| dbo:abstract
|
- الكنيسة الصينية الأرثوذكسية (بالصينية المبسطة: 中华东正教会؛ بالصينية التقليدية: 中華東正教會)، هي كنيسة أرثوذكسية شرقية شبه مستقلة تابعة للكنيسة الروسية الأرثوذكسية تتمركز في الصين. (ar)
- Čínská pravoslavná církev (čínsky: 中華東正教會, 中华东正教会) je autonomní pravoslavná církev spadající pod jurisdikci Moskevského patriarchátu. (cs)
- La Ĉina Ortodoksa Eklezio estis memstara ortodoksa eklezio en Ĉinio, kiu estis sub la jurisdikcio (de 1956 al 1962) de la Rusa Ortodoksa Eklezio. Antaŭ la ĉina kultura revolucio de 1966, kalkuliĝis je dudek mil kredantoj. Nuntempe, la ortodoksa kristanismo estas praktikata de rusa malplimulto en Ĉinio. La eklezio nuntempe troviĝas sen episkopa gvidado. (eo)
- The Chinese Orthodox Church (simplified Chinese: 中华东正教会; traditional Chinese: 中華東正教會; pinyin: Zhōnghuá Dōngzhèngjiàohuì) is an autonomous Eastern Orthodox church in China. It was granted autonomy by its mother church, the Russian Orthodox Church, in 1957. (en)
- La Iglesia ortodoxa china fue una iglesia ortodoxa autónoma en China, la cual, antes de la Revolución cultural china de 1966, se estima que tenía veinte mil miembros. Hoy en día, el cristianismo ortodoxo es practicado principalmente por la minoría rusa en China. La Iglesia ortodoxa rusa le concedió autonomía en 1957. En 1949 se abrieron 106 iglesias ortodoxas en China. Entre los feligreses había refugiados rusos y aproximadamente 10 000 conversos chinos. Muchas iglesias fueron destruidas durante la Revolución Cultural (la iglesia ortodoxa de San Nicolás en Harbin, por ejemplo). A fines de la década de 1960, prácticamente dejó de existir y no ha sido restaurada de facto hasta el día de hoy y no está registrada a nivel de una institución religiosa estatal debido a su pequeño tamaño y fragmentación, aunque el patriarcado de Moscú continúa considerando que existe. El gobierno de la República Popular de China extiende el reconocimiento oficial a cinco comunidades religiosas: budismo, taoísmo, islam, catolicismo y protestantismo. Sin embargo, este reconocimiento no se extiende a la Iglesia ortodoxa; nunca se ha creado una asociación nacional ortodoxa en China. No obstante en la década de 2010 se han tomado medidas tentativas entre China y Rusia para revivir la Iglesia ortodoxa china. Se ha especulado que esto es parte de un esfuerzo de los dos gobiernos para forjar vínculos más estrechos en respuesta a la hegemonía estadounidense percibida. En la actualidad, solo hay tres comunidades en China continental con servicios semanales regulares y clero residente. La comunidad de Beijing se reúne en la restaurada Iglesia de la Dormición en los terrenos de la Embajada de Rusia en Dongzhimen; la comunidad de Shanghái en el consulado ruso; y la Iglesia de la Intercesión, Harbin, la única abierta a los ciudadanos chinos para el culto regular. En otras partes, las congregaciones sin sacerdotes continúan reuniéndose en el noreste de China (en Heilongjiang y en otros lugares) y en China occidental (Xinjiang, Ürümqi y Ghulja) con, aparentemente, el consentimiento tácito del gobierno. También hay parroquias ortodoxas en la provincia de Guangdong y en Shanghái. Actualmente, dos antiguas iglesias ortodoxas en Shanghái están en proceso de ser devueltas a la Iglesia, pero actualmente no se realizan actividades dentro de ellas. El 17 de febrero de 1997 el Santo Sínodo de la Iglesia ortodoxa rusa decidió: Dado que en la actualidad la Iglesia ortodoxa autónoma china no tiene su propio primado, hasta su elección como Consejo Local de esta Iglesia, de acuerdo con los cánones ortodoxos, la gestión canónica de las diócesis de la Iglesia ortodoxa autónoma china es realizada por el primado de la Iglesia Madre: el patriarca de Moscú y toda Rusia. La decisión de cuestiones prácticas sobre la regulación de la vida ortodoxa en China en el marco de conformidad con la ley china, se confía el presidente del Departamento de Relaciones Externas de la Iglesia. En marzo de 2018, la Iglesia ortodoxa china obtuvo la aprobación del gobierno para preparar nuevos sacerdotes en seminarios teológicos rusos. En 2020 hay cuatro parroquias legalmente operativas de la Iglesia ortodoxa china: en Harbin, Labdarin, Inin y Urumqi. En la actualidad, dos sacerdotes están sirviendo en la Iglesia ortodoxa china. Los sacerdotes ortodoxos de Rusia prestan servicios a ciudadanos rusos en el territorio de las misiones diplomáticas de la Federación de Rusia en Beijing y Shanghái. La Iglesia ortodoxa opera de manera relativamente libre en Hong Kong, donde hay dos parroquias: la catedral ortodoxa griega de San Lucas (metropolitanato ortodoxo oriental de Hong Kong y el Sudeste Asiático bajo el patriarcado ecuménico) y la parroquia ortodoxa rusa de los Santos Pedro y Pablo bajo el patriarcado de Moscú. También hay presencia en Taiwán (donde el archimandrita Jonah George Mourtos dirige una Iglesia misionera). Aunque muchos de ellos han adoptado el budismo tibetano, los evenkis de la Federación de Rusia y China son un pueblo cristiano nominalmente ortodoxo. Son uno de los únicos pueblos asiáticos que nominalmente practican el cristianismo ortodoxo, que adoptaron voluntariamente (en lugar de ser obligados a hacerlo). También hay alrededor de 3000 evenkis en la vecina Heilongjiang. (es)
- L'Église orthodoxe de Chine ou Église orthodoxe chinoise (chinois simplifié : 中华东正教会 ; chinois traditionnel : 中華東正教會 ; pinyin : Zhōnghuá Dōngzhèngjiàohuì) fut de 1956 à 1962 une juridiction autonome de l'Église orthodoxe en Chine rattachée canoniquement au Patriarcat de Moscou et de toute la Russie. Elle est actuellement sans direction épiscopale. (fr)
- Gereja Ortodoks Tiongkok (Hanzi sederhana: 中华东正教会; Hanzi tradisional: 中華東正教會; Pinyin: Zhōnghuá Dōngzhèngjiàohuì) adalah sebuah gereja Ortodoks Timur otonom di Tiongkok. Gereja tersebut meraih otonom dari gereja induknya, Gereja Ortodoks Rusia pada 1956. (in)
- 중국 정교회(中國正敎會)는 동방 정교회의 자치 교회 중 하나이다. 1956년 모교회(母敎會)인 러시아 정교회로부터 자치권을 부여받아 자치 교회로서의 지위를 인정 받았다. 하지만 콘스탄티노폴리스 세계총대주교청은 중국 정교회를 자치 교회로 승인하지 않았다. (ko)
- 中国正教会（ちゅうごくせいきょうかい）は、中国における正教会。中華人民共和国（中国大陸）における自治教会は「中华东正教会」と称する。 中国の正教「东正教」はロシア正教会・モスクワ総主教庁が清に派遣した宣教団に始まる。関係が断絶する期間があったものの、母教会であるモスクワ総主教庁と歴史的に関わりが深い。文化大革命期には聖職者が迫害を受け、教会は没収・破壊されるなどし壊滅状態に追い込まれた。改革開放後、小規模ながら宗教活動が再開され、四つの教会コミュニティーが法的に登録されているものの、全国規模の教会組織としての活動や法的な位置付けは見られない。 中国の正教徒の多くはロシア系のオロス族である。ロシア系でありながら、漢族・満族などとして登録する信徒も多い。正教は、中国在住のロシア人を主とする外国人にも信仰される。ロシア革命以後大勢の白系ロシア人信徒が流入したが、中華人民共和国が成立するとその多くは第三国に逃れた。ほかにロシア系のルーツがない信徒も存在する。 (ja)
- Chiński Kościół Prawosławny – autonomiczny Kościół prawosławny, wchodzący w skład Patriarchatu Moskiewskiego. Obejmuje swoją jurysdykcją terytorium Chińskiej Republiki Ludowej. Kościół powstał w 1956 decyzją Rosyjskiego Kościoła Prawosławnego, przekształcającą dotychczasowe struktury eparchialne w Chinach w autonomiczną Cerkiew. Jego pierwszym i jak do tej pory ostatnim zwierzchnikiem był biskup Bazyli (Yao), zmarły w 1962. Od śmierci drugiego chińskiego biskupa prawosławnego Szymona (Du) w trzy lata później Kościół pozbawiony jest hierarchii. Od zniszczeń poniesionych w czasie rewolucji kulturalnej jego działalność ogranicza się do półlegalnej aktywności lokalnych wspólnot. (pl)
- A Igreja Ortodoxa Chinesa é uma igreja ortodoxa autônoma (português brasileiro) ou autónoma (português europeu) na China, sob o Patriarcado de Moscou, a qual, antes da Revolução Cultural chinesa de 1966, estima-se que tinha vinte mil membros. Hoje em dia, o cristianismo ortodoxo é praticado principalmente pela minoria russa na China. Foi concedida autonomia por sua Igreja-mãe, a Igreja Ortodoxa Russa, em 1956. (pt)
- Кита́йська правосла́вна це́рква (кит. трад. 中華東正教會, спр. 中华东正教会, піньїнь: Zhōnghuá Dōngzhèngjiàohuì, акад. Чжунхуа Дунчженцзяохуей; рос. Китайская православная церковь; також Правосла́вна це́рква Кита́ю) — автономна східно-православна церква в складі Московського патріархату з юрисдикцією на території Китайською Народної Республіки. Використовує у своїй літургії візантійський обряд, новомосковський ізвод церковнослов'янської, китайську мови, юліанський календар, вона є частиною Східного християнства. Утворена в 1956 році рішенням Священного синоду Московського патріархату. У кінці 1960-х років практично припинила своє видиме існування і де-факто не відновлена до цього часу і не має реєстрації на рівні загальнодержавного релігійного установи в силу нечисленности і розрізнености, хоча Московський патріархат продовжує вважати її такою, що існує. Станом на 2021 рік існують тільки 4 легально діючих парафій Китайської православної церкви: в Харбіні, Лабардині, Їніні, Урумчі. Єдиний на даний момент священик Китайської православної церкви ієрей Олександр Юй — служить в Харбіні. Існує офіційний діалог між Московським патріархатом та Управлінням у справах релігії КНР з метою нормалізації становища Китайської православної церкви. З 2011 року церква Миколи Чудотворця в Голутвині в Москві має статус подвір'я Китайської православної церкви. Православні священики з Росії здійснюють богослужіння для російських громадян на території дипломатичних представництв Російської Федерації в Пекіні і Шанхаї. Відновлена діяльність приходу в Гонконзі, в Шеньчжені, Гуанчжоу, Даляні відбуваються православні богослужіння, доступні для іноземних громадян. Однак ці парафії офіційно не є частиною Китайської православної церкви. Як писала «Независимая газета» в січні 2020 року, «часто богослужіння відбуваються на квартирах, що порушує китайське законодавство. Церковні ж будівлі російської духовної місії, незважаючи на розпочатий в 1980-х роках процес реституції, знаходяться у власності КНР. Заявляти на них права нікому, так як капці на національному рівні не представлена. У даний час вона існує тільки "канонічно", тобто, за словами священика Діонісія Голубєва, "в розумових побудовах"». Як відзначав співробітник ВЗЦЗ Дмитро Петровський у 2021 році: «в Китаї немає зараз православної релігійної організації (ні загальнокитайської, ні регіональної), процес відновлення юридичного статусу КАПЦ йде вкрай повільно. Але сподіваємося, що з часом це станеться. <...> Для забезпечення духовних потреб наших співвітчизників ми не відкриваємо відмінних від КАПЦ структур в Китаї, а очікуємо, що в результаті планомірного діалогу з владою Китаю ми досягнемо найбільш значних результатів, ніж зараз». (uk)
- Кита́йская правосла́вная це́рковь (кит. трад. 中華東正教會, упр. 中华东正教会, пиньинь Zhōnghuá Dōngzhèngjiàohuì, палл. Чжунхуа Дунчжэнцзяохуэй) — автономная православная церковь на территории Китая, входящая в состав Московского патриархата. Образована в 1956 году решением Священного синода Московского патриархата. В конце 1960-х годов практически прекратила своё видимое существование и де-факто не восстановлена до сего времени и не имеет регистрации на уровне общегосударственного религиозного учреждения в силу малочисленности и разрозненности, хотя в Московской патриархии продолжают считать её существующей. На 2020 год существовали четыре легально действовавшие прихода Китайской православной церкви: в Харбине, Лабдарине, Инине, . На данный момент в Китайской православной церкви служат два священника — иерей Александр Юй (Харбин) и иерей Павел Сунь Мин (Лабудалинь). Существует официальный диалог между Русской православной церковью и Управлением по делам религии КНР с целью нормализации положения Китайской православной церкви. С 2011 года храм Николая Чудотворца в Голутвине в Москве имеет статус подворья Китайской православной церкви. Православные священники из России совершают богослужения для российских граждан на территории дипломатических представительств Российской Федерации в Пекине и Шанхае. Восстановлена деятельность прихода в Гонконге, в Шэньчжэне, Гуанчжоу, Даляне совершаются православные богослужения, доступные для иностранных граждан. Однако эти приходы официально не являются частью Китайской православной церкви. Как писала «Независимая газета» в январе 2020 года, «часто богослужения совершаются на квартирах, что нарушает китайское законодательство. Церковные же здания русской духовной миссии, несмотря на начатый в 1980-х годах процесс реституции, находятся в собственности КНР. Заявлять на них права некому, так как КАПЦ на национальном уровне не представлена. В настоящее время она существует только „канонически“, то есть, по словам священника Дионисия Голубева, „в умственных построениях“». Как отмечал сотрудник ОВЦС Дмитрий Петровский в 2021 году: «в Китае нет сейчас православной религиозной организации (ни общекитайской, ни региональной), процесс восстановления юридического статуса КАПЦ идет крайне медленно. Но надеемся, что со временем это произойдёт. <…> Для обеспечения духовных нужд наших соотечественников мы не открываем отличных от КАПЦ структур в Китае, а ожидаем, что в результате планомерного диалога с властями Китая мы достигнем более значимых результатов, чем сейчас». (ru)
- 中华东正教会（官方标准全名）是在中华人民共和国极度有限存在、得到中华人民共和国政府承认的东正教自治教会。1957年根据中苏两国政府协定而脱离母会俄罗斯正教会自治，末代东正教北京传道团團長維克托爾大主教在很短時間內祝聖杜潤臣（上海）與姚福安（北京）兩位中國籍主教，並祝聖多名中國籍神父以推動東正教在地化，並接收俄羅斯在華傳教團與境外俄羅斯東正教會的教堂。1966年“文革”开始之前有將近兩萬信徒，多為俄羅斯族與阿尔巴津人，主要分布於北京、哈爾濱與上海。文化大革命中，全中國的東正教堂幾乎被充公或拆除，神職人員被迫勞甚至罹難。改革開放后，僅有少部分教堂恢復東正教的宗教活動。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- الكنيسة الصينية الأرثوذكسية (بالصينية المبسطة: 中华东正教会؛ بالصينية التقليدية: 中華東正教會)، هي كنيسة أرثوذكسية شرقية شبه مستقلة تابعة للكنيسة الروسية الأرثوذكسية تتمركز في الصين. (ar)
- Čínská pravoslavná církev (čínsky: 中華東正教會, 中华东正教会) je autonomní pravoslavná církev spadající pod jurisdikci Moskevského patriarchátu. (cs)
- La Ĉina Ortodoksa Eklezio estis memstara ortodoksa eklezio en Ĉinio, kiu estis sub la jurisdikcio (de 1956 al 1962) de la Rusa Ortodoksa Eklezio. Antaŭ la ĉina kultura revolucio de 1966, kalkuliĝis je dudek mil kredantoj. Nuntempe, la ortodoksa kristanismo estas praktikata de rusa malplimulto en Ĉinio. La eklezio nuntempe troviĝas sen episkopa gvidado. (eo)
- The Chinese Orthodox Church (simplified Chinese: 中华东正教会; traditional Chinese: 中華東正教會; pinyin: Zhōnghuá Dōngzhèngjiàohuì) is an autonomous Eastern Orthodox church in China. It was granted autonomy by its mother church, the Russian Orthodox Church, in 1957. (en)
- L'Église orthodoxe de Chine ou Église orthodoxe chinoise (chinois simplifié : 中华东正教会 ; chinois traditionnel : 中華東正教會 ; pinyin : Zhōnghuá Dōngzhèngjiàohuì) fut de 1956 à 1962 une juridiction autonome de l'Église orthodoxe en Chine rattachée canoniquement au Patriarcat de Moscou et de toute la Russie. Elle est actuellement sans direction épiscopale. (fr)
- Gereja Ortodoks Tiongkok (Hanzi sederhana: 中华东正教会; Hanzi tradisional: 中華東正教會; Pinyin: Zhōnghuá Dōngzhèngjiàohuì) adalah sebuah gereja Ortodoks Timur otonom di Tiongkok. Gereja tersebut meraih otonom dari gereja induknya, Gereja Ortodoks Rusia pada 1956. (in)
- 중국 정교회(中國正敎會)는 동방 정교회의 자치 교회 중 하나이다. 1956년 모교회(母敎會)인 러시아 정교회로부터 자치권을 부여받아 자치 교회로서의 지위를 인정 받았다. 하지만 콘스탄티노폴리스 세계총대주교청은 중국 정교회를 자치 교회로 승인하지 않았다. (ko)
- 中国正教会（ちゅうごくせいきょうかい）は、中国における正教会。中華人民共和国（中国大陸）における自治教会は「中华东正教会」と称する。 中国の正教「东正教」はロシア正教会・モスクワ総主教庁が清に派遣した宣教団に始まる。関係が断絶する期間があったものの、母教会であるモスクワ総主教庁と歴史的に関わりが深い。文化大革命期には聖職者が迫害を受け、教会は没収・破壊されるなどし壊滅状態に追い込まれた。改革開放後、小規模ながら宗教活動が再開され、四つの教会コミュニティーが法的に登録されているものの、全国規模の教会組織としての活動や法的な位置付けは見られない。 中国の正教徒の多くはロシア系のオロス族である。ロシア系でありながら、漢族・満族などとして登録する信徒も多い。正教は、中国在住のロシア人を主とする外国人にも信仰される。ロシア革命以後大勢の白系ロシア人信徒が流入したが、中華人民共和国が成立するとその多くは第三国に逃れた。ほかにロシア系のルーツがない信徒も存在する。 (ja)
- Chiński Kościół Prawosławny – autonomiczny Kościół prawosławny, wchodzący w skład Patriarchatu Moskiewskiego. Obejmuje swoją jurysdykcją terytorium Chińskiej Republiki Ludowej. Kościół powstał w 1956 decyzją Rosyjskiego Kościoła Prawosławnego, przekształcającą dotychczasowe struktury eparchialne w Chinach w autonomiczną Cerkiew. Jego pierwszym i jak do tej pory ostatnim zwierzchnikiem był biskup Bazyli (Yao), zmarły w 1962. Od śmierci drugiego chińskiego biskupa prawosławnego Szymona (Du) w trzy lata później Kościół pozbawiony jest hierarchii. Od zniszczeń poniesionych w czasie rewolucji kulturalnej jego działalność ogranicza się do półlegalnej aktywności lokalnych wspólnot. (pl)
- A Igreja Ortodoxa Chinesa é uma igreja ortodoxa autônoma (português brasileiro) ou autónoma (português europeu) na China, sob o Patriarcado de Moscou, a qual, antes da Revolução Cultural chinesa de 1966, estima-se que tinha vinte mil membros. Hoje em dia, o cristianismo ortodoxo é praticado principalmente pela minoria russa na China. Foi concedida autonomia por sua Igreja-mãe, a Igreja Ortodoxa Russa, em 1956. (pt)
- 中华东正教会（官方标准全名）是在中华人民共和国极度有限存在、得到中华人民共和国政府承认的东正教自治教会。1957年根据中苏两国政府协定而脱离母会俄罗斯正教会自治，末代东正教北京传道团團長維克托爾大主教在很短時間內祝聖杜潤臣（上海）與姚福安（北京）兩位中國籍主教，並祝聖多名中國籍神父以推動東正教在地化，並接收俄羅斯在華傳教團與境外俄羅斯東正教會的教堂。1966年“文革”开始之前有將近兩萬信徒，多為俄羅斯族與阿尔巴津人，主要分布於北京、哈爾濱與上海。文化大革命中，全中國的東正教堂幾乎被充公或拆除，神職人員被迫勞甚至罹難。改革開放后，僅有少部分教堂恢復東正教的宗教活動。 (zh)
- La Iglesia ortodoxa china fue una iglesia ortodoxa autónoma en China, la cual, antes de la Revolución cultural china de 1966, se estima que tenía veinte mil miembros. Hoy en día, el cristianismo ortodoxo es practicado principalmente por la minoría rusa en China. La Iglesia ortodoxa rusa le concedió autonomía en 1957. (es)
- Кита́йская правосла́вная це́рковь (кит. трад. 中華東正教會, упр. 中华东正教会, пиньинь Zhōnghuá Dōngzhèngjiàohuì, палл. Чжунхуа Дунчжэнцзяохуэй) — автономная православная церковь на территории Китая, входящая в состав Московского патриархата. (ru)
- Кита́йська правосла́вна це́рква (кит. трад. 中華東正教會, спр. 中华东正教会, піньїнь: Zhōnghuá Dōngzhèngjiàohuì, акад. Чжунхуа Дунчженцзяохуей; рос. Китайская православная церковь; також Правосла́вна це́рква Кита́ю) — автономна східно-православна церква в складі Московського патріархату з юрисдикцією на території Китайською Народної Республіки. Використовує у своїй літургії візантійський обряд, новомосковський ізвод церковнослов'янської, китайську мови, юліанський календар, вона є частиною Східного християнства. (uk)
|
