Людина і суспільство: філософські, психологічні та політологічні виміри. В 3 кн. ; Кн. 3. Антропологічні, суспільно-політичні та інституційні виміри розвитку демократії в Україні : монографія, 2022
Social Sciences: Regularities and Development Trends : Collective monograph. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, , 2020
Peculiarities of discursivization and narrativization of fear in political practices of manipulat... more Peculiarities of discursivization and narrativization of fear in political practices of manipulation, their digital representation are analysed. The manipulative potential of fear as a reaction of the modern individual and society to growing threats and uncertainty in the development of socio-political processes is substantiated. The essence and nature of the culture of fear as a modern perception of risks, constructed discursively and in the media, are analysed. This transforms fear from an instrument of policy into a policy of fear. Representative, interpretive and constructive possibilities of narrative as effective means of manipulative influence on the mass consciousness are clarified. Characteristics and principles of functioning of media and viral narratives are determined. The dynamics of the emergence of digital narratives in the context of the pandemic world is traced. Key words: discourse, emotions, fear, culture of fear, narrativization of fear, manipulative practices, viral narrative, media narrative.
Інформаційне суспільство: сучасні трансформації: монографія С.22-30, 2020
Проаналізовані нові тенденції, що виявляються у становленні практик політичної активності та полі... more Проаналізовані нові тенденції, що виявляються у становленні практик політичної активності та політичної участі в умовах інформаційного суспільства та поширення цифрових технологій
Досліджена проблема суб'єктності індивіда в міжнародних відносин та її концептуалізація в теорія... more Досліджена проблема суб'єктності індивіда в міжнародних відносин та її концептуалізація в теоріях міжнародних відносин
RESEARCH, CHALLENGES AND DEVELOPMENT PROSPECTS IN THE AREA OF SOCIAL SCIENCES, 2020
SUMMARY
Institutional and socio-cultural dimensions of political transformations in post-communis... more SUMMARY Institutional and socio-cultural dimensions of political transformations in post-communist societies are analysed. Their content examines the processes of institutionalization and formalization of the new conventional rules (institutions) of the political elites’ struggle for power, the formation of democratic values and behaviours. It is specified that the processes of mediatization, discursivization of political processes, destructive manipulative technologies, and the spread of populist ideologies contribute to the de-legitimization and de-formalization of democratic institutions and create grounds for strengthening the authoritarian tendencies in modern transit societies. It is emphasized that the results of socio-political transformations can be either the consolidation of the democratic regime or the formation and consolidation of a new model of the authoritarian regime. It is found out that the effectiveness of the transformation process is largely determined by the socio-cultural characteristics of the society, the intensity of changes in the value-based and symbolic systems of the society. Another important factor in the success of the transformation process is the formation of the nation-state and common identity at the macro-level of the society. The peculiarities and difficulties of the democratic transformations in Ukraine, their cyclical nature and incomplete state are outlined. The interdependence of the processes of consolidation of the new regime and the formation of the nation-state identity in Ukraine is substantiated.
VIIІ Методологічні читання – Розвиток політичної науки в Україні: сучасні методологічні тренди та практичні виміри (пам’яті професора Валерія Миколайовича Денисенка): Матеріали восьмої Всеукраїнської науково-практичної конференції , 2021
Соціально-гуманітарні науки та сучасні виклики. Матеріали всеукраїнської наукової конференції. 29-30 червня 2016 р., м.Дніпро. / Наук. ред. О.Ю.Висоцький. – Дніпро: Роял Принт, 2016
Визначені чинники формування концепту "ідентичність" і утвердження його в дискурсі політичної науки.
Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск В. Мельник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, , 2014
Розглядаються ососбливості регіональний політик ідентичності в Україні та акцентується на пошуку... more Розглядаються ососбливості регіональний політик ідентичності в Україні та акцентується на пошуку нових підходів до формування політики ідентичності, яка б синтезувала регіональні ідентичності та стала основою для формування української політичної нації.
Політична наука в Україні: стан і перспективи: мат. Всеукраїнської наук. конф. (Львів, 10-11 травня 2007 року) / Укл. Поліщук М., Скочиляс Л., Угрин Л. http://postua.info/ugryn.htm, 2008
Проаналізовано особливості міжнародних систем як різновиду суспільних, традиційні механізми дося... more Проаналізовано особливості міжнародних систем як різновиду суспільних, традиційні механізми досягнення ними стабільності (баланс сил), розглянуто нові підходи до досягнення стабільності міжнародної системи в контексті глобалізації, передовсім механізми глобального управління.
Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск Л. Рижак, Н. Жигайло, 2020
Проаналізовані внурішні загрози національній безпеці в умовах демократичних трансформацій та стан... more Проаналізовані внурішні загрози національній безпеці в умовах демократичних трансформацій та становлення державності.
Виклики політики безпеки: історія і сучасність : Збірник тез доповідей Міжнародної наукової конференції 18–19 жовтня 2018 р, 2018
На основі методології соціального конструктивізму проаналізовано співвідношення безпеки та іденти... more На основі методології соціального конструктивізму проаналізовано співвідношення безпеки та ідентичності. З'ясовано, що спільна національна ідентичність є основним чинником або в усвідомленні екзистенційних загроз суспільству, або в нівелюванні надуманих маніпулятивних загроз, що дає змогу інтерпретувати її ресурсом безпеки.
Проаналізовані зміни у сприйнятті міжнародного образу України після президентських виборів 2004 р... more Проаналізовані зміни у сприйнятті міжнародного образу України після президентських виборів 2004 р. З'ясовано , що позитивні зміни в образі та іміджах України найбільше пов’язані з діяльністю та активізацією громадянського суспільства, а негативні – з діяльністю політичної еліти й інститутів влади та управління.
Вісник Львівського університету. Сер. : Філософсько-політологічні студії, 2024
Проаналізовано творчість Г. Маркузе, представника Франкфуртської школи, яка фокусує дослідницьку ... more Проаналізовано творчість Г. Маркузе, представника Франкфуртської школи, яка фокусує дослідницьку увагу на суспільній свідомості та ідеології, в контексті основних характеристик інформаційного суспільства та його впливу на сучасний соціально-політичний простір. Оскільки панування над людьми, як стверджував Г. Маркузе, можливе завдяки маніпуляціям суспільною свідомістю, актуальним для сучасного інформаційного суспільства та соціальних наук є з’ясування релевантності пропонованих Г. Маркузе способів звільнення індивіда. З’ясовано, що основна проблема полягає у тому, що таке панування не є явним через вплив на свідомість індивіда та формування впевненості, що це його власні рішення, яке посилюється в інформаційному суспільстві. Критично переосмислено ідеї Г. Маркузе щодо конвергенції капіталістичної та соціалістичної систем. У статті обґрунтовано, що попри категоричне заперечення суспільства споживання і його «одновимірної людини», критичний аналіз, запропонований Г. Маркузе не є конструктивною відповіддю, а радше інтелектуальною реакцією в межах соціальної інженерії марксизму, яка пропонує лише інші інструменти обмеження свободи людини. Аргументовано, що економіка, ґрунтована на приватній ініціативі, на відміну від соціалізму, є стихійнішою, «безладною». Це споріднює її зі спонтанними інституціями, що надають громадянам простір для самореалізації та самоактуалізації, та очевидними небезпеками, які породжує така непевність, і відповідно вимагають контролюючої ролі держави. Основний висновок полягає в тому, що теоретично складно чітко окреслити межі владного втручання в життя індивіда, це радше емпіричний підхід, що засновується на розумінні помилковості ідеї неминучості історичного прогресу. Поступ забезпечується виключно особистими зусиллями людей і кращі можливості для них формує відкрите суспільство з вільною економікою.
Studium Europy Środkowej i Wschodniej Journal of Central and Eastern Europe, 2016
This article analyzes the characteristics and factors of transformation and identity construction... more This article analyzes the characteristics and factors of transformation and identity construction in transitional societies in the context of integration strategies. The interdependence of consolidation processes of the new regime and formation of nation-state identity was substantiated on the example of Ukraine. It was concluded that under the conditions of blurry and ambivalent political, social, national and ethnic identities in transitional societies the transnational (civilizational) identities, conditioned by the integration aspirations, contribute to the formation of community’s self-identity at the macro level.
Людина і суспільство: філософські, психологічні та політологічні виміри. В 3 кн. ; Кн. 3. Антропологічні, суспільно-політичні та інституційні виміри розвитку демократії в Україні : монографія, 2022
Social Sciences: Regularities and Development Trends : Collective monograph. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, , 2020
Peculiarities of discursivization and narrativization of fear in political practices of manipulat... more Peculiarities of discursivization and narrativization of fear in political practices of manipulation, their digital representation are analysed. The manipulative potential of fear as a reaction of the modern individual and society to growing threats and uncertainty in the development of socio-political processes is substantiated. The essence and nature of the culture of fear as a modern perception of risks, constructed discursively and in the media, are analysed. This transforms fear from an instrument of policy into a policy of fear. Representative, interpretive and constructive possibilities of narrative as effective means of manipulative influence on the mass consciousness are clarified. Characteristics and principles of functioning of media and viral narratives are determined. The dynamics of the emergence of digital narratives in the context of the pandemic world is traced. Key words: discourse, emotions, fear, culture of fear, narrativization of fear, manipulative practices, viral narrative, media narrative.
Інформаційне суспільство: сучасні трансформації: монографія С.22-30, 2020
Проаналізовані нові тенденції, що виявляються у становленні практик політичної активності та полі... more Проаналізовані нові тенденції, що виявляються у становленні практик політичної активності та політичної участі в умовах інформаційного суспільства та поширення цифрових технологій
Досліджена проблема суб'єктності індивіда в міжнародних відносин та її концептуалізація в теорія... more Досліджена проблема суб'єктності індивіда в міжнародних відносин та її концептуалізація в теоріях міжнародних відносин
RESEARCH, CHALLENGES AND DEVELOPMENT PROSPECTS IN THE AREA OF SOCIAL SCIENCES, 2020
SUMMARY
Institutional and socio-cultural dimensions of political transformations in post-communis... more SUMMARY Institutional and socio-cultural dimensions of political transformations in post-communist societies are analysed. Their content examines the processes of institutionalization and formalization of the new conventional rules (institutions) of the political elites’ struggle for power, the formation of democratic values and behaviours. It is specified that the processes of mediatization, discursivization of political processes, destructive manipulative technologies, and the spread of populist ideologies contribute to the de-legitimization and de-formalization of democratic institutions and create grounds for strengthening the authoritarian tendencies in modern transit societies. It is emphasized that the results of socio-political transformations can be either the consolidation of the democratic regime or the formation and consolidation of a new model of the authoritarian regime. It is found out that the effectiveness of the transformation process is largely determined by the socio-cultural characteristics of the society, the intensity of changes in the value-based and symbolic systems of the society. Another important factor in the success of the transformation process is the formation of the nation-state and common identity at the macro-level of the society. The peculiarities and difficulties of the democratic transformations in Ukraine, their cyclical nature and incomplete state are outlined. The interdependence of the processes of consolidation of the new regime and the formation of the nation-state identity in Ukraine is substantiated.
VIIІ Методологічні читання – Розвиток політичної науки в Україні: сучасні методологічні тренди та практичні виміри (пам’яті професора Валерія Миколайовича Денисенка): Матеріали восьмої Всеукраїнської науково-практичної конференції , 2021
Соціально-гуманітарні науки та сучасні виклики. Матеріали всеукраїнської наукової конференції. 29-30 червня 2016 р., м.Дніпро. / Наук. ред. О.Ю.Висоцький. – Дніпро: Роял Принт, 2016
Визначені чинники формування концепту "ідентичність" і утвердження його в дискурсі політичної науки.
Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск В. Мельник. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, , 2014
Розглядаються ососбливості регіональний політик ідентичності в Україні та акцентується на пошуку... more Розглядаються ососбливості регіональний політик ідентичності в Україні та акцентується на пошуку нових підходів до формування політики ідентичності, яка б синтезувала регіональні ідентичності та стала основою для формування української політичної нації.
Політична наука в Україні: стан і перспективи: мат. Всеукраїнської наук. конф. (Львів, 10-11 травня 2007 року) / Укл. Поліщук М., Скочиляс Л., Угрин Л. http://postua.info/ugryn.htm, 2008
Проаналізовано особливості міжнародних систем як різновиду суспільних, традиційні механізми дося... more Проаналізовано особливості міжнародних систем як різновиду суспільних, традиційні механізми досягнення ними стабільності (баланс сил), розглянуто нові підходи до досягнення стабільності міжнародної системи в контексті глобалізації, передовсім механізми глобального управління.
Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск Л. Рижак, Н. Жигайло, 2020
Проаналізовані внурішні загрози національній безпеці в умовах демократичних трансформацій та стан... more Проаналізовані внурішні загрози національній безпеці в умовах демократичних трансформацій та становлення державності.
Виклики політики безпеки: історія і сучасність : Збірник тез доповідей Міжнародної наукової конференції 18–19 жовтня 2018 р, 2018
На основі методології соціального конструктивізму проаналізовано співвідношення безпеки та іденти... more На основі методології соціального конструктивізму проаналізовано співвідношення безпеки та ідентичності. З'ясовано, що спільна національна ідентичність є основним чинником або в усвідомленні екзистенційних загроз суспільству, або в нівелюванні надуманих маніпулятивних загроз, що дає змогу інтерпретувати її ресурсом безпеки.
Проаналізовані зміни у сприйнятті міжнародного образу України після президентських виборів 2004 р... more Проаналізовані зміни у сприйнятті міжнародного образу України після президентських виборів 2004 р. З'ясовано , що позитивні зміни в образі та іміджах України найбільше пов’язані з діяльністю та активізацією громадянського суспільства, а негативні – з діяльністю політичної еліти й інститутів влади та управління.
Вісник Львівського університету. Сер. : Філософсько-політологічні студії, 2024
Проаналізовано творчість Г. Маркузе, представника Франкфуртської школи, яка фокусує дослідницьку ... more Проаналізовано творчість Г. Маркузе, представника Франкфуртської школи, яка фокусує дослідницьку увагу на суспільній свідомості та ідеології, в контексті основних характеристик інформаційного суспільства та його впливу на сучасний соціально-політичний простір. Оскільки панування над людьми, як стверджував Г. Маркузе, можливе завдяки маніпуляціям суспільною свідомістю, актуальним для сучасного інформаційного суспільства та соціальних наук є з’ясування релевантності пропонованих Г. Маркузе способів звільнення індивіда. З’ясовано, що основна проблема полягає у тому, що таке панування не є явним через вплив на свідомість індивіда та формування впевненості, що це його власні рішення, яке посилюється в інформаційному суспільстві. Критично переосмислено ідеї Г. Маркузе щодо конвергенції капіталістичної та соціалістичної систем. У статті обґрунтовано, що попри категоричне заперечення суспільства споживання і його «одновимірної людини», критичний аналіз, запропонований Г. Маркузе не є конструктивною відповіддю, а радше інтелектуальною реакцією в межах соціальної інженерії марксизму, яка пропонує лише інші інструменти обмеження свободи людини. Аргументовано, що економіка, ґрунтована на приватній ініціативі, на відміну від соціалізму, є стихійнішою, «безладною». Це споріднює її зі спонтанними інституціями, що надають громадянам простір для самореалізації та самоактуалізації, та очевидними небезпеками, які породжує така непевність, і відповідно вимагають контролюючої ролі держави. Основний висновок полягає в тому, що теоретично складно чітко окреслити межі владного втручання в життя індивіда, це радше емпіричний підхід, що засновується на розумінні помилковості ідеї неминучості історичного прогресу. Поступ забезпечується виключно особистими зусиллями людей і кращі можливості для них формує відкрите суспільство з вільною економікою.
Studium Europy Środkowej i Wschodniej Journal of Central and Eastern Europe, 2016
This article analyzes the characteristics and factors of transformation and identity construction... more This article analyzes the characteristics and factors of transformation and identity construction in transitional societies in the context of integration strategies. The interdependence of consolidation processes of the new regime and formation of nation-state identity was substantiated on the example of Ukraine. It was concluded that under the conditions of blurry and ambivalent political, social, national and ethnic identities in transitional societies the transnational (civilizational) identities, conditioned by the integration aspirations, contribute to the formation of community’s self-identity at the macro level.
The sociopolitical and intellectual preconditions of the «political identity» concept's categ... more The sociopolitical and intellectual preconditions of the «political identity» concept's categorical construction in the 20th century, as well as its historic and political origins have been defined in the article. It has been proved by the author that the «political identity» concept had replaced certain concepts, traditional for the Western classic philosophy discourse, such as «oneness», «selfness» and «self-awareness». Moreover, it was actualized by the cultural and sociopolitical context of late Modern and by the situation of transition from traditional society towards the post-traditional one, which was characterized by the increasing complexity of the social structure and expansion of political participation's possibilities for citizens and groups. More relevant reflection of the social and communication dimensions of identity were provided, grounded by the psychoanalytical and sociological traditions of its interpretations and were further developed by the representat...
Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії, 2022
Concept alienation is considered a universal, timeless phenomenon, rooted in the entity of humans... more Concept alienation is considered a universal, timeless phenomenon, rooted in the entity of humans
and appropriate for all historical ages and societies. However, they are different sources and forms of alienation.
Political alienation manifests itself in a loss of connection between individual and state, its institutions
and appear fundamental factor political processes. Universality of phenomenon alienation caused interest
to theorists from ancient times, but system conceptualization alienation arose in G. Hegel and K. Marx’s
research. Basis of alienation they considered work as the ancestral essence of human and capital. Hegel united
overcoming alienation with becoming a capitalistic society and implementing the unity of the individual
and state in it. K. Marx through economic interpretation of the phenomenon saw its overcoming in context
radical changes economic and social relationships on stage «positive» communism. Rethinking phenomenon
capital, it is going beyond economic limits in theories M. Weber and P. Bourdieu created new interpretation
space political alienation, on the basis of which – possessing and the use of social, cultural, and symbolic
capital, defining problem alienation as theirs crisis. Another direction theorizing political alienation
in research Z. Bauman, U. Beck and other postmodernists' accents on crisis identity, self-identification
and strengthening processes individualization. Political alienation is described as undesirability to realize
personal capital. It causes a return to economic fetishism and consumerism, but in context postmodern
constructed hyper-reality, which one replaces “actual” reality. In the political area it brought to destruction
identification with the state, appearing new often radical and irrational forms of influence on politics either
apathy and disinterest in it as an instrument overcoming alienation on the individual and social levels
Розкрито взаємозв’язок самоідентифікації громадянина та стабільного (або нестабільного) стану пар... more Розкрито взаємозв’язок самоідентифікації громадянина та стабільного (або нестабільного) стану партійної системи на прикладі сучасних політичних процесів в Україні. Самоідентифікація громадянина інтерпретується процесом формування ідентичності індивіда через інтерналізацію норм, цінностей і дискурсів суспільного середовища та включення їх у його внутрішній світ, погляди, мотиви, очікування. Інтерналізовані цінності є основою усвідомлення індивідом власних інтересів. Доведено, що індивідуальний інтерес і цінності громадянина, що формуються в результаті самоідентифікації, є основою для формування у суспільстві об’єднань громадян та підґрунтям для
формування партій та партійної системи. Ефективне та стабільне функціонування партійної системи залежить від механізму артикуляції та оформлення групових – суспільних і національних – інтересів, визначення консолідуючої національної ідеї та відображення в них індивідуальних потреб. Визначення пріоритетів, ідентичностей, ідей, цінностей та інтересів на рівні базових матеріальних потреб, їхня політизація, неусвідомлення можливих напрямів розвитку суспільства перетворює його в аморфне, неструктуроване об’єднання індивідів, які нездатні співставити та конкретизувати свої інтереси з ширшими – національними, ідентичність – з національною ідентичністю та ідеєю. Відповіддю на неструктурованість суспільних інтересів в Україні стала однопартійна система (монобільшість) як відображення, з одного боку, прагнення змін, «нових обличь», а, з іншого – відсутності розуміння громадянами напрямів, інструментів та ціни їхньої реалізації й бажання перекласти відповідальність за них на державу та нових агентів змін – партію «Слуга народу». Отже, ключовим чинником нестабільності партійної системи України є проблеми самоідентифікації громадян, як зворотній бік неефективності функціонування політичних та суспільних
інститутів
У статті визначено громадянську активність і громадянську компетентність як
вагомі чинники транс... more У статті визначено громадянську активність і громадянську компетентність як
вагомі чинники трансформації сучасних демократичних практик в умовах індивідуалізації суспільства й життєвих практик людини під впливом маніпулятивних інформаційних та цифрових технологій. Наявність віртуального та інформаційного простору, не контрольованого державою, дає змогу різним акторам конструювати політичні та електоральні вподобання громадян через поширення фейків, дезінформації, яскравих емоційних образів, які, однак, не відповідають суспільним реаліям та стратегіям розвитку. Використання маніпулятивних технологій для формування потрібних смислів, масових установок, громадської думки дає змогу політичним елітам та іншим агентам використовувати демократичні процедури для реалізації недемократичних практик, а також нівелювати ціннісний потенціал демократії.
Обґрунтовано, що громадяни, які не мають тісних соціальних зв’язків, громадянської позиції, зосереджені на життєвих пріоритетах на приватних проблемах, дозвіллі, споживанні, зазвичай роблять політичний вибір упереджено, ірраціонально або є байдужими до громадських і політичних проблем, що спотворює результати виборів. Автори дійшли висновку, що основним напрямом протидії цим тенденціям є або епістемологічна перспектива, яка передбачає обмеження виборчих прав некомпетентних виборців, тому суперечить головним демократичним принципам, або ж формування громадянської компетентності виборців, яка виявляється через когнітивні, поведінкові та моральні риси, а також здатність і прагнення впливати на політичні процеси не лише у власних інтересах, але й для загального блага. Підкреслюється, що компетентний громадянин є продуктом процесів соціалізації. Однак в сучасних умовах держава та її інститути втрачають монополію у процесах соціалізації, а формування цінностей, переконань і моделей політичної поведінки відбувається під впливом недержавних агентів – транснаціональних інформаційних мереж, інфлюенсерів, що здатні конструювати популістські вимоги та антисистемні установки,
які негативно впливають на формування та ефективність управлінських структур. Вагомими чинниками формування громадянських компетенцій залишається громадянська освіта, медіаграмотність, формування критичного мислення.
Analyzed methodological aspects of formation of the all-Ukrainian identity in the context of rela... more Analyzed methodological aspects of formation of the all-Ukrainian identity in the context of relations with the other. The features of collective identity and values of the other in her designing. Find out the main theoretical approaches to the interpretation of the phenomenon of identity: the essentialist and constructivist. Analyzed methodological instrumentality social constructivism, which focuses on the intersubjectivity of the formation of collective identities and the impact of exogenous factors (international context). It was found that the formation of the all-Ukrainian political identity had a significant impact internal Other – regional identities generated historically and technologically supported by the political elite. Key words: collective identity, political identity, political nation, regional identity, Other, Alien.
Bildung, Sozialarbeit, öffentliche Verwaltung und regionale Entwicklung: Verfahren der wissenschaftlich Arbeiten;, 2020
Проаналізовані особливості онлайн-мобілізації як
форми цілеспрямованого впливу політичних акторів... more Проаналізовані особливості онлайн-мобілізації як форми цілеспрямованого впливу політичних акторів на масову політичну поведінку та політичну участь громадян в цифрову епоху. Визначені риси онлайн-мобілізації: активне і значне за обсягом використання інтернет-ресурсів, передовсім соціальних мереж, нових медіа, доступність, непідконтрольність, відсутність чітко визначених інституційних рамок функціонування. З’ясовано, що ефективним й функціональним інструментом політичної мобілізації є цифрові медіа, соціальні мережі і т .п., в межах яких використовуються популістські гасла, пропаганда, дезінформація. В сукупності вони не лише формують політичну поведінку громадян, а й спотворюють або конструюють нову реальність, що може загрожувати принципам ліберальної демократії. Зроблено висновок про перетворення онлайн-мобілізації домінантну модель, основу мобілізаційних стратегій в сучасних суспільствах, яку використовують правлячі еліти, політичні організації, партії, неформальні групи, навіть, окремі особи задля реалізації політичних цілей.
«Гілея : науковий вісник»: збірник наукових праць, 2018
З’ясовано, що основою колективних ідентичностей є уявлення, що члени групи володіють спільними оз... more З’ясовано, що основою колективних ідентичностей є уявлення, що члени групи володіють спільними ознаками. Це дає підстави інтерпретувати колективні ідентичності уявою, образом, котрий група конструює відносно самої себе і з яким ідентифікують себе усі її члени. Джерелом колективних уявлень виступають культура, пам’ять, дискурсивні практики. Колективні ідентичності формуються навколо категорій, серед яких – рід, стать, раса, територія, клас, етнос, нація. Вони визначають їх типологію. Обґрунтовано, що необхідним чинником конструювання колективних ідентичностей є Інший, який означує межі (культурні, символічні) спільноти, політизує колективні ідентичності через дихотомічність й конфліктність відносин Ми-Вони. Проаналізовано широкий спектр вияву іншості (Суперник, значущий Інший, внутрішній Інший, Чужий, Ворог) та їхній вплив на формування ідентичностей та консолідацію сучасних спільнот.
«Гілея : науковий вісник»: збірник наукових праць, 2017
Досліджено типи й моделі взаємодій між колективними партикулярними ідентичностями як чинника форм... more Досліджено типи й моделі взаємодій між колективними партикулярними ідентичностями як чинника формування спільних ідентичностей інтегративного типу. Визначено, що в епоху Модерну вони засновувались на ієрархічних принципах й домінуванні в ідентифікаційному просторі національних держав, які використовували економічні, політичні й символічні ресурси й нав’язували громадянам системи ідентифікації й категоризації, спрямовані на гомогенізацію й уніфікацію суспільних відносин, необхідні для ефективного розвитку капіталізму. В епоху Постмодерну під впливом процесів глобалізації, індивідуалізації й транснаціоналізації формуються моделі матричного типу, в межах яких взаємодія партикулярних культурних ідентичностей впорядковує і синтезує їхні когнітивні, ціннісні елементи, забезпечує їх когерентність, а відтак, – інтегративність макрополітичної ідентичності. У державних стратегіях вони відображені у політиках асиміляції, амальгамації, мультикультуралізму.
S.P.A.C.E. / Society, Politics, Administration in Central Europe : Електронний науково-практичний журнал, 2017
З’ясовано основні виміри поняття «політична ідентичність» як категорії аналізу, що характеризуєть... more З’ясовано основні виміри поняття «політична ідентичність» як категорії аналізу, що характеризується багатозначністю інтерпретацій, плюралізмом методологічних підходів, відсутністю чітких предметних меж застосування як аналітичного інструменту. Наслідком є розмивання змісту феномену політичної ідентичності. Запропоновано одним зі способів впорядкування багатозначності вирізнення вимірів політичної ідентичності. Серед основних визначено – унікальність, континуальність, контекстуальність, інтерсуб’єктність, гетерогенність, референтність, динамічність, процесуальність, взаємозалежність елементів. Вони задають певний континуум, або дихотомію формування і функціонування колективних політичних ідентичностей
«Гілея : науковий вісник»: збірник наукових праць. , 2016
Досліджено історико–філософські передумови формування дискурсу політичної ідентичності у класични... more Досліджено історико–філософські передумови формування дискурсу політичної ідентичності у класичний період. На основі аналізу філософських джерел з’ясовано, що наукове осмислення поняття «ідентичність», започатковане в античній філософії, здійснювалося в контексті проблеми тотожності як основної характеристики буття, вияву цілісності і неподільної сутності людини в умовах зовнішніх змін. Дослідження ідентичності у класичній філософії пов’язані також з розвитком понять «індивідуальність», «суб’єкт», «самосвідомість», «самість». Суспільними передумовами субстанціональної інтерпретації ідентичності була її однозначна і жорстка приписаність в соціально–становій структурі; відтак проблема ідентичності для людини мала метафізичний, а не суспільно–політичний характер. З початком процесів модернізації відбувається зміна ідентифікаційних координат з релігійних на соціокультурні й історичні, досліджуються колективні форми ідентичності (народ, нація), хоча домінування субстанціональної інтерпретації індивідуальної тотожності переносилось на її колективні форми
Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії, 2015
Розглянуто методологічні аспекти формування загальноукраїнської ідентичності в контексті відносин... more Розглянуто методологічні аспекти формування загальноукраїнської ідентичності в контексті відносин з Іншими. Виокремлено особливість колективної ідентичності та значення Іншого у її конструюванні. З'ясовані основні теоретичні підходи до інтерпретації феномена ідентичності: есенціалістський та конструктивістський. Проаналізовано методологічний інструментарій соціального конструктивізму, який акцентує на інтерсуб'єктності процесу формування колективної ідентичності та впливі екзогенних чинників (міжнародного контексту). З'ясовано, що на процес формування загальноукраїнської політичної ідентичності значний вплив мали внутрішні Інші-регіональні ідентичності, сформовані історично і підтримувані політичною елітою технологічно.
Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. , 2014
Обґрунтовано тезу, що в полікультурному й багатоетнічному українському суспільстві саме громадянс... more Обґрунтовано тезу, що в полікультурному й багатоетнічному українському суспільстві саме громадянська ідентичність може стати основою формування базової макрорівневої ідентичності. Визначені структура громадянської ідентичності (громадянство, патріотизм, громадянськість) та її особливість, яка полягає в поєднуваності її політичних, соціальних та культурних маркерів. Відповідно національна й громадянська ідентичності можуть взаємно підсилювати одна одну, формуючи ядро макроідентичності, котра опосередковує сприйняття, комунікацію й співпрацю спільноти й держави з «Іншими» за її межами.
Вісник Львівського університету. Філософсько-політологічні студії., 2013
Проаналізовано особливості й чинники трансформації та конструювання ідентичності в суспільствах,... more Проаналізовано особливості й чинники трансформації та конструювання ідентичності в суспільствах, що трансформуються. На прикладі України обґрунтовано взаємозалежність процесів консолідації нового режиму і становлення національно-державної ідентичності. Стверджується, що в умовах розмитості, амбівалентності політичних, соціальних та національно-етнічних ідентичностей перехідних суспільств, наднаціональні (цивілізаційні) ідентичності, зумовлені інтеграційними спрямуваннями, сприяють формуванню нової самототожності спільноти на макрорівні.
Науковий вісник Ужгородського університету. Сер.: Політологія. Соціологія. Філософія. , 2005
Problems of formation of opposition as political institution in transit societies are analyzed he... more Problems of formation of opposition as political institution in transit societies are analyzed here; the influence of political opposition on the processes of democratization, development of democratic institutions, norms and procedures is highlighted in this article. The functions of political opposition during the period of democratization of society are determined here.
Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. , 2013
Розглянуто пояснювальний потенціал неореалізму, ліберального інституціоналізму та соціального кон... more Розглянуто пояснювальний потенціал неореалізму, ліберального інституціоналізму та соціального конструктивізму, методологічно об’єднаних теорією систем, для аналізу інтервенційної поведінки держав. З’ясовано особливості структури міжнародної системи та її регулятивні можливості в контексті кожної теорії. Визначено, що інтервенційна поведінка держав детермінована структурними чинниками, які або її обмежують (біполярна система) або ж мотивують (сучасна поствестфальська система).
Вісник Львівського університету. Серія : Філософсько-політологічні студії, 2016
Проаналізовано особливості політологічної інтерпретації концепту «політична
ідентичність», визнач... more Проаналізовано особливості політологічної інтерпретації концепту «політична ідентичність», визначені принципи есенціалістського і конструктивістського підходів у дослідженні колективних ідентичностей, з’ясовані можливості їх синтезу. Політична ідентичність як елемент соціально-політичної реальності розглядається як явище контекстуальне, змінне, що зумовлює постійний пошук теоретичних засад його вивчення у глобалізованому світі.
Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії, 2012
Проаналізовано проблему суб'єктності індивіда в міжнародній політиці в контексті основних парадиг... more Проаналізовано проблему суб'єктності індивіда в міжнародній політиці в контексті основних парадигм в теорії міжнародних відносин - реалізму і лібералізму.З'ясовано передумови зростанн впливу індидвіда на міжнародне середовище у глобалізованому світі.
Uploads
Key words: discourse, emotions, fear, culture of fear, narrativization of fear, manipulative practices, viral narrative, media narrative.
Institutional and socio-cultural dimensions of political transformations in post-communist societies are analysed. Their content examines the processes of institutionalization and formalization of the new conventional rules (institutions) of the political elites’ struggle for power, the formation of democratic values and behaviours. It is specified that the processes of mediatization, discursivization of political processes, destructive manipulative technologies, and the spread of populist ideologies contribute to the de-legitimization and de-formalization of democratic institutions and create grounds for strengthening the authoritarian tendencies in modern transit societies. It is emphasized that the results of socio-political transformations can be either the consolidation of the democratic regime or the formation and consolidation of a new model of the authoritarian regime.
It is found out that the effectiveness of the transformation process is largely determined by the socio-cultural characteristics of the society, the intensity of changes in the value-based and symbolic systems of the society. Another important factor in the success of the transformation process is the formation of the nation-state and common identity at the macro-level of the society. The peculiarities and difficulties of the democratic transformations in Ukraine, their cyclical nature and incomplete state are outlined. The interdependence of the processes of consolidation of the new regime and the formation of the nation-state identity in Ukraine is substantiated.
Key words: discourse, emotions, fear, culture of fear, narrativization of fear, manipulative practices, viral narrative, media narrative.
Institutional and socio-cultural dimensions of political transformations in post-communist societies are analysed. Their content examines the processes of institutionalization and formalization of the new conventional rules (institutions) of the political elites’ struggle for power, the formation of democratic values and behaviours. It is specified that the processes of mediatization, discursivization of political processes, destructive manipulative technologies, and the spread of populist ideologies contribute to the de-legitimization and de-formalization of democratic institutions and create grounds for strengthening the authoritarian tendencies in modern transit societies. It is emphasized that the results of socio-political transformations can be either the consolidation of the democratic regime or the formation and consolidation of a new model of the authoritarian regime.
It is found out that the effectiveness of the transformation process is largely determined by the socio-cultural characteristics of the society, the intensity of changes in the value-based and symbolic systems of the society. Another important factor in the success of the transformation process is the formation of the nation-state and common identity at the macro-level of the society. The peculiarities and difficulties of the democratic transformations in Ukraine, their cyclical nature and incomplete state are outlined. The interdependence of the processes of consolidation of the new regime and the formation of the nation-state identity in Ukraine is substantiated.
and appropriate for all historical ages and societies. However, they are different sources and forms of alienation.
Political alienation manifests itself in a loss of connection between individual and state, its institutions
and appear fundamental factor political processes. Universality of phenomenon alienation caused interest
to theorists from ancient times, but system conceptualization alienation arose in G. Hegel and K. Marx’s
research. Basis of alienation they considered work as the ancestral essence of human and capital. Hegel united
overcoming alienation with becoming a capitalistic society and implementing the unity of the individual
and state in it. K. Marx through economic interpretation of the phenomenon saw its overcoming in context
radical changes economic and social relationships on stage «positive» communism. Rethinking phenomenon
capital, it is going beyond economic limits in theories M. Weber and P. Bourdieu created new interpretation
space political alienation, on the basis of which – possessing and the use of social, cultural, and symbolic
capital, defining problem alienation as theirs crisis. Another direction theorizing political alienation
in research Z. Bauman, U. Beck and other postmodernists' accents on crisis identity, self-identification
and strengthening processes individualization. Political alienation is described as undesirability to realize
personal capital. It causes a return to economic fetishism and consumerism, but in context postmodern
constructed hyper-reality, which one replaces “actual” reality. In the political area it brought to destruction
identification with the state, appearing new often radical and irrational forms of influence on politics either
apathy and disinterest in it as an instrument overcoming alienation on the individual and social levels
формування партій та партійної системи. Ефективне та стабільне функціонування партійної системи залежить від механізму артикуляції та оформлення групових – суспільних і національних – інтересів, визначення консолідуючої національної ідеї та відображення в них індивідуальних потреб. Визначення пріоритетів, ідентичностей, ідей, цінностей та інтересів на рівні базових матеріальних потреб, їхня політизація, неусвідомлення можливих напрямів розвитку суспільства перетворює його в аморфне, неструктуроване об’єднання індивідів, які нездатні співставити та конкретизувати свої інтереси з ширшими – національними, ідентичність – з національною ідентичністю та ідеєю. Відповіддю на неструктурованість суспільних інтересів в Україні стала однопартійна система (монобільшість) як відображення, з одного боку, прагнення змін, «нових обличь», а, з іншого – відсутності розуміння громадянами напрямів, інструментів та ціни їхньої реалізації й бажання перекласти відповідальність за них на державу та нових агентів змін – партію «Слуга народу». Отже, ключовим чинником нестабільності партійної системи України є проблеми самоідентифікації громадян, як зворотній бік неефективності функціонування політичних та суспільних
інститутів
вагомі чинники трансформації сучасних демократичних практик в умовах індивідуалізації суспільства й життєвих практик людини під впливом маніпулятивних інформаційних та цифрових технологій. Наявність віртуального та інформаційного простору, не контрольованого державою, дає змогу різним акторам конструювати політичні та електоральні вподобання громадян через поширення фейків, дезінформації, яскравих емоційних образів, які, однак, не відповідають суспільним реаліям та стратегіям розвитку. Використання маніпулятивних технологій для формування потрібних смислів, масових установок, громадської думки дає змогу політичним елітам та іншим агентам використовувати демократичні процедури для реалізації недемократичних практик, а також нівелювати ціннісний потенціал демократії.
Обґрунтовано, що громадяни, які не мають тісних соціальних зв’язків, громадянської позиції, зосереджені на життєвих пріоритетах на приватних проблемах, дозвіллі, споживанні, зазвичай роблять політичний вибір упереджено, ірраціонально або є байдужими до громадських і політичних проблем, що спотворює результати виборів. Автори дійшли висновку, що основним напрямом протидії цим тенденціям є або епістемологічна перспектива, яка передбачає обмеження виборчих прав некомпетентних виборців, тому суперечить головним демократичним принципам, або ж формування громадянської компетентності виборців, яка виявляється через когнітивні, поведінкові та моральні риси, а також здатність і прагнення впливати на політичні процеси не лише у власних інтересах, але й для загального блага. Підкреслюється, що компетентний громадянин є продуктом процесів соціалізації. Однак в сучасних умовах держава та її інститути втрачають монополію у процесах соціалізації, а формування цінностей, переконань і моделей політичної поведінки відбувається під впливом недержавних агентів – транснаціональних інформаційних мереж, інфлюенсерів, що здатні конструювати популістські вимоги та антисистемні установки,
які негативно впливають на формування та ефективність управлінських структур. Вагомими чинниками формування громадянських компетенцій залишається громадянська освіта, медіаграмотність, формування критичного мислення.
форми цілеспрямованого впливу політичних акторів на масову
політичну поведінку та політичну участь громадян в цифрову епоху.
Визначені риси онлайн-мобілізації: активне і значне за обсягом
використання інтернет-ресурсів, передовсім соціальних мереж, нових медіа, доступність, непідконтрольність, відсутність чітко визначених інституційних рамок функціонування. З’ясовано, що ефективним й функціональним інструментом політичної мобілізації є цифрові медіа, соціальні мережі і т .п., в межах яких використовуються популістські гасла, пропаганда, дезінформація. В сукупності вони не лише формують політичну поведінку громадян, а й спотворюють або конструюють нову реальність, що може загрожувати принципам ліберальної демократії. Зроблено висновок про перетворення онлайн-мобілізації домінантну модель, основу мобілізаційних стратегій в сучасних суспільствах, яку використовують правлячі еліти, політичні організації, партії, неформальні групи, навіть, окремі особи задля реалізації політичних цілей.
підходів, відсутністю чітких предметних меж застосування як аналітичного інструменту. Наслідком є розмивання змісту феномену політичної ідентичності. Запропоновано одним зі способів впорядкування багатозначності вирізнення вимірів політичної ідентичності. Серед основних визначено – унікальність, континуальність, контекстуальність, інтерсуб’єктність, гетерогенність, референтність, динамічність, процесуальність, взаємозалежність елементів. Вони
задають певний континуум, або дихотомію формування і функціонування колективних політичних ідентичностей
сутності людини в умовах зовнішніх змін. Дослідження ідентичності у класичній філософії пов’язані також з розвитком понять «індивідуальність», «суб’єкт», «самосвідомість», «самість». Суспільними передумовами субстанціональної інтерпретації ідентичності була її однозначна і жорстка приписаність в
соціально–становій структурі; відтак проблема ідентичності для людини мала метафізичний, а не суспільно–політичний характер. З початком процесів модернізації відбувається зміна ідентифікаційних координат з релігійних на соціокультурні й історичні, досліджуються колективні форми ідентичності
(народ, нація), хоча домінування субстанціональної інтерпретації індивідуальної тотожності переносилось на її колективні форми
ідентичність», визначені принципи есенціалістського і конструктивістського підходів у дослідженні колективних ідентичностей, з’ясовані можливості їх синтезу. Політична ідентичність як елемент соціально-політичної реальності розглядається як явище контекстуальне, змінне, що зумовлює постійний пошук теоретичних засад його вивчення у глобалізованому світі.