| dbo:abstract
|
- أترعتا (بالإنجليزية: ATARGATIS) من الآلهة التي كانت تُعبد في الجزء الشمالي من سوريا وكذلك عند الأنباط في جنوبها ، كان أهم هياكل الإلهة أترعتا موجوداً في مدينة منبج (Hierapolis) الواقعة شمال شرق مدينة حلب، حيث كانت تُعبد إلى جانب قرينها حدد. وكانت تُعبد أيضاً عند الأنباط، بصفتها آلهة الثمار والخصب كما يظهر من تمثالها المكتشف في خربة التنور، وهي قرية نبطيّة، في وادي الحسا بين الكرك والطفيلة بجنوب الأردن. أُعيد بناء معبدها في العام 300 ق.م بأمرٍ من الملكة ستراتونيس زوجة سلوقس الأول، ولعل السبب في هذا الاهتمام من قبل ستراتونيس، إنما يكمن في أن الإغريق كانوا قد تبنوا عبادة أترعتا، حيث ذاع صيتها في بلاد الإغريق بفضل التجار والمرتزقة المحاربين من الإغريق، فنظر لها عامة الإغريق بوصفها النسخة السورية من أفروديت.كانت طبيعة الإلهة أترعتا قريبة الشبه بعشتروت نظيرتها السورية الكنعانية، مع أنها كانت تتشابه مع الإلهة سيبل الأناضولية في بعض صفاتها، كانت إلهة للخصب في المقام الأول، لكنها كانت أيضاً بعلة (سيدة، مدبرة، قائدة) لمدينتها ولشعبها، كما كانت هي المسؤولة عن حمايتهم وعيشهم الكريم. لذلك كثيراً ما كانت تُرسم واضعةً التاج وقابضة على حزمة من الحنطة، بينما تعطي الأسود التي تحرس عرشها انطباعاً بأن قوتها وسلطانها يفوقان الطبيعة. (ar)
- Η Ατάργατις (ή Αταργάτις) ή Αταραθέχ (αραμαϊκά: 'Atar'atheh ή Tar'atheh) ήταν η κύρια θεά της βόρειας Συρίας στην κλασική αρχαιότητα . Ο Κτησίας χρησιμοποίησε επίσης το όνομα Δερκετώ και οι Ρωμαίοι την ονόμασαν Ντέα Σύρια ή με μια λέξη Ντεασούρα. Κατά κύριο λόγο ήταν θεά της γονιμότητας, αλλά, ως βααλάτ της πόλης και των ανθρώπων της, ήταν επίσης υπεύθυνη για την προστασία και την ευημερία τους. Το κύριο ιερό της ήταν στην Ιεράπολη, στη σύγχρονη Μανμπίτζ, βορειοανατολικά του Χαλεπίου της Συρίας. Ο σύντροφός της είναι συνήθως ο θεός της βροχής και των καταιγίδων. Ως Αταραθέχ, τα περιστέρια και τα ψάρια θεωρούνταν ιερά γι' αυτήν: τα περιστέρια ως έμβλημα της θεάς της αγάπης και τα ψάρια ως σύμβολα γονιμότητας και της υδρόβιας ζωής. Σύμφωνα με μια συριακή πηγή του τρίτου αιώνα: Μερικές φορές περιγράφεται ως γοργόνα θεά, λόγω της ταυτοποίησής της με μια θεότητα με σώμα ψαριού στην Ασκαλών. Ωστόσο, δεν υπάρχουν ενδείξεις ότι η Ατάργατις λατρευόταν εκεί και όλα τα εικονογραφικά στοιχεία την δείχνουν ως ανθρωπόμορφη. (el)
- Atargatis (/əˈtɑːrɡətɪs/; Ancient Greek: Ἀτάργατις, romanized: Atárgatis or Imperial Aramaic: 𐡀𐡕𐡓𐡀𐡕𐡄, romanized: ʿtrʿth; Classical Syriac: ܬܪܥܬܐ, romanized: Tarʿaṯā) was the chief goddess of northern Syria in Classical antiquity. Ctesias also used the name Derketo (Koinē Greek: Δερκετὼ) for her, and the Romans called her Dea Syria, or in one word Deasura. Primarily she was a fertility goddess, but, as the baalat ("mistress") of her city and people she was also responsible for their protection and well-being. Her chief sanctuary was at Hierapolis, modern Manbij, northeast of Aleppo, Syria. Michael Rostovtzeff called her "the great mistress of the North Syrian lands". Her consort is usually Hadad. As Ataratheh, doves and fish were considered sacred to her: doves as an emblem of the Love-Goddess, and fish as symbolic of the fertility and life of the waters. According to a third-century Syriac source, "In Syria and in Urhâi [Edessa] the men used to castrate themselves in honor of Taratha. But when King Abgar became a believer, he commanded that anyone who emasculated himself should have a hand cut off. And from that day to the present no one in Urhâi emasculates himself anymore". She is sometimes described as a mermaid-goddess, due to identification of her with a fish-bodied goddess at Ashkelon. (en)
- Atargatis (griechisch), Atar'ata (aramäisch), als griechisch-römische Form Dea Syria; war eine weibliche semitische Gottheit besonders im Norden von Syrien, zu deren Kult unter anderem die rituelle Kastration gehörte. Strabo (XVI,4,27) um die Zeitenwende und Athenaios zu Anfang des 3. Jahrhunderts setzten die Aphrodite Urania von Askalon mit Atargatis gleich. Auch die Göttin Derketo von Askalon und die edessenische Taratha werden mit Atargatis gleichgesetzt. Ihr wichtigster Tempel befand sich in Hierapolis Bambyke (heute: Manbidsch). Ihr Symbol war der Granatapfel, teilweise stand sie mit einem Fisch in Verbindung. Nach Lukian von Samosata waren ihre Anhänger tätowiert, einige auf dem Handgelenk, andere am Hals. Diese Angabe wird durch einen Papyrus aus ptolemäischer Zeit bestätigt, der einen entlaufenen Sklaven aus Hierapolis beschreibt, der auf seinem rechten Handgelenk „barbarische Buchstaben“ eintätowiert hatte. Ulrich Wilcken vermutet, dass es sich dabei um die Initialen von Atargatis und dem aramäischen Hoch- und Wettergott Hadad handelte. Aramäer verehrten Atargatis unter dem Namen ’Attar-’atteh. Die beiden sind auch auf einem Relief von Dura Europos dargestellt, das bei der Ausgrabung ihres Tempels gefunden wurde: Zwei Figuren sitzen nebeneinander, Atargatis ist flankiert von ihren Löwen. Sie ist größer dargestellt, als der neben ihr sitzende Hadad, dessen Attribut, der Ochse, klein an den linken Bildrand gedrängt ist. Die Vorherrschaft des Hauptgottes tritt gegenüber der volkstümlichen Verehrung seiner Gefährtin in den Hintergrund. Zwischen den beiden Figuren befindet sich ein als Kultstandarte interpretierter Pfosten mit drei Scheiben und einer Mondsichel darüber. Eine 132 n. Chr. datierte Inschrift von Palmyra bezeichnet den dortigen Tempel der Atargatis mit ’tr ’th. Eine römische Tessera zeigt die Göttin mit dem Kopf eines Ochsen neben sich und einem Stern. Im Bel-Tempel von Palmyra ist auf einer massiven Kalksteinplatte seitlich Bel abgebildet, wie er in seinem Kampfwagen einem Unhold nachjagt. Eine Gruppe von sechs Gottheiten beobachtet die Szene, eine davon ist Atargatis, die an ihrem Fischleib erkennbar ist. (de)
- Atargatis merupakan salah satu nama dewi yang terdapat dalam mitologi orang Het. Ia juga merupakan salah satu dewi kesuburan. Nama Atargatis juga bisa menjadi Atarate,Atargate, dan Atharate. Namun, Atargatis juga disembah sebagai dewi bulan. Atargatis lahir dari sebuah telur yang ditemukan oleh seekor ikan suci dan di bawa hingga ke darat. Atargatis juga mempunyai peran sebagai pelindung dari kota di mana ia memperbaiki bagian-bagian yang rusak dari manusia dan bangsanya. Peran lainnya yaitu sebagai sebagai seorang ibu yang merawat anak-anak dengan persediaan baik itu benda maupun makanan yang melimpah. Beberapa binatang seperti ikan dan juga burung menjadi hewan yang sakral bagi Atargatis. Ia dikenal dibanyak tempat seperti di Roma dan Hierapolis. Di Roma, ia dikenal dengan nama Dea Syria. ritus-ritus yang berkaitan dengan persembahan kepada Atargatis banyak ditemukan pada koin, tembikar-tembikar, tulisan-tulisan, dan lainnya. Sumber-sumber ini memperlihatkan seberapa luas pengenalan Atargatis oleh daerah-daerah lokal. (in)
- Atargatide (lat. Atargatis) o Atergate (in aramaico ‘Atar‘atah), era una divinità siriaca, che Michael Rostovtzeff chiamò “la grande signora delle terre della Siria del nord”, comunemente conosciuta ai greci con la forma diminutiva del nome, Derceto o Derketo (Strabone, Geografia, 16.975; Plinio, Naturalis Historia, 5.81), e come Dea Syria ("Dea della Siria", resa in una sola parola come Deasura). È spesso popolarmente conosciuta come dea-sirena, per l'aspetto del suo corpo, che ha forma di pesce, e così è citata da Ascalon e Diodoro Siculo, ma lungi dall'essere questa la sua forma universale. Illustrazione dall'Oedipus Aegyptiacus di Athanasius Kircher (1652). In epoca antica la divinità era assimilata a quella di Afrodite, la dea dell'amore. Era raffigurata con sembianze di donna e pesce, secondo la concezione tipica della sirena.Con Caistro, figlio di Achille, ebbe anche un figlio, di nome e una figlia chiamata Semiramide. (it)
- Atargatis var en västsemitisk gudinna. Hon var i huvudsak en fruktbarhetsgudinna, men dyrkades även som en välvillig gudomlig beskyddare. Dyrkan av henne var som starkast i norra Syrien, där hon tidvis tycks ha varit den högsta gudomen. (sv)
- Atargatis em aramaico 'Atar'atah é uma deusa síria, a "grande deusa do norte da Siria", "a grande dama das terras do norte da Síria" como Michael Rostovtzeff a chamou. (pt)
- Атаргатис — сирийская богиня, которую почитали в Бамбике (Эдессе) в Месопотамии. Палестинские воды заменили ей чешуей кожу. Оскорбила Афродиту, и та внушила ей любовь к смертному, она родила Семирамиду, от стыда бросилась в озеро и стала рыбой. Лукиан упоминает её как мать Семирамиды, её изображение в Гелиополе в виде рыбы. Почиталась в Северной Сирии, отчасти у хананеев и финикиян, но особенно у филистимлян, где она была женской формой Дагона и, подобно ему, изображалась с нижней частью тела рыбы. С этим связывались легенды о превращении её в рыбу в Иераполе, а также представление о ней, как о божестве плодотворной влаги. Важным центром поклонения ей был Аскалон (ныне Ашкелон). Лукиан в своем трактате «О сирийской богине» приводит описание её храма и проводившихся в нём в её честь обрядов. Однако его «Сирийская богиня», будучи тождественной с Деркето, носит черты, заимствованные и от фригийской Кибелы, и от греческих божеств, и культ её носит печать синкретизма. (ru)
- Сирі́йська боги́ня (грец. Syria Theos, лат. Dea Syria) — сирійсько-фінікійське божество, в якому змішались образи Астарти, Кібели, Атаргатіс, пізніше Афродіти. Культ Сирійської богині, яку греки ототожнювали з Афродітою, поширився в елліністичну добу. У Римі Сирійську богиню спочатку шанували пригноблені маси; в епоху імперії культ богині поширився й серед панівних класів. Опис цього культу знаходимо в творі Лукіана «Про Сирію». (uk)
- 阿塔伽提斯（英語：Atargatis）。叙利亚职司生育的女性神祇之一。主要流行于叙利亚东北部阿勒颇等地。约公元前4世纪前后已出现于相关文物中。后逐渐影响至古希腊地区，成为古代地中海沿岸最受人崇拜与供奉之艺术形象。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Atargatis var en västsemitisk gudinna. Hon var i huvudsak en fruktbarhetsgudinna, men dyrkades även som en välvillig gudomlig beskyddare. Dyrkan av henne var som starkast i norra Syrien, där hon tidvis tycks ha varit den högsta gudomen. (sv)
- Atargatis em aramaico 'Atar'atah é uma deusa síria, a "grande deusa do norte da Siria", "a grande dama das terras do norte da Síria" como Michael Rostovtzeff a chamou. (pt)
- Сирі́йська боги́ня (грец. Syria Theos, лат. Dea Syria) — сирійсько-фінікійське божество, в якому змішались образи Астарти, Кібели, Атаргатіс, пізніше Афродіти. Культ Сирійської богині, яку греки ототожнювали з Афродітою, поширився в елліністичну добу. У Римі Сирійську богиню спочатку шанували пригноблені маси; в епоху імперії культ богині поширився й серед панівних класів. Опис цього культу знаходимо в творі Лукіана «Про Сирію». (uk)
- 阿塔伽提斯（英語：Atargatis）。叙利亚职司生育的女性神祇之一。主要流行于叙利亚东北部阿勒颇等地。约公元前4世纪前后已出现于相关文物中。后逐渐影响至古希腊地区，成为古代地中海沿岸最受人崇拜与供奉之艺术形象。 (zh)
- أترعتا (بالإنجليزية: ATARGATIS) من الآلهة التي كانت تُعبد في الجزء الشمالي من سوريا وكذلك عند الأنباط في جنوبها ، كان أهم هياكل الإلهة أترعتا موجوداً في مدينة منبج (Hierapolis) الواقعة شمال شرق مدينة حلب، حيث كانت تُعبد إلى جانب قرينها حدد. وكانت تُعبد أيضاً عند الأنباط، بصفتها آلهة الثمار والخصب كما يظهر من تمثالها المكتشف في خربة التنور، وهي قرية نبطيّة، في وادي الحسا بين الكرك والطفيلة بجنوب الأردن. (ar)
- Η Ατάργατις (ή Αταργάτις) ή Αταραθέχ (αραμαϊκά: 'Atar'atheh ή Tar'atheh) ήταν η κύρια θεά της βόρειας Συρίας στην κλασική αρχαιότητα . Ο Κτησίας χρησιμοποίησε επίσης το όνομα Δερκετώ και οι Ρωμαίοι την ονόμασαν Ντέα Σύρια ή με μια λέξη Ντεασούρα. Κατά κύριο λόγο ήταν θεά της γονιμότητας, αλλά, ως βααλάτ της πόλης και των ανθρώπων της, ήταν επίσης υπεύθυνη για την προστασία και την ευημερία τους. Το κύριο ιερό της ήταν στην Ιεράπολη, στη σύγχρονη Μανμπίτζ, βορειοανατολικά του Χαλεπίου της Συρίας. Σύμφωνα με μια συριακή πηγή του τρίτου αιώνα: (el)
- Atargatis (griechisch), Atar'ata (aramäisch), als griechisch-römische Form Dea Syria; war eine weibliche semitische Gottheit besonders im Norden von Syrien, zu deren Kult unter anderem die rituelle Kastration gehörte. (de)
- Atargatis (/əˈtɑːrɡətɪs/; Ancient Greek: Ἀτάργατις, romanized: Atárgatis or Imperial Aramaic: 𐡀𐡕𐡓𐡀𐡕𐡄, romanized: ʿtrʿth; Classical Syriac: ܬܪܥܬܐ, romanized: Tarʿaṯā) was the chief goddess of northern Syria in Classical antiquity. Ctesias also used the name Derketo (Koinē Greek: Δερκετὼ) for her, and the Romans called her Dea Syria, or in one word Deasura. Primarily she was a fertility goddess, but, as the baalat ("mistress") of her city and people she was also responsible for their protection and well-being. Her chief sanctuary was at Hierapolis, modern Manbij, northeast of Aleppo, Syria. (en)
- Atargatis merupakan salah satu nama dewi yang terdapat dalam mitologi orang Het. Ia juga merupakan salah satu dewi kesuburan. Nama Atargatis juga bisa menjadi Atarate,Atargate, dan Atharate. Namun, Atargatis juga disembah sebagai dewi bulan. Atargatis lahir dari sebuah telur yang ditemukan oleh seekor ikan suci dan di bawa hingga ke darat. Atargatis juga mempunyai peran sebagai pelindung dari kota di mana ia memperbaiki bagian-bagian yang rusak dari manusia dan bangsanya. Peran lainnya yaitu sebagai sebagai seorang ibu yang merawat anak-anak dengan persediaan baik itu benda maupun makanan yang melimpah. Beberapa binatang seperti ikan dan juga burung menjadi hewan yang sakral bagi Atargatis. Ia dikenal dibanyak tempat seperti di Roma dan Hierapolis. Di Roma, ia dikenal dengan nama Dea Syria (in)
- Atargatide (lat. Atargatis) o Atergate (in aramaico ‘Atar‘atah), era una divinità siriaca, che Michael Rostovtzeff chiamò “la grande signora delle terre della Siria del nord”, comunemente conosciuta ai greci con la forma diminutiva del nome, Derceto o Derketo (Strabone, Geografia, 16.975; Plinio, Naturalis Historia, 5.81), e come Dea Syria ("Dea della Siria", resa in una sola parola come Deasura). È spesso popolarmente conosciuta come dea-sirena, per l'aspetto del suo corpo, che ha forma di pesce, e così è citata da Ascalon e Diodoro Siculo, ma lungi dall'essere questa la sua forma universale. (it)
- Атаргатис — сирийская богиня, которую почитали в Бамбике (Эдессе) в Месопотамии. Палестинские воды заменили ей чешуей кожу. Оскорбила Афродиту, и та внушила ей любовь к смертному, она родила Семирамиду, от стыда бросилась в озеро и стала рыбой. Лукиан упоминает её как мать Семирамиды, её изображение в Гелиополе в виде рыбы. (ru)
|
