dbo:abstract
|
- Habeas corpus una institució processal estès en la major part de països democràtics que protegeix els ciutadans contra les detencions arbitràries per una autoritat, agent, funcionari públic o particular, sense que hi concorrin els supòsits legals necessaris. Protegeix l'investigat ja que implica la immediata comunicació d'aquest procediment al jutge de guàrdia corresponent perquè aquest pugui decidir sobre la correcció o no de la detenció. Tot i ser una locució llatina, les primeres referències històriques procedeixen del dret anglosaxó i un dels primers documents que fan referència a aquest dret és una llei del Parlament anglès del 1679 durant el regne de Carles II. És la versió curta de l'expressió habitual en procediments jurídics medievals habeas corpus [coram nobis] ad subjiciendum el que vol dir «que portis la persona [davant nostre] amb la finalitat de sotmetre (el cas a judici)». Tres segles més tard, en l'exposició dels motius de la llei espanyola del 1984 es diu: «el seu origen anglosaxó no pot ocultar, tanmateix, el seu arrelament en el dret històric espanyol, on té antecedents llunyans com el denominat ‘recurs de manifestació de persones’ del Regne d’Aragó i les referències que sobre presumptes supòsits de detencions il·legals figuren en el Fur de Biscaia […], encara que no li atorgaven cap denominació específica». (ca)
- Habeas corpus je v angloamerické právní oblasti listina se soudním rozkazem (angl. ), vydaná soudcem nebo soudem ve jménu panovníka. Nařizuje předvedení určité osoby před soud za účelem, který je ve writu uveden. Habeas corpus ad subjiciendum (dále jen habeas corpus) je plné jméno nejznámějšího z takových writů; nařizuje se v něm vězniteli (původně většinou šerifovi nebo nižšímu soudu), aby předvedl vězněnou osobu před soud za účelem vyšetření a rozhodnutí, zda je vězněna právem. Pokud soudce rozhodne, že neexistují evidentní důkazy (lat. evidence), které by věznění ospravedlňovaly, vězeň odejde od soudu jako svobodný člověk. Doručení žádosti (angl. petition) o habeas corpus soudci (vyššího soudu) je tedy postup, kterým se nespravedlivě vězněná osoba může dovolat nestranného soudce. Anglosaští juristé jsou na habeas corpus jako na procesní záruku osobních svobod velmi hrdí a staví ho po bok práva na to být souzen před porotou. Nazývají ho velikým writem (angl. the great writ) a tvrdí, že historicky daleko předešel podobné instituce na kontinentě. (cs)
- الأمر بالمثول أمام القضاء (تعني بلاتينية العصور الوسطى «[نحن، المحكمة، نأمر] أن تجلب [الشخص الموقوف أمامنا]» هي حق الرجوع الذي يمكن لشخص من خلاله التبليغ عن حجز تعسفي للمحكمة وأن يطلب من المحكمة أن تأمُر الوصي على الشخص، والذي عادًة ما يكون مسؤول السجن، أن يجلب السجين إلى المحكمة، لاتخاذ قراٍر في ما إذا كان الحجز قانونيًا. يُعرف أمر المحكمة بالمثول أمام القضاء بأنه «أمر قوي وفعال في جميع أنواع الحجز غير القانوني». وهو استدعاء بقوة الحكم القضائي؛ يُعَنون إلى الوصي (مسؤول السجن مثلًا) ويطلب إحضار السجين أمام المحكمة، وأن يُقدم الوصي إثباتًا على سلطته القانونية لاحتجاز السجين. ويجب إطلاق سراح السجين في حالة كون الوصي يتصرف خارج نطاق سلطته. وباستطاعة أي سجين أو شخص أخر يتصرف بالنيابة عنه أن يُقدم عريضة للمحكمة، أو للقاضي، للحصول على أمر المثول أمام القضاء. قد يكون هنالك سبب آخر للأمر وهو أن يكون السجين مُحتجزًا في الحبس الانفرادي. وتوفر أغلب سلطات القانون المدني القضائية إصلاحًا لحالة الذين يتم احتجازهم بشكل غير قانوني، ولكنها لا تسمى دائمًا بالأمر بالمثول أمام لقضاء. فعلى سبيل المثال، في بعض البلدان المتكلمة باللغة الإسبانية، الإصلاح الذي يعادل الاحتجاز غير القانوني يعرف باسم حماية الحرية (amparo de libertad). الأمر بالمثول أمام القضاء له محددات معينة. بالرغم من كون الأمر بالحق ليس أمرًا بالتأكيد. فإنه تقنيًا ليس إلا علاجًا إجرائيًا؛ وهو ضمانٌ ضد أي احتجاز يمنعه القانون، ولكنه لا يحمي بالضرورة حقوقًا أخرى، كاستحقاقه محاكمة عادلة. فإذا كان القانون يسمح بفرض الاعتقال بدون محاكمة، فالأمر بالمثول أمام القضاء في هذه الحالة لا يُعتبر إصلاحًا مفيدًا. وقد يتم تعليق هذا الأمر بشكل مؤقت أو دائمي تحت ذريعة الحرب أو حالة الطوارئ. الحق في تقديم عريضة للحصول على الأمر بالمثول أمام القضاء والرغم من ذلك تم الاحتفال به لفترة طويلة كأكثر اجراءات الحماية فعالية لحرية الشخص المُستقصى عنه. وقد كتب الخبير القانوني ألبرت فين دايسي بأن قانون المثول أمام القضاء البريطاني «لا يُصرح عن أي مبدأ ولا يُحدد أي حقوق، لكنه ولغايات عملية يساوي مائة مادة دستورية تضمن الحرية الفردية». الأمر بالمثول هو واحد مما يسمى «استثنائي»، «قانون عام»، «أمر هيمنة»، والذين كانوا يصدرون من قبل المحاكم الإنكليزية باسم العاهل للتحكم في المحاكم الأدنى والسلطات العامة ضمن المملكة. وأكثر أوامر الهيمنة هذه شيوعًا هي «أمر مزاولة عمل بغير حق»، «أمر الحظر»، «أمر الامتثال»، «أمر مضي في الحكم»، «تحويل الدعوى للمراجعة». والإجراءات الضرورية لمثل هذه العرائض ليست فقط مدنية أو جنائية، لأنها تدخل ضمن افتراض عدم السلطة. يجب على المسؤول الذي هو المدعى عليه أن يثبت سلطته لفعل أو عدم فعل شيء ما. وعلى المحكمة أن تتخذ قرارها لصالح مُقدم العريضة في حال فشل المسؤول في الإثبات، ويمكن لمقدم العريضة ان يكون أي شخص، وليس طرفًا مهتمًا فقط. ويختلف هذا عن مذكرة في العملية المدنية التي يجب أن يكون للناقل دور فيها، ويتحمل عبء الإثبات. (ar)
- Habeas corpus [habeas korpus] estas latina jura esprimo de homaj rajtoj, originale uzata en la mezepoka Anglio kaj per kiu la juĝisto aŭ juĝistaro ordonis starigi arestiton antaŭ la juĝistaron (se la kaptiton rezervas ne la juĝeja instanco (ekz. polico). Ĝi celis ĉesigi, obstakli la arbitrajn arestojn kaj malliberigojn. Habeas corpus ad subjiciendum et recipiendum estas la plena formulo kaj kutima traduko "estu via la korpo" estas erariga. La formulo celas la arestintan aŭtoritaton, ne la arestiton: "Havu la korpon (t.e. la arestiton) [kun vi, prezentante vin antaŭ la Kortumo] por ke ties afero estu ekzamenata". La proceson enkondukis en 1679 leĝo pri habeas corpus dum regado de Karlo la 2-a de Anglio kaj post kaj pro arbitraj arestoj dum regado de Karlo la 1-a de Anglio. Ĉiulande simila leĝo certigas, ke la arestito rekonu la akuzon kaj povu sin defendi plej frue post la aresto. (eo)
- Habeas Corpus (englische Aussprache [heɪbiːəs ˈkɔːpəs]; lateinisch in der Bedeutung: „Du sollst/mögest den Körper (zur Verfügung) haben (bzw. halten).“) bzw. writ of habeas corpus bezeichnet eine gerichtliche Anordnung an die Staatsgewalt, einen Verhafteten zur Überprüfung der Rechtmäßigkeit seiner Verhaftung vor das Gericht zu bringen. Mit der Formel wird das Recht jeder durch die Staatsgewalt in Haft genommenen Person auf die Prüfung der Rechtmäßigkeit ihrer Verhaftung vor einem Gericht bezeichnet. Im angelsächsischen Raum geht dieses Recht auf den Habeas Corpus Act von 1679 zurück. Dieser findet unter anderem in England und Wales sowie in etwas gewandelter Bedeutung in den Vereinigten Staaten Anwendung. Er fordert, dass ein Beschuldigter innerhalb kurzer Zeit einem Richter vorzuführen ist, und verbietet die wiederholte Verhaftung wegen desselben Delikts. Eine Inhaftierung ohne Rechtsgang ist somit ausgeschlossen. Im Recht der Vereinigten Staaten ist er ein Instrument, um die Freilassung einer Person aus rechtswidriger Haft zu erreichen. (de)
- El habeas corpus (castellanizado como hábeas corpus, hasta 2010, ahora considérese errónea) es una institución jurídica que obliga a que toda persona detenida sea presentada en un plazo preventivo determinado ante el juzgado pertinente, quien podría ordenar la libertad inmediata del detenido si no encontrara motivo suficiente de arresto. Este término proviene del latín habeas corpus [ad subiciendum] ‘que tengas [tu] cuerpo [para exponer]’, "tendrás tu cuerpo libre", siendo habeas la segunda persona singular del presente de subjuntivo del verbo latino habēre (‘tener’). O puede ser llamado igualmente como "cuerpo presente". La institución del habeas corpus permite evitar arrestos, detenciones arbitrarias, torturas y asesinatos parajudiciales (véase terrorismo de estado y ley de fugas), asegurando los derechos básicos no solo de ser escuchado por la justicia y saber de qué se le acusa, sino de ser retenido por un tiempo razonable en condiciones tales que esté alimentado, sano y, por descontado, vivo y con derecho a reclamar la asistencia y protección de un abogado pagado o de oficio. También puede decirse que tutela los derechos fundamentales derivados de la vida y la libertad frente a cualquier acto u omisión de cualquier autoridad, funcionario o persona que pueda vulnerar dichos derechos. (es)
- Habeas corpus "gorputza izan dezazun" edo "zure gorputzaren jabe izan zaitez" esan nahi duen latinezko esapidea (osorik, habeas corpus ad subjiciendum et recipiendum) eta 1679an aldarrikatu zuen lege bati izena ematen diona. Gizabanakoen askatasunaren bermetzat ezarri zen lege horren arabera, atxilotua ahalik eta lasterren epailearen aurrean jartzera behartzen dira agintariak; gaur egun, eskubide hori gizakiaren oinarrizko eskubidetzat jotzen da. (eu)
- Habeas corpus (/ˈheɪbiəs ˈkɔːrpəs/; from Medieval Latin, lit. 'that you have the body') is a recourse in law through which a person can report an unlawful detention or imprisonment to a court and request that the court order the custodian of the person, usually a prison official, to bring the prisoner to court, to determine whether the detention is lawful. The writ of habeas corpus was described in the eighteenth century by William Blackstone as a "great and efficacious writ in all manner of illegal confinement". It is a summons with the force of a court order; it is addressed to the custodian (a prison official, for example) and demands that a prisoner be brought before the court, and that the custodian present proof of authority, allowing the court to determine whether the custodian has lawful authority to detain the prisoner. If the custodian is acting beyond their authority, then the prisoner must be released. Any prisoner, or another person acting on their behalf, may petition the court, or a judge, for a writ of habeas corpus. One reason for the writ to be sought by a person other than the prisoner is that the detainee might be held incommunicado. Most civil law jurisdictions provide a similar remedy for those unlawfully detained, but this is not always called habeas corpus. For example, in some Spanish-speaking nations, the equivalent remedy for unlawful imprisonment is the amparo de libertad ("protection of freedom"). Habeas corpus has certain limitations. Though a writ of right, it is not a writ of course. It is technically only a procedural remedy; it is a guarantee against any detention that is forbidden by law, but it does not necessarily protect other rights, such as the entitlement to a fair trial. So if an imposition such as internment without trial is permitted by the law, then habeas corpus may not be a useful remedy. In some countries, the writ has been temporarily or permanently suspended under the pretext of a war or state of emergency, for example by Abraham Lincoln during the American Civil War (see Habeas Corpus Suspension Act (1863)). The right to petition for a writ of habeas corpus has nonetheless long been celebrated as the most efficient safeguard of the liberty of the subject. The jurist Albert Venn Dicey wrote that the British Habeas Corpus Acts "declare no principle and define no rights, but they are for practical purposes worth a hundred constitutional articles guaranteeing individual liberty". The writ of habeas corpus is one of what are called the "extraordinary", "common law", or "prerogative writs", which were historically issued by the English courts in the name of the monarch to control inferior courts and public authorities within the kingdom. The most common of the other such prerogative writs are quo warranto, prohibito, mandamus, procedendo, and certiorari. The due process for such petitions is not simply civil or criminal, because they incorporate the presumption of non-authority. The official who is the respondent must prove their authority to do or not do something. Failing this, the court must decide for the petitioner, who may be any person, not just an interested party. This differs from a motion in a civil process in which the movant must have standing, and bears the burden of proof. (en)
- Habeas corpus, plus exactement Habeas corpus ad subjiciendum et recipiendum, est une notion juridique qui énonce une liberté fondamentale, celle de ne pas être emprisonné sans jugement, contraire de l'arbitraire qui permet d'arrêter n'importe qui sans raison valable. En vertu du principe, toute personne arrêtée a le droit de savoir pourquoi elle est arrêtée et de quoi elle est accusée. Ensuite, elle peut être libérée sous caution, puis amenée dans les jours qui suivent devant un juge. Ses origines remontent à la Rome antique avec la provocatio, qui en est le précurseur, et son principe moderne naît dans l’Angleterre du Moyen Âge. Depuis, elle a été renforcée et précisée de façon à apporter des garanties réelles et efficaces contre la détention arbitraire par l’Habeas corpus Act (« la loi d’Habeas corpus ») de 1679. Devenue un des piliers des libertés publiques anglaises, elle s’applique dans les colonies et reste au XXIe siècle présente dans la plupart des pays qui appliquent la common law. Aux États-Unis, elle a valeur constitutionnelle, ne pouvant être suspendue qu’en temps de guerre. En revanche, au Royaume-Uni, elle est restée strictement anglaise, ne s’appliquant ni en Écosse, ni en Irlande du Nord. (fr)
- Habeas Corpus Act adalah sebuah yang digalakan pada tahun 1679 dalam masa pemerintahan Raja Charles II. tersebut diterima dan diamendemenkan dalam parleman yang mengizinkan, dalam kasus tertentu, seseorang untuk mempertahankan kedudukannya, ketika akan dihukum penjara, di dalam sebuah sidang yang mewajibkan orang tersebut untuk hadir dalam keadaan seutuhnya dalam waktu yang telah ditentukan dan tentu dengan sebab penahanan yang jelas agar keputusan dapat diangkat dan diambil. Hal ini berarti tidak ada alasan untuk ketidakhadiran seseorang tersebut atau hukuman pemenjaraan tanpa alasan dapat dijatuhkan tanpa dispensasi atau sidang selanjutnya. Habeas Corpus Act dijadikan sebagai hukum dasar dalam konstitusi federal dan negara bagian untuk jaminan kebebasan dan hak seseorang di hadapan hukum. Habeas Corpus Act merupakan istilah dari bahasa latin yang berarti engkau dapat memiliki orang tersebut atau dalam kalimat habeas corpus ad subjiciendum yang berarti "membawa seseorang untuk diperiksa" (dari kata habeas, bentuk orang kedua tunggal dari bentuk dasar habere yang berarti untuk memilik atau memegangi). (in)
- Habeas corpus (/ˈheɪbiəs ˈkɔːpəs/; dalam bahasa Latin Pertengahan berarti "agar kamu memiliki tubuh") adalah mekanisme pemulihan yang memungkinkan seseorang untuk melaporkan penahanan atau pemenjaraan yang melanggar hukum kepada sebuah pengadilan dan meminta agar pengadilan itu meninjau apakah penahanan itu sesuai dengan hukum atau tidak. Jika penahanan terbukti melanggar hukum, maka orang itu harus dilepas. Sistem habeas corpus bermula dari Inggris, tetapi di negara-negara dengan sistem juga terdapat mekanisme pemulihan serupa, tetapi mekanisme tersebut tidak selalu diberi nama habeas corpus. Contohnya, di negara-negara berbahasa Spanyol, mekanisme pemulihan untuk orang yang ditahan secara sembarangan adalah ("perlindungan kebebasan"). Habeas corpus memiliki beberapa kekurangan. Mekanisme ini hanya berfungsi sebagai pemulihan prosedural dan tidak melindungi hak-hak lain, seperti hak untuk memperoleh proses hukum yang adil. Meskipun begitu, habeas corpus telah lama dipuji sebagai penjamin kebebasan yang paling efisien. (in)
- Habeas corpus, letteralmente "che tu abbia il corpo", è una locuzione latina utilizzata nei sistemi giuridici di common law, per indicare l'ordine emesso da un giudice di portare un prigioniero al proprio cospetto, per verificarne le condizioni personali ed evitare una detenzione senza concreti elementi di accusa. L'espressione è infatti la contrazione della formula consuetudinaria "Praecipimus tibi quod corpus, in prisona nostra sub custodia tua detentum, habeas coram nobis... ad subiciendum" con cui una corte di giustizia ordinava all'autorità che deteneva una persona (corpus) di presentare il detenuto alla corte stessa. Il diritto di habeas corpus, che in sintesi richiede la sussistenza di precisi presupposti giuridici per poter limitare la libertà di una persona, nel corso della storia è stato un importante strumento per la salvaguardia della libertà individuale contro l'azione arbitraria dello Stato e si è poi esteso a tutti i sistemi giuridici occidentali. (it)
- 인신보호율(人身保護律, Habeas Corpus Act)은 영국의 국왕 찰스 2세 때에 발포된 법률이다. 1660년 왕정복고에 의하여 옹립된 찰스 2세가 반동적이고도 의회를 무시하는 천권적(擅權的) 처사가 많았기 때문에 이에 대항한 의회측이 발포하였다. 그 내용은 함부로 체포·투옥하는 것을 금하며, 대역범(大逆犯)을 제외한 피구금자는 법정 기간내에 재판을 받을 것, 이를 무시한 재판관은 엄벌에 처할 것 및 국왕일지라도 이를 변경시키지 못한다는 것 등으로 기본적 인권을 규정한 것이다. 영국 국민의 기본적 권리의 이념(理念)은 마그나카르타 이래 권리청원, 심사율(審査律) 등 상당히 이전부터 존재하고 있었던 것으로 이 인신 보호율에 이르러 특별히 새로운 원칙이 수립된 것은 아니나, 불법 구금을 철저히 방지하고 인권 보장의 구체적 절차를 명확히 규정함으로써 전통적 원리를 재확인하고 철저화하려 했다는 점은 중대한 의의를 갖는다. (ko)
- ヘイビアス・コーパス(ラテン語:Habeas Corpus、ハベアース・コルプス)は、不当にが奪われている者の身柄を裁判所に提出することを求める令状のこと。人身保護令状。 (ja)
- 인신보호청원(人身保護請願) 또는 헤비어스 코퍼스(라틴어: habeas corpus, 영어: that you may have the body, 너는 몸이 있다)은 신체의 자유를 보장하는 영미법의 한 제도이다. 1679년의 영국에서 인신보호율(Habeas Corpus Act)에서 규정했으며, 이유없이 구금되었을 때 인신보호영장을 신청해 구금에서 풀려날 수 있게 되었다. (ko)
- 人身保護法(じんしんほごほう、Habeas Corpus Act)は、1679年に成立したイギリスの法律。 (ja)
- Habeas Corpus Act (An Act for the better secureing the Liberty of the Subject and for Prevention of Imprisonments beyond the Seas, Ustawa w celu lepszego zabezpieczenia wolności poddanego i zapobieżenia uwięzieniom na terytoriach zamorskich) – ustawa angielska z 1679 wydana za rządów króla Karola II, zakazująca organom państwa aresztowania poddanego bez zezwolenia sądu. Zgodnie z tym aktem nikt nie mógł być więziony bez prawomocnego nakazu odpowiedniego sądu. Po uwięzieniu sąd powinien sprawować dozór nad wykonywaniem kary. Skazany powinien być więziony w hrabstwie, w którym go osądzono. Ustawa przewidywała kary dyscyplinarne dla strażników, dozorców więźniów etc. za zaniedbania związane np. z niedoprowadzeniem uwięzionego przed sąd. Wyznaczony był konkretny termin doprowadzenia przed oblicze sądu. Każde pismo (writ of) habeas corpus opatrzone musiało być pieczęcią królewską. Habeas corpus to cytat z pisma wydawanego przez sędziego, kierowanego do władzy dokonującej aresztowania, wzywającego tę władzę do postawienia zatrzymanego przed sądem w terminie do 3 dni, aby sąd mógł stwierdzić legalność jej zatrzymania. Znaczy po łacinie: (nakazujemy ci) żebyś miał (ze sobą, w sądzie) ciało. Ustawa ta obowiązuje do dziś jako jeden ze składowych elementów konstytucji angielskiej. Instytucja habeas corpus występuje zaś również w innych jurysdykcjach common law. Prawo Habeas Corpus było kilkakrotnie czasowo zawieszane, m.in. w 1695, 1715, 1723, 1794 i w 1817. Zawieszenie wymaga zgody parlamentu, może nastąpić jedynie przejściowo w wypadku zagrożenia państwa. Konstytucja Stanów Zjednoczonych (art. 1 paragraf 9) dozwala zawieszać tylko w przypadkach, gdy ze względu na bunt lub najazd wymagać tego będzie bezpieczeństwo publiczne (unless when in Cases of Rebellion or Invasion the public Safety may require it). W Polsce podobny akt prawny wprowadzono w 1433 r. w przywileju jedleńsko-krakowskim, który zakładał realizację zasady Neminem captivabimus nisi iure victum i zapewniał szlachcie nietykalność osoby i majątku bez wyroku sądowego. (pl)
- Habeas corpus (Lat., "u moet/zult het lichaam hebben") is een rechtsbeginsel dat stelt dat de verdachte van een misdrijf binnen een bepaalde termijn van zijn aanklacht in kennis moet worden gesteld, dat hij in levenden lijve aan een rechter moet worden voorgeleid en dat gevangenneming slechts mag volgen op gerechtelijk bevel. Het beginsel voert terug op een bepaling die in 1679 werd vastgelegd in een Engelse wet, als amendement op de Magna Carta. De principes van deze wet gelden tegenwoordig als een grondrecht. Internationaal is het recht vastgelegd in onder meer het VN-verdrag voor Burgerrechten en Politieke Rechten (1966). Ook in het Europees Verdrag voor de rechten van de mens (1950) en het Verdrag inzake de rechten van het kind (1989) kan het beginsel worden teruggevonden. Het recht is in Europa niet-opschortbaar en kan dus ook in een noodtoestand niet worden opgeheven. In de Verenigde Staten zijn wel expliciete situaties gedefinieerd waarbij het congres het beginsel kan opschorten. (nl)
- Хабеас корпус (лат. habeas corpus) — институт английского уголовно-процессуального права, тесно связанный с принципом неприкосновенности личности; он также входит в правовые системы других стран англосаксонской правовой семьи. В соответствии с правилом хабеас корпус задержанный человек — или другой человек от его имени — может обратиться к суду с жалобой на произвольный арест или задержание, и потребовать выдачи специального судебного приказа, предписывающего доставить задержанного в суд для проверки законности такого ареста или задержания. Название habeas corpus (от habēre — «иметь» и corpus — «тело») является фрагментом латинской фразы habeas corpus ad subjiciendum, содержательно — «представь арестованного лично в суд». Большинство юрисдикций гражданского права предоставляют аналогичные средства правовой защиты для незаконно задержанных, но они не всегда называется хабеас корпус. В некоторых испаноязычных странах эквивалентным средством правовой защиты от незаконного тюремного заключения является ампаро либертад («защита свободы»). (ru)
- Habeas corpus, även habeas corpus cum causa eller habeas corpus ad subjiciendum, är en allmän rättslig princip med den ungefärliga betydelsen "den som tar en person i förvar skall tala om varför". Den syftar till att en frihetsberövad person inom rimlig tid ska få veta orsaken till sitt frihetsberövande, ge vederbörande en chans att bemöta anklagelserna samt i förlängningen skapa en grund för att fatta beslut om frigivande eller fortsatt frihetsberövande. Principen syftar till att varje person som hålls i fängsligt förvar (är frihetsberövad) ska ha rätt att inom en viss kortare tid få höra anklagelserna mot sig. Personen ska också få rätt att bemöta de här skälen. Likaså ska vederbörande få en domares eller domstols utslag om finns till fortsatt frihetsberövande – alternativt frigivande med eller utan villkor. Principen är till sitt innehåll central i alla moderna rättsstater. (sv)
- Хабе́ас ко́рпус акт (англ. Habeas Corpus Act, в русскоязычных источниках также Акт о лучшем обеспечении свободы подданного и о предупреждении заточений за морями) — законодательный акт, принятый английским парламентом в 1679 году, составная часть конституции Великобритании. Является важным историческим памятником права Англии XVII века наравне с Великой хартией вольностей. Акт определял правила ареста и привлечения к суду обвиняемого в преступлении, предоставлял право суду контролировать законность задержания и ареста граждан, а гражданам — требовать начала такой процедуры (известной под латинским названием habeas corpus). Полное название закона — «Акт о лучшем обеспечении свободы подданного и о предупреждении заточений за морями» (то есть вне пределов Англии). (ru)
- Habeas Corpus Act (Габе́ас ко́рпус акт) — , прийнятий парламентом Англії 27 травня 1679 року, складова частина Конституції Великої Британії. Визначає правила арешту та притягнення до суду обвинуваченого в злочині, надає суду право контролювати законність затримання та арешту громадян, а громадянам — вимагати початку такої процедури (відомої під латинською назвою Habeas Corpus). Повна назва закону — «Акт про краще забезпечення свободи підданих та про попередження ув'язнень за морями» (тобто поза межами Англії). (uk)
- O habeas corpus (do latim "que tenhas o corpo") é uma medida judicial que tem como objetivo a proteção da liberdade de locomoção do indivíduo, quando esta se encontra ameaçada ou restringida de forma direta ou indireta. Normalmente este amparo pode ser requisitado por qualquer pessoa física que sofrer (ou se achar na iminência de sofrer) violência ou coação ilegal na sua liberdade de ir e vir, em decorrência de ilegalidade ou abuso de poder. O habeas corpus é previsto em documentos de âmbito internacional, como no artigo 8º da Declaração Universal dos Direitos Humanos de 1948. No direito brasileiro ele é assegurado sob a forma de uma ação constitucional, prevista no artigo 5º, inciso LXVIII da Constituição Federal e regulamentada nos artigos 647 e seguintes do Código de Processo Penal. Este remédio constitucional, ao tutelar o direito fundamental da liberdade de locomoção, pressuposto para o exercício de tantos outros direitos fundamentais, pode ser entendido então enquanto garante indiretamente de todos esses. Desse modo, é inegável que o habeas corpus é uma ação assegurada como cláusula pétrea da Constituição Federal nos termos do artigo 60, §4º, IV (segundo o qual não será objeto de deliberação a proposta de emenda tendente a abolir os direitos e garantias individuais). (pt)
- 人身保護令(拉丁語:Habeas Corpus, 英語發音:/heɪbiːəs ˈkɔrpəs/,中世纪拉丁文,字面意思为:“有身体”、“现身”;法律意思为:我們法庭命令你向我们)呈现(被拘押者)本人” )是普通法系中对抗非法拘禁的补救措施,使人有机会向法庭控诉并请求法庭命令被拘押者之看管人(通常为监狱官员)將被拘押者交送至法庭審查,以決定該人的拘押是否合法。 威廉·布莱克斯通描述其为“适用于各种非法拘禁的伟大而有效的令状”。这是具有法院命令效力的传票;它是写给看管人(例如监狱官员)的,要求将囚犯带到法庭,并要求看管人出示授权证明,以便法庭确定看管人是否具有拘禁囚犯的合法权力。如果看管人越权,则囚犯必须获释。任何囚犯或为其奔走的其他人都可以向法院或法官请求人身保护令。囚犯以外的人寻求令状的一个原因是被拘禁者可能被与外界隔离。大多数大陆法系司法管辖区为非法拘禁者提供类似的补救措施,但不总是被称为Habeas Corpus。 例如,在一些西班牙语国家,非法监禁的等效补救措施是“amparo de libertad”(保护自由)。 長期以來,人身保護令一直被認為是保護主體自由的最有效手段。英國法學家戴雪寫道,《英國人身保護令法》“沒有宣布任何原則,也沒有定義任何權利,但出於實際目的,它們值得擁有一百項保障個人自由的憲法條款”。 (zh)
- Habeas corpus (Габе́ас ко́рпус; букв. лат. «(щоб) ти тримав тіло») — правова процедура, судовий наказ, який вимагає, щоб арештованого було доставлено до судді або суду. Правило Габеас корпус гарантує звільнення ув'язненого від незаконного тримання під вартою (тобто тримання під вартою за відсутності достатніх підстав або доказів). Фактично, це — презумпція неправомірного затримання особи, що випливає з принципу особистої недоторканності. Габеас корпус може ініціюватись як самим ув'язненим, так і іншою особою, яка діє в його інтересах. Право Habeas corpus виникло в англійській правовій системі, і нині використовується в багатьох країнах. Це історично важливий правовий засіб захисту особистої свободи від свавілля держави. Габеас корпус по суті є судовим викликом, зверненим до офіційної особи, відповідальної за тримання ув'язнених (наприклад, тюремного наглядача) про доставку арештованого до суду з метою визначення наявності законних підстав для затримання. Якщо виявиться, що така офіційна особа вийшла за межі своїх повноважень, то в'язень повинен бути звільнений. У більшості юрисдикцій романо-германського права також діють подібні правові засоби в інтересах незаконно затриманих осіб, але вони не завжди називаються «Габеас корпус». Наприклад, в деяких іспаномовних країнах еквівалентною гарантією проти незаконного позбавлення волі є (ісп.) Amparo de libertad («захист свободи») . Габеас корпус має певні обмеження. Технічно він є лише процедурним засобом; це гарантія проти будь-якого незаконного тримання під вартою, проте не захищає інших прав, таких як право на справедливий судовий розгляд. Тому, якщо затримання без дозволу суду допускається законом держави, то габеас корпус не буде в такому разі корисним засобом. У деяких країнах ця процедура може бути тимчасово або постійно призупиненою, наприклад на час надзвичайних ситуацій. Держави (юрисдикції), в яких діє Habeas corpus: Англія, Австралія, Канада, Німеччина, Індія, Ірландія, Італія, Малайзія, Нова Зеландія, Пакистан, Філіппіни, Шотландія, Іспанія, США. У Польщі та Південній Африці діють еквівалентні за змістом інститути. (uk)
|
rdfs:comment
|
- Habeas corpus "gorputza izan dezazun" edo "zure gorputzaren jabe izan zaitez" esan nahi duen latinezko esapidea (osorik, habeas corpus ad subjiciendum et recipiendum) eta 1679an aldarrikatu zuen lege bati izena ematen diona. Gizabanakoen askatasunaren bermetzat ezarri zen lege horren arabera, atxilotua ahalik eta lasterren epailearen aurrean jartzera behartzen dira agintariak; gaur egun, eskubide hori gizakiaren oinarrizko eskubidetzat jotzen da. (eu)
- 인신보호율(人身保護律, Habeas Corpus Act)은 영국의 국왕 찰스 2세 때에 발포된 법률이다. 1660년 왕정복고에 의하여 옹립된 찰스 2세가 반동적이고도 의회를 무시하는 천권적(擅權的) 처사가 많았기 때문에 이에 대항한 의회측이 발포하였다. 그 내용은 함부로 체포·투옥하는 것을 금하며, 대역범(大逆犯)을 제외한 피구금자는 법정 기간내에 재판을 받을 것, 이를 무시한 재판관은 엄벌에 처할 것 및 국왕일지라도 이를 변경시키지 못한다는 것 등으로 기본적 인권을 규정한 것이다. 영국 국민의 기본적 권리의 이념(理念)은 마그나카르타 이래 권리청원, 심사율(審査律) 등 상당히 이전부터 존재하고 있었던 것으로 이 인신 보호율에 이르러 특별히 새로운 원칙이 수립된 것은 아니나, 불법 구금을 철저히 방지하고 인권 보장의 구체적 절차를 명확히 규정함으로써 전통적 원리를 재확인하고 철저화하려 했다는 점은 중대한 의의를 갖는다. (ko)
- ヘイビアス・コーパス(ラテン語:Habeas Corpus、ハベアース・コルプス)は、不当にが奪われている者の身柄を裁判所に提出することを求める令状のこと。人身保護令状。 (ja)
- 인신보호청원(人身保護請願) 또는 헤비어스 코퍼스(라틴어: habeas corpus, 영어: that you may have the body, 너는 몸이 있다)은 신체의 자유를 보장하는 영미법의 한 제도이다. 1679년의 영국에서 인신보호율(Habeas Corpus Act)에서 규정했으며, 이유없이 구금되었을 때 인신보호영장을 신청해 구금에서 풀려날 수 있게 되었다. (ko)
- 人身保護法(じんしんほごほう、Habeas Corpus Act)は、1679年に成立したイギリスの法律。 (ja)
- Habeas Corpus Act (Габе́ас ко́рпус акт) — , прийнятий парламентом Англії 27 травня 1679 року, складова частина Конституції Великої Британії. Визначає правила арешту та притягнення до суду обвинуваченого в злочині, надає суду право контролювати законність затримання та арешту громадян, а громадянам — вимагати початку такої процедури (відомої під латинською назвою Habeas Corpus). Повна назва закону — «Акт про краще забезпечення свободи підданих та про попередження ув'язнень за морями» (тобто поза межами Англії). (uk)
- 人身保護令(拉丁語:Habeas Corpus, 英語發音:/heɪbiːəs ˈkɔrpəs/,中世纪拉丁文,字面意思为:“有身体”、“现身”;法律意思为:我們法庭命令你向我们)呈现(被拘押者)本人” )是普通法系中对抗非法拘禁的补救措施,使人有机会向法庭控诉并请求法庭命令被拘押者之看管人(通常为监狱官员)將被拘押者交送至法庭審查,以決定該人的拘押是否合法。 威廉·布莱克斯通描述其为“适用于各种非法拘禁的伟大而有效的令状”。这是具有法院命令效力的传票;它是写给看管人(例如监狱官员)的,要求将囚犯带到法庭,并要求看管人出示授权证明,以便法庭确定看管人是否具有拘禁囚犯的合法权力。如果看管人越权,则囚犯必须获释。任何囚犯或为其奔走的其他人都可以向法院或法官请求人身保护令。囚犯以外的人寻求令状的一个原因是被拘禁者可能被与外界隔离。大多数大陆法系司法管辖区为非法拘禁者提供类似的补救措施,但不总是被称为Habeas Corpus。 例如,在一些西班牙语国家,非法监禁的等效补救措施是“amparo de libertad”(保护自由)。 長期以來,人身保護令一直被認為是保護主體自由的最有效手段。英國法學家戴雪寫道,《英國人身保護令法》“沒有宣布任何原則,也沒有定義任何權利,但出於實際目的,它們值得擁有一百項保障個人自由的憲法條款”。 (zh)
- الأمر بالمثول أمام القضاء (تعني بلاتينية العصور الوسطى «[نحن، المحكمة، نأمر] أن تجلب [الشخص الموقوف أمامنا]» هي حق الرجوع الذي يمكن لشخص من خلاله التبليغ عن حجز تعسفي للمحكمة وأن يطلب من المحكمة أن تأمُر الوصي على الشخص، والذي عادًة ما يكون مسؤول السجن، أن يجلب السجين إلى المحكمة، لاتخاذ قراٍر في ما إذا كان الحجز قانونيًا. (ar)
- Habeas corpus una institució processal estès en la major part de països democràtics que protegeix els ciutadans contra les detencions arbitràries per una autoritat, agent, funcionari públic o particular, sense que hi concorrin els supòsits legals necessaris. Protegeix l'investigat ja que implica la immediata comunicació d'aquest procediment al jutge de guàrdia corresponent perquè aquest pugui decidir sobre la correcció o no de la detenció. (ca)
- Habeas corpus je v angloamerické právní oblasti listina se soudním rozkazem (angl. ), vydaná soudcem nebo soudem ve jménu panovníka. Nařizuje předvedení určité osoby před soud za účelem, který je ve writu uveden. Anglosaští juristé jsou na habeas corpus jako na procesní záruku osobních svobod velmi hrdí a staví ho po bok práva na to být souzen před porotou. Nazývají ho velikým writem (angl. the great writ) a tvrdí, že historicky daleko předešel podobné instituce na kontinentě. (cs)
- Habeas corpus [habeas korpus] estas latina jura esprimo de homaj rajtoj, originale uzata en la mezepoka Anglio kaj per kiu la juĝisto aŭ juĝistaro ordonis starigi arestiton antaŭ la juĝistaron (se la kaptiton rezervas ne la juĝeja instanco (ekz. polico). Ĝi celis ĉesigi, obstakli la arbitrajn arestojn kaj malliberigojn. La proceson enkondukis en 1679 leĝo pri habeas corpus dum regado de Karlo la 2-a de Anglio kaj post kaj pro arbitraj arestoj dum regado de Karlo la 1-a de Anglio. Ĉiulande simila leĝo certigas, ke la arestito rekonu la akuzon kaj povu sin defendi plej frue post la aresto. (eo)
- Habeas Corpus (englische Aussprache [heɪbiːəs ˈkɔːpəs]; lateinisch in der Bedeutung: „Du sollst/mögest den Körper (zur Verfügung) haben (bzw. halten).“) bzw. writ of habeas corpus bezeichnet eine gerichtliche Anordnung an die Staatsgewalt, einen Verhafteten zur Überprüfung der Rechtmäßigkeit seiner Verhaftung vor das Gericht zu bringen. Mit der Formel wird das Recht jeder durch die Staatsgewalt in Haft genommenen Person auf die Prüfung der Rechtmäßigkeit ihrer Verhaftung vor einem Gericht bezeichnet. Im angelsächsischen Raum geht dieses Recht auf den Habeas Corpus Act von 1679 zurück. Dieser findet unter anderem in England und Wales sowie in etwas gewandelter Bedeutung in den Vereinigten Staaten Anwendung. Er fordert, dass ein Beschuldigter innerhalb kurzer Zeit einem Richter vorzuführ (de)
- El habeas corpus (castellanizado como hábeas corpus, hasta 2010, ahora considérese errónea) es una institución jurídica que obliga a que toda persona detenida sea presentada en un plazo preventivo determinado ante el juzgado pertinente, quien podría ordenar la libertad inmediata del detenido si no encontrara motivo suficiente de arresto. (es)
- Habeas corpus (/ˈheɪbiəs ˈkɔːrpəs/; from Medieval Latin, lit. 'that you have the body') is a recourse in law through which a person can report an unlawful detention or imprisonment to a court and request that the court order the custodian of the person, usually a prison official, to bring the prisoner to court, to determine whether the detention is lawful. (en)
- Habeas corpus, plus exactement Habeas corpus ad subjiciendum et recipiendum, est une notion juridique qui énonce une liberté fondamentale, celle de ne pas être emprisonné sans jugement, contraire de l'arbitraire qui permet d'arrêter n'importe qui sans raison valable. En vertu du principe, toute personne arrêtée a le droit de savoir pourquoi elle est arrêtée et de quoi elle est accusée. Ensuite, elle peut être libérée sous caution, puis amenée dans les jours qui suivent devant un juge. (fr)
- Habeas Corpus Act adalah sebuah yang digalakan pada tahun 1679 dalam masa pemerintahan Raja Charles II. tersebut diterima dan diamendemenkan dalam parleman yang mengizinkan, dalam kasus tertentu, seseorang untuk mempertahankan kedudukannya, ketika akan dihukum penjara, di dalam sebuah sidang yang mewajibkan orang tersebut untuk hadir dalam keadaan seutuhnya dalam waktu yang telah ditentukan dan tentu dengan sebab penahanan yang jelas agar keputusan dapat diangkat dan diambil. Hal ini berarti tidak ada alasan untuk ketidakhadiran seseorang tersebut atau hukuman pemenjaraan tanpa alasan dapat dijatuhkan tanpa dispensasi atau sidang selanjutnya. Habeas Corpus Act dijadikan sebagai hukum dasar dalam konstitusi federal dan negara bagian untuk jaminan kebebasan dan hak seseorang di hadapan huk (in)
- Habeas corpus (/ˈheɪbiəs ˈkɔːpəs/; dalam bahasa Latin Pertengahan berarti "agar kamu memiliki tubuh") adalah mekanisme pemulihan yang memungkinkan seseorang untuk melaporkan penahanan atau pemenjaraan yang melanggar hukum kepada sebuah pengadilan dan meminta agar pengadilan itu meninjau apakah penahanan itu sesuai dengan hukum atau tidak. Jika penahanan terbukti melanggar hukum, maka orang itu harus dilepas. (in)
- Habeas corpus, letteralmente "che tu abbia il corpo", è una locuzione latina utilizzata nei sistemi giuridici di common law, per indicare l'ordine emesso da un giudice di portare un prigioniero al proprio cospetto, per verificarne le condizioni personali ed evitare una detenzione senza concreti elementi di accusa. L'espressione è infatti la contrazione della formula consuetudinaria "Praecipimus tibi quod corpus, in prisona nostra sub custodia tua detentum, habeas coram nobis... ad subiciendum" con cui una corte di giustizia ordinava all'autorità che deteneva una persona (corpus) di presentare il detenuto alla corte stessa. (it)
- Habeas corpus (Lat., "u moet/zult het lichaam hebben") is een rechtsbeginsel dat stelt dat de verdachte van een misdrijf binnen een bepaalde termijn van zijn aanklacht in kennis moet worden gesteld, dat hij in levenden lijve aan een rechter moet worden voorgeleid en dat gevangenneming slechts mag volgen op gerechtelijk bevel. (nl)
- Habeas Corpus Act (An Act for the better secureing the Liberty of the Subject and for Prevention of Imprisonments beyond the Seas, Ustawa w celu lepszego zabezpieczenia wolności poddanego i zapobieżenia uwięzieniom na terytoriach zamorskich) – ustawa angielska z 1679 wydana za rządów króla Karola II, zakazująca organom państwa aresztowania poddanego bez zezwolenia sądu. Prawo Habeas Corpus było kilkakrotnie czasowo zawieszane, m.in. w 1695, 1715, 1723, 1794 i w 1817. (pl)
- Хабе́ас ко́рпус акт (англ. Habeas Corpus Act, в русскоязычных источниках также Акт о лучшем обеспечении свободы подданного и о предупреждении заточений за морями) — законодательный акт, принятый английским парламентом в 1679 году, составная часть конституции Великобритании. Является важным историческим памятником права Англии XVII века наравне с Великой хартией вольностей. Акт определял правила ареста и привлечения к суду обвиняемого в преступлении, предоставлял право суду контролировать законность задержания и ареста граждан, а гражданам — требовать начала такой процедуры (известной под латинским названием habeas corpus). (ru)
- O habeas corpus (do latim "que tenhas o corpo") é uma medida judicial que tem como objetivo a proteção da liberdade de locomoção do indivíduo, quando esta se encontra ameaçada ou restringida de forma direta ou indireta. Normalmente este amparo pode ser requisitado por qualquer pessoa física que sofrer (ou se achar na iminência de sofrer) violência ou coação ilegal na sua liberdade de ir e vir, em decorrência de ilegalidade ou abuso de poder. (pt)
- Habeas corpus, även habeas corpus cum causa eller habeas corpus ad subjiciendum, är en allmän rättslig princip med den ungefärliga betydelsen "den som tar en person i förvar skall tala om varför". Den syftar till att en frihetsberövad person inom rimlig tid ska få veta orsaken till sitt frihetsberövande, ge vederbörande en chans att bemöta anklagelserna samt i förlängningen skapa en grund för att fatta beslut om frigivande eller fortsatt frihetsberövande. (sv)
- Habeas corpus (Габе́ас ко́рпус; букв. лат. «(щоб) ти тримав тіло») — правова процедура, судовий наказ, який вимагає, щоб арештованого було доставлено до судді або суду. Правило Габеас корпус гарантує звільнення ув'язненого від незаконного тримання під вартою (тобто тримання під вартою за відсутності достатніх підстав або доказів). Фактично, це — презумпція неправомірного затримання особи, що випливає з принципу особистої недоторканності. Габеас корпус може ініціюватись як самим ув'язненим, так і іншою особою, яка діє в його інтересах. (uk)
- Хабеас корпус (лат. habeas corpus) — институт английского уголовно-процессуального права, тесно связанный с принципом неприкосновенности личности; он также входит в правовые системы других стран англосаксонской правовой семьи. В соответствии с правилом хабеас корпус задержанный человек — или другой человек от его имени — может обратиться к суду с жалобой на произвольный арест или задержание, и потребовать выдачи специального судебного приказа, предписывающего доставить задержанного в суд для проверки законности такого ареста или задержания. (ru)
|