Empirical study of mindfulness practices in the context of preserving a healthy way of life of Ukrainians in the conditions of war, 2024
У статті здійснено аналіз особистісних факторів та тенденцій відновлення здорового способу життя,... more У статті здійснено аналіз особистісних факторів та тенденцій відновлення здорового способу життя, збереження цілісності особистості та запобігання негативних психологічних станів в умовах війни. Актуальність дослідження зумовлена тим, що тривала боротьба з важкими воєнними втратами не аби як виснажує емоційно-вольову сферу особистості та потребує екстремальної активації внутрнішніх ресурсів міцності, сили, витримки та віри у життя. Збір емпіричних даних здійснювався за допомогою авторського опитувальника науковців відділу соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПН України: «Здоровий спосіб українців під час війни». Для збору даних було залучено 6077 респондентів, до аналізу включено 6042 відповіді. Представлено результати первинного статистичного аналізу майндфулнес практик, свідомого опрацювання досвіду у зв’язку з повномасштабним вторгненням. Окреслено найбільш мотивуючі фактори дотримання ЗСЖ, а саме: «ознаки погіршення здоров’я» (38,3% вибірки), «слідування особистій меті (34,1% вибірки)», «усвідомлення руйнівного впливу хронічного стресу» (31,4% вибірки). Визначено, що толерування стресу залежить від статі та від здобутого досвіду самотужки долати труднощі. Так, чоловіки схильні ігнорувати емоційну втому при дотриманні та збереженні ЗСЖ під час війни. Зазначено, що позитивні зміни у відчутті власної особистісної сили, та ціннісне ставлення до визнання життя тут і тепер в однаковій мірі притаманні як жінкам так і чоловікам, і є проявом посттравматичної активації внутрішніх резервів стійкості та сили в умовах війни. Резюмовано, що прояв тенденцій до усвідомлення руйнівних наслідків хронічного стресу може свідчити про певну психологічну готовність населення до систематичної цілеспрямованої праці із власними стресовими станами та емоційною втомою. Отримані результати потребують подальшої обробки та будуть покладені в основу побудови стратегій відновлення та збереження ЗСЖ населення.
The article analyzes personal factors and trends in restoring a healthy lifestyle, preserving the integrity of the individual, and preventing negative psychological states in wartime conditions. The relevance of the research is determined by the fact that the long struggle with heavy military losses not only exhausts the emotional and volitional sphere of the individual and requires extreme activation of internal resources of strength, strength, endurance and faith in life. The collection of empirical data was carried out with the help of the author’s questionnaire of scientists of the department of social psychology of personality of the Institute of Social and Political Psychology of the National Academy of Sciences of Ukraine: “Healthy way of Ukrainians during the war”. 6077 respondents were involved in data collection, 6042 answers were included in the analysis. The results of the primary statistical analysis of mindfulness practices, conscious processing of experience in connection with a full-scale invasion are presented. The most motivating factors for adherence to healthy eating habits are outlined, namely: “signs of health deterioration” (38.3% of the sample), “following a personal goal (34.1% of the sample)”, “awareness of the destructive impact of chronic stress” (31.4% of the sample). It was determined that stress tolerance depends on gender and on the acquired experience of overcoming difficulties on one’s own. Thus, men tend to ignore emotional fatigue when observing and preserving the SSR during wartime. It is noted that positive changes in the feeling of one’s own personal strength and a valuable attitude towards the recognition of life here and now are equally characteristic of both women and men, and are a manifestation of the post-traumatic activation of internal reserves of stability and strength in war conditions. It is summarized that the manifestation of the tendency to realize the destructive consequences of chronic stress may indicate a certain psychological readiness of the population for purposeful work with their own stressful conditions and emotional fatigue. The obtained results require further processing and will be used as a basis for building strategies for the restoration and preservation of the population’s health care system.
Healthy lifestyle of Ukrainians during war: Primary analysis of survey data, 2024
Дворник М. С., Лазоренко Б. П., Ларіна Т. О., Громова Г. М., Погорільська Н. І., Савінов В. В., Г... more Дворник М. С., Лазоренко Б. П., Ларіна Т. О., Громова Г. М., Погорільська Н. І., Савінов В. В., Гундертайло Ю. Д. Здоровий спосіб життя українців під час війни: первинний аналіз даних опитування. Психологічні перспективи. 2024. Вип. 43. С. 80–102. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-dvo. Мета. В умовах війни значущою щодо статусу здоров’я громадян стає їхня індивідуальна поведінка, адже базові умови здоров’я піддаються постійним атакам, а звичайний спосіб життя зазнає деструктивної дії різних травмівних чинників. З’ясування факторів, умов, тенденцій промоції здорового способу життя (ЗСЖ) у воєнних реаліях, потребує емпіричних досліджень. Метою статті є частотний аналіз даних опитування «Здоровий спосіб українців під час війни» для їх врахування у стратегіях промоції ЗСЖ. Методи. Збір даних (кінець 2023 – початок 2024 р.) здійснювався методом опитування (стихійна та панельна онлайн-вибірки) за 7 блоками на базі Google Forms; до аналізу включено 6042 випадки. Результати. 1) Соціодемографічні характеристики вибірки: за статтю переважають чоловіки (60%); середній вік – 38 років; освіта – повна вища (майже 50%) та варіації середньої (40%); професійна зайнятість – більшість у галузі цивільної безпеки (44,6%) та соціальних і поведінкових наук (17,9%); географія – переважно регіони в Україні, віддалені від фронту (57,6%) та прифронтові (20%); сімейний статус – більшість у сім’ях (62%), наодинці – 13,2%; дохід на місяць є переважно низьким (60%) та середнім (31,3%); час заповнення відносно масованих ракетних обстрілів України – більшістю доба без атак (77,5%). 2) Особливості ЗСЖ: провідні фактори збереження здоров’я – спосіб життя (99,8%) та соціальне оточення (95,5%); понад 50% опитаних дотримується ЗСЖ наразі; найбільші труднощі у дотриманні ЗСЖ – на етапі тривоги, у лютому-травні 2022 року (47,7%); під ЗСЖ майже 40% респондентів розуміють і відмову від шкідливих звичок, і дотримання існуючих корисних звичок, і формування нових, ще 28,3% – насамперед відмову від шкідливих звичок; провідні спонуки у дотриманні ЗСЖ – ознаки погіршення здоров’я (38,3%), слідування особистій меті (34,1%), усвідомлення руйнівного впливу хронічного стресу (31,4%); провідні бар’єри – нестача матеріальних ресурсів (46,9%), несприятливий емоційний стан (26%) та несприятливі навколишні умови (24,8%); найскладніше у дотриманні ЗСЖ – режим праці та відпочинку (35,1%), раціональне харчування (31,1%), фізична активність (21,5%). 3) Провідні практики підтримання здоров’я: побудова планів, постановка цілей (80,4%); дотримання звичного робочого режиму (77%); самостійний пошук інформації щодо подолання психологічних труднощів (68,8%); довірливе спілкуванням із найближчим оточенням (64,5%); увага до гігієни та зовнішнього вигляду (61,4%); перерахування коштів на волонтерські збори (57,9%); ознайомлення із новинами від найближчого оточення (56%) та помірне звернення до експертних джерел (49,8%); перегляд фільмів/серіалів (53,3%) та прогулянки (43,3%); молитва (37,4%); обізнаність про плейбек-театр (19,6%). 4) Цифровий добробут: проявлено на середньому рівні, цифрова залученість в цілому сприяє позитивним комунікаціям та супроводжує слідування опитаних власній меті. 5) Ставлення до невизначеності: більш чутливими до умов невизначеності виявилися жінки, ті, хто мав досвід минулих невдач і хто потребує соціальної підтримки. 6) Екзистенційні мотивації: найбільш усвідомлені –вміння цінувати миті життя, поважати себе, спрямовуватися у майбутнє, втім, характерними є також тривожність, стрес, виснаження. 7) Досвід у зв’язку з повномасштабним вторгненням: вимушене переселення (25%); психологічні (33,4%), людські (смерть, зниклі безвісті) (27,6%), майнові, фінансові (27%) втрати; правоохоронна діяльність (21,6%); зміни у життєвих пріоритетах (71,2%), усвідомлення спроможності самотужки впоратися з життєвими труднощами (58,5%). Висновки. Результати потребують подальшої обробки та використовуватимуться для побудови стратегій промоції ЗСЖ у різних середовищах та для різних категорій населення. Ключові слова: здоров’я; промоція здоров’я; здоровий спосіб життя; практики; усвідомлення; добробут; російсько-українська війна.
Специфіка одержання психосоціальної підтримки особистості в період пандемії COVID-19 в Україні, 2021
Tytarenko, T. M., Dvornyk, M. S., Larina, T. O., Myronchak, K. V., Savinov, V. V., Hundertaylo, J... more Tytarenko, T. M., Dvornyk, M. S., Larina, T. O., Myronchak, K. V., Savinov, V. V., Hundertaylo, J. D., & Vella, G. S. (2021). Citizens Obtaining Psychosocial Support during the COVID-19 Pandemic in Ukraine: A Cross-Sectional Study. Wiadomości Lekarskie, 11(74), 2755-2761. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202111113.
ABSTRACT. The aim: To investigate the obtaining of psychosocial support by citizens during the COVID-19 pandemic in Ukraine using a cross-sectional study assessing the socio-demographic characteristics of the respondents.
Materials and methods: It was developed and used the authors’ questionnaire “Socio-psychological support during the COVID-19 pandemic in Ukraine”. Data processing used Nonparametric Mann-Whitney analysis of variance and one-way Kruskal-Wallis analysis of variance (SPSS 26.0).
Results: The study was conducted from October 2020 to May 2021 and sampled 100 individuals. Significant differences in the studied features are revealed. Gender: women have a more prosperous and broader range of contacts to discuss fears and anxieties during quarantine; suffer more from emotional loss; have more need to be heard and to be taken care of, with no criticism; are more experienced in professional psychological help obtaining; communicate with internal migrants more often. Age: young respondents (19-24 y.o.) suffer more from pandemic losses in the areas of spirituality and friendship; however, more often and more effectively use the means of online psychological support; older respondents are more likely to receive support from an important community and through meditation. Living conditions: living alone, citizens experience more pandemic stress, suffer from losses in personal life and friendship, and consider participation in challenge activities as the most convenient form of support. Place of residence: living in the rural areas is associated with a narrow circle of citizens’ contacts to discuss their plans for leisure; more significant damage from pandemic losses in health; lack of support in the form of understanding themselves and their conditions. Education: higher education affects a broader circle of communication; more minor financial losses; willingness to share traumatic stories for art therapy. Financial satisfaction promotes the exchange of ideas between users of online psychological support.
Conclusions: The identified conditionality of psychosocial support obtaining by socio-demographic indicators can be used in the development of psychosocial support interventions during a pandemic for Ukrainian citizens by the public and private sectors, particularly in creating specialized smartphone applications, adapting playback theatre in the online space, creating gender-sensitive online programs to integrate IDPs into local communities.
KEY WORDS: Mental health, telehealth, sex differences, art therapy, community participation.
Статтю присвячено дослідженню особливостей копінг-стратегій осо-
бистості, що зазнала впливу трав... more Статтю присвячено дослідженню особливостей копінг-стратегій осо- бистості, що зазнала впливу травматичної ситуації. Показано, що копінг-стратегії особистості є ефективним ресурсом подолання наслідків травми. Підкреслюється, що дієвість опанування складної ситуації проявляється в узгодженості копінг- стратегій з факторами вияву життєздатності та ресурсів життєстійкості особис- тості. Зауважено, що травматичні події спричиняють активацію ресурсів жит- тєздатності, які виконують реабілітаційну функцію щодо збереження та від- новлення психологічного здоров’я особистості. Емпірично встановлено, що конфронтаційність, готовність до ризику в поєднанні з готовністю відстоювати активну громадянську позицію є адекватною щодо революційної ситуації стра- тегією подолання та нейтралізації зовнішніх руйнівних факторів, однак така стратегія може спричиняти водночас підвищений ризик емоційного вигоряння. Копінг-стратегію “втеча-уникнення” розглянуто як певний вияв емоційної ригідності, що може перешкоджати адекватній когнітивній оцінці ситуації та інтеграції травматичного досвіду свідомістю, а також уповільнювати процеси нормальної життєпобудови. Наголошується, що особливої уваги з погляду психологічних інтервенцій потребує вікова категорія громадян віком 35–45 років. Зроблено висновок, що пошук соціальної підтримки є універсальним копінг- ресурсом подолання наслідків травматичних подій, а середній і високий рівень сформованості компетенцій життєстійкості зумовлює високу ефективність ви- користання проблемно орієнтованих копінг-стратегій.
Статтю присвячено визначенню проблемних питань, пов’язаних із дослідженням ризику та практик його... more Статтю присвячено визначенню проблемних питань, пов’язаних із дослідженням ризику та практик його мінімізації. Показано, що в соціальному просторі ризиків на першому місці – питання щодо можливості керування ризиками. Так, необхідність турбуватися про безпеку власного життя актуалізує появу практики мінімізації ризику. Отже, у процесі життєконструювання в сучасному суспільстві функція пристосування до реальності відповідним чином реалізується в практиках мінімізації ризиків.
The article describes the problem overcoming indeterminacy and risk of life constructing. . It wa... more The article describes the problem overcoming indeterminacy and risk of life constructing. . It was determined that a necessary condition of modern man’s life constructing is risk management and minimization of their decline. It was found that function of the risk management is realized due to the stabilization practices of construction of life. Shown that the stabilization practices was situational, it does constructive and transformative practices is background. Set the background design and implement transformative practice risk management function through maintaining a certain safe level of human interaction with the world and close surroundings. Thus, the object of the study was an empirical study of personality stabilization practices, which implemented the risk management function. Empirical research was designed on the basis Postnonclassical methodology using methods of narrative analysis. The starting position of the theoretical research is to understand the narrative and mentatyvu as different forms of existence of the practice of building life, which is reproduced in accordance Event and procedural way of interpreting life. According to the results of narrative analysis, some life events have a certain narrative potential for risk-developing skills of reflection and reflexive control of their own safety. The analysis of texts permits to allocate such interpretative model of risk: as an adventure; Risk-like game; risk as the realization of life choices (implementation of the optimal alternative); risk as a learning experience (tested myself). It is shown that the presented interpretative models of risk minimization and risk reduction is due: Laying security guarantees to another person; based on the belief in one's own character; Search through forms an ideal design; due to test their capabilities, experimental verification in practice. Furthermore, according to allocated interpretative risk models there were identified stabilization practices of life constructing such as practice of security guarantees, practice flirting with danger, practice perfect design future; practice of experiencing himself.
Розглянуто особливості життєконструювання сучасної людини. Показано, що конструювання життя особи... more Розглянуто особливості життєконструювання сучасної людини. Показано, що конструювання життя особистістю відбувається в умовах довіри до соціального середовища та особистісної толерантності до ри-зику. Визначено, що утримання відчуття стабільності особистості в су-часних соціокультурних умовах реалізується в практиках ризикування; керування ризиками відбувається завдяки організації взаємодії із життєвим простором на засадах довіри і толерантності.
The paper aims to identify resources of the personality viability associated with the events of t... more The paper aims to identify resources of the personality viability associated with the events of the Euromaidan taking place in 2013-2014 in Ukraine; as well as to find out the features of coping strategies manifestation depending on the activation of psychosocial resources of the viability of an individual. The following research methods were used: The Ways of Coping Questionnaire by R. Lazarus, S. Folkman, adapted by T.L. Kriukova, Mann-Whitney U-test. Besides, a questionnaire on viability resources was designed. The survey was conducted using Facebook in 2017. Those who wanted to take part in the survey filled in an online Google Forms document. Considering the events of Euromaidan as potentially traumatic , the actualization of such psychosocial resources of viability as tolerance to risk, optimistic attitude to the future, readiness to take an active public position; expectation of family support, were revealed in the respondents. Among the leading forms of psychosocial control over risks there were the desire to hold one's own life positions, the possibility of further implementation of life plans. Some features of the manifestation of coping strategies were identified, depending on the activation of psychosocial resources of viability. For example, the Euromaidan activists tended to use " confrontational coping " aimed at " finding social support', " positive revaluation " in the process of coping with difficulties. The respondents who monitored the events of Euromaidan in 2013-2014 also used strategies for confrontation and social support seeking , but at the same time they demonstrated an appeal to such copings as " self-control " , " acceptance of responsibility " and a tendency to " escaping/avoidance " .
Dissertation for the candidate degree in psychological science. Speciality 19.00.05 – “social psy... more Dissertation for the candidate degree in psychological science. Speciality 19.00.05 – “social psychology”. Institute of social and political psychology, Academy of Pedagogic Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004. The empiric and theoretical results of autoagressive behavior of social risk group youths are presented in the dissertation. Several socio-psychological determinants of autoagressive behavior forming are defined. They could be disadaptation determined by deformation of life-sense orientations; disadaptation due to disharmonic interpersonal interaction that is the reason of cooperation underdevelopment and individual typological characteristics of youths, belongingness to interpersonal relations risk groups. It is defined that the inclination to the risk behavior, malfunction of the socio-psychological adaptation mechanism measure potentiality of person’s self-actualization and serve the determinant of non-suicidal forms of youths’ aggressive behavior forming. The autoagressive potentiality has the direct correlation with such personal characteristics as self-concern, independence, egocentrism, high level of life ambitions and empathy. Interpersonal relations of youth of different age groups is aggravated with such psychological features as high offensiveness, irritation, impulsive hostility in case of countermeasure to the own actions.
The article deals with the psychological resources of reducing devastating experiences of traumat... more The article deals with the psychological resources of reducing devastating experiences of traumatic events. It is shown that traumatic events do not always lead to devastating consequences. It has been found out that viability can be considered aninternal human resource,which enables an individual to resist the destructive effects of a trauma. The following resources of individual viability have been identified: a focus on self-fulfillment, vitality, life satisfaction, the ability to change one’s own attitude to risk and trauma causing events. The author argues that trauma is not always a post-traumatic disorder. Under certain conditions, an experience of traumatic events leads to the post-traumatic personal growth. Among the conditions for the growth there isindividual high viability, which is realized in the ability to be positive and optimistic about the future, to be willing to overcome difficulties and hardships, to manage risk, to take care ofone’s own safety and life ecology. Key words: trauma, post-traumatic stress, post-traumatic growth, resilience.
Психологічне благополуччя є досить складним феноменом, який включає в себе задоволеність життям, ... more Психологічне благополуччя є досить складним феноменом, який включає в себе задоволеність життям, психологічне здоров’я, щастя людини. У більш широкому розумінні психологічне благополуччя визначається як позитивний саногенний потенціал людини, від якого залежить успішність реалізації життєвих завдань та планів, наявність відповідних ресурсів для досягнення цілей та підтримання психологічного здоров’я людини. Однією з провідних умов досягнення психологічного здоров’я та благополуччя є життєздатність особистості
Негативні наслідки травматизації можуть бути певним чином нейтралізованими вчасним відновленням р... more Негативні наслідки травматизації можуть бути певним чином нейтралізованими вчасним відновленням ресурсів життєздатності людини та зміцненням її життєстійкості. Життєздатніть "resilience розуміють як гнучкість, пружність, еластичність, стійкість до зовнішніх впливів, здатність людини відновлюватись фізично та психічно, як синонім психічного та соматичного здоров'я. Ресурси життєздатності можна умовно поділити на три групи: індивідуально-типологічні, особистісні та соціально-психологічні. До першої групи відносяться індивідуально-типологічні особливості психологічної стійкості людини, її адаптаційний потенціал, механізми психологічного захисту та способи опанування стресу. Серед особистісних ресурсів життєздатності виділяють позитивне ставлення, оптимізм, працездатність, здатність регулювати емоції та здатність сприймати невдачу як форму корисного зворотного зв'язку, життєстійкість особистості. Останню групу ресурсів життєздатності становлять соціально-психологічні фактори життєздатності особистості, таки як природна схильність до співробітництва, здатність до співпереживання та довіри до світу, соціально-психологічні практики стабілізації ризиків. Основними пріоритетними напрямками соціально-психологічної роботи спрямованої на відновлення життєздатності особистості є: відновлення ресурсів стабілізації та самоорганізації; зміцнення ресурсів життєстійкості; формування навичок здорового копінгу. Здатність до стабілізації та самоорганізації життя лежить в площині базових психологічних ресурсів людини. Отже, небезпека травматичного стресу полягає перш за все в порушенні, розбалансуванні емоційної сфери особистості, що веде до втрати відчуття довіри і як наслідок до погіршення психологічного здоров'я. Таким чином, психологічна реабілітація повинна бути спрямованою на актуалізацію природної схильності до співробітництва, здатності до співпереживання та довіри до світу. Для цього, в першу чергу необхідно
В статті розглянуто можливості оптимізації життєконструювання. Визначено, що функція оптимізації ... more В статті розглянуто можливості оптимізації життєконструювання. Визначено, що функція оптимізації реалізується у стабілізаційних практиках особистості. Зазначено, що дієвість цих практик характеризується здатністю до усвідомленого контролю над ситуацією ризику та над власними рішеннями та діями. В результаті дослідження було визначено, що стабілізаційні практики, з одного боку, вирішують проблему зняття невизначеності життєвої ситуації, а з іншого, актуалізують процеси самоорганізації та самозахисту особистості. З’ясовано, що тип стабілізаційних практик зумовлює відповідний стиль керування ризиками особистістю. Показано, що способи упорядкування та структурування життєвого світу зумовлені такими критеріями керування ризиками як спосіб реалізації (перетворення) ризику; спрямованість життєтворчої активності та спосіб конструювання кордонів життєвого простору.
Книгу присвячено такій проблемі, яка навряд чи когось
залишить байдужим. Складні і відповідальні ... more Книгу присвячено такій проблемі, яка навряд чи когось залишить байдужим. Складні і відповідальні життєві вибори, від яких залежить подальше життя, час від часу постають перед кожною людиною. Здатність робити їх, не зволікаючи, не ховаючись від можливих ускладнень, – неабияке мистецтво, і спроба наукового висвітлення психології вибирання є сміливим і своєчасним кроком до внутрішньої зрілості, свободи і благополуччя. Читачами цієї книги можуть бути студенти, аспіранти, психологи-професіонали, а також усі, хто цікавиться сучасним людинознавством.
How to help a personality in the period of transition from war to peace: Socio-psychological assistance : Practical guide, 2022
Як допомогти особистості в період переходу від війни до миру: соціально-психологічний супровід : ... more Як допомогти особистості в період переходу від війни до миру: соціально-психологічний супровід : практичний посібник / за наук. ред. Т. М. Титаренко, М. С. Дворник / Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2022. – 154 c. ISBN 978-966-189-661-0. URL: https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2022/11/TitarenkoDvornikPosb2022.pdf.
Титаренко, Т. М., & Дворник, М. С. (Наук. ред.) (2022). Як допомогти особистості в період переходу від війни до миру: соціально-психологічний супровід : практичний посібник. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД. Retrieved from https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2022/11/TitarenkoDvornikPosb2022.pdf.
У посібнику представлено результати наукового дослідження соціально-психологічного супроводу осіб, постраждалих унаслідок травматизації від воєнних дій і пандемії COVID-19. Розроблено загальну концепцію, методологічні та методичні засади соціально-психологічного супроводу громадян у період переходу від війни до миру, запропоновано комплексну модель його оптимізації з урахуванням закономірностей посттравматичного життєтворення. Визначено особливості й умови ефективності підтримання психологічного добробуту населення на дистанційній основі, запропоновано модулі психологічної підтримки в електронних спільнотах. Узагальнено досвід соціально-психологічного супроводу ветеранів, волонтерів та членів їхніх сімей, внутрішньо переміщених осіб і запропоновано способи відновлення емоційної стійкості та комунікативних спроможностей особистості. Презентовано стратегії фасилітації посттравматичного зростання особистості, систему практик соціально-психологічного супроводу особистості, що пережила втрату. Розглянуто потенціал застосування методів арттерапії (музейної, плейбек-театру) на різних етапах соціально-психологічного супроводу особистості.
Адресовано практичним, клінічним, військовим психологам, реабілітологам, соціальним і медичним працівникам, студентам і викладачам психологічних спеціальностей.
Ключові слова: особистість, психологія особистості, війна, мир, воєнні дії, ветерани АТО/ООС, ВПО, волонтери, психологічне здоров’я, соціально-психологічний супровід, електронний супровід, комунікативні ризики, переживання втрати, пандемія COVID-19, травматизація, ПТСР, перехід від війни до миру, особистісні трансформації, соціальна підтримка особистості, психологічна допомога, психосоціальна підтримка, внутрішні ресурси, психологічний добробут, музейна арттерапія, плейбек-театр, травмована аудиторія, психологічна самодопомога і взаємодопомога, відновлення психологічного здоров’я, реінтеграція в суспільне життя, сприяння саморозвитку, постсупровід, посттравматичне зростання, посттравматичне життєтворення.
The guide presents the results of a scientific study of socio-psychological assistance (support) of persons injured as a result of trauma from military operations and the COVID-19 pandemic. The general concept, methodological and methodical principles of socio-psychological assistance of citizens during the transition from war to peace have been developed, and a complex model of its optimization has been proposed, taking into account the regularities of post-traumatic life-creation. The features and conditions of the effectiveness of maintaining the psychological well-being of the population on a remote basis are determined, psychological support modules in electronic communities are proposed. The experience of socio-psychological assistance of veterans, volunteers and their family members, internally displaced persons is summarized and ways of restoring emotional stability and communication abilities of the individual are proposed. Strategies for facilitating post-traumatic personality growth, a system of practices for socio-psychological assistance of a personality who has experienced a loss are presented. The potential of using art therapy methods (museum, playback theatre) at various stages of socio-psychological assistance of the personality is considered.
It is addressed to practical, clinical, military psychologists, rehabilitators, social and medical workers, students and teachers of psychological specialties.
Keywords: personality, personology, war, peace, hostilities, veterans of the ATO/OOS, IDPs, volunteers, psychological health, socio-psychological assistance (social and psychological support), electronic assistance (support), communication risks, experiencing loss, the COVID-19 pandemic, trauma, PTSD, transition from war to peace, personal transformations, social support of the personality, psychological help, psychosocial support, internal resources, psychological well-being, museum art therapy, playback theatre, traumatized audience, psychological self-help and mutual help, psychological health recovery, reintegration into community life, promotion of self-development, post-assistance (post-support), post-traumatic growth, post-traumatic life creation.
The manual highlights the results of the research on socio-psychological rehabilitation of a pers... more The manual highlights the results of the research on socio-psychological rehabilitation of a person experiencing the consequences of traumatic events. It is developed the technological approach to the personality’s restoration; there are considered the resources, indicators, and criteria of personality’s psychological health, as well as stages, technologies, and techniques of rehabilitation. There are offered ways of organizing complex psychological support of an individual in an emergency situation. There are determined the possibilities of reintegration of the problem person into society, the means of connections with family environment restoration, the ways of vital life problems solving. It is enlightened the structure of personality’s viability resources, and it is substantiated the feasibility of its restoration technologies usage. It is defined as the potential of mobile applications as a tool for users’ psychological state regulation, and there are offered the algorithms for their usage in psychological help and self-help. There are determined the various types of military’s psychological losses, and there are found the possibilities of self-efficacy resource usage while experiencing the loss. There are presented the technologies of alienation overcoming in participants of combat operations. There are substantiated the conditions for the productivity of social-psychological adaptation increasing in internally displaced persons, and there are designed the art technologies to work with this category of clients. The manual is addressed to practical, clinical, military psychologists, rehabilitation specialists, social and medical workers, students and teachers of psychological specialties.
Psychological help for a personality in difficult circumstances of life, 2018
Психологічна допомога особистості в складних обставинах життєдіяльності : зб. тез доп. всеукр. на... more Психологічна допомога особистості в складних обставинах життєдіяльності : зб. тез доп. всеукр. наук.-практ. семінару "Психологічна допомога особистості в складних обставинах життєдіяльності", 18 травня 2018 р., м. Чернівці / ред. кол. : Т. М. Титаренко (гол. ред.) та ін. – Чернівці : ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2018. – 154 с. Збірник праць підготовлено за результатами всеукраїнського науково-практичного семінару «Психологічна допомога особистості в складних обставинах життєдіяльності», який був проведений на базі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича спільно з Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України та Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя 18 травня 2018 року. У збірнику тез доповідей висвітлено теоретико-методологічні засади та практично зорієнтовані технології психологічної допомоги особистості у складних, кризових та екстремальних життєвих обставинах. Видання адресоване викладачам психологічних дисциплін закладів вищої освіти, аспірантам, студентам, фахівцям у галузі практичної психології, а також слухачам системи перепідготовки та вдосконалення психолого-педагогічних кадрів. Ключові слова: Особистість, складні обставини життєдіяльності, психотравматичні ситуації, екстремальні умови, психологічна травма, психологічна криза, психологічна допомога, технології психологічної допомоги, посттравматичний досвід, посттравматичне життєтворення, антикрихкість особистості, криза середнього віку, тривога щодо старіння, гумор, професійний розвиток особистості, учасники АТО, психологічний супровід, психосоціальна адаптація, соціальна адаптованість, особистісні ресурси життєздатності, смартфон-застосунки, життєва неперервність, самоефективність, плейбек-театр, театр безпеки.
Монографію підготовлено за результатами планової фундаментальної науково-дослідної роботи “Соціал... more Монографію підготовлено за результатами планової фундаментальної науково-дослідної роботи “Соціально-психологічні практики особистісного життєконструювання в сучасному світі”, що здійснювалась упродовж 2011–2015 років колективом лабораторії соціальної психології особистості під керівництвом її завідувачки – доктора психологічних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України Т. М. Титаренко. У центрі уваги науковців – проблема соціально-психологічних практик, використовуваних особистістю для творчої розбудови власного життя. Обґрунтовано теорію особистісного життєконструювання та розроблено технології оптимізації практикування; висвітлено мотиваційний вимір життєконструювання з його дискурсивною природою та наративно-ментативною структурою; розроблено концепцію практик життєконструювання в субкультурах проблемної молоді; на основі стабілізаційних практик визначено можливості керування ризиками, а практики інтеграції страху смерті розкрито як особистісний ресурс життєтворення; запропоновано модель конструювання особистістю сімейного простору, визначено способи оптимізації наративних практик сімейного життєконструювання та жіночих практик побудови партнерських стосунків; з’ясовано способи оптимізації комунікативних інтернет-практик, досліджено психотерапевтичні ефекти плейбек-театру та їх роль в оптимізації життєтворення особистості. Видання адресоване викладачам психології та соціальної роботи вищих навчальних закладів, студентам, аспірантам, науковцям-психологам, фахівцям у галузі освіти і соціальної роботи – вчителям, соціальним працівникам, соціальним педагогам, практичним психологам.
Today it is not enough to successfully overcome life's crises and make personal choice. Nowadays,... more Today it is not enough to successfully overcome life's crises and make personal choice. Nowadays, in our changing and developing world, people are made to live effectively in extreme conditions, in endless search of their goals, their own meanings, in search of themselves. The book is dedicated to one of the aspects of modern social psychology - personality hardiness. Particular attention is paid to optimal use of human’s reserve regulatory resources. The structure and terms of hardiness deployment, as well as different ways of constructive and safe mastering human life difficulties. People have to maneuver between information streams, to continue analyzing behaviors, to choose between multiple alternatives. This all leads to falling into an overloading with elections. For psychologists, educators, students, socio-psychological and pedagogical faculties of social workers.
The collection presents abstracts of the participants of the all-Ukrainian scientific and practic... more The collection presents abstracts of the participants of the all-Ukrainian scientific and practical seminar "Foreshortenings of the personality’s psychological well-being", which was held on June 9, 2017 in city Nizhyn on the basis of the Nizhyn Gogol State University on the initiative of the Department of Psychology. The co-organizers were scientists of the laboratory for social psychology of personality (Institute of Social and Political Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine) and lecturers of the Department of Psychology (Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University). Materials cover studies of various aspects of psychological well-being. In particular, the theoretical and methodological problems of the psychological well-being of the personality are examined, age aspects, factors and conditions for its optimization are analyzed, and attention is also paid to the issues of ensuring the child's psychological well-being in the educational space. The collection is addressed to scientists, graduate students, students, as well as all those, who are interested in modern scientific research in the field of psychology. The collection of materials of the scientific-practical seminar was prepared for publication by the Department of Psychology of Nizhyn Gogol State University (in Ukrainian).
Empirical study of mindfulness practices in the context of preserving a healthy way of life of Ukrainians in the conditions of war, 2024
У статті здійснено аналіз особистісних факторів та тенденцій відновлення здорового способу життя,... more У статті здійснено аналіз особистісних факторів та тенденцій відновлення здорового способу життя, збереження цілісності особистості та запобігання негативних психологічних станів в умовах війни. Актуальність дослідження зумовлена тим, що тривала боротьба з важкими воєнними втратами не аби як виснажує емоційно-вольову сферу особистості та потребує екстремальної активації внутрнішніх ресурсів міцності, сили, витримки та віри у життя. Збір емпіричних даних здійснювався за допомогою авторського опитувальника науковців відділу соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПН України: «Здоровий спосіб українців під час війни». Для збору даних було залучено 6077 респондентів, до аналізу включено 6042 відповіді. Представлено результати первинного статистичного аналізу майндфулнес практик, свідомого опрацювання досвіду у зв’язку з повномасштабним вторгненням. Окреслено найбільш мотивуючі фактори дотримання ЗСЖ, а саме: «ознаки погіршення здоров’я» (38,3% вибірки), «слідування особистій меті (34,1% вибірки)», «усвідомлення руйнівного впливу хронічного стресу» (31,4% вибірки). Визначено, що толерування стресу залежить від статі та від здобутого досвіду самотужки долати труднощі. Так, чоловіки схильні ігнорувати емоційну втому при дотриманні та збереженні ЗСЖ під час війни. Зазначено, що позитивні зміни у відчутті власної особистісної сили, та ціннісне ставлення до визнання життя тут і тепер в однаковій мірі притаманні як жінкам так і чоловікам, і є проявом посттравматичної активації внутрішніх резервів стійкості та сили в умовах війни. Резюмовано, що прояв тенденцій до усвідомлення руйнівних наслідків хронічного стресу може свідчити про певну психологічну готовність населення до систематичної цілеспрямованої праці із власними стресовими станами та емоційною втомою. Отримані результати потребують подальшої обробки та будуть покладені в основу побудови стратегій відновлення та збереження ЗСЖ населення.
The article analyzes personal factors and trends in restoring a healthy lifestyle, preserving the integrity of the individual, and preventing negative psychological states in wartime conditions. The relevance of the research is determined by the fact that the long struggle with heavy military losses not only exhausts the emotional and volitional sphere of the individual and requires extreme activation of internal resources of strength, strength, endurance and faith in life. The collection of empirical data was carried out with the help of the author’s questionnaire of scientists of the department of social psychology of personality of the Institute of Social and Political Psychology of the National Academy of Sciences of Ukraine: “Healthy way of Ukrainians during the war”. 6077 respondents were involved in data collection, 6042 answers were included in the analysis. The results of the primary statistical analysis of mindfulness practices, conscious processing of experience in connection with a full-scale invasion are presented. The most motivating factors for adherence to healthy eating habits are outlined, namely: “signs of health deterioration” (38.3% of the sample), “following a personal goal (34.1% of the sample)”, “awareness of the destructive impact of chronic stress” (31.4% of the sample). It was determined that stress tolerance depends on gender and on the acquired experience of overcoming difficulties on one’s own. Thus, men tend to ignore emotional fatigue when observing and preserving the SSR during wartime. It is noted that positive changes in the feeling of one’s own personal strength and a valuable attitude towards the recognition of life here and now are equally characteristic of both women and men, and are a manifestation of the post-traumatic activation of internal reserves of stability and strength in war conditions. It is summarized that the manifestation of the tendency to realize the destructive consequences of chronic stress may indicate a certain psychological readiness of the population for purposeful work with their own stressful conditions and emotional fatigue. The obtained results require further processing and will be used as a basis for building strategies for the restoration and preservation of the population’s health care system.
Healthy lifestyle of Ukrainians during war: Primary analysis of survey data, 2024
Дворник М. С., Лазоренко Б. П., Ларіна Т. О., Громова Г. М., Погорільська Н. І., Савінов В. В., Г... more Дворник М. С., Лазоренко Б. П., Ларіна Т. О., Громова Г. М., Погорільська Н. І., Савінов В. В., Гундертайло Ю. Д. Здоровий спосіб життя українців під час війни: первинний аналіз даних опитування. Психологічні перспективи. 2024. Вип. 43. С. 80–102. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-dvo. Мета. В умовах війни значущою щодо статусу здоров’я громадян стає їхня індивідуальна поведінка, адже базові умови здоров’я піддаються постійним атакам, а звичайний спосіб життя зазнає деструктивної дії різних травмівних чинників. З’ясування факторів, умов, тенденцій промоції здорового способу життя (ЗСЖ) у воєнних реаліях, потребує емпіричних досліджень. Метою статті є частотний аналіз даних опитування «Здоровий спосіб українців під час війни» для їх врахування у стратегіях промоції ЗСЖ. Методи. Збір даних (кінець 2023 – початок 2024 р.) здійснювався методом опитування (стихійна та панельна онлайн-вибірки) за 7 блоками на базі Google Forms; до аналізу включено 6042 випадки. Результати. 1) Соціодемографічні характеристики вибірки: за статтю переважають чоловіки (60%); середній вік – 38 років; освіта – повна вища (майже 50%) та варіації середньої (40%); професійна зайнятість – більшість у галузі цивільної безпеки (44,6%) та соціальних і поведінкових наук (17,9%); географія – переважно регіони в Україні, віддалені від фронту (57,6%) та прифронтові (20%); сімейний статус – більшість у сім’ях (62%), наодинці – 13,2%; дохід на місяць є переважно низьким (60%) та середнім (31,3%); час заповнення відносно масованих ракетних обстрілів України – більшістю доба без атак (77,5%). 2) Особливості ЗСЖ: провідні фактори збереження здоров’я – спосіб життя (99,8%) та соціальне оточення (95,5%); понад 50% опитаних дотримується ЗСЖ наразі; найбільші труднощі у дотриманні ЗСЖ – на етапі тривоги, у лютому-травні 2022 року (47,7%); під ЗСЖ майже 40% респондентів розуміють і відмову від шкідливих звичок, і дотримання існуючих корисних звичок, і формування нових, ще 28,3% – насамперед відмову від шкідливих звичок; провідні спонуки у дотриманні ЗСЖ – ознаки погіршення здоров’я (38,3%), слідування особистій меті (34,1%), усвідомлення руйнівного впливу хронічного стресу (31,4%); провідні бар’єри – нестача матеріальних ресурсів (46,9%), несприятливий емоційний стан (26%) та несприятливі навколишні умови (24,8%); найскладніше у дотриманні ЗСЖ – режим праці та відпочинку (35,1%), раціональне харчування (31,1%), фізична активність (21,5%). 3) Провідні практики підтримання здоров’я: побудова планів, постановка цілей (80,4%); дотримання звичного робочого режиму (77%); самостійний пошук інформації щодо подолання психологічних труднощів (68,8%); довірливе спілкуванням із найближчим оточенням (64,5%); увага до гігієни та зовнішнього вигляду (61,4%); перерахування коштів на волонтерські збори (57,9%); ознайомлення із новинами від найближчого оточення (56%) та помірне звернення до експертних джерел (49,8%); перегляд фільмів/серіалів (53,3%) та прогулянки (43,3%); молитва (37,4%); обізнаність про плейбек-театр (19,6%). 4) Цифровий добробут: проявлено на середньому рівні, цифрова залученість в цілому сприяє позитивним комунікаціям та супроводжує слідування опитаних власній меті. 5) Ставлення до невизначеності: більш чутливими до умов невизначеності виявилися жінки, ті, хто мав досвід минулих невдач і хто потребує соціальної підтримки. 6) Екзистенційні мотивації: найбільш усвідомлені –вміння цінувати миті життя, поважати себе, спрямовуватися у майбутнє, втім, характерними є також тривожність, стрес, виснаження. 7) Досвід у зв’язку з повномасштабним вторгненням: вимушене переселення (25%); психологічні (33,4%), людські (смерть, зниклі безвісті) (27,6%), майнові, фінансові (27%) втрати; правоохоронна діяльність (21,6%); зміни у життєвих пріоритетах (71,2%), усвідомлення спроможності самотужки впоратися з життєвими труднощами (58,5%). Висновки. Результати потребують подальшої обробки та використовуватимуться для побудови стратегій промоції ЗСЖ у різних середовищах та для різних категорій населення. Ключові слова: здоров’я; промоція здоров’я; здоровий спосіб життя; практики; усвідомлення; добробут; російсько-українська війна.
Специфіка одержання психосоціальної підтримки особистості в період пандемії COVID-19 в Україні, 2021
Tytarenko, T. M., Dvornyk, M. S., Larina, T. O., Myronchak, K. V., Savinov, V. V., Hundertaylo, J... more Tytarenko, T. M., Dvornyk, M. S., Larina, T. O., Myronchak, K. V., Savinov, V. V., Hundertaylo, J. D., & Vella, G. S. (2021). Citizens Obtaining Psychosocial Support during the COVID-19 Pandemic in Ukraine: A Cross-Sectional Study. Wiadomości Lekarskie, 11(74), 2755-2761. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202111113.
ABSTRACT. The aim: To investigate the obtaining of psychosocial support by citizens during the COVID-19 pandemic in Ukraine using a cross-sectional study assessing the socio-demographic characteristics of the respondents.
Materials and methods: It was developed and used the authors’ questionnaire “Socio-psychological support during the COVID-19 pandemic in Ukraine”. Data processing used Nonparametric Mann-Whitney analysis of variance and one-way Kruskal-Wallis analysis of variance (SPSS 26.0).
Results: The study was conducted from October 2020 to May 2021 and sampled 100 individuals. Significant differences in the studied features are revealed. Gender: women have a more prosperous and broader range of contacts to discuss fears and anxieties during quarantine; suffer more from emotional loss; have more need to be heard and to be taken care of, with no criticism; are more experienced in professional psychological help obtaining; communicate with internal migrants more often. Age: young respondents (19-24 y.o.) suffer more from pandemic losses in the areas of spirituality and friendship; however, more often and more effectively use the means of online psychological support; older respondents are more likely to receive support from an important community and through meditation. Living conditions: living alone, citizens experience more pandemic stress, suffer from losses in personal life and friendship, and consider participation in challenge activities as the most convenient form of support. Place of residence: living in the rural areas is associated with a narrow circle of citizens’ contacts to discuss their plans for leisure; more significant damage from pandemic losses in health; lack of support in the form of understanding themselves and their conditions. Education: higher education affects a broader circle of communication; more minor financial losses; willingness to share traumatic stories for art therapy. Financial satisfaction promotes the exchange of ideas between users of online psychological support.
Conclusions: The identified conditionality of psychosocial support obtaining by socio-demographic indicators can be used in the development of psychosocial support interventions during a pandemic for Ukrainian citizens by the public and private sectors, particularly in creating specialized smartphone applications, adapting playback theatre in the online space, creating gender-sensitive online programs to integrate IDPs into local communities.
KEY WORDS: Mental health, telehealth, sex differences, art therapy, community participation.
Статтю присвячено дослідженню особливостей копінг-стратегій осо-
бистості, що зазнала впливу трав... more Статтю присвячено дослідженню особливостей копінг-стратегій осо- бистості, що зазнала впливу травматичної ситуації. Показано, що копінг-стратегії особистості є ефективним ресурсом подолання наслідків травми. Підкреслюється, що дієвість опанування складної ситуації проявляється в узгодженості копінг- стратегій з факторами вияву життєздатності та ресурсів життєстійкості особис- тості. Зауважено, що травматичні події спричиняють активацію ресурсів жит- тєздатності, які виконують реабілітаційну функцію щодо збереження та від- новлення психологічного здоров’я особистості. Емпірично встановлено, що конфронтаційність, готовність до ризику в поєднанні з готовністю відстоювати активну громадянську позицію є адекватною щодо революційної ситуації стра- тегією подолання та нейтралізації зовнішніх руйнівних факторів, однак така стратегія може спричиняти водночас підвищений ризик емоційного вигоряння. Копінг-стратегію “втеча-уникнення” розглянуто як певний вияв емоційної ригідності, що може перешкоджати адекватній когнітивній оцінці ситуації та інтеграції травматичного досвіду свідомістю, а також уповільнювати процеси нормальної життєпобудови. Наголошується, що особливої уваги з погляду психологічних інтервенцій потребує вікова категорія громадян віком 35–45 років. Зроблено висновок, що пошук соціальної підтримки є універсальним копінг- ресурсом подолання наслідків травматичних подій, а середній і високий рівень сформованості компетенцій життєстійкості зумовлює високу ефективність ви- користання проблемно орієнтованих копінг-стратегій.
Статтю присвячено визначенню проблемних питань, пов’язаних із дослідженням ризику та практик його... more Статтю присвячено визначенню проблемних питань, пов’язаних із дослідженням ризику та практик його мінімізації. Показано, що в соціальному просторі ризиків на першому місці – питання щодо можливості керування ризиками. Так, необхідність турбуватися про безпеку власного життя актуалізує появу практики мінімізації ризику. Отже, у процесі життєконструювання в сучасному суспільстві функція пристосування до реальності відповідним чином реалізується в практиках мінімізації ризиків.
The article describes the problem overcoming indeterminacy and risk of life constructing. . It wa... more The article describes the problem overcoming indeterminacy and risk of life constructing. . It was determined that a necessary condition of modern man’s life constructing is risk management and minimization of their decline. It was found that function of the risk management is realized due to the stabilization practices of construction of life. Shown that the stabilization practices was situational, it does constructive and transformative practices is background. Set the background design and implement transformative practice risk management function through maintaining a certain safe level of human interaction with the world and close surroundings. Thus, the object of the study was an empirical study of personality stabilization practices, which implemented the risk management function. Empirical research was designed on the basis Postnonclassical methodology using methods of narrative analysis. The starting position of the theoretical research is to understand the narrative and mentatyvu as different forms of existence of the practice of building life, which is reproduced in accordance Event and procedural way of interpreting life. According to the results of narrative analysis, some life events have a certain narrative potential for risk-developing skills of reflection and reflexive control of their own safety. The analysis of texts permits to allocate such interpretative model of risk: as an adventure; Risk-like game; risk as the realization of life choices (implementation of the optimal alternative); risk as a learning experience (tested myself). It is shown that the presented interpretative models of risk minimization and risk reduction is due: Laying security guarantees to another person; based on the belief in one's own character; Search through forms an ideal design; due to test their capabilities, experimental verification in practice. Furthermore, according to allocated interpretative risk models there were identified stabilization practices of life constructing such as practice of security guarantees, practice flirting with danger, practice perfect design future; practice of experiencing himself.
Розглянуто особливості життєконструювання сучасної людини. Показано, що конструювання життя особи... more Розглянуто особливості життєконструювання сучасної людини. Показано, що конструювання життя особистістю відбувається в умовах довіри до соціального середовища та особистісної толерантності до ри-зику. Визначено, що утримання відчуття стабільності особистості в су-часних соціокультурних умовах реалізується в практиках ризикування; керування ризиками відбувається завдяки організації взаємодії із життєвим простором на засадах довіри і толерантності.
The paper aims to identify resources of the personality viability associated with the events of t... more The paper aims to identify resources of the personality viability associated with the events of the Euromaidan taking place in 2013-2014 in Ukraine; as well as to find out the features of coping strategies manifestation depending on the activation of psychosocial resources of the viability of an individual. The following research methods were used: The Ways of Coping Questionnaire by R. Lazarus, S. Folkman, adapted by T.L. Kriukova, Mann-Whitney U-test. Besides, a questionnaire on viability resources was designed. The survey was conducted using Facebook in 2017. Those who wanted to take part in the survey filled in an online Google Forms document. Considering the events of Euromaidan as potentially traumatic , the actualization of such psychosocial resources of viability as tolerance to risk, optimistic attitude to the future, readiness to take an active public position; expectation of family support, were revealed in the respondents. Among the leading forms of psychosocial control over risks there were the desire to hold one's own life positions, the possibility of further implementation of life plans. Some features of the manifestation of coping strategies were identified, depending on the activation of psychosocial resources of viability. For example, the Euromaidan activists tended to use " confrontational coping " aimed at " finding social support', " positive revaluation " in the process of coping with difficulties. The respondents who monitored the events of Euromaidan in 2013-2014 also used strategies for confrontation and social support seeking , but at the same time they demonstrated an appeal to such copings as " self-control " , " acceptance of responsibility " and a tendency to " escaping/avoidance " .
Dissertation for the candidate degree in psychological science. Speciality 19.00.05 – “social psy... more Dissertation for the candidate degree in psychological science. Speciality 19.00.05 – “social psychology”. Institute of social and political psychology, Academy of Pedagogic Sciences of Ukraine, Kyiv, 2004. The empiric and theoretical results of autoagressive behavior of social risk group youths are presented in the dissertation. Several socio-psychological determinants of autoagressive behavior forming are defined. They could be disadaptation determined by deformation of life-sense orientations; disadaptation due to disharmonic interpersonal interaction that is the reason of cooperation underdevelopment and individual typological characteristics of youths, belongingness to interpersonal relations risk groups. It is defined that the inclination to the risk behavior, malfunction of the socio-psychological adaptation mechanism measure potentiality of person’s self-actualization and serve the determinant of non-suicidal forms of youths’ aggressive behavior forming. The autoagressive potentiality has the direct correlation with such personal characteristics as self-concern, independence, egocentrism, high level of life ambitions and empathy. Interpersonal relations of youth of different age groups is aggravated with such psychological features as high offensiveness, irritation, impulsive hostility in case of countermeasure to the own actions.
The article deals with the psychological resources of reducing devastating experiences of traumat... more The article deals with the psychological resources of reducing devastating experiences of traumatic events. It is shown that traumatic events do not always lead to devastating consequences. It has been found out that viability can be considered aninternal human resource,which enables an individual to resist the destructive effects of a trauma. The following resources of individual viability have been identified: a focus on self-fulfillment, vitality, life satisfaction, the ability to change one’s own attitude to risk and trauma causing events. The author argues that trauma is not always a post-traumatic disorder. Under certain conditions, an experience of traumatic events leads to the post-traumatic personal growth. Among the conditions for the growth there isindividual high viability, which is realized in the ability to be positive and optimistic about the future, to be willing to overcome difficulties and hardships, to manage risk, to take care ofone’s own safety and life ecology. Key words: trauma, post-traumatic stress, post-traumatic growth, resilience.
Психологічне благополуччя є досить складним феноменом, який включає в себе задоволеність життям, ... more Психологічне благополуччя є досить складним феноменом, який включає в себе задоволеність життям, психологічне здоров’я, щастя людини. У більш широкому розумінні психологічне благополуччя визначається як позитивний саногенний потенціал людини, від якого залежить успішність реалізації життєвих завдань та планів, наявність відповідних ресурсів для досягнення цілей та підтримання психологічного здоров’я людини. Однією з провідних умов досягнення психологічного здоров’я та благополуччя є життєздатність особистості
Негативні наслідки травматизації можуть бути певним чином нейтралізованими вчасним відновленням р... more Негативні наслідки травматизації можуть бути певним чином нейтралізованими вчасним відновленням ресурсів життєздатності людини та зміцненням її життєстійкості. Життєздатніть "resilience розуміють як гнучкість, пружність, еластичність, стійкість до зовнішніх впливів, здатність людини відновлюватись фізично та психічно, як синонім психічного та соматичного здоров'я. Ресурси життєздатності можна умовно поділити на три групи: індивідуально-типологічні, особистісні та соціально-психологічні. До першої групи відносяться індивідуально-типологічні особливості психологічної стійкості людини, її адаптаційний потенціал, механізми психологічного захисту та способи опанування стресу. Серед особистісних ресурсів життєздатності виділяють позитивне ставлення, оптимізм, працездатність, здатність регулювати емоції та здатність сприймати невдачу як форму корисного зворотного зв'язку, життєстійкість особистості. Останню групу ресурсів життєздатності становлять соціально-психологічні фактори життєздатності особистості, таки як природна схильність до співробітництва, здатність до співпереживання та довіри до світу, соціально-психологічні практики стабілізації ризиків. Основними пріоритетними напрямками соціально-психологічної роботи спрямованої на відновлення життєздатності особистості є: відновлення ресурсів стабілізації та самоорганізації; зміцнення ресурсів життєстійкості; формування навичок здорового копінгу. Здатність до стабілізації та самоорганізації життя лежить в площині базових психологічних ресурсів людини. Отже, небезпека травматичного стресу полягає перш за все в порушенні, розбалансуванні емоційної сфери особистості, що веде до втрати відчуття довіри і як наслідок до погіршення психологічного здоров'я. Таким чином, психологічна реабілітація повинна бути спрямованою на актуалізацію природної схильності до співробітництва, здатності до співпереживання та довіри до світу. Для цього, в першу чергу необхідно
В статті розглянуто можливості оптимізації життєконструювання. Визначено, що функція оптимізації ... more В статті розглянуто можливості оптимізації життєконструювання. Визначено, що функція оптимізації реалізується у стабілізаційних практиках особистості. Зазначено, що дієвість цих практик характеризується здатністю до усвідомленого контролю над ситуацією ризику та над власними рішеннями та діями. В результаті дослідження було визначено, що стабілізаційні практики, з одного боку, вирішують проблему зняття невизначеності життєвої ситуації, а з іншого, актуалізують процеси самоорганізації та самозахисту особистості. З’ясовано, що тип стабілізаційних практик зумовлює відповідний стиль керування ризиками особистістю. Показано, що способи упорядкування та структурування життєвого світу зумовлені такими критеріями керування ризиками як спосіб реалізації (перетворення) ризику; спрямованість життєтворчої активності та спосіб конструювання кордонів життєвого простору.
Книгу присвячено такій проблемі, яка навряд чи когось
залишить байдужим. Складні і відповідальні ... more Книгу присвячено такій проблемі, яка навряд чи когось залишить байдужим. Складні і відповідальні життєві вибори, від яких залежить подальше життя, час від часу постають перед кожною людиною. Здатність робити їх, не зволікаючи, не ховаючись від можливих ускладнень, – неабияке мистецтво, і спроба наукового висвітлення психології вибирання є сміливим і своєчасним кроком до внутрішньої зрілості, свободи і благополуччя. Читачами цієї книги можуть бути студенти, аспіранти, психологи-професіонали, а також усі, хто цікавиться сучасним людинознавством.
How to help a personality in the period of transition from war to peace: Socio-psychological assistance : Practical guide, 2022
Як допомогти особистості в період переходу від війни до миру: соціально-психологічний супровід : ... more Як допомогти особистості в період переходу від війни до миру: соціально-психологічний супровід : практичний посібник / за наук. ред. Т. М. Титаренко, М. С. Дворник / Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2022. – 154 c. ISBN 978-966-189-661-0. URL: https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2022/11/TitarenkoDvornikPosb2022.pdf.
Титаренко, Т. М., & Дворник, М. С. (Наук. ред.) (2022). Як допомогти особистості в період переходу від війни до миру: соціально-психологічний супровід : практичний посібник. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД. Retrieved from https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2022/11/TitarenkoDvornikPosb2022.pdf.
У посібнику представлено результати наукового дослідження соціально-психологічного супроводу осіб, постраждалих унаслідок травматизації від воєнних дій і пандемії COVID-19. Розроблено загальну концепцію, методологічні та методичні засади соціально-психологічного супроводу громадян у період переходу від війни до миру, запропоновано комплексну модель його оптимізації з урахуванням закономірностей посттравматичного життєтворення. Визначено особливості й умови ефективності підтримання психологічного добробуту населення на дистанційній основі, запропоновано модулі психологічної підтримки в електронних спільнотах. Узагальнено досвід соціально-психологічного супроводу ветеранів, волонтерів та членів їхніх сімей, внутрішньо переміщених осіб і запропоновано способи відновлення емоційної стійкості та комунікативних спроможностей особистості. Презентовано стратегії фасилітації посттравматичного зростання особистості, систему практик соціально-психологічного супроводу особистості, що пережила втрату. Розглянуто потенціал застосування методів арттерапії (музейної, плейбек-театру) на різних етапах соціально-психологічного супроводу особистості.
Адресовано практичним, клінічним, військовим психологам, реабілітологам, соціальним і медичним працівникам, студентам і викладачам психологічних спеціальностей.
Ключові слова: особистість, психологія особистості, війна, мир, воєнні дії, ветерани АТО/ООС, ВПО, волонтери, психологічне здоров’я, соціально-психологічний супровід, електронний супровід, комунікативні ризики, переживання втрати, пандемія COVID-19, травматизація, ПТСР, перехід від війни до миру, особистісні трансформації, соціальна підтримка особистості, психологічна допомога, психосоціальна підтримка, внутрішні ресурси, психологічний добробут, музейна арттерапія, плейбек-театр, травмована аудиторія, психологічна самодопомога і взаємодопомога, відновлення психологічного здоров’я, реінтеграція в суспільне життя, сприяння саморозвитку, постсупровід, посттравматичне зростання, посттравматичне життєтворення.
The guide presents the results of a scientific study of socio-psychological assistance (support) of persons injured as a result of trauma from military operations and the COVID-19 pandemic. The general concept, methodological and methodical principles of socio-psychological assistance of citizens during the transition from war to peace have been developed, and a complex model of its optimization has been proposed, taking into account the regularities of post-traumatic life-creation. The features and conditions of the effectiveness of maintaining the psychological well-being of the population on a remote basis are determined, psychological support modules in electronic communities are proposed. The experience of socio-psychological assistance of veterans, volunteers and their family members, internally displaced persons is summarized and ways of restoring emotional stability and communication abilities of the individual are proposed. Strategies for facilitating post-traumatic personality growth, a system of practices for socio-psychological assistance of a personality who has experienced a loss are presented. The potential of using art therapy methods (museum, playback theatre) at various stages of socio-psychological assistance of the personality is considered.
It is addressed to practical, clinical, military psychologists, rehabilitators, social and medical workers, students and teachers of psychological specialties.
Keywords: personality, personology, war, peace, hostilities, veterans of the ATO/OOS, IDPs, volunteers, psychological health, socio-psychological assistance (social and psychological support), electronic assistance (support), communication risks, experiencing loss, the COVID-19 pandemic, trauma, PTSD, transition from war to peace, personal transformations, social support of the personality, psychological help, psychosocial support, internal resources, psychological well-being, museum art therapy, playback theatre, traumatized audience, psychological self-help and mutual help, psychological health recovery, reintegration into community life, promotion of self-development, post-assistance (post-support), post-traumatic growth, post-traumatic life creation.
The manual highlights the results of the research on socio-psychological rehabilitation of a pers... more The manual highlights the results of the research on socio-psychological rehabilitation of a person experiencing the consequences of traumatic events. It is developed the technological approach to the personality’s restoration; there are considered the resources, indicators, and criteria of personality’s psychological health, as well as stages, technologies, and techniques of rehabilitation. There are offered ways of organizing complex psychological support of an individual in an emergency situation. There are determined the possibilities of reintegration of the problem person into society, the means of connections with family environment restoration, the ways of vital life problems solving. It is enlightened the structure of personality’s viability resources, and it is substantiated the feasibility of its restoration technologies usage. It is defined as the potential of mobile applications as a tool for users’ psychological state regulation, and there are offered the algorithms for their usage in psychological help and self-help. There are determined the various types of military’s psychological losses, and there are found the possibilities of self-efficacy resource usage while experiencing the loss. There are presented the technologies of alienation overcoming in participants of combat operations. There are substantiated the conditions for the productivity of social-psychological adaptation increasing in internally displaced persons, and there are designed the art technologies to work with this category of clients. The manual is addressed to practical, clinical, military psychologists, rehabilitation specialists, social and medical workers, students and teachers of psychological specialties.
Psychological help for a personality in difficult circumstances of life, 2018
Психологічна допомога особистості в складних обставинах життєдіяльності : зб. тез доп. всеукр. на... more Психологічна допомога особистості в складних обставинах життєдіяльності : зб. тез доп. всеукр. наук.-практ. семінару "Психологічна допомога особистості в складних обставинах життєдіяльності", 18 травня 2018 р., м. Чернівці / ред. кол. : Т. М. Титаренко (гол. ред.) та ін. – Чернівці : ЧНУ ім. Ю. Федьковича, 2018. – 154 с. Збірник праць підготовлено за результатами всеукраїнського науково-практичного семінару «Психологічна допомога особистості в складних обставинах життєдіяльності», який був проведений на базі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича спільно з Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України та Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя 18 травня 2018 року. У збірнику тез доповідей висвітлено теоретико-методологічні засади та практично зорієнтовані технології психологічної допомоги особистості у складних, кризових та екстремальних життєвих обставинах. Видання адресоване викладачам психологічних дисциплін закладів вищої освіти, аспірантам, студентам, фахівцям у галузі практичної психології, а також слухачам системи перепідготовки та вдосконалення психолого-педагогічних кадрів. Ключові слова: Особистість, складні обставини життєдіяльності, психотравматичні ситуації, екстремальні умови, психологічна травма, психологічна криза, психологічна допомога, технології психологічної допомоги, посттравматичний досвід, посттравматичне життєтворення, антикрихкість особистості, криза середнього віку, тривога щодо старіння, гумор, професійний розвиток особистості, учасники АТО, психологічний супровід, психосоціальна адаптація, соціальна адаптованість, особистісні ресурси життєздатності, смартфон-застосунки, життєва неперервність, самоефективність, плейбек-театр, театр безпеки.
Монографію підготовлено за результатами планової фундаментальної науково-дослідної роботи “Соціал... more Монографію підготовлено за результатами планової фундаментальної науково-дослідної роботи “Соціально-психологічні практики особистісного життєконструювання в сучасному світі”, що здійснювалась упродовж 2011–2015 років колективом лабораторії соціальної психології особистості під керівництвом її завідувачки – доктора психологічних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України Т. М. Титаренко. У центрі уваги науковців – проблема соціально-психологічних практик, використовуваних особистістю для творчої розбудови власного життя. Обґрунтовано теорію особистісного життєконструювання та розроблено технології оптимізації практикування; висвітлено мотиваційний вимір життєконструювання з його дискурсивною природою та наративно-ментативною структурою; розроблено концепцію практик життєконструювання в субкультурах проблемної молоді; на основі стабілізаційних практик визначено можливості керування ризиками, а практики інтеграції страху смерті розкрито як особистісний ресурс життєтворення; запропоновано модель конструювання особистістю сімейного простору, визначено способи оптимізації наративних практик сімейного життєконструювання та жіночих практик побудови партнерських стосунків; з’ясовано способи оптимізації комунікативних інтернет-практик, досліджено психотерапевтичні ефекти плейбек-театру та їх роль в оптимізації життєтворення особистості. Видання адресоване викладачам психології та соціальної роботи вищих навчальних закладів, студентам, аспірантам, науковцям-психологам, фахівцям у галузі освіти і соціальної роботи – вчителям, соціальним працівникам, соціальним педагогам, практичним психологам.
Today it is not enough to successfully overcome life's crises and make personal choice. Nowadays,... more Today it is not enough to successfully overcome life's crises and make personal choice. Nowadays, in our changing and developing world, people are made to live effectively in extreme conditions, in endless search of their goals, their own meanings, in search of themselves. The book is dedicated to one of the aspects of modern social psychology - personality hardiness. Particular attention is paid to optimal use of human’s reserve regulatory resources. The structure and terms of hardiness deployment, as well as different ways of constructive and safe mastering human life difficulties. People have to maneuver between information streams, to continue analyzing behaviors, to choose between multiple alternatives. This all leads to falling into an overloading with elections. For psychologists, educators, students, socio-psychological and pedagogical faculties of social workers.
The collection presents abstracts of the participants of the all-Ukrainian scientific and practic... more The collection presents abstracts of the participants of the all-Ukrainian scientific and practical seminar "Foreshortenings of the personality’s psychological well-being", which was held on June 9, 2017 in city Nizhyn on the basis of the Nizhyn Gogol State University on the initiative of the Department of Psychology. The co-organizers were scientists of the laboratory for social psychology of personality (Institute of Social and Political Psychology of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine) and lecturers of the Department of Psychology (Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University). Materials cover studies of various aspects of psychological well-being. In particular, the theoretical and methodological problems of the psychological well-being of the personality are examined, age aspects, factors and conditions for its optimization are analyzed, and attention is also paid to the issues of ensuring the child's psychological well-being in the educational space. The collection is addressed to scientists, graduate students, students, as well as all those, who are interested in modern scientific research in the field of psychology. The collection of materials of the scientific-practical seminar was prepared for publication by the Department of Psychology of Nizhyn Gogol State University (in Ukrainian).
The ways of human social-adaptive possibilities increasing in the conditions of the consequences of traumatic events experience : methodical recommendations, 2017
Способи підвищення соціально-адаптивних можливостей людини в умовах переживання наслідків травмат... more Способи підвищення соціально-адаптивних можливостей людини в умовах переживання наслідків травматичних подій : методичні рекомендації / Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології ; за наук. ред. Т. М. Титаренко. – Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2017. – 80 c.
У рекомендаціях, розроблених на основі результатів дослідження соціально-психологічних проблем осіб, що переживають наслідки травматичних подій, пропонуються технології соціально-психологічної реабілітації та способи відновлення психологічного здоров’я особистості; розкриваються ресурси її життєздатності, що забезпечують побудову повноцінного життя в складних умовах, та засоби відновлення цих ресурсів. Крім того, розглядаються можливості застосування мобільних додатків для подолання наслідків психотравматизації; звертається увага на відновлювальний ефект плейбек-театру, що сприяє соціально-психологічній адаптації після перенесеної травми. Пропонуються доступні способи відновлення самоефективності особистості після пережитої втрати, а також способи реінтеграції проблемної молоді в соціум. Описуються технології надання психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам та запобігання вигорянню фахівців, які працюють з учасниками АТО. Адресуються викладачам психології вищих навчальних закладів, що готують практичних і клінічних психологів, працівникам громадських та державних реабілітаційних центрів, центрів допомоги вразливим верствам населення (у тому числі переселенцям), центрів реабілітації військових, а також командам кризової інтервенції, волонтерським організаціям, психологам-практикам.
Uploads
Papers by Tetiana Larina
The article analyzes personal factors and trends in restoring a healthy lifestyle, preserving the integrity of the individual, and preventing negative psychological states in wartime conditions. The relevance of the research is determined by the fact that the long struggle with heavy military losses not only exhausts the emotional and volitional sphere of the individual and requires extreme activation of internal resources of strength, strength, endurance and faith in life. The collection of empirical data was carried out with the help of the author’s questionnaire of scientists of the department of social psychology of personality of the Institute of Social and Political Psychology of the National Academy of Sciences of Ukraine: “Healthy way of Ukrainians during the war”. 6077 respondents were involved in data collection, 6042 answers were included in the analysis. The results of the primary statistical analysis of mindfulness practices, conscious processing of experience in connection with a full-scale invasion are presented. The most motivating factors for adherence to healthy eating habits are outlined, namely: “signs of health deterioration” (38.3% of the sample), “following a personal goal (34.1% of the sample)”, “awareness of the destructive impact of chronic stress” (31.4% of the sample). It was determined that stress tolerance depends on gender and on the acquired experience of overcoming difficulties on one’s own. Thus, men tend to ignore emotional fatigue when observing and preserving the SSR during wartime. It is noted that positive changes in the feeling of one’s own personal strength and a valuable attitude towards the recognition of life here and now are equally characteristic of both women and men, and are a manifestation of the post-traumatic activation of internal reserves of stability and strength in war conditions. It is summarized that the manifestation of the tendency to realize the destructive consequences of chronic stress may indicate a certain psychological readiness of the population for purposeful work with their own stressful conditions and emotional fatigue. The obtained results require further processing and will be used as a basis for building strategies for the restoration and preservation of the population’s health care system.
Мета. В умовах війни значущою щодо статусу здоров’я громадян стає їхня індивідуальна поведінка, адже базові умови здоров’я піддаються постійним атакам, а звичайний спосіб життя зазнає деструктивної дії різних травмівних чинників. З’ясування факторів, умов, тенденцій промоції здорового способу життя (ЗСЖ) у воєнних реаліях, потребує емпіричних досліджень. Метою статті є частотний аналіз даних опитування «Здоровий спосіб українців під час війни» для їх врахування у стратегіях промоції ЗСЖ.
Методи. Збір даних (кінець 2023 – початок 2024 р.) здійснювався методом опитування (стихійна та панельна онлайн-вибірки) за 7 блоками на базі Google Forms; до аналізу включено 6042 випадки.
Результати. 1) Соціодемографічні характеристики вибірки: за статтю переважають чоловіки (60%); середній вік – 38 років; освіта – повна вища (майже 50%) та варіації середньої (40%); професійна зайнятість – більшість у галузі цивільної безпеки (44,6%) та соціальних і поведінкових наук (17,9%); географія – переважно регіони в Україні, віддалені від фронту (57,6%) та прифронтові (20%); сімейний статус – більшість у сім’ях (62%), наодинці – 13,2%; дохід на місяць є переважно низьким (60%) та середнім (31,3%); час заповнення відносно масованих ракетних обстрілів України – більшістю доба без атак (77,5%). 2) Особливості ЗСЖ: провідні фактори збереження здоров’я – спосіб життя (99,8%) та соціальне оточення (95,5%); понад 50% опитаних дотримується ЗСЖ наразі; найбільші труднощі у дотриманні ЗСЖ – на етапі тривоги, у лютому-травні 2022 року (47,7%); під ЗСЖ майже 40% респондентів розуміють і відмову від шкідливих звичок, і дотримання існуючих корисних звичок, і формування нових, ще 28,3% – насамперед відмову від шкідливих звичок; провідні спонуки у дотриманні ЗСЖ – ознаки погіршення здоров’я (38,3%), слідування особистій меті (34,1%), усвідомлення руйнівного впливу хронічного стресу (31,4%); провідні бар’єри – нестача матеріальних ресурсів (46,9%), несприятливий емоційний стан (26%) та несприятливі навколишні умови (24,8%); найскладніше у дотриманні ЗСЖ – режим праці та відпочинку (35,1%), раціональне харчування (31,1%), фізична активність (21,5%). 3) Провідні практики підтримання здоров’я: побудова планів, постановка цілей (80,4%); дотримання звичного робочого режиму (77%); самостійний пошук інформації щодо подолання психологічних труднощів (68,8%); довірливе спілкуванням із найближчим оточенням (64,5%); увага до гігієни та зовнішнього вигляду (61,4%); перерахування коштів на волонтерські збори (57,9%); ознайомлення із новинами від найближчого оточення (56%) та помірне звернення до експертних джерел (49,8%); перегляд фільмів/серіалів (53,3%) та прогулянки (43,3%); молитва (37,4%); обізнаність про плейбек-театр (19,6%). 4) Цифровий добробут: проявлено на середньому рівні, цифрова залученість в цілому сприяє позитивним комунікаціям та супроводжує слідування опитаних власній меті. 5) Ставлення до невизначеності: більш чутливими до умов невизначеності виявилися жінки, ті, хто мав досвід минулих невдач і хто потребує соціальної підтримки. 6) Екзистенційні мотивації: найбільш усвідомлені –вміння цінувати миті життя, поважати себе, спрямовуватися у майбутнє, втім, характерними є також тривожність, стрес, виснаження. 7) Досвід у зв’язку з повномасштабним вторгненням: вимушене переселення (25%); психологічні (33,4%), людські (смерть, зниклі безвісті) (27,6%), майнові, фінансові (27%) втрати; правоохоронна діяльність (21,6%); зміни у життєвих пріоритетах (71,2%), усвідомлення спроможності самотужки впоратися з життєвими труднощами (58,5%).
Висновки. Результати потребують подальшої обробки та використовуватимуться для побудови стратегій промоції ЗСЖ у різних середовищах та для різних категорій населення.
Ключові слова: здоров’я; промоція здоров’я; здоровий спосіб життя; практики; усвідомлення; добробут; російсько-українська війна.
ABSTRACT. The aim: To investigate the obtaining of psychosocial support by citizens during the COVID-19 pandemic in Ukraine using a cross-sectional study assessing the socio-demographic characteristics of the respondents.
Materials and methods: It was developed and used the authors’ questionnaire “Socio-psychological support during the COVID-19 pandemic in Ukraine”. Data processing used Nonparametric Mann-Whitney analysis of variance and one-way Kruskal-Wallis analysis of variance (SPSS 26.0).
Results: The study was conducted from October 2020 to May 2021 and sampled 100 individuals. Significant differences in the studied features are revealed. Gender: women have a more prosperous and broader range of contacts to discuss fears and anxieties during quarantine; suffer more from emotional loss; have more need to be heard and to be taken care of, with no criticism; are more experienced in professional psychological help obtaining; communicate with internal migrants more often. Age: young respondents (19-24 y.o.) suffer more from pandemic losses in the areas of spirituality and friendship; however, more often and more effectively use the means of online psychological support; older respondents are more likely to receive support from an important community and through meditation. Living conditions: living alone, citizens experience more pandemic stress, suffer from losses in personal life and friendship, and consider participation in challenge activities as the most convenient form of support. Place of residence: living in the rural areas is associated with a narrow circle of citizens’ contacts to discuss their plans for leisure; more significant damage from pandemic losses in health; lack of support in the form of understanding themselves and their conditions. Education: higher education affects a broader circle of communication; more minor financial losses; willingness to share traumatic stories for art therapy. Financial satisfaction promotes the exchange of ideas between users of online psychological support.
Conclusions: The identified conditionality of psychosocial support obtaining by socio-demographic indicators can be used in the development of psychosocial support interventions during a pandemic for Ukrainian citizens by the public and private sectors, particularly in creating specialized smartphone applications, adapting playback theatre in the online space, creating gender-sensitive online programs to integrate IDPs into local communities.
KEY WORDS: Mental health, telehealth, sex differences, art therapy, community participation.
бистості, що зазнала впливу травматичної ситуації. Показано, що копінг-стратегії
особистості є ефективним ресурсом подолання наслідків травми. Підкреслюється,
що дієвість опанування складної ситуації проявляється в узгодженості копінг-
стратегій з факторами вияву життєздатності та ресурсів життєстійкості особис-
тості. Зауважено, що травматичні події спричиняють активацію ресурсів жит-
тєздатності, які виконують реабілітаційну функцію щодо збереження та від-
новлення психологічного здоров’я особистості. Емпірично встановлено, що
конфронтаційність, готовність до ризику в поєднанні з готовністю відстоювати
активну громадянську позицію є адекватною щодо революційної ситуації стра-
тегією подолання та нейтралізації зовнішніх руйнівних факторів, однак така
стратегія може спричиняти водночас підвищений ризик емоційного вигоряння.
Копінг-стратегію “втеча-уникнення” розглянуто як певний вияв емоційної
ригідності, що може перешкоджати адекватній когнітивній оцінці ситуації та
інтеграції травматичного досвіду свідомістю, а також уповільнювати процеси
нормальної життєпобудови. Наголошується, що особливої уваги з погляду
психологічних інтервенцій потребує вікова категорія громадян віком 35–45 років.
Зроблено висновок, що пошук соціальної підтримки є універсальним копінг-
ресурсом подолання наслідків травматичних подій, а середній і високий рівень
сформованості компетенцій життєстійкості зумовлює високу ефективність ви-
користання проблемно орієнтованих копінг-стратегій.
Shown that the stabilization practices was situational, it does constructive and transformative practices is background. Set the background design and implement transformative practice risk management function through maintaining a certain safe level of human interaction with the world and close surroundings.
Thus, the object of the study was an empirical study of personality stabilization practices, which implemented the risk management function.
Empirical research was designed on the basis Postnonclassical methodology using methods of narrative analysis. The starting position of the theoretical research is to understand the narrative and mentatyvu as different forms of existence of the practice of building life, which is reproduced in accordance Event and procedural way of interpreting life.
According to the results of narrative analysis, some life events have a certain narrative potential for risk-developing skills of reflection and reflexive control of their own safety. The analysis of texts permits to allocate such interpretative model of risk: as an adventure; Risk-like game; risk as the realization of life choices (implementation of the optimal alternative); risk as a learning experience (tested myself).
It is shown that the presented interpretative models of risk minimization and risk reduction is due: Laying security guarantees to another person; based on the belief in one's own character; Search through forms an ideal design; due to test their capabilities, experimental verification in practice. Furthermore, according to allocated interpretative risk models there were identified stabilization practices of life constructing such as practice of security guarantees, practice flirting with danger, practice perfect design future; practice of experiencing himself.
The empiric and theoretical results of autoagressive behavior of social risk group youths are presented in the dissertation. Several socio-psychological determinants of autoagressive behavior forming are defined. They could be disadaptation determined by deformation of life-sense orientations; disadaptation due to disharmonic interpersonal interaction that is the reason of cooperation underdevelopment and individual typological characteristics of youths, belongingness to interpersonal relations risk groups.
It is defined that the inclination to the risk behavior, malfunction of the socio-psychological adaptation mechanism measure potentiality of person’s self-actualization and serve the determinant of non-suicidal forms of youths’ aggressive behavior forming.
The autoagressive potentiality has the direct correlation with such personal characteristics as self-concern, independence, egocentrism, high level of life ambitions and empathy. Interpersonal relations of youth of different age groups is aggravated with such psychological features as high offensiveness, irritation, impulsive hostility in case of countermeasure to the own actions.
Key words: trauma, post-traumatic stress, post-traumatic growth,
resilience.
Books by Tetiana Larina
залишить байдужим. Складні і відповідальні життєві вибори, від
яких залежить подальше життя, час від часу постають перед
кожною людиною. Здатність робити їх, не зволікаючи, не
ховаючись від можливих ускладнень, – неабияке мистецтво, і
спроба наукового висвітлення психології вибирання є сміливим і
своєчасним кроком до внутрішньої зрілості, свободи і
благополуччя.
Читачами цієї книги можуть бути студенти, аспіранти,
психологи-професіонали, а також усі, хто цікавиться сучасним
людинознавством.
Титаренко, Т. М., & Дворник, М. С. (Наук. ред.) (2022). Як допомогти особистості в період переходу від війни до миру: соціально-психологічний супровід : практичний посібник. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД. Retrieved from https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2022/11/TitarenkoDvornikPosb2022.pdf.
У посібнику представлено результати наукового дослідження соціально-психологічного супроводу осіб, постраждалих унаслідок травматизації від воєнних дій і пандемії COVID-19. Розроблено загальну концепцію, методологічні та методичні засади соціально-психологічного супроводу громадян у період переходу від війни до миру, запропоновано комплексну модель його оптимізації з урахуванням закономірностей посттравматичного життєтворення. Визначено особливості й умови ефективності підтримання психологічного добробуту населення на дистанційній основі, запропоновано модулі психологічної підтримки в електронних спільнотах. Узагальнено досвід соціально-психологічного супроводу ветеранів, волонтерів та членів їхніх сімей, внутрішньо переміщених осіб і запропоновано способи відновлення емоційної стійкості та комунікативних спроможностей особистості. Презентовано стратегії фасилітації посттравматичного зростання особистості, систему практик соціально-психологічного супроводу особистості, що пережила втрату. Розглянуто потенціал застосування методів арттерапії (музейної, плейбек-театру) на різних етапах соціально-психологічного супроводу особистості.
Адресовано практичним, клінічним, військовим психологам, реабілітологам, соціальним і медичним працівникам, студентам і викладачам психологічних спеціальностей.
Ключові слова: особистість, психологія особистості, війна, мир, воєнні дії, ветерани АТО/ООС, ВПО, волонтери, психологічне здоров’я, соціально-психологічний супровід, електронний супровід, комунікативні ризики, переживання втрати, пандемія COVID-19, травматизація, ПТСР, перехід від війни до миру, особистісні трансформації, соціальна підтримка особистості, психологічна допомога, психосоціальна підтримка, внутрішні ресурси, психологічний добробут, музейна арттерапія, плейбек-театр, травмована аудиторія, психологічна самодопомога і взаємодопомога, відновлення психологічного здоров’я, реінтеграція в суспільне життя, сприяння саморозвитку, постсупровід, посттравматичне зростання, посттравматичне життєтворення.
The guide presents the results of a scientific study of socio-psychological assistance (support) of persons injured as a result of trauma from military operations and the COVID-19 pandemic. The general concept, methodological and methodical principles of socio-psychological assistance of citizens during the transition from war to peace have been developed, and a complex model of its optimization has been proposed, taking into account the regularities of post-traumatic life-creation. The features and conditions of the effectiveness of maintaining the psychological well-being of the population on a remote basis are determined, psychological support modules in electronic communities are proposed. The experience of socio-psychological assistance of veterans, volunteers and their family members, internally displaced persons is summarized and ways of restoring emotional stability and communication abilities of the individual are proposed. Strategies for facilitating post-traumatic personality growth, a system of practices for socio-psychological assistance of a personality who has experienced a loss are presented. The potential of using art therapy methods (museum, playback theatre) at various stages of socio-psychological assistance of the personality is considered.
It is addressed to practical, clinical, military psychologists, rehabilitators, social and medical workers, students and teachers of psychological specialties.
Keywords: personality, personology, war, peace, hostilities, veterans of the ATO/OOS, IDPs, volunteers, psychological health, socio-psychological assistance (social and psychological support), electronic assistance (support), communication risks, experiencing loss, the COVID-19 pandemic, trauma, PTSD, transition from war to peace, personal transformations, social support of the personality, psychological help, psychosocial support, internal resources, psychological well-being, museum art therapy, playback theatre, traumatized audience, psychological self-help and mutual help, psychological health recovery, reintegration into community life, promotion of self-development, post-assistance (post-support), post-traumatic growth, post-traumatic life creation.
The manual is addressed to practical, clinical, military psychologists, rehabilitation specialists, social and medical workers, students and teachers of psychological specialties.
Збірник праць підготовлено за результатами всеукраїнського науково-практичного семінару «Психологічна допомога особистості в складних обставинах життєдіяльності», який був проведений на базі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича спільно з Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України та Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя 18 травня 2018 року.
У збірнику тез доповідей висвітлено теоретико-методологічні засади та практично зорієнтовані технології психологічної допомоги особистості у складних, кризових та екстремальних життєвих обставинах.
Видання адресоване викладачам психологічних дисциплін закладів вищої освіти, аспірантам, студентам, фахівцям у галузі практичної психології, а також слухачам системи перепідготовки та вдосконалення психолого-педагогічних кадрів.
Ключові слова: Особистість, складні обставини життєдіяльності, психотравматичні ситуації, екстремальні умови, психологічна травма, психологічна криза, психологічна допомога, технології психологічної допомоги, посттравматичний досвід, посттравматичне життєтворення, антикрихкість особистості, криза середнього віку, тривога щодо старіння, гумор, професійний розвиток особистості, учасники АТО, психологічний супровід, психосоціальна адаптація, соціальна адаптованість, особистісні ресурси життєздатності, смартфон-застосунки, життєва неперервність, самоефективність, плейбек-театр, театр безпеки.
Видання адресоване викладачам психології та соціальної роботи вищих навчальних закладів, студентам, аспірантам, науковцям-психологам, фахівцям у галузі освіти і соціальної роботи – вчителям, соціальним працівникам, соціальним педагогам, практичним психологам.
The book is dedicated to one of the aspects of modern social psychology - personality hardiness. Particular attention is paid to optimal use of human’s reserve regulatory resources.
The structure and terms of hardiness deployment, as well as different ways of constructive and safe mastering human life difficulties.
People have to maneuver between information streams, to continue analyzing behaviors, to choose between multiple alternatives. This all leads to falling into an overloading with elections.
For psychologists, educators, students, socio-psychological and pedagogical faculties of social workers.
The collection is addressed to scientists, graduate students, students, as well as all those, who are interested in modern scientific research in the field of psychology.
The collection of materials of the scientific-practical seminar was prepared for publication by the Department of Psychology of Nizhyn Gogol State University (in Ukrainian).
The article analyzes personal factors and trends in restoring a healthy lifestyle, preserving the integrity of the individual, and preventing negative psychological states in wartime conditions. The relevance of the research is determined by the fact that the long struggle with heavy military losses not only exhausts the emotional and volitional sphere of the individual and requires extreme activation of internal resources of strength, strength, endurance and faith in life. The collection of empirical data was carried out with the help of the author’s questionnaire of scientists of the department of social psychology of personality of the Institute of Social and Political Psychology of the National Academy of Sciences of Ukraine: “Healthy way of Ukrainians during the war”. 6077 respondents were involved in data collection, 6042 answers were included in the analysis. The results of the primary statistical analysis of mindfulness practices, conscious processing of experience in connection with a full-scale invasion are presented. The most motivating factors for adherence to healthy eating habits are outlined, namely: “signs of health deterioration” (38.3% of the sample), “following a personal goal (34.1% of the sample)”, “awareness of the destructive impact of chronic stress” (31.4% of the sample). It was determined that stress tolerance depends on gender and on the acquired experience of overcoming difficulties on one’s own. Thus, men tend to ignore emotional fatigue when observing and preserving the SSR during wartime. It is noted that positive changes in the feeling of one’s own personal strength and a valuable attitude towards the recognition of life here and now are equally characteristic of both women and men, and are a manifestation of the post-traumatic activation of internal reserves of stability and strength in war conditions. It is summarized that the manifestation of the tendency to realize the destructive consequences of chronic stress may indicate a certain psychological readiness of the population for purposeful work with their own stressful conditions and emotional fatigue. The obtained results require further processing and will be used as a basis for building strategies for the restoration and preservation of the population’s health care system.
Мета. В умовах війни значущою щодо статусу здоров’я громадян стає їхня індивідуальна поведінка, адже базові умови здоров’я піддаються постійним атакам, а звичайний спосіб життя зазнає деструктивної дії різних травмівних чинників. З’ясування факторів, умов, тенденцій промоції здорового способу життя (ЗСЖ) у воєнних реаліях, потребує емпіричних досліджень. Метою статті є частотний аналіз даних опитування «Здоровий спосіб українців під час війни» для їх врахування у стратегіях промоції ЗСЖ.
Методи. Збір даних (кінець 2023 – початок 2024 р.) здійснювався методом опитування (стихійна та панельна онлайн-вибірки) за 7 блоками на базі Google Forms; до аналізу включено 6042 випадки.
Результати. 1) Соціодемографічні характеристики вибірки: за статтю переважають чоловіки (60%); середній вік – 38 років; освіта – повна вища (майже 50%) та варіації середньої (40%); професійна зайнятість – більшість у галузі цивільної безпеки (44,6%) та соціальних і поведінкових наук (17,9%); географія – переважно регіони в Україні, віддалені від фронту (57,6%) та прифронтові (20%); сімейний статус – більшість у сім’ях (62%), наодинці – 13,2%; дохід на місяць є переважно низьким (60%) та середнім (31,3%); час заповнення відносно масованих ракетних обстрілів України – більшістю доба без атак (77,5%). 2) Особливості ЗСЖ: провідні фактори збереження здоров’я – спосіб життя (99,8%) та соціальне оточення (95,5%); понад 50% опитаних дотримується ЗСЖ наразі; найбільші труднощі у дотриманні ЗСЖ – на етапі тривоги, у лютому-травні 2022 року (47,7%); під ЗСЖ майже 40% респондентів розуміють і відмову від шкідливих звичок, і дотримання існуючих корисних звичок, і формування нових, ще 28,3% – насамперед відмову від шкідливих звичок; провідні спонуки у дотриманні ЗСЖ – ознаки погіршення здоров’я (38,3%), слідування особистій меті (34,1%), усвідомлення руйнівного впливу хронічного стресу (31,4%); провідні бар’єри – нестача матеріальних ресурсів (46,9%), несприятливий емоційний стан (26%) та несприятливі навколишні умови (24,8%); найскладніше у дотриманні ЗСЖ – режим праці та відпочинку (35,1%), раціональне харчування (31,1%), фізична активність (21,5%). 3) Провідні практики підтримання здоров’я: побудова планів, постановка цілей (80,4%); дотримання звичного робочого режиму (77%); самостійний пошук інформації щодо подолання психологічних труднощів (68,8%); довірливе спілкуванням із найближчим оточенням (64,5%); увага до гігієни та зовнішнього вигляду (61,4%); перерахування коштів на волонтерські збори (57,9%); ознайомлення із новинами від найближчого оточення (56%) та помірне звернення до експертних джерел (49,8%); перегляд фільмів/серіалів (53,3%) та прогулянки (43,3%); молитва (37,4%); обізнаність про плейбек-театр (19,6%). 4) Цифровий добробут: проявлено на середньому рівні, цифрова залученість в цілому сприяє позитивним комунікаціям та супроводжує слідування опитаних власній меті. 5) Ставлення до невизначеності: більш чутливими до умов невизначеності виявилися жінки, ті, хто мав досвід минулих невдач і хто потребує соціальної підтримки. 6) Екзистенційні мотивації: найбільш усвідомлені –вміння цінувати миті життя, поважати себе, спрямовуватися у майбутнє, втім, характерними є також тривожність, стрес, виснаження. 7) Досвід у зв’язку з повномасштабним вторгненням: вимушене переселення (25%); психологічні (33,4%), людські (смерть, зниклі безвісті) (27,6%), майнові, фінансові (27%) втрати; правоохоронна діяльність (21,6%); зміни у життєвих пріоритетах (71,2%), усвідомлення спроможності самотужки впоратися з життєвими труднощами (58,5%).
Висновки. Результати потребують подальшої обробки та використовуватимуться для побудови стратегій промоції ЗСЖ у різних середовищах та для різних категорій населення.
Ключові слова: здоров’я; промоція здоров’я; здоровий спосіб життя; практики; усвідомлення; добробут; російсько-українська війна.
ABSTRACT. The aim: To investigate the obtaining of psychosocial support by citizens during the COVID-19 pandemic in Ukraine using a cross-sectional study assessing the socio-demographic characteristics of the respondents.
Materials and methods: It was developed and used the authors’ questionnaire “Socio-psychological support during the COVID-19 pandemic in Ukraine”. Data processing used Nonparametric Mann-Whitney analysis of variance and one-way Kruskal-Wallis analysis of variance (SPSS 26.0).
Results: The study was conducted from October 2020 to May 2021 and sampled 100 individuals. Significant differences in the studied features are revealed. Gender: women have a more prosperous and broader range of contacts to discuss fears and anxieties during quarantine; suffer more from emotional loss; have more need to be heard and to be taken care of, with no criticism; are more experienced in professional psychological help obtaining; communicate with internal migrants more often. Age: young respondents (19-24 y.o.) suffer more from pandemic losses in the areas of spirituality and friendship; however, more often and more effectively use the means of online psychological support; older respondents are more likely to receive support from an important community and through meditation. Living conditions: living alone, citizens experience more pandemic stress, suffer from losses in personal life and friendship, and consider participation in challenge activities as the most convenient form of support. Place of residence: living in the rural areas is associated with a narrow circle of citizens’ contacts to discuss their plans for leisure; more significant damage from pandemic losses in health; lack of support in the form of understanding themselves and their conditions. Education: higher education affects a broader circle of communication; more minor financial losses; willingness to share traumatic stories for art therapy. Financial satisfaction promotes the exchange of ideas between users of online psychological support.
Conclusions: The identified conditionality of psychosocial support obtaining by socio-demographic indicators can be used in the development of psychosocial support interventions during a pandemic for Ukrainian citizens by the public and private sectors, particularly in creating specialized smartphone applications, adapting playback theatre in the online space, creating gender-sensitive online programs to integrate IDPs into local communities.
KEY WORDS: Mental health, telehealth, sex differences, art therapy, community participation.
бистості, що зазнала впливу травматичної ситуації. Показано, що копінг-стратегії
особистості є ефективним ресурсом подолання наслідків травми. Підкреслюється,
що дієвість опанування складної ситуації проявляється в узгодженості копінг-
стратегій з факторами вияву життєздатності та ресурсів життєстійкості особис-
тості. Зауважено, що травматичні події спричиняють активацію ресурсів жит-
тєздатності, які виконують реабілітаційну функцію щодо збереження та від-
новлення психологічного здоров’я особистості. Емпірично встановлено, що
конфронтаційність, готовність до ризику в поєднанні з готовністю відстоювати
активну громадянську позицію є адекватною щодо революційної ситуації стра-
тегією подолання та нейтралізації зовнішніх руйнівних факторів, однак така
стратегія може спричиняти водночас підвищений ризик емоційного вигоряння.
Копінг-стратегію “втеча-уникнення” розглянуто як певний вияв емоційної
ригідності, що може перешкоджати адекватній когнітивній оцінці ситуації та
інтеграції травматичного досвіду свідомістю, а також уповільнювати процеси
нормальної життєпобудови. Наголошується, що особливої уваги з погляду
психологічних інтервенцій потребує вікова категорія громадян віком 35–45 років.
Зроблено висновок, що пошук соціальної підтримки є універсальним копінг-
ресурсом подолання наслідків травматичних подій, а середній і високий рівень
сформованості компетенцій життєстійкості зумовлює високу ефективність ви-
користання проблемно орієнтованих копінг-стратегій.
Shown that the stabilization practices was situational, it does constructive and transformative practices is background. Set the background design and implement transformative practice risk management function through maintaining a certain safe level of human interaction with the world and close surroundings.
Thus, the object of the study was an empirical study of personality stabilization practices, which implemented the risk management function.
Empirical research was designed on the basis Postnonclassical methodology using methods of narrative analysis. The starting position of the theoretical research is to understand the narrative and mentatyvu as different forms of existence of the practice of building life, which is reproduced in accordance Event and procedural way of interpreting life.
According to the results of narrative analysis, some life events have a certain narrative potential for risk-developing skills of reflection and reflexive control of their own safety. The analysis of texts permits to allocate such interpretative model of risk: as an adventure; Risk-like game; risk as the realization of life choices (implementation of the optimal alternative); risk as a learning experience (tested myself).
It is shown that the presented interpretative models of risk minimization and risk reduction is due: Laying security guarantees to another person; based on the belief in one's own character; Search through forms an ideal design; due to test their capabilities, experimental verification in practice. Furthermore, according to allocated interpretative risk models there were identified stabilization practices of life constructing such as practice of security guarantees, practice flirting with danger, practice perfect design future; practice of experiencing himself.
The empiric and theoretical results of autoagressive behavior of social risk group youths are presented in the dissertation. Several socio-psychological determinants of autoagressive behavior forming are defined. They could be disadaptation determined by deformation of life-sense orientations; disadaptation due to disharmonic interpersonal interaction that is the reason of cooperation underdevelopment and individual typological characteristics of youths, belongingness to interpersonal relations risk groups.
It is defined that the inclination to the risk behavior, malfunction of the socio-psychological adaptation mechanism measure potentiality of person’s self-actualization and serve the determinant of non-suicidal forms of youths’ aggressive behavior forming.
The autoagressive potentiality has the direct correlation with such personal characteristics as self-concern, independence, egocentrism, high level of life ambitions and empathy. Interpersonal relations of youth of different age groups is aggravated with such psychological features as high offensiveness, irritation, impulsive hostility in case of countermeasure to the own actions.
Key words: trauma, post-traumatic stress, post-traumatic growth,
resilience.
залишить байдужим. Складні і відповідальні життєві вибори, від
яких залежить подальше життя, час від часу постають перед
кожною людиною. Здатність робити їх, не зволікаючи, не
ховаючись від можливих ускладнень, – неабияке мистецтво, і
спроба наукового висвітлення психології вибирання є сміливим і
своєчасним кроком до внутрішньої зрілості, свободи і
благополуччя.
Читачами цієї книги можуть бути студенти, аспіранти,
психологи-професіонали, а також усі, хто цікавиться сучасним
людинознавством.
Титаренко, Т. М., & Дворник, М. С. (Наук. ред.) (2022). Як допомогти особистості в період переходу від війни до миру: соціально-психологічний супровід : практичний посібник. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД. Retrieved from https://ispp.org.ua/wp-content/uploads/2022/11/TitarenkoDvornikPosb2022.pdf.
У посібнику представлено результати наукового дослідження соціально-психологічного супроводу осіб, постраждалих унаслідок травматизації від воєнних дій і пандемії COVID-19. Розроблено загальну концепцію, методологічні та методичні засади соціально-психологічного супроводу громадян у період переходу від війни до миру, запропоновано комплексну модель його оптимізації з урахуванням закономірностей посттравматичного життєтворення. Визначено особливості й умови ефективності підтримання психологічного добробуту населення на дистанційній основі, запропоновано модулі психологічної підтримки в електронних спільнотах. Узагальнено досвід соціально-психологічного супроводу ветеранів, волонтерів та членів їхніх сімей, внутрішньо переміщених осіб і запропоновано способи відновлення емоційної стійкості та комунікативних спроможностей особистості. Презентовано стратегії фасилітації посттравматичного зростання особистості, систему практик соціально-психологічного супроводу особистості, що пережила втрату. Розглянуто потенціал застосування методів арттерапії (музейної, плейбек-театру) на різних етапах соціально-психологічного супроводу особистості.
Адресовано практичним, клінічним, військовим психологам, реабілітологам, соціальним і медичним працівникам, студентам і викладачам психологічних спеціальностей.
Ключові слова: особистість, психологія особистості, війна, мир, воєнні дії, ветерани АТО/ООС, ВПО, волонтери, психологічне здоров’я, соціально-психологічний супровід, електронний супровід, комунікативні ризики, переживання втрати, пандемія COVID-19, травматизація, ПТСР, перехід від війни до миру, особистісні трансформації, соціальна підтримка особистості, психологічна допомога, психосоціальна підтримка, внутрішні ресурси, психологічний добробут, музейна арттерапія, плейбек-театр, травмована аудиторія, психологічна самодопомога і взаємодопомога, відновлення психологічного здоров’я, реінтеграція в суспільне життя, сприяння саморозвитку, постсупровід, посттравматичне зростання, посттравматичне життєтворення.
The guide presents the results of a scientific study of socio-psychological assistance (support) of persons injured as a result of trauma from military operations and the COVID-19 pandemic. The general concept, methodological and methodical principles of socio-psychological assistance of citizens during the transition from war to peace have been developed, and a complex model of its optimization has been proposed, taking into account the regularities of post-traumatic life-creation. The features and conditions of the effectiveness of maintaining the psychological well-being of the population on a remote basis are determined, psychological support modules in electronic communities are proposed. The experience of socio-psychological assistance of veterans, volunteers and their family members, internally displaced persons is summarized and ways of restoring emotional stability and communication abilities of the individual are proposed. Strategies for facilitating post-traumatic personality growth, a system of practices for socio-psychological assistance of a personality who has experienced a loss are presented. The potential of using art therapy methods (museum, playback theatre) at various stages of socio-psychological assistance of the personality is considered.
It is addressed to practical, clinical, military psychologists, rehabilitators, social and medical workers, students and teachers of psychological specialties.
Keywords: personality, personology, war, peace, hostilities, veterans of the ATO/OOS, IDPs, volunteers, psychological health, socio-psychological assistance (social and psychological support), electronic assistance (support), communication risks, experiencing loss, the COVID-19 pandemic, trauma, PTSD, transition from war to peace, personal transformations, social support of the personality, psychological help, psychosocial support, internal resources, psychological well-being, museum art therapy, playback theatre, traumatized audience, psychological self-help and mutual help, psychological health recovery, reintegration into community life, promotion of self-development, post-assistance (post-support), post-traumatic growth, post-traumatic life creation.
The manual is addressed to practical, clinical, military psychologists, rehabilitation specialists, social and medical workers, students and teachers of psychological specialties.
Збірник праць підготовлено за результатами всеукраїнського науково-практичного семінару «Психологічна допомога особистості в складних обставинах життєдіяльності», який був проведений на базі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича спільно з Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України та Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя 18 травня 2018 року.
У збірнику тез доповідей висвітлено теоретико-методологічні засади та практично зорієнтовані технології психологічної допомоги особистості у складних, кризових та екстремальних життєвих обставинах.
Видання адресоване викладачам психологічних дисциплін закладів вищої освіти, аспірантам, студентам, фахівцям у галузі практичної психології, а також слухачам системи перепідготовки та вдосконалення психолого-педагогічних кадрів.
Ключові слова: Особистість, складні обставини життєдіяльності, психотравматичні ситуації, екстремальні умови, психологічна травма, психологічна криза, психологічна допомога, технології психологічної допомоги, посттравматичний досвід, посттравматичне життєтворення, антикрихкість особистості, криза середнього віку, тривога щодо старіння, гумор, професійний розвиток особистості, учасники АТО, психологічний супровід, психосоціальна адаптація, соціальна адаптованість, особистісні ресурси життєздатності, смартфон-застосунки, життєва неперервність, самоефективність, плейбек-театр, театр безпеки.
Видання адресоване викладачам психології та соціальної роботи вищих навчальних закладів, студентам, аспірантам, науковцям-психологам, фахівцям у галузі освіти і соціальної роботи – вчителям, соціальним працівникам, соціальним педагогам, практичним психологам.
The book is dedicated to one of the aspects of modern social psychology - personality hardiness. Particular attention is paid to optimal use of human’s reserve regulatory resources.
The structure and terms of hardiness deployment, as well as different ways of constructive and safe mastering human life difficulties.
People have to maneuver between information streams, to continue analyzing behaviors, to choose between multiple alternatives. This all leads to falling into an overloading with elections.
For psychologists, educators, students, socio-psychological and pedagogical faculties of social workers.
The collection is addressed to scientists, graduate students, students, as well as all those, who are interested in modern scientific research in the field of psychology.
The collection of materials of the scientific-practical seminar was prepared for publication by the Department of Psychology of Nizhyn Gogol State University (in Ukrainian).
У рекомендаціях, розроблених на основі результатів дослідження соціально-психологічних проблем осіб, що переживають наслідки травматичних подій, пропонуються технології соціально-психологічної реабілітації та способи відновлення психологічного здоров’я особистості; розкриваються ресурси її життєздатності, що забезпечують побудову повноцінного життя в складних умовах, та засоби відновлення цих ресурсів. Крім того, розглядаються можливості застосування мобільних додатків для подолання наслідків психотравматизації; звертається увага на відновлювальний ефект плейбек-театру, що сприяє соціально-психологічній адаптації після перенесеної травми. Пропонуються доступні способи відновлення самоефективності особистості після пережитої втрати, а також способи реінтеграції проблемної молоді в соціум. Описуються технології надання психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам та запобігання вигорянню фахівців, які працюють з учасниками АТО.
Адресуються викладачам психології вищих навчальних закладів, що готують практичних і клінічних психологів, працівникам громадських та державних реабілітаційних центрів, центрів допомоги вразливим верствам населення (у тому числі переселенцям), центрів реабілітації військових, а також командам кризової інтервенції, волонтерським організаціям, психологам-практикам.