| dbo:abstract
|
- Aldobrandiniové (italsky (famiglia) Aldobrandini) byl italský šlechtický rod původem z Florencie. Pocházel z něj jeden papež, Klement VIII., a několik kardinálů. Tím se Aldobrandiniové zařadili mezi papežskou šlechtu a evropskou . Rod v mužské linii vymřel, jedna z větví rodu Borghesů však stále používá titul knížat Aldobrandiniů. (cs)
- The House of Aldobrandini is an Italian noble family originally from Florence, where in the Middle Ages they held the most important municipal offices. Now the Aldobrandini are resident in Rome, with close ties to the Vatican. (en)
- Aldobrandini ist der Name eines italienischen Adelsgeschlechts, das ursprünglich aus Florenz stammte, in Rom einen Papst und mehrere Kardinäle stellte und so in den päpstlichen Adel und in den europäischen Hochadel aufstieg. Der berühmt gewordene römische Zweig ist bereits 1681 erloschen, aber durch weibliche Erbfolgen blieben der Name und das Familienvermögen erhalten und noch heute führt ein Zweig der fürstlichen Familie Borghese den Titel Fürst Aldobrandini und besitzt Teile von deren Erbe. (de)
- Los Aldobrandini son una familia noble originaria de Florencia que se expandió por toda Italia y especialmente por la región de las Marcas. La familia se enriqueció en el siglo XIV gracias al comercio internacional y a la actividad financiera que en aquella época desempeñaron en Florencia, una de las plazas activas de Europa. El mercader Benci Aldobrandini se casó con , nacida , una mujer muy pía y dedicada a la beneficencia, lo que la hizo muy amada por parte del pueblo. Cuando murió la población grandes honores en odor de santidad. A ella está dedicada la plaza de la Madonna degli Aldobrandini de Florencia ("madonna" según el italiano antiguo, no riferido a María, madre de Jesús). Rápidamente la familia se dividió en varias ramas (Bellincioni, Lippo, y da Madonna), que se dispersaron a causa de las malas relaciones con la familia Médici, estableciéndose en las Marcas, Roma y otros lugares. La casa fu celebre, sobre todo en el siglo XVI, porque muchos de sus miembros hicieron una brillante carrera tanto en el campo del derecho como del humanismo o en el campo eclesiástico. , abogado financiero y gobernador de Fano, y fueron padres de los cardenales Giovanni e Ippolito, este último subido al solio pontificio en 1592 con el nombre de Clemente VIII. Esta elección ensalzó el prestigio de la familia, aunque el papado de Clemente VIII fue controvertido por algunos hechos como las condenas de Beatrice Cenci (quizás para encamerar los bienes de los ricos Cenci) y de Giordano Bruno. El papa fue nepotista como su antecesores y enriqueció a sus familiares, concediendo la dignidad cardenalicia a varios de sus parientes: los sobrinos Pietro Aldobrandini y , a su sobrino-nieto Silvestro y a otros parientes pertenecientes a otras ramas de la familia como Gian Francesco y Bonifazio. La joven Margarita Aldobrandini fue casada con tan solo 11 años con Ranuccio I Farnesio, para mejorar las relaciones entre ambas familias, convirtiéndose así en duquesa de Parma. « Morì Papa Clemente, sono morti i cinque nipoti che avevano altri due cardinali fra loro; mancarono tutti i maschi di quella casa e mancò finalmente con essi ogni successione ed insieme ogni grandezza del sangue lor proprio. » Algunas de las ramas de la familia de todas formas continuaron existiendo. En Florencia la familia se extinguió en 1861. (es)
- La famille Aldobrandini est une famille noble originaire de Florence, qui s'est vers 1500 étendue à Rome, puis dans toute l'Italie, surtout dans les Marches. Elle s'est divisée au Moyen Âge, en trois branches : les Bellincioni, les Lippo et ceux de la Madone, appelée par la suite du pape, lorsqu'Ippolito Aldobrandini est élu pape en 1592 sous le nom de Clément VIII et qu'elle s'installe définitivement à Rome. À Florence, la famille s'est d'abord distinguée par Aldobrandino (1388-1435), qui y fut en 1434 et 1450 gonfalonier de la République, ainsi que son fils Giovanni (1422-1481), gonfalonier en 1476, puis capitaine à Sarzana en 1480. Les Aldobrandini se sont enrichis après leur migration à Rome en 1548, grâce au commerce international et aux activités financières ainsi qu'à l'élection de Clément VIII. Le népotisme du chef politique des États de l'Église assure aux Aldobrandini des domaines étendus. Ils bâtissent la célèbre villa Aldobrandini à Frascati. Appelé à Rome par le pape, Giovanfrancesco, d'une branche secondaire des Aldobrandini épouse la nièce du pape Olimpia, veuve de (en), et de Camillo Pamphilj (+1666), qui quitta le cardinalat pour pouvoir contracter ce mariage en 1647. Le cardinal Ippolito (1592-1638), fils de Giovanfrancesco, légua les immenses richesses de la branche romaine au deuxième fils de sa nièce Olimpia. Lorsque les Pamphili s'éteignirent en 1760, il passèrent aux Borghese. Le dernier des Borghese, Camillo (1816-1902), fils du prince Francesco Borghese et commandant-général de la garde civique romaine mise en place par Pie IX prit le nom de Aldobrandini. (fr)
- Wangsa Aldobrandini merupakan sebuah keluarga bangsawan Italia dari Firenze, yang memiliki hubungan dekat dengan Vatikan. Salah satu anggota keluarganya yang terkenal adalah Ippolito Aldobrandini yang menjadi paus dengan nama Paus Klemens VIII. (in)
- Gli Aldobrandini sono una nobile famiglia originaria di Firenze, dove nel medioevo ricoprirono le più importanti cariche municipali. In seguito la famiglia si diramò in altre regioni italiane, soprattutto nelle Marche, e fu celebre soprattutto nel Cinquecento perché molti membri ebbero brillanti carriere sia nel campo del diritto, sia in campo ecclesiastico, con culmine nell'elezione al soglio pontificio di Ippolito, papa Clemente VIII. (it)
- Aldobrandini – włoski ród szlachecki wywodzący się z Florencji, który doszedł do znaczącej pozycji w Rzymie na przełomie XVI i XVII wieku. Twórcą potęgi rodu był Ippolito Aldobrandini (1536–1605), który w 1592 został papieżem Klemensem VIII. (pl)
- Aldobrandini é uma família nobre italiana oriunda de Florença e com estreita relação com o Vaticano. Sua fortuna começou quando Ippolito Aldobrandini, depois de eleito papa Clemente VIII, arranjou um casamento que ligou os Aldobrandini com a família Pamphili. Além disso, eles também estavam ligados através de casamentos com os Farnese (Ranúcio I, duque de Parma casou-se com Margarida Aldobrandini) e Borghese (Olímpia Aldobrandini casou-se com ). (pt)
- Альдобрандини (итал. Aldobrandini) — благородное флорентийское семейство, в отличие от других родов того же имени носившее название di Madonna. В княжеское достоинство возведено своим родичем Ипполито Альдобрандини, будущим папой римским Клементом VIII. Сальвестро Альдобрандини, один из самых выдающихся законоведов своего времени, родился 24 ноября 1499 года во Флоренции и читал римское право в городе Пизе. Изгнанный из Флоренции как один из главных деятелей оппозиции против Медичи 1527—1530, он отправился сначала в Рим, затем в Неаполь, сделался в 1536 году подеста в Фанно, а в 1537 — судьей, вице-легатом и вице-регентом в Болонье. Потеряв надежду вернуться в родной город, он переселился 1538 году в Феррару, откуда был вызван папой Павлом III в Рим и назначен фискальным адвокатом апостолической камеры. Скончался 6 июня 1558 года. Некоторые его юридические сочинения перепечатывались много раз. Из его пяти сыновей самый старший, Джованни Альдобрандини, умерший в 1573 году, был членом трибунала Роты, епископом Имолы и в 1570 кардиналом. Он тоже известен как юридический писатель наравне со своим братом, Пьетро Альдобрандини, который наследовал своему отцу в должности адвоката апостолической камеры. Сын последнего Пьетро Альдобрандини, родился в Риме в 1571 году, получил уже на 22-м году жизни, во время понтификатства своего дяди, кардинальскую шапку, был в качестве папского легата посредником при заключении Лионского мира между Францией и Савойей в 1601 году и в царствование своего дяди почти один заведовал всеми государственными делами. При Павле V он получил (1604) архиепископство Равенну и скончался в Риме 10 февраля 1622 года. Он был большим другом и покровителем наук и сам написал сочинение «Apophtegmata de perfecto principe» (Париж, 1600, Франкфурт, 1603). Больше всех возвысился Ипполито Альдобрандини, младший сын Сальвестро, известный как папа Климент VIII. Он род. в Фано 1536, занял папский престол 1592 и скончался в 1605 году. Четвёртый сын Сальвестро, Томмазио Альдобрандини, умерший в молодые годы в должности секретаря при папе Павле V, прославился латинским переводом Диогена Лаэртского, который снабдил примечаниями; перевод издан его племянником Пьетро Альдобрандини вместе с греческим текстом (Рим, 1594). Племянник его Джованни Франческо Альдобрандини, родился 1546, был пожалован своим дядей Климентом VIII в князья, занимал должность папского генерала, кастеляна при замке святого Ангела и капитана папской гвардии. Два раза был он посылаем в Венгрию на помощь императору против турок (1594 и 1601) и умер во втором походе в Бараздине. Маргарита Альдобрандини родилась в Каподимонте 29 марта 1588 года. Дочь Джованни Франческо Альдобрандини и Олимпии Альдобрандини, племянников Папы Климента VIII, и была обещана в жены герцогу Рануччо I Фарнезе для установления мира между семьями Альдобрандини и Фарнезе. Стала герцогиней Пармской, а после смерти мужа — регентом герцогства Пармского. Его старший сын, Сальвестро Альдобрандини, получил кардинальское достоинство на четырнадцатом году жизни. Римская отрасль этого семейства угасла 1681 с Оттавией, дочерью Джованни Джорджио Альдобрандини, князя Россано. Владения их перешли к Боргезе и Памфили, так что вторые сыновья в семействе Боргезе носят с 1769 титул князей Альдобрандини. Флорентийская линия угасла во второй половине XIX века. Художественные сокровища угасшего рода экспонируются в римской галерее Памфили. (ru)
- Альдобрандіні (італ. Aldobrandini) — благородне флорентійське сімейство, на відміну від інших родів того ж імені носило назву di Madonna. В князівську гідність зведено своїм родичем Іпполіто Альдобрандіні, майбутнім папою римським Климентом VIII. Сальвестро Альдобрандіні, один з найвидатніших юристів свого часу, народився 24 листопада 1499 року у Флоренції і читав римське право в місті Пізі. Вигнаний з Флоренції як один з головних діячів опозиції проти Медічі 1527-1530, він відправився спочатку в Рим, потім у Неаполь, зробився в 1536 році подеста в Фанно, а в 1537 — суддею, віце-легатом і віце-регентом в Болоньї. Втративши надію повернутися в рідне місто, він переселився 1538 році в Феррару, звідки був викликаний папою Павлом III в Рим і призначений фіскальним адвокатом апостоличної камери. Помер 6 червня 1558 року. Деякі його юридичні твори передруковувалися багато разів. З його п'яти синів найстарший, Джованні Альдобрандіні, померлий в 1573 році, був членом трибуналу Роти, єпископом Імоли і в 1570 кардиналом. Він також відомий як юридичний письменник нарівні зі своїм братом, П'єтро Альдобрандіні, який успадковував своєму батькові на посаді адвоката апостоличної камери. Син останнього П'єтро Альдобрандіні, народився в Римі в 1571 році, отримав вже на 22-му році життя, під час понтіфікатства свого дядька, кардинальську шапку, був у ролі папського легата посередником при укладенні Ліонського миру між Францією і Савойєю в 1601 році і в царювання свого дядька майже один завідував усіма державними справами. При Павлі V він отримав (1604) архиєпископство Равенну і помер у Римі 10 лютого 1622 року. Він був великим другом і покровителем наук і сам написав твір «Apophtegmata perfecto de principe» (Париж, 1600, Франкфурт, 1603). Більше за всіх піднісся Іпполіто Альдобрандіні, молодший син Сальвестро, відомий як папа Климент VIII. Він нар. у Фано 1536, зайняв папський престол 1592 і помер у 1605 році. Четвертий син Сальвестро, Томмазіо Альдобрандіні, померлий в молоді роки на посаді секретаря при папі Павлі V, прославився латинським перекладом Діогена Лаертського, який забезпечив примітками; переклад виданий його племінником П'єтро Альдобрандіні разом з грецьким текстом (Рим, 1594). Племінник його Джованні Франческо Альдобрандіні, народився у 1546, був пожалуваний своїм дядьком Климентом VIII в князі, обіймав посаду папського генерала, каштеляна при замку святого Ангела і капітана папської гвардії. Два рази його посилали в Угорщину на допомогу імператору проти турків (1594 і 1601) і помер у другому поході в Бараздині. Маргарита Альдобрандіні народилася в Каподімонте 29 березня 1588 року. Дочка Джованні Франческо Альдобрандіні і Олімпії Альдобрандіні, племінників Папи Климента VIII, і була обіцяна в дружини герцогу Рануччо I Фарнезе для встановлення миру між сім'ями Альдобрандіні і Фарнезе. Стала герцогинею Пармської, а після смерті чоловіка — регентом герцогства Пармського. Його старший син, Сальвестро Альдобрандіні, отримав кардинальське звання на чотирнадцятому році життя. Римська гілка цього сімейства згасла 1681 з Оттавією, дочкою Джованні Джорджіо Альдобрандіні, князя Россано. Володіння їх перейшли до Боргезе і Памфілі, так що другі сини в сімействі Боргезе носять з 1769 титул князів Альдобрандіні. Флорентійська лінія згасла у другій половині XIX століття. Художні скарби згаслого роду експонуються в римській галереї Памфілі. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Aldobrandiniové (italsky (famiglia) Aldobrandini) byl italský šlechtický rod původem z Florencie. Pocházel z něj jeden papež, Klement VIII., a několik kardinálů. Tím se Aldobrandiniové zařadili mezi papežskou šlechtu a evropskou . Rod v mužské linii vymřel, jedna z větví rodu Borghesů však stále používá titul knížat Aldobrandiniů. (cs)
- The House of Aldobrandini is an Italian noble family originally from Florence, where in the Middle Ages they held the most important municipal offices. Now the Aldobrandini are resident in Rome, with close ties to the Vatican. (en)
- Aldobrandini ist der Name eines italienischen Adelsgeschlechts, das ursprünglich aus Florenz stammte, in Rom einen Papst und mehrere Kardinäle stellte und so in den päpstlichen Adel und in den europäischen Hochadel aufstieg. Der berühmt gewordene römische Zweig ist bereits 1681 erloschen, aber durch weibliche Erbfolgen blieben der Name und das Familienvermögen erhalten und noch heute führt ein Zweig der fürstlichen Familie Borghese den Titel Fürst Aldobrandini und besitzt Teile von deren Erbe. (de)
- Wangsa Aldobrandini merupakan sebuah keluarga bangsawan Italia dari Firenze, yang memiliki hubungan dekat dengan Vatikan. Salah satu anggota keluarganya yang terkenal adalah Ippolito Aldobrandini yang menjadi paus dengan nama Paus Klemens VIII. (in)
- Gli Aldobrandini sono una nobile famiglia originaria di Firenze, dove nel medioevo ricoprirono le più importanti cariche municipali. In seguito la famiglia si diramò in altre regioni italiane, soprattutto nelle Marche, e fu celebre soprattutto nel Cinquecento perché molti membri ebbero brillanti carriere sia nel campo del diritto, sia in campo ecclesiastico, con culmine nell'elezione al soglio pontificio di Ippolito, papa Clemente VIII. (it)
- Aldobrandini – włoski ród szlachecki wywodzący się z Florencji, który doszedł do znaczącej pozycji w Rzymie na przełomie XVI i XVII wieku. Twórcą potęgi rodu był Ippolito Aldobrandini (1536–1605), który w 1592 został papieżem Klemensem VIII. (pl)
- Aldobrandini é uma família nobre italiana oriunda de Florença e com estreita relação com o Vaticano. Sua fortuna começou quando Ippolito Aldobrandini, depois de eleito papa Clemente VIII, arranjou um casamento que ligou os Aldobrandini com a família Pamphili. Além disso, eles também estavam ligados através de casamentos com os Farnese (Ranúcio I, duque de Parma casou-se com Margarida Aldobrandini) e Borghese (Olímpia Aldobrandini casou-se com ). (pt)
- Los Aldobrandini son una familia noble originaria de Florencia que se expandió por toda Italia y especialmente por la región de las Marcas. La familia se enriqueció en el siglo XIV gracias al comercio internacional y a la actividad financiera que en aquella época desempeñaron en Florencia, una de las plazas activas de Europa. Rápidamente la familia se dividió en varias ramas (Bellincioni, Lippo, y da Madonna), que se dispersaron a causa de las malas relaciones con la familia Médici, estableciéndose en las Marcas, Roma y otros lugares. (es)
- La famille Aldobrandini est une famille noble originaire de Florence, qui s'est vers 1500 étendue à Rome, puis dans toute l'Italie, surtout dans les Marches. Elle s'est divisée au Moyen Âge, en trois branches : les Bellincioni, les Lippo et ceux de la Madone, appelée par la suite du pape, lorsqu'Ippolito Aldobrandini est élu pape en 1592 sous le nom de Clément VIII et qu'elle s'installe définitivement à Rome. (fr)
- Альдобрандини (итал. Aldobrandini) — благородное флорентийское семейство, в отличие от других родов того же имени носившее название di Madonna. В княжеское достоинство возведено своим родичем Ипполито Альдобрандини, будущим папой римским Клементом VIII. Из его пяти сыновей самый старший, Джованни Альдобрандини, умерший в 1573 году, был членом трибунала Роты, епископом Имолы и в 1570 кардиналом. Он тоже известен как юридический писатель наравне со своим братом, Пьетро Альдобрандини, который наследовал своему отцу в должности адвоката апостолической камеры. (ru)
- Альдобрандіні (італ. Aldobrandini) — благородне флорентійське сімейство, на відміну від інших родів того ж імені носило назву di Madonna. В князівську гідність зведено своїм родичем Іпполіто Альдобрандіні, майбутнім папою римським Климентом VIII. З його п'яти синів найстарший, Джованні Альдобрандіні, померлий в 1573 році, був членом трибуналу Роти, єпископом Імоли і в 1570 кардиналом. Він також відомий як юридичний письменник нарівні зі своїм братом, П'єтро Альдобрандіні, який успадковував своєму батькові на посаді адвоката апостоличної камери. (uk)
|
.svg){kind=link}
.svg){kind=link}
