| dbo:abstract
|
- L'espasa anomenada Jian, és una arma blanca que es pot utilitzar punxant o tallant. És una espasa recta amb dues cares de tall. Principalment ha estat utilitzat per la noblesa xinesa. Des de l'antiguitat, s'ha usat en les arts marcials principalment en la pràctica del tai txi txuan. (ca)
- Ťien (čínsky 剑, pchin-jin jiàn) je chanský obousečný rovný meč. První zmínky o ťienu pochází ze 7. století a dodnes je používán v . Ťien může být jednoruční i obouruční. Čepel jednoručního ťienu obvykle měří 70 centimetrů a celý jednoruční ťien obvykle váží 700 až 800 gramů. (cs)
- Das Jiàn (chinesisch 劍 / 剑, Pinyin jiàn, Jyutping gim3, Pe̍h-ōe-jī kiàm – „Schwert“) ist das gerade, zweischneidige chinesische Schwert. (de)
- Ĝjan, ĝian aŭ jian (en ĉina 劍 aŭ 剑 prononce jiàn; en kantona: Gim) estas duobl-eĝa rekta glavo uzata dum la lastaj 2,500 jaroj en Ĉinio. La unuaj ĉinaj fontoj kiuj mencias la jian datas el la 7a jarcento a.K. dum la Periodo de Printempo kaj Aŭtuno; unu el kiuj plej fruaj specimenoj estis la Glavo de Gujian. Historiaj unumanaj versioj havas klingojn kiuj varias el 45 al 80 cm de longo. La pezo de averaĝa glavo de 70 cm de klingolongo estus en gamo de proksimume 700 al 900 gm. Estas ankaŭ pli grandaj dumanaj versioj uzataj por trejnado de multaj stiloj de Ĉinaj luktartoj. (eo)
- The jian (pronunciation [tɕjɛ̂n]（劍）, English approximation: /dʒjɛn/ jyehn) is a double-edged straight sword used during the last 2,500 years in China. The first Chinese sources that mention the jian date to the 7th century BCE, during the Spring and Autumn period; one of the earliest specimens being the Sword of Goujian. Historical one-handed versions have blades varying from 45 to 80 centimeters (18 to 31 inches) in length. The weight of an average sword of 70-centimetre (28-inch) blade-length would be in a range of approximately 700 to 900 grams (1.5 to 2 pounds). There are also larger two-handed versions used for training by many styles of Chinese martial arts. Professional jian practitioners are referred to as jianke (Chinese: 劍客; pinyin: jiànkè; lit. 'sword guests' or "swordsmen"; a term dating from the Han dynasty). In Chinese folklore, it is known as "The Gentleman of Weapons" and is considered one of the four major weapons, along with the gun (staff), qiang (spear), and the dao (sabre). These swords are also sometimes referred to as taijijian or "tai chi swords", reflecting their current use as training weapons for taijiquan practitioners, though there were no historical jian types created specifically for taijiquan. (en)
- La espada jian (en chino: 劍) es el arma blanca de hoja recta por excelencia del pueblo chino. Moderadamente larga, de doble filo y prácticamente sin cruz, viene siendo empleada históricamente desde el II milenio a. C. Los jian son blandidos a una mano, pero existen versiones a dos manos. Es una de las cuatro grandes armas de las artes marciales de China, junto con el dao, el qiang y el gun, conocido en este grupo como el "Caballero de todas las armas". (es)
- Jian (dalam bahasa Mandarin) atau Kiam (dalam bahasa Khek/china) merupakan sejenis pedang yang bermata ganda. Banyak digunakan pada zaman dinasti sebagai alat perang atau untuk mempertahankan diri. Jian dapat digunakan untuk menebas dan menusuk. Terbuat dari bahan besi dan baja. Pada zaman dinasti banyak dibuat pedang yang bermutu tinggi dan digunakan oleh kaum bangsawan/kerajaan dan para pendekar.
* l
*
* s jian di desain khusus untuk menusuk sehingga kurang efisien bila digunakan untuk menebas.ujungnya yang tips menunjukkan hal itu (in)
- Le jian (en chinois : 劍) est une épée longue chinoise. Dans le Kung-fu Shaolin, elle est surnommée « le gentilhomme des armes ». Elle fait partie des quatre armes de base en art martial chinois (avec le bâton, la lance, et le sabre). (fr)
- Jian (劍T, 剑S, jiàn P, chien W) è un'arma bianca manesca del tipo spada tipica della Cina. Costituisce una delle due grandi tipologie di spade cinesi e si caratterizza per la lama diritta e a doppio filo. Rientra nel novero delle quattro armi maggiori delle arti marziali cinesi nonché "Signore di Tutte le Armi" (百兵之君T, 百兵之君S, bǎibīngzhījūn P, pai ping chi chun W). Le prime fonti cinesi relative alla spada jian datano al VII secolo a.C., durante il Periodo delle primavere e degli autunni (771-476 a.C.): uno dei primi esemplari noti è la Spada di Goujian. Le versioni "storiche", a una mano, avevano lama lunga 45-80 cm. Il peso di una spada con lama di 70 cm era di 700-900 g. Esistevano anche versioni a due mani, oggi utilizzate a scopo ludico in alcune arti marziali cinesi. Gli spadaccini professionisti erano chiamati jianke (剑客S, jiànkèP) al tempo della Dinastia Han (206 a.C.-220 d.C.). (it)
- 中国剣（ちゅうごくけん）、または漢剣（かんけん）とは、武器の一種。西洋剣とほぼ同じような外見の剣身が多いが、軟剣・硬剣と、「軟らかさ」の種類がある。両刃であることが特徴、刺すことが主な目的であるため剣格は滑り止めもかねる。 西洋の剣術とは、武術の種類が異なり、基本的には「突く」ための武器であるが、切り払うことも比較的多い。 中国から刀剣が伝来した日本においては両刃の剣は廃れたが、中国圏では剣と刀の両方が並存し続けた。構造的に、両刃の剣に比して片刃である刀は峰が厚い分、強度に優る。こうした特性に則り、中国刀は青龍刀に代表されるように頑強な威力重視。中国剣は軽量で取り回し重視の武器としてそれぞれ発展していった。 剣の分類としては、単剣、双剣、短穂剣、長穂剣、双手剣（両手剣）、蛇剣、剣刺、九曲剣、龍形剣、剣鞭、桃剣などがある。 武術としては、少林剣、太極剣、武当剣、長穂剣、双剣、酔剣、螳螂剣、三才剣、純陽剣、佛塵剣、剣鞭などがある。 (ja)
- 검(중국어 간체자: 剑, 정체자: 劍, 병음: jiàn)은 중국에서 사용되었던 무기이다. 중국식 검은 도와 달리 양날 직검의 형태를 띠고 있으며, 기원전 7세기 경 등장하는 월왕 구천의 검에 대한 기록을 최초로 약 2,500년 간 사용되었다. 일반적으로 알려진 한손 무기로서의 중국 검은 45~80cm 정도의 칼날을 가지고 있으며, 그 무게는 약 700~900g 정도이다. 이외에 양손으로 사용하는 보다 대형화된 형태도 존재한다. 검은 전통적으로 중국에서 고풍스런 무기로 여겨졌으며, 곤, 창, 도와 함께 네 가지 주요 무기로 분류되었다. 중국 검은 때때로 태극권 검이라 불리기도 하나, 검이 특별히 태극권에서만 사용되었거나 개발된 것은 아니었다. (ko)
- Jian (chiń. upr. 剑; chiń. trad. 劍; pinyin jiàn) to długi, jednoręczny, obosieczny miecz chiński używany od przeszło 2500 lat. Najstarsze źródła opisujące miecz pochodzą z VII w. p.n.e. z Okresu Wiosen i Jesieni (tzw. miecz Goujiana, władcy królestwa ). Historyczne miecze miały od 45 do 80 cm długości. Obecne modele mają około 70 cm, a ich waga to ok. 700-900 gramów. Dla lepszego wyważenia do głowicy doczepiano podwójny pompon. Chińczycy nazywają go "szlachcicem wśród broni", co zawdzięcza dawnej przynależności jedynie rodzinom szlacheckim oraz niezwykłej szybkości i gracji ruchów podczas walki. Kuty jest z mocnej i elastycznej stali. Jej grubość przy sztychu dochodzi do 1 mm, co powoduje charakterystyczny, wibrujący dźwięk podczas walki. W stylu walki mieczem nie występują bloki, zamiast nich jest wiele zwodów i zejść z linii ataku. Mimo ostrości miecz rzadko był wykorzystywany do cięć, a zdecydowanie częściej do pchnięć, na co wskazuje środek ciężkości znajdujący się bardzo blisko jelca (dodatkowo przesunięty w stronę głowicy poprzez doczepienie ozdobnych frędzli). Obecnie używa się go w tradycyjnych i sportowych stylach wushu, gdzie jest jedną z czterech podstawowych broni, obok szabli (dao), kija (gun) i włóczni (qiang). (pl)
- Jian är ett rakt dubbeleggat enhandssvärd med kinesiskt ursprung. Svärden är generellt mellan 45 och 80 centimeter långa och väger mellan 700 och 900 gram. Jian används bland annat inom vissa kungfustilar såsom bajiquan. Jian kallas också för tai chi svärd då svärdet används av tai chi utövare som inte har något svärd specifikt utformat för sin stil. Av tradition sätts ibland en tofs fast på handtaget av svärdet som dekoration. Det ursprungliga syftet med tofsen är oklart. Vissa menar att det användes som ett slags nyckelband medan andra menar att det användes som en del i själva stridstekniken. (sv)
- Цзянь (кит. трад. 劍, упр. 剑, пиньинь jiàn; кантонский: Gim3) — китайский прямой меч, в классическом варианте с длиной клинка около метра, но встречаются и более длинные экземпляры. В эпоху бронзы (Западная Чжоу и начало Чуньцю) длина клинка обычно составляла менее полуметра. Первые литые бронзовые цзяни появились в эпоху Западная Чжоу, наибольшее же распространение они получили в эпоху Воюющих Царств, тогда же часть цзяней стали ковать из стали. В эпоху династии Тан цзянь в войсках стал уступать место дао, а после падения этой династии цзянь стал парадно-церемониальным оружием. Эту функцию мечи сохраняли до середины XX века. (ru)
- 在中國，劍是一種傳統冷兵器，本體細長而直，尖頂，雙面開鋒，以銅或鋼鐵等金屬製成。可用單手或雙手揮動，用於穿刺，或砍劈。在西元前7世紀的春秋時代，開始有文獻記錄，在中國有超過2,500年以上的歷史。在中國兵器中，劍有特別地位，被稱為百兵之君。以劍作為武器的武術，稱為劍術，在春秋戰國，以至於秦漢，帝王.諸侯乃至士大夫均有佩劍的習俗，用來證明身份。持刀劍進行暗殺或鬥毆的人，稱為劍客。 (zh)
- Цзянь (кит. трад. 劍, спр. 剑, піньїнь: jiàn кантонска: Gim3) — китайський прямий меч, в класичному варіанті з довжиною клинка близько метра, але зустрічаються і більш довгі екземпляри. В епоху бронзи (Західна Чжоу і початок Чуньцю) довжина клинка зазвичай не досягала півметра. Перші литі бронзові цзянь з'явилися в епоху Західна Чжоу, найбільшого поширення вони отримали в епоху Воюючих Царств, тоді ж частину цзянь стали кувати зі сталі. В епоху династії Тан цзянь у військах став поступатися місцем дао, а після падіння цієї династії цзянь став парадно-церемоніальною зброєю. Цю функцію мечі зберігали до середини XX століття. (uk)
|
| rdfs:comment
|
- L'espasa anomenada Jian, és una arma blanca que es pot utilitzar punxant o tallant. És una espasa recta amb dues cares de tall. Principalment ha estat utilitzat per la noblesa xinesa. Des de l'antiguitat, s'ha usat en les arts marcials principalment en la pràctica del tai txi txuan. (ca)
- Ťien (čínsky 剑, pchin-jin jiàn) je chanský obousečný rovný meč. První zmínky o ťienu pochází ze 7. století a dodnes je používán v . Ťien může být jednoruční i obouruční. Čepel jednoručního ťienu obvykle měří 70 centimetrů a celý jednoruční ťien obvykle váží 700 až 800 gramů. (cs)
- Das Jiàn (chinesisch 劍 / 剑, Pinyin jiàn, Jyutping gim3, Pe̍h-ōe-jī kiàm – „Schwert“) ist das gerade, zweischneidige chinesische Schwert. (de)
- Ĝjan, ĝian aŭ jian (en ĉina 劍 aŭ 剑 prononce jiàn; en kantona: Gim) estas duobl-eĝa rekta glavo uzata dum la lastaj 2,500 jaroj en Ĉinio. La unuaj ĉinaj fontoj kiuj mencias la jian datas el la 7a jarcento a.K. dum la Periodo de Printempo kaj Aŭtuno; unu el kiuj plej fruaj specimenoj estis la Glavo de Gujian. Historiaj unumanaj versioj havas klingojn kiuj varias el 45 al 80 cm de longo. La pezo de averaĝa glavo de 70 cm de klingolongo estus en gamo de proksimume 700 al 900 gm. Estas ankaŭ pli grandaj dumanaj versioj uzataj por trejnado de multaj stiloj de Ĉinaj luktartoj. (eo)
- La espada jian (en chino: 劍) es el arma blanca de hoja recta por excelencia del pueblo chino. Moderadamente larga, de doble filo y prácticamente sin cruz, viene siendo empleada históricamente desde el II milenio a. C. Los jian son blandidos a una mano, pero existen versiones a dos manos. Es una de las cuatro grandes armas de las artes marciales de China, junto con el dao, el qiang y el gun, conocido en este grupo como el "Caballero de todas las armas". (es)
- Jian (dalam bahasa Mandarin) atau Kiam (dalam bahasa Khek/china) merupakan sejenis pedang yang bermata ganda. Banyak digunakan pada zaman dinasti sebagai alat perang atau untuk mempertahankan diri. Jian dapat digunakan untuk menebas dan menusuk. Terbuat dari bahan besi dan baja. Pada zaman dinasti banyak dibuat pedang yang bermutu tinggi dan digunakan oleh kaum bangsawan/kerajaan dan para pendekar.
* l
*
* s jian di desain khusus untuk menusuk sehingga kurang efisien bila digunakan untuk menebas.ujungnya yang tips menunjukkan hal itu (in)
- Le jian (en chinois : 劍) est une épée longue chinoise. Dans le Kung-fu Shaolin, elle est surnommée « le gentilhomme des armes ». Elle fait partie des quatre armes de base en art martial chinois (avec le bâton, la lance, et le sabre). (fr)
- 中国剣（ちゅうごくけん）、または漢剣（かんけん）とは、武器の一種。西洋剣とほぼ同じような外見の剣身が多いが、軟剣・硬剣と、「軟らかさ」の種類がある。両刃であることが特徴、刺すことが主な目的であるため剣格は滑り止めもかねる。 西洋の剣術とは、武術の種類が異なり、基本的には「突く」ための武器であるが、切り払うことも比較的多い。 中国から刀剣が伝来した日本においては両刃の剣は廃れたが、中国圏では剣と刀の両方が並存し続けた。構造的に、両刃の剣に比して片刃である刀は峰が厚い分、強度に優る。こうした特性に則り、中国刀は青龍刀に代表されるように頑強な威力重視。中国剣は軽量で取り回し重視の武器としてそれぞれ発展していった。 剣の分類としては、単剣、双剣、短穂剣、長穂剣、双手剣（両手剣）、蛇剣、剣刺、九曲剣、龍形剣、剣鞭、桃剣などがある。 武術としては、少林剣、太極剣、武当剣、長穂剣、双剣、酔剣、螳螂剣、三才剣、純陽剣、佛塵剣、剣鞭などがある。 (ja)
- 검(중국어 간체자: 剑, 정체자: 劍, 병음: jiàn)은 중국에서 사용되었던 무기이다. 중국식 검은 도와 달리 양날 직검의 형태를 띠고 있으며, 기원전 7세기 경 등장하는 월왕 구천의 검에 대한 기록을 최초로 약 2,500년 간 사용되었다. 일반적으로 알려진 한손 무기로서의 중국 검은 45~80cm 정도의 칼날을 가지고 있으며, 그 무게는 약 700~900g 정도이다. 이외에 양손으로 사용하는 보다 대형화된 형태도 존재한다. 검은 전통적으로 중국에서 고풍스런 무기로 여겨졌으며, 곤, 창, 도와 함께 네 가지 주요 무기로 분류되었다. 중국 검은 때때로 태극권 검이라 불리기도 하나, 검이 특별히 태극권에서만 사용되었거나 개발된 것은 아니었다. (ko)
- Jian är ett rakt dubbeleggat enhandssvärd med kinesiskt ursprung. Svärden är generellt mellan 45 och 80 centimeter långa och väger mellan 700 och 900 gram. Jian används bland annat inom vissa kungfustilar såsom bajiquan. Jian kallas också för tai chi svärd då svärdet används av tai chi utövare som inte har något svärd specifikt utformat för sin stil. Av tradition sätts ibland en tofs fast på handtaget av svärdet som dekoration. Det ursprungliga syftet med tofsen är oklart. Vissa menar att det användes som ett slags nyckelband medan andra menar att det användes som en del i själva stridstekniken. (sv)
- Цзянь (кит. трад. 劍, упр. 剑, пиньинь jiàn; кантонский: Gim3) — китайский прямой меч, в классическом варианте с длиной клинка около метра, но встречаются и более длинные экземпляры. В эпоху бронзы (Западная Чжоу и начало Чуньцю) длина клинка обычно составляла менее полуметра. Первые литые бронзовые цзяни появились в эпоху Западная Чжоу, наибольшее же распространение они получили в эпоху Воюющих Царств, тогда же часть цзяней стали ковать из стали. В эпоху династии Тан цзянь в войсках стал уступать место дао, а после падения этой династии цзянь стал парадно-церемониальным оружием. Эту функцию мечи сохраняли до середины XX века. (ru)
- 在中國，劍是一種傳統冷兵器，本體細長而直，尖頂，雙面開鋒，以銅或鋼鐵等金屬製成。可用單手或雙手揮動，用於穿刺，或砍劈。在西元前7世紀的春秋時代，開始有文獻記錄，在中國有超過2,500年以上的歷史。在中國兵器中，劍有特別地位，被稱為百兵之君。以劍作為武器的武術，稱為劍術，在春秋戰國，以至於秦漢，帝王.諸侯乃至士大夫均有佩劍的習俗，用來證明身份。持刀劍進行暗殺或鬥毆的人，稱為劍客。 (zh)
- Цзянь (кит. трад. 劍, спр. 剑, піньїнь: jiàn кантонска: Gim3) — китайський прямий меч, в класичному варіанті з довжиною клинка близько метра, але зустрічаються і більш довгі екземпляри. В епоху бронзи (Західна Чжоу і початок Чуньцю) довжина клинка зазвичай не досягала півметра. Перші литі бронзові цзянь з'явилися в епоху Західна Чжоу, найбільшого поширення вони отримали в епоху Воюючих Царств, тоді ж частину цзянь стали кувати зі сталі. В епоху династії Тан цзянь у військах став поступатися місцем дао, а після падіння цієї династії цзянь став парадно-церемоніальною зброєю. Цю функцію мечі зберігали до середини XX століття. (uk)
- The jian (pronunciation [tɕjɛ̂n]（劍）, English approximation: /dʒjɛn/ jyehn) is a double-edged straight sword used during the last 2,500 years in China. The first Chinese sources that mention the jian date to the 7th century BCE, during the Spring and Autumn period; one of the earliest specimens being the Sword of Goujian. Historical one-handed versions have blades varying from 45 to 80 centimeters (18 to 31 inches) in length. The weight of an average sword of 70-centimetre (28-inch) blade-length would be in a range of approximately 700 to 900 grams (1.5 to 2 pounds). There are also larger two-handed versions used for training by many styles of Chinese martial arts. (en)
- Jian (劍T, 剑S, jiàn P, chien W) è un'arma bianca manesca del tipo spada tipica della Cina. Costituisce una delle due grandi tipologie di spade cinesi e si caratterizza per la lama diritta e a doppio filo. Rientra nel novero delle quattro armi maggiori delle arti marziali cinesi nonché "Signore di Tutte le Armi" (百兵之君T, 百兵之君S, bǎibīngzhījūn P, pai ping chi chun W). Gli spadaccini professionisti erano chiamati jianke (剑客S, jiànkèP) al tempo della Dinastia Han (206 a.C.-220 d.C.). (it)
- Jian (chiń. upr. 剑; chiń. trad. 劍; pinyin jiàn) to długi, jednoręczny, obosieczny miecz chiński używany od przeszło 2500 lat. Najstarsze źródła opisujące miecz pochodzą z VII w. p.n.e. z Okresu Wiosen i Jesieni (tzw. miecz Goujiana, władcy królestwa ). Historyczne miecze miały od 45 do 80 cm długości. Obecne modele mają około 70 cm, a ich waga to ok. 700-900 gramów. Dla lepszego wyważenia do głowicy doczepiano podwójny pompon. (pl)
|
_with_Chevrons_LACMA_AC1998.251.20.jpg){kind=link}
_with_Chevrons_LACMA_AC1998.251.20.jpg){kind=link}
