| dbo:abstract
|
- Cento je báseň vytvořená z veršů nebo jejich částí, které byly převzaté od jiných autorů (především Homéra a Vergilia) a uspořádané do nové formy nebo pořadí. V novém kontextu se mění i jejich smysl a pro docenění básně je nutné, aby čtenář znal původní dílo. (cs)
- Un centó és una obra literària o musical composta de fragments de diferents autors o de diferents obres d'un mateix autor. Acostuma a tenir una finalitat paròdica o d'homenatge a l'autor o autors en els que es basa. Foren freqüents en la literatura tardollatina i van mantenir certa popularitat durant l'edat mitjana. El terme prové del llatí cento, una capa feta de pedaços, i aquest del grec κεντονιον. Els soldats romans utilitzaven aquests centos, o teles velles apedaçades una sobre una altra, per a protegir-se dels cops dels seus enemics. El centó es va iniciar al segle iv de la mà del poeta llatí Dècim Magne Ausoni que va escriure, per encàrrec de l'emperador Valentinià I, una obra titulada "Centó nupcial" a partir de mitjos versos barrejats d'Homer. El Cento Virgilianus, és una obra de la poetessa romana Falcònia Proba dirigida a l'emperador Honori suposadament el 393, sobre fets del Nou Testament, derivada de poemes de Virgili Posteriorment el terme centó s'ha aplicat a tota mena de o , tant musicals com prosaics, dramàtics o discursius. (ca)
- القنطون أو المُتَرَدَّم هو النص المنثور أو المنظوم والمؤلف من أجزاء جيء بها من نصوص مختلفة لمؤلفين شتى. وكلمة قنطون أعجمية الأصل معناها التلميع أي اختلاف ألوان الشيء. (ar)
- Ein Cento (altgr. ὁ κέντρων, dt. der C., Pl. die Centos oder die Centones) ist ein Text, der ausschließlich oder zumindest zum größten Teil aus Textpartikeln (Zitaten) eines anderen Textes zusammengesetzt ist (Flickengedicht), siehe auch Intertextualität. Dabei verlieren die zitierten Passagen regelmäßig ihren bisherigen Kontext und erhalten durch die Zusammensetzung einen neuen Kontext. Die Neuanordnung kann einen parodistischen Effekt bewirken, wenn die Zitate durch ihre neue Aufeinanderfolge einen überraschenden, travestieartigen Sinn erhalten oder Satzteile bekannter Zitate („Ihr naht euch wieder, schwankende Gestalten“) in variierender Form zusammengesetzt werden („Ihr naht euch wieder? In die Ecke, Besen!“ aus Edwin Bormanns Goethe-Quintessenz). Aufgrund der notwendigen Bezugnahme des Centos auf andere, regelmäßig sehr bekannte Texte wird der Cento nicht nur unter dem Gesichtspunkt der Parodie, sondern auch hinsichtlich seines intertextuellen Charakters erörtert. (de)
- A cento is a poetical work wholly composed of verses or passages taken from other authors, especially the Greek poet Homer and the Roman poet Virgil, disposed in a new form or order. (en)
- Un centón es una pieza literaria compuesta de frases y fragmentos ajenos. Puede ser en verso o en prosa. Proviene del griego κέντρων ("capisayo formado por retales o trozos remendones de otras desechadas de distinta procedencia"). Tiene finalidad paródica o de homenaje al autor o autores en que se basa. Los centones fueron frecuentes en la literatura griega y latina tardías como Cento Vergilianus, dedicado por a Honorius, que trataba acontecimientos bíblicos. El más famoso es Cento Nuptialis de Decimus Magnus Ausonius, que se extendía por 131 líneas tomadas de obras de Virgilio (de la Eneida, las Geórgicas y las Églogas). Él mismo, en la dedicatoria a Paulo de su Centón Nupcial (Cent. nupt., Salut., 27-35), explica qué es un centón con las siguientes palabras: Es un armazón de poema sólidamente formado de diversos pasajes y diferentes sentidos, de modo que se junten en un verso dos cortados o uno y el siguiente... Los versos están cortados por cualquiera de las cesuras que admite el verso heroico, de forma que una pentemímera pueda juntarse con una continuación anapéstica, o una partición trocaica con un segmento complementario, o siete semipiés con un anapéstico coral o (...laguna...) después de un dáctilo y de un semipié, todo lo que falta al hexámetro. En definitiva, se trata de formar nuevos hexámetros a partir de segmentos de otros coincidentes con alguna de las cesuras. En época tardoantigua fue muy cultivado tanto en lengua latina como griega (reelaborando los versos de Homero) con intención de dar una forma clásica al mensaje cristiano. En la literatura moderna lo practicaron Jacopo Sannazaro y Petrarca. En la Commedia dell'Arte su equivalente era el zibaldone. (es)
- Cento adalah sebuah karya puisi yang secara keseluruhan terdiri dari bait atau pasal yang diambil dari para pengarnag lain, khususnya penyair Romawi Virgil, yang dihimpun dalam bentuk atau tatanan baru. (in)
- Un centon est une œuvre littéraire ou musicale, constituée d'éléments repris à une ou plusieurs autres œuvres et réarrangés de manière à former un texte différent. En musique, il s'agit à l'origine de formules modales caractéristiques réutilisables dans d'autres pièces. Le terme est d'origine latine (cento) et désigne à l'origine un manteau d'étoffe faite de plusieurs pièces. (fr)
- Un centone è un testo composto da un collage di frasi di autori od opere diversi, unite a formare un'opera originale. (it)
- Centon, potocznie bigos literacki (łac. cento, gr. kentron, kento – płaszcz zszyty z kawałków materii) – utwór literacki, głównie w formie poematu, skompilowany w całości z cytatów innych utworów, najczęściej znanych i łatwo rozpoznawalnych. Forma popularna od późnej starożytności do baroku jako rodzaj zabawy literackiej, ale również używana w literaturze chrześcijańskiej. (pl)
- Centão é uma técnica de composição poética através da colagem: o centonista utiliza-se de versos amplamente conhecidos pelo público para compor uma obra nova, de conteúdo totalmente diverso da obra original. Ausônio é o primeiro a definir a técnica na introdução do seu (composto sobre versos de Virgílio). (pt)
- Центо́н — стихотворение, целиком составленное из известных предполагаемому читателю строк других стихотворений. В соответствии с предписаниями античной поэтики, в роли «строительного материала» для центона могут выступить: а) полустишие, б) стих, в) полуторастишие. Децим Магн Авсоний (IV в. н. э.), сформулировавший это правило, полагал, что поскольку сочинение центона представляет собой игру («ludus»), соревнование («aemulatio», «contentio»), то использование фрагментов, превышающих размеры полуторастишия, делает задачу автора слишком простой для выполнения, и составление центона теряет смысл: «взять два стиха сряду будет неловкостию, три — непозволительным промахом (merae nugae)». Составление центонов представляет собой род литературной игры. Будучи литературной шуткой, центон оказывается тем комичней, чем лучше знаком читатель со стихотворениями, из которых были взяты строки. Предполагается, что строки центона подбирают таким образом, чтобы он был объединён общим смыслом и имел вид законченного произведения. Художественный эффект центона состоит в подобии или контрасте нового контекста и воспоминания о прежнем контексте каждого фрагмента. Менее строгие центоны переходят в поэзию реминисценций, иногда открытых, чаще скрытых. Русский термин «центон» восходит к лат. cento, род. падеж centōnis (от др.-греч. κέντρων, κέντων). Первоначальное значение этого слова — «лоскут, платье или покрывало из лоскутьев». В значении «стихотворное попурри» отмечено уже у Авсония и Августина. (ru)
- Центон (лат. cento — клаптевий одяг) — стилістичний прийом, який полягає в уведенні до основного тексту певного автора фрагментів із творів інших авторів без посилання на них. Такими видаються поезії Юрія Клена, засвідчуючи культорологічну основу та глибоку інтелектуальну пристрасть в естетичному переосмисленні мистецьких явищ, духовного багатства української та світової літератури. Так, в епопеї «Попіл імперій» Юрій Клен наводить рядки із сонета «Pro domo» М. Зерова («Леконт де Ліль. Ередія стежки…»), М. Драй-Хмари — сонет «Лебеді» («Я був один із лебедів…») та ін. Центон відмінний від ремінісценції тим, що у ній вбачається перегук мотивів незалежно від ліричного сюжету, так само і від цитати, коли чітко зазначається першоджерело. Хоча літературна аплікація близька до центона, але водночас відмінна від нього неприхованістю цитування. Аплікація — це введення у літературний текст цитат (прислів'я, приказки, афоризми, фрагменти з художнього твору та ін.) почасти у зміненому вигляді. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Cento je báseň vytvořená z veršů nebo jejich částí, které byly převzaté od jiných autorů (především Homéra a Vergilia) a uspořádané do nové formy nebo pořadí. V novém kontextu se mění i jejich smysl a pro docenění básně je nutné, aby čtenář znal původní dílo. (cs)
- القنطون أو المُتَرَدَّم هو النص المنثور أو المنظوم والمؤلف من أجزاء جيء بها من نصوص مختلفة لمؤلفين شتى. وكلمة قنطون أعجمية الأصل معناها التلميع أي اختلاف ألوان الشيء. (ar)
- A cento is a poetical work wholly composed of verses or passages taken from other authors, especially the Greek poet Homer and the Roman poet Virgil, disposed in a new form or order. (en)
- Cento adalah sebuah karya puisi yang secara keseluruhan terdiri dari bait atau pasal yang diambil dari para pengarnag lain, khususnya penyair Romawi Virgil, yang dihimpun dalam bentuk atau tatanan baru. (in)
- Un centon est une œuvre littéraire ou musicale, constituée d'éléments repris à une ou plusieurs autres œuvres et réarrangés de manière à former un texte différent. En musique, il s'agit à l'origine de formules modales caractéristiques réutilisables dans d'autres pièces. Le terme est d'origine latine (cento) et désigne à l'origine un manteau d'étoffe faite de plusieurs pièces. (fr)
- Un centone è un testo composto da un collage di frasi di autori od opere diversi, unite a formare un'opera originale. (it)
- Centon, potocznie bigos literacki (łac. cento, gr. kentron, kento – płaszcz zszyty z kawałków materii) – utwór literacki, głównie w formie poematu, skompilowany w całości z cytatów innych utworów, najczęściej znanych i łatwo rozpoznawalnych. Forma popularna od późnej starożytności do baroku jako rodzaj zabawy literackiej, ale również używana w literaturze chrześcijańskiej. (pl)
- Centão é uma técnica de composição poética através da colagem: o centonista utiliza-se de versos amplamente conhecidos pelo público para compor uma obra nova, de conteúdo totalmente diverso da obra original. Ausônio é o primeiro a definir a técnica na introdução do seu (composto sobre versos de Virgílio). (pt)
- Un centó és una obra literària o musical composta de fragments de diferents autors o de diferents obres d'un mateix autor. Acostuma a tenir una finalitat paròdica o d'homenatge a l'autor o autors en els que es basa. Foren freqüents en la literatura tardollatina i van mantenir certa popularitat durant l'edat mitjana. El terme prové del llatí cento, una capa feta de pedaços, i aquest del grec κεντονιον. Els soldats romans utilitzaven aquests centos, o teles velles apedaçades una sobre una altra, per a protegir-se dels cops dels seus enemics. (ca)
- Un centón es una pieza literaria compuesta de frases y fragmentos ajenos. Puede ser en verso o en prosa. Proviene del griego κέντρων ("capisayo formado por retales o trozos remendones de otras desechadas de distinta procedencia"). Tiene finalidad paródica o de homenaje al autor o autores en que se basa. (es)
- Ein Cento (altgr. ὁ κέντρων, dt. der C., Pl. die Centos oder die Centones) ist ein Text, der ausschließlich oder zumindest zum größten Teil aus Textpartikeln (Zitaten) eines anderen Textes zusammengesetzt ist (Flickengedicht), siehe auch Intertextualität. Dabei verlieren die zitierten Passagen regelmäßig ihren bisherigen Kontext und erhalten durch die Zusammensetzung einen neuen Kontext. (de)
- Центо́н — стихотворение, целиком составленное из известных предполагаемому читателю строк других стихотворений. В соответствии с предписаниями античной поэтики, в роли «строительного материала» для центона могут выступить: а) полустишие, б) стих, в) полуторастишие. Децим Магн Авсоний (IV в. н. э.), сформулировавший это правило, полагал, что поскольку сочинение центона представляет собой игру («ludus»), соревнование («aemulatio», «contentio»), то использование фрагментов, превышающих размеры полуторастишия, делает задачу автора слишком простой для выполнения, и составление центона теряет смысл: «взять два стиха сряду будет неловкостию, три — непозволительным промахом (merae nugae)». (ru)
- Центон (лат. cento — клаптевий одяг) — стилістичний прийом, який полягає в уведенні до основного тексту певного автора фрагментів із творів інших авторів без посилання на них. Такими видаються поезії Юрія Клена, засвідчуючи культорологічну основу та глибоку інтелектуальну пристрасть в естетичному переосмисленні мистецьких явищ, духовного багатства української та світової літератури. Так, в епопеї «Попіл імперій» Юрій Клен наводить рядки із сонета «Pro domo» М. Зерова («Леконт де Ліль. Ередія стежки…»), М. Драй-Хмари — сонет «Лебеді» («Я був один із лебедів…») та ін. Центон відмінний від ремінісценції тим, що у ній вбачається перегук мотивів незалежно від ліричного сюжету, так само і від цитати, коли чітко зазначається першоджерело. (uk)
|
