, І. П. Крячко "Астрономія: навчальний посібник" (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
  7. ↑ Кравчук П. А. Рекорды природы. — Любешов : Эрудит, 1993. — 216 с. — ISBN 5-7707-2044-1. (рос.)
  8. ↑ а б Watson, Jim (5 травня 1999). «The long trail of the Hawaiian hotspot». United States Geological Survey. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 12 лютого 2011.
  9. ↑ Blichert-Toft, J.; Weis, D.; Maerschalk, C.; Agranier, A.; and Albarède, F. (19 лютого 2003). Hawaiian hot spot dynamics as inferred from the Hf and Pb isotope evolution of Mauna Kea volcano. Geochemistry, Geophysics, Geosystems. doi:10.1029/2002GC000340. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 10 травня 2015.
  10. ↑ а б «Complete Report for Mauna Kea Volcano (Class B) No. 2601». United States Geological Survey. 26 жовтня 2009. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 12 лютого 2011.
  11. ↑ Schmincke, Hans-Ulrich. Volcanism. — 2004. — P. 71. — ISBN 9783540436508. (англ.)
  12. ↑ Mountains. Highest Points on Earth. National Geographic. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 12 лютого 2011.
  13. ↑ «Science In Your Backyard: Hawaii». United States Geological Survey. 2 жовтня 2009. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 12 лютого 2011.
  14. ↑ The Emperor and Hawaiian Volcanic Chains: How well do they fit the plume hypothesis?. MantlePlumes.org. 11 березня 2006. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 30 січня 2011.
  15. ↑ Clague, David A.; Dalrymple, G. Brent. The Hawaiian-Emperor Volcanic Chain – Geological Evolution. — United States Geological Survey, 1987. — P. 32.
  16. ↑ Sherrod, David R.; Sinton, John M.; Watkins, Sarah E.; Brunt, Kelly M. Geological Map of the State of Hawaii. — United States Geological Survey, 2007. — P. 44—48. (Перевірено 13 лютого 2011)
  17. ↑ What in the world is the Hilo Ridge?. United States Geological Survey. 8 січня 1998. Архів оригіналу за 16 лютого 2012. Процитовано 13 лютого 2011.
  18. ↑ Клімат Мауна-Кеї

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Геологічні
Астрономія та культура
Екологія та управління


США Це незавершена стаття з географії США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мауна-Кея&oldid=42403361