| dbo:abstract
|
- Una isba o izba (rus: изба, izbà) és una casa típica camperola russa. Construïda amb troncs, constituïa la residència habitual d'una família camperola russa tradicional. Generalment es construïen prop d'un camí i dins d'un corral, que també incloïa un jardí, una pallissa i un graner. Atès que el metall era molt car, aquests habitatges es solien construir sense claus i sense recórrer a l'ús de xerracs, els components de l'edificació es tallaven i elaboraven amb una destral. Els intersticis s'omplien amb argila. (ca)
- Το ιζμπά (ρωσικά: изба́) είναι μια παραδοσιακή ρωσική εξοχική κατοικία. Συχνά είναι ένα ξύλινο σπίτι και αποτελεί το καθιστικό ενός παραδοσιακού ρωσικού αγροκτήματος. Είναι γενικά χτισμένο κοντά στο δρόμο και μέσα σε μια αυλή, η οποία επίσης περικλείει έναν κήπο κουζίνας, το υπόστεγο και το αχυρώνα μέσα σε ένα απλό φράχτη. Η παραδοσιακή κατασκευή ενός ιζμπά παλαιού στυλ, περιλάμβανε τη χρήση απλών εργαλείων, όπως σχοινιά, άξονες, και μαχαίρια. Τα σφυριά δεν χρησιμοποιούνταν γενικά, καθώς το μέταλλο ήταν σχετικά ακριβό και ούτε τα πριόνια ήταν ένα κοινό εργαλείο κατασκευής. Τόσο το εσωτερικό όσο και το εξωτερικό είναι από χωρισμένους κορμούς δέντρων πεύκων, και το κενό ανάμεσά τους γεμίζεται με λάσπη ποταμού, όχι σε αντίθεση με την βόρεια αμερικανική ξύλινη καλύβα. Το κυρίαρχο οικοδομικό υλικό της ρωσικής λαϊκής αρχιτεκτονικής και η υλική κουλτούρα γενικά, εδώ και αιώνες, ήταν το ξύλο. Ειδικά τα σπίτια κατασκευάζονταν από τοπικά κομμένα ακατέργαστα κούτσουρα, με λίγες ή καθόλου πέτρες, μέταλλα ή γυαλιά. Ακόμη και οι εκκλησίες και τα αστικά κτίσματα ήταν κυρίως ξύλινα μέχρι τον δέκατο όγδοο αιώνα. Όλα τα στοιχεία του κτιρίου απλά κόβονταν και τοποθετούνταν μαζί με ένα τσεκούρι. Τα νομίσματα, το μαλλί και το λιβάνι ήταν συνήθως τοποθετημένα κάτω από τις γωνίες του σπιτιού για να εξασφαλίσουν ότι όσοι ζουν εκεί θα ήταν υγιείς και πλούσιοι. Από τον δέκατο πέμπτο αιώνα, το κεντρικό στοιχείο του εσωτερικού του ιζμπά ήταν ο ρωσικός φούρνος, ο οποίος μπορούσε να καταλαμβάνει έως και το ένα τέταρτο του πατώματος σε μικρότερες κατοικίες. Συχνά δεν υπήρχαν κρεβάτια (κατά τη δυτική έννοια) για πολλά μέλη του νοικοκυριού, καθώς οι άνθρωποι θα κοιμούνταν απευθείας επάνω στην επίστρωση του φούρνου ή στα ράφια που είναι κτισμένα ακριβώς πάνω από τη σόμπα. Οι εξωτερικοί χώροι ήταν συχνά διακοσμημένοι με διάφορα ειδικά αρχιτεκτονικά χαρακτηριστικά, όπως για παράδειγμα η πλούσια διακόσμηση των παραθύρων. Τέτοια διακοσμητικά στοιχεία και η χρήση του ρωσικού φούρνου εξακολουθούν να υπάρχουν συχνά σε πολλές σύγχρονες ρωσικές εξοχικές κατοικίες, παρόλο που σήμερα μόνο τα παλαιότερα ξύλινα σπίτια ονομάζονται ιζμπά. Μια εναλλακτική λέξη για την "ιζμπά" στα ρωσικά είναι η χάτα (хата), που είναι η λέξη για κάθε εξοχικό σπίτι ή μικρό σπίτι στις περισσότερες σλαβικές γλώσσες (συμπεριλαμβανομένων των Λευκορωσικών και Ουκρανικών). Σύμφωνα με τον ιστορικό Τζόφρεϊ Χόσκινγκ, αρχής γενομένης από τον δέκατο όγδοο αιώνα, η λέξη χρησιμοποιήθηκε για να αναφερθεί σε εξοχικές κατοικίες στις χωρίς δέντρα νότιες στέπες, που χρησιμοποιούσαν κορμούς μόνο για την κατασκευή. Η ιζμπά είναι επίσης η βουλγαρική και η κροατική λέξη για το κελάρι, όπως στο κελάρι οίνου ή το υπόγειο που χρησιμοποιείται για την αποθήκευση τροφίμων που έχουν υποστεί επεξεργασία για να διαρκέσουν πολύ καιρό γενικά. Σε πολλές άλλες σλαβικές γλώσσες, ο ιζμπά είναι ένας γενικός όρος για ένα δωμάτιο μέσα σε ένα σπίτι (ο όρος χρησιμοποιείται ειδικά για κατοικήσιμους χώρους). (el)
- An izba (Russian: изба́, IPA: [ɪzˈba]) is a traditional Slavic countryside dwelling. Often a log house, it forms the living quarters of a conventional Russian farmstead. It is generally built close to the road and inside a yard, which also encloses a kitchen garden, hay shed, and barn within a simple woven stick fence. Traditional, old-style izba construction involved the use of simple tools, such as ropes, axes, knives, and spades. Nails were not generally used, as metal was relatively expensive, and neither were saws a common construction tool. Both interior and exterior are of split pine tree trunks, the gap between is traditionally filled with river clay, not unlike the North American log cabin. The dominant building material of Russian vernacular architecture, and material culture generally, for centuries was wood. Specifically houses were made from locally-cut rough-hewn logs, with little or no stone, metal, or glass. Even churches and urban buildings were primarily wooden until the eighteenth century. All of the building's components were simply cut and fitted together using a hand axe. Coins, wool, and frankincense were customarily placed beneath the corners of the house as an expression of the superstition that doing this would make the people living there healthy and wealthy. From the fifteenth century on, the central element of the interior of izba was the Russian stove, which could occupy up to one quarter of the floorspace in smaller dwellings. Often there were no beds (in the Western sense) for many members of the household, as people would sleep directly on the plaster top of the oven, or on shelves built directly above the stove. The outside of izbas was often embellished by various special architectural features, for example the rich wood carving decoration of windows. Such decorative elements and the use of the Russian stove are still commonly found in many modern Russian countryside houses, even though only the older wooden houses are called izbas today. An alternative word for "izba" in Russian is "khata" (хата), which is the word in most Slavic languages for any cottage or small house (including Belarusian, Polish, and Ukrainian). According to historian of Russia Geoffrey Hosking, starting in the eighteenth century khata was used in to refer to cottages on the tree-poor southern steppes which used logs only for the framing, and then used wattle-and-daub as infill covered with a plaster and whitewash exterior. However, generally this wattle-and-daub house is called "mazanka" (мазанка) and khata is not necessarily a mazanka. (en)
- Une isba est une maison russe traditionnelle construite en bois, semblable à un chalet (d'où la traduction par Holzhaus en allemand, log house en anglais). Il s'agit de l'habitation traditionnelle des paysans russes. Généralement construite près d'une route, elle dispose d'une cour dans laquelle se trouve souvent un jardin potager, un fenil et un hangar agricole entourés d'une simple barrière de bois. (fr)
- Una isba (en ruso, изба́, romanizado: izbá) es una típica vivienda campesina rusa. Construida con troncos, constituía la residencia habitual de una familia campesina rusa tradicional. Generalmente se construían cerca de un camino y dentro de un corral, que también incluía un jardín, un henil y un granero. Como el metal era costosísimo, estas viviendas se solían construir sin clavos y sin recurrir al uso de serruchos; los componentes de la edificación se cortaban y elaboraban con un hacha. Los intersticios se rellenaban con arcilla. (es)
- L'isba (in russo: изба́? izba) è una tipica abitazione rurale russa, a uno o due piani, interamente costruita di tavole di legno e di tronchi d'albero, abitata di solito da contadini. (it)
- Изба́ — деревянный срубный (бревенчатый) жилой дом в сельской лесистой местности на территории расселения восточных славян. Маленькая изба — избу́шка, избёнка. Первоначально в традиционной терминологии избой называлась постройка или камера большого дома-комплекса в пределах четырёх стен, отапливаемая варочной печью. В этом последнем изба отличалась от горницы, в которой находилась отопительная печь и от бани. Изб в доме могло быть несколько (до восьми в известных больших домах-комплексах Заонежья). Классическая изба имеет разборную конструкцию и может перевозиться на значительные расстояния в виде брёвен или сплавляться по рекам в виде плотов, хотя в настоящее время это практикуется редко. На рубеже XIX—XX веков в связи с распространением в крестьянском домостроительстве новых типов планировок и отказом от традиционного зонирования жилой части дома, термин стал употребляться всё реже и его первоначальное значение постепенно забывалось. В настоящее время термин изба применяется к деревянному дому в целом, что глубоко неверно, так как дом, как правило, включает в себя кроме избы ещё и сени, а также, возможно, горницу, и прочее. (ru)
- Een izba (Russisch: Изба; Izba) is een typisch Russisch boerenhuis (boerderij), in vroeger tijden gebouwd volgens traditionele principes. Net als in de Scandinavische landen bepaalt het overvloedig aanwezige hout voor een groot deel het gezicht van de aanwezige architectuur. Deze izba's zijn een erfgoed, en zijn dientengevolge nog steeds op het platteland te zien. Meestal zijn de raamkozijnen en soms ook de dakranden van een izba voorzien van houtsnijwerk. Vanwege het vakkundige timmermanswerk met een bijl wordt er ook wel gesproken van het snijden in plaats van het bouwen van een izba. De constructie van de gewone izba zat relatief eenvoudig in elkaar, waardoor hij binnen een paar weken gebouwd kon worden. Er bestonden verschillende technieken die gebruikt werden voor het bouwen van een izba. In het Russische noorden werd de izba zo gebouwd dat hij bescherming bood tegen de kou en de lange winters. Het vee verbleef in zulke izba's op de begane grond en het familieleven speelde zich op de verdieping daarboven af. Hoewel de izba een belangrijke rol in de Russische nationale cultuur en folklore speelt en voorkomt in spreekwoorden, gezegden en Russische volksverhalen, zijn door de ontvolking van het platteland veel izba's ingestort en worden er tegenwoordig bijna alleen nog huizen gebouwd van witte baksteen. (nl)
- Izba (w języku staropolskim: istba) – pierwotnie nazwa komórki, łaźni; niegdyś oznaczała całą chatę składającej się z jednej izby. Z czasem zaczęto określać mianem izby każde pomieszczenie mieszkalne w wiejskim domu; współcześnie – pomieszczenie, które w lokalu mieszkalnym spełnia zdefiniowane na potrzeby GUS warunki. (pl)
- Isbá ou Izba (em russo: изба) é uma habitação típica camponesa russa. Construída com troncos, era a residência comum de uma tradicional família camponesa russa. Geralmente construídas perto de uma estrada, eram muitas vezes edificadas dentro de um celeiro, jardim ou de um curral, num campo ou perto de uma floresta. Visto que o ferro era bastante dispendioso, essas vivendas eram frequentemente construídas sem emprego de pregos e serras, sendo apenas utilizado o machado para cortar os troncos usados e outras ferramentas, como cordas, facas e espadas. A construção valia-se de troncos de pinheiro e as lacunas resultantes eram tapadas com argila. É normalmente comparada com uma casa de campo, Chalé. (pt)
- Ізба (рос. Изба) — назва зрубного дерев'яного будинку в сільській місцевості Росії. Будування російських рублених ізб було аналогічним українському. Колоди на кутах з'єднувалися різними способами — «у чашку», «у зуб» («у лапу») та ін. Нижній вінець зрубу був відомий як окладник, для захисту від гниття його могли просочувати дьогтем. Колоди укладали просто на землю або встановлювали на каменях чи стовпчиках, утворюючи таким чином простір між ґрунтом і зрубом. Навколо влаштовували призьбу (завалинку), причому в деяких місцевостях на літній період її прибирали: для провітрювання простору під підлогою. Матеріалом для покрівлі слугував тес або дранка, лише на півдні — солома або очерет. На відміну від східноукраїнських чотирисхильних дахів, у Росії у «білих» (з димарем) хат звичайною була двосхильна покрівля, фронтони («щипці») влаштовувалися рубленими — з дедалі коротших догори колод («самців», відповідно такі дахи називалися «самцевими»). На верхні короткі колоди фронтонів укладали поздовжній брус — князь (князьок) чи кінь (коник). Нижче коня щипці з'єднували поздовжніми латами, до яких вже прикріплювали драниці або тесини. Застосовувалася і конструкція з кроков з латами, які утворювали обрешітку двосхилого чи чотирисхилого даху. Давнішим був дах «на курицях»: до коника, поставленого на самцеві щипці, кріпили поперечні стовбури дерев з кокорами унизу — куриці; на кокори укладали поздовжні бруси — потоки. Тесини нижніми кінцями входили у пази потоків, верхніми — у пази бруса-коня. Верхні крайки дахових дощок всіх типів покрівлі закривали на гребені видовбаною колодою — охлупнем (рос. охлупень) чи шеломом, іноді з кінцем у вигляді кінської голови. Традиційним способом кріплення був безцвяховий: охлупень притискували до коника спеціальними шпонками — сороками. Торці лат, що виступали на фронтонах, могли прикривати дошками (часто вирізьбленими), які називалися причолинами (рос. причелины), а стик причолин закривати короткою вертикальною дошкою — полоте́нцем. Тесини покрівлі для запобігання зриву вітром іноді притискувалися горизонтальними балками — гнітами, кінці гнітів обох схилів зв'язувалися між собою на фронтоні поперечними дошками — огнивами. Планування ізби визначалося положенням печі: по діагоналі від останньої був красний кут, де висіли ікони, стояв стіл і лави; перед челюстями розташовувався бабин кут (чи середа), де господиня готувала їжу; по діагоналі від бабиного кута був кут з широкою лавкою («коником»), на якому зазвичай спав господар будинку і чоловіки займалися хатньою роботою. Збоку від печі зверху влаштовували полаті, для підйому на які біля печі ставили голбець. На сволоку було закріплене кільце-вертлюг, через яке проходила жердина (оцеп чи очеп) з прив'язаною на кінці колискою. Повертаючи очеп, мати переміщала колиску з немовлям у різні частини хати, залежно від того, де було місце її домашньої роботи — біля прядки, пічки та ін. Залежно від складності планування виділяють кілька типів російських ізб:
* Чотиристінна — найпростіший тип ізби, складається з одного зрубу.
* П'ятистінна — зруб, розгороджений рубленою перегородкою.
* Шестистінна — хата з сінями посередині, з яких входи в дві половини. Планування хати визначалося положенням печі: по діагоналі від останньої був красний кут, де висіли ікони, стояв стіл і лави; перед челюстями розташовувався бабин кут (чи середа), де господиня готувала їжу; по діагоналі від бабиного кута був кут з широкою лавкою («коником»), на якому зазвичай спав господар будинку і чоловіки займалися хатньою роботою. Збоку від печі зверху влаштовували полаті, для підйому на які біля печі ставили голбець. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- Una isba o izba (rus: изба, izbà) és una casa típica camperola russa. Construïda amb troncs, constituïa la residència habitual d'una família camperola russa tradicional. Generalment es construïen prop d'un camí i dins d'un corral, que també incloïa un jardí, una pallissa i un graner. Atès que el metall era molt car, aquests habitatges es solien construir sense claus i sense recórrer a l'ús de xerracs, els components de l'edificació es tallaven i elaboraven amb una destral. Els intersticis s'omplien amb argila. (ca)
- Une isba est une maison russe traditionnelle construite en bois, semblable à un chalet (d'où la traduction par Holzhaus en allemand, log house en anglais). Il s'agit de l'habitation traditionnelle des paysans russes. Généralement construite près d'une route, elle dispose d'une cour dans laquelle se trouve souvent un jardin potager, un fenil et un hangar agricole entourés d'une simple barrière de bois. (fr)
- Una isba (en ruso, изба́, romanizado: izbá) es una típica vivienda campesina rusa. Construida con troncos, constituía la residencia habitual de una familia campesina rusa tradicional. Generalmente se construían cerca de un camino y dentro de un corral, que también incluía un jardín, un henil y un granero. Como el metal era costosísimo, estas viviendas se solían construir sin clavos y sin recurrir al uso de serruchos; los componentes de la edificación se cortaban y elaboraban con un hacha. Los intersticios se rellenaban con arcilla. (es)
- L'isba (in russo: изба́? izba) è una tipica abitazione rurale russa, a uno o due piani, interamente costruita di tavole di legno e di tronchi d'albero, abitata di solito da contadini. (it)
- Izba (w języku staropolskim: istba) – pierwotnie nazwa komórki, łaźni; niegdyś oznaczała całą chatę składającej się z jednej izby. Z czasem zaczęto określać mianem izby każde pomieszczenie mieszkalne w wiejskim domu; współcześnie – pomieszczenie, które w lokalu mieszkalnym spełnia zdefiniowane na potrzeby GUS warunki. (pl)
- Isbá ou Izba (em russo: изба) é uma habitação típica camponesa russa. Construída com troncos, era a residência comum de uma tradicional família camponesa russa. Geralmente construídas perto de uma estrada, eram muitas vezes edificadas dentro de um celeiro, jardim ou de um curral, num campo ou perto de uma floresta. Visto que o ferro era bastante dispendioso, essas vivendas eram frequentemente construídas sem emprego de pregos e serras, sendo apenas utilizado o machado para cortar os troncos usados e outras ferramentas, como cordas, facas e espadas. A construção valia-se de troncos de pinheiro e as lacunas resultantes eram tapadas com argila. É normalmente comparada com uma casa de campo, Chalé. (pt)
- Το ιζμπά (ρωσικά: изба́) είναι μια παραδοσιακή ρωσική εξοχική κατοικία. Συχνά είναι ένα ξύλινο σπίτι και αποτελεί το καθιστικό ενός παραδοσιακού ρωσικού αγροκτήματος. Είναι γενικά χτισμένο κοντά στο δρόμο και μέσα σε μια αυλή, η οποία επίσης περικλείει έναν κήπο κουζίνας, το υπόστεγο και το αχυρώνα μέσα σε ένα απλό φράχτη. Η παραδοσιακή κατασκευή ενός ιζμπά παλαιού στυλ, περιλάμβανε τη χρήση απλών εργαλείων, όπως σχοινιά, άξονες, και μαχαίρια. Τα σφυριά δεν χρησιμοποιούνταν γενικά, καθώς το μέταλλο ήταν σχετικά ακριβό και ούτε τα πριόνια ήταν ένα κοινό εργαλείο κατασκευής. Τόσο το εσωτερικό όσο και το εξωτερικό είναι από χωρισμένους κορμούς δέντρων πεύκων, και το κενό ανάμεσά τους γεμίζεται με λάσπη ποταμού, όχι σε αντίθεση με την βόρεια αμερικανική ξύλινη καλύβα. (el)
- An izba (Russian: изба́, IPA: [ɪzˈba]) is a traditional Slavic countryside dwelling. Often a log house, it forms the living quarters of a conventional Russian farmstead. It is generally built close to the road and inside a yard, which also encloses a kitchen garden, hay shed, and barn within a simple woven stick fence. Traditional, old-style izba construction involved the use of simple tools, such as ropes, axes, knives, and spades. Nails were not generally used, as metal was relatively expensive, and neither were saws a common construction tool. Both interior and exterior are of split pine tree trunks, the gap between is traditionally filled with river clay, not unlike the North American log cabin. (en)
- Een izba (Russisch: Изба; Izba) is een typisch Russisch boerenhuis (boerderij), in vroeger tijden gebouwd volgens traditionele principes. Net als in de Scandinavische landen bepaalt het overvloedig aanwezige hout voor een groot deel het gezicht van de aanwezige architectuur. Deze izba's zijn een erfgoed, en zijn dientengevolge nog steeds op het platteland te zien. Meestal zijn de raamkozijnen en soms ook de dakranden van een izba voorzien van houtsnijwerk. Vanwege het vakkundige timmermanswerk met een bijl wordt er ook wel gesproken van het snijden in plaats van het bouwen van een izba. (nl)
- Изба́ — деревянный срубный (бревенчатый) жилой дом в сельской лесистой местности на территории расселения восточных славян. Маленькая изба — избу́шка, избёнка. Первоначально в традиционной терминологии избой называлась постройка или камера большого дома-комплекса в пределах четырёх стен, отапливаемая варочной печью. В этом последнем изба отличалась от горницы, в которой находилась отопительная печь и от бани. Изб в доме могло быть несколько (до восьми в известных больших домах-комплексах Заонежья). Классическая изба имеет разборную конструкцию и может перевозиться на значительные расстояния в виде брёвен или сплавляться по рекам в виде плотов, хотя в настоящее время это практикуется редко. На рубеже XIX—XX веков в связи с распространением в крестьянском домостроительстве новых типов планир (ru)
- Ізба (рос. Изба) — назва зрубного дерев'яного будинку в сільській місцевості Росії. Будування російських рублених ізб було аналогічним українському. Колоди на кутах з'єднувалися різними способами — «у чашку», «у зуб» («у лапу») та ін. Нижній вінець зрубу був відомий як окладник, для захисту від гниття його могли просочувати дьогтем. Колоди укладали просто на землю або встановлювали на каменях чи стовпчиках, утворюючи таким чином простір між ґрунтом і зрубом. Навколо влаштовували призьбу (завалинку), причому в деяких місцевостях на літній період її прибирали: для провітрювання простору під підлогою. Матеріалом для покрівлі слугував тес або дранка, лише на півдні — солома або очерет. На відміну від східноукраїнських чотирисхильних дахів, у Росії у «білих» (з димарем) хат звичайною була двосх (uk)
|
