| dbo:abstract
|
- Una ondina és un ésser fabulós de la mitologia germànica de veu bonica que habita, cuida i protegeix les aigües dels boscos. És una mena de fada, de vegades en forma de noia i d'altres en forma mig de dona i mig de peix. Algunes llegendes diuen que necessiten casar-se amb un home i donar a llum un fill per a aconseguir tenir una ànima. Paracels va assignar un esperit o ésser fantàstic a cada un del que ell va considerar els quatre elements, un d'ells era l'aigua, al qual va assignar les ondines. Les ondines són protagonistes de la coneguda novel·la Ondina, de Friedrich de la Motte Fouqué, d'un ballet romàntic que protagonitza una ondina, Ondine, de Jules Perrot, o de l'obra teatral Ondine, de Jean Giraudoux. (ca)
- Undine (selten auch Undene, französisch ondine „Wassergeist“, „Nixe“) ist ein weiblicher, jungfräulicher Wassergeist. Sie gehört zu den sogenannten halbgöttlichen Elementargeistern. Der Name ist sowohl von althochdeutsch undia (gemeingermanisch unþī, neuhochdeutsch die Unde) als auch lateinisch unda mit der identischen Bedeutung „Welle“ abgeleitet, für die eine gemeinsame indogermanische Wurzel angenommen wird. Die Figur der Undine stammt aus der Sage des oberrheinischen Rittergeschlechts der Staufenberg. Der Stoff ist in einem Gedicht um 1320 enthalten und wurde vielfach adaptiert. (de)
- Undino (el la latina unda, do ondo) estas duondia elementa fantomo en formo de belulino, akvofeino.Ŝi sopiras la unuiĝon kun ulo por atingi animon nemortontan punonte malfidelecon permorte. La historio rakontatas ankaŭ ĉe Paracelsus. Ekde la fabela novelo Undine de Friedrich de la Motte Fouqué de 1811 Undino estas nikso. Operojn ĉi prie verkis E.T.A. Hoffmann en 1816 kaj Albert Lortzing en 1845, dramon Jean Giraudoux en 1939. Origine tiu ĉi figuro devenas el la sagao de la kavalirdinastio Staufenberg de ĉe Supra Rejnlando kaj konserviĝis en poemo de ĉ. 1320. Adaptitis la enhavo plurfoje. La asteroido 92 Undino nomiĝis por ŝi. (eo)
- En la mitología griega (griego antiguo νεράιδα neraida 'ondina'), se llamaba ondinas a las ninfas acuáticas náyades de espectacular belleza que habitaban en los lagos, ríos, estanques o fuentes al igual que las nereidas, mitad mujer y mitad pez. (es)
- Undine /ˈʌnˌdiːn, ˌʌnˈdiːn/ (atau ondine) adalah sebuah kategori hal yang dikaitkan dengan air, yang mula-mula disebutkan dalam tulisan-tulisan alkemi Paracelsus. Makhluk serupa ditemukan dalam sastra klasik, terutama, Metamorphoses karya Ovid. Para penulis pada masa berikutnya mengembangkan undine menjadi nimfa air atas kehendaknya sendiri, dan masih ada dalam sastra dan seni modern melalui adaptasi seperti "Putri Duyung" karya Hans Christian Andersen. (in)
- Les ondines dont le nom dérive du mot « onde », sont des génies des eaux dans la mythologie germanique (où elles sont également désignées sous le terme de « nixe ») ou alsacienne. Les ondins (au masculin), qui sont plutôt très rares, sont comme leurs compagnes et sœurs : des génies aquatiques. On utilise aussi ce mot, surtout au pluriel, pour désigner les créatures qui sont représentées avec un torse humain et une queue de poisson, comme les sirènes et les tritons ; c’est pourquoi les personnes d’origine anglophone disent (en). Ondine était une nymphe ou une naïade. À l’inverse des sirènes, les nymphes ne fréquentent pas la mer, mais les eaux courantes, rivières, fontaines, et n’ont pas de queue de poisson. Durant l’été, elles aiment se tenir assises sur la margelle des fontaines, et peigner leurs longs cheveux avec des peignes d’or ou d’ivoire. Elles aiment également se baigner dans les cascades, les étangs, et les rivières, à la faveur des jours radieux d’été. On dit que celles qui ont les cheveux couleur d’or possèdent de grands trésors qu’elles gardent dans leurs beaux palais immergés. On attribue l’alimentation en eau des fontaines aux larmes des ondines, et celle-ci se tarit dès qu’une fée se sent offensée. Ainsi, il est de coutume de laisser diverses offrandes auprès des fontaines, tels que guirlandes de fleurs, épingles ou tessons de bouteilles, qui sont pour les fées des eaux, de véritables trésors scintillants et miroitants dans l’eau. (fr)
- Undines (/ˈʌndiːnz, ʌnˈdiːnz/; also ondines) are a category of elemental beings associated with water, stemming from the alchemical writings of Paracelsus. Later writers developed the undine into a water nymph in its own right, and it continues to live in modern literature and art through such adaptations as Danish Hans Christian Andersen's "The Little Mermaid" and the Undine of Friedrich de la Motte Fouqué. (en)
- ( 언딘은 여기로 연결됩니다. 민간 잠수 업체에 대해서는 문서를 참고하십시오.)( 다른 뜻에 대해서는 운디네 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)
운디네(Undine)는 4대 원소 (4대 정령) 중 물을 관장하는 정령이다. 또한 물으로 시간의 흐름을 조종하기도 한다. (ko)
- Een ondine of undine is een mythologische waternimf. Ze verschijnen ook in de Europese folklore als elfachtige wezens. Bijzonder is dat de ondine geen ziel heeft. Door een mens te huwen, konden ondines een ziel winnen en een kind baren. (nl)
- ウンディーネ （独: Undine）は、四大精霊のうち、水を司る精霊（elementals）である。語源は羅: unda（「波」の意）である。他言語では、仏：Ondine（オンディーヌ）、英：Undine（アンダインまたはアンディーン）、伊：Ondina（オンディーナ）。 湖や泉などに住んでおり、性別はないが、ほとんどの場合美しい女性の姿をしているとされ、人間との悲恋物語が多く伝えられている。 パラケルススによると、ウンディーネには本来魂がないが、人間の男性と結婚すると魂を得る。しかしこれには大きな禁忌がつきまとう。
* ウンディーネは水のそばで夫に罵倒されると、水に帰ってしまう。
* 夫が不倫した場合、ウンディーネは夫を殺さねばならない。
* 水に帰ったウンディーネは魂を失う。 (ja)
- Le ondine, o undine (dal latino unda - onda), sono creature leggendarie elencate fra gli elementali dell'acqua nelle opere sull'alchimia di Paracelso. Sono anche parte del folklore europeo, in cui appaiono descritte, in genere, come creature affini alle fate; il nome può essere usato anche per altri spiriti acquatici simili. Secondo la tradizione, le ondine sono prive di anima (e quindi è loro precluso l'accesso al Paradiso dopo la morte), ma possono guadagnarsene una sposando un uomo mortale. Le ondine sono presenti anche nel folklore germanico, dove sono creature misteriose simili alle sirene greche, che abitano i fiumi e che talvolta attirano gli uomini fino a farli annegare. Sono in genere rappresentate come donne bellissime con la coda di pesce. A seconda delle tradizioni, sono considerate esseri maligni, innocui, o addirittura amichevoli. (it)
- Ondina ou ondim é uma categoria dos elementais religiosos, sendo associadas com a água, primeira vez mencionado por Paracelso. Criaturas similares são encontradas na literatura clássica, particularmente em Metamorfoses de Ovídio. Mais tarde escritores desenvolveram a ondina em uma ninfa da água, e que continua a viver na literatura e arte moderna através de tais adaptações como em "A Pequena Sereia" de Hans Christian Andersen. Ondinas são quase que invariavelmente descritas como femininas, e normalmente encontradas em piscinas florestais e cachoeiras. Apesar de parecerem humanas, não possuem uma alma humana, pois são espíritos da natureza. Sua forma humana é resultado da proximidade que elas mantêm com os humanos, adquirindo sua aparência. As ondinas aparecem em obras como "A Ondina do Lago", de Teófilo Braga ou nas poesias de Luis de Camões. As Ondinas também representam no ocultismo o elemento água, um dos cinco elementos do pentagrama. (pt)
- Ondyny – w mitologii nordyckiej boginki zamieszkujące jeziora i rzeki. Według Paracelsusa ondyny były żywiołakami wody. Jedna z opowieści o Ondynie, wzorowanej na podaniach słowiańskich była tematem opery Undine E.T.A. Hoffmanna. Była to pierwsza opera romantyczna. Na tej wzorowana była „Rusałka”, opera Antonína Dvořáka i inne słowiańskie opery. Motyw ondyny-rusałki był zastosowany też na początku polskiego romantyzmu przez Adama Mickiewicza w balladach Świteź, Świtezianka, Rybka i innych. Dwie pierwsze ballady opisać miał Fryderyk Chopin w dwóch pierwszych swoich balladach (g-moll, F-dur). W Świteziance powielany jest nawet motyw śmierci, jaką z powodu zdrady zadaje Ondyna kochankom. Ondynami - rusałkami są też niektóre postacie Balladyny Juliusza Słowackiego. Stanisław Moniuszko skomponował kantatę Wundyny (Nijoła) na podstawie poematu Anafielas Józefa Ignacego Kraszewskiego, inspirowanego mitologią litewską. Istnieje także balet „Ondine” z muzyką Hansa Wernera Henze'a, w choreografii sir . Postać o imieniu Ondyna (córki Juana Avadoro) pojawia się także w powieści Jana Potockiego Rękopis znaleziony w Saragossie. (pl)
- En undin är ett mytologiskt väsen tillhörande kategorin elementarandar, som är personifikationer av de fyra olika elementen vatten, eld, luft och jord. Undin är personifikationen av vatten. De övriga är
* Eld = salamander
* Luft = sylf
* Jord = gnom Dessa benämningar förekommer ofta i olika esoteriska sammanhang, samt även i rollspel som till exempel Drakar och Demoner. Vattenanden Undine förekommer i folkmytologin i flera kulturer och gav upphov till litterära gestalter till exempel Friedrich de la Motte Fouqués novell Undine, E.T.A. Hoffmanns opera med samma namn, H.C. Andersens saga Den lilla sjöjungfrun och Antonín Dvořáks opera Rusalka etc. Jämför vattennymferna i den grekiska mytologin. Enligt Paracelsus undiner är det samma som nymfer eller vattenfolket. (sv)
- Ундина (от лат. unda — «волна») — мифологическое человекоподобное существо женского пола, связанное с водоёмами, нивами и полями. Германо-скандинавский и прибалтийский аналог славянской русалки, персонаж низшей мифологии народов Европы. Ундины — прекрасные девушки, иногда с рыбьими хвостами, которые выходят из воды и расчёсывают волосы, пением и красотой, завлекая путников в глубины. Соблазняют мужчин, так как если родят ребёнка от земного человека — смогут обрести бессмертную душу. Как нимфы и русалки, ундины «носятся над нивами и полями». Согласно легендам, человек, доставший цветок папоротника, сможет беспрепятственно смотреть на ундин, не поддаваясь их очарованию, и даже заручиться их помощью в полевых работах, так как ундины могут управлять погодой, насылая дожди. У средневековых алхимиков Ундинами назывались духи, управляющие водной стихией (см. Элементаль). (ru)
- Унди́на (нім. Undine від лат. unda — «хвиля») — у фольклорі народів Європи (німецькі сказання, повір'я народів Балтики, почасти давньогрецькі міфи) — духи води, русалки. Це прекрасні дівчата, іноді з риб'ячими хвостами, які, виходячи на берег і розчісуючи своє волосся, співом і красою заманюють подорожніх у глибини вод. Можуть погубити їх або зробити своїми коханцями у підводнім царстві. Спокушають чоловіків тому, що коли народять дитину від земної людини — то зможуть отримати безсмертну душу. За легендами, людина, відшукавши цвіт папороті, зможе безперешкодно дивитися на ундин, не піддаючись їхній чарівності, і навіть заручитися їхньою допомогою у проведенні польових робіт, оскільки ундини вміють керувати погодою, насилаючи дощі. (uk)
- 溫蒂妮（Undine、Ondine或Undina，亦被譯作娥丁、昂丁、烏丁娜），又稱水女神，是中世紀歐洲鍊金術士帕拉塞爾蘇斯在其煉金術理論中提及的「水」元素名稱，亦是歐洲古代傳說中掌管四大元素的「四精靈」之一，與「火」、「風」、「地」並列。後來溫蒂妮被描繪成居於水邊的美麗女性精靈；在歐洲，「溫蒂妮」這個名字也會與其它水精靈的名字互通（如東歐傳說中的Vodianoi，與及斯拉夫神話中的Rusalka）。傳說中，溫蒂妮本身沒有靈魂，但能透過與男性結合及孕育子女的手段獲取靈魂。德國作家穆特·福開所撰寫的小說《Undine》（中譯《婀婷》或《渦堤孩》）就是以溫蒂妮為主人翁。在書中，生來沒有靈魂的溫蒂妮如同傳說一般，同樣透過與凡人結成婚姻，並生育子女，從而獲得自己的靈魂。拉丁語中，「unda」有「波浪」的意思。波神星（Undina）就是以溫蒂妮命名的小行星。 (zh)
|
| rdfs:comment
|
- Undine (selten auch Undene, französisch ondine „Wassergeist“, „Nixe“) ist ein weiblicher, jungfräulicher Wassergeist. Sie gehört zu den sogenannten halbgöttlichen Elementargeistern. Der Name ist sowohl von althochdeutsch undia (gemeingermanisch unþī, neuhochdeutsch die Unde) als auch lateinisch unda mit der identischen Bedeutung „Welle“ abgeleitet, für die eine gemeinsame indogermanische Wurzel angenommen wird. Die Figur der Undine stammt aus der Sage des oberrheinischen Rittergeschlechts der Staufenberg. Der Stoff ist in einem Gedicht um 1320 enthalten und wurde vielfach adaptiert. (de)
- En la mitología griega (griego antiguo νεράιδα neraida 'ondina'), se llamaba ondinas a las ninfas acuáticas náyades de espectacular belleza que habitaban en los lagos, ríos, estanques o fuentes al igual que las nereidas, mitad mujer y mitad pez. (es)
- Undine /ˈʌnˌdiːn, ˌʌnˈdiːn/ (atau ondine) adalah sebuah kategori hal yang dikaitkan dengan air, yang mula-mula disebutkan dalam tulisan-tulisan alkemi Paracelsus. Makhluk serupa ditemukan dalam sastra klasik, terutama, Metamorphoses karya Ovid. Para penulis pada masa berikutnya mengembangkan undine menjadi nimfa air atas kehendaknya sendiri, dan masih ada dalam sastra dan seni modern melalui adaptasi seperti "Putri Duyung" karya Hans Christian Andersen. (in)
- Undines (/ˈʌndiːnz, ʌnˈdiːnz/; also ondines) are a category of elemental beings associated with water, stemming from the alchemical writings of Paracelsus. Later writers developed the undine into a water nymph in its own right, and it continues to live in modern literature and art through such adaptations as Danish Hans Christian Andersen's "The Little Mermaid" and the Undine of Friedrich de la Motte Fouqué. (en)
- ( 언딘은 여기로 연결됩니다. 민간 잠수 업체에 대해서는 문서를 참고하십시오.)( 다른 뜻에 대해서는 운디네 (동음이의) 문서를 참고하십시오.)
운디네(Undine)는 4대 원소 (4대 정령) 중 물을 관장하는 정령이다. 또한 물으로 시간의 흐름을 조종하기도 한다. (ko)
- Een ondine of undine is een mythologische waternimf. Ze verschijnen ook in de Europese folklore als elfachtige wezens. Bijzonder is dat de ondine geen ziel heeft. Door een mens te huwen, konden ondines een ziel winnen en een kind baren. (nl)
- ウンディーネ （独: Undine）は、四大精霊のうち、水を司る精霊（elementals）である。語源は羅: unda（「波」の意）である。他言語では、仏：Ondine（オンディーヌ）、英：Undine（アンダインまたはアンディーン）、伊：Ondina（オンディーナ）。 湖や泉などに住んでおり、性別はないが、ほとんどの場合美しい女性の姿をしているとされ、人間との悲恋物語が多く伝えられている。 パラケルススによると、ウンディーネには本来魂がないが、人間の男性と結婚すると魂を得る。しかしこれには大きな禁忌がつきまとう。
* ウンディーネは水のそばで夫に罵倒されると、水に帰ってしまう。
* 夫が不倫した場合、ウンディーネは夫を殺さねばならない。
* 水に帰ったウンディーネは魂を失う。 (ja)
- 溫蒂妮（Undine、Ondine或Undina，亦被譯作娥丁、昂丁、烏丁娜），又稱水女神，是中世紀歐洲鍊金術士帕拉塞爾蘇斯在其煉金術理論中提及的「水」元素名稱，亦是歐洲古代傳說中掌管四大元素的「四精靈」之一，與「火」、「風」、「地」並列。後來溫蒂妮被描繪成居於水邊的美麗女性精靈；在歐洲，「溫蒂妮」這個名字也會與其它水精靈的名字互通（如東歐傳說中的Vodianoi，與及斯拉夫神話中的Rusalka）。傳說中，溫蒂妮本身沒有靈魂，但能透過與男性結合及孕育子女的手段獲取靈魂。德國作家穆特·福開所撰寫的小說《Undine》（中譯《婀婷》或《渦堤孩》）就是以溫蒂妮為主人翁。在書中，生來沒有靈魂的溫蒂妮如同傳說一般，同樣透過與凡人結成婚姻，並生育子女，從而獲得自己的靈魂。拉丁語中，「unda」有「波浪」的意思。波神星（Undina）就是以溫蒂妮命名的小行星。 (zh)
- Una ondina és un ésser fabulós de la mitologia germànica de veu bonica que habita, cuida i protegeix les aigües dels boscos. És una mena de fada, de vegades en forma de noia i d'altres en forma mig de dona i mig de peix. Algunes llegendes diuen que necessiten casar-se amb un home i donar a llum un fill per a aconseguir tenir una ànima. Paracels va assignar un esperit o ésser fantàstic a cada un del que ell va considerar els quatre elements, un d'ells era l'aigua, al qual va assignar les ondines. (ca)
- Undino (el la latina unda, do ondo) estas duondia elementa fantomo en formo de belulino, akvofeino.Ŝi sopiras la unuiĝon kun ulo por atingi animon nemortontan punonte malfidelecon permorte. La historio rakontatas ankaŭ ĉe Paracelsus. Ekde la fabela novelo Undine de Friedrich de la Motte Fouqué de 1811 Undino estas nikso. Operojn ĉi prie verkis E.T.A. Hoffmann en 1816 kaj Albert Lortzing en 1845, dramon Jean Giraudoux en 1939. Origine tiu ĉi figuro devenas el la sagao de la kavalirdinastio Staufenberg de ĉe Supra Rejnlando kaj konserviĝis en poemo de ĉ. 1320. Adaptitis la enhavo plurfoje. (eo)
- Les ondines dont le nom dérive du mot « onde », sont des génies des eaux dans la mythologie germanique (où elles sont également désignées sous le terme de « nixe ») ou alsacienne. Les ondins (au masculin), qui sont plutôt très rares, sont comme leurs compagnes et sœurs : des génies aquatiques. On utilise aussi ce mot, surtout au pluriel, pour désigner les créatures qui sont représentées avec un torse humain et une queue de poisson, comme les sirènes et les tritons ; c’est pourquoi les personnes d’origine anglophone disent (en). (fr)
- Le ondine, o undine (dal latino unda - onda), sono creature leggendarie elencate fra gli elementali dell'acqua nelle opere sull'alchimia di Paracelso. Sono anche parte del folklore europeo, in cui appaiono descritte, in genere, come creature affini alle fate; il nome può essere usato anche per altri spiriti acquatici simili. (it)
- Ondina ou ondim é uma categoria dos elementais religiosos, sendo associadas com a água, primeira vez mencionado por Paracelso. Criaturas similares são encontradas na literatura clássica, particularmente em Metamorfoses de Ovídio. Mais tarde escritores desenvolveram a ondina em uma ninfa da água, e que continua a viver na literatura e arte moderna através de tais adaptações como em "A Pequena Sereia" de Hans Christian Andersen. As ondinas aparecem em obras como "A Ondina do Lago", de Teófilo Braga ou nas poesias de Luis de Camões. (pt)
- Ondyny – w mitologii nordyckiej boginki zamieszkujące jeziora i rzeki. Według Paracelsusa ondyny były żywiołakami wody. Jedna z opowieści o Ondynie, wzorowanej na podaniach słowiańskich była tematem opery Undine E.T.A. Hoffmanna. Była to pierwsza opera romantyczna. Na tej wzorowana była „Rusałka”, opera Antonína Dvořáka i inne słowiańskie opery. Motyw ondyny-rusałki był zastosowany też na początku polskiego romantyzmu przez Adama Mickiewicza w balladach Świteź, Świtezianka, Rybka i innych. Dwie pierwsze ballady opisać miał Fryderyk Chopin w dwóch pierwszych swoich balladach (g-moll, F-dur). W Świteziance powielany jest nawet motyw śmierci, jaką z powodu zdrady zadaje Ondyna kochankom. Ondynami - rusałkami są też niektóre postacie Balladyny Juliusza Słowackiego. Stanisław Moniuszko skompono (pl)
- En undin är ett mytologiskt väsen tillhörande kategorin elementarandar, som är personifikationer av de fyra olika elementen vatten, eld, luft och jord. Undin är personifikationen av vatten. De övriga är
* Eld = salamander
* Luft = sylf
* Jord = gnom Dessa benämningar förekommer ofta i olika esoteriska sammanhang, samt även i rollspel som till exempel Drakar och Demoner. Enligt Paracelsus undiner är det samma som nymfer eller vattenfolket. (sv)
- Ундина (от лат. unda — «волна») — мифологическое человекоподобное существо женского пола, связанное с водоёмами, нивами и полями. Германо-скандинавский и прибалтийский аналог славянской русалки, персонаж низшей мифологии народов Европы. Ундины — прекрасные девушки, иногда с рыбьими хвостами, которые выходят из воды и расчёсывают волосы, пением и красотой, завлекая путников в глубины. Соблазняют мужчин, так как если родят ребёнка от земного человека — смогут обрести бессмертную душу. У средневековых алхимиков Ундинами назывались духи, управляющие водной стихией (см. Элементаль). (ru)
- Унди́на (нім. Undine від лат. unda — «хвиля») — у фольклорі народів Європи (німецькі сказання, повір'я народів Балтики, почасти давньогрецькі міфи) — духи води, русалки. Це прекрасні дівчата, іноді з риб'ячими хвостами, які, виходячи на берег і розчісуючи своє волосся, співом і красою заманюють подорожніх у глибини вод. Можуть погубити їх або зробити своїми коханцями у підводнім царстві. Спокушають чоловіків тому, що коли народять дитину від земної людини — то зможуть отримати безсмертну душу. (uk)
|
_-_cover_-_Project_Gutenberg_eText_18752.jpg){kind=link}
_-_cover_-_Project_Gutenberg_eText_18752.jpg){kind=link}
