Justice at the Supreme Court (since 2017) Advocate (since 2006) Associate professor at the Law Department of Ivan Franko National University of Lviv (since 2003) Address: Ivan Franko National University of Lviv, Law Faculty, Department of Theory and Philosophy of Law, 1 Universytetska Str., Lviv, Ukraine, 79000
Права людини: соціально-антропологічний вимір. Колективна монографія. Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України, 2006
CONTENTS
A WORD TO THE READER (V. Tatsiy) 3
PREFACE (P. Rabinovych) 4
PART I. METHODOLOGICAL FUND... more CONTENTS A WORD TO THE READER (V. Tatsiy) 3 PREFACE (P. Rabinovych) 4 PART I. METHODOLOGICAL FUNDAMENTALS OF GENERAL THEORY OF HUMAN RIGHTS 6 Chapter 1. Transformations in the domestic general theory of law and their influence on the methodology of human rights theory (P. Rabinovych) 6 1.1. Basic transformational factors 6 1.2. Transformational tendencies 9 1.2.1. Globalization 9 1.2.2. Deformalization 13 1.2.3. Anthropologization 16 Chapter 2. Anthropological paradigm as the consequence of anthropolizing the general theoretical human rights researches (D. Hudyma) 18 2.1. Anthropological paradigm as the methodological pattern for contemporary human being study 18 2.1.1. The notion of human being study 18 2.1.2. Methodological changes in contemporary human being study 21 2.1.3. The notion of anthropological paradigm and its significance for the general theory of law 25 2.2. The notion of anthropology 32 2.3. Anthropology structure peculiarities 41 2.4. The notion and the structure of anthropology of law 46 2.4.1. The notion of the anthropology of law 46 2.4.2. Legal anthropology 58 2.4.3. Philosophic-legal anthropology 74 2.5. The image of man as his anthropologic projection 82 Chapter 3. Some peculiarities in contemporary notional apparatus of human understanding in jurisprudence (D. Hudyma) 86 3.1. The notion of human understanding in jurisprudence and its significance 86 3.2. The general characterization of notional apparatus of human understanding 88 3.2.1. Individual 88 3.2.2. Being. 89 3.2.3. Individuality 91 3.2.4. Human being 92 3.2.4.1. A human being in natural and positive law 98 3.2.5. Citizen 100 3.2.6. Personality 102 3.2.6.1. Personality in natural and positive law 102 3.2.7. Subject and person 107 Chapter 4. Human rights and law nomination in view of hermeneutic-linguistic approach (T. Dudash) 111 4.1. The notion of hermeneutic-linguistic approach and its significance. 111 4.2. Hermeneutic aspects of legal activity 113 4.2.1. The understanding in lawmaking activity 113 4.2.2. The understanding in the process of interpreting, applying and realizing the legal rules 117 4.3. Law names as the consequence of law-understanding. 123 4.3.1. Research hypotheses 123 4.3.2. Characterization of research methodology 126 4.3.3. The analysis of original forms and meanings of law names (on the example of Slavonic languages) 134 4.3.4. The law names borrowings from Arabic and Slavonic languages 137 4.3.5. The general regularities of law nomination in natural languages 140 4.3.5.1. Linguistic regularities 140 4.3.5.2. Social regularities 146 4.3.6. General regular ties between the law-understanding and law nomination 148 Chapter 5. Contemporary European law-understanding: social-anthropologic aspects (P. Rabinovych) 154 5.1. Ontological attributes of law-phenomenon 154 5.2. Needs-driven approach as the methodological basis оf essential law-understanding 157 Chapter 6. The dialectic of general and special in natural human rights (S. Dobryanskyi, P. Rabinovych) 161 6.1. Universalization in human rights development 161 6.2. Diversification of human rights contents 162 6.3. Correlation of general and special in natural human rights: the basic research lines 171 6.3.1. The absolute universalism 171 6.3.2. The moderate universalism 172 6.3.3. Cultural relativism 174 PART ІІ. SOME HUMAN RIGHTS ISSUES IN THE ANTHROPOLOGICAL VIEW 177 Chapter 1. The social essence of human rights in the light of the needs-driven approach (P. Rabinovych) 177 1.1. The notion of a needs-driven approach in research activity and its requirements 177 1.2. The social essence of human rights 181 1.2.1. Human rights as the possibilities of satisfying the human needs 181 1.2.2. Consumption of human rights in view of needs-driven approach 185 Chapter 2. Human rights: the attempt of philosophic and anthropologic analysis (D. Hudyma) 192 2.1. The notion of philosophic-anthropologic approach and its attributes 192 2.2. Basic philosophic-anthropologic concepts of human being and his rights 197 2.2.1. Subjectivity-based concepts 198 2.2.2. Objectivity-based concepts 218 2.2.3. Integrational concepts 223 Chapter 3. Human dignity as the basis for natural human rights (P. Rabinovych, S. Rabinovych) 231 3.1. The notion of dignity in legal acts 231 3.2. Objective (anthropic) and subjective human dignity 236 3.3. Human dignity: religious and anthropologic interpretation 240 3.3.1. The category of human dignity as the ethical concept 241 3.3.2. The catholic anthropology as one of the fundamental bases for the interpretation of human dignity 243 3.3.2.1. The notion of catholic anthropology 243 3.3.2.2. The historical development of catholic study about human dignity 247 3.3.2.3. The notion of human dignity in contemporary catholic anthropology and its essential attributes 248 3.3.2.4. Natural law significance of human dignity 251 Chapter 4. Natural human rights: the dialectic of private and public (P. Rabinovych) 257 4.1. “Private” and “Public”: at the outset of the problem 257 4.2. Dialectic of private and public in natural law 260 4.3. Private and public in the Constitution and Codes of Ukraine 270 Chapter 5. The natural law of human equality and Ukrainian civil legislation (P. Rabinovych, S. Rabinovych) 282 5.1. Civil Code of Ukraine in view of philosophic-anthropologic comprehension of natural law human equality 282 5.2. The anthropologic basis for civil legal equality 286 5.2.1. Legal equality as the feature of self-regulative civil relations 286 5.2.2. Civil legal equality in natural social obligations 290 5.2.3. Civil legal equality as the equality of capacities under natural law 298 5.3. The possibility of a different interpretation of natural human rights protected by civil legislation 299 5.4. The collisions of positivistic and natural law understandings in the Civil Code 300 Chapter 6. Freedom of religion as a natural human right (D. Hudyma, L. Yarmol) 314 6.1. The world outlook of the human being: the main elements 314 6.1.1. Belief 315 6.1.2. Knowledge 319 6.1.3. Conviction 321 6.1.4. Principles. Rules of behavior. 322 6.1.5. Ideals. Values (value orientations) 322 6.2. Freedom of religion acknowledgment and freedom of worship 323 6.2.1. Freedom of religion acknowledgment in international and national legal acts 325 6.2.2. European standards of freedom of religion and the Constitution of Ukraine 334 Chapter 7. Human rights legal remedies in view of needs-driven instrumental approach (T. Pashuk) 339 7.1. The notion of human rights legal remedies 339 7.2. The classification of human rights legal remedies 342 AFTERWORD (P. Rabinovych) 356 APPENDIX. LVIV LABORATORY ON HUMAN AND CITIZEN RIGHTS: PAGES OF SCIENTIFIC BIOGRAPHY (P. Rabinovych) 358
Гудима Д.А. Права людини: антрополого-методологічні засади дослідження / Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України, 2009
Монографія є одним з перших в Україні філософсько-правових досліджень евристичних можливостей ант... more Монографія є одним з перших в Україні філософсько-правових досліджень евристичних можливостей антропологічних підходів до вивчення прав людини. У ній визначено поняття антропологічних дослідницьких підходів, запропоновано їх розгорнуту класифікацію, сформульовано дефініції понять “правова людина”, “юридична людина”, “правова особистість”, “юридична особистість”, в яких фіксуються відповідні філософсько-правові образи.
The monograph is devoted to the establishment of anthropological methodological approaches to researches of human rights in philosophy of law. The concept and varieties of the anthropological approach are established and some of their heuristic possibilities in the research of human rights are developed. By virtue of the application of the said approaches in philosophy of law with a view to establishing particularity of the man-understanding in jurisprudence the conclusion that there are two images of the “man-in-law” – law-man and legal-man, which are in congruence with the images of law personality and legal personality – is drawn. The suggestions concerning optimization of applying in Ukrainian legislation the terms “man”, “personality”, “individuality”, “citizen” are developed.
Відчуження майна державою внаслідокпомилки або умисних протиправних дій:пошук балансу інтересів, 2024
Доповідь на ХІІ Міжнародному форумі з практики Європейського суду з прав людини (м. Київ, 29 жовт... more Доповідь на ХІІ Міжнародному форумі з практики Європейського суду з прав людини (м. Київ, 29 жовтня 2024 р.)
Доповідь на Другій літній академії міжнародного права (22 серпня 2024 р., с. Поляна, Закарпатська... more Доповідь на Другій літній академії міжнародного права (22 серпня 2024 р., с. Поляна, Закарпатська область, Україна). Присвячена окремим аспектам застосування міжнародних актів м'якого права у практиці судів України. Продемонстровані деякі можливості застосування цих актів для посилення аргументації судових рішень (за наявності національного правового регулювання) чи для формування такої аргументації (у разі прогалин у національному правовому регулюванні).
- Вступні зауваги
Що таке якісне судове рішення?
На яку аудиторію розраховані судові рішення?
Як ... more - Вступні зауваги Що таке якісне судове рішення? На яку аудиторію розраховані судові рішення? Як писати тексти для такої широкої аудиторії? Чому нас не розуміють? Більше знаєш – гірше пишеш?!
- Два принципи правильного подання інформації «Контекст передує подробицям»: що таке контекст? коли він важливий? які форми подання контексту? «Висновок [суть] передує роздумам» Де саме у судовому рішенні можна використати наведені принципи?
- Деякі правила організації тексту Як організувати текст у межах певного ключового питання? IRAC, CRAC, CREAC, CRuPAC
- Вступ до судового рішення – найважливіша сторінка для читача Що не є вступом до судового рішення? Що є вступом до судового рішення? Для чого потрібний вступ до судового рішення?
Про що йде мова у цій презентації?
- Яке значення припису статті 1 Конвенції про захист прав люди... more Про що йде мова у цій презентації? - Яке значення припису статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для розгляду справ про відповідальність держави? - Що є підставою для відповідальності держави згідно з Конвенцією? - Яка форма цієї відповідальності? - Чи є «алгоритм» аналізу справ про відшкодування державою шкоди?
What is this presentation about? - What is the significance of the provision of Article 1 of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms for consideration of cases on state responsibility? - What is the basis for the state responsibility according to the Convention? - What are the forms of this responsibility? - Is there an "algorithm" for the analysis of cases on state compensation for damages?
Зміст
Підстави для передачі справи на розгляд ВП ВС для відступу від висновку щодо застосування н... more Зміст Підстави для передачі справи на розгляд ВП ВС для відступу від висновку щодо застосування норми права (слайди 3-5). Підстави, способи та наслідки відступу від висновку щодо застосування норми права (слайди 6-10). Статистичні дані стосовно відступів ВП ВС від висновків щодо застосування норм права (слайди 11-16). Відступи від висновків у 2021 році (станом на початок листопада) 4.1. У цивільних справах (слайди 18-48). 4.2. У господарських справах (слайди 49-86). 4.3. В адміністративних справах (слайди 87-103).
У презентації:
- наведені статистичні дані за 2018-2021 роки щодо розгляду Великою Палатою заяв п... more У презентації: - наведені статистичні дані за 2018-2021 роки щодо розгляду Великою Палатою заяв про перегляд рішень національних судів у зв'язку зі встановленням Європейським судом з прав людини порушення Україною зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод; - виокремлені деякі проблеми застосування процесуальних норм під час розгляду вказаних заяв про перегляд рішень національних судів; - зроблений огляд постанов Великої Палати Верховного Суду 2021 року щодо вжиття додаткових заходів індивідуального характеру з виконання рішень ЄСПЛ у справах: Satanovska and Rodgers v. Ukraine, Chernega and Others v. Ukraine, Filozofenko v. Ukraine, Levchuk v. Ukraine, Skomorokhov v. Ukraine, Chernov v. Ukraine, Shumanskyy v. Ukraine, Goryanova v. Ukraine, Galamay v. Ukraine, Stetsov v. Ukraine.
Презентація представлена слухачам Третьої сесії ХV-XVI програми
Української школи політичних студ... more Презентація представлена слухачам Третьої сесії ХV-XVI програми Української школи політичних студій (23 жовтня 2021 р., м. Львів).
Присвячена минулому, теперішньому та майбутньому верховенства права. Минуле: представлена інтерпретація цього принципу А.В. Дайсі; наведене порівняння деяких особливостей концепцій верховенства права та правової держави в їх первинному вигляді. Теперішнє: охарактеризовані елементи верховенства права, виділені у доповіді Венеційської Комісії (2011), а також проілюстроване їхнє застосування у практиці Великої Палати Верховного Суду. Майбутнє: аналіз Rule of Law Index 2021; перспективи удосконалення в Україні процесуального законодавства щодо розумних строків розгляду касаційних скарг, удосконалення інститутів нарадчої кімнати й окремої думки судді, забезпечення ефективного електронного судочинства й авторозподілу судових справ для їхнього колегіального розгляду суддями, які працюють у судах, що знаходяться у різних регіонах держави, тощо.
У презентації можна знайти відповіді на такі питання:
– Який спосіб захисту є ефективним?
1. Спо... more У презентації можна знайти відповіді на такі питання: – Який спосіб захисту є ефективним?
1. Способи захисту корпоративних прав – Який спосіб захисту слід обрати особі, яка прагне відновити попередній склад учасників товариства? – Чи може учасник товариства оскаржити договори про відчуження майна, укладені цим товариством? – Чи є ефективним способом захисту прав учасника товариства вимога про визнання недійсним договору про відчуження належної цьому товариству нерухомості? – Яким є ефективний спосіб захисту прав позичальника, який для забезпечення повернення позики уклав договір купівлі продажу частки у статутному капіталі ТзОВ?
2. Способи захисту у договірних відносинах – Чи є належним способом захисту вимога про визнання недійсним нікчемного правочину? – Чи можна визнати недійсним договір, який припинив свою дію або був розірваний? – Чи є вимога про визнання договору укладеним ефективним способом захисту?
2.1. Способи захисту у відносинах оренди – Як може захистити права особа, яка розробила проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування), але останню їй не передали? – Який спосіб захисту може застосувати орендар земельної ділянки у разі укладення у період дії його договору іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки? – Коли укладення договору оренди з новим орендарем може порушувати права попереднього орендаря? – Чи може суд захистити права попереднього орендаря, строк оренди яким земельної ділянки на момент ухвалення судом рішення сплив? – Як наймачеві захистити його переважне право на придбання речі, що знаходиться у наймі? – Чи може бути визнаний недійсним непідписаний орендодавцем договір оренди землі? – Який спосіб захисту має застосувати власник земельної ділянки, яка знаходиться у фактичного користувача за неукладеним договором оренди? – Як власнику ділянки захистити його право, якщо договір оренди землі зареєстрований через декілька років після його підписання? – Який належний спосіб захисту у випадку відмови чи ухилення орендодавця від укладення додаткової угоди до договору оренди землі? – Чи потрібно після реєстрації ФГ укладати додаткову угоду про зміну орендаря із засновника ФГ на ФГ?
2 2. Способи захисту у кредитних та іпотечних правовідносинах – Визнання недійсним нікчемного договору v . визнання права – Чи є способом захисту іпотекодержателя вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього? – Коли встановлення судом права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки третій особі не є належним способом захисту? – Чи може кредитор вимагати визнати протиправними дії держреєстратора та скасувати його запис, в якому, на думку кредитора, наведені недостовірні відомості щодо правонаступництва боржника? – Чи визнання недійсним договору має наслідком скасування рішення про держану реєстрацію відповідного права?
3 . Речово правові способи захисту
3.1. Віндикаційний позов – Чи можливий ефективний захист прав одночасно за віндикаційним і негаторним позовами? – Витребувати чи зобов’язати повернути? – Віндикація – ефективний захист прав власника? – Як витребувати неодноразово віжчужене майно? – Чи треба оскаржувати реалізовані правозастосовні акти для цілей витребування майна?
3.2. Негаторний позов – Як захисти право власності, порушення якого не пов’язане з позбавленням права володіння? – Чи є ефективним способом захисту вимога про визнання недійсним державного акта на право власності? – Який спосіб захисту має обрати власник земельної ділянки водного фонду, на якій самочинно був споруджений об’єкт і надалі відчужений? – Чи означає державна реєстрація права власності на самочинно споруджений об’єкт виникнення такого права? – Чи є належною вимога про визнання недійсною декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що є самочинним будівництвом? – Чи є звільнення майна з під арешту усуненням перешкод у користуванні/розпорядженні цим майном? – Чи потрібно вимогу про зняття арешту з майна поєднувати із вимогою про визнання права власності на нього?
3.3. Визнання права власності – Визнання права власності v. віндикація – Визнання права власності v. зобов’язати здійснити державну реєстрацію
4. Способи захисту в інших правовідносинах – Чи є ефективним способом захисту вимога зобов’язати надати містобудівні умови та обмеження? – Чи можна оскаржувати рішення органів місцевого самоврядування, що є актами індивідуальної дії? – Чи існує спосіб захисту кладовища на землях історико-культурного призначення, які використовуються не за цільовим призначенням? – Чи є належним способом захисту вимога про стягнення із землекористувача земельного податку? – Чи є ефективною вимога покупця зобов'язати продавця зареєструвати податкову накладну? – Який спосіб захисту є ефективним у випадку порушення права вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору? – Який спосіб захисту є ефективним у випадку порушення права дозволяти використання твору?
5. Спори, які не охоплюються юрисдикцією судів (не є юридичними)
Презентація присвячена, зокрема, методології визначення подібності правовідносин.
Автор акценту... more Презентація присвячена, зокрема, методології визначення подібності правовідносин.
Автор акцентує увагу на таких питаннях: - як використані терміни "подібний" і "тотожний" у процесуальних законах? - яке значення мають ці терміни у тлумачному словнику української мови? - що таке правовідносини? - які елементи правовідносин? - що слід враховувати, визначаючи подібність правовідносин? - які методи визначення ratio decidendi у судовому прецеденті? - яке значення мають суб'єктний, об'єктний і змістовний критерії визначення подібності правовідносин? - які правовідносини є подібними, а які - тотожними? - чи є подібними процесуальні правовідносини за однакового правового регулювання у різних процесуальних кодексах? - чи є відмінність суб’єктів і об'єктів правовідносин безумовною підставою для висновку про неподібність правовідносин? - чи є подібність змісту правовідносин безумовною підставою для висновку про подібність самих цих відносин?
У презентації можна знайти відповіді на такі питання:
- чи потрібне підтвердження статусу адвокат... more У презентації можна знайти відповіді на такі питання: - чи потрібне підтвердження статусу адвоката для подання касаційної скарги? - чи потрібно підтверджувати статус адвоката, якщо на підтвердження його повноважень наданий ордер? - які документи має надати суду адвокат для підтвердження статусу? - чи має значення для підтвердження статусу адвоката відсутність відомостей про нього в Єдиному реєстрі адвокатів України? - які документи підтверджують повноваження адвоката як представника у суді? - чи потрібно в ордері зазначати конкретну назву органу для здійснення представництва? - чи можна підтвердити повноваження адвоката як представника у суді копією ордера? - як слід засвідчувати копію ордера? - чи потрібно на звороті ордера зазначати про наявність/відсутність обмежень повноважень адвоката? - чи настають негативні наслідки неправильного зазначення в ордері дати укладення договору про надання правової допомоги? - чи потрібно у довіреності вказувати, що представник є адвокатом? - чи підтверджує повноваження адвоката на представництво копія довіреності? - коли суд може не брати до уваги копію довіреності на представництво інтересів адвокатом? - чи є підставою для закриття апеляційного провадження подання апеляційної скарги особою, яка не є адвокатом, якщо на судове засідання від імені скаржника з’явився адвокат? - чи потрібно разом із копією ордера подавати договір про надання правової допомоги (його копію, витяг)? - чи обов’язково адвокату укладати з клієнтом договір про надання правової допомоги?
У презентації можна знайти відповіді на такі питання:
- чи може бути визнаний недійсним непідписа... more У презентації можна знайти відповіді на такі питання: - чи може бути визнаний недійсним непідписаний орендодавцем договір оренди землі, та який ефективний спосіб захисту прав орендодавця, який не підписав договір оренди землі (постанова ВП ВС від 16 червня 2020 року у справі 145/2047/16-ц); - як застосовується частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі» та який належний спосіб захисту у випадку відмови чи ухилення орендодавця від укладення додаткової угоди до договору оренди землі (постанова ВП ВС від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18); - чи є виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) підставою для припинення (розірвання) договору її оренди, в якому сторони погодили обов’язок укласти на тих самих умовах, які були у договорі оренди частки (паю) договір оренди земельної ділянки у разі її виділення на основі земельної частки (паю) (постанова ВП ВС від 1 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19); - з якого моменту за законодавством, що діяло до 1 січня 2013 року, набирає чинності договір оренди землі, та як власнику ділянки захистити його право, якщо договір оренди землі зареєстрований через декілька років після його підписання (постанова ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17); - чи може орендар земельної ділянки замість реєстрації відповідного договору за законодавством, що діяло до 1 січня 2013 року, зареєструвати право оренди після цієї дати (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі №696/1693/15-ц); - які наслідки укладення договору оренди у період дії іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки (постанова ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі №587/2326/16-ц); - коли укладення договору оренди з новим орендарем може порушувати права попереднього орендаря, та чи може суд захистити права попереднього орендаря, строк оренди яким земельної ділянки на момент ухвалення судом рішення сплив (постанова ВП ВС від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18); - чи потрібно після реєстрації фермерського господарства укласти додаткову угоду про зміну орендаря із засновника цього господарства на останнє (постанова ВП ВС від 30 червня 2020 року у справі №927/79/19); - чи можливо успадкувати селянське (фермерське) господарство (права його засновника, члена) (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц); - чи переходить право постійного користування земельною ділянкою до селянського (фермерського) господарства від його засновника, та чи можливо успадкувати право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення цього господарства (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц); - чи може держава припинити право постійного користування земельною ділянкою у звязку зі смертю засновника селянського (фермерського) господарства, якому така ділянка була виділена для ведення останнього (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18); – чи набуває фермерське господарство право власності на врожай як землекористувач земельних ділянок, належних на праві власності його членам (постанова ВП ВС від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17); – який спосіб захисту має застосувати власник земельної ділянки водного фонду, на якій самочинно був споруджений об’єкт і надалі відчужений (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц); – в якому випадку земельна ділянка «слідує» за спорудженим на ній нерухомими майном, і чи переходило до покупця за законом, який діяв з 1 січня 2002 року, одночасно із придбанням спорудженого на земельній ділянці будинку право власності на цю ділянку (постанова ВП ВС від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17); – які наслідки відмови від підписання акта погодження меж земельних ділянок (постанова ВП ВС від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17); – чи треба оскаржувати реалізовані правозастосовні акти для цілей витребування земельної ділянки (постанова ВП ВС від 11 лютого 2020 року у справі №922/614/19); – хто є належним відповідачем за позовом про визнання права власності на будівлю, споруду, право на яку ні за ким не зареєстроване (постанова ВП ВС від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18).
У презентації висвітлені висновки Великої Палати Верховного Суду у цивільних справах за період з ... more У презентації висвітлені висновки Великої Палати Верховного Суду у цивільних справах за період з січня до травня 2020 року. Щодо застосування норм процесуального права: розкриті питання права на подання апеляційної та касаційної скарг, необхідності врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, принципу змагальності у цивільному судочинстві, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, а також юрисдикції суду у справах про звільнення майна з-під арешту, у справах за участю державних реєстраторів тощо. Щодо застосування норм матеріального права: висвітлені висновки про застосування виконавчого напису нотаріуса, заявлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, захист прав на землі водного фонду, відмову від підписання акта погодження меж земельної ділянки, набрання чинності договором оренди землі, захист прав орендодавця й орендаря, визначення частки та виділення частки у спільній частковій власності, зміни у законодавстві мінімального розміру аліментів на дитину, накладення арешту на право оренди тощо.
The presentation highlights the findings of the Grand Chamber of the Supreme Court in civil cases for the period from January to May 2020. Regarding the application of procedural law: the issues of the right to file appeals and cassation appeals, the adversarial principle, civil fees and costs of professional legal assistance, as well as the jurisdiction of the court in cases of release property from arrest, in cases involving public registrars, etc. Regarding the application of substantive law: highlighted findings on the use of a notary's writ of execution, the lender's claims against the borrower's heirs, protection of water fund lands, refusal to sign an act of approval of land boundaries, entry into force of land lease agreement, protection of landlord and tenant, shares and allocation of shares in the tenancy in common, changes in the legislation of the minimum amount of child support, seizure of the right to lease, etc.
У презентації на основі висновків Великої Палати Верховного Суду розкриті питання статусу держави... more У презентації на основі висновків Великої Палати Верховного Суду розкриті питання статусу держави як суб'єкта цивільного права та процесу, а також її відповідальності за завдану шкоду. Автор звертає увагу на судову практику щодо відповідальності держави за шкоду, завдану під час здійснення правосуддя, а також на ті випадки її відповідальності, які прямо передбачені законом, але відсутні механізми реалізації права вимоги про надання відповідного відшкодування.
The presentation, based on the findings of the Grand Chamber of the Supreme Court, addresses the issue of the state's status as a subject of civil law and process, as well as its liability for damages. The author draws attention to the case law on the liability of the state for the damages caused during the administration of justice, as well as for those cases of its liability, which are expressly provided by law, but there are no mechanisms for exercising the right to claim appropriate compensation.
У презентації узагальнена практика Великої Палати Верховного Суду за 2018-2020 роки, зокрема, з т... more У презентації узагальнена практика Великої Палати Верховного Суду за 2018-2020 роки, зокрема, з таких питань:
- поняття володіння, - витребування майна з чужого незаконного володіння, - усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, - відмінність віндикаційного та негаторного позовів, а також інших способів захисту, - застосування позовної давності за віндикаційними та негаторними позовами, - виселення як різновид усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, - особливості повернення власнику земельних ділянок водного фонду, - визначення юрисдикції суду за вимогами про зняття арешту з майна, - захист прав «первинного орендаря» земельної ділянки у ситуації з її «подвійною орендою», - визнання недійсним розірваного договору, - поняття легітимних очікувань реалізації права на вимогу про відшкодування шкоди державою, - відшкодування шкоди державою за порушення обов'язків за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Лекція на V Літній школі «Верховенство права та конституціоналізм» (24-31.08.2016 р., с. Снов'янк... more Лекція на V Літній школі «Верховенство права та конституціоналізм» (24-31.08.2016 р., с. Снов'янка, Чернігівська обл., Еко-готель "ШишкіНН"), присвячена європейським стандартам люстрації
Admissibility criteria under Art. 35 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fun... more Admissibility criteria under Art. 35 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms are analyzed
Presentation reveals some shortcomings of the anticorruption efforts in the courts of Ukraine (fo... more Presentation reveals some shortcomings of the anticorruption efforts in the courts of Ukraine (former judge Ihor Zvarych case study)
Права людини: соціально-антропологічний вимір. Колективна монографія. Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України, 2006
CONTENTS
A WORD TO THE READER (V. Tatsiy) 3
PREFACE (P. Rabinovych) 4
PART I. METHODOLOGICAL FUND... more CONTENTS A WORD TO THE READER (V. Tatsiy) 3 PREFACE (P. Rabinovych) 4 PART I. METHODOLOGICAL FUNDAMENTALS OF GENERAL THEORY OF HUMAN RIGHTS 6 Chapter 1. Transformations in the domestic general theory of law and their influence on the methodology of human rights theory (P. Rabinovych) 6 1.1. Basic transformational factors 6 1.2. Transformational tendencies 9 1.2.1. Globalization 9 1.2.2. Deformalization 13 1.2.3. Anthropologization 16 Chapter 2. Anthropological paradigm as the consequence of anthropolizing the general theoretical human rights researches (D. Hudyma) 18 2.1. Anthropological paradigm as the methodological pattern for contemporary human being study 18 2.1.1. The notion of human being study 18 2.1.2. Methodological changes in contemporary human being study 21 2.1.3. The notion of anthropological paradigm and its significance for the general theory of law 25 2.2. The notion of anthropology 32 2.3. Anthropology structure peculiarities 41 2.4. The notion and the structure of anthropology of law 46 2.4.1. The notion of the anthropology of law 46 2.4.2. Legal anthropology 58 2.4.3. Philosophic-legal anthropology 74 2.5. The image of man as his anthropologic projection 82 Chapter 3. Some peculiarities in contemporary notional apparatus of human understanding in jurisprudence (D. Hudyma) 86 3.1. The notion of human understanding in jurisprudence and its significance 86 3.2. The general characterization of notional apparatus of human understanding 88 3.2.1. Individual 88 3.2.2. Being. 89 3.2.3. Individuality 91 3.2.4. Human being 92 3.2.4.1. A human being in natural and positive law 98 3.2.5. Citizen 100 3.2.6. Personality 102 3.2.6.1. Personality in natural and positive law 102 3.2.7. Subject and person 107 Chapter 4. Human rights and law nomination in view of hermeneutic-linguistic approach (T. Dudash) 111 4.1. The notion of hermeneutic-linguistic approach and its significance. 111 4.2. Hermeneutic aspects of legal activity 113 4.2.1. The understanding in lawmaking activity 113 4.2.2. The understanding in the process of interpreting, applying and realizing the legal rules 117 4.3. Law names as the consequence of law-understanding. 123 4.3.1. Research hypotheses 123 4.3.2. Characterization of research methodology 126 4.3.3. The analysis of original forms and meanings of law names (on the example of Slavonic languages) 134 4.3.4. The law names borrowings from Arabic and Slavonic languages 137 4.3.5. The general regularities of law nomination in natural languages 140 4.3.5.1. Linguistic regularities 140 4.3.5.2. Social regularities 146 4.3.6. General regular ties between the law-understanding and law nomination 148 Chapter 5. Contemporary European law-understanding: social-anthropologic aspects (P. Rabinovych) 154 5.1. Ontological attributes of law-phenomenon 154 5.2. Needs-driven approach as the methodological basis оf essential law-understanding 157 Chapter 6. The dialectic of general and special in natural human rights (S. Dobryanskyi, P. Rabinovych) 161 6.1. Universalization in human rights development 161 6.2. Diversification of human rights contents 162 6.3. Correlation of general and special in natural human rights: the basic research lines 171 6.3.1. The absolute universalism 171 6.3.2. The moderate universalism 172 6.3.3. Cultural relativism 174 PART ІІ. SOME HUMAN RIGHTS ISSUES IN THE ANTHROPOLOGICAL VIEW 177 Chapter 1. The social essence of human rights in the light of the needs-driven approach (P. Rabinovych) 177 1.1. The notion of a needs-driven approach in research activity and its requirements 177 1.2. The social essence of human rights 181 1.2.1. Human rights as the possibilities of satisfying the human needs 181 1.2.2. Consumption of human rights in view of needs-driven approach 185 Chapter 2. Human rights: the attempt of philosophic and anthropologic analysis (D. Hudyma) 192 2.1. The notion of philosophic-anthropologic approach and its attributes 192 2.2. Basic philosophic-anthropologic concepts of human being and his rights 197 2.2.1. Subjectivity-based concepts 198 2.2.2. Objectivity-based concepts 218 2.2.3. Integrational concepts 223 Chapter 3. Human dignity as the basis for natural human rights (P. Rabinovych, S. Rabinovych) 231 3.1. The notion of dignity in legal acts 231 3.2. Objective (anthropic) and subjective human dignity 236 3.3. Human dignity: religious and anthropologic interpretation 240 3.3.1. The category of human dignity as the ethical concept 241 3.3.2. The catholic anthropology as one of the fundamental bases for the interpretation of human dignity 243 3.3.2.1. The notion of catholic anthropology 243 3.3.2.2. The historical development of catholic study about human dignity 247 3.3.2.3. The notion of human dignity in contemporary catholic anthropology and its essential attributes 248 3.3.2.4. Natural law significance of human dignity 251 Chapter 4. Natural human rights: the dialectic of private and public (P. Rabinovych) 257 4.1. “Private” and “Public”: at the outset of the problem 257 4.2. Dialectic of private and public in natural law 260 4.3. Private and public in the Constitution and Codes of Ukraine 270 Chapter 5. The natural law of human equality and Ukrainian civil legislation (P. Rabinovych, S. Rabinovych) 282 5.1. Civil Code of Ukraine in view of philosophic-anthropologic comprehension of natural law human equality 282 5.2. The anthropologic basis for civil legal equality 286 5.2.1. Legal equality as the feature of self-regulative civil relations 286 5.2.2. Civil legal equality in natural social obligations 290 5.2.3. Civil legal equality as the equality of capacities under natural law 298 5.3. The possibility of a different interpretation of natural human rights protected by civil legislation 299 5.4. The collisions of positivistic and natural law understandings in the Civil Code 300 Chapter 6. Freedom of religion as a natural human right (D. Hudyma, L. Yarmol) 314 6.1. The world outlook of the human being: the main elements 314 6.1.1. Belief 315 6.1.2. Knowledge 319 6.1.3. Conviction 321 6.1.4. Principles. Rules of behavior. 322 6.1.5. Ideals. Values (value orientations) 322 6.2. Freedom of religion acknowledgment and freedom of worship 323 6.2.1. Freedom of religion acknowledgment in international and national legal acts 325 6.2.2. European standards of freedom of religion and the Constitution of Ukraine 334 Chapter 7. Human rights legal remedies in view of needs-driven instrumental approach (T. Pashuk) 339 7.1. The notion of human rights legal remedies 339 7.2. The classification of human rights legal remedies 342 AFTERWORD (P. Rabinovych) 356 APPENDIX. LVIV LABORATORY ON HUMAN AND CITIZEN RIGHTS: PAGES OF SCIENTIFIC BIOGRAPHY (P. Rabinovych) 358
Гудима Д.А. Права людини: антрополого-методологічні засади дослідження / Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України, 2009
Монографія є одним з перших в Україні філософсько-правових досліджень евристичних можливостей ант... more Монографія є одним з перших в Україні філософсько-правових досліджень евристичних можливостей антропологічних підходів до вивчення прав людини. У ній визначено поняття антропологічних дослідницьких підходів, запропоновано їх розгорнуту класифікацію, сформульовано дефініції понять “правова людина”, “юридична людина”, “правова особистість”, “юридична особистість”, в яких фіксуються відповідні філософсько-правові образи.
The monograph is devoted to the establishment of anthropological methodological approaches to researches of human rights in philosophy of law. The concept and varieties of the anthropological approach are established and some of their heuristic possibilities in the research of human rights are developed. By virtue of the application of the said approaches in philosophy of law with a view to establishing particularity of the man-understanding in jurisprudence the conclusion that there are two images of the “man-in-law” – law-man and legal-man, which are in congruence with the images of law personality and legal personality – is drawn. The suggestions concerning optimization of applying in Ukrainian legislation the terms “man”, “personality”, “individuality”, “citizen” are developed.
Відчуження майна державою внаслідокпомилки або умисних протиправних дій:пошук балансу інтересів, 2024
Доповідь на ХІІ Міжнародному форумі з практики Європейського суду з прав людини (м. Київ, 29 жовт... more Доповідь на ХІІ Міжнародному форумі з практики Європейського суду з прав людини (м. Київ, 29 жовтня 2024 р.)
Доповідь на Другій літній академії міжнародного права (22 серпня 2024 р., с. Поляна, Закарпатська... more Доповідь на Другій літній академії міжнародного права (22 серпня 2024 р., с. Поляна, Закарпатська область, Україна). Присвячена окремим аспектам застосування міжнародних актів м'якого права у практиці судів України. Продемонстровані деякі можливості застосування цих актів для посилення аргументації судових рішень (за наявності національного правового регулювання) чи для формування такої аргументації (у разі прогалин у національному правовому регулюванні).
- Вступні зауваги
Що таке якісне судове рішення?
На яку аудиторію розраховані судові рішення?
Як ... more - Вступні зауваги Що таке якісне судове рішення? На яку аудиторію розраховані судові рішення? Як писати тексти для такої широкої аудиторії? Чому нас не розуміють? Більше знаєш – гірше пишеш?!
- Два принципи правильного подання інформації «Контекст передує подробицям»: що таке контекст? коли він важливий? які форми подання контексту? «Висновок [суть] передує роздумам» Де саме у судовому рішенні можна використати наведені принципи?
- Деякі правила організації тексту Як організувати текст у межах певного ключового питання? IRAC, CRAC, CREAC, CRuPAC
- Вступ до судового рішення – найважливіша сторінка для читача Що не є вступом до судового рішення? Що є вступом до судового рішення? Для чого потрібний вступ до судового рішення?
Про що йде мова у цій презентації?
- Яке значення припису статті 1 Конвенції про захист прав люди... more Про що йде мова у цій презентації? - Яке значення припису статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для розгляду справ про відповідальність держави? - Що є підставою для відповідальності держави згідно з Конвенцією? - Яка форма цієї відповідальності? - Чи є «алгоритм» аналізу справ про відшкодування державою шкоди?
What is this presentation about? - What is the significance of the provision of Article 1 of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms for consideration of cases on state responsibility? - What is the basis for the state responsibility according to the Convention? - What are the forms of this responsibility? - Is there an "algorithm" for the analysis of cases on state compensation for damages?
Зміст
Підстави для передачі справи на розгляд ВП ВС для відступу від висновку щодо застосування н... more Зміст Підстави для передачі справи на розгляд ВП ВС для відступу від висновку щодо застосування норми права (слайди 3-5). Підстави, способи та наслідки відступу від висновку щодо застосування норми права (слайди 6-10). Статистичні дані стосовно відступів ВП ВС від висновків щодо застосування норм права (слайди 11-16). Відступи від висновків у 2021 році (станом на початок листопада) 4.1. У цивільних справах (слайди 18-48). 4.2. У господарських справах (слайди 49-86). 4.3. В адміністративних справах (слайди 87-103).
У презентації:
- наведені статистичні дані за 2018-2021 роки щодо розгляду Великою Палатою заяв п... more У презентації: - наведені статистичні дані за 2018-2021 роки щодо розгляду Великою Палатою заяв про перегляд рішень національних судів у зв'язку зі встановленням Європейським судом з прав людини порушення Україною зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод; - виокремлені деякі проблеми застосування процесуальних норм під час розгляду вказаних заяв про перегляд рішень національних судів; - зроблений огляд постанов Великої Палати Верховного Суду 2021 року щодо вжиття додаткових заходів індивідуального характеру з виконання рішень ЄСПЛ у справах: Satanovska and Rodgers v. Ukraine, Chernega and Others v. Ukraine, Filozofenko v. Ukraine, Levchuk v. Ukraine, Skomorokhov v. Ukraine, Chernov v. Ukraine, Shumanskyy v. Ukraine, Goryanova v. Ukraine, Galamay v. Ukraine, Stetsov v. Ukraine.
Презентація представлена слухачам Третьої сесії ХV-XVI програми
Української школи політичних студ... more Презентація представлена слухачам Третьої сесії ХV-XVI програми Української школи політичних студій (23 жовтня 2021 р., м. Львів).
Присвячена минулому, теперішньому та майбутньому верховенства права. Минуле: представлена інтерпретація цього принципу А.В. Дайсі; наведене порівняння деяких особливостей концепцій верховенства права та правової держави в їх первинному вигляді. Теперішнє: охарактеризовані елементи верховенства права, виділені у доповіді Венеційської Комісії (2011), а також проілюстроване їхнє застосування у практиці Великої Палати Верховного Суду. Майбутнє: аналіз Rule of Law Index 2021; перспективи удосконалення в Україні процесуального законодавства щодо розумних строків розгляду касаційних скарг, удосконалення інститутів нарадчої кімнати й окремої думки судді, забезпечення ефективного електронного судочинства й авторозподілу судових справ для їхнього колегіального розгляду суддями, які працюють у судах, що знаходяться у різних регіонах держави, тощо.
У презентації можна знайти відповіді на такі питання:
– Який спосіб захисту є ефективним?
1. Спо... more У презентації можна знайти відповіді на такі питання: – Який спосіб захисту є ефективним?
1. Способи захисту корпоративних прав – Який спосіб захисту слід обрати особі, яка прагне відновити попередній склад учасників товариства? – Чи може учасник товариства оскаржити договори про відчуження майна, укладені цим товариством? – Чи є ефективним способом захисту прав учасника товариства вимога про визнання недійсним договору про відчуження належної цьому товариству нерухомості? – Яким є ефективний спосіб захисту прав позичальника, який для забезпечення повернення позики уклав договір купівлі продажу частки у статутному капіталі ТзОВ?
2. Способи захисту у договірних відносинах – Чи є належним способом захисту вимога про визнання недійсним нікчемного правочину? – Чи можна визнати недійсним договір, який припинив свою дію або був розірваний? – Чи є вимога про визнання договору укладеним ефективним способом захисту?
2.1. Способи захисту у відносинах оренди – Як може захистити права особа, яка розробила проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування), але останню їй не передали? – Який спосіб захисту може застосувати орендар земельної ділянки у разі укладення у період дії його договору іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки? – Коли укладення договору оренди з новим орендарем може порушувати права попереднього орендаря? – Чи може суд захистити права попереднього орендаря, строк оренди яким земельної ділянки на момент ухвалення судом рішення сплив? – Як наймачеві захистити його переважне право на придбання речі, що знаходиться у наймі? – Чи може бути визнаний недійсним непідписаний орендодавцем договір оренди землі? – Який спосіб захисту має застосувати власник земельної ділянки, яка знаходиться у фактичного користувача за неукладеним договором оренди? – Як власнику ділянки захистити його право, якщо договір оренди землі зареєстрований через декілька років після його підписання? – Який належний спосіб захисту у випадку відмови чи ухилення орендодавця від укладення додаткової угоди до договору оренди землі? – Чи потрібно після реєстрації ФГ укладати додаткову угоду про зміну орендаря із засновника ФГ на ФГ?
2 2. Способи захисту у кредитних та іпотечних правовідносинах – Визнання недійсним нікчемного договору v . визнання права – Чи є способом захисту іпотекодержателя вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього? – Коли встановлення судом права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки третій особі не є належним способом захисту? – Чи може кредитор вимагати визнати протиправними дії держреєстратора та скасувати його запис, в якому, на думку кредитора, наведені недостовірні відомості щодо правонаступництва боржника? – Чи визнання недійсним договору має наслідком скасування рішення про держану реєстрацію відповідного права?
3 . Речово правові способи захисту
3.1. Віндикаційний позов – Чи можливий ефективний захист прав одночасно за віндикаційним і негаторним позовами? – Витребувати чи зобов’язати повернути? – Віндикація – ефективний захист прав власника? – Як витребувати неодноразово віжчужене майно? – Чи треба оскаржувати реалізовані правозастосовні акти для цілей витребування майна?
3.2. Негаторний позов – Як захисти право власності, порушення якого не пов’язане з позбавленням права володіння? – Чи є ефективним способом захисту вимога про визнання недійсним державного акта на право власності? – Який спосіб захисту має обрати власник земельної ділянки водного фонду, на якій самочинно був споруджений об’єкт і надалі відчужений? – Чи означає державна реєстрація права власності на самочинно споруджений об’єкт виникнення такого права? – Чи є належною вимога про визнання недійсною декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що є самочинним будівництвом? – Чи є звільнення майна з під арешту усуненням перешкод у користуванні/розпорядженні цим майном? – Чи потрібно вимогу про зняття арешту з майна поєднувати із вимогою про визнання права власності на нього?
3.3. Визнання права власності – Визнання права власності v. віндикація – Визнання права власності v. зобов’язати здійснити державну реєстрацію
4. Способи захисту в інших правовідносинах – Чи є ефективним способом захисту вимога зобов’язати надати містобудівні умови та обмеження? – Чи можна оскаржувати рішення органів місцевого самоврядування, що є актами індивідуальної дії? – Чи існує спосіб захисту кладовища на землях історико-культурного призначення, які використовуються не за цільовим призначенням? – Чи є належним способом захисту вимога про стягнення із землекористувача земельного податку? – Чи є ефективною вимога покупця зобов'язати продавця зареєструвати податкову накладну? – Який спосіб захисту є ефективним у випадку порушення права вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору? – Який спосіб захисту є ефективним у випадку порушення права дозволяти використання твору?
5. Спори, які не охоплюються юрисдикцією судів (не є юридичними)
Презентація присвячена, зокрема, методології визначення подібності правовідносин.
Автор акценту... more Презентація присвячена, зокрема, методології визначення подібності правовідносин.
Автор акцентує увагу на таких питаннях: - як використані терміни "подібний" і "тотожний" у процесуальних законах? - яке значення мають ці терміни у тлумачному словнику української мови? - що таке правовідносини? - які елементи правовідносин? - що слід враховувати, визначаючи подібність правовідносин? - які методи визначення ratio decidendi у судовому прецеденті? - яке значення мають суб'єктний, об'єктний і змістовний критерії визначення подібності правовідносин? - які правовідносини є подібними, а які - тотожними? - чи є подібними процесуальні правовідносини за однакового правового регулювання у різних процесуальних кодексах? - чи є відмінність суб’єктів і об'єктів правовідносин безумовною підставою для висновку про неподібність правовідносин? - чи є подібність змісту правовідносин безумовною підставою для висновку про подібність самих цих відносин?
У презентації можна знайти відповіді на такі питання:
- чи потрібне підтвердження статусу адвокат... more У презентації можна знайти відповіді на такі питання: - чи потрібне підтвердження статусу адвоката для подання касаційної скарги? - чи потрібно підтверджувати статус адвоката, якщо на підтвердження його повноважень наданий ордер? - які документи має надати суду адвокат для підтвердження статусу? - чи має значення для підтвердження статусу адвоката відсутність відомостей про нього в Єдиному реєстрі адвокатів України? - які документи підтверджують повноваження адвоката як представника у суді? - чи потрібно в ордері зазначати конкретну назву органу для здійснення представництва? - чи можна підтвердити повноваження адвоката як представника у суді копією ордера? - як слід засвідчувати копію ордера? - чи потрібно на звороті ордера зазначати про наявність/відсутність обмежень повноважень адвоката? - чи настають негативні наслідки неправильного зазначення в ордері дати укладення договору про надання правової допомоги? - чи потрібно у довіреності вказувати, що представник є адвокатом? - чи підтверджує повноваження адвоката на представництво копія довіреності? - коли суд може не брати до уваги копію довіреності на представництво інтересів адвокатом? - чи є підставою для закриття апеляційного провадження подання апеляційної скарги особою, яка не є адвокатом, якщо на судове засідання від імені скаржника з’явився адвокат? - чи потрібно разом із копією ордера подавати договір про надання правової допомоги (його копію, витяг)? - чи обов’язково адвокату укладати з клієнтом договір про надання правової допомоги?
У презентації можна знайти відповіді на такі питання:
- чи може бути визнаний недійсним непідписа... more У презентації можна знайти відповіді на такі питання: - чи може бути визнаний недійсним непідписаний орендодавцем договір оренди землі, та який ефективний спосіб захисту прав орендодавця, який не підписав договір оренди землі (постанова ВП ВС від 16 червня 2020 року у справі 145/2047/16-ц); - як застосовується частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі» та який належний спосіб захисту у випадку відмови чи ухилення орендодавця від укладення додаткової угоди до договору оренди землі (постанова ВП ВС від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18); - чи є виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) підставою для припинення (розірвання) договору її оренди, в якому сторони погодили обов’язок укласти на тих самих умовах, які були у договорі оренди частки (паю) договір оренди земельної ділянки у разі її виділення на основі земельної частки (паю) (постанова ВП ВС від 1 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19); - з якого моменту за законодавством, що діяло до 1 січня 2013 року, набирає чинності договір оренди землі, та як власнику ділянки захистити його право, якщо договір оренди землі зареєстрований через декілька років після його підписання (постанова ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17); - чи може орендар земельної ділянки замість реєстрації відповідного договору за законодавством, що діяло до 1 січня 2013 року, зареєструвати право оренди після цієї дати (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі №696/1693/15-ц); - які наслідки укладення договору оренди у період дії іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки (постанова ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі №587/2326/16-ц); - коли укладення договору оренди з новим орендарем може порушувати права попереднього орендаря, та чи може суд захистити права попереднього орендаря, строк оренди яким земельної ділянки на момент ухвалення судом рішення сплив (постанова ВП ВС від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18); - чи потрібно після реєстрації фермерського господарства укласти додаткову угоду про зміну орендаря із засновника цього господарства на останнє (постанова ВП ВС від 30 червня 2020 року у справі №927/79/19); - чи можливо успадкувати селянське (фермерське) господарство (права його засновника, члена) (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц); - чи переходить право постійного користування земельною ділянкою до селянського (фермерського) господарства від його засновника, та чи можливо успадкувати право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення цього господарства (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц); - чи може держава припинити право постійного користування земельною ділянкою у звязку зі смертю засновника селянського (фермерського) господарства, якому така ділянка була виділена для ведення останнього (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18); – чи набуває фермерське господарство право власності на врожай як землекористувач земельних ділянок, належних на праві власності його членам (постанова ВП ВС від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17); – який спосіб захисту має застосувати власник земельної ділянки водного фонду, на якій самочинно був споруджений об’єкт і надалі відчужений (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц); – в якому випадку земельна ділянка «слідує» за спорудженим на ній нерухомими майном, і чи переходило до покупця за законом, який діяв з 1 січня 2002 року, одночасно із придбанням спорудженого на земельній ділянці будинку право власності на цю ділянку (постанова ВП ВС від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17); – які наслідки відмови від підписання акта погодження меж земельних ділянок (постанова ВП ВС від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17); – чи треба оскаржувати реалізовані правозастосовні акти для цілей витребування земельної ділянки (постанова ВП ВС від 11 лютого 2020 року у справі №922/614/19); – хто є належним відповідачем за позовом про визнання права власності на будівлю, споруду, право на яку ні за ким не зареєстроване (постанова ВП ВС від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18).
У презентації висвітлені висновки Великої Палати Верховного Суду у цивільних справах за період з ... more У презентації висвітлені висновки Великої Палати Верховного Суду у цивільних справах за період з січня до травня 2020 року. Щодо застосування норм процесуального права: розкриті питання права на подання апеляційної та касаційної скарг, необхідності врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, принципу змагальності у цивільному судочинстві, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, а також юрисдикції суду у справах про звільнення майна з-під арешту, у справах за участю державних реєстраторів тощо. Щодо застосування норм матеріального права: висвітлені висновки про застосування виконавчого напису нотаріуса, заявлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, захист прав на землі водного фонду, відмову від підписання акта погодження меж земельної ділянки, набрання чинності договором оренди землі, захист прав орендодавця й орендаря, визначення частки та виділення частки у спільній частковій власності, зміни у законодавстві мінімального розміру аліментів на дитину, накладення арешту на право оренди тощо.
The presentation highlights the findings of the Grand Chamber of the Supreme Court in civil cases for the period from January to May 2020. Regarding the application of procedural law: the issues of the right to file appeals and cassation appeals, the adversarial principle, civil fees and costs of professional legal assistance, as well as the jurisdiction of the court in cases of release property from arrest, in cases involving public registrars, etc. Regarding the application of substantive law: highlighted findings on the use of a notary's writ of execution, the lender's claims against the borrower's heirs, protection of water fund lands, refusal to sign an act of approval of land boundaries, entry into force of land lease agreement, protection of landlord and tenant, shares and allocation of shares in the tenancy in common, changes in the legislation of the minimum amount of child support, seizure of the right to lease, etc.
У презентації на основі висновків Великої Палати Верховного Суду розкриті питання статусу держави... more У презентації на основі висновків Великої Палати Верховного Суду розкриті питання статусу держави як суб'єкта цивільного права та процесу, а також її відповідальності за завдану шкоду. Автор звертає увагу на судову практику щодо відповідальності держави за шкоду, завдану під час здійснення правосуддя, а також на ті випадки її відповідальності, які прямо передбачені законом, але відсутні механізми реалізації права вимоги про надання відповідного відшкодування.
The presentation, based on the findings of the Grand Chamber of the Supreme Court, addresses the issue of the state's status as a subject of civil law and process, as well as its liability for damages. The author draws attention to the case law on the liability of the state for the damages caused during the administration of justice, as well as for those cases of its liability, which are expressly provided by law, but there are no mechanisms for exercising the right to claim appropriate compensation.
У презентації узагальнена практика Великої Палати Верховного Суду за 2018-2020 роки, зокрема, з т... more У презентації узагальнена практика Великої Палати Верховного Суду за 2018-2020 роки, зокрема, з таких питань:
- поняття володіння, - витребування майна з чужого незаконного володіння, - усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, - відмінність віндикаційного та негаторного позовів, а також інших способів захисту, - застосування позовної давності за віндикаційними та негаторними позовами, - виселення як різновид усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, - особливості повернення власнику земельних ділянок водного фонду, - визначення юрисдикції суду за вимогами про зняття арешту з майна, - захист прав «первинного орендаря» земельної ділянки у ситуації з її «подвійною орендою», - визнання недійсним розірваного договору, - поняття легітимних очікувань реалізації права на вимогу про відшкодування шкоди державою, - відшкодування шкоди державою за порушення обов'язків за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
Лекція на V Літній школі «Верховенство права та конституціоналізм» (24-31.08.2016 р., с. Снов'янк... more Лекція на V Літній школі «Верховенство права та конституціоналізм» (24-31.08.2016 р., с. Снов'янка, Чернігівська обл., Еко-готель "ШишкіНН"), присвячена європейським стандартам люстрації
Admissibility criteria under Art. 35 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fun... more Admissibility criteria under Art. 35 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms are analyzed
Presentation reveals some shortcomings of the anticorruption efforts in the courts of Ukraine (fo... more Presentation reveals some shortcomings of the anticorruption efforts in the courts of Ukraine (former judge Ihor Zvarych case study)
Доповідь на ІІ Міжнародному форумі з практики Європейського суду з прав людини, м. Львів, 1 грудн... more Доповідь на ІІ Міжнародному форумі з практики Європейського суду з прав людини, м. Львів, 1 грудня 2013 року Основну масу «клієнтів» Євросуду станом на 31 жовтня 2013 р. забезпечують * : Росія (17,5 %), Італія (13,6 %), Україна (12,5 %), Туреччина (11,6 %) Сербія (11,0 %) Основну масу «клієнтів» Євросуду станом на 30 червня 2013 р. забезпечували: Росія (21,2 %), Туреччина (13,5 %), Італія (11,5 %), Україна (9,9 %) та Сербія (8,5 %)
Presentation deals mainly with the problem of pressure of cases in the European Court of Human Ri... more Presentation deals mainly with the problem of pressure of cases in the European Court of Human Rights and the reform of this Court under the new Protocols #15 and #16 to the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms
У статті викладено ідеї щодо можливості розширення методологічного інструментарію юридичних наук ... more У статті викладено ідеї щодо можливості розширення методологічного інструментарію юридичних наук за допомогою антрополого-біологізаторського дослідницького підходу, зокрема для пізнання у світлі висновків еволюційної біології, етології, соціології, соціобіології, психології, біологічного напряму філософської антропології тощо генезису держави та встановленого (санкціонованого) нею позитивного права. Певні евристичні можливості вказаного методологічного підходу в юриспруденції продемонстровано на прикладі концепції «війни всіх проти всіх» (Т. Гоббс) як природного стану людей у додержавному суспільстві. Розглядаючи задекларовані цим філософом причини виникнення означеної війни (природну рівність людей, страх і бажання влади), автори виявили певні зв'язки між біологічно зумовленою установкою людини на самозбереження, виникненням держави та встановленням нею юридичних норм. Теорія еволюції допомагає обґрунтувати природну схильність людського індивіда до агресування, а відтак, -частково верифікувати гіпотезу про постійну «війну» людей між собою. У цій боротьбі вибудовуються соціальні ієрархії, які є умовою встановлення та підтримання суспільного порядку. Через юридичні норми держава формує у людини відчуття захисту від загроз, придушуючи у такий спосіб заснований на агресії та страху інстинкт самозбереження, який зумовлює, зокрема, бажання влади та є руйнівним для встановлення і збереження соціальних зв'язків між рівними від природи людьми. Норми, які створює чи санкціонує держава, замінюють природну рівність членів суспільства як одну з причин «війни всіх проти всіх» формальною, «узаконеною», політичною рівністю. Остання виконує для людей своєрідну компенсаторну функцію: у стані їх фактичної нерівності заміщує «ушкоджену» послабленням агресивності частину людської природи. Послаблюючи, з одного боку, вплив установки на самозбереження, через позитивне право держави, з іншого боку, так би мовити, виповнює «недостатність» для самозбереження людини її «першої» (біологічної) природи. Внаслідок такого «виповнення», будучи частинами «другої» людської природи (культури), держава та позитивне право виконують функцію адаптації кожної людини до умов її існування. Ключові слова: методологія юридичної науки, походження держави та права, інстинкт самозбереження, природна та політична рівність, агресія, страх, бажання влади.
У статті проаналізовано таку тенденцію у суспільному сприйнятті суб’єкта права, як юридичне визна... more У статті проаналізовано таку тенденцію у суспільному сприйнятті суб’єкта права, як юридичне визнання певних прав за померлими людьми. Зокрема, запропоновано розглядати смерть фізичної особи як часткове, а не повне припинення її правоздатності: у частині тих юридичних обов’язків і тих суб’єктивних юридичних прав, які не може мати померла людина, її правоздатність зі смертю припиняється, а у частині інших суб’єктивних юридичних прав (на індивідуальний образ, поховання власного тіла, посмертне нагородження, посмертну реабілітацію, особисті немайнові авторські права тощо) — ні.
In the article such a trend in public perception of the subject of law as a legal recognition of certain rights for the deceased persons is analyzed. In particular, it proposed to consider the death of an individual as a partial rather than complete disabling of his legal capacity: in a part of the legal duties and the subjective legal rights that can not have a dead man, his legal capacity with the death stops, and in a part of the other subjective legal rights (on an individual image, on a burial of his body, on a posthumous award, on a posthumous rehabilitation, the personal non-property author’s rights etc.) — it doesn’t.
The idea of the possibilities of expanding the methodological tools of legal sciences with the ap... more The idea of the possibilities of expanding the methodological tools of legal sciences with the application of а biology-driven anthropological approach, in particular, to cognize the genesis of the state and created (sanctioned) positive law using the conclusions of evolutionary biology, ethology, sociology, sociobiology, psychology, the biological direction in philosophical anthropology, etc., is presented in the article. Certain heuristic possibilities of this methodological approach in jurisprudence are shown by the example of the concept of “the war of all against all” (T. Hobbes) as the natural state of people in pre-state society. Examining the reasons declared by this philosopher for the emergence of this war (natural equality of people, fear, and desire for power), the authors identified certain links between the biologically determined attitude of humans to self-preservation, the emergence of the state and establishing legal norms. The evolutionary theory of human origins helps to substantiate the natural tendency of man to aggression, and thus – to verify the hypothesis of a constant “war” between people. Social hierarchies, which are a condition for establishing and maintaining public order, are built in this struggle. The construction of such hierarchies (inequalities) is one of the functions of aggression and results in the formation of the state as an organization secured by political power. Norms created or sanctioned by the state replace the natural equality of members of society as one of the causes of “the war of all against all” with formal, “legalized”, political equality. The last performs a kind of the compensatory function for people: in a state of their actual inequality, it replaces the part of human nature “damaged” by the weakening of aggression. Fear, like aggression, is a response to a threat to life, but in biology terms fear provides more reliable self-preservation. Social institutions, in particular, the state and positive law, contribute to overcoming human aggression and fear of external threats. Designed to stop (in fact, weaken) “the war of all against all”, the state takes measures to ensure peace and protect people in order to weaken the natural desire of some to dominate others. By legal norms, the state forms a person’s sense of protection from the threats, thus suppressing the instinct of self-preservation which is based on aggression and fear, determines, in particular, the desire for power and is destructive for establishing and maintaining social ties between naturally equal people. On the one hand, the state weakens the influence of the human installation on self-preservation by using positive law, but on the other hand, if you will, it fills the “insufficiency” of the “first” (biological) human nature for this self-preservation. As a result of such “filling”, being part of the “second” human nature (culture), the state and positive law perform the function of adaptation of each person to the conditions of his/her existence.
У статті викладено ідеї щодо можливості розширення методологічного інструментарію юридичних наук за допомогою антрополого-біологізаторського дослідницького підходу, зокрема для пізнання у світлі висновків еволюційної біології, етології, соціології, соціобіології, психології, біологічного напряму філософської антропології тощо генезису держави та встановленого (санкціонованого) нею позитивного права. Певні евристичні можливості вказаного методологічного підходу в юриспруденції продемонстровано на прикладі концепції «війни всіх проти всіх» (Т. Гоббс) як природного стану людей у додержавному суспільстві. Розглядаючи задекларовані цим філософом причини виникнення означеної війни (природну рівність людей, страх і бажання влади), автори виявили певні зв'язки між біологічно зумовленою установкою людини на самозбереження, виникненням держави та встановленням нею юридичних норм. Теорія еволюції допомагає обґрунтувати природну схильність людського індивіда до агресування, а відтак,-частково верифікувати гіпотезу про постійну «війну» людей між собою. У цій боротьбі вибудовуються соціальні ієрархії, які є умовою встановлення та підтримання суспільного порядку. Через юридичні норми держава формує у людини відчуття захисту від загроз, придушуючи у такий спосіб заснований на агресії та страху інстинкт самозбереження, який зумовлює, зокрема, бажання влади та є руйнівним для встановлення і збереження соціальних зв'язків між рівними від природи людьми. Норми, які створює чи санкціонує держава, замінюють природну рівність членів суспільства як одну з причин «війни всіх проти всіх» формальною, «узаконеною», політичною рівністю. Остання виконує для людей своєрідну компенсаторну функцію: у стані їх фактичної нерівності заміщує «ушкоджену» послабленням агресивності частину людської природи. Послаблюючи, з одного боку, вплив установки на самозбереження, через позитивне право держави, з іншого боку, так би мовити, виповнює «недостатність» для самозбереження людини її «першої» (біологічної) природи. Внаслідок такого «виповнення», будучи частинами «другої» людської природи (культури), держава та позитивне право виконують функцію адаптації кожної людини до умов її існування.
In Ukrainian language.
Some problems of restricting the rights of mentally disabled people, as we... more In Ukrainian language. Some problems of restricting the rights of mentally disabled people, as well as the relevant case-law of the European Court of Human Rights with reference to the positive obligations of the state for the protection of the right to life, the enjoyment and protection of the rights to freedom from unlawful involuntary hospitalization, to freedom from inhuman and degrading treatment and to respect for correspondence are examined in this article. The proposals for improvement of certain provisions of national legislation relating to the rights of mentally ill people are laid down. Keywords: the concept of the person of unsound mind, the rights of mentally disabled people, the right to be informed of the hospitalization, the right to proper conditions of detention and treatment in mental health institutions, the right to review the decision on involuntary hospitalization, the right to privacy of health information, the European Court of Human Rights.
Ограничение прав психически больных в практике Европейского суда по правам человека
На украинском языке. В статье рассматриваются отдельные проблемы ограничения прав психически больных людей, а также соответствующие правовые позиции Европейского суда по правам человека в контексте позитивных обязанностей государства по охране права на жизнь, реализации и защиты прав на свободу от незаконной принудительной госпитализации, на свободу от нечеловеческого и унижающего достоинство обращения и на уважение к корреспонденции. Сформулированы предложения по усовершенствованию некоторых положений отечественного законодательства, касающихся прав душевнобольных. Ключевые слова: понятие психически больного, права душевнобольных, право быть информированным о госпитализации, право на надлежащие условия содержания и лечения в психиатрических учреждениях, право на пересмотр решения о принудительной госпитализации, право на сохранение конфиденциальной информации о состоянии здоровья, Европейский суд по правам человека.
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Львівської лабораторії прав людини і грома... more кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Львівської лабораторії прав людини і громадянина НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування НАПрН України
Гудима Д.А. Литвинюк К.О. Чи є місце для біологізаторського підходу в юриспруденції? (Розмірковування над концепцією «війни всіх проти всіх» Т. Гоббса) , 2020
ГОББСА) Гудима Д. А. доцент кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського н... more ГОББСА) Гудима Д. А. доцент кафедри теорії та філософії права юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидат юридичних наук, доцент Литвинюк К. О. студентка 6 курсу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Вступні зауваги. Як відомо, біологія вивчає всі живі організми, одним із яких є людина. Тому дослідження соціальних явищ, тобто тих, виникнення, існування та розвиток яких пов'язані з поведінковими актами людини, зумовлює потребу у використані знань, що продукує біологія. Ситуація, за якої соціальні науки, зокрема юридичні, «оберігаються» нібито від «надмірного оприродничування», виглядає дивно. Відмова, умовно кажучи, поширити біологічні закони на інтерпретацію особливостей суспільства та поведінки людини у ньому навряд чи сприяє генеруванню нових знань у соціальних науках. Американський психолог-еволюціоніст С. Канадзава навіть стверджує, що останні -«це галузі біології, і всі гіпотези у галузі суспільних наук щодо поведінки людини треба узгоджувати зі встановленими принципами та законами біології» (Kanazawa, 2009) 1 . Причину такого бачення пояснює тим, що внаслідок розмежування гуманітарних (соціальних) наук, які вивчають поведінку людини, й інших наук, які вивчають поведінку всіх живих видів, перші тепер знаходяться там, де другі були ще у XVII столітті (Kanazawa, 2009) 2 .
Відгук на дисертацію Романа Володимировича Крупника «Охорона та захист майнових прав власника (во... more Відгук на дисертацію Романа Володимировича Крупника «Охорона та захист майнових прав власника (володільця) у разі примусового вилучення земельної ділянки: цивільно-правовий аспект», подану на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право».
Дата захисту: 19.02.2021. Місце захисту: Спеціалізована вчена рада ДФ 35.051.005 Львівського національного університету імені Івана Франка, 79000, м. Львів, вул. Університетська, 1
Uploads
Books by Dmytro Hudyma
A WORD TO THE READER (V. Tatsiy) 3
PREFACE (P. Rabinovych) 4
PART I. METHODOLOGICAL FUNDAMENTALS OF GENERAL THEORY OF HUMAN RIGHTS 6
Chapter 1. Transformations in the domestic general theory of law and their influence on the methodology of human rights theory (P. Rabinovych) 6
1.1. Basic transformational factors 6
1.2. Transformational tendencies 9
1.2.1. Globalization 9
1.2.2. Deformalization 13
1.2.3. Anthropologization 16
Chapter 2. Anthropological paradigm as the consequence of anthropolizing the general theoretical human rights researches (D. Hudyma) 18
2.1. Anthropological paradigm as the methodological pattern for contemporary human being study 18
2.1.1. The notion of human being study 18
2.1.2. Methodological changes in contemporary human being study 21
2.1.3. The notion of anthropological paradigm and its significance for the general theory of law 25
2.2. The notion of anthropology 32
2.3. Anthropology structure peculiarities 41
2.4. The notion and the structure of anthropology of law 46
2.4.1. The notion of the anthropology of law 46
2.4.2. Legal anthropology 58
2.4.3. Philosophic-legal anthropology 74
2.5. The image of man as his anthropologic projection 82
Chapter 3. Some peculiarities in contemporary notional apparatus of human understanding in jurisprudence (D. Hudyma) 86
3.1. The notion of human understanding in jurisprudence and its significance 86
3.2. The general characterization of notional apparatus of human understanding 88
3.2.1. Individual 88
3.2.2. Being. 89
3.2.3. Individuality 91
3.2.4. Human being 92
3.2.4.1. A human being in natural and positive law 98
3.2.5. Citizen 100
3.2.6. Personality 102
3.2.6.1. Personality in natural and positive law 102
3.2.7. Subject and person 107
Chapter 4. Human rights and law nomination in view of hermeneutic-linguistic approach (T. Dudash) 111
4.1. The notion of hermeneutic-linguistic approach and its significance. 111
4.2. Hermeneutic aspects of legal activity 113
4.2.1. The understanding in lawmaking activity 113
4.2.2. The understanding in the process of interpreting, applying and realizing the legal rules 117
4.3. Law names as the consequence of law-understanding. 123
4.3.1. Research hypotheses 123
4.3.2. Characterization of research methodology 126
4.3.3. The analysis of original forms and meanings of law names (on the example of Slavonic languages) 134
4.3.4. The law names borrowings from Arabic and Slavonic languages 137
4.3.5. The general regularities of law nomination in natural languages 140
4.3.5.1. Linguistic regularities 140
4.3.5.2. Social regularities 146
4.3.6. General regular ties between the law-understanding and law nomination 148
Chapter 5. Contemporary European law-understanding: social-anthropologic aspects (P. Rabinovych) 154
5.1. Ontological attributes of law-phenomenon 154
5.2. Needs-driven approach as the methodological basis оf essential law-understanding 157
Chapter 6. The dialectic of general and special in natural human rights (S. Dobryanskyi, P. Rabinovych) 161
6.1. Universalization in human rights development 161
6.2. Diversification of human rights contents 162
6.3. Correlation of general and special in natural human rights: the basic research lines 171
6.3.1. The absolute universalism 171
6.3.2. The moderate universalism 172
6.3.3. Cultural relativism 174
PART ІІ. SOME HUMAN RIGHTS ISSUES IN THE ANTHROPOLOGICAL VIEW 177
Chapter 1. The social essence of human rights in the light of the needs-driven approach (P. Rabinovych) 177
1.1. The notion of a needs-driven approach in research activity and its requirements 177
1.2. The social essence of human rights 181
1.2.1. Human rights as the possibilities of satisfying the human needs 181
1.2.2. Consumption of human rights in view of needs-driven
approach 185
Chapter 2. Human rights: the attempt of philosophic and anthropologic analysis (D. Hudyma) 192
2.1. The notion of philosophic-anthropologic approach and its attributes 192
2.2. Basic philosophic-anthropologic concepts of human being and his rights 197
2.2.1. Subjectivity-based concepts 198
2.2.2. Objectivity-based concepts 218
2.2.3. Integrational concepts 223
Chapter 3. Human dignity as the basis for natural human rights (P. Rabinovych, S. Rabinovych) 231
3.1. The notion of dignity in legal acts 231
3.2. Objective (anthropic) and subjective human dignity 236
3.3. Human dignity: religious and anthropologic
interpretation 240
3.3.1. The category of human dignity as the ethical
concept 241
3.3.2. The catholic anthropology as one of the fundamental bases for the interpretation of human dignity 243
3.3.2.1. The notion of catholic anthropology 243
3.3.2.2. The historical development of catholic study about human dignity 247
3.3.2.3. The notion of human dignity in contemporary catholic anthropology and its essential attributes 248
3.3.2.4. Natural law significance of human dignity 251
Chapter 4. Natural human rights: the dialectic of private and public (P. Rabinovych) 257
4.1. “Private” and “Public”: at the outset of the problem 257
4.2. Dialectic of private and public in natural law 260
4.3. Private and public in the Constitution and Codes of
Ukraine 270
Chapter 5. The natural law of human equality and Ukrainian civil legislation (P. Rabinovych, S. Rabinovych) 282
5.1. Civil Code of Ukraine in view of philosophic-anthropologic comprehension of natural law human equality 282
5.2. The anthropologic basis for civil legal equality 286
5.2.1. Legal equality as the feature of self-regulative civil relations 286
5.2.2. Civil legal equality in natural social obligations 290
5.2.3. Civil legal equality as the equality of capacities under natural law 298
5.3. The possibility of a different interpretation of natural human rights protected by civil legislation 299
5.4. The collisions of positivistic and natural law understandings in the Civil Code 300
Chapter 6. Freedom of religion as a natural human right (D. Hudyma, L. Yarmol) 314
6.1. The world outlook of the human being: the main elements 314
6.1.1. Belief 315
6.1.2. Knowledge 319
6.1.3. Conviction 321
6.1.4. Principles. Rules of behavior. 322
6.1.5. Ideals. Values (value orientations) 322
6.2. Freedom of religion acknowledgment and freedom of worship 323
6.2.1. Freedom of religion acknowledgment in international and national legal acts 325
6.2.2. European standards of freedom of religion and the Constitution of Ukraine 334
Chapter 7. Human rights legal remedies in view of needs-driven instrumental approach (T. Pashuk) 339
7.1. The notion of human rights legal remedies 339
7.2. The classification of human rights legal remedies 342
AFTERWORD (P. Rabinovych) 356
APPENDIX. LVIV LABORATORY ON HUMAN AND CITIZEN RIGHTS: PAGES OF SCIENTIFIC BIOGRAPHY (P. Rabinovych) 358
The monograph is devoted to the establishment of anthropological methodological approaches to researches of human rights in philosophy of law. The concept and varieties of the anthropological approach are established and some of their heuristic possibilities in the research of human rights are developed. By virtue of the application of the said approaches in philosophy of law with a view to establishing particularity of the man-understanding in jurisprudence the conclusion that there are two images of the “man-in-law” – law-man and legal-man, which are in congruence with the images of law personality and legal personality – is drawn. The suggestions concerning optimization of applying in Ukrainian legislation the terms “man”, “personality”, “individuality”, “citizen” are developed.
Conference Presentations by Dmytro Hudyma
Що таке якісне судове рішення?
На яку аудиторію розраховані судові рішення?
Як писати тексти для такої широкої аудиторії?
Чому нас не розуміють?
Більше знаєш – гірше пишеш?!
- Два принципи правильного подання інформації
«Контекст передує подробицям»: що таке контекст? коли він важливий? які форми подання контексту?
«Висновок [суть] передує роздумам»
Де саме у судовому рішенні можна використати наведені принципи?
- Деякі правила організації тексту
Як організувати текст у межах певного ключового питання?
IRAC, CRAC, CREAC, CRuPAC
- Вступ до судового рішення – найважливіша сторінка для читача
Що не є вступом до судового рішення?
Що є вступом до судового рішення?
Для чого потрібний вступ до судового рішення?
- Яке значення припису статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для розгляду справ про відповідальність держави?
- Що є підставою для відповідальності держави згідно з Конвенцією?
- Яка форма цієї відповідальності?
- Чи є «алгоритм» аналізу справ про відшкодування державою шкоди?
What is this presentation about?
- What is the significance of the provision of Article 1 of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms for consideration of cases on state responsibility?
- What is the basis for the state responsibility according to the Convention?
- What are the forms of this responsibility?
- Is there an "algorithm" for the analysis of cases on state compensation for damages?
Підстави для передачі справи на розгляд ВП ВС для відступу від висновку щодо застосування норми права (слайди 3-5).
Підстави, способи та наслідки відступу від висновку щодо застосування норми права (слайди 6-10).
Статистичні дані стосовно відступів ВП ВС від висновків щодо застосування норм права (слайди 11-16).
Відступи від висновків у 2021 році (станом на початок листопада)
4.1. У цивільних справах (слайди 18-48).
4.2. У господарських справах (слайди 49-86).
4.3. В адміністративних справах (слайди 87-103).
- наведені статистичні дані за 2018-2021 роки щодо розгляду Великою Палатою заяв про перегляд рішень національних судів у зв'язку зі встановленням Європейським судом з прав людини порушення Україною зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод;
- виокремлені деякі проблеми застосування процесуальних норм під час розгляду вказаних заяв про перегляд рішень національних судів;
- зроблений огляд постанов Великої Палати Верховного Суду 2021 року щодо вжиття додаткових заходів індивідуального характеру з виконання рішень ЄСПЛ у справах: Satanovska and Rodgers v. Ukraine, Chernega and Others v. Ukraine, Filozofenko v. Ukraine, Levchuk v. Ukraine, Skomorokhov v. Ukraine, Chernov v. Ukraine, Shumanskyy v. Ukraine, Goryanova v. Ukraine, Galamay v. Ukraine, Stetsov v. Ukraine.
Української школи політичних студій (23 жовтня 2021 р., м. Львів).
Присвячена минулому, теперішньому та майбутньому верховенства права.
Минуле: представлена інтерпретація цього принципу А.В. Дайсі; наведене порівняння деяких особливостей концепцій верховенства права та правової держави в їх первинному вигляді.
Теперішнє: охарактеризовані елементи верховенства права, виділені у доповіді Венеційської Комісії (2011), а також проілюстроване їхнє застосування у практиці Великої Палати Верховного Суду.
Майбутнє: аналіз Rule of Law Index 2021; перспективи удосконалення в Україні процесуального законодавства щодо розумних строків розгляду касаційних скарг, удосконалення інститутів нарадчої кімнати й окремої думки судді, забезпечення ефективного електронного судочинства й авторозподілу судових справ для їхнього колегіального розгляду суддями, які працюють у судах, що знаходяться у різних регіонах держави, тощо.
– Який спосіб захисту є ефективним?
1. Способи захисту корпоративних прав
– Який спосіб захисту слід обрати особі, яка прагне відновити попередній склад учасників товариства?
– Чи може учасник товариства оскаржити договори про відчуження майна, укладені цим товариством?
– Чи є ефективним способом захисту прав учасника товариства вимога про визнання недійсним договору про відчуження належної цьому товариству нерухомості?
– Яким є ефективний спосіб захисту прав позичальника, який для забезпечення повернення позики уклав договір купівлі продажу частки у статутному капіталі ТзОВ?
2. Способи захисту у договірних відносинах
– Чи є належним способом захисту вимога про визнання недійсним нікчемного правочину?
– Чи можна визнати недійсним договір, який припинив свою дію або був розірваний?
– Чи є вимога про визнання договору укладеним ефективним способом захисту?
2.1. Способи захисту у відносинах оренди
– Як може захистити права особа, яка розробила проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування), але останню їй не передали?
– Який спосіб захисту може застосувати орендар земельної ділянки у разі укладення у період дії його договору іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки?
– Коли укладення договору оренди з новим орендарем може порушувати права попереднього орендаря?
– Чи може суд захистити права попереднього орендаря, строк оренди яким земельної ділянки на момент ухвалення судом рішення сплив?
– Як наймачеві захистити його переважне право на придбання речі, що знаходиться у наймі?
– Чи може бути визнаний недійсним непідписаний орендодавцем договір оренди землі?
– Який спосіб захисту має застосувати власник земельної ділянки, яка знаходиться у фактичного користувача за неукладеним договором оренди?
– Як власнику ділянки захистити його право, якщо договір оренди землі зареєстрований через декілька років після його підписання?
– Який належний спосіб захисту у випадку відмови чи ухилення орендодавця від укладення додаткової угоди до договору оренди землі?
– Чи потрібно після реєстрації ФГ укладати додаткову угоду про зміну орендаря із засновника ФГ на ФГ?
2 2. Способи захисту у кредитних та іпотечних правовідносинах
– Визнання недійсним нікчемного договору v . визнання права
– Чи є способом захисту іпотекодержателя вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього?
– Коли встановлення судом права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки третій особі не є належним способом захисту?
– Чи може кредитор вимагати визнати протиправними дії держреєстратора та скасувати його запис, в якому, на думку кредитора, наведені недостовірні відомості щодо правонаступництва боржника?
– Чи визнання недійсним договору має наслідком скасування рішення про держану реєстрацію відповідного права?
3 . Речово правові способи захисту
3.1. Віндикаційний позов
– Чи можливий ефективний захист прав одночасно за віндикаційним і негаторним позовами?
– Витребувати чи зобов’язати повернути?
– Віндикація – ефективний захист прав власника?
– Як витребувати неодноразово віжчужене майно?
– Чи треба оскаржувати реалізовані правозастосовні акти для цілей витребування майна?
3.2. Негаторний позов
– Як захисти право власності, порушення якого не пов’язане з позбавленням права володіння?
– Чи є ефективним способом захисту вимога про визнання недійсним державного акта на право власності?
– Який спосіб захисту має обрати власник земельної ділянки водного фонду, на якій самочинно був споруджений об’єкт і надалі відчужений?
– Чи означає державна реєстрація права власності на самочинно споруджений об’єкт виникнення такого права?
– Чи є належною вимога про визнання недійсною декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що є самочинним будівництвом?
– Чи є звільнення майна з під арешту усуненням перешкод у користуванні/розпорядженні цим майном?
– Чи потрібно вимогу про зняття арешту з майна поєднувати із вимогою про визнання права власності на нього?
3.3. Визнання права власності
– Визнання права власності v. віндикація
– Визнання права власності v. зобов’язати здійснити державну реєстрацію
4. Способи захисту в інших правовідносинах
– Чи є ефективним способом захисту вимога зобов’язати надати містобудівні умови та обмеження?
– Чи можна оскаржувати рішення органів місцевого самоврядування, що є актами індивідуальної дії?
– Чи існує спосіб захисту кладовища на землях історико-культурного призначення, які використовуються не за цільовим призначенням?
– Чи є належним способом захисту вимога про стягнення із землекористувача земельного податку?
– Чи є ефективною вимога покупця зобов'язати продавця зареєструвати податкову накладну?
– Який спосіб захисту є ефективним у випадку порушення права вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору?
– Який спосіб захисту є ефективним у випадку порушення права дозволяти використання твору?
5. Спори, які не охоплюються юрисдикцією судів (не є юридичними)
Автор акцентує увагу на таких питаннях:
- як використані терміни "подібний" і "тотожний" у процесуальних законах?
- яке значення мають ці терміни у тлумачному словнику української мови?
- що таке правовідносини?
- які елементи правовідносин?
- що слід враховувати, визначаючи подібність правовідносин?
- які методи визначення ratio decidendi у судовому прецеденті?
- яке значення мають суб'єктний, об'єктний і змістовний критерії визначення подібності правовідносин?
- які правовідносини є подібними, а які - тотожними?
- чи є подібними процесуальні правовідносини за однакового правового регулювання у різних процесуальних кодексах?
- чи є відмінність суб’єктів і об'єктів правовідносин безумовною підставою для висновку про неподібність правовідносин?
- чи є подібність змісту правовідносин безумовною підставою для висновку про подібність самих цих відносин?
- чи потрібне підтвердження статусу адвоката для подання касаційної скарги?
- чи потрібно підтверджувати статус адвоката, якщо на підтвердження його повноважень наданий ордер?
- які документи має надати суду адвокат для підтвердження статусу?
- чи має значення для підтвердження статусу адвоката відсутність відомостей про нього в Єдиному реєстрі адвокатів України?
- які документи підтверджують повноваження адвоката як представника у суді?
- чи потрібно в ордері зазначати конкретну назву органу для здійснення представництва?
- чи можна підтвердити повноваження адвоката як представника у суді копією ордера?
- як слід засвідчувати копію ордера?
- чи потрібно на звороті ордера зазначати про наявність/відсутність обмежень повноважень адвоката?
- чи настають негативні наслідки неправильного зазначення в ордері дати укладення договору про надання правової допомоги?
- чи потрібно у довіреності вказувати, що представник є адвокатом?
- чи підтверджує повноваження адвоката на представництво копія довіреності?
- коли суд може не брати до уваги копію довіреності на представництво інтересів адвокатом?
- чи є підставою для закриття апеляційного провадження подання апеляційної скарги особою, яка не є адвокатом, якщо на судове засідання від імені скаржника з’явився адвокат?
- чи потрібно разом із копією ордера подавати договір про надання правової допомоги (його копію, витяг)?
- чи обов’язково адвокату укладати з клієнтом договір про надання правової допомоги?
- чи може бути визнаний недійсним непідписаний орендодавцем договір оренди землі, та який ефективний спосіб захисту прав орендодавця, який не підписав договір оренди землі (постанова ВП ВС від 16 червня 2020 року у справі 145/2047/16-ц);
- як застосовується частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі» та який належний спосіб захисту у випадку відмови чи ухилення орендодавця від укладення додаткової угоди до договору оренди землі (постанова ВП ВС від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18);
- чи є виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) підставою для припинення (розірвання) договору її оренди, в якому сторони погодили обов’язок укласти на тих самих умовах, які були у договорі оренди частки (паю) договір оренди земельної ділянки у разі її виділення на основі земельної частки (паю) (постанова ВП ВС від 1 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19);
- з якого моменту за законодавством, що діяло до 1 січня 2013 року, набирає чинності договір оренди землі, та як власнику ділянки захистити його право, якщо договір оренди землі зареєстрований через декілька років після його підписання (постанова ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17);
- чи може орендар земельної ділянки замість реєстрації відповідного договору за законодавством, що діяло до 1 січня 2013 року, зареєструвати право оренди після цієї дати (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі №696/1693/15-ц);
- які наслідки укладення договору оренди у період дії іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки (постанова ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі №587/2326/16-ц);
- коли укладення договору оренди з новим орендарем може порушувати права попереднього орендаря, та чи може суд захистити права попереднього орендаря, строк оренди яким земельної ділянки на момент ухвалення судом рішення сплив (постанова ВП ВС від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18);
- чи потрібно після реєстрації фермерського господарства укласти додаткову угоду про зміну орендаря із засновника цього господарства на останнє (постанова ВП ВС від 30 червня 2020 року у справі №927/79/19);
- чи можливо успадкувати селянське (фермерське) господарство (права його засновника, члена) (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц);
- чи переходить право постійного користування земельною ділянкою до селянського (фермерського) господарства від його засновника, та чи можливо успадкувати право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення цього господарства (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц);
- чи може держава припинити право постійного користування земельною ділянкою у звязку зі смертю засновника селянського (фермерського) господарства, якому така ділянка була виділена для ведення останнього (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18);
– чи набуває фермерське господарство право власності на врожай як землекористувач земельних ділянок, належних на праві власності його членам (постанова ВП ВС від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17);
– який спосіб захисту має застосувати власник земельної ділянки водного фонду, на якій самочинно був споруджений об’єкт і надалі відчужений (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц);
– в якому випадку земельна ділянка «слідує» за спорудженим на ній нерухомими майном, і чи переходило до покупця за законом, який діяв з 1 січня 2002 року, одночасно із придбанням спорудженого на земельній ділянці будинку право власності на цю ділянку (постанова ВП ВС від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17);
– які наслідки відмови від підписання акта погодження меж земельних ділянок (постанова ВП ВС від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17);
– чи треба оскаржувати реалізовані правозастосовні акти для цілей витребування земельної ділянки (постанова ВП ВС від 11 лютого 2020 року у справі №922/614/19);
– хто є належним відповідачем за позовом про визнання права власності на будівлю, споруду, право на яку ні за ким не зареєстроване (постанова ВП ВС від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18).
Щодо застосування норм процесуального права: розкриті питання права на подання апеляційної та касаційної скарг, необхідності врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, принципу змагальності у цивільному судочинстві, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, а також юрисдикції суду у справах про звільнення майна з-під арешту, у справах за участю державних реєстраторів тощо.
Щодо застосування норм матеріального права: висвітлені висновки про застосування виконавчого напису нотаріуса, заявлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, захист прав на землі водного фонду, відмову від підписання акта погодження меж земельної ділянки, набрання чинності договором оренди землі, захист прав орендодавця й орендаря, визначення частки та виділення частки у спільній частковій власності, зміни у законодавстві мінімального розміру аліментів на дитину, накладення арешту на право оренди тощо.
The presentation highlights the findings of the Grand Chamber of the Supreme Court in civil cases for the period from January to May 2020.
Regarding the application of procedural law: the issues of the right to file appeals and cassation appeals, the adversarial principle, civil fees and costs of professional legal assistance, as well as the jurisdiction of the court in cases of release property from arrest, in cases involving public registrars, etc.
Regarding the application of substantive law: highlighted findings on the use of a notary's writ of execution, the lender's claims against the borrower's heirs, protection of water fund lands, refusal to sign an act of approval of land boundaries, entry into force of land lease agreement, protection of landlord and tenant, shares and allocation of shares in the tenancy in common, changes in the legislation of the minimum amount of child support, seizure of the right to lease, etc.
Автор звертає увагу на судову практику щодо відповідальності держави за шкоду, завдану під час здійснення правосуддя, а також на ті випадки її відповідальності, які прямо передбачені законом, але відсутні механізми реалізації права вимоги про надання відповідного відшкодування.
The presentation, based on the findings of the Grand Chamber of the Supreme Court, addresses the issue of the state's status as a subject of civil law and process, as well as its liability for damages.
The author draws attention to the case law on the liability of the state for the damages caused during the administration of justice, as well as for those cases of its liability, which are expressly provided by law, but there are no mechanisms for exercising the right to claim appropriate compensation.
- поняття володіння,
- витребування майна з чужого незаконного володіння,
- усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,
- відмінність віндикаційного та негаторного позовів, а також інших способів захисту,
- застосування позовної давності за віндикаційними та негаторними позовами,
- виселення як різновид усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,
- особливості повернення власнику земельних ділянок водного фонду,
- визначення юрисдикції суду за вимогами про зняття арешту з майна,
- захист прав «первинного орендаря» земельної ділянки у ситуації з її «подвійною орендою»,
- визнання недійсним розірваного договору,
- поняття легітимних очікувань реалізації права на вимогу про відшкодування шкоди державою,
- відшкодування шкоди державою за порушення обов'язків за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
A WORD TO THE READER (V. Tatsiy) 3
PREFACE (P. Rabinovych) 4
PART I. METHODOLOGICAL FUNDAMENTALS OF GENERAL THEORY OF HUMAN RIGHTS 6
Chapter 1. Transformations in the domestic general theory of law and their influence on the methodology of human rights theory (P. Rabinovych) 6
1.1. Basic transformational factors 6
1.2. Transformational tendencies 9
1.2.1. Globalization 9
1.2.2. Deformalization 13
1.2.3. Anthropologization 16
Chapter 2. Anthropological paradigm as the consequence of anthropolizing the general theoretical human rights researches (D. Hudyma) 18
2.1. Anthropological paradigm as the methodological pattern for contemporary human being study 18
2.1.1. The notion of human being study 18
2.1.2. Methodological changes in contemporary human being study 21
2.1.3. The notion of anthropological paradigm and its significance for the general theory of law 25
2.2. The notion of anthropology 32
2.3. Anthropology structure peculiarities 41
2.4. The notion and the structure of anthropology of law 46
2.4.1. The notion of the anthropology of law 46
2.4.2. Legal anthropology 58
2.4.3. Philosophic-legal anthropology 74
2.5. The image of man as his anthropologic projection 82
Chapter 3. Some peculiarities in contemporary notional apparatus of human understanding in jurisprudence (D. Hudyma) 86
3.1. The notion of human understanding in jurisprudence and its significance 86
3.2. The general characterization of notional apparatus of human understanding 88
3.2.1. Individual 88
3.2.2. Being. 89
3.2.3. Individuality 91
3.2.4. Human being 92
3.2.4.1. A human being in natural and positive law 98
3.2.5. Citizen 100
3.2.6. Personality 102
3.2.6.1. Personality in natural and positive law 102
3.2.7. Subject and person 107
Chapter 4. Human rights and law nomination in view of hermeneutic-linguistic approach (T. Dudash) 111
4.1. The notion of hermeneutic-linguistic approach and its significance. 111
4.2. Hermeneutic aspects of legal activity 113
4.2.1. The understanding in lawmaking activity 113
4.2.2. The understanding in the process of interpreting, applying and realizing the legal rules 117
4.3. Law names as the consequence of law-understanding. 123
4.3.1. Research hypotheses 123
4.3.2. Characterization of research methodology 126
4.3.3. The analysis of original forms and meanings of law names (on the example of Slavonic languages) 134
4.3.4. The law names borrowings from Arabic and Slavonic languages 137
4.3.5. The general regularities of law nomination in natural languages 140
4.3.5.1. Linguistic regularities 140
4.3.5.2. Social regularities 146
4.3.6. General regular ties between the law-understanding and law nomination 148
Chapter 5. Contemporary European law-understanding: social-anthropologic aspects (P. Rabinovych) 154
5.1. Ontological attributes of law-phenomenon 154
5.2. Needs-driven approach as the methodological basis оf essential law-understanding 157
Chapter 6. The dialectic of general and special in natural human rights (S. Dobryanskyi, P. Rabinovych) 161
6.1. Universalization in human rights development 161
6.2. Diversification of human rights contents 162
6.3. Correlation of general and special in natural human rights: the basic research lines 171
6.3.1. The absolute universalism 171
6.3.2. The moderate universalism 172
6.3.3. Cultural relativism 174
PART ІІ. SOME HUMAN RIGHTS ISSUES IN THE ANTHROPOLOGICAL VIEW 177
Chapter 1. The social essence of human rights in the light of the needs-driven approach (P. Rabinovych) 177
1.1. The notion of a needs-driven approach in research activity and its requirements 177
1.2. The social essence of human rights 181
1.2.1. Human rights as the possibilities of satisfying the human needs 181
1.2.2. Consumption of human rights in view of needs-driven
approach 185
Chapter 2. Human rights: the attempt of philosophic and anthropologic analysis (D. Hudyma) 192
2.1. The notion of philosophic-anthropologic approach and its attributes 192
2.2. Basic philosophic-anthropologic concepts of human being and his rights 197
2.2.1. Subjectivity-based concepts 198
2.2.2. Objectivity-based concepts 218
2.2.3. Integrational concepts 223
Chapter 3. Human dignity as the basis for natural human rights (P. Rabinovych, S. Rabinovych) 231
3.1. The notion of dignity in legal acts 231
3.2. Objective (anthropic) and subjective human dignity 236
3.3. Human dignity: religious and anthropologic
interpretation 240
3.3.1. The category of human dignity as the ethical
concept 241
3.3.2. The catholic anthropology as one of the fundamental bases for the interpretation of human dignity 243
3.3.2.1. The notion of catholic anthropology 243
3.3.2.2. The historical development of catholic study about human dignity 247
3.3.2.3. The notion of human dignity in contemporary catholic anthropology and its essential attributes 248
3.3.2.4. Natural law significance of human dignity 251
Chapter 4. Natural human rights: the dialectic of private and public (P. Rabinovych) 257
4.1. “Private” and “Public”: at the outset of the problem 257
4.2. Dialectic of private and public in natural law 260
4.3. Private and public in the Constitution and Codes of
Ukraine 270
Chapter 5. The natural law of human equality and Ukrainian civil legislation (P. Rabinovych, S. Rabinovych) 282
5.1. Civil Code of Ukraine in view of philosophic-anthropologic comprehension of natural law human equality 282
5.2. The anthropologic basis for civil legal equality 286
5.2.1. Legal equality as the feature of self-regulative civil relations 286
5.2.2. Civil legal equality in natural social obligations 290
5.2.3. Civil legal equality as the equality of capacities under natural law 298
5.3. The possibility of a different interpretation of natural human rights protected by civil legislation 299
5.4. The collisions of positivistic and natural law understandings in the Civil Code 300
Chapter 6. Freedom of religion as a natural human right (D. Hudyma, L. Yarmol) 314
6.1. The world outlook of the human being: the main elements 314
6.1.1. Belief 315
6.1.2. Knowledge 319
6.1.3. Conviction 321
6.1.4. Principles. Rules of behavior. 322
6.1.5. Ideals. Values (value orientations) 322
6.2. Freedom of religion acknowledgment and freedom of worship 323
6.2.1. Freedom of religion acknowledgment in international and national legal acts 325
6.2.2. European standards of freedom of religion and the Constitution of Ukraine 334
Chapter 7. Human rights legal remedies in view of needs-driven instrumental approach (T. Pashuk) 339
7.1. The notion of human rights legal remedies 339
7.2. The classification of human rights legal remedies 342
AFTERWORD (P. Rabinovych) 356
APPENDIX. LVIV LABORATORY ON HUMAN AND CITIZEN RIGHTS: PAGES OF SCIENTIFIC BIOGRAPHY (P. Rabinovych) 358
The monograph is devoted to the establishment of anthropological methodological approaches to researches of human rights in philosophy of law. The concept and varieties of the anthropological approach are established and some of their heuristic possibilities in the research of human rights are developed. By virtue of the application of the said approaches in philosophy of law with a view to establishing particularity of the man-understanding in jurisprudence the conclusion that there are two images of the “man-in-law” – law-man and legal-man, which are in congruence with the images of law personality and legal personality – is drawn. The suggestions concerning optimization of applying in Ukrainian legislation the terms “man”, “personality”, “individuality”, “citizen” are developed.
Що таке якісне судове рішення?
На яку аудиторію розраховані судові рішення?
Як писати тексти для такої широкої аудиторії?
Чому нас не розуміють?
Більше знаєш – гірше пишеш?!
- Два принципи правильного подання інформації
«Контекст передує подробицям»: що таке контекст? коли він важливий? які форми подання контексту?
«Висновок [суть] передує роздумам»
Де саме у судовому рішенні можна використати наведені принципи?
- Деякі правила організації тексту
Як організувати текст у межах певного ключового питання?
IRAC, CRAC, CREAC, CRuPAC
- Вступ до судового рішення – найважливіша сторінка для читача
Що не є вступом до судового рішення?
Що є вступом до судового рішення?
Для чого потрібний вступ до судового рішення?
- Яке значення припису статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для розгляду справ про відповідальність держави?
- Що є підставою для відповідальності держави згідно з Конвенцією?
- Яка форма цієї відповідальності?
- Чи є «алгоритм» аналізу справ про відшкодування державою шкоди?
What is this presentation about?
- What is the significance of the provision of Article 1 of the Convention on the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms for consideration of cases on state responsibility?
- What is the basis for the state responsibility according to the Convention?
- What are the forms of this responsibility?
- Is there an "algorithm" for the analysis of cases on state compensation for damages?
Підстави для передачі справи на розгляд ВП ВС для відступу від висновку щодо застосування норми права (слайди 3-5).
Підстави, способи та наслідки відступу від висновку щодо застосування норми права (слайди 6-10).
Статистичні дані стосовно відступів ВП ВС від висновків щодо застосування норм права (слайди 11-16).
Відступи від висновків у 2021 році (станом на початок листопада)
4.1. У цивільних справах (слайди 18-48).
4.2. У господарських справах (слайди 49-86).
4.3. В адміністративних справах (слайди 87-103).
- наведені статистичні дані за 2018-2021 роки щодо розгляду Великою Палатою заяв про перегляд рішень національних судів у зв'язку зі встановленням Європейським судом з прав людини порушення Україною зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод;
- виокремлені деякі проблеми застосування процесуальних норм під час розгляду вказаних заяв про перегляд рішень національних судів;
- зроблений огляд постанов Великої Палати Верховного Суду 2021 року щодо вжиття додаткових заходів індивідуального характеру з виконання рішень ЄСПЛ у справах: Satanovska and Rodgers v. Ukraine, Chernega and Others v. Ukraine, Filozofenko v. Ukraine, Levchuk v. Ukraine, Skomorokhov v. Ukraine, Chernov v. Ukraine, Shumanskyy v. Ukraine, Goryanova v. Ukraine, Galamay v. Ukraine, Stetsov v. Ukraine.
Української школи політичних студій (23 жовтня 2021 р., м. Львів).
Присвячена минулому, теперішньому та майбутньому верховенства права.
Минуле: представлена інтерпретація цього принципу А.В. Дайсі; наведене порівняння деяких особливостей концепцій верховенства права та правової держави в їх первинному вигляді.
Теперішнє: охарактеризовані елементи верховенства права, виділені у доповіді Венеційської Комісії (2011), а також проілюстроване їхнє застосування у практиці Великої Палати Верховного Суду.
Майбутнє: аналіз Rule of Law Index 2021; перспективи удосконалення в Україні процесуального законодавства щодо розумних строків розгляду касаційних скарг, удосконалення інститутів нарадчої кімнати й окремої думки судді, забезпечення ефективного електронного судочинства й авторозподілу судових справ для їхнього колегіального розгляду суддями, які працюють у судах, що знаходяться у різних регіонах держави, тощо.
– Який спосіб захисту є ефективним?
1. Способи захисту корпоративних прав
– Який спосіб захисту слід обрати особі, яка прагне відновити попередній склад учасників товариства?
– Чи може учасник товариства оскаржити договори про відчуження майна, укладені цим товариством?
– Чи є ефективним способом захисту прав учасника товариства вимога про визнання недійсним договору про відчуження належної цьому товариству нерухомості?
– Яким є ефективний спосіб захисту прав позичальника, який для забезпечення повернення позики уклав договір купівлі продажу частки у статутному капіталі ТзОВ?
2. Способи захисту у договірних відносинах
– Чи є належним способом захисту вимога про визнання недійсним нікчемного правочину?
– Чи можна визнати недійсним договір, який припинив свою дію або був розірваний?
– Чи є вимога про визнання договору укладеним ефективним способом захисту?
2.1. Способи захисту у відносинах оренди
– Як може захистити права особа, яка розробила проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування), але останню їй не передали?
– Який спосіб захисту може застосувати орендар земельної ділянки у разі укладення у період дії його договору іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки?
– Коли укладення договору оренди з новим орендарем може порушувати права попереднього орендаря?
– Чи може суд захистити права попереднього орендаря, строк оренди яким земельної ділянки на момент ухвалення судом рішення сплив?
– Як наймачеві захистити його переважне право на придбання речі, що знаходиться у наймі?
– Чи може бути визнаний недійсним непідписаний орендодавцем договір оренди землі?
– Який спосіб захисту має застосувати власник земельної ділянки, яка знаходиться у фактичного користувача за неукладеним договором оренди?
– Як власнику ділянки захистити його право, якщо договір оренди землі зареєстрований через декілька років після його підписання?
– Який належний спосіб захисту у випадку відмови чи ухилення орендодавця від укладення додаткової угоди до договору оренди землі?
– Чи потрібно після реєстрації ФГ укладати додаткову угоду про зміну орендаря із засновника ФГ на ФГ?
2 2. Способи захисту у кредитних та іпотечних правовідносинах
– Визнання недійсним нікчемного договору v . визнання права
– Чи є способом захисту іпотекодержателя вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на нього?
– Коли встановлення судом права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки третій особі не є належним способом захисту?
– Чи може кредитор вимагати визнати протиправними дії держреєстратора та скасувати його запис, в якому, на думку кредитора, наведені недостовірні відомості щодо правонаступництва боржника?
– Чи визнання недійсним договору має наслідком скасування рішення про держану реєстрацію відповідного права?
3 . Речово правові способи захисту
3.1. Віндикаційний позов
– Чи можливий ефективний захист прав одночасно за віндикаційним і негаторним позовами?
– Витребувати чи зобов’язати повернути?
– Віндикація – ефективний захист прав власника?
– Як витребувати неодноразово віжчужене майно?
– Чи треба оскаржувати реалізовані правозастосовні акти для цілей витребування майна?
3.2. Негаторний позов
– Як захисти право власності, порушення якого не пов’язане з позбавленням права володіння?
– Чи є ефективним способом захисту вимога про визнання недійсним державного акта на право власності?
– Який спосіб захисту має обрати власник земельної ділянки водного фонду, на якій самочинно був споруджений об’єкт і надалі відчужений?
– Чи означає державна реєстрація права власності на самочинно споруджений об’єкт виникнення такого права?
– Чи є належною вимога про визнання недійсною декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що є самочинним будівництвом?
– Чи є звільнення майна з під арешту усуненням перешкод у користуванні/розпорядженні цим майном?
– Чи потрібно вимогу про зняття арешту з майна поєднувати із вимогою про визнання права власності на нього?
3.3. Визнання права власності
– Визнання права власності v. віндикація
– Визнання права власності v. зобов’язати здійснити державну реєстрацію
4. Способи захисту в інших правовідносинах
– Чи є ефективним способом захисту вимога зобов’язати надати містобудівні умови та обмеження?
– Чи можна оскаржувати рішення органів місцевого самоврядування, що є актами індивідуальної дії?
– Чи існує спосіб захисту кладовища на землях історико-культурного призначення, які використовуються не за цільовим призначенням?
– Чи є належним способом захисту вимога про стягнення із землекористувача земельного податку?
– Чи є ефективною вимога покупця зобов'язати продавця зареєструвати податкову накладну?
– Який спосіб захисту є ефективним у випадку порушення права вимагати зазначення свого імені у зв'язку з використанням твору?
– Який спосіб захисту є ефективним у випадку порушення права дозволяти використання твору?
5. Спори, які не охоплюються юрисдикцією судів (не є юридичними)
Автор акцентує увагу на таких питаннях:
- як використані терміни "подібний" і "тотожний" у процесуальних законах?
- яке значення мають ці терміни у тлумачному словнику української мови?
- що таке правовідносини?
- які елементи правовідносин?
- що слід враховувати, визначаючи подібність правовідносин?
- які методи визначення ratio decidendi у судовому прецеденті?
- яке значення мають суб'єктний, об'єктний і змістовний критерії визначення подібності правовідносин?
- які правовідносини є подібними, а які - тотожними?
- чи є подібними процесуальні правовідносини за однакового правового регулювання у різних процесуальних кодексах?
- чи є відмінність суб’єктів і об'єктів правовідносин безумовною підставою для висновку про неподібність правовідносин?
- чи є подібність змісту правовідносин безумовною підставою для висновку про подібність самих цих відносин?
- чи потрібне підтвердження статусу адвоката для подання касаційної скарги?
- чи потрібно підтверджувати статус адвоката, якщо на підтвердження його повноважень наданий ордер?
- які документи має надати суду адвокат для підтвердження статусу?
- чи має значення для підтвердження статусу адвоката відсутність відомостей про нього в Єдиному реєстрі адвокатів України?
- які документи підтверджують повноваження адвоката як представника у суді?
- чи потрібно в ордері зазначати конкретну назву органу для здійснення представництва?
- чи можна підтвердити повноваження адвоката як представника у суді копією ордера?
- як слід засвідчувати копію ордера?
- чи потрібно на звороті ордера зазначати про наявність/відсутність обмежень повноважень адвоката?
- чи настають негативні наслідки неправильного зазначення в ордері дати укладення договору про надання правової допомоги?
- чи потрібно у довіреності вказувати, що представник є адвокатом?
- чи підтверджує повноваження адвоката на представництво копія довіреності?
- коли суд може не брати до уваги копію довіреності на представництво інтересів адвокатом?
- чи є підставою для закриття апеляційного провадження подання апеляційної скарги особою, яка не є адвокатом, якщо на судове засідання від імені скаржника з’явився адвокат?
- чи потрібно разом із копією ордера подавати договір про надання правової допомоги (його копію, витяг)?
- чи обов’язково адвокату укладати з клієнтом договір про надання правової допомоги?
- чи може бути визнаний недійсним непідписаний орендодавцем договір оренди землі, та який ефективний спосіб захисту прав орендодавця, який не підписав договір оренди землі (постанова ВП ВС від 16 червня 2020 року у справі 145/2047/16-ц);
- як застосовується частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі» та який належний спосіб захисту у випадку відмови чи ухилення орендодавця від укладення додаткової угоди до договору оренди землі (постанова ВП ВС від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18);
- чи є виділення земельної частки (паю) у натурі (на місцевості) підставою для припинення (розірвання) договору її оренди, в якому сторони погодили обов’язок укласти на тих самих умовах, які були у договорі оренди частки (паю) договір оренди земельної ділянки у разі її виділення на основі земельної частки (паю) (постанова ВП ВС від 1 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19);
- з якого моменту за законодавством, що діяло до 1 січня 2013 року, набирає чинності договір оренди землі, та як власнику ділянки захистити його право, якщо договір оренди землі зареєстрований через декілька років після його підписання (постанова ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17);
- чи може орендар земельної ділянки замість реєстрації відповідного договору за законодавством, що діяло до 1 січня 2013 року, зареєструвати право оренди після цієї дати (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі №696/1693/15-ц);
- які наслідки укладення договору оренди у період дії іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки (постанова ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі №587/2326/16-ц);
- коли укладення договору оренди з новим орендарем може порушувати права попереднього орендаря, та чи може суд захистити права попереднього орендаря, строк оренди яким земельної ділянки на момент ухвалення судом рішення сплив (постанова ВП ВС від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18);
- чи потрібно після реєстрації фермерського господарства укласти додаткову угоду про зміну орендаря із засновника цього господарства на останнє (постанова ВП ВС від 30 червня 2020 року у справі №927/79/19);
- чи можливо успадкувати селянське (фермерське) господарство (права його засновника, члена) (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц);
- чи переходить право постійного користування земельною ділянкою до селянського (фермерського) господарства від його засновника, та чи можливо успадкувати право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення цього господарства (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц);
- чи може держава припинити право постійного користування земельною ділянкою у звязку зі смертю засновника селянського (фермерського) господарства, якому така ділянка була виділена для ведення останнього (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18);
– чи набуває фермерське господарство право власності на врожай як землекористувач земельних ділянок, належних на праві власності його членам (постанова ВП ВС від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17);
– який спосіб захисту має застосувати власник земельної ділянки водного фонду, на якій самочинно був споруджений об’єкт і надалі відчужений (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц);
– в якому випадку земельна ділянка «слідує» за спорудженим на ній нерухомими майном, і чи переходило до покупця за законом, який діяв з 1 січня 2002 року, одночасно із придбанням спорудженого на земельній ділянці будинку право власності на цю ділянку (постанова ВП ВС від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17);
– які наслідки відмови від підписання акта погодження меж земельних ділянок (постанова ВП ВС від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17);
– чи треба оскаржувати реалізовані правозастосовні акти для цілей витребування земельної ділянки (постанова ВП ВС від 11 лютого 2020 року у справі №922/614/19);
– хто є належним відповідачем за позовом про визнання права власності на будівлю, споруду, право на яку ні за ким не зареєстроване (постанова ВП ВС від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18).
Щодо застосування норм процесуального права: розкриті питання права на подання апеляційної та касаційної скарг, необхідності врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, принципу змагальності у цивільному судочинстві, судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, а також юрисдикції суду у справах про звільнення майна з-під арешту, у справах за участю державних реєстраторів тощо.
Щодо застосування норм матеріального права: висвітлені висновки про застосування виконавчого напису нотаріуса, заявлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, захист прав на землі водного фонду, відмову від підписання акта погодження меж земельної ділянки, набрання чинності договором оренди землі, захист прав орендодавця й орендаря, визначення частки та виділення частки у спільній частковій власності, зміни у законодавстві мінімального розміру аліментів на дитину, накладення арешту на право оренди тощо.
The presentation highlights the findings of the Grand Chamber of the Supreme Court in civil cases for the period from January to May 2020.
Regarding the application of procedural law: the issues of the right to file appeals and cassation appeals, the adversarial principle, civil fees and costs of professional legal assistance, as well as the jurisdiction of the court in cases of release property from arrest, in cases involving public registrars, etc.
Regarding the application of substantive law: highlighted findings on the use of a notary's writ of execution, the lender's claims against the borrower's heirs, protection of water fund lands, refusal to sign an act of approval of land boundaries, entry into force of land lease agreement, protection of landlord and tenant, shares and allocation of shares in the tenancy in common, changes in the legislation of the minimum amount of child support, seizure of the right to lease, etc.
Автор звертає увагу на судову практику щодо відповідальності держави за шкоду, завдану під час здійснення правосуддя, а також на ті випадки її відповідальності, які прямо передбачені законом, але відсутні механізми реалізації права вимоги про надання відповідного відшкодування.
The presentation, based on the findings of the Grand Chamber of the Supreme Court, addresses the issue of the state's status as a subject of civil law and process, as well as its liability for damages.
The author draws attention to the case law on the liability of the state for the damages caused during the administration of justice, as well as for those cases of its liability, which are expressly provided by law, but there are no mechanisms for exercising the right to claim appropriate compensation.
- поняття володіння,
- витребування майна з чужого незаконного володіння,
- усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,
- відмінність віндикаційного та негаторного позовів, а також інших способів захисту,
- застосування позовної давності за віндикаційними та негаторними позовами,
- виселення як різновид усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,
- особливості повернення власнику земельних ділянок водного фонду,
- визначення юрисдикції суду за вимогами про зняття арешту з майна,
- захист прав «первинного орендаря» земельної ділянки у ситуації з її «подвійною орендою»,
- визнання недійсним розірваного договору,
- поняття легітимних очікувань реалізації права на вимогу про відшкодування шкоди державою,
- відшкодування шкоди державою за порушення обов'язків за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.
юридичних обов’язків і тих суб’єктивних юридичних прав, які не може мати померла людина, її правоздатність зі смертю припиняється, а у частині інших суб’єктивних юридичних прав (на
індивідуальний образ, поховання власного тіла, посмертне нагородження, посмертну реабілітацію, особисті немайнові авторські права тощо) — ні.
In the article such a trend in public perception of the subject of law as a legal recognition of certain rights for the deceased persons is analyzed. In particular, it proposed to consider the death of an individual as a partial rather than complete disabling of his legal capacity: in a part of the legal duties and the subjective legal rights that can not have a dead man, his legal capacity with the death stops, and in a part of the other subjective legal rights (on an individual image, on a burial of his body, on a posthumous award, on a posthumous rehabilitation, the personal non-property author’s rights etc.) — it doesn’t.
The evolutionary theory of human origins helps to substantiate the natural tendency of man to aggression, and thus – to verify the hypothesis of a constant “war” between people. Social hierarchies, which are a condition for establishing and maintaining public order, are built in this struggle. The construction of such hierarchies (inequalities) is one of the functions of aggression and results in the formation of the state as an organization secured by political power. Norms created or sanctioned by the state replace the natural equality of members of society as one of the causes of “the war of all against all” with formal, “legalized”, political equality. The last performs a kind of the compensatory function for people: in a state of their actual inequality, it replaces the part of human nature “damaged” by the weakening of aggression.
Fear, like aggression, is a response to a threat to life, but in biology terms fear provides more reliable self-preservation. Social institutions, in particular, the state and positive law, contribute to overcoming human aggression and fear of external threats. Designed to stop (in fact, weaken) “the war of all against all”, the state takes measures to ensure peace and protect people in order to weaken the natural desire of some to dominate others. By legal norms, the state forms a person’s sense of protection from the threats, thus suppressing the instinct of self-preservation which is based on aggression and fear, determines, in particular, the desire for power and is destructive for establishing and maintaining social ties between naturally equal people.
On the one hand, the state weakens the influence of the human installation on self-preservation by using positive law, but on the other hand, if you will, it fills the “insufficiency” of the “first” (biological) human nature for this self-preservation. As a result of such “filling”, being part of the “second” human nature (culture), the state and positive law perform the function of adaptation of each person to the conditions of his/her existence.
У статті викладено ідеї щодо можливості розширення методологічного інструментарію юридичних наук за допомогою антрополого-біологізаторського дослідницького підходу, зокрема для пізнання у світлі висновків еволюційної біології, етології, соціології, соціобіології, психології, біологічного напряму філософської антропології тощо генезису держави та встановленого (санкціонованого) нею позитивного права. Певні евристичні можливості вказаного методологічного підходу в юриспруденції продемонстровано на прикладі концепції «війни всіх проти всіх» (Т. Гоббс) як природного стану людей у додержавному суспільстві. Розглядаючи задекларовані цим філософом причини виникнення означеної війни (природну рівність людей, страх і бажання влади), автори виявили певні зв'язки між біологічно зумовленою установкою людини на самозбереження, виникненням держави та встановленням нею юридичних норм. Теорія еволюції допомагає обґрунтувати природну схильність людського індивіда до агресування, а відтак,-частково верифікувати гіпотезу про постійну «війну» людей між собою. У цій боротьбі вибудовуються соціальні ієрархії, які є умовою встановлення та підтримання суспільного порядку. Через юридичні норми держава формує у людини відчуття захисту від загроз, придушуючи у такий спосіб заснований на агресії та страху інстинкт самозбереження, який зумовлює, зокрема, бажання влади та є руйнівним для встановлення і збереження соціальних зв'язків між рівними від природи людьми. Норми, які створює чи санкціонує держава, замінюють природну рівність членів суспільства як одну з причин «війни всіх проти всіх» формальною, «узаконеною», політичною рівністю. Остання виконує для людей своєрідну компенсаторну функцію: у стані їх фактичної нерівності заміщує «ушкоджену» послабленням агресивності частину людської природи. Послаблюючи, з одного боку, вплив установки на самозбереження, через позитивне право держави, з іншого боку, так би мовити, виповнює «недостатність» для самозбереження людини її «першої» (біологічної) природи. Внаслідок такого «виповнення», будучи частинами «другої» людської природи (культури), держава та позитивне право виконують функцію адаптації кожної людини до умов її існування.
Some problems of restricting the rights of mentally disabled people, as well as the relevant case-law of the European Court of Human Rights with reference to the positive obligations of the state for the protection of the right to life, the enjoyment and protection of the rights to freedom from unlawful involuntary hospitalization, to freedom from inhuman and degrading treatment and to respect for correspondence are examined in this article. The proposals for improvement of certain provisions of national legislation relating to the rights of mentally ill people are laid down.
Keywords: the concept of the person of unsound mind, the rights of mentally disabled people, the right to be informed of the hospitalization, the right to proper conditions of detention and treatment in mental health institutions, the right to review the decision on involuntary hospitalization, the right to privacy of health information, the European Court of Human Rights.
Ограничение прав психически больных в практике Европейского суда по правам человека
На украинском языке.
В статье рассматриваются отдельные проблемы ограничения прав психически больных людей, а также соответствующие правовые позиции Европейского суда по правам человека в контексте позитивных обязанностей государства по охране права на жизнь, реализации и защиты прав на свободу от незаконной принудительной госпитализации, на свободу от нечеловеческого и унижающего достоинство обращения и на уважение к корреспонденции. Сформулированы предложения по усовершенствованию некоторых положений отечественного законодательства, касающихся прав душевнобольных.
Ключевые слова: понятие психически больного, права душевнобольных, право быть информированным о госпитализации, право на надлежащие условия содержания и лечения в психиатрических учреждениях, право на пересмотр решения о принудительной госпитализации, право на сохранение конфиденциальной информации о состоянии здоровья, Европейский суд по правам человека.
Дата захисту: 19.02.2021.
Місце захисту: Спеціалізована вчена рада ДФ 35.051.005 Львівського національного університету імені Івана Франка,
79000, м. Львів, вул. Університетська, 1