Location via proxy:   [ UP ]  
[Report a bug]   [Manage cookies]                
Перейти до вмісту

Свобода і солідарність

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Свобода та солідарність)
Свобода і солідарність

Sloboda a Solidarita
КраїнаСловаччина Словаччина
Голова партіїБраніслав Ґрелінґ
ПрезидіяЯна Бітто Ціґанкова
Юрай Дроба
Марія Колікова
Маріан Віскупіч
Лідер у Національній радіБраніслав Ґрелінґ
Лідер у ЄвропарламентіЕуґен Юрзица
ЗасновникРіхард Сулик
Дата заснування27 лютого 2009
Штаб-квартиравул. Пріемиселна 8, Братислава
Ідеологіялібералізм
лібертаріанство
Молодіжна організаціяMladí SaSkári
Членство в міжнародних організаціяхЄвропейські консерватори та реформісти
Кількість членів (2021)247[1]
Місць у Народних зборах
20 / 150
Місць у Європарламенті
1 / 13
Офіційний колір (кольори)     Неоновий зелений[a]
     Зелений[b]
ДевізMeníme hru (Змінюємо гру)
Офіційний сайтsas.sk

Свобода і солідарність (словац: Sloboda a Solidarita, САСКА; до 2023 — СіС) — словацька ліберальна правоцентристська політична партія, зареєстрована 27 лютого 2009 р. З березня 2024 р. її головою є Браніслав Ґрелінґ, до того від моменту заснування очільником був Ріхард Сулік. SaS безперервно представлена в Національній раді Словацької Республіки з 2010 року. Партія виступає за урізання привілеїв політиків і на підтримку легалізації одностатевих шлюбів та легких наркотиків.

Ріхард Сулик

Партія була заснована 28 лютого 2009 року економістом Ріхардом Суликом, активно просувала в Словаччині систему пропорційного оподаткування (Сулик був спеціальним радником обох міністрів фінансів після 2002 року). На виборах до Європарламенту 2009 року партія в умовах рекордно низької явки отримала 39016 (4,71%) голосів і не змогла розраховувати на депутатські мандати. За останніми опитуваннями, перед парламентськими виборами 12 червня 2010 року партія могла розраховувати на 12,4% голосів. Таким чином, партія могла стати другою за представництвом у парламенті, однак на виборах вона отримала 307287 (12,14%) голосів і 22 депутатських мандата, сформувавши третю за величиною фракцію.

У 2009 році партія розгорнула кампанію з проведення «Референдуму-2009» з питань зменшення чисельності парламенту з 150 до 100 місць, зменшення привілеїв і витрат депутатів, лібералізації законодавства в галузі засобів масової інформації. Після формування в 2010 році коаліційного уряду за участю партії референдум був схвалений; він пройшов 18 вересня 2010. На парламентських виборах 2012 року партія отримала 5,88% голосів і 11 місць в парламенті.

Вищий орган— конгрес (Kongres), між конгресами — республіканська рада (republiková rada).

Результати виборів

[ред. | ред. код]

Вибори до Національної ради

[ред. | ред. код]
Рік Голосів % Місць +/– Уряд
2010 307,287 12.1 (#3)
22 / 120
22 Коаліція
2012 150,266 5.9 (#6)
11 / 120
11 Опозиція
2016 315,558 12.1 (#2)
20 / 120
9 Опозиція
Ще місце кандидата від Громадянської консервативної партії у списку СіС
2020 179,246 6.2 (#5)
11 / 120
9 Коаліція
Ще два місця кандидатів від Громадянської консервативної партії у списку СіС

Вибори до Європарламенту

[ред. | ред. код]
Рік Голосів % Місць +/–
2009 39,016 4.7 (#7)
0 / 13
0
2014 37,376 6.7 (#7)
1 / 13
1
2019 94,839 9.5 (#5)
2 / 14
1

Президентські вибори

[ред. | ред. код]
Рік Кандидат Перший тур Другий тур Результат
Голосів % Голосів %
2009 Підтримали Івету Радічову 713,735 38.1 988,808 44.5 Програла
2014 Підтримали Радослава Прохазку 403,548 21.3 Програв
2019 Підтримали Зузану Чапутову 870,415 40.5 1,056,582 58.4 Перемогла

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Після 2023 року
  2. До 2023 року