Research Interests:
У термiнологiчному словнику представленi означення основних термiнiв курсу з iсторiї фiлософiї, що традицiйно викладається в Криворiзькому педагогiчному iнститутi. Словник структурований за основними темами iсторико-фiлософського курсу i... more
У термiнологiчному словнику представленi означення основних термiнiв курсу з iсторiї фiлософiї, що традицiйно викладається в Криворiзькому педагогiчному iнститутi. Словник структурований за основними темами iсторико-фiлософського курсу i охоплює найбiльш вживанi фундаментальнi фiлософськi поняття, володiння якими виступає основою для успiшного складання екзамену з фiлософiї та подальшого вивчення систематичного курсу фiлософiї. Для студентiв, аспiрантiв та усiх, хто вивчає iсторiю фiлософiї. Гриф Міністерства освіти і науки України. Лист МОН від 15.07.2015 №1/11 — 10990 №110
У статті розглянуто процес становлення гуманітарних наук лід впливом «соціальних замовлень». Проаналізовано трансформацію методологічних засад історичної науки. Надано увагу ідеям існування законів та альтернативності в історії, а також... more
У статті розглянуто процес становлення гуманітарних наук лід впливом «соціальних замовлень». Проаналізовано трансформацію методологічних засад історичної науки. Надано увагу ідеям існування законів та альтернативності в історії, а також ідеї завершення історичного процесу.
Research Interests:
Какие из доминирующих методологических парадигм пришли на смену советскому марксизму в философии и гуманитарных науках на постсоветском пространстве? Как это повлияло на формирование независимых научных сообществ? Как представлена... more
Какие из доминирующих методологических парадигм пришли на смену советскому марксизму в философии и гуманитарных науках на постсоветском пространстве? Как это повлияло на формирование независимых научных сообществ? Как представлена философия в контексте современной гуманитаристики в постсоветских странах? Оправданы ли претензии различных направлений современной философии на статус универсальной научной методологии? Могут ли и каким образом методологические парадигмы отдельных гуманитарных наук превратиться в философские учения о научном методе? На эти и связанные с ними вопросы попытались дать ответы учёные, чьё исследование представлено в этой книге. Основной эмпирической базой исследования послужила научная периодика, которая издавалась на протяжении последних 20 лет в Беларуси и Украине. Издание рассчитано на широкий круг интеллектуалов, интересующихся вопросами развития философского и гуманитарного познания.
В статье осуществляется попытка опровергнуть основные стереотипы в понимании теоретической философии Иммануила Канта. Автор утверждает, что неправомерно причислять Канта к основателям диалектики как теории развития и квалифицировать его... more
В статье осуществляется попытка опровергнуть основные стереотипы в понимании теоретической философии Иммануила Канта. Автор утверждает, что неправомерно причислять Канта к основателям диалектики как теории развития и квалифицировать его учение как идеалистическое.
У дисертації на основі виявлення мисленого інваріанту концепту «кінець історії» та аналізу конкретних соціально-філософських концепцій з’ясовано, що дана ідея експліцитно або імпліцитно присутня в переважній більшості з таких концепцій;... more
У дисертації на основі виявлення мисленого інваріанту концепту «кінець історії» та аналізу конкретних соціально-філософських концепцій з’ясовано, що дана ідея експліцитно або імпліцитно присутня в переважній більшості з таких концепцій; крім того, доведено, що філософський зміст ідеї історичного фіналізму зазнавав змін, які відповідають трансформації теоретичної експлікації суб’єкта історичного процесу (трансцендентний, трансцендентно-іманентний, іманентний); актуалізовано проблему історичної альтернативності за рахунок застосування ідеї «коперніканського перевороту» в соціальній філософії (з урахуванням «герменевтично-лінгвістично-прагматично-семіотичного повороту» другої половини ХХ ст.), який спричинив відмову від спекулятивно-метафізичної історіософії і розробку таких ідей, як відсутність трансцендентного суб’єкта історії, парадигма інтерсуб'єктивності, трансцендентне розуміння суспільного ідеалу як деякого морального регулятива, зміна співвідношення між суб'єктом і об&#...
Research Interests:
Методичний комплекс покликаний сприяти засвоєнню фiлософських знань студентами i мiстить структуру залiкового кредиту курсу, список обов’язкових першоджерел, плани лекцiйних та семiнарських занять, питання до самостiйної роботи, теми для... more
Методичний комплекс покликаний сприяти засвоєнню фiлософських знань студентами i мiстить структуру залiкового кредиту курсу, список обов’язкових першоджерел, плани лекцiйних та семiнарських занять, питання до самостiйної роботи, теми для написання наукових робiт, орiєнтовний перелiк питань для пiдсумкового контролю знань студентiв, рекомендовану лiтературу, критерiї поточного та пiдсумкового оцiнювання.
У статтi розглядається проблема спiввiдношення фактiв i цiнностей в iсторичному дослiдженнi, коротко окреслюється iсторiя постановки проблеми та попереднi спроби її вирiшення. На основi методологiчних iнновацiй другої половини XX ст.... more
У статтi розглядається проблема спiввiдношення фактiв i цiнностей в iсторичному дослiдженнi, коротко окреслюється iсторiя постановки проблеми та попереднi спроби її вирiшення. На основi методологiчних iнновацiй другої половини XX ст. обгрунтовується теза про взаємопереплетення фактiв i цiнностей як на фактуальному, так i на нормативному рiвнi iсторичного наративу.
Кріс Лоренц і сучасна філософія історії: чим може бути корисним філософ історику? (передмова до перекладу статті «Історичне знання та історична дійсність: на захист "внутрішнього реалізму"») Мішалова О.В., Панафідіна О.П.
У статтi розглядається iсторiя появи термiну «нiмецька класична фiлософiя» i прояснюється його значення в контекстi радянських дослiджень нiмецької домарксистської фiлософiї. Автор доводить, що цей термiн має iдеологiчне навантаження i... more
У статтi розглядається iсторiя появи термiну «нiмецька класична фiлософiя» i прояснюється його значення в контекстi радянських дослiджень нiмецької домарксистської фiлософiї. Автор доводить, що цей термiн має iдеологiчне навантаження i позбавлений наукової легiтимностi за межами марксистської фiлософiї.
This paper presents two approaches to interpretation of collective terms in social and political philosophy. The author proves that realism is founded on series of logical mistakes and doubtful metaphors, and argues in favor of... more
This paper presents two approaches to interpretation of collective terms in social and political philosophy. The author proves that realism is founded on series of logical mistakes and doubtful metaphors, and argues in favor of constructivism.
Research Interests:
The article presents the clarification of the meaning of the term «classical philosophy» which is usually used unproblematically in modern philosophical academic literature and study books. The author argues that the meaning in which this... more
The article presents the clarification of the meaning of the term «classical philosophy» which is usually used unproblematically in modern philosophical academic literature and study books. The author argues that the meaning in which this term is used is unacceptable for effective historico-philosophical research, as it is developed in the approaches to the explication of classics based on the conceptualization of the material of art. Particularly, classical philosophy can be neither a role model nor what appertains entirely to the past, nor an individual type of philosophy. The main idea of the article lies in the fact that we can consider the term «classical philosophy» in both socio-cultural and methodological aspects. Classical philosophy is a meaningful and topical foundation of present-day philosophizing and at the same time it is the way to arrange of huge empirical materials from certain research perspective. This article proves that if we will use such methodological tool a...
The paper contrasts the enlightenment and reflective educational paradigms on the basis of studying their underlying logic. The author argues that the enlightenment paradigm, developed by J.A. Comenius, is designed in accordance with... more
The paper contrasts the enlightenment and reflective educational paradigms on the basis of studying their underlying logic. The author argues that the enlightenment paradigm, developed by J.A. Comenius, is designed in accordance with inductive logic, which can be understood through actualization of J. Locke`s sensual epistemology and theory of a person as a reflective self-identity over time. In this paradigm, the emphasis is done on the teacher's activity in transferring knowledge to the pupil and shaping his personality. The author claims that the enlightenment paradigm of education is out of date and is not relevant to requirements of contemporary information society. Belief about cognition as passive reception of information by the senses and processing of this information by the mind disagrees with the conclusions made on the basis of research in cognitive science. And belief about a person as a thinking intelligent being, who is able to realize his or her identity over tim...
Research Interests:
Russell B. The Art of Rational Conjecture // The Art of Philosophizing and Other Essays. — New York : Philosophical Library, 1968.
Бертран Рассел.Мистецтво фiлософствуванняЛекцiя 1. Мистецтво рацiонального припущення
У статтi розглядаються двi стратегiї iнтерпретацiї збiрних понять у соцiальнiй i полiтичнiй фiлософiї. Автор доводить, що реалiзм базується на серiї логiчних помилок i сумнiвних аналогiй, та аргументує на користь стратегiї конструктивiзму.
У статтi розглянуто i проблематизовано традицiйний для iсторикiв спосiб пояснення та його формально-логiчну модель (практичний силогiзм). Здiйснено порiвняльний аналiз вирiшення проблеми можливостi наукового iсторичного пояснення в межах... more
У статтi розглянуто i проблематизовано традицiйний для iсторикiв спосiб пояснення та його формально-логiчну модель (практичний силогiзм). Здiйснено порiвняльний аналiз вирiшення проблеми можливостi наукового iсторичного пояснення в межах наративної фiлософiї iсторiї та критичного рацiоналiзму. Автор вбачає причину вiдмiнностей у баченнi ними завдань iсторiї на теоретичному рiвнi у тому, що вони по-рiзному вирiшують бiльш загальну проблему — проблему науковостi iсторiї.
У статті здійснюється спроба спростувати основні стереотипи у розумінні теоретичної філософії Канта. Автор стверджує, що неправомірно зарахову вати Канта до засновників діалектики як теорії розвитку та кваліфікуватийого вчення як... more
У статті здійснюється спроба спростувати основні стереотипи у розумінні теоретичної філософії Канта. Автор стверджує, що неправомірно зарахову вати Канта до засновників діалектики як теорії розвитку та кваліфікуватийого вчення як ідеалістичне.