| dbo:abstract
|
- Najamuddin Shah Mubarak Ābroo (1683-1733) was an Indian poet. He was born in Gwalior, the grandson of Muhammad Ghaus Gwaliori, and hailed from a family of mystics. Born during the reign of the Mughal Emperor Aurangzeb he died during the reign of the Mughal Emperor Muhammad Shah during whose time Urdu had become a common language and installed as the court language. Ābroo made extensive use of īhām (pun) in his poetry and was influenced by Sanskrit language through Brajbhasha and Indianised Persian poetry. He was a disciple of Siraj-ud-Din Ali Khan Arzu of Agra. (en)
- Шах Мубарак Абру (урду شاہ مبارک آبرو, нар. 1683 р., Гваліор — пом. 1733, Делі) — індійський поет. Народився в місті Гваліор. Внук Мухаммада Гауса Гваліорі і родом з сім'ї суфіїв. Народився під час правління імператора Моголів Аурангзеба. Помер під час правління імператора Моголів Мухаммада Шаха, під час якого урду стала державною мовою і офіційною юридичною мовою. Абру широко використовував каламбур у своїй поезії і перебував під впливом санскриту. Він був учнем в Агрі. Він був одним з перших поетів, які почали писати дівани (збірники урду поезій) і був сучасником Мір Такі Міра і . Делі в той час був центром літературної діяльності. Тому, поет переїхав в Делі, де він провів залишок свого життя і помер в 1733 році. Переважна частина його творів складається з містичної поезії, швидше за все, тому що він був з містичної суфійської сім'ї. Його поезія складається переважно з газелей, але він також писав маснаві, марсія і . Один з його маснаві, Dar Mauizah Araish Mashooq містить письмовий опис важливого культурного обряду. (uk)
|
| dbo:birthName
|
- Najamuddin Shah Mubarak Ābroo (en)
|
| dbo:knownFor
| |
| dbo:nationality
| |
| dbo:stateOfOrigin
| |
| dbo:wikiPageID
| |
| dbo:wikiPageLength
|
- 2359 (xsd:nonNegativeInteger)
|
| dbo:wikiPageRevisionID
| |
| dbo:wikiPageWikiLink
| |
| dbp:birthName
|
- Najamuddin Shah Mubarak Ābroo (en)
|
| dbp:knownFor
| |
| dbp:name
| |
| dbp:nationality
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| dcterms:subject
| |
| gold:hypernym
| |
| schema:sameAs
| |
| rdf:type
| |
| rdfs:comment
|
- Najamuddin Shah Mubarak Ābroo (1683-1733) was an Indian poet. He was born in Gwalior, the grandson of Muhammad Ghaus Gwaliori, and hailed from a family of mystics. Born during the reign of the Mughal Emperor Aurangzeb he died during the reign of the Mughal Emperor Muhammad Shah during whose time Urdu had become a common language and installed as the court language. Ābroo made extensive use of īhām (pun) in his poetry and was influenced by Sanskrit language through Brajbhasha and Indianised Persian poetry. He was a disciple of Siraj-ud-Din Ali Khan Arzu of Agra. (en)
- Шах Мубарак Абру (урду شاہ مبارک آبرو, нар. 1683 р., Гваліор — пом. 1733, Делі) — індійський поет. Народився в місті Гваліор. Внук Мухаммада Гауса Гваліорі і родом з сім'ї суфіїв. Народився під час правління імператора Моголів Аурангзеба. Помер під час правління імператора Моголів Мухаммада Шаха, під час якого урду стала державною мовою і офіційною юридичною мовою. Абру широко використовував каламбур у своїй поезії і перебував під впливом санскриту. Він був учнем в Агрі. Він був одним з перших поетів, які почали писати дівани (збірники урду поезій) і був сучасником Мір Такі Міра і . (uk)
|
| rdfs:label
|
- Shah Mubarak Abroo (en)
- Шах Мубарак Абру (uk)
|
| owl:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| foaf:name
| |
| is dbo:wikiPageWikiLink
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
