Міжнародні договори як складова національного законодавства України

2010

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЇ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ В УКРАЇНІ : Монографія. - Одеса : Фенікс, 2009. - 232 c., 2009

У монографії на основі системного підходу доводиться необхідність розширення рамок наукового дослідження і виділення конституційної імплементації міжнародних договорів в цілому як самостійної складової більш загального явища національної імплементації міжнародно-правових норм. У зв’язку з цим комплексно розглядається механізм конституційної імплементації міжнародних договорів, виокремлюються його правова, організаційна та функціональна складові; досліджуються недоліки функціонування механізму конституційної імплементації та пропонуються шляхи їх вирішення. Особливої уваги приділено аналізові практичних результатів впливу, здійснюваного конституційним правом як нормативним інституційним регулятором, на дію міжнародних договорів в Україні. Сформульовано низку положень і рекомендацій, спрямованих на вдосконалення конституційного і поточного законодавства, правозастосовної практики з метою підвищення ефективності реалізації на національному рівні міжнародно-договірних зобов’язань України. Для науковців, юристів-практиків, викладачів, студентів та аспірантів вищих юридичних навчальних закладів.

Право международных договоров: учебно-методическое пособие для обучающихся по направлению подготовки 40.03.01 Юриспруденция (профиль «Международное право»), 2020

Пастухова Л. В. Право международных договоров : учебно-методическое пособие для обучающихся по направлению подготовки 40.03.01 Юриспруденция (профиль «Международное право») / Л. В. Пастухова, А. П. Шумиленко. – Симферополь : ИТ «АРИАЛ», 2020. − 88 с.

Аннотация. В статье рассматривается российско-украинский долговой спор, ставший на сегодняшний день практически единственным прецедентом с участием Российской Федерации. Этот спор раскрыл многие проблемы современного правового регулирования долговых отношений государств, в частности применения государством иммунитета в свете долговых отноше-ний; структурирования «долговых» сделок путем эмиссии облигаций; правовые последствия невыплаты долга; проблема исполнения решений судов по долговым спорам. Анализируются причины возникновения и правовые аспекты урегулирования долга Украины перед Российской Федерацией. Подвергается рассмотрению с критических позиций содержание понятий «оди-озный долг», «доктрина невыполнимости», а также «доктрина препятствования». Ставится вопрос о правомерности использования данных терминов в науке международного экономического и международного долгового права. Ключевые слова: международное долговое право, российско-украинский долговой спор, оговорка о коллективных действиях, доктрина Драго, невыполнимость, препятствование, одиозный долг, реструктуризация, неплатежеспособность государства, невыплата долга, проспект облигаций.

Стаття досліджує досвід застосування міжнародних договорів у сфері правонаступниц- тва в сучасній практиці міжнародного правонаступництва в якості засобу врегулювання правонаступництва держав. Розкривається двоякий характер застосування міжнародних договорів в сучасній практиці міжнародного правонаступництва договорів на досвіді входження Німецької Демократичної Республіки до Федеративної Республіки Німеч- чини, розпаду Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії, об’єднання Єменсь- 19 кої Арабської Республіки та Народно-Демократичної Республіки Ємен, розпаду Союзу Радянських Соціалістичних Республік. В статье исследован опыт применения международных договоров сфере правопреемст- ва в современной практике международного правопреемства в качестве средства урегу- лирования правопреемства государств. Раскрывается двоякий характер применения международных договоров на опыте входжения Германской Демократической Респуб- ліки в Федеративную Республику Германии, распада Социалистической Федеративной Республики Югославииї, объединения Йеменской Арабской Республики и Народно- Демократической Республики Йемен, распада Союза Советских Социалистических Ре- спублик. There has been researched the experience of application of international treaties in the field of succession of states in the present-day practice of international succession by means of adjustment of succession of states in this article. The double feature of application of international treaties has been discovered from experience of joining German Democratic Republic to the Federal Republic of Germany, disintegration of the Socialist Federal Republic of Yugoslavia, uniting of Yemen Arab Republic and the People’s Democratic Republic of Yemen, disintegration of the Union of Soviet Socialistic Republics.

Deliktology : Monograph / ed. by I. Kopotun, S. Petkov, P. Polián. Kunovice : Akademie HUSPOL, 2021

В сучасних умовах триваючого в Україні процесу правової реформи суттєвого значення сьогодні набувають питання щодо пошуку оптимальних шляхів вдосконалення чинного національного законодавства, а також способів приведення його у відповідність до міжнародних стандартів, що, у свою чергу, призводить до появи низки надактуальних питань, пов’язаних із особливостями реалізації міжнародних зобов’язань, взятих на себе державою, та специфікою використання позитивного досвіду провідних зарубіжних країн. З огляду на це, авторами дослідження здійснюється певна спроба у напрямку окреслення як загального контексту відповідної проблематики, так і виявлення існуючих ключових проблем, що наразі перебувають в ньому. Особлива увага акцентується на складнощах у співвідношенні міжнародного та національного права, а також низці доступних державі засобів впровадження положень, спрямованих на виконання міжнародних зобов’язань та зарубіжного досвіду у національне законодавство. In modern conditions of the ongoing process of legal reform in Ukraine, the issues of finding optimal ways to improve the current national legislation, as well as the means to bring it in line with international standards, are of significant importance today, which, in turn, leads to the emergence of a number of over-pressing questions related to the peculiar features of the realization of international obligations undertaken by the state, and the specifics of using the positive experience of leading foreign countries. Taking this into account, the authors of the study are making a certain attempt towards outlining both the general context of the relevant issue, and identifying the existing key problems that are present therein. Particular attention is focused on the difficulties in the relationship between international and national law, along with the variety of means available to the state for the implementation of provisions aimed at fulfilling international obligations and foreign experience into national legislation. В современных условиях продолжающегося в Украине процесса правовой реформы существенного значения сегодня приобретают вопросы поиска оптимальных путей совершенствования действующего национального законодательства, а также способов приведения его в соответствие с международными стандартами, что, в свою очередь, приводит к появлению ряда сверхактуальных вопросов, связанных с особенностями реализации международных обязательств, взятых на себя государством, и спецификой использования положительного опыта ведущих зарубежных стран. Учитывая это, авторами исследования осуществляется определенная попытка в направлении очерчивания как общего контекста соответствующей проблематики, так и выявление существующих ключевых проблем, которые сейчас находятся в нем. Особое внимание акцентируется на сложностях в соотношении международного и национального права, а также разнообразии доступных государству средств внедрения положений, направленных на выполнение международных обязательств и зарубежного опыта в национальное законодательство.

Анотація У цій статті автор формулює визначення та характерні ознаки автоматичної інтеграції та матеріальної інкорпорації як видів форм національної імплементації. Автор робить висновок, що процедурна інкорпорація не може розглядатися як самостійний вид форми національної імплементації. Ключові слова: форма національної імплементації, автоматична інтеграція, матеріальна інкорпорація, процедурна інкорпорація.

2003

В статті здійснюється аналіз українського законодавства щодо прав національних меншин та порівняння його норм з тими, що передбачені міжнародно-правовими актами з прав національних меншин

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, 2020

Международное правосудие №1(37) 2021, 2021

В статье рассматриваются положения права Европейского Союза и Евразийского экономического союза, посвящённые месту и роли международных договоров и норм международного обычного права в правопорядке данных интеграционных объединений. Обязанность региональных организаций соблюдать международное право обуславливает необходимость создания правовых механизмов, позволяющих, с одной стороны, включить нормы международного права в правовые системы ЕС и ЕАЭС и, с другой стороны, сохранить автономный характер соответствующих правопорядков. Важную роль в решении этого вопроса играет и практика наднациональных судебных органов. Основное внимание автор уделяет тем вопросам, которые представляются актуальными не только для ЕС, но и для ЕАЭС на современном этапе его развития: обеспечению соответствия международных договоров с третьими странами основным правилам и принципам функционирования интеграционного объединения, возможности частных лиц оспорить действительность актов институтов/органов ЕС/ЕАЭС в случае их противоречия нормам международного договорного и обычного права, а также установлению обязательности для регионального интеграционного объединения международных договоров, заключённых государствами-членами в сферах, где полномочия переданы ими на наднациональный уровень. Автор приходит к выводу о том, что, несмотря на недостаточность предусмотренных Договором о ЕАЭС механизмов, соответствующие пробелы могут быть отчасти восполнены судебной практикой. Важным ориентиром в этом отношении служат правовые позиции Суда Европейского Союза, которые, тем не менее, необходимо оценивать критически. Так, строгий подход Суда ЕС к прямому действию универсальных международных договоров, а также применяемая в отношении договоров государств-членов доктрина функционального правопреемства создают значительные препятствия для защиты частными лицами своих прав со ссылками на международное право.