Міно золотощокий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Mino dumontii)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міно золотощокий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Шпакові (Sturnidae)
Рід: Міно (Mino)
Вид: Міно золотощокий
Mino dumontii
(Лессон, 1827)
Посилання
Вікісховище: Mino dumontii
Віківиди: Mino dumontii
ITIS: 561133
МСОП: 103878613
NCBI: 381027
Fossilworks: 372858

Міно золотощокий[2] (Mino dumontii) — співочий птах родини шпакових (Sturnidae). Він зустрічається на Новій Гвінеї та прилеглих менших островах, де його природним середовищем існування є субтропічні або тропічні вологі низинні ліси. Це поширені птахи з широким ареалом, і Міжнародний союз охорони природи оцінив їх природоохоронний статус як такий, що викликає «найменше занепокоєння»[1]. Названий на честь Чарльза Дюмона (Charles Dumont de Sainte-Croix).

Міно золотощокий, Порт-Морсбі

У довжину птахи цього виду сягають від 23 до 26 см[3]. Важать приблизно 217 г. Оперення чорне з металевим полиском. Навколо чорних очей розташована помаранчева смужка. Дзьоб та ноги помаранчеві. Соціальні й всеїдні птахи. Часто живляться фруктами та комахами. Статевий диморфізм відсутній.

Поширення

[ред. | ред. код]

Цей вид зустрічається в Індонезії (частково), Папуа Новій Гвінеї, на архіпелазі Бісмарка та Соломонових островах. Населяє низовинні вологі субтропічні та тропічні ліси. Однак він не зустрічається на південно-східному узбережжі острова. Його типовими ареалами є дощові ліси, узлісся, частково вирубані ділянки, вторинна поросль і галерейні ліси, іноді зустрічається в саванах[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б IUCN (1 жовтня 2016). Mino dumontii: BirdLife International: The IUCN Red List of Threatened Species 2016: e.T103878613A94269658 (англ.). doi:10.2305/iucn.uk.2016-3.rlts.t103878613a94269658.en. Процитовано 2 жовтня 2024.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Starlings & Mynas (Helm Identification Guide) by Chris Feare. A&C Black (1998). ISBN 978-0713639612.
  4. Craig, Adrian; Feare, Chris (2010). Starlings and Mynas. Bloomsbury Publishing. с. 132. ISBN 978-1-4081-3522-8.

Джерела

[ред. | ред. код]