Шувуя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Shuvuuia)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шувуя
Час існування: пізня крейда,
75 млн р. т.
Реконструкція скелета
Реконструкція скелета
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Родина: Альваресзаврові (Alvarezsauridae)
Підродина: Parvicursorinae
Рід: Shuvuuia
Chiappe, Norell & Clark, 1998
Вид: S. deserti
Shuvuuia deserti
Chiappe, Norell & Clark, 1998
Посилання
Вікісховище: Shuvuuia
EOL: 4433707
Fossilworks: 66043

Шувуя (Shuvuuia) — рід пернатих ящеротазових динозаврів родини Alvarezsauridae, який існував у пізній крейді (75 млн років тому), для яких характерні короткі, але потужні передні кінцівки, спеціалізовані для риття. «Shuvuuia» («шувуу») з монгольської — «птах»[1]. Типовим і єдиним видом є Shuvuuia deserti — «птах пустелі»[2].

Скам'янілості відомі з Монголії пізньої крейди. Шувуя мала дуже рухливі щелепи. Ця функція для динозаврів була нехарактерною, але часто трапляється у птахів. Довгі й тонкі щелепи, були озброєні дрібними зубами. Один палець добре розвинений, а два дуже скорочені. Це може бути адаптацією для викопування термітників[3]. При довжині 1 м і масі тіла у 3,5 кг[4], це один з найменших відомих непташиних динозаврів. У знайдених скам'янілостях присутнє пухове оперення. Хімічний аналіз показав наявність у цих пір'ях бета-кератину і брак альфа-кератину[5]. У шувуї були довгі ноги, адаптовані для швидкого бігу.

Палеобіологія

[ред. | ред. код]
Реконструкція зовнішнього вигляду

Нічні адаптації та дієта

[ред. | ред. код]

Як і інші альваресзаврові, шувуя міг використовувати передні кінцівки для відкривання гнізд комах, а тонкі, надзвичайно рухливі щелепи — для пошуку такої здобичі[6]. Однак нові дослідження, основані на аналізі вух теропода, дозволяють припустити, що насправді це був совоподібний нічний мисливець, який використовував свої сильні ноги, щоб наздоганяти здобич, а руки — щоб викопувати дрібну здобич, таку як комахи та дрібні ссавці, з нір та чагарників. Його лагена приблизно такого ж розміру, як у сови, що дає йому чудовий слух на додаток до фантастичного нічного зору (аналізується за допомогою склеротичного кільця), що дозволяє йому потенційно полювати в повній темряві, на відміну від інших тероподів, з якими його порівнювали, таких як, очевидно денні хижаки — дромеозаври та тиранозаври[7][8].

Пір'я

[ред. | ред. код]

Зразок шувуя IGM 100/977 був знайдений з невеликими, порожнистими, трубчастими покривними структурами, що нагадували рахіс (центральну жилку) сучасного пташиного пір'я. Попри те, що ці структури були сильно пошкоджені й погано збереглися, біохімічні аналізи пізніше показали, що вони містять продукти розпаду білка бета-кератину, і, що більш важливо, відсутність альфа-каротину. У той час як бета-кератин міститься в усіх покривних клітинах (шкірі та пір'ї) рептилій і птахів, лише в пір'ї птахів повністю відсутній альфа-кератин. Ці знахідки показують, що, хоча шувуя погано зберігся, він, ймовірно, був покритий пір'ям[5].

Філогенія

[ред. | ред. код]

Положення виду всередині родини зображено кладограмою згідно з Makovicky, Apesteguía et Gianechini, 2012:

Alvarezsauridae 

Alvarezsaurus calvoi

Alnashetri cerropoliciensis

Bonapartenykus ultimus

Patagonykus puertai

Linhenykus monodactylus

Albinykus baatar

Xixianykus zhangi

Mononykus olecranus

Shuvuuia deserti


Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Chiappe, L.M., Norell, M. A., and Clark, J. M. (1998). «The skull of a relative of the stem-group bird MononykusNature, 392(6673): 275—278.
  2. Chiappe, Luis M.; Norell, Mark A.; Clark, James M. (1998). The skull of a relative of the stem-group bird Mononykus. Nature (англ.). Т. 392, № 6673. с. 275—278. doi:10.1038/32642. ISSN 0028-0836. Процитовано 22 листопада 2023.
  3. Suzuki, S, L. Chiappe, G. Dyke, M. Watabe, R. Barsbold and K. Tsogtbaatar (2002). «A new specimen of Shuvuuia deserti Chiappe et al., 1998, from the Mongolian Late Cretaceous with a discussion of the relationships of alvarezsaurids to other theropod dinosaurs.» Contributions in Science (Los Angeles), 494: 1-18
  4. Gregory, S. Paul (31 грудня 2011). The Princeton Field Guide to Dinosaurs (англ.) (вид. друге). Princeton University Press. с. 67—67. ISBN 978-0691167664.
  5. а б Schweitzer, M.H., J.A. Watt, R. Avci, L. Knapp, L. Chiappe, M. Norell & M. Marshall. (1999). «Beta-keratin specific immunological reactivity in feather-like structures of the Cretaceous alvarezsaurid, Shuvuuia desertiJournal of Experimental Zoology (Mol Dev Evol), 285: 146—157.
  6. Longrich, Nicholas R.; Currie, Philip J. (2009). Albertonykus borealis, a new alvarezsaur (Dinosauria: Theropoda) from the Early Maastrichtian of Alberta, Canada: implications for the systematics and ecology of the Alvarezsauridae. Cretaceous Research (англ.). Т. 30, № 1. с. 239—252. doi:10.1016/j.cretres.2008.07.005. Процитовано 21 листопада 2023.
  7. Choiniere, Jonah N.; Neenan, James M.; Schmitz, Lars; Ford, David P.; Chapelle, Kimberley E. J.; Balanoff, Amy M.; Sipla, Justin S.; Georgi, Justin A.; Walsh, Stig A. (7 травня 2021). Evolution of vision and hearing modalities in theropod dinosaurs. Science (англ.). Т. 372, № 6542. с. 610—613. doi:10.1126/science.abe7941. ISSN 0036-8075. Процитовано 21 листопада 2023.
  8. University, Wits. Shuvuuia: A dinosaur that hunted in the dark. phys.org (англ.). Процитовано 21 листопада 2023.