| dbo:abstract
|
- عذراء الرحمة (أو إليوسا) ((باليونانية: Ἐλεούσα) - عذراء الحنان والرحمة) هو نوع من تصوير مريم العذراء في أيقونات يكون فيها الطفل يسوع على خدها. غالبًا ما يُعرف النوع في الكنيسة الغربية باسم عذراء الرِّقة. (ar)
- L'Eleüssa (grec: Ἐλεούσα) o Verge de la Tendresa és una representació de la Verge Maria on apareix la imatge d'ella amb el seu fill en contacte amb la seva galta, en un gest de carícia. És propi de representacions orientals de les icones a partir de l'època medieval. L'exemple més conegut és la Mare de Déu de Vladímir. (ca)
- Ελεούσα ή Γλυκοφιλούσα είναι συγγενέστατοι εικονογραφικοί τύποι της Παναγίας κατά τους οποίους η Θεομήτωρ σε προτομή βαστά τον μικρό Χριστό, σκύβοντας το κεφάλι της στο μάγουλό του. Τα δύο πρόσωπα βρίσκονται σε επαφή και ο μικρός Χριστός αγκαλιάζει τη μητέρα του. Στον τύπο της Γλυκοφιλούσας ο Χριστός αγγίζει το σαγόνι της μητέρας του. (el)
- The Eleusa (or Eleousa; Greek: Ἐλεούσα – tenderness or showing mercy) is a type of depiction of the Virgin Mary in icons in which the Christ Child is nestled against her cheek. In the Western Church the type is often known as the Virgin of Tenderness. (en)
- Der ikonografische Typus der Eleusa oder Eleousa (griech.: Ἐλεοῦσα, elëúsa, die Mitleidende, Erbarmerin) bezeichnet die liebevolle Haltung zwischen Mutter und Sohn, die darauf abzielt, Frömmigkeit (Griechisch: eleos) und die Barmherzigkeit des Sohnes gegenüber den Gläubigen hervorzurufen. Dieser Typus bildete sich in der byzantinischen Kunst im 9. und 10. Jahrhundert heraus und war im 11. Jahrhundert in der mittelalterlichen Kunst aller europäischen Länder weit verbreitet. Die Eleusa ist eine Variante der älteren Hodegetria (Wegweiserin), der Gottesmutter mit dem Christuskind und drückt die Intensität der zarten und liebevollen Beziehung zwischen der Mutter und dem Kind aus. Sie verzichtet auf die statische, starre und frontale Haltung der Hodegetria, in der es keinen Platz für menschliche Gefühle gibt, und zeigt ein unbestreitbares Gefühl der Zuneigung und Zärtlichkeit. (de)
- Eleusa edo eleousa (Ἐλεούσα, "" grezieraz, baita ere glicofilusa edo glykophilousa) ikonografia erlijiosaren errepresentazio mota bat da; hortan eta haren ama, Ama Birjina, azaltzen dira, gertutasun handia erakutsiz: bien aurpegiak elkarrik ikutuz daude eta haurraren besoa emakumearen lepoaren inguruan ikusten da. Irudi hau Bizantziar artearen adierazpena da, bereziki ikonoetakoa. Haren jatorria Egiptoko kristau koptoen kulturan aurkitu da. Ikono hauen pertsonaiak oso lotuta daude, beraz. Teologikoki lotura horrek izena du. Erlijioaren ikuspuntutik interpretazio sinbolikoa du, bestetik: Maria, kristau guztien ama eta elizaren sinboloa. Mendebaldeko kristau arteak ere gaia garatu zuen baina beste oinarri estetikoetatik abiatuta. Kasu horretan Xamurtasunaren Ama Birjina bezala ezagutzen da.
* Donatelloren , 1420.
* tailerra.
* Rafaelen , 1508.
* Errusiako "Starorousskaïa", XIII. mendea. (eu)
- Eleúsa o eleoúsa (Ἐλεούσα, "" en griego, también denominada glicofilusa o glykophilousa) es una forma iconográfica de representación del Niño Jesús y la Virgen María propia del arte bizantino, especialmente en los iconos. Su origen está en el mundo copto (el Egipto cristiano). La Virgen sostiene al Niño, sus caras se tocan, y el Niño pasa por lo menos un brazo alrededor de su cuello o de su hombro. La escena muestra la estrecha relación que existe entre ambos, el fuerte vínculo que los une como madre e hijo, y que se denomina teológicamente Theotokos (la condición de María como madre de Dios). La función de esta composición es presentar a los fieles a María como madre de todos los cristianos, identificada con la Iglesia. Se representa de este modo la plenitud del amor entre Dios y el hombre, un amor cuya culminación sólo se puede alcanzar en el seno de la Iglesia, uno de cuyos atributos es "Madre". El arte cristiano occidental desarrolló este mismo tema, denominado en castellano Virgen de la ternura, expresión que a veces se aplica también a una variedad de temas conectados (el Niño acariciando la barbilla de la Virgen, la Virgen amamantando -Virgen de la leche o Galactotrofusa en griego- o dando de comer las primeras comidas sólidas al Niño - o -, la Virgen sentada sobre el suelo o sobre un cojín -Virgen de la humildad-, la Virgen adorando al Niño --, la Virgen de la rosaleda, la Virgen del parto, etc.)
* Madonna Pazzi, de Donatello, ca. 1420.
* Taller de Andrea della Robbia.
* Madonna Tempi de Rafael, 1508. (es)
- L'Éléousa (en grec ancien έλεος/éléos signifie : compassion et pitié) est l'un des types principaux de représentation de la Vierge Marie, Mère de Dieu (appelée souvent Notre-Dame par les catholiques) dans l'iconographie russe. C'est une Madone maternelle à la différence des Vierges symboliques hiératiques telles les orantes.La Vierge Marie est représentée avec l'enfant Jésus dans ses bras appuyant sa joue contre celle de sa mère. Dans ce type d'icônes éléousa le rapprochement du visage de la Vierge Marie et de celui de l'Enfant-Jésus symbolise l'Amour infini. L'icône fait aussi symboliquement référence, en évoquant cet amour infini, au sacrifice du Christ sur la Croix, comme expression la plus élevée de son amour pour l'humanité. La Vierge pressent le martyre de son fils et le serre dans ses bras. Celui-ci lui tend la joue pour la consoler. C'est un thème profondément humain qui existe en variations infinies : celle de la tendresse d'une mère pour son enfant. (fr)
- エレウサ（ギリシア語: Ἐλεούσα, ロシア語: Елеуса - 『優しさ』『憐れみをあらわす』の意味）とは、生神女を描いた正教会のイコンの種別の一つ。イイスス・ハリストスが生神女マリヤに頬を寄せている姿で描かれている。ウラジーミルの生神女やがこの種のイコンでよく知られたものである。 このイコンは人々に対する神の愛の最高のしるしとしてのイイススの犠牲を象徴し、イイススおよび全ての人に対する生神女マリヤの慈愛と、イイススがこれから受ける受難を想っての嘆きと忍耐を表している。 正教会の伝統においては、「エレウサ」は、マリヤについて述べたり讃えたりする際の称号としても用いられていた。 (ja)
- La Madonna Eleusa, o anche semplicemente Eleusa (dal greco bizantino Ἐλεούσα, colei che mostra tenerezza o che mostra misericordia), è un tipo di diffusa inizialmente nell'arte bizantina e poi in tutti i paesi europei del periodo medioevale. L'iconografia è costituita dalla Madonna col Bambino Gesù in braccio, e con la propria guancia appoggiata a quella del figlio. Nella classificazione data dagli iconologi moderni, l'Eleusa è una delle sei tipologie fondamentali di icona mariana assieme a Odigitria, Aghiosoritissa, Blachernitissa, e Galactotrofusa (anche se altri studiosi ritengono che ce ne siano molte di più). Negli anni, da essa sono state sviluppate diverse altre raffigurazioni, che differiscono dall'Eleusa per piccoli dettagli e sono di fatto delle sue varianti, quali ad esempio la Glicofilusa e la Pelagonitissa. (it)
- De Icoon van de Moeder Gods Eleousa is een standaardvoorstelling in de oosters-orthodoxe kerken. Eléousa (Grieks: Ἐλεούσα) wil zeggen "zij die medelijden heeft". Deze voorstelling is veel menselijker dan de Hodegetria. (nl)
- Eleusa – typ ikonograficzny przedstawień Matki Bożej z Dzieciątkiem, ukazujący Marię, która trzyma w ramionach młodzieńczego Chrystusa i pochyla głowę, aby przytulić swój policzek do policzka syna. Chrystus obejmuje ją jedną ręką (często niewidoczną) za szyję, a drugą trzyma w ręce Matki. Takie przedstawienie obu postaci służy podkreśleniu ich silnego związku uczuciowego.Typ Eleusa wykształcił się prawdopodobnie w kręgu sztuki koptyjskiej, znany w Bizancjum od IX w. był jednym z najbardziej popularnych przedstawień maryjnych w sztuce wschodniochrześcijańskiej. W ikonostasie pięciorzędowym Eleusa może występować, zastępczo, zamiast Hodegetrii w pierwszym rzędzie po lewej stronie obok królewskich wrót. Przykładem klasycznej, wzorcowej Eleusy jest ikona Matki Bożej Włodzimierskiej i ikona Matki Bożej Fiodorowskiej, a w polskiej ikonografii rzymskokatolickiej, np. wzorowany na ikonach bizantyjskich obraz Matki Boskiej Węglewskiej. (pl)
- Eleusa ou Eleousa (em grego: Ἐλεούσα - "terna" ou "misericordiosa") é uma representação iconográfica da Teótoco (Virgem Maria) na qual o Menino Jesus está aninhado sob seu rosto, geralmente encostando o nariz ou a boca em sua bocheca. (pt)
- Елеу́са або Замилування (від грец. Ελεούσα — милостива, розчулення, ніжність, виявлення милосердя від έλεος — милосердя) — один із основних типів зображення Божої Матері. Іконографічний тип зображує Богоматір з Ісусом на руці, який обіймає Її за шию, і лики Їх зближені, щока до щоки. У Західній церкві цей тип часто називають Дівою Ніжності. (uk)
- Елеу́са (греч. Ελεούσα — милостивая, милующая от έλεος — сострадание, сочувствие), Элеуса, Умиление — один из основных типов изображения Божией Матери в русской иконописи. Богородица изображается с Младенцем Христом, сидящим на Её руке и прижимающимся щекой к Её щеке. На иконах Богородицы Елеусы между Марией (символом и идеалом рода человеческого) и Богом-Сыном нет расстояния, их любовь безгранична. Икона прообразует крестную жертву Христа Спасителя как высшее выражение любви Бога к людям. В греческом искусстве данный иконографический тип именовался чаще Гликофилуса (греч. Γλυκοφιλούσα — сладко любящая), что иногда переводят как Сладколобзающая или Сладкое лобзанье. (ru)
|
| rdfs:comment
|
- عذراء الرحمة (أو إليوسا) ((باليونانية: Ἐλεούσα) - عذراء الحنان والرحمة) هو نوع من تصوير مريم العذراء في أيقونات يكون فيها الطفل يسوع على خدها. غالبًا ما يُعرف النوع في الكنيسة الغربية باسم عذراء الرِّقة. (ar)
- L'Eleüssa (grec: Ἐλεούσα) o Verge de la Tendresa és una representació de la Verge Maria on apareix la imatge d'ella amb el seu fill en contacte amb la seva galta, en un gest de carícia. És propi de representacions orientals de les icones a partir de l'època medieval. L'exemple més conegut és la Mare de Déu de Vladímir. (ca)
- Ελεούσα ή Γλυκοφιλούσα είναι συγγενέστατοι εικονογραφικοί τύποι της Παναγίας κατά τους οποίους η Θεομήτωρ σε προτομή βαστά τον μικρό Χριστό, σκύβοντας το κεφάλι της στο μάγουλό του. Τα δύο πρόσωπα βρίσκονται σε επαφή και ο μικρός Χριστός αγκαλιάζει τη μητέρα του. Στον τύπο της Γλυκοφιλούσας ο Χριστός αγγίζει το σαγόνι της μητέρας του. (el)
- The Eleusa (or Eleousa; Greek: Ἐλεούσα – tenderness or showing mercy) is a type of depiction of the Virgin Mary in icons in which the Christ Child is nestled against her cheek. In the Western Church the type is often known as the Virgin of Tenderness. (en)
- エレウサ（ギリシア語: Ἐλεούσα, ロシア語: Елеуса - 『優しさ』『憐れみをあらわす』の意味）とは、生神女を描いた正教会のイコンの種別の一つ。イイスス・ハリストスが生神女マリヤに頬を寄せている姿で描かれている。ウラジーミルの生神女やがこの種のイコンでよく知られたものである。 このイコンは人々に対する神の愛の最高のしるしとしてのイイススの犠牲を象徴し、イイススおよび全ての人に対する生神女マリヤの慈愛と、イイススがこれから受ける受難を想っての嘆きと忍耐を表している。 正教会の伝統においては、「エレウサ」は、マリヤについて述べたり讃えたりする際の称号としても用いられていた。 (ja)
- De Icoon van de Moeder Gods Eleousa is een standaardvoorstelling in de oosters-orthodoxe kerken. Eléousa (Grieks: Ἐλεούσα) wil zeggen "zij die medelijden heeft". Deze voorstelling is veel menselijker dan de Hodegetria. (nl)
- Eleusa ou Eleousa (em grego: Ἐλεούσα - "terna" ou "misericordiosa") é uma representação iconográfica da Teótoco (Virgem Maria) na qual o Menino Jesus está aninhado sob seu rosto, geralmente encostando o nariz ou a boca em sua bocheca. (pt)
- Елеу́са або Замилування (від грец. Ελεούσα — милостива, розчулення, ніжність, виявлення милосердя від έλεος — милосердя) — один із основних типів зображення Божої Матері. Іконографічний тип зображує Богоматір з Ісусом на руці, який обіймає Її за шию, і лики Їх зближені, щока до щоки. У Західній церкві цей тип часто називають Дівою Ніжності. (uk)
- Der ikonografische Typus der Eleusa oder Eleousa (griech.: Ἐλεοῦσα, elëúsa, die Mitleidende, Erbarmerin) bezeichnet die liebevolle Haltung zwischen Mutter und Sohn, die darauf abzielt, Frömmigkeit (Griechisch: eleos) und die Barmherzigkeit des Sohnes gegenüber den Gläubigen hervorzurufen. Dieser Typus bildete sich in der byzantinischen Kunst im 9. und 10. Jahrhundert heraus und war im 11. Jahrhundert in der mittelalterlichen Kunst aller europäischen Länder weit verbreitet. (de)
- Eleúsa o eleoúsa (Ἐλεούσα, "" en griego, también denominada glicofilusa o glykophilousa) es una forma iconográfica de representación del Niño Jesús y la Virgen María propia del arte bizantino, especialmente en los iconos. Su origen está en el mundo copto (el Egipto cristiano). La Virgen sostiene al Niño, sus caras se tocan, y el Niño pasa por lo menos un brazo alrededor de su cuello o de su hombro.
* Madonna Pazzi, de Donatello, ca. 1420.
* Taller de Andrea della Robbia.
* Madonna Tempi de Rafael, 1508. (es)
- Eleusa edo eleousa (Ἐλεούσα, "" grezieraz, baita ere glicofilusa edo glykophilousa) ikonografia erlijiosaren errepresentazio mota bat da; hortan eta haren ama, Ama Birjina, azaltzen dira, gertutasun handia erakutsiz: bien aurpegiak elkarrik ikutuz daude eta haurraren besoa emakumearen lepoaren inguruan ikusten da. Irudi hau Bizantziar artearen adierazpena da, bereziki ikonoetakoa. Haren jatorria Egiptoko kristau koptoen kulturan aurkitu da.
* Donatelloren , 1420.
* tailerra.
* Rafaelen , 1508.
* Errusiako "Starorousskaïa", XIII. mendea. (eu)
- L'Éléousa (en grec ancien έλεος/éléos signifie : compassion et pitié) est l'un des types principaux de représentation de la Vierge Marie, Mère de Dieu (appelée souvent Notre-Dame par les catholiques) dans l'iconographie russe. C'est une Madone maternelle à la différence des Vierges symboliques hiératiques telles les orantes.La Vierge Marie est représentée avec l'enfant Jésus dans ses bras appuyant sa joue contre celle de sa mère. Dans ce type d'icônes éléousa le rapprochement du visage de la Vierge Marie et de celui de l'Enfant-Jésus symbolise l'Amour infini. L'icône fait aussi symboliquement référence, en évoquant cet amour infini, au sacrifice du Christ sur la Croix, comme expression la plus élevée de son amour pour l'humanité. La Vierge pressent le martyre de son fils et le serre dans s (fr)
- La Madonna Eleusa, o anche semplicemente Eleusa (dal greco bizantino Ἐλεούσα, colei che mostra tenerezza o che mostra misericordia), è un tipo di diffusa inizialmente nell'arte bizantina e poi in tutti i paesi europei del periodo medioevale. L'iconografia è costituita dalla Madonna col Bambino Gesù in braccio, e con la propria guancia appoggiata a quella del figlio. (it)
- Eleusa – typ ikonograficzny przedstawień Matki Bożej z Dzieciątkiem, ukazujący Marię, która trzyma w ramionach młodzieńczego Chrystusa i pochyla głowę, aby przytulić swój policzek do policzka syna. Chrystus obejmuje ją jedną ręką (często niewidoczną) za szyję, a drugą trzyma w ręce Matki. Takie przedstawienie obu postaci służy podkreśleniu ich silnego związku uczuciowego.Typ Eleusa wykształcił się prawdopodobnie w kręgu sztuki koptyjskiej, znany w Bizancjum od IX w. był jednym z najbardziej popularnych przedstawień maryjnych w sztuce wschodniochrześcijańskiej. (pl)
- Елеу́са (греч. Ελεούσα — милостивая, милующая от έλεος — сострадание, сочувствие), Элеуса, Умиление — один из основных типов изображения Божией Матери в русской иконописи. Богородица изображается с Младенцем Христом, сидящим на Её руке и прижимающимся щекой к Её щеке. На иконах Богородицы Елеусы между Марией (символом и идеалом рода человеческого) и Богом-Сыном нет расстояния, их любовь безгранична. Икона прообразует крестную жертву Христа Спасителя как высшее выражение любви Бога к людям. (ru)
|
.jpg){kind=link}
