Ртутно-цинковий гальванічний елемент
Ртутно-цинковий гальванічний елемент або ртутний гальванічний елемент (англ. Mercury battery, mercuric oxide battery) — гальванічний елемент, в якому використовується у чистому вигляді оксид ртуті або суміш оксиду ртуті з діоксидом марганцю як позитивний електрод (катод), цинк як негативний електрод (анод), а як електроліт — гідроксид натрію (NaOH) або гідроксид калію (КОН). Ртутно-цинкові гальванічні елементи дуже схожі на срібло-цинкові елементи.[1]
Ртутні елементи випускались у формі дискових елементів для годинників, слухових апаратів, і калькуляторів, а в більш великих формах — для інших пристроїв.
У зв'язку з вмістом ртуті, і в результаті екологічних проблем, продаж ртутних елементів заборонено в багатьох країнах світу. Стандарти ANSI і IEC не дозволяють використовувати ртуть у побутових гальванічних елементах.
Ртутні елементи з рідким електролітом відомі ще з 1884 року, але значне поширення отримали набагато пізніше, завдяки вдосконаленню виробництва і конструкції.[2] Промислове значення і найбільш широке застосування отримали ртутні елементи з цинковим анодом, проте існують ртутні елементи з індієвими і титановими анодами, сухі цинк-двооксиссульфатно-ртутні елементи.[2]
Ртутно-цинкові елементи випускаються в двох варіантах: на 1,35 В і на 1,4 В. Елементи на 1,4 В, у порівнянні з 1,35-вольтовими, не забезпечують стабільну напругу.
Елементи характеризуються постійністю напруги при розряді і відсутністю необхідності в перервах між розрядами для «відпочинку». Напруга ртутно-цинкового елемента рівна 1,352 ± 0,002 В і мало змінюється при зміні температури.[3]
Високі температури (до +70 °С) практично не позначаються на стабільності характеристик ртутно-цинкових елементів. Вони можуть працювати протягом декількох годин при температурі порядку +145 °С.[3] При низьких температурах, як правило, характеристики ртутно-цинкових елементів стають незадовільними.
Робоча ємність ртутно-цинкових елементів після року зберігання при температурі 21 °С, як правило, становить понад 90 % ємності щойно виготовлених елементів. Рекомендований термін зберігання для ртутно-цинкових елементів — до трьох років.
Характерними рисами ртутно-цинкових елементів є:
- 1) тривалий термін служби;
- 2) велике значення питомої ємності;
- 3) плоска крива розряду;
- 4) порівняно висока напруга під навантаженням;
- 5) відносно постійна віддається ємність, практично незалежна від умов розряду;
- 6) малий і практично постійний внутрішній опір;
- 7) збереження працездатності при високих температурах;
- 8) висока стійкість до ударів, вібрацій і прискорень;
- 9) стійкість до зниженого і підвищеного тиску порівняно з атмосферним.
- ↑ Handbook Of Batteries / David Linden, Thomas B. Reddy (ed.). — 3rd ed. — New York : McGraw-Hill, 2002. — Ch. 11. — ISBN 0-07-135978-8.
- ↑ а б Рогинский В. Современные источники электропитания. — Л. : Энергия, 1969. — С. 104.
- ↑ а б Ефимов И. П. Источники питания РЭА : учебное пособие. — 2-е изд., испр. — Ульяновск : УлГТУ, 2002. — 136 с. — ISBN 5-89146-268-0.
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |