峤鰰鰰§ĆĴĴĮðĆĢĜĆ Пам’яті Товаришаĺ§ Віталій Кривенко§ ×ĆĴĐĨnĀnĀÝ умна звістка прийшла з Кропивницьð когоö§nĖ§травня цö§рö§на§ĮĐðу році життя помер Віталій Єфремович Кривенко§ засновник і беззмінний голова Кіроð воградського обласного відділення Українського геральдичного товаристваî§ член Ради УГТî§ ініціатор відродження і системного розвитку геральдичної справи в Кіровоградській областіö Він народився§ĆЧсерпня§ĆĴĐĨ§рö§у Кіровоградіö Розпочав трудову діяльність§ĆĴĜĴ§рö§на посаді художð ника-оздоблювачаö§ Від§ ĆĴĢĮ§ до§ ĆĴĨĜ§ рö§ працював в управлінні містобудування та архітектури Кіровоð градського облвиконкомуî§ в§ ĆĴĨĢĆĴĮĨ§ ррö§ обіймав посаду головного архітектора містаî§у§ĆĴĴĆĆĴĴĢ§ррö начальника управління містобудуванняî§ архітектуриî землеустрою та землекористування Кіровоградської міської радиö Вступив до УГТ§ĆĴĴĢ§рöî§очолив обласне віддіð лення Товаристваî§ а також став заступником голови Геральдичної комісії при Кіровоградській обласній раді та зумів організувати її роботуö Віталій Кривенко був автором чи співавтором символіки багатьох районівî§містî§селищ і сіл Кіровоð градщини§×у тому числі Петровськогоî§Вільшанськогоî Олександрійськогоî§Добровеличківськогоî§Новоарханð гельськогоî§Устинівськогоî§Кіровоградського та інших районів›§міст Кропивницькогоî§Бобринцяî§Олександріїî Світловодськаî§ Знам’янк蛧 селищ Онуфріївкиî§ Нової Прагиî§Петрового й інöÝî§а також герба та прапора Кіроð воградської областіî§емблем футбольного клубу§фЗіркаî обласного козацького товариства§ фКозаки Інгулуî об’єднання жінок§фЛебідеяö Не менш вагомою була його діяльність щодо впровадження і пропаганди затвердженої символікиö Він був автором альбому-каталогу§фСимволіка Кіровоð градщиниî§інших виданьî§презентаційноїî§друкованоїî сувенірної продукції з використанням гербівî§прапорів і емблемî§ членом авторських колективів по розробці комплектів почесних відзнакö§Також за його ініціативою була заснована премія Кіровоградської обласної ради імені Якова Паученка за досягнення в галузях архіð тектуриî§ геральдикиî§ вексилології та декоративноð ужиткового мистецтваö Віталій Кривенко розробив архітектурні проекти для пам’ятниківî§ які прикрашають Кропивницькийĺ Богданові Хмельницькомуî§Володимирові Винниченð куî§ лауреатові Нобелівської премії фізикові Ігореві Ū Таммуî§ підприємцям братам Ельвортіî§ міському гоð лові Олександрові Пашутінуî§педагогові та піаністові Генріхові Нейгаузу та інö§Він брав участь у розробці проектів архітектурно-скульптурної композиції “Студентств меморіального комплексу§ фФортечні вал蛧§пам’ятного знака§фАнгел-хранитель§на Соборній площі з геральдичними символами Україниî§області й обласного центруö Заслужений архітектор Україниî§нагороджений орденами§ фЗа заслуги§ ІІ і ІІІ ступенівî§ Почесною грамотою Верховної Ради Україниî§ обласними та міськими відзнакамиö§ Лауреат обласної премії імені Якова Паученка в галузі архітектуриî§ геральдикиî вексилології та декоративно-ужиткового мистецтваö Рішенням Кіровоградської міської ради від§ Ĵ вересня§ nĀĆĖ§ рö§ Віталію Єфремовичу Кривенкові присвоєно звання§фПочесний громадянин містаö Віталій Кривенко був творчоюî§ініціативноюî§наð полегливоюî§відповідальною і принциповою людиноюö Він зумів згуртувати навколо себе однодумцівî§надихð нути їх на творчу й суспільно-громадську діяльністьî був справжнім зразком ставлення до будь-якої справиî за яку бравсяö Українське геральдичне товариство щиро сумує з приводу важкої втрати і висловлює щирі співчуття рідним та близькимö Вічна Йому пам’ять­ Печатки Петра Білянського§×ĆĨĐĢĆĨĴĮݧу фондах Інституту рукопису Національної наукової бібліотеки України імö§ Вö§ Вернадського Петро Білянський§×ĆĨĐĢĆĨĴĮݧ§перший владика з кагорти білого духовенстваö§ Був номінований на львівського єпископа§ĐĀ§жовтня§ĆĨĨĴ§рöî§алеî§через опір ооö§василіан його призначенню до уряду приступив лиð ше§ nЧ вересня§ ĆĨĮƧ рö§ Упродовж усього періоду урядування в§ĆĨĮĆĆĨĴĮ§ррö§свою діяльність зосередив на організації парафіяльного та деканального життя єпархіїö§ Боровся зі схизмою›§ провів багато візитацій церко⛧приділяв увагу богословській освіті та навчанню парафіяльних священиківî§ запровадив викладання та проповіді українською мовою›§регламентував обов’язð ки деканів і парохів›§здійснював уніфікацію літургійного життяö§Провів адміністративні реформи на Поділліî§поð будував у Кам’янці-Подільському єпископський палацö Звертався листовно про заступництво перед Росією до папи Пія§峤§та цісаря Франциска ІІĆö§Домігся зрівняння в правах з римо-католицьким духовенством§×Į§липня ĆĨĴĀ§рöݧтощоö Перемиський єпископ Максиміліан Рило помер nn§листопада§ĆĨĴЧрö§і був похованийî§за одними відоð мостям觧в Страшевичахnî§за іншим觧у Перемишлі в катедріĐö§Після його смерті Білянський став адміністраð тором Перемиської єпархії і обіймав катедру допоки не був висвячений Антоній Ангелович на єпископа перемиськогĆƧлютого§ĆĨĴĢ§рöĖ Таким чиномî§урядування Білянського в Перемиð шлі тривало трохи більше двох роківö§Печаток єпископа на документах у цей період виявити не вдалосяö§Можна припуститиî§ що нової печатки із зазначенням нових адміністративних реалійî§він не виготовлявö Ć В Інституті рукопису Національної бібілотеки України імö§Вö§Вернадського§×далі§§НБУВݧзбереглися унікальні матеріали до історії Греко-католицької Церкви XІХХ стö§ Це фонд§ 峤峤峤§ § Колекція рукописів та архів митрополита Андрея Шептицькогоî§який детальð но описав Євген ЧернухінĜö§У цьому каталозі переліð чено всі матеріали із зазначенням датиî§ заголовку документаî§його сутіî§дано опис технічних параметрів (розмірî§філіграніî§маргіналіїî§моваÝî§занотовано прізвиð ща підписантівî§зафіксовано наявність печаток на докуð ментах і стан їхнього збереження тощоö§Для ілюстрації наведемо опис§nĴĀ§справиĺ§фnĴĀĺ§ĆĨĮn§рö§січня§Ģö§Львівö Петро Білянськийî§ єпископ Львівськийî§ Галицький і Кам’янець-Подільськийî§ про поставлення оö§ Івана Венгриновича пресвітером до церкви Свö§ Трійці в Німшині Бурштинської протопресвітерії Галицької дієцезіїö§Ć§аркö§×звö§чистийÝö§Папірĺ§ĐĐĀхĖĀĀö§Друкований аркуш із уписаними іме-нами й назвамиö§Філіграніĺ§літери 峤鰰§§літери§ Ū§§ схö§ Лауцявічюсî§ №§ ĐĆĴĢ§ § ĆĨĖĜ§ рö Церковнослов’янська моваö§Підписи єпископа й писаря Данила Верхратськогоö§Відбиток печатки єпископа на білій мастиці під кустодією на зворотіĢö Завдяки цьому вдалося виділити матеріали які є необхідними для нашого дослідженняö§ У фонді знаходяться документи з печатками львівських та перемиських єпископівî§ київських та галицьких митрополитів а також пергаментові папські булли з призначенням їх на урядö§Відклалися акти пов’язані з діяльністюî§ зокремаî§ Атанасія ШептицькогоĨî§ Петра Білянськогоî§ Григорія ЯхимовичаĮî§ Йосипа Сембраð товича Ĵî§ Юліана Куїловського ĆĀî§ Йосафата Коциð ловськогоĆĆ тощоö§ Збереглося надання цісарем Йосиð фом ІІ у§ ĆĨĮĨ§ рö§ шляхетства та герба для Петра БілянськогоĆnö§ Цей документ вкладений у розкішну металеву коробкуî§ складається із дев’яти сшитих у формі книги аркушів§×ĆĮ§сторінокÝî§оправлених у темноð вишневий оксамитö§ Сторінки ілюстрованіî§ подано кольоровий герб§×малö§ĆÝî§є велика сургучева печатка цісаря§×у бронзовому футляріî§прикріпленому шнурами до документаÝö Усього архівних справ із збереженими печаткаð ми Білянського налічується§ Ćn§ одиницьî§ охоплюють період§ ĆĨĮĆĆĨĮĖ§ ррöĆĐ і за типологією усі є грамоти рукоположених§§про призначення священика на певну парафіюö Проаналізувавши більшість із нихî§виділено дві різні печаткиî§якими користувався єпископ упродовж чотирьох роківö§При цьому вони є надзвичайно схожі між собоюî§ розрізнити їх вдалося завдяки скрупуð льозному візуальному аналізу дрібних деталей зображення та написуö§Їх опис подаємо даліö Таким чином упродовж усього періоду єпиð скопства Білянського відомо про існування§ n§ безнаð писових печаток§×за§ĆĨĨЧі§ĆĨĮЧррöݧта принаймні ще однієї з легендою§§оригінал якої зберігся у Національð ному музеї імені Андрея Шептицького у ЛьвовіĆĖî §а сургучевий відли⧧у Археологічному музеї Львівськоð го національного університету імені Івана ФранкаĆĜö Отжеî§ впродовж§ ĆĴðрічного урядування на катедрі вдалося відшукати§ Ĝ§ печатокî§ якими користувався єпископö§Усі вони дуже схожі між собоюî§мова легенд§ латинаö§ Очевидноî§ владика вирізнявся консервативð ними підходами до виготовлення власних штемпелівö На жальî§не вдалося зафіксувати функціонування пеð чатки впродовж§ĆĨĴĖ§§початку§ĆĨĴĢ§ррöî§коли Білянð ський адміністрував у Перемишліî§ тому неможливо з’ясувати чи зазнали змін його печатки і чи відобраð жено цей новий адміністративний статус у їхніх легенð дахö ã§ã§ã КАТАЛОГ Перший варіантĺ§Ĝ§примöî§ĆĨĮĆĆĨĮĖ§ррö Матеріал відтисківĺ§ папір та мастикаö§ Формаĺ круглаö§Розмірĺ§ĨĀ§ммö Зображенняĺ§Угорі кардинальський капелюхî§по обидва боки якого на закручених шнурах висять китиці ×ĆĺnĺĆĺnĺĆÝö§Під нимî§у полі розгорнутої мантіїî§підбитої горностаєм§ § щитî§ обрамлений фігурним картушемî вгорі над ни짧павичеві пір’їни та митра з хрестом на яблучкуö§У щиті герб Шеліг১півмісяць ріжками вгоð руî§з його середини виходить двораменний хрест§×або хрест-якірÝö§З обох боків біля нього розташовані єпиð скопський жезл§×два стилізовані змії обабіч хрестаݧ ліворучî§та руків’я меча§×у формі хрестаݧ§праворучö Внизу під щитом на декоративному ланцюгу висить лапчастий хрест§ ×від центру якого в різні боки розходяться промінчикиÝö Легендаĺ §Напис по колуĺ §ã—ã—㧠Ŷ 㑔鰰§ Ÿ Ť峤ŶŞ鰰熌峤§ Ÿ § Ŷ峤鰰Ūဈ㑔鰰§ Ÿ § Ŷဈဈ峤Ŷ鰰峤鰰§ Ÿ Ş峤Ū峤Ŷ鰰峤鰰§ Ÿ § ŪŞ维ŶŶŪŶ鰰峤鰰§ Ÿ § ဈŰဈ峤摤꿐ö Зовнішній та внутрішній обідок у вигляді рослинного орнаментуö Місце зберіганняĺ§ ІР НБУВö§ § Фö§ 峤峤峤ö§  Спрö§nĮĜö§§Аркö§Ć›§Спрö§nĮĨö§§Аркö§Ć›§Спрö§ĐnĀö§§Аркöƛ Спрö§nĴĀö§§Аркöƛ§Спрö§nĴĢö§§Аркö§Ćö Другий варіантĺ§Ć§примöî§ĆĨĮn§ррö§n§серпняî Матеріал відтисківĺ§ папір та мастикаö§ Формаĺ круглаö§Розмірĺ§Ĩn§ммö Зображенняĺ§ Угорі§  кардинальський капелюхî§по обидва боки якого на шнурах висять китиці§×ĆĺnĺnĺĆÝö§Під ним у полі розгорнутої мантії§  щитî§ обрамлений фігурним картушемî§ вгорі над ним§  стилізовані пір’їни та митраî увінчана хрестом на яблучð куö§У щиті§§герб Шелігаĺ§півð місяць ріжками вгоруî§з його середини виходить двораð менний хрестö§ Обабіч нього розташовані єпископський жезл§×два стилізовані змії обабіч хрестаݧ§ліворучî§та руків’я меча§ ×у формі хрестаݧ § праворучö§ Внизу під щитом н১ланцюгу висить лапчастий хрест§×від центру якого в різні боки розходяться промінчикиÝö Легендаî§напис по колуĺ§U§Ŷ 㑔鰰§Ť峤ŶŞ鰰熌峤 Ŷ峤鰰熌ဈ㑔鰰§ Ŷဈဈ峤Ŷ鰰峤鰰§ 붠 § Ş峤Ū峤Ŷ鰰峤鰰§ › ŪŞ维Ŷ峤ŪŶ鰰峤鰰§ 붠§ဈŰဈ峤ö§Зовнішній та внутрішð ній обідок у вигляді рослинного орнаментуö Місце зберіганняĺ§ ІР НБУВö§ § Фö§ 峤峤峤ö§  Спрö§nĴnö§§Аркö§Ćö Ірина СКОЧИЛЯС (ЛьвівÝ ὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀ Приміткиĺ Ć §Wą뼸懐먤ῠ奈 §维ö§Ťῠⷤ㓰ń뼸泄ῠ§ῠ懐§úú§懐뼸泄ῠ§鰰ł懐먤 ῠ泄§Ťῠ懐㓰 ῠ奈 ð 두ö§ § 熌㓰泄곴먤î§ ĆĴĐĜö§ § ö§ Ćö§ § 鰰ö§ ĐĖĐĜö§ Детальне доð слідження урядування Петра Білянського на львівській катедрі провів Ігор Скочиляс уĺ§Скочиляс Ігö Галицька (Львівськаݧ єпархія§ 峤峤Х峤峤峤§ стöĺ§ Організаційна структура та правовий статусö§§Львівî§nĀĆĀö§§Сö§ĢĜĮ ĢĨĮö n § 㓰두먤㓰 ῠⷤ奈§ 鰰ö§ 㑔 ῠ奈奈두§ ῠ뼸泄비ῠ§  ⷤ두뼸奈두§ 먤§ 㓰㓰奈 ĆĢĆĀĆĴĴĆö§鰰 泄ῠ奈ⷤ§ῠ懐㓰 ῠ奈 ⷤö§§ ⷤ뼸 곴먤î§ĆĴĴĜö§§鰰ö§ĜĀö Đ §ῠ ł두奈 㓰泄ð维㓰ⷤ懐먤ῠ奈 §维ö§ 두łł懐§维㓰泄뼸두ῠῠ㓰 §úú§懐뼸泄ῠ Sł懐먤 ῠ泄§Ťῠ懐㓰 ῠ奈 두ö§§熌㓰泄곴먤î§ĆĴĴĆĆĴĴnö§§ ö§ĐĐö§ 鰰ö§ĜĀĐö Ė §㓰두먤㓰 ῠⷤ奈§鰰ö§㑔 ῠ奈奈두§ῠ뼸泄비ῠööö§§鰰ö§Ĝnö Ĝ §Чернухін Єö§Колекція рукописів та архів митрополита Андрея Шептицькогоö§Каталог фонду§峤峤峤§Інституту рукопису Національної бібліотеки України імö§Вö§Іö§Верð надськогоö§§Кöî§nĀĆĆö§§nĖn§сö Ģ Там самоö§§Сö§Įnö Ĩ ІР НБУВö§§Фö§峤峤峤ö§§Спрö§nĖĆö Į Там самоö§§Спрö§ĐĐnö Ĵ Там самоö§§Спрö§ĐĢĐö ĆĀ Там самоö§§Спрö§ĜĆĨö ĆĆ Там самоö§§Спрö§ĜnĴö Ćn Там самоö§§Спрö§ĖĀĖö ĆĐ Там самоö§§Спрö§nĮĜnĴnî§nĴĖnĴĢî§ĐĀĐî§ĐnĀö ĆĖ Національний музей імені Андрея Шептицького у Львовіö§§Фö§Сфрагістикаö§§№§ĖĐö ĆĜ Опублікована вĺ§Скочиляс Ігö§Галицька§×ЛьвівськаÝ єпархія§峤峤峤峤峤§стööö§§Сö§ĢĨĆö n Đ Фалеристика Львівської національної наукової бібліотеки України імö§Вö§Стефаникаĺ§ джерела надходження та загальна класифікація відзнак Фалеристичний фонд національної бібліотеки містить понад§ĆĀĀĀ§фалеристичних пам’яток§×медаліî ордениî§ значкиî§ стрічкиî§ беджі тощоÝö§ Представлено відзнаки низки країнĺ§ Австраліїî§ Австріїî§ Білорусіî Ватикануî§ Великобританіїî§ В’єтнамуî§ Грузіїî§ Естоніїî Ірануî§Італіїî§Канадиî§Латвіїî§Литвиî§Молдовиî§Нідерð ландівî§Німеччиниî§Палестиниî§Польщіî§Росіїî§Сербіїî Словаччиниî§СШАî§Угорщиниî§Франціїî§Чехіїî§Швеції іî звичайноî§ж Україниö Широка палітра наведених вище географічних назв зумовлена перш за все тимî§що до фонду бібліотеки впродовж останніх років були передані пам’ятки багатьох приватних осіб з України та з української діаспориö§Саме дарування стало на теперішній час чи не основним джерелом надходження фалеристики до бібліотекиö§ Проте процес комплектування сучасної збірки триває вже ціле століття і включає кілька етапів свого розвиткуö У§ĆĴnĀĆĴĐĀðх ррö§частина найдавніших відзнак сучасного фонду фалеристики найімовірніше належаð ла до збірки Публічної бібліотеки імені Баворовських у Львовіö§У середині ХХ стö§відзнаки було передано до Львівської філії бібліотеки Академії наук УРСР разом із іншими мистецькими пам’яткамиî§ які вціліли від знищення і вивозу в роки Другої світової війниö§ У радянський період ці фалеристичні пам’ятки залишаð лися неопрацьованими й становили складову частину масиву неінвентаризованої дрібної пластикиî§ поряд із пам’ятними медалями і плакетами ХІХ§ § початку ХХ стö Разом з тимî§у середині ХХ стö§розпочався проð цес комплектації нової фалеристичної збіркиö§ Упроð довж§ĆĴĜĨĆĴĜĴ§ррö§до академічної бібліотеки надійшло десять відзнакî§ подарованих приватними особамиö Відомості про це отримуємо з картокî§ до яких було прикріплено пам’яткиö§ Зокремаî§ інженер Оö§Луцик передав три українські відзнаки§ĆĴĆĜĆĴĆĨ§ррö§та два екземпляри відзнаки§ĆĴĐĮ§рö§до святкування§ĴĜĀðріччя прийняття християнстваö§Попри теî§що у вересні§ĆĴĢƧрö був заснований інвентарний реєстр нових надходжень фалеристикиî§до нього не увійшли вже наявні у бібліоð теці відзнаки§×навіть тіî§які подаровано у§ĆĴĜĀðх ррöÝö Впродовж десяти наступних років до бібліотеки регулярно надходили тогочасні радянські відзнакиö Відтакî§станом на кінець§ĆĴĨn§рö§×коли ведення обліку знову призупинилосяݧїх було нараховано майже тристаö Близько сімдесят із цих пам’яток передали приватні особиĺ§користувачі та працівники бібліотекиö§Зокремаî у цьому контексті варто виділити внесок професора Гö§Сокольницькогоî§який§ĆĢ§лютого§ĆĴĢn§рö§подарував бібліотеці§ nƧвідзнакуî§ переважно польські громадð сько-політичні пам’ятки першої половини ХХ стö У радянський час після§ĆĴĨn§рö§нових надходжень до бібліотеки майже не відбувалосяî§ за винятком декількох відзнакî§ подарованих у§ ĆĴĨЧрöî§ та однієї пам’яткиî§переданої приватною особою у§ĆĴĮĴ§рö§Про поповнення збірки у§ĆĴĴĀðх ррö§відомостей також не збереглосяö§Проте у§nĀĀĢ§рö§бібліотеці було передано чималу фалеристичну колекцію відомого видавцяî громадського діяча Мö§Коцяö§ У його збірці було nĐĀ§відзнакî§ які стосувалася переважно української діаспори в Америці§ĆĴĜĀĆĴĮĀðх ррöĆ Відтакî§nĀĆĜ§рö§фонд фалеристики було інвентаð ризованоnî§що уможливило поповнення збірки новими надходженнямиö§Вже впродовж§nĀĆĜnĀĆĴ§ррö§бібліотеці подаровано приватними особами з України та інших країн сотні відзнакî§переважно фалеристичні пам’ятки української діаспори США та Канадиö Хронологічні рамки збірки охоплюють понад nĀĀ§роківö§Найдавніші відзнакиĺ§угорський медальйон із зображенням святого Георгія§ ×ХVІІ–ХVІІІ стöÝî австрійська медаль часів Марії Терезії§×ĆĨĨĖ§рöÝî§польð ська зірка ордену Святого Станіслава§×ĆĨĢĜĆĨĴĜ§ррöÝö Пам’яток ХІХ стö§нараховано у збірці близько§ĜĀî§з них nĀ§§медальйони із зображенням святихĺ§Божої Матеріî праведного Йосифаî§ свö§Ігнатіяî§ свö§Антонія Падуанð ськогоî§свö§Францискаî§свö§Бенедиктаî§свö§Івана з Дукліö Відзнак початку ХХ стö§ ×до§ ĆĴĆĖ§рöݧ § nĀî§ зокрема іранськаî§ італійськаî§ польськаî§ російськаî§ німецька фалеристикаĺ§переважно відзнаки професійних з’їздівî політичних і культурно-мистецьких подійö§Близько§ĆnĀ пам’яток датовано періодом Першої світової війни ×ĆĴĆĖĆĴĆĮ§ррöÝĺ§ цивільна українськаî§ австрійськаî польськаî§російська фалеристикаî§відзнаки Червоного ХрестаĐî§ а також військові австро-угорські та російð ські нагородиî§ розпізнавальні знаки військових підð розділівö§Майже§ĴĀ§відзнак належить до періоду§ĆĴnĀ ĆĴĐĀðх ррöĺ§ українська та іноземна фалеристикаî§ відð знаки міжнародних професійних з’їздівö Окремо варто звернути увагу на українську фалеристикуî§виготовлену до§ĆĴĐĴ§рö§У фонді бібліоð теки міститься§ĆĜ§таких відзнак§×разом із дублетами і тиражними різновидами§ § nĴ§примірниківÝĖö§ До нихî зокремаî§належатьĺ§Ćݧмедальйон до§ĖĀĀðліття відходу із земного життя свö§Івана з Дуклі§×виготовлений§ĆĮĮĖ§рö у ГаличиніÝ›§nݧпам’ятка до п’ятдесятої річниці смерті Тараса Шевченка§ ×виготовлена§ ĆĴĆƧрö§ у ГаличиніÝ› Đݧвідзнака§фНе ридать а добувать§×виготовлена§ĆĴĆĜ§рö у ВідніÝ›§ Ėݧкокарда Українських січових стрільців (виготовлена§ ĆĴĆĢ§рö§ у ВідніÝ›§ Ĝݧпам’ятка з нагоди визволення Львова з-під російської окупації§×виготовð лена§ĆĴĆĢ§рö§у ВідніÝ›§ Ģݧвідзнака§фСоборна Україна (виготовлена§ĆĴĆĨ§рö§у ВідніÝ›§Ĩݧвідзнака Українського братського союзу§×виготовлена в межах§ĆĴĆĮĆĴĨĮ§ррö у СШАݛ§Įݧвідзнака Українського народного комітету США§×виготовлена§ĆĴĆĴ§рö§у Нью-Йоркуݛ§Ĵݧвідзнака Товариства українських студентів§ фОснова§ ×вигоð товлена§ ĆĴnЧрö§ в ГаличиніÝ›§ ĆĀݧвідзнака із зобраð женням Івана Франка§×виготовлена§ĆĴnĢ§рö§у КанадіÝ› ĆĆݧмедаль з нагоди десятої річниці УНР§×виготовлена ĆĴnĨ§рö§ у ВідніÝ›§ Ćnݧчленська відзнака Українського народного союзу§×виготовлена в§ĆĴĐĀðх ррö§у СШАݛ ĆĐݧвідзнака з нагоди відкриття пам’ятника жертвамî що загинули§ĆĴĆĖ§рö§у Талергофі§×виготовлена§ĆĴĐЧрö§у ВаршавіÝ›§ĆĖݧвідзнака з нагоди§ĮĀðліття народження Івана Франка§ ×виготовлена§ ĆĴĐĢ§рö§ у БориславіÝ› ĆĜݧвідзнака з нагоди§ ĴĜĀðліття прийняття християнð ства князем Володимиром Великим§ ×виготовлена ĆĴĐĮ§рö§в УжгородіÝö Основна частина фонду фалеристики§×понад§ĨĀĀÝ датується другою половиною ХХ стöĺ§ радянські відð знакиĜî§ пам’ятки української діаспориĢî§ фалеристика першого десятиліття суверенної Україниö Серед фалеристичних пам’яток радянського періоду виділено такі групиĺ§ топонімиî§ персоналіїî культураî§ природаî§ авіаціяî§ космонавтикаî§ анімаціяî спортî§ радянські медаліî§ політична агітація тощоö§ У бібліотеці представлено відзнаки колишніх радянських республікĺ§Білорусіî§Грузіїî§Естоніїî§Латвіїî§Литвиî§Молð довиî§Росіїî§Україниî§а також соціалістичних державð союзників СРСРĺ§В’єтнамуî§Німецької демократичної республікиî§Польської народної республікиî§Угорщиниî Чехословацької соціалістичної республікиö Фалеристику української діаспори умовно можна поділити на три групиî§кожна з яких має кілька темаð тичних підгрупĺ Ćݧпам’ятки заходів української діаспориĺ§відзнаки з нагоди посвячення храмів і проведення релігійних з’їздів§×соборівî§прощî§синодівÝî§пам’ятки до тисячоліття державного утвердження християнства в Україніî відзнаки правозахисних і культурно-освітніх подійî фалеристика з нагоди річниць УНР і ЗУНРî§пам’ятки вшанування жертв голодоморуî§ відзнаки заходів української діаспори в Україні тощо› nݧпам’ятки із зображенням українських виð датних осібĺ§релігійних діячівî§письменників§×зокрема шевченкіанаî§франкіанаݧта діячів культуриî§політиківö Đݧкорпоративні відзнаки діаспориĺ§ пам’ятки релігійних громадських організаційî§відзнаки українð ських допомогових організацій§×з-поміж яких чимало відзнак Українського народного союзуÝî§ пам’ятки конґресових об’єднань§ ×Світового конґресу вільних українцівî§Українського конґресового комітету Америð киî§Конґресу українців КанадиÝî§відзнаки політичних організаційî§пам’ятки жіночих і молодіжних громадð ських об’єднань§×зокрема Пластуî§Спілки української молодіÝî§відзнаки українознавчих культурно-просвітð ницьких установî§ветеранські фалеристичні пам’яткиö Сучасна фалеристикаî§ на жальî§ у бібліотеці відображена дуже фрагментарноö§ Серед українських Оголошення Цього року було заплановано провести дві наукоð ві геральдичні конференціїĺ§ХІХ§§у червні і ХХХ§§у жовтніö§Зважаючи на загострення епідеміологічної сиð туації в Україніî§пов’язаної з поширенням коронавірусð відзнак кінця ХХ§§початку ХХІ стö§необхідно назвати пам’ятку Першого всесвітнього собору Духовної Україниî§проведеного§ĆĴĴĀ§рö§в Коломиїî§серію відзнак видавництва§ фАбрис§ з нагоди проголошення незаð лежності Україниî§ відзнаки громадських організацій (зокрема§фПросвітиî§Пластуî§фЛьвівського ЛицаряÝî відзнаки депутатів органів місцевого самоврядування тощоö Роман ГОЛІЙ§ ×ЛьвівÝ ὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀ Приміткиĺ Ć §Голій Рö Фалеристична збірка Маріяна Коцяĺ§відзнаки української діаспори§×З фонду Львівської національної наукової бібліотеки України імені Вö§Стефаникаݧ úú Записки Наукового товариства імені Шевченкаö§  Львівî§nĀĆĮö§§Тö§ŪŪ峤ĺ§Праці Комісії спеціальних (допоміжнихݧісторичних дисциплінö§§Сö§nĴĨĐĀĴö n §Голій Рö Фалеристичні пам’ятки ЛННБ України імеð ні Вö§Стефаникаĺ§загальний огляд§úú§Мистецька культураĺ історіяî§ теоріяî§ методологіяĺ§ тези доповідей Міжнарö наукö§конфö§×Львівî§nĨ§листопö§nĀĆĜ§рöݧú§НАН Україниî ЛННБ України імö§Вö§Стефаникаî§Інститут досліджень бібліотечних мистецьких ресурсівö§ § Львівî§ nĀĆĜö§  Сö§nĖnĢö Đ § Голій Рö Цивільні фалеристичні пам’ятки§ ĆĴĆĖ ĆĴĆĮ§ррĺ§×із фонду Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Вö§Стефаникаݧ úú§ Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені Вö§Стефаника§ĺ§збö§наукö§працьö§§Випö§nĢö§§Сö§ĢĀĮ ĢnĴö Ė § Голій Рö Українські фалеристичні пам’яткиĺ виготовлені до§ĆĴĐĴ§рö§×із фонду Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської націоð нальної наукової бібліотеки України імені Вö§Стефаð никаݧ úú§ Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені Вö§Стефаникаĺ§ збö§наукö працьö§§Львівî§nĀĆĨö§§Випö§nĜö§§Сö§ĢĐĖĢĖĴö Ĝ § Голій Рö Фалеристичні пам’ятки другої половини ХХ стö§×із фондів Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Вö§Стефаникаݧ úú§ Записки Львівської національної наукової бібліотеки України імені Вö§Стефаникаĺ§ збö§наукö§працьö§ §Львівî§ nĀĆĢö§  Випö§nĖö§§Сö§ĐĢĴĐĨĨö Ģ § Голій Рö Українська діаспора у фалеристичних пам’ятках§×із фондів Інституту досліджень бібліотечð них мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Вö§Стефаникаݧúú§Заð писки Львівської національної наукової бібліотеки України імені Вö§Стефаникаĺ§збö§наукö§працьö§§Випö§nĐö§ Сö§ĨĀnĨnĴö ної хворобиî§ та запроваджені обмежувально-каранð тинні заходи терміни проведення конференцій буде зміненоö§Уточнену інформацію подамо на офіційному сайті УГТĺ§ ĺúú비 ö懐ö비㓰 Герб і прапор села Стара Скварява Село Стара Скварява адміністративно належить до Жовківського району Львівської областіö§В околицях поселення на поверхню виходить декілька джерелö Перші згадки про село датуються§ĆĐĴĮ§рö§Тут збереглася одна з найдавніших українських дерев’яних церковö Місцевий храм згорів§ ĆĨĆĜ§ рöî§ тому на його місце перенесли дерев’яну тризрубну одноверху церкву святого Архистратига Михайла зі сусіднього села Глинськö§Недавні дослідження дозволили точно датуð вати час її побудови§ĆĜĀĮ§рö§Цю ж дату підтверджують і інші джерелаö Для села у серпні§nĀĆĮ§рö§було розроблено проекти сучасних символів§×автор§§Аö§ГречилоÝö§Розгляд пиð тання трохи затягнувсяî§ але після дрібних уточнень герб та прапор були затверджені Староскварявською сільською радою рішенням від§nЧтравня§nĀĆĴ§рö Герб Старої Скварявиĺ§у щитіî§скошеному справа на зелене та золоте поляî§меч в обернених кольорахî вістрям вгоруî§ з золотим криломî§ у золотому полі§  зелена чашаî§з якої б’ють сині струмені водиö Прапор Старої Скварявиĺ§квадратне полотнищеî розділене з верхнього кута від древка по діагоналі на верхнє зелене та нижнє жовте поляî§по лінії ділення§ меч в обернених кольорахî§ вістрям вгоруî§ з жовтим криломî§у жовтому полі§§зелена чашаî§з якої б’ють сині струмені водиö Меч і крило уособлюють давню церкву святого Архистратига Михайлаö§Чаша з водою означає місцеві джерелаö§Зелений колір символізує багатство природð ніх ресурсівî§а золото§×жовтий на прапоріÝ§є символом щедростіî§ добробутуî§ вказує на розвинене сільське господарствоö Андрій ГРЕЧИЛО§ ×ЛьвівÝ 䲠ú Ťîú䲠 Герб і прапор села Шиїнці Село Шиїнці розташоване за§Ĵ§км від райцентру та залізничної станції Деражняî§на низовинній території з численними джереламиî§ які поповнюють місцеві ставкиö§Південну частину села омиває річка Рівецьö У середині Х§стö§шляхтич Андрій Буковський отримав від барського старости Герборта§ фпустелю Яковлє§і заснував тут поселенняö§ĆĜĨĢ§рö§Яковлє§×або інакш姧ШиїнціÝ§було викуплене польським королем Стефаном Баторієм і подароване на вічне користуванð ня нотарію Барського замку Альберту Чаглевськомуö Пізніше власником Шиїнець з§ ĆĢĢЧ рö§ був Іван Виð говськийö Місцева церква Різдва Богородиці споруджена ĆĨĴĖ§рöî§цеглянаî§Т-подібна у плані з одним дерев’яним куполомö§ Для неї§ ĆĮĴƧ рö§ було виготовлено новий іконостасî§ для якого придбано ікону Іверської Божої Матеріî§особливо шановану парафіянамиö За свою історію Шиїнці не мали гербаö§ Тільки nĀĆĖ§рö§сільська громада отримала проекти символіки і після обговорення герб та прапор були затверджені на сесії сільської ради§×рішення №§Ĩ§від§Ĵ§лютого§nĀĆĜ§рöÝö Гербĺ§щит перетятий ламано до середини вни盧у верхньому синьому полі виходить погруддя Пресвятої Богородиці з дитям на рукахî§ у золотому вбранніî§ з німбом і короною на головіî§праворуч ньогзолоте ĆĢðпроменеве сонц囧у нижньому червоному полі стоð їть золотий сніп пшениціî§перевитий срібною стрічкоюî обабіч якогсрібні лемеші культиватораî§розвернуті у протилежні сторониö Сніп та срібні лемеші символізують споконвічну селянську працюî§уособлюють місцеві чорноземиö§Діð лення щита вказує на місцевий ландшафтî§ на якому розташоване селнизовину в долині невеликої річки Рівецьö Зображення Пресвятої Богородиці нагадує про знаходження у сільській церкві ікони Іверської Божої Матеріö§ Богородиця символізує любовî§ материнську теплоту і велику віруö§Мотив ікони на гербі Шиїнець є оберегом села і трактується як заступництво перед негодоюö§Вважаєтьсяî§що з давніх часів ікона рятувала та захищала від ворогівî§поповнювала запаси пшениці і зцілювала хворихö§Золоте сонц姧давній символ Поділð ляî§елемент сучасних гербів Хмельницької області та Деражнянського районуî§підкреслює територіальну приналежність селаö Синiй колір на гербі означає вірність§ ῠ§ чесністьî§ червоний§ § мужністьî великодушність і любова золотбагатствоî§знатнῠ奈ть та постійністьö Внизу картуш перевиває срібна хвиляста стрічка з найменуванням села§ фШИЇНЦІ§ синім кольоромö§ З обох сторін стрічки містяться гілки плодового дерева зі срібним цвітом і зеленим листямî§які символізують добробут місцевих мешканцівî§ веснуî§ надію на врожаїî§ підкреслюють природнє багатствоö Прапор Шиїнець має квадратну форм і складається з двох гоð ризонтальних смугö§ На верхній синій смузі§ ×завширшки в§ ĆúЧ сторони полотнищаݧзображене сяюче§ĆĢðпроменеве жовте сонцеö§На нижній черð воній смузі стоїть у центрі перевитий стрічкою жовтий сніп стиглої пшеð ниціö§Прапор частково повторює символіку герба селаö 䲠úŤ Iгор ЯНУШКЕВИЧ§ ×МиколаєвіÝ 殼î䲠ú Герб і прапор села Коблевого На лівому березі Тилігульського лиману на межі Миколаївської й Одеської областей розкинулося село Коблевеö§ Тут від давніх часів проходила дорогаî§ що сполучала Бессарабію з Очаковомî§а далі§§з Кримомö За легендоюî§тут знаходилося античне місто Одесî§а на місці Коблевого за часів скіфів було поселенняö§Турки заснували пізніше заставу Олу-Куле§×Велика вежаÝö§А в Х峤峤峤§стö§ князем Григорієм Волконським створено пост для відпочинку армії та поселення поранених солдатівö§Село названо Постовимö§Згодом селяни поð будували церкву Святої Трійціî§ а§ ĆĨĮĮ§ рö§ село переð йменували на Троїцькеö§ Ćn§ тисяч десятин землі на лівобережжі Тилігульського лиману Катерина§ 峤峤 подарувала§ ĆĨĴn§ рö§ Фомі Олександровичу Коблеö§ На цих землях він дозволив селитися селянам-втікачам і козакамö§Від§ĆĮĐĀ§рö§село стало називатися Коблевимö Син англійського консула в Ліворно Томас Кобле ×Ū懐ⷤ두ݧопинився в Росії на початку§ĮĀðх ррö§峤峤峤§стö Він прийняв російське підданство і став Фомою Олеð ксандровичемö§ Брав участь в операціях флоту під Очаковомî§а в битві при Мачині§ĆĨĴƧрö§за хоробрість нагороджений орденом Свö§Георгія§Ėðго ступеняö§Був ад’ютантом у Мö§ Кутузоваî§ в§ ĆĨĴĴ§ р отримав звання генерал-майораî§в§ĆĮĀƧ рö§призначений комендантом Одесиö§На цій посаді пробув§ĆĮ§роківî§борючись з епіð деміями чуми та холериî§казнокрадством і купецьким свавіллямö§ Показав себе чудовим адміністраторомî чесним і шанованим усіма громадяниномö Рід Кобле походить із графства Девоншир у Південній Англіїî§представники роду були переважно священиками і жили там від давніх часівö§Іî§природноî обзавелися гербом§×малö§ĆÝö§За переказамиî§саме Фома Кобле посадив перший виноградник у Троїцькому і започаткував виноградарство на цих земляхö§ У Коблевому§ĆĴĮn§рö§побудовано винзаводî§який і нині є одним із найбільших українських виробників винаö Продукція підприємства ПАТ§ фКоблеве§ удостоєна золотих і срібних медалей на різних конкурсахö На березі Чорного моряî§в§Ėðх км від селаî§знаð ходиться курортна зонаö§Це найбільший курорт у Миð колаївській областіî§він приймає щорічно понад§nĜ§тисö відпочиваючихö§ Курорт утворено§ ĆĴĢĢ§ рî§ а§ ĆĴĢĴ§ рö Коблеве включене до складу курортних місцевостей УРСРö§ Тилігульський лиманî§ на березі якого розтаð шоване селоî§є місцем гніздування рідкісних птахівö§У ĆĴĨĢ§рö§тут було створено орнітологічний заказникî§а ĆĴĴĜ§рö§§ландшафтний паркö У червні§nĀĆĜ§рö§сільській раді було запропоноð вано перші проекти герба і прапора Коблевогоö§ Але громада не погодилася з представленими проектамиî висунуто різні пропозиціїî§навіть створено громадську ú殼ú䲠úŤ Ć §§§§§n Ťîú䲠 §§§Đ комісіюö§Справа про символи зайшла б у глухий кутî якби не наполегливість членів УГТö§Внаслідок цього повився компромісний варіант§×автор觧Рö§Кочкуров та Іö§ ЯнушкевичÝö§ Нові символи села затверджено§ Į липня§nĀĆĢ§рö Герб Коблевогоĺ§у щиті золотий перев’яз справаî на якому три сині грона винограду із зеленим листям на вигнутій лозі›§ у верхньому червоному полі злітає срібний лебідь із золотими дзьобом і лапам蛧в нижньоð му синьому§§розкрита мушляî§золота ззовні і срібна всерединіî§з червоною перлиною в золотих променях (малö§ nÝö Зміст герба тлумачився таким чиномĺ§перев’яз символізує аграрне господарствоî§пріоритетом якого є виноградарств виноградне гроно означає радістьî красуî§достатоꛧлебідь§§вірністьî§чистотуî§відкритість› червоний колір символізує великодушність і мужністьî синій§§вірність і чесністьî§золотбагатство та знатð ність›§золотий дзьоб і лапи птахаî§а також червоне поле уособлюють різновид флори і фауниî§які занесені до Червоної книги України на території Тилігульського регіонального ландшафтного паркуî§що розташований на землях сільської радиö§Зона відпочинку асоціюється з мушлею і перлиноюî§що свідчать про досконалість і красуî§процвітання і щастяö§Перл觧абсолютний дар моряî§для Коблевогце природні умови перетворені людиною в зону відпочинкуî§відому в Україні та за її межамиî§червона перлин১символ винятковостіö Прапорĺ§квадратне жовте полотнищеî§в якому від верхніх кутів до центру йде синій клинî§на ньому розð крита мушляî§ жовта ззовні і біла всерединіî§ в ній§  червона перлина в жовтих променях›§у жовтому полі§ три сині грона стиглого винограду із зеленим листямî середнє§§нижчеî§а два обабіч§§вище§×малö§ĐÝö Прапор за змістом повторює символіку фігур і барв гербаö§ Загальна ідея символів§ § збереження і розвиток рідної землі з цілющим кліматомî§ унікальð ними умовамиî§ працьовитими жителями і великим потенціаломö Роман КОЧКУРОВ§ ×МиколаївÝ Сірожупанна дивізіяĺ§до питання про знаки розрізнення Крім дивізій синьожупанниківî§існувало ще одне з’єднанняî§сформоване з полонених українцівö§Йдеться про§ фСірожупанну§ або§ фСіру§ дивізіюî§ створену австрійцямиö§В подальшому вона брала активну участь у визвольній боротьбі й завершила свій бойовий шлях у таборах інтернованих на території Польщіö§ Історію з’єднання висвітлюють численні статті мемуарного характеруĆö§З-поміж них на особливу увагу заслуговують публікації Мö§ Бутовичаî§ який тривалий час обіймав посаду старшого значкового§×тобто ад’ютантаݧштабу дивізіїnö§Однострій та знаки розрізнення сірожупанників ставали об’єктом інтересу дослідників починаючи з перших праць міжвоєнного періодуĐö§Після відновлення незалежності України про Сіру дивізію неодмінно згадували в контексті розвитку форми одягу та знаків розрізнення збройних сил українських державних утворень§ĆĴĆĨĆĴnĀ§ррöĖ На жальî§жодне дослідження не містить посилань на конкретні наказиö§ Через це існують розбіжності у данихî§часо짧суттєвіö§Нині ж вдалося виявити ряд наказів по дивізіїî§а також протоколи засідань українських органів у таборахö Варто відмітитиî§що у складі збройних сил Австроð Угорщини вже існувала українська національна частиð на§ § Український Легіонî§ більше відомий як Легіон Українських Січових Стрільців§×УССÝö§Щоправдаî§комð плектувалася вона підданими двоєдиної монархіїö Створення частин з військовополонених було б неможливим без Союзу Визволення України§×СВУÝö§За згодою австро-угорського військового командування полонених українців зосередили в окремому таборі у м.Фрайштадтö§ Це дало можливість СВУ розгорнути національно-культурну працю Ĝö §З цією метою у Фрайштадті утворюються різноманітні українські товариства та спілкиĢö§ Їхню роботу координувала й контролювала Головна Українська Радаî§ установче засідання якої відбулося§Ė§лютого§ĆĴĆĨ§рöĨ А§ĆĖ§липня ĆĴĆĨ§ рö§ відбулися установчі збори спортивного товариства§ фСіч§ імені гетьмана Петра Дорошенкаö Його члени згодом взяли активну участь в організації дивізіїĮö§Також існували українські гуртки в таборах для полонених офіцерівö§Найбільш діяльним був гурток у ЙозефштадтіĴö Як і у випадку з Синьожупанною дивізієюî можливість для створення військової частини з полоð нених з’явилася після підписання мирного договору між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу§nĨ§січня§×Ĵ§лютогоݧĆĴĆĮ§рö§Для цього у Фрайштадті постала Бойова Управаö§До неї увійшли Мö§Славінський§×головаÝî§Мö§Лозовикî§Дö§Піддубнийî Вö§Єфремів та Мö§Янчійö§На засіданні§ĆƧлютого§ĆĴĆĮ§рö голова управи озвучив метуĺ§ організувати полк під історичною назвою§фіменї Гетьмана Петрö§Дорошенð каö§ Під час засідання постало питання про відмітні знаки для осібî§ які запишуться до частиниö§ Стрічки національних кольорів для цього було недостатньоî оскільки її вже носило багато осібö§Тож Дö§Піддубний запропонував§ фнашивати жовто блакітну стрічку кожному записавшому ся членові ниби питлиць і дає інформаторö§ щой прийняð Ć тоĆĀö§ У протоколі було зроблено відповідний маð люнок§ ×малö§ ĆÝö§ На думку Мö§Янчіяî§стрічку потрібно видавати кожному членовіî хто записавсяö§Вö§Єфремів подав ідею створити ще й окрему відзнаку для старшинö§Носіння національних стрічок у вигляді петлиць на комірі підтверджують світлиниĆĆö У справі організації української військової часð тини визначну роль відігравали капітан австроð угорського Генерального штабу Пö§Кватерник і сотник УСС Іö §Коссакö §Як згадував Мö §Бутовичî §капітан Кватерник§ фопрацьовував деталі будучої орґанізації українських військових формацій на ширшу скалюö§Було призначено окрему комісію§ ×мішана§ § австро-угорð сько-українськаݧ для уложення статутуî§ військової термінольоґіїî§уніформи і т.дöĆn Судячи з документівî§ситуація із формуванням полку невдовзі набула ознак конфліктуö§До майбутньої частини потрапили особиî§яких не записувала Бойова Управаö§Відтак не було впевненостіî§що вони належно виконають свій обов’язокö§Про це йшлося на засіданні Головної Української Ради§ĆĴ§лютого§ĆĴĆĮ§рö§Під час обговорення Мö§Славінський запропонував змінити назву полкуî§який незабаром має виїхати з табору в Українуî “щоб ни заплямувать славного імени Дорошенкаö Пропозиція дістала підтримку й після обміну думками рада ухвалила нову назвуĺ§фĆðй курінь оборони рідного краюĆĐö§Курінь виїхав з табору§Ć§березня§ĆĴĆĮ§рö§Форð мування другого куреня ускладнювало теî§ що кращі люди були задіяні на сільських роботах або на табороð вих підприємствахö§ Перших не хотіло відпускати міністерствоî§оскільки був час сівбиî§других§§команð дування таборуö§ З офіцерським складом також були проблемиĺ§до Фрайштадта надсилали не тих осібî§які були бажаніö§ Нарештіî§ справі перешкоджали тертя Бойової Управи з Кватерником і Коссакомö§Між тимî початковий задум змінивсяĺ§тепер вже йшлося не про полкî§а про дивізіюĆĖö Зберігся протокол №§Ė§засідання Бойової Управиî скликаного з приводу приїзду сотника Коссакаî§який поінформував про хід формування з’єднанняö§ Серед іншого він зазначивĺ§фСтепенів офіцерс[ьких꿐§не маєö Виборного принціпу не маєĆĜö§Отожî§організатори дивізії мусили враховувати скасування рангів українським військовим керівництвомö§Згідно Статуту Української Народної Армії§×УНАÝî§затвердженому§ĆĨ§×ĐĀݧгрудня ĆĴĆĨ§ рö§ Генеральним секретарем військових справ Сö§ Петлюроюî§ кожен громадянин у лавах армії УНР мав назву§ фкозакö§ Скасовувалось§ фзвання офіцераî службове становище козака визначали доручені йому обов’язкиĆĢö§ Щодо однострою Іö§ Коссак повідомив такеĺ§фПолтавська чимеркаî§не викинченаö§Для цього працює§Ĩ§фабрикö§До кінця місяця буде все виготовлено і доставленоĆĨö§ Привертає увагу використання терð міну§ фчимерка§ ×тобто чумаркаݧ замість§ фжупанö Очевидноî§ подібно до синьожупанниківî§ подальше використання слова§фжупан§в неофіційній назві дивізії можна пояснити міркуваннями милозвучностіĆĮö Наказ по§Ćðй стрілецько-козацькій дивізії Украð їнської Народної Республіки №§Ć§було видано§ĆƧберезня ĆĴĆĮ§рö§Ним визначався район формування з’єднання (Володимир-ВолинськийÝî§оголошувалися призначенð ня на посадиî§ тимчасовий штат полку тощоö§ Такî тимчасовим дивізійним отаманом став підполковник Перликî§ начальником штабу§ § капітан Кватерникö Судячи з наказуî§ до складу дивізії спочатку входив один полкî§що ділився на три куреніö§Курінь складався з чотирьох сотень по§ĆnĀ§козаківî§сотня§§з чотирьох четö§ При полку формувалася кулеметна команда§ ×ĮĜ козаківÝĆĴö§В наказі по дивізії від§Ćn§березня§ĆĴĆĮ§рö§№§n оголошувалосяî§що з’єднання має назву§фƧстрілецькоð козацька дівізіяî§а§Ćðй полꧧфĆй стрілецько-козацький полкnĀö Як зазначалося вищеî§рангів українські військоð вики не малиö§Замість них існували назви за посадами старшиниî§ які регламентував наказ по дивізії від§ ĆĆ березня§ĆĴĆĮ§рö§№§Ćö§Старшина поділялася на рядову і отаманну§ ×фактичноî§ офіцерський складÝnĆö§ Та вже наступного дняî§ наказом №§ n§ встановлювалася нова номенклатура назв за посадами отаманної старшиниî§а відповідний параграф наказу №§ Ƨ скасовувавсяnnö Проте це ще був не кінецьî§адже§ĆЧберезня§ĆĴĆĮ§рö§було видано тö§звö§фДодаток до наказу по дивізіїî§за яким перелік назв посад набув остаточного виглядуĺ§роєвийî четовийî§ бунчужнийî§ четарьî§ півсотеннийî§ сотеннийî куріннийî§осавулî§отаман полкуî§отаман бриґадиî§отаман дивізіїî§ отаман корпуса і т.пö§ Зазначалосяî§ що назву “отаманна старшина§ має старшина від четаря і виð щеnĐö§Згідно із наказом по дивізії від§ĆЧберезня§ĆĴĆĮ§рö №§Đ§всій козацькій старшині під час служби при зверð ненні до рядового козака належало§фвживати почесно слово§фкозакî§а не що иньшеnĖö§Згадані назви посад доречно порівняти з тимиî§які передбачав Статут УНАö Крім суто редакційних розбіжностей§×фроєвий§замість “ройовийî§ фосавул§ замість§ фосаул§ тощоÝî§ неважко помітити більш глибокі відмінностіö§По-першеî§це наð явність посади§фчетарь§×в значенні§фвзводний офіцерÝî якої немає в Статутіö§Без сумнівуî§вона з’явилася під впливом досвіду УССö§Відтак статутну назву§фчотар змінили на§ фчетовий§ ×в значенні§ фвзводнийÝî§ щоб уникнути плутаниниö§По-другеî§замість назви§фсотник вирішили вживати назву§ фсотеннийî§ а замість “полковниꧧфотаман полкуö§Мабутьî§у такий спосіб підкреслювалосьî§ що йдеться саме про посадиî§ а не рангиö§ Аджеî§ наприкладî§ слово§ фполковник§ могло означати як посадуî§ так і рангö§ По-третєî§ категорії “отаманна старшина§ Статут УНА не передбачавö Зате вона існувала в Синьожупанній дивізіїnĜö Якщо говорити про знаки розрізнення посадî§тоî на жальî§наказ про їхнє встановлення серед виявлених документів відсутнійö§ У будь-якому разіî§ з наявної літератури та світлин відомоî§що розміщувалися вони на коміріö§ Система розрізнення наслідувала австроð угорськуî§лише замість зірок військовики від роєвого до отамана полку мали зображення колосківö§За Мö§Буð товичемî§ такі колоскиî§ залежно від категоріїî§ були срібні або золотіnĢö Можна з упевненістю стверджуватиî§що роєвийî четовий та бунчужний носили від§Ć§до§Đ§срібних§×білихÝ колосківö§ Мö§Битинський додававî§ що на комірі бунð чужного був ще й жовтий галунnĨö§Важко однозначно сказатиî§ чи ці відомості вірніö§ Описуючи приїзд з Володимира-Волинського до Фрайштадта§nĴ§березня ĆĴĆĮ§рö§Мö§Славінськогвже як бунчужного§nðї сотні дивізії§§Пö§Дубрівний згадувавĺ§фОдяг на ньому§§сірого кольоруö§Коротенька чумарочка полтавського кроюî§на комірі§§три колоски пшениціî§вигаптовані білими нитð ками на зеленому сукніî§ козацька сива шапкаnĮö§ Як бачимоî§про жовтий галун ані словаö§Зате відомоî§що заступника отаманної старшини відрізняла від звиð чайного бунчужного жовта смужка з синьою прошивð кою посерединіî§розміщена на рукавіö§Таку ж смужку мали§ фдобровільці§ ×цей термін використовували замість російського§ фвольноопределяющийсяÝ nĴö Описану вище відзнаку регламентував не наказî§ а документ під назвою§фГраницї функцій і посад рядової старшиниö§Він не має датиî§а лише номерĺ§ОПö§№§ĆĜĴö В цьому випадку також перейняли австро-угорський досвідö§Відомоî§що у збройних силах Австро-Угорщини особиî§ що відповідали російським§ фвольноопредеð ляющимсяî§носили на обох рукавах галун із жовтого шовку з чорною§×спільна армія й австрійський ландверÝ або червоною§×угорський гонведݧсмужкоюĐĀö Четарьî§півсотенний та сотенний мали від§Ć§до§Đ золотих колосківö§У курінногоî§осавула й отамана полку ĆЧ золоті колоски розміщувалися на тлі широкого срібного галунаö§Наказом дивізії від§nĀ§червня§ĆĴĆĮ§рö чö§ĨƧфв додаток до бувшого роспорядження§оголошуð валосяî§що старшиниî§які в російській армії мали ранг капітана й прослужили§ĆĢ§років в офіцерських рангахî мають право носити§фƧколосок на срібній підлозіĐĆö Що ж до знаків розрізнення трьох вищих посадî§то тут ясності немаєö§ Найбільш вірогідними видаються дані Мö§ Бутовичаî§ за якими їх позначали§ ĆЧ золоті булави на тлі срібного галунаĐnö Порівняно з синьожупанникамиî§сірожупанники мали значно більшу кількість різноманітних відзнакö Очевидноî§цьому сприяла діяльність капітана Пö§Кваð терникаö§фНе забув Кватерник навіть про відзнаки за стрільбу§§писав згодом Мö§БутовичĐĐö Такî§наказом по дивізії від§nƧквітня§ĆĴĆĮ§рö§чö§nĖ отаманній старшині й козакамî§фякі бороли ся в складї бувшої російської армії не тілько за російську імперіюî алеж одночасно і за свою тепер відродженну вітчину§ Україну в усїх попереднїх війнахî§дозволялося носити ордени й відзнаки§фза бойові тільки подвигиĐĖö§Цим же наказом їм надавалося право носити знаки за поранення у вигляді§ фпасків§ ×тобто смужокÝö§ Для отаманної старшини смужки мали бути золоті або срібніî§залежно від металевого приборуî§ який був присвоєний їм у російській арміїö§Довжина смужки становила§n§вершкиî ширина§ § ĆúĖ§ вершка§ ×вершок§ § ĖîĖ§ смÝö§ Козакам належали смужки такої ж довжиниî§ але з сукна§ фпо кольору номерів полківî§ в яких служилиö§ В обох випадках смужки належало нашивати горизонтально на лівому рукавіî§на два пальця вище обшлагаö§Кількість смужок мала відповідати кількості пораненьî§відстань між ними становити§ĆúĖ§вершкаö§Ця система зберігала традиціїî§ однакî§ очевидноî§ потребувала значних виð тратö§Тому наказом по дивізії від§Ĩ§травня§ĆĴĆĮ§рö§чö§Đn старшині й козакам приписувалося носити однакові знаки пораненьĺ§смужки з червоного сукна§Ć§вершок завдовжки й§ĆúĖ§вершка завширшкиĐĜö§Зауважимо щоî судячи зі світлинî§в дійсності могли носитися і нашивки зі срібного галунаĐĢö У літературі згадуються також спеціальні наð шивки за родами зброїö§Як свідчить Мö§Бутовичî§вони пришивалися на лівому рукаві й мали такий виглядĺ “кінська голова для кіннотчикаî§колесо для валковикаî кулемет для кулеметчика і тö§ дöĐĨ Мö§ Битинськийî працюючи над§фАльбомом уніформ української армії та фльоти за доби Визвольної боротьби§ĆĴĆĨĆĴnƧррö (Прагаî§ĆĴĐĨÝî§зробив малюнки шести нашивокö§З них три збігаються з описаними Мö§Бутовичемî§а ще три являють собою схрещені гарматні стволи§×артилеріяÝî кирку й лопату§×саперний куріньݧта хрест§×санітарна частинаÝö§Всі нашивки зелені крім хрестаî§який червоð ний§×малö§nÝĐĮö§Вö§Карпов зазначає§×на жальî§не наводячи посиланьÝî§що знаки за родом військ нашивали на лівому рукаві вище ліктяö§За його даними вони були такіĺ§фкуð леметник觧два схрещені кулемети на темно-зеленій тканині›§артилерист觧дві схрещені гарматиî§а під ними бомба›§вояки технічного куреня§§молот і обценькиĐĴö Натомість Яö§ Тинченко поставив ці дані під сумнівî оскільки на відомих світлинах сірожупанників такого роду нарукавних знаків немаєĖĀö§То чи були в дивізії нашивки за родами зброїŒ§Документи свідчатьĺ§булиö Згідно з наказом дивізії від§ ĐĀ§ червня§ ĆĴĆĮ§ рö§ чö§ ĮĀ полкам і відділам належало одержати від австроð угорського лейтенанта Ребгана§ фнарукавні відзнакиî котрі нашивати§×находящімся на відповідних посадах і в відповіднö§родах зброіÝ§по середині верхньої половини лівого рукаваĖĆö§Наказом дивізії від§n§ липня§ĆĴĆĮ§рö чö§ ĮƧ додатково оголошувалосяî§ що видача§ фвідзнак (фаховців і полковихݧвідбудеться§Đ§липняö§Кожний n полк мав одержати відповідну кількість відзнак§фпісля харчового стануö§Пришивати їх належало ниткою того ж кольоруî§що й відзнакиĖnö§Наказуî§який подавав би докладний опис нашивокî§наразі не виявленоö§Так чи інакшеî§вони позначали радше військові спеціальностіî ніж роди зброїö§Оскільки нашивки мала носити порівð няно невелика кількість військовиківî§відсутність їх на світлинах не дивуєö У згаданому вище наказі дивізії чö§ĮƧговорилося також про§фвідзнаки полківö§Кожен полк мав одержаð ти по§ ĆĆĜ§ штук відзнакî§ фкотрі нашити на шапкиö Одночасно в полки передбачалося видатиî§ в доповð нення до числа§ ĆĆĜî§ відповідну кількість шапокĖĐö Зовнішній вигляд нашивок за полками залишається невідомимö§За Мö§Битинським вони являли собою цифриî розміщені на шликуĖĖö Таким чиномî§ документиî§ що вводяться у науð ковий обігî§здатні дещо поглибити знання щодо знаків розрізнення сірожупанниківö§Значний інтерес становлять національні стрічки у вигляді петлиць для осібî§ які виявили бажання записатися до майбутньої частиниö Можна стверджуватиî§що для військовиків Сірої диð візії створили продуману систему знаків розрізненняî значно більш розвиненуî§ ніж в синьожупанниківö Очевидноî§ це заслуга капітана Пö§ Кватерникаö§ Крім знаків розрізнення посад на коміріî§існували нашивки за пораненняî§за окремими спеціальностями§×на рукавݧта за полками§×на шапкуÝö§У той же час внаслідок неповð ного комплекту наказів виникають нові запитанняö Йдетьсяî§зокремаî§про зовнішній вигляд окремих знаð ків розрізненняö§Сподіваємосьî§подальші дослідження дозволять знайти відповідіö Микола ЧМИР§ ×КиївÝ ὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀ Приміткиĺ Ć §Дубрівний Пö Сіра Дивізія і література до неї§úú§Вісті комбатантаö§§ĆĴĢĨö§§Чö§Ćö§§Сö§ĆĮnĐö n § Бутович Мö Зі споминів Сірожупанника§ úú§ За державністьö§§ĆĴĐĮö§§Збö§Ĵö§§Сö§ĴĆĨ›§Його жö Форð мування Сірої Дивізії у Володимирі-Волинському§úú§За державністьö§§ĆĴĢĢö§§Збö§ĆĆö§§Сö§ĆĮĖnö Đ § Лепкий Лö§ Про однострій нашої Армії§ úú§ Калєндар Червоної Калини на§ĆĴnЧрö§§Львівî§ĆĴnnö§§Сö§ĆĐĮĆĐĴ› Битинський Мö Військові відзнаки Української націð ональної армії§úú§Гуртуймосяö§§ĆĴĐnö§§Чö§ІХö§§Сö§ĖĴ ĜĀî§ĜĆö Ė § Гломозда Кö§ Відзнаки Українського війська доби Визвольних Змагань§ úú§ Історія українського війська ×ĆĴĆĨĆĴĴĜÝö§§Львівî§ĆĴĴĢö§§Сö§ĮĆnĮĆĐî§ĮĆĨ›§Карпов Вö Однострої Української армії§×ĆĴĆĨĆĴnĀݧúú§Військовоð історичний альманахö§ § nĀĀĀö§ § Чö§ Ćö§ § Сö§ ĆĆnĆĆЛ Чмир Мö Відзнаки військових звань українських збройних формувань§ ĆĴĆĨĆĴnƧ ррö§ úú§ Військовоð історичний альманахö§§nĀĀĆö§§Чö§nö§§Сö§ĴĴĆĀĀ›§Тинð ченко Яö Армии Украины§ĆĴĆĨĆĴnĀ§годовö§§Москваî nĀĀnö§§Сö§ĐĀĐЛ§Його жö Війська Ясновельможного Пана Гетьманаö§Армія Української Державиî§травень грудень§ ĆĴĆĮ§ рö§ § Кöî§ nĀĆĖö§ § Сö§ ĆĀĴĆĆĮ›§ Пінак Єöî Чмир Мö Військо Української революції§ĆĴĆĨĆĴnƧроð ківö§§Хöî§nĀĆĨö§§Сö§ĨĢĨĴö Ĝ § Дубрівний Пö Сірожупанники§ úú§ За державністьö§  ĆĴĢĖö§§Збö§ĆĀö§§Сö§Ėnö Ģ §Дубрівний Пö Сіра Дивізія і література до неїööö§§Сö§ĆĮö Ĩ Центральний державний архів вищих органів влади та управління України§ ×далі§ § ЦДАВОУÝö§ § Фö§ ĖĖĀĖö§  Опö§Ćö§§Спрö§ĜĜö§§Аркö§Đ›§Спрö§ĜĢö§§Аркö§ĴĴö Į §Дубрівний Пö Сірожупанники鷘§§Сö§ĖĜö Ĵ §Дубрівний Пö Сіра Дивізія і література до неїööö§§Сö§ĆĴö ĆĀ ЦДАВОУö§§Фö§ĖĖĀĖö§§Опö§Ćö§§Спрö§ĐĆĀö§§Аркö§Ćö ĆĆ §Тинченко Яö Армии Украиныööö§§Сö§nĮö Ćn §Бутович Мö Зі споминів Сірожупанникаööö§§Сö§ĆĆö ĆĐ ЦДАВОУö§§Фö§ĖĖĀĖö§§Опö§Ćö§§Спрö§Ģnö§§Аркö§ĆĀĀðзвö ĆĀĆö ĆĖ Там самоö§§Спрö§ĐĀĴö§§Аркö§Ćnö ĆĜ Там самоö§§ Аркö§ Ĩðзвö ĆĢ § Пінак Єöî§ Чмир Мö Військо Української революð ціїööö§§Сö§ĆĴî§nĆĢnĆĨö ĆĨ ЦДАВОУö§§Фö§ĖĖĀĖö§§Опö§Ćö§§Спрö§ĐĀĴö§§Аркö§Ĩðзвö ĆĮ Дивöĺ§Чмир Мö Ще про знаки розрізнення синьожупанð ників§úú§Знакö§§nĀĆĮö§§Чö§ĨĜö§§Сö§Ģö ĆĴ ЦДАВОУö§§Фö§ĖĖĀĖö§§Опö§Ćö§§Спрö§ĐĀĮö§§Аркö§Ćö nĀ Там самоö§§Аркö§Ĝö nĆ Там самоö§§Аркö§Ėö nn Там самоö§§Аркö§Ĝö nĐ Там самоö§§Аркö§Ĵö nĖ Там самоö§§Аркö§Ĩö nĜ Дивöĺ§Чмир Мö Ще про знаки розрізнення синьожуð панниківööö§§Сö§Ĩö nĢ §Бутович Мö Формування Сірої Дивізіїööö§§Сö§nnö nĨ § Битинський Мö Військові відзнаки Української національної арміїööö§§Сö§ĜĆö nĮ §Дубрівний Пö Сірожупанники鷘§§Сö§ĨĀö nĴ ЦДАВОУö§§Фö§ĖĖĀĖö§§Опö§Ćö§§Спрö§ĐĀĮö§§Аркö§ĆĜĀö ĐĀ §ဈ ⷤῠ§ 鰰ö§ ⷤ§ 㓰ῠ§ ⷤ§ ῠ§ ⷤ皬비ῠ㓰ῠ㓰ⷤ ῠ§ ⷤⷤ뼸ⷤ奈ῠ懐 Ş비뼸懐ð㑔 㓰ῠ奈懐§ 㓰§ ĆĴĆĖ§ 㓰§ ĆĴĆĮö§ 㑔 ῠ 懐ῠî§ ῠ뼸ῠ ῠῠî 비 ⷤⷤῠⷤö§§鰰ööî§nĀĀĆö§§懐ö§Ćö§§ö§ĆĖĖ›§Адаменко Дöî Ярош Оö Императорский и королевский военный мундирĺ§ĆĴĆĖ§годö§§Кöî§nĀĀĢö§§Сö§Đnö ĐĆ ЦДАВОУö§§Фö§ĖĖĀĖö§§Опö§Ćö§§Спрö§ĐĀĮö§§Аркö§ĴĜö Đn §Бутович Мö§Формування Сірої Дивізіїööö§§Сö§nnö ĐĐ Там самоö§§Сö§nĐö ĐĖ ЦДАВОУö§§Фö§ĖĖĀĖö§§Опö§Ćö§§Спрö§ĐĀĮö§§Аркö§ĖĆö ĐĜ Там самоö§§Аркö§ĜĜö ĐĢ §Тинченко Яö Армии Украиныööö§§Сö§ĐĐö ĐĨ §Бутович Мö§Формування Сірої Дивізіїööö§§Сö§nnnĐö ĐĮ § 비§ 奈ῠ奈ⷤö§㑔泄㓰ῠ ⷤ뼸§鰰비ⷤ§ 懐§ 峤 ⷤⷤ ⷤ 奈ⷤ§ ĆĀĀ 䲠ⷤ㓰뼸§Ş懐§ĆĴĆĨĆĴnƧú§Українське колоö§До сторіччя Визвольних змагань§ ĆĴĆĨĆĴnƧ ррö§ ×Каталог виставð киÝö§§КöНью-Йоркî§nĀĆĴö§§Сö§nĀĢö ĐĴ §Карпов Вö§Однострої Української арміїööö§§Сö§ĆĆĐö ĖĀ §Тинченко Яö Армии Украиныööö§§Сö§ĐĐö ĖĆ ЦДАВОУö§§Фö§ĖĖĀĖö§§Опö§Ćö§§Спрö§ĐĀĮö§§Аркö§ĆĀĢö Ėn Там самоö§§Аркö§ĆĆĆðзвö ĖĐ Там самоö ĖĖ §Битинський Мö Військові відзнаки Української націð ональної арміїööö§§Сö§ĖĴö Безногий лицар на шлику або нова нарукавна емблема ĆĨðї окремої танкової бригади Процес розробки нової нарукавної символіки триває і вже чимало військових частин Збройних Сил України отримали нарукавні емблеми§фнового зразкаö Одна з таких частин§§ĆĨðа окрема танкова Криворізька бригада імені Костянтина Пестушкаö§Малюнок нарукавð ної емблеми§ĆĨðї ОТБр було затверджено начальником Генерального штабу§ § Головнокомандувачем ЗС України§nĴ§серпня§nĀĆĴ§рö§Однакî§як і попередні розð робки у сфері військової символікиî§здійснені Головð ним управлінням розвитку та супроводження матеріð ального забезпечення ЗС Україниî§новий нарукавник викликає більше запитаньî§ніж відповідей鷘 Орієнтовно до§nĀĆĮ§рö§бригада використовувала нарукавну емблемуî§ затверджену начальником Генеð рального штабу§ § Головнокомандувачем ЗС України Ĝ§лютого§nĀĀĴ§рö§×малö§ĆÝö§В її основу було покладено малиновий щитî§який відображав належність бригади до Сухопутних військö§ Зображення танка і танкових траків засвідчували належність до танкових військö Міський герб Кривого Рога вказував на місце дислокаð ції бригади та наявність в неї почесного найменування “Криворізькаö§Лавровий напіввінок виступав символом славиî§ здобутої під час Великої Вітчизняної війниö Нарештіî§гвардійська стрічкаî§стрічки орденів Червоð ного Прапора та Суворова ІІ ступеня відображали відповідно наявність почесного найменування§фгварð дійська§та державних нагородî§якими була свого часу відзначена бригадаö§ Звісноî§ емблема була далеко не ідеальноюî§ алеî§ принаймніî§ персоніфікованоюö§ Вона відображала бойовий шлях та нагороди бригадиî специфіку її діяльностіî§місце дислокаціїö§Крім тогоî§з початком російської агресії у§nĀĆĖ§рö§в частині викоð ристовували й інші різновиди емблемиî§ що цілком відповідало настроям тих буремних роківö З переходом на новий однострій процес§ фреð бредингу§дійшов і до криворізьких танкістівö§Порівняно невеликий обсяг інформації щодо перебігу§§розробки нової нарукавної емблеми§ ĆĨðї ОТБр ускладнює відð творення повної картини подійö§На допомогу приходять дописи та коментарі в групі§фНове військо§соціальної мережі§ 㓰奈ⷤ懐懐泄î§де відбувається жваве обговорення новітньої військової символікиö§З них можна довідатисяî що спочатку планувалось використати зображення “вепра в атаці§ як уособлення швидкостіî§ сили та маневреності§×малö§nĐÝö§Очевидноî§цю ідею в бригаді не сприйнялиö§Тому під час подальшої роботи силу та міць танкових підрозділів вирішили відобразити через середньовічного лицаря в обладункахö§ Здавалося бî завдання просте та зрозумілеî§тож малюнок мав вийти Ć §§§§§§§n гарний і цікавийö§Алеî§як і минулі разиî§своїм підходом до створення нарукавних емблем розробники здивували навіть засновників та учасників групи§фНове військоö Згідно з офіційним описомî§нарукавна емблема має вигляд щитаî§фобернено вістряподібно розподілеð ного на чорне і зеленеö§Мається на увазіî§що поле щита зеленеî§а в ньому чорне вістря§×малö§ĖÝö§Кант щита§ червонийö§Зелений колір щита й червоний колір канта відтворюють§фосновні кольори§герба Кривого Рога і вказують на почесне найменування§фКриворізькаö§У свою чергуî§фобернено вістряподібний поділ щита форð мує стилізоване зображення чорного шликаö§На думку розробниківî§чорний колір у період§ĆĴĆĨĆĴnƧррö§був “основним кольором повстанського рухуî§що вказує на почесне найменування частини імені Костя Пестушð к১отамана повстанської Степової Дивізіїö Центральним елементом емблеми розробники обрали§ фзолоте висхідне стилізоване зображення лиð царяî§що опирається на мечî§вписаного в вістряö§Воно символізує спадкоємність танкових військ від важкої лицарської кіннотиö Саме в цихî§ здавалося бî§ однозначних тлумаð ченнях і криються проблемиö§По-першеî§лицарî§який спирається на мечî§ чомусь не має нігö§ По-другеî видається суперечливим рішення використати зображення чорного шликаö§Річ у тімî§що достеменного підтвердження носіння воїнами Степової Дивізії такого шлика немаєö§По сутіî§розробники скопіювали раніше затверджену емблему§ Ĩnðї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців§×малö§ĜÝö§Але ж чорні шлики вояків кінного полку Чорних Запорожців§§довеð дений історичний фактö§ Тому використання чорного трикутника в нарукавній емблемі§ Ĩnðї ОМБр цілком виправданеö§Натомість у випадку§ĆĨðї ОТБр§§явне наð магання видати бажане за дійснеö§ По-третєî§ не має логічного пояснення поєднання червоного канта із зеленим щитомî§ що нібито§ фприв’язує§ нарукавну емблему до герба Кривого Рогаö§ Адже щит міського герба розтятий на два рівні поля зеленого та червоного кольорів§×малö§ĢÝö§Погодьтесьî§це трохи різні речіö А втімî§новий нарукавник танкістів не безнадійð нийö§Якщо доопрацювати малюнокî§гарну ідею можна врятуватиö§ Насамперед варто впорядкувати кольори щита й кантаö§Зокремаî§прибрати чорне вістряî§а щит розтяти на зелене й червоне поляî§як на гербі Кривого Рогаö§Це підкреслить місце дислокації бригади та почесне найменування§фКриворізькаö§Для кращого сприйняття країв щита йому доцільно було б дати золотий кантö Центральним елементом можна залишити лицаря з §§§§§§Đ §§§§§Ė Ĝ Ģ §§§§§§§§Ĩ Į мечемî§але зробити його срібним і розмістити такî§щоб не акцентувати увагу на ногахö§ Срібний лицар буде співвідноситися зі срібним рого짧центральною фігуð рою герба містаö§Зображення лицаря бажано доповнити бурелетом та клейнодом у вигляді трьох золотих дубових листків із двома жолудямиî§які також присутні на криворізькому гербіö§ Такий прийом додатково засвідчить зв’язок§ ĆĨðї ОТБр з містом та його мешð канцямиî§надасть їй індивідуальних рис§×малö§ĨÝö Наостанок необхідно відмітитиî§ що ідея викоð ристання у символіці танкових частин зображення лиð царя з опущеним додолу мечем не новаö§ Близько півстоліття тому таке поєднання прикрасило нагрудð ний знак§ ĜĀĆðго танкового полку Сухопутних військ збройних сил Франції§×малö§ĮÝö§Звісноî§це не означаєî§що зображення лицаря з мечем тепер можуть використоð вувати лише французиö§ Однак дуже хотілося бî§ щоб нова символіка військових частин ЗС України була дійсно українськоюî§ а не стала зібранням зразків “передового досвіду§країн НАТОî§та ще й без нігö Максим ХОРОШУНОВ§ ×КиївÝ Символіка§ ĜĢðї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Збройних Сил України ĜĢðа окрема мотопіхотна бригада відноситься до нових формувань Збройних Сил Україниî§створених відð повідно до заходів з підвищення боєздатності та збільð шення Збройних Сил України у відповідь на російську агресію в Криму і на Донбасі у§ nĀĆĖ§ рö§ Формування бригади у складі оперативного командування§ фСхід відбувалося з§nЧлютого§nĀĆĜ§рö§відповідно до директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від§ Į§ грудня§ nĀĆĖ§ рö§ у місті Дніпропетровськуö§Надаліî§з§nĀĆĢ§рöî§місцем її постійної дислокації стало місто МаріупольĆö§До складу бригади увійшли створені по мобілізації§nĆðйî§nĐðй і§ĐĨðй окремі батальйони Територіальної оборониî§перетворені у моð топіхотніö§ Бригада з моменту свого формування виð конує завдання у зоні бойових дій на Сході Україниö Незважаючи на труднощі в оснащенні зброєю та бойоð вою технікою§ ×відсутність належної кількості бронеð транспортерів та БМП й призвела до тогоî§ що нове сформоване з’єднання отримало назву не§ фмеханіð зованоїî§а§фмотопіхотної§бригадиÝî§особовий складî§як справжні патріоти Україниî§запекло вів бої проти сепаð ратистів§§посіпак російських агресорівî§та проти роð сійських військ на півдні Україниö§За мужність у боях десятки офіцерів та солдатів бригади отримали дерð жавні нагородиö§ Колективною нагородою за участь частин бригади у відбитті наступу російських військ на Маріуполь стало присвоєння бригаді§ nĀĆĮ§ рö§ указом Президента України №§nĐnúnĀĆĮ§від§nn§серпня почесð ного найменування§фМаріупольськаö З початку формуванняî§за традицією новітнього українського військаî§бригада почала розробляти свою власну нарукавну емблемуî§за якою бійці і командири повинні були відрізнятися від інших частинî§і яка стала б символом бойової слави з’єднанняö§На жальî§на цей час спеціальна установа у Генеральному штабі ЗС України§×Відділ військової символіки та геральдики на чолі з Оö§ МуравйовимÝî§ яка й займалася розвитком військової символіки у Збройних Силах Україниî§був ліквідованийö§Це був один з етапів нищення українськоð го війська за наказами проросійських елементів у державному керівництві Україниö§Армія без власних символівî§нагородî§прапорів нездатна захищати свою Батьківщинуî§томуî§що символіка є частиною формуð вання патріотичного бойового духу військаööö Тому всі нові частини ЗС України у цей час були змушені власноруч розробляти свою символікуö§ Не стала винятком й§ ĜĢðа окрема мотопіхотна бригадаö Особливість вивчення нової символіки українських військових формувань цього першого військового періð оду має свої закономірностіö§Цей процес дуже важлиð вий як для створення історії української військової символікиî§як і для написання в майбутньому загалом історії українських Збройних Силö§Але для дослідників він створює багато проблемö§Символи з’являлисяî§як правилоî§в самих частинахî§виготовлялися за власний кошт військовослужбовцямиö§Тому об’єктивна інфорð мація про процес створенняî§авторівî§поясненняî§чому були вибрані саме такі символиî§ а не іншіî§ якому підрозділу належатьî§у більшості випадків відсутняö Власнеî§ через це перша розроблена в бригаді nĀĆĜ§ рö§ нарукавна емблема§ ×малö§ Ćݧ була створена з ініціативи самих військовослужбовців§ ×вочевидьî§ за допомоги виробниківݧна основі малюнку невідомого автораî§що представляв українського козака з шаблею та щитомî§який сидитьî§відпочиваючи від бою і готуð ючись до наступної битвиö§Точна дата появи першого символу бригади покищо невідомаî§ але цеî§ мабутьî сталося відразу після сформування бригадиö§Такий саð мий сюжет мала й нарукавна емблемаî§ виготовленаî можливоî§для якогось окремого підрозділу бригадиî§так як вона відрізнялася від попереднього формою§ ×не круглаî§а трикутнаî§малö§nÝö Ć n Як можна зрозумітиî§перші зразки символіки не задовольнили військовослужбовців бригадиî§тому допоð могти їм у цьому взявся київський волонтер Анатолій Трінчукö§Взагаліî§волонтери у цей період дуже сильно допомагали військам у всіх напрямкахî§в тому числі й у створенні та виготовленні символіки частин і окремих підрозділівö Користуючись виробничою базою львівської фірми з виготовлення нарукавних емблем§фСимволіка (директор§ § Василь ЛисÝî§ Аö§ Трінчук звернувся до дизайнера фірми Романа Крупи з проханням створити нову емблему для бригадиö§ĆƧсічня§nĀĆĢ§рö§він писав до Рö§ Крупиĺ§ фУ продовження розмови по§ ĜĢ§ ОМБРö§ За основу беремо щитову формуî§як у§Ĵn§бригади та ОК “Східö§ Суть наступнаĺ§ має бути§ фКозак з щитомî§ я надіслав просто орієнтир для розумінняî§як я собі бачуî може є зміст його розвернути в іншу сторонуî§ що скажетеŒ§Я до тогоî§щоб потім на щиті поставити номер ĜĢî§як у варіантіî§який мені надіслалиö§Дякуюö§Прапор з тризубом звісноî§ що присутні у верхній частиніî традиційноö§Дякуюnö§До цього звернення Аö§Трінчук додав малюнок запорозького козака біля гарматиî§який спирається на мушкетî§та малюнок першої нарукавної емблеми бригади§×круглоїî§яку він отримав у з’єднанð ніÝö§На основі цього прохання Рö§Крупа зробив перший варіант нарукавної емблем§×малö§ĐÝö§На ній додалиî§за пропозицією Мö§Слободянюкаî§девізö§Ним стало гасло “ЗА НЕНЬКУ УКРАЇНУî§ яке запропонували самі військовослужбовці через Аö§Трінчукаö§Після погодженð ня малюнка Аö§Трінчуком з його знайомими військоð вослужбовцями бригади емблему виготовили в ТзОВ “Символіка§у кольоровому і захисному виглядіö§Пізніð ше Аö§Трінчук вирішив§×можливоî§після спілкування з бійцями бригадиݧ дещо змінити вигляд нарукавної емблемиö§Тепер девіз§×гаптований малиновою ниткоюÝ був розташований на жовтій стрічці у нижній частині емблемиî§шабля стала срібноюî§а не сіроюî§змінилися кольори щитаî§а цифра§фĜĢ§та кайма щита були гаптоð вані золотом§×малö§ĖÝö§Подібні емблеми виготовлялися для бригади довгоî§аж до затвердження їй офіційного символуö§При цьому у пізніх варіантах колір широкої кайми емблеми став не чорнимî§ як ранішеî§ а синімö Можливоî§на це вплинуло введення для механізованих військ Збройних Сил України власної емблеми роду військ у вигляді синього тризубаö§ Подібні емблеми виготовляли не лише львівськіî§ а й інші виробникиö Правдаî§ якість їх була значно гіршаî§ до того ж був Đ §§§§§§Ė випадокî§ коли козака§ фрозвернули§ в інший бік і він став шульгоюö Наступна нарукавна емблема для військовиків бригади була створена на основі патріотичного малюнку з гаслом§фМужність єднає поколінняî§на якому були зображені козак і сучасний український воїн у повному польовому спорядженніö§Час появи цього малюнка§×а далі й гаптованої емблем蛧 але слід зауважитиî§ що сама емблема була виготовлена лише після перших двох вже згаданих у ЛьвовіÝ§мабутьî§орієнтовноî§nĀĆĢ§ на початку§nĀĆĨ§рöî§оскільки на ній символи механізоð ваних військ показані такимиî§які вони були свого часу затверджені за поданням Оö§Муравйова та Мö§ЧмираĐö Цю емблему стали вишивати й у ТзОВ§фСимволіка§у Львовіö§При цьому виготовляли емблему як з номером фĜĢ§на ній у кольоровому вигляді§×малö§ĜÝî§так і без номераî§на прохання замовникаî§через теî§що військоð вослужбовці на фронті не хотілиî§щоб на польовій формі було позначено номер частини§ ×малö§ ĢÝö§ Але надалі стали вишивати ці захисні емблеми і з порядковим номером бригадиö Крім загальних нарукавних емблем бригади у різних фірмах України виготовлялися емблеми для її окремих підрозділівĺ§для§nĆðго та§nĐðго окремих мотоð піхотних батальйонів та для деяких рот і взводів§ ×є багато різних зразківݛ§для танкового батальйону›§для розвідувальної рот蛧 для артилерійського дивізіону› для підрозділу управління начальника артилерії›§ для підрозділу зв’язку бригадиö§Але поки що їх розгляд не входить у завдання цієї статті через брак достатньої інформаціїö nĀĆĮ§рö§для бригадиî§відповідно до нових віяньî§за допомогою ентузіастів§§§журналіста Вö§Гайдукевича та художника Оö§ Руденкаî§ § був розроблений новий ваð ріант нарукавної емблеми§ ×малö§ ĨÝö§ Він§ ×після підгоð товки документа у відділі полковника Іö§Непотиî§зразок якого свого часу був розроблений Оö§Муравйовим та Мö§ Чмиремݧ того ж року був затверджений начальð ником Генерального штабу§ § Головнокомандувачем Збройних Сил України генералом армії Вö§Муженкомö Нині військовослужбовці бригади носять свою затверджену емблемуî§ яка виготовляється у Львовіî Харкові та в інших містах України як у кольоровому варіантіî§так і в захисномуî§а також у вигляді спеціальð них композицій на прямокутному платіî§де вишивають не лише емблемуî§а й встановлені для носіння стрічки кольорів Державного Прапора Україниö §§Ĝ Ģ Пояснення символікиî§яке дали самі авториî§такеĺ “Підґрунтям для нарукавного знакуĖ§ ĜĢðї окремої мотопіхотної бригади є історичні дописи про зимівник “Домаха§ часів Запорізької Січіî§ який виконував завдання передової застави на шляху Потайного водð ного шляху запорозьких козаків з Дніпра у Чорне мореö В основі нарукавного знаку§ § фбританський§ геральð дичний щитî§ що є основним для усіх військових формувань Збройних Сил Україниö§ Розміри щита§  ĨĀ徨Ćмм х§ ĮĀ徨Ćммö§ На жовтому тлі розміщено зірку “Алатир§синього кольоруî§що символізує розвиток і прагнення до кращого майбутнього шляхом перемогö Крім тогоî§ нарис такої зірки є усталеним елементом традиційної української вишивкиö§ В основі щита зображено три хвилі синього кольоруî§ гребінці яких обернено праворучö§Три хвилі символізують Азовське мореî§ на березі якого у місті Маріуполь знаходиться пункт постійної дислокації бригадиö§На зірку накладено схрещені стилізовані козацькі списи білого кольоруö§Усі елементи знаку окантовані стрічкою чорного кольору товщиною§Ć§мм§徨§ĀîƧммö§Нарукавний знак до польового однострою за розмірами є тотожним повнокольороð вому знакуö§У кольоровій гамі жовтий колір замінено на світлий оливковийî§синій§§на темний оливковий колірö Колір стилізованих козацьких списів§§без змінĜö Загаломî§емблема виглядає непоганоî§але відразу з’явилися певні питанняö§По-першеî§замість емблеми саме§ĜĢðї окремої мотопіхотної бригади вийшов цілком простий розпізнавальний знакî§у якому мало що нагаð дує про саме з’єднанняî§хіба що морські хвиліö§Адже емблемаî§ за вже усталеною українською традицієюî має свідчити саме про конкретну частинуî§її історіюî§її заслугиö§Хвилі у низу щитаî§правдаî§вказуютьî§що ця частина знаходиться біля моряî§ але біля моря розтаð шовано багато українських військö§Схрещені козацькі срібні§ ×авториî§ на жальî§ не розуміють значення геð ральдичних кольорівî§ де сріблоî§ як правилоî§ передаð ється білим кольоромî§ а золото§ § жовти웧 раніше в документахî§ які готували професійні фахівці Відділу військової символіки та геральдики Генерального штаð бу Збройних Сил України це обов’язково зазначалосяÝ списи на тлі синьої зірки на жовтому фоні емблеми досить непогано передають колорит українського Приазов’яö§Але чомусь композиція ніби виглядає неð доробленоюö§Можливоî§в першу чергу томуî§що автори порушили традиційну побудову композиціїî§де списиî шабліî§ гарматиî§ мечі розташовуютьî§ як правилоî§ за Ĩ Į емблемоюî§ а не на нійö§ Крім тогоî§ надання бригаді почесного найменування§ фМаріупольська§ ніяк не відзначилося в символіці частини§×до речіî§це загалом проблема для наших нових§ фтворців-розробників§ і стосовно інших частин ЗС Україниî§які також носять почесні назви за територіямиî§регіонами чи містамиî якî§ наприкладî§ ĆnĮðа Закарпатська гірсько-штурмова бригада чи інші§ § як от§ фСіверськаî§ фКам’янецьð Подільськаî§фБроди§тощоÝö§Тому можливе певне доð опрацювання емблемиö§ Найпростішим може бути розташування на схрещенні списів у центрі зірки герба міста Маріуполя§×малö§ĮÝö§У такому разі емблема стала б промовистою і свідчила б саме про§ĜĢðу Маріупольð ську мотопіхотну бригадуî§а не про будь-яку іншуö На жальî§цю можливість автори для себе відріð залиî§оскільки через невідомі нам підстави заборонили використовувати міську та територіальну символіку в емблематиці українських з’єднань і військових частинö Шкодаî§ бо ж прокламуючи втілення в українську військову символіку європейських норм і правилî§вониî на жальî§ не знають§ ×або з невідомих нам причин не хочуть знатиÝî§що більшість символіки європейських армій побудована саме із застосуванням власних теð риторіальних символівî§ як свідчення тогоî§ що армія країни є її невід’ємною частиноюî§яка стоїть на сторожі саме цих містî§ районів та областейö§ До речіî§ це є й давньою козацькою традицією українського військаö§А для таких формуваньî§як територіальні командуванняî військові комісаріатиî§які всі мають саме територіальні офіційні назви§×фКиївськийî§фЧернігівський§та інöÝî з’єднань і військових частин територіальної оборониî це стало б простим і зрозумілим виходомĢö Але ці та й інші хибні вимоги§фМетодичних рекоð мендацій§ автори вперто не бажають переробляти鷘 Шкодаî§бо це дуже псує враження від в цілому непоð ганої нової української військової символіки­ Михайло СЛОБОДЯНЮК§ ×ЛьвівÝ ὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀὀ Приміткиĺ Ć Інформація з сайту§ 뼸ĺúú먤먤먤ö비泄ῠῠ㓰두ö奈懐ú n Переписка з власного архіву автораö§Стилістика автора збереженаö Đ Дивöĺ§ Чмир Мö Нова емблематика родів військ та служб Збройних Сил Україниö§§Знакö§§nĀĀĨö§§Чö§Ėnö§ Сö§ĢĨö Ė Автори вперто застосовують стару радянську терміð нологію§ § фнарукавний знакî§ яка не відповідає суті емблемиö Ĝ Інформація з сайту§ 뼸ĺúú먤먤먤ö비泄ῠῠ㓰두ö奈懐ú Ģ Цікаві професійні пропозиції щодо застосування у військовій символіці Збройних Сил України териð торіальної геральдики України можна знайти на сайті 뼸ĺúú먤먤먤ö비泄ῠῠ㓰두ö奈懐úî§ де розміщені статті доð слідника військової символіки Максима Хорошуноваĺ “Брендування§ Українського військаĺ§ муніципальна геральдика як акцент на унікальність§ ×ĀĨöĀĮönĀĆĴݛ “Тероборонців має бути видно­§×ĀĢöĀĜönĀĆĴÝö Емблематик১футбольних клубів§§Зімбабве Футбольна асоціація Зімбабве заснована§ĆĴĢĜ§рö§Член ФІФА від ĆĴĢĜ§рöî§КАФ§§з§ĆĴĮĀ§рö§Кількість клубів§§понад§ĢĀĀö "САФС Юнайтед³§ФК Хараре ×ŪŞ鰰§㑔 ῠⷤ § Ūî§㓰㓰ⷤÝ Заснованийĺ§ĆĴĨЧрö Кольориĺ§зелено-біліö Емблемаĺ§зелено-білий знак із жовтою облямівкою§×малö§ĆÝö "Херенталз³§ФК Хараре ×ⷤⷤ 㓰뼸§Ū懐ⷤⷤ§ Ūî§㓰㓰ⷤÝ Заснованийĺ§nĀĀĴ§рö Кольориĺ§рожевіö Емблемаĺ§оранжево-білий знакî чорно-біли駧м’яч§×малöĨÝö "Нгезі Платінум Старз³§ФК Нгезі ×ⷤ ῠ§㓰ῠ 비§鰰㓰뼸§ ŪÝ Заснованийĺ§nĀĀĖ§рö Кольориĺ§синьо-біліö Емблемаĺ§синьо-білий знак§×малö§nÝö "Хардбоді³§ФК Гверу ×㓰懐 두§ Ūî§啴먤ⷤ비Ý Заснованийĺ§nĀĀĖ§рö Кольориĺ§червоніö Емблемаĺ§червоно-білий знак§×малö§ĮÝö "Ядах³§ФК Хараре ×䲠㓰 㓰 § Ūî§㓰㓰ⷤÝ Заснованийĺ§nĀĆЧрö Кольориĺ§червоно-біліö Емблемаĺ§червоно-білий знак із блакитними зірками§×малö§ĐÝö "Маніка Даймондз³§ФК Мутаре ×维㓰 ῠ奈㓰§Űῠ㓰懐 뼸§ Ūî§维비㓰ⷤÝ Заснованийĺ§nĀĆĨ§рö Кольориĺ§жовто-чорніö Емблемаĺ§чорно-жовтий щит§×малö§ĴÝö §§Ć §§n §§Đ §§Ė §§Ĝ §§Ģ "Дайнемоз³§ФК Хараре ×Ű두 㓰懐뼸§ Ūî§㓰㓰ⷤÝ Заснованийĺ§ĆĴĢЧрö Кольориĺ§синіö Емблемаĺ§синьо-білий знак§×малö§ĆĀÝö §§Ĩ §§Į "Блек Ріноз³§ФК Хараре ׍㓰奈泄§ ῠ 懐뼸§ Ūî§㓰㓰ⷤÝ Заснованийĺ§ĆĴĮn§рö Кольориĺ§червоніö Емблемаĺ§чорно-білий щит із червоною облямівкою§×малö§ĜÝö "Булавайо Сіті³§ФК Булавайо ׍비㓰먤㓰두懐§Ūῠ두§ ŪÝ Заснованийĺ§nĀĀĢ§рö Кольориĺ§червоно-біліö Емблемаĺ§сірі слони на червоноð білому фоніî§чорні написи та облямівка§×малö§ĆĆÝö §§Ĵ §§ĆĀ "Булавайо Чіфз³§ФК Булавайо ׍비㓰먤㓰두懐§Ū ῠⷤ 뼸§ ŪÝ Заснованийĺ§nĀĆn§рö Кольориĺ§зелено-біліö Емблемаĺ§зелено-білий знак із чорними написами§×малö§ĢÝö "Хараре Сіті³§ФК Хараре ×㓰㓰ⷤ§Ūῠ두§ ŪÝ Заснованийĺ§nĀĆĀ§рö Кольориĺ§жовто-синіö Емблемаĺ§біло-синій знак із золотою назвоюî§м’ячем і обвідкою§×малö§ĆnÝö ĆĆ Ćn "Хайлендерз³§ФК Булавайо ×ῠ 㓰 ⷤ뼸§ Ū비㓰먤㓰두懐Ý Заснованийĺ§ĆĴnĢ§рö Кольориĺ§біло-чорніö Емблемаĺ§чорно-білий знак§×малö§ĖÝö Редактор Андрій Гречило Засновник§  Українське геральдичне товариствоö§Вісник видається на гроð мадських засадах з травня§ĆĴĴЧрö *§Адресаĺ§УГТî§а/с§ĆĜĢĴî§Львівî§ĨĴĀĆĐ Ŷð㓰ῠĺ§비 ĆĴĴĀŘ㓰ῠö奈懐 Веб-сайтĺ§ ĺúú비 ö懐ö비㓰 Реєстраційне свідоцтво ЛВ №§ nnnî видане§Ĩ§лютого§ĆĴĴĜ§рö Редакція залишає за собою право редагувати і скорочувати текстö§ Автори публікацій відповідають за точність наведених фактів і цитатö§ Вісник може друкувати й матеріалиî§ в яких редакція не поділяє думок і поглядів їх авторівö При передруці посилання на§ фЗнак§ обов’язковеö Це число вісника видається при сприянні Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства імö§ Мö§ Сö§ Грушевського Національної академії наук Україниö Число підписане до друку§ĐĀöĀĜönĀnĀ§рö§Друкĺ§ЛВ ІУАДö Наклад§ĐĀĀ§примö ф 㓰泄î§№§ĮĆ ×维㓰두î§ nĀnĀÝ Ť비ⷤῠ §懐 § ⷤ 㑔泄㓰ῠ ῠ㓰 §ⷤ㓰 두 鰰懐奈ῠⷤ두 缜§Українське геральдичне товариство 峤鰰鰰§ ĆĴĴĮðĆĢĜĆ