Набуття майбутніми архітекторами навичок публічної діяльності

Г.М. Агєєва, к. т. н., с. н. с., доцент кафедри Основ архітектури, дизайну та містобудування НАУ НАБУТТЯ МАЙБУТНІМИ АРХІТЕКТОРАМИ НАВИЧОК ПУБЛІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ П рофесії архітектора, містобудівника, урбаніста є такими, що п ов’язані з публічною діяльністю. В ід якості роботи з замовником, представниками громадських організацій, прилю дного захисту проєктних пропозицій на містобудівних радах, громадських слуханнях у багатьох випадках залеж ить судьба проєкту - бути чи не б у ти ! Стандарт вищ ої освіти У країни за спеціальністю «А рхітектура та містобудування» для перш ого (бакалаврського) рівня вищ ої освіти затвердж ений і введений в дію наказом М іністерства освіти і науки № 808 від 16 червня 2020 року вміщ ує відповідні вимоги до забезпечення соціальних запитів під час навчання та формування саме таких комунікативних компетентностей, а саме: загальних (здатність спілкуватися з представниками інш их професійних груп різного рівня; здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства н а основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області та ін.), їх місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. - спеціальних / фахових / предметних (здатність до ефективної роботи в колективі, а також до співпраці з клієнтами, постачальниками, інш ими партнерами та громадськістю при розробленні, узгодженні і публічному обговоренні архітектурних проєктів тощо). Ф ормування таких рис професії - складний процес, пов'язаний з представленням особистих та колективних рішень; аналізом та оціню ванням ріш ень колег, контрагентів, конкурентів т а ін. Важливо не тільки отримувати о б ’єктивну інформацію , але й вмити її подавати на розсуд опонентів. Такі компетентності формуються під час захисту практичних робіт, курсових та дипломних проєктів; участі у ділових іграх, спеціалізованих архітектурних конкурсах, науково-практичних конференціях, воркш опах та ін.; сприяю ть розвитку креативних здібностей, які можуть проявитися під час виріш ення у подальш ому соціокультурних, науково-практичних, виробничих завдань, тощо. Важливим є й впровадження закладами вищ ої освіти нових підходів до формування комунікативних компетентностей. Н априклад, такого підходу. У 2020 році уперш е трьом студенткам спеціальності 191 «А рхітектура та містобудування» Н аціонального авіаційного університету було запропоновано взяти участь у щ орічному В ідкритому Ф естиваліконкурсі «Розслідування/дослідження «Київ крізь призм у журналістики», спрямованому на залучення ш колярів та студентів до відкриття української столиці з незнайомого для загалу ракурсу. Засновником заходу є Інформаційно-творче агентство «Ю Н-П РЕС» Київського палацу дітей та юнацтва. П рограма досліджень була сформована викладачами кафедри основ архітектури, дизайну та містобудування Ф АБД Н А У - доценткою Галиною А гєєвою та старш ою викладачкою Н аталією Бж езовською - та була спрямована н а реалізацію сформованих на рівні 1-3 курсів інтегральних, загальних та спеціальних компетентностей при вивченні урбанізованого середовищ а Києва. П риродно, що студентки авіаційного університету представили на розсуд журі результати пош уків та студій, які п ов’язані з авіацією та космосом, та подані у різних ж урналістських жанрах: - відео-екскурсія « Київ авіаційний: перші кроки до неба » (М арія Черниш ева, А р-302), яка висвітлю є цікаві сторінки історії та сьогодення НАУ, унікальні містобудівні та ландш афтні виріш ення його території, своєрідну атмосферу науково-навчального закладу, якій став не тільки A lm a M ater для понад 200 тисяч випускників, але й наповнив їх ж иття лю бов’ю до неба (https://youtu.be/K 6ejR H 2U 3ck); - репортаж « Київ астрономічний: вимір часу за Сонцем » (Катерина Коробко, А р-203) з ділянок території міста, де можна вимірю вати час за допомогою астрономічних інструментів - сонячних годинників. О собливу увагу приділено архітектурним та містобудівним ріш енням годинників з горизонтальним циферблатом (аналемматичним годинникам), які розміщ ені на територіях парків, скверів, набереж них та ін., зокрема, на території парку «Відрадний», що меж ує з Н А У ; соціальний проєкт «Пропозиції щодо історичної стилізації території парку «Кадетський Гай» (М арта Осадча, А р-302) щодо реконструкції та відтворення атмосфери патріотичного виховання дітей та молоді (http://kiew lastcom .ua/style/propozitsii-shhodo-istorichnoi-stiH zatsiiteritorii-parku-kadetskij-gaj?noredirect=tm e). Усі студентки стали перемож ницями конкурсу - посіли І, ІІ та ІІІ місця - та підтвердили, що навчання через творчість, публічну діяльність може бути надзвичайно корисним для підготовки майбутніх архітекторів та формування їх активної ролі у соціумі та професії. М.Г. Бадюл, к. арх., доцентка, П.Ю. Черкас, асистентка, Д.Е. Провіз, асистентка, кафедра Будівництва, геотехніки і геомеханіки Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» У Д К 37.036.5 ВПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ В ОСВІТНІ ПРОГРАМИ ТВОРЧИХ ДИСЦИПЛІН У професії архітектора актуальним в даний час є розвиток індивідуального творчого обличчя. У конкурентному професійному ринку досягаю ть успіху архітектори, які не тільки мають і можуть застосувати технічні навички та знання, а й можуть створити об'єкт, що запам'ятовується та виділяється, винаходять нові форми, підходи в формування простору - автори, які дивують своїм ріш енням. Розвиток креативності, творчих здібностей зараз є однією з основних задач в освіті архітектора. Д опоміжні, творчі дисципліни до архітектурного проектування, які викладаю ться в початкових роках навчання, в основному націлені н а вивчення базових прийомів - графічних, композиційних, пластичних, колористичних. А ктуальним зараз стає впровадження в них також концептуальних завдань, що сприятиме розвитку образного мислення. Для цього пропонується ряд завдань і методів, які м ож на використовувати в дисциплінах «А рхітектурна композиція», «М алюнок», «Графіка», «Колористика», «Пластика» та ін. При цьому основні засади формування композиції, формоутворення мож на використовувати як допоміж ні методи в ріш енні різних концептуальних завдань.