| dbo:abstract
|
- Љ, љ (en cursiva Љ, љ) és una lligadura de les lletres ciríl·liques Л i Ь. S'empra en els alfabets ciríl·lic serbi i macedònic per representar la consonant palatal lateral [ʎ] (palla). Fou inventada per Vuk Stefanović Karadžić. En els alfabets i croat es representa amb el dígraf lj. (ca)
- Љ (minuskule љ) je písmeno cyrilice. Je obsaženo v srbské, makedonské, černohorské a azbuce. Písmeno vzniklo jako ligatura z písmen Л a Ь pro zápis hlásky odpovídající slovenské hlásce zapisované písmenem Ľ. Písmeno bylo zavedeno Vukem Karadžičem. (cs)
- Љ هو أحد حروف الأبجدية السيريلية، نظير هذا الصوت بالعربية هو الصوت لِ. أصل هذا الحرف هو مدموج الحرف Л وحرف التخفيف Ь ليظهر بصورة مخففه منهما معا. اخترع هذا الحرف العالم اللغوي الصربي لكنه استبدل بالصوت اللاتيني Lj اللاتيني في الصربية والكرواتية. (ar)
- Lje (Љ љ; kursive: Љ љ) estas litero de la cirilaj alfabetoj por la slavaj lingvoj serba (la 14-a litero en la alfabeto) kaj makedona (la 15-a litero en la alfabeto). Krome, la litero ĉeestas en la moderna alfabeto de la (la 18-a litero en la alfabeto). En ĉiuj tri la litero signifas la palatalan lateralan alproksimanton [ʎ]. En la latinaj alfabetoj por la samaj slavaj lingvoj al la litero љ respektivas la digrafo lj, same kiel en la latina itelmena alfabeto. Љ aperis el ligaturo de la literoj л kaj ь. La literon љ kreis Vuk Karadžić en 1814. En sia verko, en kiu li strebis normigi la alfabeton laŭ la popola serba parolo, li proponis tri novajn literojn: љ, њ kaj la trian, digrafon el la literoj д kaj ь. La du unuaj nun ĉeestas en la serba alfabeto, la tria ne. La aprobita en 1945 oficiala makedona alfabeto enhavas la literon љ. La cirila itelmena alfabeto, kreita nur en 1984, enhavas la literon љ. (eo)
- Das Љ (kleingeschrieben љ) ist der vierzehnte Buchstabe des serbischen Alphabets und ist auch im mazedonischen Alphabet vertreten. Es ist eine Ligatur aus Л und Ь. Transkribiert wird er mit der lateinischen Ligatur Lj, oder falls diese nicht vorhanden ist, mit dem Digraphen Lj. Digraph und Ligatur sind optisch teils nicht unterscheidbar. Der Buchstabe hat den Lautwert ʎ. (de)
- La Lle o Lje (Љ, љ) es una ligadura de Л y Ь. Se usa en el Serbio y el Macedonio para representar al palatal lateral [ʎ], el mismo sonido que es representado en el español por Ll, cuando no hay yeísmo. Fue inventada por Vuk Stefanović Karadžić. En los alfabetos latinos serbio y croata es representada por el dígrafo Lj.
* Datos: Q204782
* Multimedia: Cyrillic Lje / Q204782 (es)
- La lettre Љ (en minuscule љ) est une lettre de l'alphabet cyrillique. Elle est une ligature des lettres Л et Ь. La lettre est utilisée en serbe, macédonien et monténégrin. Le son représenté par la lettre Љ est la consonne spirante latérale palatale voisée (proche de la combinaison des sons de Л et Ь). Dans la version latinica du serbe, la lettre est représentée par le digramme Lj (qui est aussi utilisé en croate). La lettre est à la 14e position dans l'alphabet cyrillique serbe et à la 15e position dans l'alphabet macédonien. La lettre a été introduite dans l'alphabet serbe par Vuk Stefanović Karadžić. (fr)
- Lje (Љ љ; italics: Љ љ) is a letter of the Cyrillic script. Lje represents a palatal lateral /ʎ/, a sound similar (but not identical) to the palatalized alveolar lateral, which is in some languages represented by the digraph ⟨ль⟩ and pronounced /lʲ/ like the ⟨ll⟩ in "million". Compare Latvian ⟨ļ⟩, Slovak ⟨ľ⟩, Portuguese ⟨lh⟩, Spanish ⟨ll⟩ and Italian ⟨gl⟩. Lje is a ligature of ⟨л⟩ and ⟨ь⟩. It was invented by Vuk Stefanović Karadžić for use in his 1818 dictionary, replacing the earlier digraph ⟨ль⟩. It corresponds to the digraph ⟨Lj⟩ in Gaj's Latin alphabet for Serbo-Croatian. It is today used in Macedonian, variants of Serbo-Croatian when written in Cyrillic (Bosnian, Montenegrin and Serbian), and Itelmen. Lje is commonly transliterated as lj but it can also be transliterated as ľ, or ļ. (en)
- Lje (Љ љ; italik: Љ љ) adalah sebuah huruf dalam alfabet kiril. Lje melambangkan suara /ʎ/, suara ini mirip dengan Konsonan hampiran-sisi langit-langit belakang (tetapi tidak benar-benar identikal), dimana dalam beberapa bahasa ditranskripsikan sebagai digraf ⟨ль⟩ dan diucapkan sebagai /lʲ/ seperti ⟨l⟩ dalam "pilihan". Suara ini juga dilambangkan di bahasa Latvia ⟨ļ⟩, Slovakia ⟨ľ⟩, Spanyol ⟨ll⟩, dan Italia ⟨gl⟩. Lye merupakan ligatur dari ⟨л⟩ dan ⟨ь⟩. Huruf ini diciptakan oleh Vuk Stefanović Karadžić dalam kamus tahun 1818 miliknya, menggantikan digraf awal huruf ini, yaitu ⟨ль⟩. Huruf ini digunakan untuk digraf ⟨Lj⟩ dalam bahasa Serbo-Kroasia. Huruf ini digunakan di bahasa Makedonia, varian dari bahasa Serbo-Kroasia yang menggunakan aksara Kiril pada penulisannya. (in)
- Љ, љ는 Л과 Ь의 합자로, 세르보크로아트어에 쓰이는 키릴 문자이다. /ʎ/으로 소리낸다. (ko)
- Љ (onderkast: љ) is een letter uit het Cyrillische alfabet. De letter is voor het eerst gebruikt door Vuk Karadžić. De Љ wordt uitgesproken als /ʎ/ en wordt gebruikt in het Servisch en Macedonisch. De letter is een combinatie (ligatuur) van de letter Л en Ь. (nl)
- Љ, љ は、キリル文字のひとつ。マケドニア語とセルビア語で使われる。 (ja)
- La Љ, minuscolo љ, chiamata lje, è una lettera dell'alfabeto cirillico. In origine era una legatura di Л e Ь. Viene usata in serbo e macedone dove rappresenta la consonante laterale approssimante palatale IPA /ʎ/, corrispondente al digramma italiano gl di "egli".Fu inventata da Vuk Stefanović Karadžić. (it)
- Љ (Љ, љ) – 14. litera serbskiej oraz 15. macedońskiej cyrylicy. Oznacza palatalizowany dźwięk bliski miękkiemu [l']. Jest ligaturą liter: Л i Ь. Litera ta została wprowadzona do języka serbskiego przez Vuka Karadžicia w 1814 roku. W alfabecie macedońskim pojawiła się w dniu 4 grudnia 1944 roku skutkiem głosowania komisji filologicznej. (pl)
- Љ, љ (Lje, pronunciado lhe) é uma letra do alfabeto cirílico presente no alfabeto sérvio idealizado por Vuk Stefanović Karadžić bem como em sua variante . Originou-se a partir da junção da letra Л (El) com a Ь (pronúncia suave) e tem o mesmo som das duas letras separadas, ou seja, [lj]. (pt)
- Љ är en bokstav i det kyrilliska alfabetet. (sv)
- Љ, љ (ле, серб. ље) — буква расширенной кириллицы, 14-я буква сербского и 15-я буква македонского алфавитов. Означает звук [ʎ], близкий к мягкому [л']. Является лигатурой букв Л и Ь, предложенной Вуком Стефановичем (тогда ещё не Караджичем) в его грамматике «Писменица сербскога їезика по говору простога народа» (Вена, 1814 [репринт: Краљево: ГИРО «Слово», 1984]). Букву эту Караджич изобрёл, вообще говоря, по недоразумению: ему показалось, что старая сербская буква «дервь» (Ћ) «есть не что иное, как воедино составленные Т и Ь» (см. указанную грамматику, стр. 8), и он решил применить этот метод к другим буквам, создав Љ и Њ. Правда, впоследствии выяснилось, что лигатуры Љ и Њ встречались в славянских рукописях и ранее, но на статус отдельных букв, естественно, они не претендовали. В македонскую письменность буква была введена (вместе с некоторыми другими) 4 декабря 1944 года по результату голосования членов «филологической комиссии по установлению македонской азбуки и македонского литературного языка» (9 голосов «за», 2 «против»). Существование особых букв именно для Љ и Њ не случайно: в южнославянских языках с древнейших времён лишь немногие согласные могли быть как твёрдыми, так и мягкими. Чаще всего «переменной мягкостью» обладали как раз Л и Н, и мягкий вариант издревле пытались как-то обозначить на письме: то ли дужкой над буквой, то ли крючком справа сверху (что давало начертания вроде слипшихся ЛГ и НГ), то ли (позднее, в босанчице) диграфами на романский лад: ЋЛ и ЋН (или даже ѢЛ и ѢН) — ср. с итал. canaglia (каналья), фр. cognac (коньяк) и др. (ru)
- Љ, љ («лє», серб. lje, ље) — кирилична літера, 14-та літера сербської кириличної та 15-та літера македонської абеток. Передає палатальний звук, подібний до м'якого л ([л']). Ця літера є лігатурою Л та Ь, яку ввів у використання Вук Караджич у своїй граматиці «Писменица сербскога їезика по говору простога народа» (Відень, 1814 [репринт: Краљево: ГИРО «Слово», 1984]). На думку Караджича, сербська літера «дерв» (Ћ) є поєднанням Т і Ь, тож він за цим зразком створив літери Љ та Њ. Щоправда, лігатури Љ та Њ траплялися й раніше, але не як окремі літери. У македонську абетку цю літеру (як і деякі інші) було введено 4 грудня 1944 року за результатами голосування членів «філологічної комісії зі встановлення македонської абетки та македонської літературної мови» (9 голосів «за», 2 голоси «проти»). Існування особливих літер саме для Љ та Њ не випадкове: в південнослов'янських мовах з давніх часів лише деякі приголосні могли бути м'якими (або твердими). Найчастіше «змінна м'якість» була властива саме Л та Н. В давнину цю м'якість передавали або дужкою над літерою, або гачком справа зверху (що утворювало символи, схожі на поєднання ЛГ / НГ), або (згодом, в босанчиці) диграфами на романський лад: ЋЛ і ЋН (чи навіть ѢЛ та ѢН). (uk)
- Љ, љ（称呼为 ље, lje）是一个塞尔维亚语、黑山语和马其顿语使用的西里尔字母，由 Л 与 Ь 的连字构成。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Љ, љ (en cursiva Љ, љ) és una lligadura de les lletres ciríl·liques Л i Ь. S'empra en els alfabets ciríl·lic serbi i macedònic per representar la consonant palatal lateral [ʎ] (palla). Fou inventada per Vuk Stefanović Karadžić. En els alfabets i croat es representa amb el dígraf lj. (ca)
- Љ (minuskule љ) je písmeno cyrilice. Je obsaženo v srbské, makedonské, černohorské a azbuce. Písmeno vzniklo jako ligatura z písmen Л a Ь pro zápis hlásky odpovídající slovenské hlásce zapisované písmenem Ľ. Písmeno bylo zavedeno Vukem Karadžičem. (cs)
- Љ هو أحد حروف الأبجدية السيريلية، نظير هذا الصوت بالعربية هو الصوت لِ. أصل هذا الحرف هو مدموج الحرف Л وحرف التخفيف Ь ليظهر بصورة مخففه منهما معا. اخترع هذا الحرف العالم اللغوي الصربي لكنه استبدل بالصوت اللاتيني Lj اللاتيني في الصربية والكرواتية. (ar)
- Das Љ (kleingeschrieben љ) ist der vierzehnte Buchstabe des serbischen Alphabets und ist auch im mazedonischen Alphabet vertreten. Es ist eine Ligatur aus Л und Ь. Transkribiert wird er mit der lateinischen Ligatur Lj, oder falls diese nicht vorhanden ist, mit dem Digraphen Lj. Digraph und Ligatur sind optisch teils nicht unterscheidbar. Der Buchstabe hat den Lautwert ʎ. (de)
- La Lle o Lje (Љ, љ) es una ligadura de Л y Ь. Se usa en el Serbio y el Macedonio para representar al palatal lateral [ʎ], el mismo sonido que es representado en el español por Ll, cuando no hay yeísmo. Fue inventada por Vuk Stefanović Karadžić. En los alfabetos latinos serbio y croata es representada por el dígrafo Lj.
* Datos: Q204782
* Multimedia: Cyrillic Lje / Q204782 (es)
- Љ, љ는 Л과 Ь의 합자로, 세르보크로아트어에 쓰이는 키릴 문자이다. /ʎ/으로 소리낸다. (ko)
- Љ (onderkast: љ) is een letter uit het Cyrillische alfabet. De letter is voor het eerst gebruikt door Vuk Karadžić. De Љ wordt uitgesproken als /ʎ/ en wordt gebruikt in het Servisch en Macedonisch. De letter is een combinatie (ligatuur) van de letter Л en Ь. (nl)
- Љ, љ は、キリル文字のひとつ。マケドニア語とセルビア語で使われる。 (ja)
- La Љ, minuscolo љ, chiamata lje, è una lettera dell'alfabeto cirillico. In origine era una legatura di Л e Ь. Viene usata in serbo e macedone dove rappresenta la consonante laterale approssimante palatale IPA /ʎ/, corrispondente al digramma italiano gl di "egli".Fu inventata da Vuk Stefanović Karadžić. (it)
- Љ (Љ, љ) – 14. litera serbskiej oraz 15. macedońskiej cyrylicy. Oznacza palatalizowany dźwięk bliski miękkiemu [l']. Jest ligaturą liter: Л i Ь. Litera ta została wprowadzona do języka serbskiego przez Vuka Karadžicia w 1814 roku. W alfabecie macedońskim pojawiła się w dniu 4 grudnia 1944 roku skutkiem głosowania komisji filologicznej. (pl)
- Љ, љ (Lje, pronunciado lhe) é uma letra do alfabeto cirílico presente no alfabeto sérvio idealizado por Vuk Stefanović Karadžić bem como em sua variante . Originou-se a partir da junção da letra Л (El) com a Ь (pronúncia suave) e tem o mesmo som das duas letras separadas, ou seja, [lj]. (pt)
- Љ är en bokstav i det kyrilliska alfabetet. (sv)
- Љ, љ（称呼为 ље, lje）是一个塞尔维亚语、黑山语和马其顿语使用的西里尔字母，由 Л 与 Ь 的连字构成。 (zh)
- Lje (Љ љ; kursive: Љ љ) estas litero de la cirilaj alfabetoj por la slavaj lingvoj serba (la 14-a litero en la alfabeto) kaj makedona (la 15-a litero en la alfabeto). Krome, la litero ĉeestas en la moderna alfabeto de la (la 18-a litero en la alfabeto). En ĉiuj tri la litero signifas la palatalan lateralan alproksimanton [ʎ]. En la latinaj alfabetoj por la samaj slavaj lingvoj al la litero љ respektivas la digrafo lj, same kiel en la latina itelmena alfabeto. (eo)
- Lje (Љ љ; italics: Љ љ) is a letter of the Cyrillic script. Lje represents a palatal lateral /ʎ/, a sound similar (but not identical) to the palatalized alveolar lateral, which is in some languages represented by the digraph ⟨ль⟩ and pronounced /lʲ/ like the ⟨ll⟩ in "million". Compare Latvian ⟨ļ⟩, Slovak ⟨ľ⟩, Portuguese ⟨lh⟩, Spanish ⟨ll⟩ and Italian ⟨gl⟩. Lje is a ligature of ⟨л⟩ and ⟨ь⟩. It was invented by Vuk Stefanović Karadžić for use in his 1818 dictionary, replacing the earlier digraph ⟨ль⟩. It corresponds to the digraph ⟨Lj⟩ in Gaj's Latin alphabet for Serbo-Croatian. (en)
- La lettre Љ (en minuscule љ) est une lettre de l'alphabet cyrillique. Elle est une ligature des lettres Л et Ь. La lettre est utilisée en serbe, macédonien et monténégrin. Le son représenté par la lettre Љ est la consonne spirante latérale palatale voisée (proche de la combinaison des sons de Л et Ь). (fr)
- Lje (Љ љ; italik: Љ љ) adalah sebuah huruf dalam alfabet kiril. Lje melambangkan suara /ʎ/, suara ini mirip dengan Konsonan hampiran-sisi langit-langit belakang (tetapi tidak benar-benar identikal), dimana dalam beberapa bahasa ditranskripsikan sebagai digraf ⟨ль⟩ dan diucapkan sebagai /lʲ/ seperti ⟨l⟩ dalam "pilihan". Suara ini juga dilambangkan di bahasa Latvia ⟨ļ⟩, Slovakia ⟨ľ⟩, Spanyol ⟨ll⟩, dan Italia ⟨gl⟩. Huruf ini digunakan di bahasa Makedonia, varian dari bahasa Serbo-Kroasia yang menggunakan aksara Kiril pada penulisannya. (in)
- Љ, љ (ле, серб. ље) — буква расширенной кириллицы, 14-я буква сербского и 15-я буква македонского алфавитов. Означает звук [ʎ], близкий к мягкому [л']. Является лигатурой букв Л и Ь, предложенной Вуком Стефановичем (тогда ещё не Караджичем) в его грамматике «Писменица сербскога їезика по говору простога народа» (Вена, 1814 [репринт: Краљево: ГИРО «Слово», 1984]). Букву эту Караджич изобрёл, вообще говоря, по недоразумению: ему показалось, что старая сербская буква «дервь» (Ћ) «есть не что иное, как воедино составленные Т и Ь» (см. указанную грамматику, стр. 8), и он решил применить этот метод к другим буквам, создав Љ и Њ. Правда, впоследствии выяснилось, что лигатуры Љ и Њ встречались в славянских рукописях и ранее, но на статус отдельных букв, естественно, они не претендовали. (ru)
- Љ, љ («лє», серб. lje, ље) — кирилична літера, 14-та літера сербської кириличної та 15-та літера македонської абеток. Передає палатальний звук, подібний до м'якого л ([л']). Ця літера є лігатурою Л та Ь, яку ввів у використання Вук Караджич у своїй граматиці «Писменица сербскога їезика по говору простога народа» (Відень, 1814 [репринт: Краљево: ГИРО «Слово», 1984]). На думку Караджича, сербська літера «дерв» (Ћ) є поєднанням Т і Ь, тож він за цим зразком створив літери Љ та Њ. Щоправда, лігатури Љ та Њ траплялися й раніше, але не як окремі літери. (uk)
|
