Василь Деревінський / Vasyl Derevinskyi
Doctor of History, Professor
Researcher of the Ukrainian national liberation movement, national politics, activities of historical figures.
Author of more than 150 works, including 9 monographs.
Guarantor of the educational program for the preparation of third (educational and scientific) level of higher education (PhD) in specialty 032 "History and archeology" since 2016.
Research supervisor of 4 PhD candidates. Successful defense of the candidate's thesis of the applicant, who studied under my scientific supervision, took place.
He acted as the official opponent of 4 candidates of the scientific degree of candidate of historical sciences: in the National Academy of Defense of Ukraine in 2006, in the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanov in 2017, at Taras Shevchenko Kyiv National University in 2021 and at Lesya Ukrainka Volyn National University in 2022.
He was a member of the specialized academic council K 26.126.01 for the defense of theses for the degree of candidate of historical sciences in 2015-2017.
I am a member of the editorial board of scientific publications.
Member of the National Union of Local Historians of Ukraine.
Winner of a grant for young scientists of the Kyiv National University of Construction and Architecture in 2007–2008, a scholarship holder of the Cabinet of Ministers of Ukraine for young scientists in 2009–2011, a scholarship holder of the Perpetual Fund named after Oleksandr and Halyna Kulagynyh of the Canadian Institute of Ukrainian Studies of the University of Alberta for 2012–2013, Scholar of the Perpetual Fund named after Oleksandr and Halyna Kulagynyh of the Canadian Institute of Ukrainian Studies of the University of Alberta for 2019–2020.
Winner of the Panas Myrny Award (2018), Winner of the Ivan Ohienko Award (2018).
Researcher of the Ukrainian national liberation movement, national politics, activities of historical figures.
Author of more than 150 works, including 9 monographs.
Guarantor of the educational program for the preparation of third (educational and scientific) level of higher education (PhD) in specialty 032 "History and archeology" since 2016.
Research supervisor of 4 PhD candidates. Successful defense of the candidate's thesis of the applicant, who studied under my scientific supervision, took place.
He acted as the official opponent of 4 candidates of the scientific degree of candidate of historical sciences: in the National Academy of Defense of Ukraine in 2006, in the National Pedagogical University named after M.P. Drahomanov in 2017, at Taras Shevchenko Kyiv National University in 2021 and at Lesya Ukrainka Volyn National University in 2022.
He was a member of the specialized academic council K 26.126.01 for the defense of theses for the degree of candidate of historical sciences in 2015-2017.
I am a member of the editorial board of scientific publications.
Member of the National Union of Local Historians of Ukraine.
Winner of a grant for young scientists of the Kyiv National University of Construction and Architecture in 2007–2008, a scholarship holder of the Cabinet of Ministers of Ukraine for young scientists in 2009–2011, a scholarship holder of the Perpetual Fund named after Oleksandr and Halyna Kulagynyh of the Canadian Institute of Ukrainian Studies of the University of Alberta for 2012–2013, Scholar of the Perpetual Fund named after Oleksandr and Halyna Kulagynyh of the Canadian Institute of Ukrainian Studies of the University of Alberta for 2019–2020.
Winner of the Panas Myrny Award (2018), Winner of the Ivan Ohienko Award (2018).
less
InterestsView All (16)
Uploads
Для вивчення ідейного спадку та діяльності В. Чорновола започаткували проведення Чорноволівських читань. Збірник матеріалів заінтересує тих, хто цікавиться особистістю В. Чорновола, його добою, а також актуальними темами сьогодення.
на сьогодні. Нерідко його ідеї цитуються високими державними урядовцями
та політиками, але не завжди знаходять практичне вираження. Його вважають
людиною, що вміла прогнозувати розвиток подій, оперативно знайти вихід з
проблемних ситуацій. Як виявляється, висловлене ним не втратило своєї
актуальності і до нині, навпаки потребує негайного впровадження. Це
стосується різних сфер суспільного життя та державотворення.
Для вивчення ідейного спадку та діяльності В. Чорновола
започаткували проведення Чорноволівських читань. Збірник матеріалів
зацікавить тих, хто цікавиться особистістю В. Чорновола, його добою, а
також актуальними темами сьогодення.
сьогодні. Нерідко його ідеї цитуються високими державними урядовцями та
політиками, але не завжди знаходять практичне вираження. Його вважають
людиною, що вміла прогнозувати розвиток подій, оперативно знайти вихід з
проблемних ситуацій. Як виявляється, висловлене ним не втратило своєї
актуальності і до нині, навпаки потребує негайного впровадження. Це стосується
різних сфер суспільного життя та державотворення.
Для вивчення ідейного спадку та діяльності В. Чорновола започаткували
проведення Чорноволівських читань. Збірник матеріалів заінтересує тих, хто
цікавиться особистістю В. Чорновола, його добою, а також актуальними темами
сьогодення.
Чорноволівських читань. Розглядаються різні аспекти життя і діяльності
В. Чорновола, висвітлюються та аналізуються його погляди. Ідеться про
його журналістську діяльність, участь у русі Опору 1960 – 1980-х рр., у
створенні Галицької асамблеї, в утворенні та діяльності Народного Руху
України, у політичному житті 1990-х рр. Аналізуються причини та
протиріччя, що спричинили розкол у Русі в 1999 р. Окремі доповіді
присвячені вивченню фактів політичної діяльності В. Чорновола на
Миколаївщині та Закарпатті. На основі осмислення ідей та практичних
здобутків В. Чорновола здійснено спробу визначити його роль і значення
в історії українського народу. Проведений також розгляд масиву джерел
про Великого Українця, що зберігаються в різних архівосховищах
України.
Збірник призначений для науковців, викладачів, студентів та всіх,
хто цікавиться поглядами та діяльністю В. Чорновола.
періодично чи ба постійно зустрічаємо ім’я В’ячеслава Чорновола.
Само собою напрошується усвідомлення певної закономірності, що
там, де найважче, де найнебезпечніше, де, здавалося б, неможливо, і
саме в перших лавах сміливців — завжди ми бачимо постать В. Чорновола. Його титанічна, жертовна діяльність немовби урухомлює,
пронизує та скріплює порух подій другої половини ХХ століття.
У цій книзі зібраний найяскравіший творчий спадок В. Чорновола, починаючи з 1960-х років і до останнього дня життя. Читаючи
праці Чорновола, простежуємо етапи його громадсько-політичної та
державотворчої діяльності.
шляху В. Чорновола. Розкрито роль і значення В. Чорновола
в суспільно-політичних процесах України другої половини
ХХ ст. Досліджено основні чинники формування його світогляду й активної громадської позиції, особливості діяльності
як організатора громадсько-політичного життя, редакційно-видавничу діяльність, умови перебування в ув’язненні і на
засланні, внесок у становлення громадсько-політичних організацій, діяльність на посаді голови Львівської обласної ради
та його вплив на проголошення й утвердження української
державності.
Книга адресована як науковцям, так і широкому колу читачів.
надзвичайно бурхливих і активних періодів його життя, що
відбувалася на тлі українського національного піднесення другої
половини 1980-х рр. У ній ідеться про відновлення ним видання
позацензурного «Українського вісника», ініціювання створення
Української гельсінської спілки, внесок у заснування масштабної
української громадсько-політичної організації – Народного руху
України, участь у виборчих кампаніях 1989–1990 рр. тощо. В праці
звернута увага й на те, якими методами і засобами радянська влада
намагалася знешкодити й зломити нестримного лідера, відображено
результати такої її діяльності та ставлення до цих дій громадськості.
national policy of the OUN(b) in the 1940s and attempts to implement it
during the Second World War and in the post-war period.
В книзі досліджуються ідейно-теоретичні основи
національної політики ОУН(б) в 40-х рр. і спроби її реалізації
під час Другої світової війни і у повоєнний період.
Для вивчення ідейного спадку та діяльності В. Чорновола започаткували проведення всеукраїнських Чорноволівських читань. Збірник матеріалів заінтересує тих, хто цікавиться особистістю В. Чорновола, його ідеями, діяльністю та добою в якій він жив.
“The Ukrainian Herald” as a factor and component of the struggle of the Ukrainian national movement in
the 1970s and the 1980s. The methodological basis of the research was concrete historical, comparative
historical and analytical methods. The principles of objectivity, historicism, multi-factoriality have been
used. The scientific novelty: the reasons for creating the journal, the peculiarities of the formation of the
editorial team, the conditions for preparing and publishing the journal have been studied, as well as the
programme objectives and content of “The Ukrainian Herald” have been analyzed. The Conclusion. In
the course of the conducted research, it has been determined that under the conditions of a total control
and persecution by the Soviet special services, Viacheslav Chornovil managed to create and publish an
underground self-published journal. At all stages of the publication of the journal, he followed a strict
conspiracy: starting from the collection of information, processing of editorial materials, publishing of
the “signal copy”, reproduction and distribution. The meticulous means of the conspiracy allowed him to
publish the journal for a relatively long period of time under the existing socio-political circumstances.
The danger of exposing the publishers of the journal forced V. Chornovil to select a limited number
of assistants carefully. The optimally created organizational structure of “The Ukrainian Herald”
nevertheless counted a significant number of people. In the 1960 s and 1970 s no other underground
editorial offices of the Ukrainian publications had such a number of functional employees. The members
of the publishing team effectively performed their tasks, and during the arrests and interrogations, they
did not reveal their or V. Chornovil’s involvement in the production of the journal.
Viacheslav Chornovil successfully organized the distribution channels of the journal. In particular,
he established the illegal transportation of “The Ukrainian Herald” across the Soviet border to the West.
Due to the fact that the journal was reprinted abroad in large numbers, the readership of “The Ukrainian
Herald” “Herald” grew greatly. Its materials objectively, thoroughly and relatively quickly provided the
public both in the middle of the country and outside the country with information about the activities of
freedom fighters and the repressions of the authorities. “The Ukrainian Herald” turned into an extremely
effective tool for the Ukrainian national movement’s information war with the Soviet regime.
Key words: “The Ukrainian Herald”, V. Chornovil, journal, self-published, national movement.
Анотація. Метою статті є дослідження самвидавчого підпільного журналу “Український
вісник” як чинника та складової боротьби українського національного руху на початку 1970-
х рр. Методологічною основою дослідження послужив конкретно-історичний, порівняльний
та історико-аналітичний методи. Використано принципи об’єктивності, історизму,
багатофакторності. Наукова новизна: вивчено причини створення журналу, особливості
формування видавничого колективу, умови здійснення підготовки, друку та змісту журналу.
Висновки. У ході проведеного дослідження встановлено, що в умовах тотального контролю та
переслідування з боку радянських спецслужб В’ячеславу Чорноволу вдалося створити і видавати
підпільний самвидавний журнал. На усіх етапах видання часопаису він дотримувався суворої
конспірації: починаючи від збору інформації, опрацювання редакційних матеріалів, друкування
“сигнального примірника” та тиражування й оприлюднення. Надретельні засоби конспірації
дозволили йому видавати журнал відносно тривалий період часу за непростих тогочасних
суспільно-політичних обставин. Небезпека викриття видавців журналу змусила В. Чорновола
ретельно підібрати обмежену кількість помічників.
З’ясовано, що В. Чорноволу вдалося успішно організувати канали розповсюдження журналу,
особливо, налагодити нелегальне переправлення через радянський кордон на Захід. Завдяки
тому, що за кордоном журнал перевидавався значними накладами його читацька аудиторія
вельми зросла. Виявлено, що матеріали“Вісника” об’єктивно, ґрунтовно і відносно швидко
надали громадськості як у середині країни, так і за її межами інформацію про діяльність борців
за свободу та репресії влади. Таким чином, “Український вісник” перетворився на надзвичайно
дієвий інструмент провадження українським національним рухом інформаційної війни з
радянським режимом.
Ключові слова: “Український вісник”, В. Чорновіл, журнал, самвидав, національний рух.
existence of the Russian-communist totalitarian regime in Ukraine. In particular, repressive
and disinformation campaigns against the publishers of the magazine Ukrainian Herald were
considered. The initiator, founder and publisher of Visnyk was the well-known Ukrainian
statesman and public-politician Vyacheslav Chornovil. It is noted that V. Chornovol’s
editorial office had to withstand large-scale repressive and disinformation attacks both during
the first (1970–1972) and second (1997–1989) periods of publication of Ukrainian Herald.
The magazine, as an information organ of the indomitable Ukrainian figures of the national
movement, became a primary target for the Russian-communist special services in Ukraine.
In the first period of the magazine’s printing, V. Chornovil hid the names of the publishers,
taking into account the large-scale persecution, he acted underground, because this was the
only way to ensure the publication of the magazine as long as possible. During a new attempt
to cosmetically repair the Russian-communist totalitarian regime, during which slogans
about glasnost and democratization were proclaimed, it became possible to legally publish a
magazine. Therefore, V. Chornovil openly resumed its printing, realizing that he would have
to enter into an inevitable information confrontation with the regime. The experience gained
in the previous period of struggle, communication links with representatives of liberation
movements of other nations, as well as the involvement of the general public helped him
withstand a large-scale information war.It turned out that V. Chornovola’s magazine, with a
circulation of 30-50 copies of each issue, was able to withstand the multi-million circulations of
the Russian-communist press. The materials of «Herald» conveyed to the readers information
that could not be found on the pages or broadcasts of the communist officialdom.Therefore,
Ukrainian Herald became a popular and readable edition of the new Ukrainian press.
В статті йдеться про становище української незалежної преси в роки існування в
Україні російсько-комуністичного тоталітарного режиму. Зокрема, розглянуто репресивно-дезінформаційні кампанії щодо видавців журналу Український вісник. Ініціатором, засновником і видавцем Вісника був відомий український державний і громадсько-політичний діяч Вячеслав Чорновіл. Зазначено, що редакції В. Чорновола
довелося витримати масштабні репресивно-дезінформаційні атаки як під час першого
(1970–1972 рр.), так і під час другого періоду (1997–1989 рр.) виходу Українського вісника. Журнал як інформаційний орган нескорених українських діячів національного
руху став першочерговою ціллю для російсько-комуністичних спецслужб в Україні. В
перший період друку журналу В. Чорновіл приховував імена видавців, зважаючи на
масштабні переслідування, діяв підпільно, оскільки тільки так можна було забезпечити
якомога тривалий період виходу журналу. В час нової спроби косметичного ремонту
російсько-комуністичного тоталітарного режиму, в ході якого проголошувалися гасла щодо гласності, демократизації можливим стало легально видавати журнал. Тому
В. Чорновіл відкрито відновив його друк, розуміючи, що прийдеться вступити в неминуче інформаційне протистояння з режимом. Набутий у попередній період боротьби
досвід, комунікаційні зв’язки з представниками визвольних рухів інших народів, а також залучення широкої громадськості допомогло йому витримати масштабну інформаційну війну.Виявилося, що журнал В. Чорновола з накладом в 30-50 примірників
кожного номеру спромігся протистояти багатомільйонним тиражам російсько-комуністичної преси. Матеріали «Вісника» доносили читачам інформацію, яку не можна було
знайти на сторінках чи ефірах комуністичного офіціозу. Тому Український вісник став
популярним і читабельним виданням нової української преси.
Ключові слова: В. Чорновіл, Український вісник, Вісник, і
Results and conclusions. In the course of the conducted research, it was established that O. Lutsky chose for himself the path of struggle for the revival of Ukrainian statehood by political methods. He advocated the idea of forming a unified Ukrainian national front, which was an effective tool for gaining the political sovereignty of the Ukrainian people. During the 1928 Polish parliamentary election O. Lutskyi insisted on the creation of both a joint Ukrainian national electoral bloc and an electoral bloc of national minorities of the Polish state. He considered the elections as an opportunity to carry out legal propaganda of Ukrainian ideas, which will contribute to the consolidation of Ukrainians.
It was stated that despite the obvious loss of a certain number of mandates due to the repression of the Polish authorities, he believed that the participation of Ukrainian political organizations in the elections was necessary. For Ukrainian society, its elected officials in local authorities and the Polish parliament were the representatives and defenders of the interests of the national community both before the Polish authorities and in the international arena. In the Polish parliament, O. Lutskyi practically implemented what he talked about during the elections: he built Ukrainian national life in his district, defended the economic interests of Ukrainian voters, and at international forums sought the right of the Ukrainian people to self-determination.
Мета та методологія дослідження. Метою є розглянути діяльність О. Луцького щодо забезпечення функціонування речників української спільноти в представницьких органах влади Польщі у 1928–1930-х рр. Зазначена мета передбачала проаналізувати такі науково-дослідницькі завдання: участь О. Луцького участь О. Луцького в передвиборчій боротьбі до польського сейму 1928 р., діяльність О. Луцького на посаді посла польського сейму. Методологічною основою дослідження послужив конкретно-історичний, порівняльний та історико-аналітичний методи. Використано принципи об’єктивності, історизму, багатофакторності.
Результати та висновки. В ході проведеного дослідження встановлено, що О. Луцький обрав для себе шлях боротьби за відродження Української державності політичними методами. Він відстоював ідею утворення єдиного українського національного фронту, що був ефективним інструментом для здобуття політичного суверенітету українського народу. Під час виборів до польського парламенту 1928 р. О. Луцький наполягав на створені як спільного українського національного виборчого блоку, так і виборчого блоку національних меншин Польської держави. Вибори розглядав як можливість здійснювати легальну пропаганду українських ідей, які сприятимуть консолідації українців.
Стверджено, що незважаючи на очевидність втрати певної кількості мандатів через репресії польської влади, він вважав, що участь українських політичних організацій у виборах є потрібною. Для українського суспільства його обранці у місцевих органах влади і польському парламенті були виразниками і захисниками інтересів національної спільноти як перед польською владою, так і на міжнародній арені. В польському парламенті О. Луцький практично реалізовував те, про що говорив на виборах: розбудовував українське національне життя в своєму окрузі, відстоював економічні інтереси українських виборців, на міжнародних форумах домагався права українському народу на самовизначення.
study the public and political and statesman Ukraine V. Chornovil. In this article
analyzed the publication covering the activities of Chornovil in People’s Movement of
Ukraine (1989–1999 years). From participation Chornovil in the establishment Rukh
as public and political organization Rukh and to the last years V. Chornovil activities
as chairman of the party NRU. The methodological basis of study served a concrete
historical, comparative, historical and analytical methods. Used principles of
objectivity, historicism, multifactorial. In the conclusions, states that among of
different aspects of activity of V. Chornovil most investigated his contribution to the
establishment and development of NRU. However, there are many issues on the
history of the NRU that require further research.
Метою статті є проаналізувати історіографічний доробок науковців
щодо вивчення діяльності відомого громадсько–політичного і державного діяча
України В’ячеслава Чорновола. У ній проведено аналіз публікацій, в яких
розглянуто діяльність В. Чорновола у складі Народного Руху України (1989–
1999 роки). Від участі В. Чорновола у заснуванні НРУ як громадсько–
політичної організації РУХ до останніх років перебування В. Чорновола на
посаді голови політичної партії НРУ. Методологічною основою дослідження
послужив конкретно–історичний, порівняльний та історико–аналітичний
методи. Використано принципи об’єктивності, історизму,
багатофакторності. У висновках зазначено, що з–поміж різних аспектів
діяльності В. Чорновола найбільше вивчено його внесок у становлення та
розбудову НРУ. Однак існує чимало питань з історії НРУ, які потребують
подальшого дослідження.
Analyzed historic period of life of young V. Chornovil, especially his schooling, interests, public work and so
on. Indicated that Vyacheslav studied perfectly, participated in a variety of school clubs, was the head of some
of them; determined which materials be posted in general and satirical newspapers school and so on.
The researcher examined also features of becoming ideological positions, leadership traits and public
work V. Chornovil. Forming of his personality began in the difficult period of stay Ukraine under the authority of the Soviet totalitarian regime, that could not affect on his worldview and activity. However, the truthful
realities of life, oppression of parents by the authorities, his personal analysis actually not given V. Chornovil
become a hommo soveticusa. He grew up a man with an active lifestyle, which sorely perceived injustice and
hypocrisy, was thirsty for knowledge, ready to trials and of struggle for own beliefs and values.
ideological principles and beliefs V. Chornovil during studies at the Kiev State
University T. Shevchenko. Analyzed its interest in the university, especially studies,
work in the university newspaper and so on.The investigated reasons of its ideological
transformation, expression of dissent and oppression by the Communist Party
functionaries.The methodological basis of study served a concrete historical,
comparative, historical and analytical methods. Used principles of objectivity,
historicism, multifactorial. In the conclusions indicated that the study of ideas
repressed figures of Ukrainian culture, communication with peers and contemplation
of the realities of life led to a change in worldview V. Chornovil, from the of faith in
communist ideals, to the struggle for national liberation
paper considers activity of V. Chornovil as chairman of the Lviv Regional Council
and the Ukrainian parliament in 1990–1999 years. Analyzed his ideas and measures
are directed at developing economic foundations of local self-government and national independence.
Для вивчення ідейного спадку та діяльності В. Чорновола започаткували проведення Чорноволівських читань. Збірник матеріалів заінтересує тих, хто цікавиться особистістю В. Чорновола, його добою, а також актуальними темами сьогодення.
на сьогодні. Нерідко його ідеї цитуються високими державними урядовцями
та політиками, але не завжди знаходять практичне вираження. Його вважають
людиною, що вміла прогнозувати розвиток подій, оперативно знайти вихід з
проблемних ситуацій. Як виявляється, висловлене ним не втратило своєї
актуальності і до нині, навпаки потребує негайного впровадження. Це
стосується різних сфер суспільного життя та державотворення.
Для вивчення ідейного спадку та діяльності В. Чорновола
започаткували проведення Чорноволівських читань. Збірник матеріалів
зацікавить тих, хто цікавиться особистістю В. Чорновола, його добою, а
також актуальними темами сьогодення.
сьогодні. Нерідко його ідеї цитуються високими державними урядовцями та
політиками, але не завжди знаходять практичне вираження. Його вважають
людиною, що вміла прогнозувати розвиток подій, оперативно знайти вихід з
проблемних ситуацій. Як виявляється, висловлене ним не втратило своєї
актуальності і до нині, навпаки потребує негайного впровадження. Це стосується
різних сфер суспільного життя та державотворення.
Для вивчення ідейного спадку та діяльності В. Чорновола започаткували
проведення Чорноволівських читань. Збірник матеріалів заінтересує тих, хто
цікавиться особистістю В. Чорновола, його добою, а також актуальними темами
сьогодення.
Чорноволівських читань. Розглядаються різні аспекти життя і діяльності
В. Чорновола, висвітлюються та аналізуються його погляди. Ідеться про
його журналістську діяльність, участь у русі Опору 1960 – 1980-х рр., у
створенні Галицької асамблеї, в утворенні та діяльності Народного Руху
України, у політичному житті 1990-х рр. Аналізуються причини та
протиріччя, що спричинили розкол у Русі в 1999 р. Окремі доповіді
присвячені вивченню фактів політичної діяльності В. Чорновола на
Миколаївщині та Закарпатті. На основі осмислення ідей та практичних
здобутків В. Чорновола здійснено спробу визначити його роль і значення
в історії українського народу. Проведений також розгляд масиву джерел
про Великого Українця, що зберігаються в різних архівосховищах
України.
Збірник призначений для науковців, викладачів, студентів та всіх,
хто цікавиться поглядами та діяльністю В. Чорновола.
періодично чи ба постійно зустрічаємо ім’я В’ячеслава Чорновола.
Само собою напрошується усвідомлення певної закономірності, що
там, де найважче, де найнебезпечніше, де, здавалося б, неможливо, і
саме в перших лавах сміливців — завжди ми бачимо постать В. Чорновола. Його титанічна, жертовна діяльність немовби урухомлює,
пронизує та скріплює порух подій другої половини ХХ століття.
У цій книзі зібраний найяскравіший творчий спадок В. Чорновола, починаючи з 1960-х років і до останнього дня життя. Читаючи
праці Чорновола, простежуємо етапи його громадсько-політичної та
державотворчої діяльності.
шляху В. Чорновола. Розкрито роль і значення В. Чорновола
в суспільно-політичних процесах України другої половини
ХХ ст. Досліджено основні чинники формування його світогляду й активної громадської позиції, особливості діяльності
як організатора громадсько-політичного життя, редакційно-видавничу діяльність, умови перебування в ув’язненні і на
засланні, внесок у становлення громадсько-політичних організацій, діяльність на посаді голови Львівської обласної ради
та його вплив на проголошення й утвердження української
державності.
Книга адресована як науковцям, так і широкому колу читачів.
надзвичайно бурхливих і активних періодів його життя, що
відбувалася на тлі українського національного піднесення другої
половини 1980-х рр. У ній ідеться про відновлення ним видання
позацензурного «Українського вісника», ініціювання створення
Української гельсінської спілки, внесок у заснування масштабної
української громадсько-політичної організації – Народного руху
України, участь у виборчих кампаніях 1989–1990 рр. тощо. В праці
звернута увага й на те, якими методами і засобами радянська влада
намагалася знешкодити й зломити нестримного лідера, відображено
результати такої її діяльності та ставлення до цих дій громадськості.
national policy of the OUN(b) in the 1940s and attempts to implement it
during the Second World War and in the post-war period.
В книзі досліджуються ідейно-теоретичні основи
національної політики ОУН(б) в 40-х рр. і спроби її реалізації
під час Другої світової війни і у повоєнний період.
Для вивчення ідейного спадку та діяльності В. Чорновола започаткували проведення всеукраїнських Чорноволівських читань. Збірник матеріалів заінтересує тих, хто цікавиться особистістю В. Чорновола, його ідеями, діяльністю та добою в якій він жив.
“The Ukrainian Herald” as a factor and component of the struggle of the Ukrainian national movement in
the 1970s and the 1980s. The methodological basis of the research was concrete historical, comparative
historical and analytical methods. The principles of objectivity, historicism, multi-factoriality have been
used. The scientific novelty: the reasons for creating the journal, the peculiarities of the formation of the
editorial team, the conditions for preparing and publishing the journal have been studied, as well as the
programme objectives and content of “The Ukrainian Herald” have been analyzed. The Conclusion. In
the course of the conducted research, it has been determined that under the conditions of a total control
and persecution by the Soviet special services, Viacheslav Chornovil managed to create and publish an
underground self-published journal. At all stages of the publication of the journal, he followed a strict
conspiracy: starting from the collection of information, processing of editorial materials, publishing of
the “signal copy”, reproduction and distribution. The meticulous means of the conspiracy allowed him to
publish the journal for a relatively long period of time under the existing socio-political circumstances.
The danger of exposing the publishers of the journal forced V. Chornovil to select a limited number
of assistants carefully. The optimally created organizational structure of “The Ukrainian Herald”
nevertheless counted a significant number of people. In the 1960 s and 1970 s no other underground
editorial offices of the Ukrainian publications had such a number of functional employees. The members
of the publishing team effectively performed their tasks, and during the arrests and interrogations, they
did not reveal their or V. Chornovil’s involvement in the production of the journal.
Viacheslav Chornovil successfully organized the distribution channels of the journal. In particular,
he established the illegal transportation of “The Ukrainian Herald” across the Soviet border to the West.
Due to the fact that the journal was reprinted abroad in large numbers, the readership of “The Ukrainian
Herald” “Herald” grew greatly. Its materials objectively, thoroughly and relatively quickly provided the
public both in the middle of the country and outside the country with information about the activities of
freedom fighters and the repressions of the authorities. “The Ukrainian Herald” turned into an extremely
effective tool for the Ukrainian national movement’s information war with the Soviet regime.
Key words: “The Ukrainian Herald”, V. Chornovil, journal, self-published, national movement.
Анотація. Метою статті є дослідження самвидавчого підпільного журналу “Український
вісник” як чинника та складової боротьби українського національного руху на початку 1970-
х рр. Методологічною основою дослідження послужив конкретно-історичний, порівняльний
та історико-аналітичний методи. Використано принципи об’єктивності, історизму,
багатофакторності. Наукова новизна: вивчено причини створення журналу, особливості
формування видавничого колективу, умови здійснення підготовки, друку та змісту журналу.
Висновки. У ході проведеного дослідження встановлено, що в умовах тотального контролю та
переслідування з боку радянських спецслужб В’ячеславу Чорноволу вдалося створити і видавати
підпільний самвидавний журнал. На усіх етапах видання часопаису він дотримувався суворої
конспірації: починаючи від збору інформації, опрацювання редакційних матеріалів, друкування
“сигнального примірника” та тиражування й оприлюднення. Надретельні засоби конспірації
дозволили йому видавати журнал відносно тривалий період часу за непростих тогочасних
суспільно-політичних обставин. Небезпека викриття видавців журналу змусила В. Чорновола
ретельно підібрати обмежену кількість помічників.
З’ясовано, що В. Чорноволу вдалося успішно організувати канали розповсюдження журналу,
особливо, налагодити нелегальне переправлення через радянський кордон на Захід. Завдяки
тому, що за кордоном журнал перевидавався значними накладами його читацька аудиторія
вельми зросла. Виявлено, що матеріали“Вісника” об’єктивно, ґрунтовно і відносно швидко
надали громадськості як у середині країни, так і за її межами інформацію про діяльність борців
за свободу та репресії влади. Таким чином, “Український вісник” перетворився на надзвичайно
дієвий інструмент провадження українським національним рухом інформаційної війни з
радянським режимом.
Ключові слова: “Український вісник”, В. Чорновіл, журнал, самвидав, національний рух.
existence of the Russian-communist totalitarian regime in Ukraine. In particular, repressive
and disinformation campaigns against the publishers of the magazine Ukrainian Herald were
considered. The initiator, founder and publisher of Visnyk was the well-known Ukrainian
statesman and public-politician Vyacheslav Chornovil. It is noted that V. Chornovol’s
editorial office had to withstand large-scale repressive and disinformation attacks both during
the first (1970–1972) and second (1997–1989) periods of publication of Ukrainian Herald.
The magazine, as an information organ of the indomitable Ukrainian figures of the national
movement, became a primary target for the Russian-communist special services in Ukraine.
In the first period of the magazine’s printing, V. Chornovil hid the names of the publishers,
taking into account the large-scale persecution, he acted underground, because this was the
only way to ensure the publication of the magazine as long as possible. During a new attempt
to cosmetically repair the Russian-communist totalitarian regime, during which slogans
about glasnost and democratization were proclaimed, it became possible to legally publish a
magazine. Therefore, V. Chornovil openly resumed its printing, realizing that he would have
to enter into an inevitable information confrontation with the regime. The experience gained
in the previous period of struggle, communication links with representatives of liberation
movements of other nations, as well as the involvement of the general public helped him
withstand a large-scale information war.It turned out that V. Chornovola’s magazine, with a
circulation of 30-50 copies of each issue, was able to withstand the multi-million circulations of
the Russian-communist press. The materials of «Herald» conveyed to the readers information
that could not be found on the pages or broadcasts of the communist officialdom.Therefore,
Ukrainian Herald became a popular and readable edition of the new Ukrainian press.
В статті йдеться про становище української незалежної преси в роки існування в
Україні російсько-комуністичного тоталітарного режиму. Зокрема, розглянуто репресивно-дезінформаційні кампанії щодо видавців журналу Український вісник. Ініціатором, засновником і видавцем Вісника був відомий український державний і громадсько-політичний діяч Вячеслав Чорновіл. Зазначено, що редакції В. Чорновола
довелося витримати масштабні репресивно-дезінформаційні атаки як під час першого
(1970–1972 рр.), так і під час другого періоду (1997–1989 рр.) виходу Українського вісника. Журнал як інформаційний орган нескорених українських діячів національного
руху став першочерговою ціллю для російсько-комуністичних спецслужб в Україні. В
перший період друку журналу В. Чорновіл приховував імена видавців, зважаючи на
масштабні переслідування, діяв підпільно, оскільки тільки так можна було забезпечити
якомога тривалий період виходу журналу. В час нової спроби косметичного ремонту
російсько-комуністичного тоталітарного режиму, в ході якого проголошувалися гасла щодо гласності, демократизації можливим стало легально видавати журнал. Тому
В. Чорновіл відкрито відновив його друк, розуміючи, що прийдеться вступити в неминуче інформаційне протистояння з режимом. Набутий у попередній період боротьби
досвід, комунікаційні зв’язки з представниками визвольних рухів інших народів, а також залучення широкої громадськості допомогло йому витримати масштабну інформаційну війну.Виявилося, що журнал В. Чорновола з накладом в 30-50 примірників
кожного номеру спромігся протистояти багатомільйонним тиражам російсько-комуністичної преси. Матеріали «Вісника» доносили читачам інформацію, яку не можна було
знайти на сторінках чи ефірах комуністичного офіціозу. Тому Український вісник став
популярним і читабельним виданням нової української преси.
Ключові слова: В. Чорновіл, Український вісник, Вісник, і
Results and conclusions. In the course of the conducted research, it was established that O. Lutsky chose for himself the path of struggle for the revival of Ukrainian statehood by political methods. He advocated the idea of forming a unified Ukrainian national front, which was an effective tool for gaining the political sovereignty of the Ukrainian people. During the 1928 Polish parliamentary election O. Lutskyi insisted on the creation of both a joint Ukrainian national electoral bloc and an electoral bloc of national minorities of the Polish state. He considered the elections as an opportunity to carry out legal propaganda of Ukrainian ideas, which will contribute to the consolidation of Ukrainians.
It was stated that despite the obvious loss of a certain number of mandates due to the repression of the Polish authorities, he believed that the participation of Ukrainian political organizations in the elections was necessary. For Ukrainian society, its elected officials in local authorities and the Polish parliament were the representatives and defenders of the interests of the national community both before the Polish authorities and in the international arena. In the Polish parliament, O. Lutskyi practically implemented what he talked about during the elections: he built Ukrainian national life in his district, defended the economic interests of Ukrainian voters, and at international forums sought the right of the Ukrainian people to self-determination.
Мета та методологія дослідження. Метою є розглянути діяльність О. Луцького щодо забезпечення функціонування речників української спільноти в представницьких органах влади Польщі у 1928–1930-х рр. Зазначена мета передбачала проаналізувати такі науково-дослідницькі завдання: участь О. Луцького участь О. Луцького в передвиборчій боротьбі до польського сейму 1928 р., діяльність О. Луцького на посаді посла польського сейму. Методологічною основою дослідження послужив конкретно-історичний, порівняльний та історико-аналітичний методи. Використано принципи об’єктивності, історизму, багатофакторності.
Результати та висновки. В ході проведеного дослідження встановлено, що О. Луцький обрав для себе шлях боротьби за відродження Української державності політичними методами. Він відстоював ідею утворення єдиного українського національного фронту, що був ефективним інструментом для здобуття політичного суверенітету українського народу. Під час виборів до польського парламенту 1928 р. О. Луцький наполягав на створені як спільного українського національного виборчого блоку, так і виборчого блоку національних меншин Польської держави. Вибори розглядав як можливість здійснювати легальну пропаганду українських ідей, які сприятимуть консолідації українців.
Стверджено, що незважаючи на очевидність втрати певної кількості мандатів через репресії польської влади, він вважав, що участь українських політичних організацій у виборах є потрібною. Для українського суспільства його обранці у місцевих органах влади і польському парламенті були виразниками і захисниками інтересів національної спільноти як перед польською владою, так і на міжнародній арені. В польському парламенті О. Луцький практично реалізовував те, про що говорив на виборах: розбудовував українське національне життя в своєму окрузі, відстоював економічні інтереси українських виборців, на міжнародних форумах домагався права українському народу на самовизначення.
study the public and political and statesman Ukraine V. Chornovil. In this article
analyzed the publication covering the activities of Chornovil in People’s Movement of
Ukraine (1989–1999 years). From participation Chornovil in the establishment Rukh
as public and political organization Rukh and to the last years V. Chornovil activities
as chairman of the party NRU. The methodological basis of study served a concrete
historical, comparative, historical and analytical methods. Used principles of
objectivity, historicism, multifactorial. In the conclusions, states that among of
different aspects of activity of V. Chornovil most investigated his contribution to the
establishment and development of NRU. However, there are many issues on the
history of the NRU that require further research.
Метою статті є проаналізувати історіографічний доробок науковців
щодо вивчення діяльності відомого громадсько–політичного і державного діяча
України В’ячеслава Чорновола. У ній проведено аналіз публікацій, в яких
розглянуто діяльність В. Чорновола у складі Народного Руху України (1989–
1999 роки). Від участі В. Чорновола у заснуванні НРУ як громадсько–
політичної організації РУХ до останніх років перебування В. Чорновола на
посаді голови політичної партії НРУ. Методологічною основою дослідження
послужив конкретно–історичний, порівняльний та історико–аналітичний
методи. Використано принципи об’єктивності, історизму,
багатофакторності. У висновках зазначено, що з–поміж різних аспектів
діяльності В. Чорновола найбільше вивчено його внесок у становлення та
розбудову НРУ. Однак існує чимало питань з історії НРУ, які потребують
подальшого дослідження.
Analyzed historic period of life of young V. Chornovil, especially his schooling, interests, public work and so
on. Indicated that Vyacheslav studied perfectly, participated in a variety of school clubs, was the head of some
of them; determined which materials be posted in general and satirical newspapers school and so on.
The researcher examined also features of becoming ideological positions, leadership traits and public
work V. Chornovil. Forming of his personality began in the difficult period of stay Ukraine under the authority of the Soviet totalitarian regime, that could not affect on his worldview and activity. However, the truthful
realities of life, oppression of parents by the authorities, his personal analysis actually not given V. Chornovil
become a hommo soveticusa. He grew up a man with an active lifestyle, which sorely perceived injustice and
hypocrisy, was thirsty for knowledge, ready to trials and of struggle for own beliefs and values.
ideological principles and beliefs V. Chornovil during studies at the Kiev State
University T. Shevchenko. Analyzed its interest in the university, especially studies,
work in the university newspaper and so on.The investigated reasons of its ideological
transformation, expression of dissent and oppression by the Communist Party
functionaries.The methodological basis of study served a concrete historical,
comparative, historical and analytical methods. Used principles of objectivity,
historicism, multifactorial. In the conclusions indicated that the study of ideas
repressed figures of Ukrainian culture, communication with peers and contemplation
of the realities of life led to a change in worldview V. Chornovil, from the of faith in
communist ideals, to the struggle for national liberation
paper considers activity of V. Chornovil as chairman of the Lviv Regional Council
and the Ukrainian parliament in 1990–1999 years. Analyzed his ideas and measures
are directed at developing economic foundations of local self-government and national independence.
Розглядається період історії України та Львівщини пов’язаний з приходом до влади в трьох західноукраїнських областях демократичних сил у результаті виборів до місцевих рад 1990 р. Проаналізовані перші ухвали Львівської обласної ради весни 1990 р., які поклали початок кардинальних політичних та економічних реформ в області і зробили значний вплив на процеси, що відбувалися в інших регіонах України.
and 1999 parliamentary electoral campaigns, his acts as a member of Ukrainian
parliament (Verkhovna Rada), and a leader of the political parties bloc Narodnyi
Rukh of Ukraine. The authors focused on his role in formation of legal system and
law codes of Ukraine, his encouragement of approval of bills concerning reformation
processes in the country and strengthening Ukrainian statehood
Ukrainian national movement’s struggle to liberate Ukraine from Soviet control.
It delves into the personal dimensions of these historical events, emphasizing
the contributions of individual figures to the movement. Prominent leaders of
the Ukrainian revolution in the late 1980’s and early 1990’s championed and
propagated ideas attuned to the societal demands and political realities of Ukraine
under Soviet rule. One such pivotal idea was the concept of sovereignty.
To comprehensively reconstruct the complex historical phenomenon of the
Ukrainian revolution from the late 1980’s to the early 1990’s, it is vital to analyze
how the notion of sovereignty was embraced and brought to the fore in Ukrainian
public opinion during that period. Consequently, this article aims to investigate
this matter, seeking to pinpoint who initially spearheaded the dissemination of
the sovereignty idea, the objectives behind its promotion, and its reception in
society. Existing historiographies covering the latter half of the 1980’s to the early
1990’s lack examinations that discern the process of popularizing the sovereignty
concept within society.
The research utilized a methodological toolkit encompassing various principles
and methods, including historicism, objectivity, and pluralism, alongside
historical-genetic, comparative-historical, and synchronous methods, and critical
analysis of information and sources, among others.
The findings reveal that Vyacheslav Chornovil, a significant figure in the
national movement, pioneered the propagation of Ukraine’s sovereignty notion in
the late 1980’s. He envisaged it as a tactical slogan for the inception phase of legal
political activities, aimed at mobilizing sympathizers and elevating the society’s
national consciousness. It was determined that he transitioned from advocating
sovereignty to promoting independence when the Ukrainian society was poised
to embrace it. Furthermore, the study identifies Chornovil’s subsequent efforts to
incorporate the concept of Ukrainian sovereignty into the republic’s legislative
framework, a move to establish its political and legal entity.
Keywords: Ukraine, sovereignty, V. Chornovil, national movement, revolution,
USSR.
study complex of reasons that led to the escalation of crisis situations in the party.
Consideration of intraparty conflicts in NRU in such a context will allow trace the
role of leader of the NRU, of party members and of other forces in destabilize the
situation in the party in the 1990s.The value of the article in the fact that
consideration of the above theme and of findings will positively affect the
understanding of preconditions, causes, course and consequences of conflicts in NRU.
The methodological basis of study served a concrete historical, comparative and
historical and analytical methods. Used principles of objectivity, historicism,
multifactorial. In the conclusions indicated that the conflicts in the NRU were caused
by several factors caused by the actions of party members, and other factors.
Метою статті є проаналізувати внутрішньорухівські конфлікти 1992–
1999 рр. А саме, вивчити комплекс причин, що призвели до ескалації кризових ситуацій в партії. Розгляд внутрішньопартійних конфліктів в Русі в такому
контексті дозволить простежити роль лідера Руху, членів партії та інших сил
у дестабілізації ситуації в партії у 1990–х рр. Значення статті полягає в тому,
що розгляд означеної теми та отриманих висновків позитивно вплинуть на
розуміння передумов, причин, перебігу та наслідків внутрішньорухівських
конфліктів. Методологічною основою дослідження послужив конкретно–
історичний, порівняльний та історико–аналітичний методи. Використано
принципи об’єктивності, історизму, багатофакторності. У висновках
зазначено, що внутрішньорухівські конфлікти були спричинені низкою факторів
як внутрішньопартійних, так і позапартійних.
democratic convocation, elected in 1990, in particular in the implementation of
religious, cultural, educational and military issues. Chronological constraints articles
due to the fact that in the early years of activities of the Lviv Regional Council were
held intensive measures on implementation of aforementioned aspects. The
methodological basis of study served a concrete historical, comparative, historical
and analytical methods. Used principles of objectivity, historicism, multifactorial. In
the conclusions indicated that the Lviv Regional Council of first democratic
convocation has launched many different of progressive reforms that were
subsequently applicable by representative bodies of others regions and found a
reflection in the legislative decisions of Ukrainian parliament.
Метою статті є висвітлити діяльність Львівської обласної ради першого
демократичного скликання, обраної 1990 р., зокрема щодо вирішення
релігійного, культурно–освітнього та військового питань. Хронологічне
обмеження статті 1990–1991 рр. обумовлене тим, що саме в перші роки своєї
каденції Львівська обласна рада здійснювала інтенсивну діяльність із реалізації
означених аспектів. Методологічною основою дослідження послужив
конкретно–історичний, порівняльний та історико–аналітичний методи.
Використано принципи об’єктивності, історизму, багатофакторності. У
висновках зазначено, що Львівська обласна рада першого демократичного
скликання започаткувала низку різноманітних прогресивних реформ, що були згодом запозичені радами інших регіонів та знайшли відображення у
законодавчих рішеннях українського парламенту.
communist party and democratic majority Lviv Oblast Council in the second half of the 1990s. Analyzed Oblast
Council actions for overcoming ideological and managerial influence of the Communist Party in Lviv region.
It is also about the measures of Communist Party to discredit the democratic representative government area.
Keywords: oblast soviet, communist party, Lviv, V. Chornovil, KPU.
Досліджено особливості перебігу ескалації конфлікту між правлячою в країні комуністичною партією і демократичним депутатським корпусом Львівської обласної ради у другій половині 1990-х рр. Проаналізовано дії обласної ради щодо подолання ідеологічного та управлінського впливів компартії в Львівській області. Йдеться також про діяльність компартії з дискредитації демократичної представницької влади області.
party. V. Chornovil managed to activate work the Rukhu, to reorganize its structures, to strengthen apparatus agitation and propaganda, provide financing and more. New period of growth under the leadership of V.
Chornovil NRU is of interest to researchers.
In this article, attempts to analyze the extensive activities of the Movement under the leadership of V.
Chornovil in 1992–1999. The paper considers internal political and foreign political work of V. Chornovil
headed party. A study of a number of different actions NRU, including political, cultural, sports, humanitarian and others. In addition, in the article discusses features of international non-governmental diplomacy V.
Chornovil. It is analysed features of the perception of Rukh abroad, contacts with foreign partners. The value
if the article is in that, it will complement the information about Chornovil, PMU and socio-political developments of the 1990s.
В статті розкрито участь В. Чорновола у виборчих кампаніях 1989 – 1990 рр., поданого його передвиборчу програму та відображено репресивні заходи влади супроти нього.
У статті розкриваються особливості переслідування радянською владою В.Чорновола за правозахисну діяльність в 1960-х рр. Висвітлено його заходи щодо відстоювання своїх громадянських прав під час слідства, суду та першого ув’язнення.
В статті розкрито участь В. Чорновола у виборах Президента України 1991 р., подано його передвиборчу програму особливості висунення його претендентом на президентську посаду, перебіг виборчої агітації та підсумки вибори.
У статті розглянуто особливості національно-демократичних засад ідеології однієї з провідних політичних партій України 1990-х рр. Відображено вплив голови НРУ В. Чорновола на формування рухівської ідеології після перетворення НРУ з громадсько-політичної організації на політичну партію.