| dbo:abstract
|
- The baselard, Schwiizerdolch in Swiss-German (also basilard, baslard, in Middle French also badelare, bazelaire and variants, Latinized baselardus, basolardus etc., in Middle High German beseler, baseler, basler, pasler; baslermesser) is a historical type of dagger or short sword of the Late Middle Ages. (en)
- La baselarda es un tipo histórico de puñal o espada corta de la Baja Edad Media. (es)
- La baselarde, quelquefois écrit au masculin, le baselard est une dague datant du XIVe siècle et qui se répandit dans la Confédération suisse et dans l'Allemagne méridionale. Son nom lui vient de la ville de Bâle (Basel en allemand). Elle présente la caractéristique d'avoir une lame très large pour une dague, avec deux fils parallèles courant sur un segment assez long et se resserrant en une pointe ogivale. Mais sa principale particularité est sa poignée formée par deux plaquettes fixées sur une soie plate à l'aide de plusieurs rivets. (fr)
- Il Baselardo (basilard, baslard, badelare, bazelaire, ecc. in Francese medio; baselardus, basolardus, ecc. in latino medievale; beseler, baseler, basler, pasler, baslermesser in Alto tedesco medio), anche Basilarda, è un'arma bianca manesca del tipo coltello-pugnale in uso in Europa nel corso del Medioevo. Si tratta del pugnale per antonomasia del periodo bassomedievale, in uso ai milites tanto quanto ai burgenses: un'arma solida, ottenuta da un unico pezzo d'acciaio sagomato in una lama con elsa annessa; il manico era spesso ottenuto girando del filo di ferro intorno al codolo. (it)
- A espada baselarda (Basler e baslermesser em Alto-alemão médio e em alemão; badelere e baselaire em francês médio e baselardus ou basolardus em latim) é um tipo de espada curta ou adaga, usada na Idade Média, grosso modo, desde do século XIII ao século XV. Também é conhecida como espada bastarda suíça. Tratava-se de uma arma secundária, usada em último recurso, nos defrontos à queima-roupa, quando já não era possível impôr a distância sobre o adversário, pelas mesnadas suíças, as quais, por excelência, privilegiavam as armas de haste, especialmente o pique. (pt)
- Baselard, basilard - rodzaj średniowiecznego puginału zazwyczaj wykonanego w całości z jednego kawałka stali. Charakteryzował się rękojeścią w kształcie litery I o grubym jelcu i głowicy. Obosieczna głownia (niemal tak szeroka u nasady jak u cinquedy) zwężała się symetrycznie ku końcowi. (pl)
- Баселард (англ. baselard, встречаются также написания basilard и baslard, ср.-франц. badelare, bazelaire, ср.-в.-нем. beseler, baseler, basler, pasler; baslermesser) — тип кинжала и короткого меча, распространенного в Европе с первой половины XIII века. Своё название баселарды получили от швейцарского города Базель. Оно представляет собой среднефранцузское или средневековое латинское искажение немецкого basler [messer] («базельский нож»). Первые сохранившиеся письменные упоминания баселардов датируются концом XIII века — к примеру, фреска 1288—1292 годов в Палаццо Комунале (Сан-Джиминьяно, Италия) или во французских документах (Дуэ, около 1300). К этому времени баселарды различных размеров (кинжалы, и мечи) распространились по обе стороны Альп. К 1345—1349 годам относятся первые упоминания о появлении баселардов на англосаксонских территориях. Баселарды были описаны как подтип кинжалов-квиллонов (англ. quillon). Клинок прямой, относительно узкий, как правило четырёхгранного сечения, заметно сужающийся. В настоящее время баселардами называют кинжалы данного периода, эфес которых образует заглавную букву I. Рукоять изготавливалась из дерева или другого твёрдого материала. Расширение рукояти внизу образовывало гарду, вверху — навершие. И то и другое обычно обрамлялось металлическими оковками. Баселарды чаще всего производились одного из трёх размеров: около 35 сантиметров, около 70 сантиметров или около 100 сантиметров. Они приблизительно соответствовали распространённым в то время единицам длины — футу (30—35 сантиметров) и (итальянский локоть, 65—70 см). Наряду с другими типами кинжалов баселарды составляли часть комплекта рыцарского вооружения. Кроме того, они были широко распространены среди торговцев и фригольдеров. В XV веке в Швейцарии баселарды постепенно были вытеснены .
* Швейцарский кинжал XIV века
* Швейцарский баселард XIV века (ru)
- Басела́рд (фр. baselarde — «базельська») — холодна зброя, що виникла наприкінці XIII століття, призначалася для військового і цивільного застосування. За різними класифікаціями може відноситися як до кинджалів, так і до коротких мечів. Баселарди вперше були винайдені в місті Базель, потім отримали поширення на території Швейцарії та Італії, а згодом і інших країн Європи. В XIV—XV століттях судячи з багатьох документальних і образотворчих джерел баселард стає най розповсюдженішою зброєю населення Центральної і Західної Європи. Баселард був дешевою зброєю широко доступною для простолюдинів, він був зручним в користуванні і використанні. Солдати використовували баселард як допоміжну зброю. Баселард розпізнається за характерним ефесом. Має витягнутий клинок, списоподібний, двосічний зі слабо вираженою межею на кожній стороні. Зазвичай ефес баселарда має Т-подібну форму або ж форму перекинутої набік літери Н, верхня перекладина якої довше нижньої, що утворює гарду. Хвостовик зроблений за формою всього ефеса і укладений між двома щічками, зазвичай дерев'яними. Всі частини скріплені між собою заклепками. Клинок у баселарда може бути і двосічним, і з одностороннім заточуванням і зазвичай досить широкий. Клинки бували досить довгими і нагадували короткі мечі. Втім, довгі клинки зустрічаються рідше коротких, тому складається враження, що такі клинки були в ходу виключно в Швейцарії. Баселард інколи прикрашався художнім різьбленням і малюнками. Військові носили баселард на перев'язі на правому стегні, цивільні зазвичай носили його посередині нижче талії — кинджал при необхідності можна було вихопити миттєво. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- The baselard, Schwiizerdolch in Swiss-German (also basilard, baslard, in Middle French also badelare, bazelaire and variants, Latinized baselardus, basolardus etc., in Middle High German beseler, baseler, basler, pasler; baslermesser) is a historical type of dagger or short sword of the Late Middle Ages. (en)
- La baselarda es un tipo histórico de puñal o espada corta de la Baja Edad Media. (es)
- La baselarde, quelquefois écrit au masculin, le baselard est une dague datant du XIVe siècle et qui se répandit dans la Confédération suisse et dans l'Allemagne méridionale. Son nom lui vient de la ville de Bâle (Basel en allemand). Elle présente la caractéristique d'avoir une lame très large pour une dague, avec deux fils parallèles courant sur un segment assez long et se resserrant en une pointe ogivale. Mais sa principale particularité est sa poignée formée par deux plaquettes fixées sur une soie plate à l'aide de plusieurs rivets. (fr)
- Il Baselardo (basilard, baslard, badelare, bazelaire, ecc. in Francese medio; baselardus, basolardus, ecc. in latino medievale; beseler, baseler, basler, pasler, baslermesser in Alto tedesco medio), anche Basilarda, è un'arma bianca manesca del tipo coltello-pugnale in uso in Europa nel corso del Medioevo. Si tratta del pugnale per antonomasia del periodo bassomedievale, in uso ai milites tanto quanto ai burgenses: un'arma solida, ottenuta da un unico pezzo d'acciaio sagomato in una lama con elsa annessa; il manico era spesso ottenuto girando del filo di ferro intorno al codolo. (it)
- A espada baselarda (Basler e baslermesser em Alto-alemão médio e em alemão; badelere e baselaire em francês médio e baselardus ou basolardus em latim) é um tipo de espada curta ou adaga, usada na Idade Média, grosso modo, desde do século XIII ao século XV. Também é conhecida como espada bastarda suíça. Tratava-se de uma arma secundária, usada em último recurso, nos defrontos à queima-roupa, quando já não era possível impôr a distância sobre o adversário, pelas mesnadas suíças, as quais, por excelência, privilegiavam as armas de haste, especialmente o pique. (pt)
- Baselard, basilard - rodzaj średniowiecznego puginału zazwyczaj wykonanego w całości z jednego kawałka stali. Charakteryzował się rękojeścią w kształcie litery I o grubym jelcu i głowicy. Obosieczna głownia (niemal tak szeroka u nasady jak u cinquedy) zwężała się symetrycznie ku końcowi. (pl)
- Баселард (англ. baselard, встречаются также написания basilard и baslard, ср.-франц. badelare, bazelaire, ср.-в.-нем. beseler, baseler, basler, pasler; baslermesser) — тип кинжала и короткого меча, распространенного в Европе с первой половины XIII века. В XV веке в Швейцарии баселарды постепенно были вытеснены .
* Швейцарский кинжал XIV века
* Швейцарский баселард XIV века (ru)
- Басела́рд (фр. baselarde — «базельська») — холодна зброя, що виникла наприкінці XIII століття, призначалася для військового і цивільного застосування. За різними класифікаціями може відноситися як до кинджалів, так і до коротких мечів. Баселарди вперше були винайдені в місті Базель, потім отримали поширення на території Швейцарії та Італії, а згодом і інших країн Європи. В XIV—XV століттях судячи з багатьох документальних і образотворчих джерел баселард стає най розповсюдженішою зброєю населення Центральної і Західної Європи. Баселард був дешевою зброєю широко доступною для простолюдинів, він був зручним в користуванні і використанні. Солдати використовували баселард як допоміжну зброю. (uk)
|
