The Best Is Yet to Come

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
The Best Is Yet to Come
Студійний альбом
ВиконавецьБонні Тайлер
Дата випуску26 лютого 2021
ЗаписанийThe Factory Sound (Волдінгем)
ЖанрПоп, рок
Тривалість44:40
Моваанглійська
ЛейблиearMUSIC
ПродюсерДевід Маккей
Хронологія Бонні Тайлер
Попередній
←
 Between the Earth and the Stars
(2019)
Наступний
→
Сингли з The Best Is Yet to Come
  1. «When the Lights Go Down»
    Випущений: 18 грудня 2020
  2. «The Best Is Yet to Come»
    Випущений: 8 січня 2021
  3. «Dreams Are Not Enough»
    Випущений: 26 лютого 2021

«The Best Is Yet to Come» (рос. «Найкраще ще попереду») — вісімнадцятий студійний альбом валлійської співачки Бонні Тайлер, випущений 26 лютого 2021 року на лейблі «earMUSIC». Це четвертий альбом Тайлер, випущений із продюсером Девідом Маккеєм, з яким вона створила свій попередній альбом «Between the Earth and the Stars» (2019) й свої ранні альбоми «The World Starts Tonight» (1977) та «Natural Force» (1978).

Передумови й концепція

[ред. | ред. код]

4 березня 2020 року Тайлер повідомила «Gold Radio», що закінчила роботу над новим альбомом.[1] Спочатку альбом повинен був вийти в березні 2020 року, але його реліз був відкладений через пандемію COVID-19.[2]

Кадри, у яких пісняр Стів Вомек виконує частину своєї пісні «When the Lights Go Down», були опубліковані на сайті Тайлер 14 квітня.[3] Потім співачка почала публікувати уривки деяких треків на своїй сторінці в Instagram.[4] Обкладинка й трек-лист були опубліковані 10 грудня 2020 року разом з уривками трьох треків, завантаженим на YouTube-канал Тайлер.[5] Починаючи з 27 грудня 2020 року, щотижня, співачка публікувала уривки окремих треків альбому на своїх сторінках у Facebook й Instagram.[6]

Музика і лірика

[ред. | ред. код]

«The Best Is Yet to Come» виконаний у звучанні поп-року 80-х років. Тайлер сказала «Ultimate Classic Rock», що, на її думку, пісня «When the Lights Go Down» має схоже звучання із музикою Брюса Спрінгстіна й Рода Стюарта.[7]

Альбом містить чотири кавер-версії: «Somebody's Hero» С. Б. Гріна; «I'm Only Guilty (Of Loving You)», яку раніше записали Чік Вілліс і Таб Бенуа; «I'm Not in Love» гурту «10cc» і «Catch the Wind» Донована. Останні дві пісні спочатку призначалися як бонус-треки для попередньому альбому Тайлер «Between the Earth and the Stars».[8]

У пісні «Sticked to My Guns» на сопілці грав еквадорський музикант Лео Рохас. Тайлер познайомився з Рохасом на ватиканському концерті «Ді Натале» в грудні 2019 року, де обидва були запрошені виступити в присутності Папи Франциска.[9] Пізніше Рохас жартував над співпрацею з Тайлер в пості в Instagram.[10]

8 березня 2021 року Тайлер опублікувала відео у TikTok, в якому пояснила, що вона записала пісню «Stronger Than a Man» з нагоди Міжнародного жіночого дня. Вона заявила: «У цій пісні є один рядок, який мені особливо сподобався. Там написано: „Місце жінки — це скрізь, де жінка хоче стояти“. Кілька разів у моїй ранній кар'єрі я стикалася з моментами, коли я була єдиною дівчиною всього фестивалю». Музичне відео до пісні було опубліковано з хештегом #WeAreHere, задля підвищення обізнаності щодо представництва жінок в музичній індустрії. Пост співачки був опублікований на британському музичному хабі TikTok.[11]

Промоушн

[ред. | ред. код]

Сингли

[ред. | ред. код]

«When the Lights Go Down» вийшла як перший сингл 18 грудня 2020 року. Напередодні релізу синглу відбулася прем'єра ліричного відео до нього у «Ultimate Classic Rock».[7] «The Best Is Yet to Come» вийшла у Великій Британії та Ірландії 8 січня 2020 року як другий сингл альбому.[12] «Dreams Are Not Enough» мала всесвітній реліз як третій сингл альбому 26 лютого 2021 року, її вихід також супроводжувався ліричним відео.[13]

Тур

[ред. | ред. код]

15 грудня 2020 Тайлер оголосила, що планує вирушити в європейський тур в ознаменування свого 70-річчя і випуску альбому «The Best Is Yet to Come». Тур розпочнеться 17 лютого 2022 року в «Mitsubishi Electric Halle» у Дюссельдорфі, Німеччина, і завершиться 29 квітня 2022 року в «Kongress am Park» в Аугсбурзі, Німеччина, загалом заплановано 38 концертів на майданчиках по всій Австрії, Бельгії, Франції, Німеччині та Швейцарії.[14]

Оцінки критиків

[ред. | ред. код]
Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело Рейтинг
Belfast Telegraph 7/10[15]
Classic Pop 4/5 зірок[16]
Cryptic Rock 5/5 зірок[17]
Digital Journal 5/5 зірок[18]
Helsingin Sanomat 3/5 зірок[19]
The News International 7/10[20]
Retro Pop 4/5 зірок[21]
Onet Muzyka 3/6[22]
The Scotsman 3/5 зірок[23]

Журнал «Retro Pop» назвав «The Best Is Yet to Come» «найкращим альбомом Тайлер з часів „Hide Your Heart“ (1988)», зазначивши, що Тайлер звучить «відпочилою, сильною й тією, що рветься уперед».[21] В огляді синглів «Retro Pop» описав заголовний трек як «шматочок досконалості нової хвилі 80-х», в якому представлені «пульсуючі синтезатори і наповнений гармонією довгий приспів, який виявляється чарівним».[24] Маркос Пападатос з «Digital Journal» заявив, що Тайлер «доводить, що вона подібна прекрасному вину, де її пронизливий і небесний голос стає тільки краще з віком й досвідом», охарактеризувавши альбом як «еклектичний».[18] У «Belfast Telegraph» Беверлі Роуз охарактеризувала «The Best Is Yet to Come» як «приємне прослуховування» і похвалила Тайлер за «привнесення чогось нового» з її кавером до пісні «I'm Not in Love» гурту «10cc».[15] Критик з «The Scotsman» Фіона Шеперд назвала альбом «неоднорідним плейлистом каверів та оригіналів», але відзначила пісню «I'm Only Guilty (Of Loving You)» «сильним моментом».[23] Критик з «Onet Muzyka» Бартош Седер зазначив, що «The Best Is Yet to Come» «не такий виразний», як попередні альбоми Тайлера, але що її «хрипкий вокал ідеально вписується в стиль пісень, натхненних 80-ми».[22] У своїй статті для фінської газети «Helsingin Sanomat» Мерві Вуорела висловив думку, що Тайлер досягла би кращих результатів із піснями в стилі хардрок, а не в стилі попрок.[19]

Трек-лист

[ред. | ред. код]
Трек-лист The Best Is Yet to Come[25]
#НазваАвторТривалість
1.«The Best Is Yet to Come»Стів Вомек3:03
2.«Dreams Are Not Enough»Нейл Локвуд3:31
3.«Hungry Hearts»Джош Рентон3:12
4.«Stuck to My Guns»Вомек3:49
5.«When the Lights Go Down»Вомек3:29
6.«Stronger Than a Man»
3:31
7.«I'm Not in Love»
4:24
8.«Somebody's Hero»Клеменс Бенек4:00
9.«Call Me Thunder»Вомек4:38
10.«I'm Only Guilty (Of Loving You)»
  • Дейв Вілліамс
  • Мік Паркер
3:43
11.«You're the One»
4:04
12.«Catch the Wind»Донован3:15
44:40

Учасники запису

[ред. | ред. код]

Інформація вказана згідно тексту обкладинки альбому.[26]

Музиканти

[ред. | ред. код]
  • Бонні Тайлер – головний вокал
  • Девід Маккей – продюсування (всі треки), перкусія (1–2, 4–5), бек-вокал (3, 5, 9), струнні (7, 11), програмування ударних (3, 8), бас-програмування (3), додаткові клавішні (4), клавішні (6), перкусія FX (6), піаніно (11)
  • Річард Коттл – клавішні (1–9), орган (10–11), саксофон (7, 10), програмування ударних (7), перкусія FX (6)
  • Стів Вомек – бек-вокал, гітари (5, 9)
  • Джош Рентон – бек-вокал (3), гітари (3)
  • Дез Шилдз – ударні (1–2, 5), бек-вокал (5)
  • Нейл Локвуд – бек-вокал (2, 8)
  • Кевін Данн – акустична гітара (12), бас (11–12)
  • Міріам Стоклі – бек-вокал (1, 4–6, 9–12)
  • Міріам Грей – бек-вокал (2–3, 7–8)
  • Лоренс Коттл – бас (1–10)
  • Боб Дженкінс – ударні (4, 6, 9–11)
  • Джефф Вайтхорн – гітари (1–2, 4–7, 9–12)
  • Аян Стюарт Лінн – піаніно (10)
  • Рей Расселл – гітари (8, 11)
  • Лео Рохас – сопілка (4)
  • Джон Перр – гітара (11)

Технічний персонал

[ред. | ред. код]
  • Девід Маккей – звукозапис, мікшування
  • Род Х'юїсон – звукозапис (Стоклі в 1, 4–6, 9–12)
  • Сільвіо Д'Анца – звукозапис (Рохас в 4)
  • Джеррі Стівенсон – мастерінг

Дизайн

[ред. | ред. код]
  • Фулалео – ілюстрування обкладинки
  • Дженні Сейлер – додаткове оформлення
  • Тіна Коргонен – фотографування

Чарти

[ред. | ред. код]
Участь «The Best Is Yet to Come» у чартах під час релізу
Країна/чарт (2021) Позиція
Австрія (Ö3 Austria) 47[27]
Франція (SNEP) 149[28]
Німеччина (Offizielle Top 100) 35[29]
Шотландія (OCC) 28[30]
Швейцарія (Schweizer Hitparade) 28[31]
Велика Британія (UK Album Downloads (OCC)) 35[32]
Велика Британія (UK Album Sales (OCC)) 18[33]
Велика Британія (UK Independent Albums (OCC)) 9[34]
Велика Британія (UK Physical Albums (OCC)) 18[35]

Історія релізу

[ред. | ред. код]
Історія релізу The Best Is Yet to Come
Регіон Дата Формат(и) Лейбл Ref.
Різний 26 лютого 2021
earMUSIC [36]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ O'Connor, Rory (4 березня 2020). Bonnie Tyler wants Sir Tom Jones collaboration as singer confirms new album. Gold. Архів оригіналу за 18 травня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
  2. ↑ Poplegende Bonnie Tyler: "Mich schubst niemand herum!". Südtirol News (German) . 22 лютого 2021. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 23 лютого 2021. [Архівовано 2021-02-26 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Sample a Song from Bonnie's New Album. bonnietyler.com. 14 квітня 2020. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
  4. ↑ @bonnietylerofficial (16 квітня 2020). The Best Is Yet to Come. Процитовано 11 грудня 2020 — через Instagram.
  5. ↑ Price, Jason (10 грудня 2020). Pop Icon Bonnie Tyler to Release 'The Best Is Yet to Come' on February 26th!. Icon Vs. Icon. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
  6. ↑ @bonnietylerofficial (27 грудня 2020). Hungry Hearts, and I got one. Процитовано 27 грудня 2020 — через Instagram.
  7. ↑ а б Lifton, Dave (17 грудня 2020). Hear Bonnie Tyler's New Song, 'When the Lights Go Down'. Ultimate Classic Rock. Архів оригіналу за 21 грудня 2020. Процитовано 17 грудня 2020.
  8. ↑ Wade, Ian (September 2019). Bonnie Tyler Interview: Star Power. Classic Pop. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 17 грудня 2020.
  9. ↑ Kröning, Christine (19 грудня 2019). Supertalent-Gewinner Leo Rojas spielte im Vatikan!. schlager.de (German) . Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 15 лютого 2021.
  10. ↑ @officialleorojas (23 грудня 2019). Hola, today I present you BONNIE TYLER. Процитовано 15 лютого 2019 — через Instagram.
  11. ↑ Paine, Andre (10 березня 2021). TikTok launches UK Music Hub to boost artist discovery. Music Week. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  12. ↑ BBC Radio 2 - The Zoe Ball Breakfast Show, Nicki Chapman sits in. BBC Radio 2. 8 січня 2021. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 8 січня 2021.
  13. ↑ New Music 26/02: Steps, Bonnie Tyler. Retro Pop. 6 лютого 2021. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
  14. ↑ Bonnie Tyler Announces 'The Best Is Yet to Come' European Tour 2022. bonnietyler.com. 15 грудня 2020. Архів оригіналу за 17 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
  15. ↑ а б Rouse, Beverley. Album reviews: From Alice Cooper to PJ Harvey. Belfast Telegraph. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
  16. ↑ Wallace, Wyndham (March 2021). Reviews – Bonnie Tyler – The Best Is Yet to Come. Classic Pop. United Kingdom: Anthem Publishing. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021. [Архівовано 2021-07-09 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Mende, Nina (22 лютого 2021). Bonnie Tyler – The Best Is Yet to Come (Album Review). CrypticRock.com. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
  18. ↑ а б Papadatos, Markos. Review: Bonnie Tyler releases stellar 'The Best is Yet to Come' album. Digital Journal. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2021.
  19. ↑ а б Vuorela, Mervi. Olkatoppausmusiikin kuningatar Bonnie Tyler muistuttaa jo hevilaulajia, mutta Alice Cooperia vaivaa sama kuin hänen lempiharrastustaan golfia (Finnish) . Helsingin Sanomat. Архів оригіналу за 23 лютого 2021. Процитовано 23 лютого 2021.
  20. ↑ Lucy Spraggan, Willie Nelson and Bonnie Tyler deliver this week's new albums. The News International. 25 лютого 2021. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 25 лютого 2021.
  21. ↑ а б Bonnie Tyler – The Best is Yet to Come. Retro Pop. 23 лютого 2021. Архів оригіналу за 23 лютого 2021. Процитовано 23 лютого 2021.
  22. ↑ а б Sąder, Bartosz (26 лютого 2021). Płyty tygodnia: "The Best Is Yet To Come", "times", "Omega", "Carnage" (Polish) . Onet Muzyka. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
  23. ↑ а б Shepherd, Fiona. Album reviews: Arab Strap, Steg G, Alice Cooper, Bonnie Tyler. The Scotsman. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 20 лютого 2021.
  24. ↑ New Music 08/01: Bonnie Tyler, Duran Duran. Retro Pop. 8 січня 2021. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 9 січня 2021.
  25. ↑ Millar, Mark (10 грудня 2020). BONNIE TYLER announces the release of her brand-new studio album 'The Best Is Yet To Come', out on February 26th, 2021. XS Noize. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
  26. ↑ Album notes for The Best Is Yet to Come. Germany: earMUSIC.
  27. ↑ The Best Is Yet to Come [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] austriancharts.at Процитовано 27 жовтня 2021
  28. ↑ The Best Is Yet to Come [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] snepmusique.com Процитовано 27 жовтня 2021
  29. ↑ The Best Is Yet to Come [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] offiziellecharts.de Процитовано 27 жовтня 2021
  30. ↑ The Best Is Yet to Come [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] officialcharts.com Процитовано 27 жовтня 2021
  31. ↑ The Best Is Yet to Come [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] swisscharts.com
  32. ↑ The Best Is Yet to Come [Архівовано 4 липня 2019 у Wayback Machine.] officialcharts.com Процитовано 27 жовтня 2021
  33. ↑ The Best Is Yet to Come [Архівовано 21 травня 2020 у Wayback Machine.] officialcharts.com Процитовано 27 жовтня 2021
  34. ↑ The Best Is Yet to Come [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.] officialcharts.com Процитовано 27 жовтня 2021
  35. ↑ The Best Is Yet to Come [Архівовано 30 травня 2020 у Wayback Machine.] officialcharts.com Процитовано 27 жовтня 2021
  36. ↑ Bonnie Tyler – The Best Is Yet to Come – Amazon.co.uk. Amazon. ASIN B08PX76HR5. Процитовано 14 лютого 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=The_Best_Is_Yet_to_Come&oldid=44031889