This review article examines the legal support and proper state support of organic production in ... more This review article examines the legal support and proper state support of organic production in Ukraine, substantiation of the potential and obstacles to the development of organic production, as well as proposals for improving the current legislation. This review also analyzes the modern market of organic products, which, in terms of growing consumer demand for environmentally friendly and safe for human health, is very perspective for Ukraine. The increase in the area of agricultural land allocated for organic production, the number of domestic organic operators, and the ever-increasing volume of exports of organic products to other countries indicate a steady trend of growth and further development of this market. However, it is noted that the need to form the infrastructure of the organic products market still remains important. In addition, the problem of improving the system of standardization and certification of production, processing, storage and transportation of organic ...
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 «Земе... more Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право». – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2019. Дисертацію присвячено комплексному теоретичному та практичному дослідженню права спільної часткової власності на земельну ділянку та науковому вивченню питань, які стосуються особливостей правової регламентації виникнення, здійснення та припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку шляхом з`ясування теоретичних положень щодо визначення правової природи відповідних відносин. Розширення теорії земельного права науковими знаннями щодо сутності права спільної часткової власності на земельну ділянку, всебічне обґрунтування пропозицій, спрямованих на удосконалення правового регулювання відносин права спільної часткової власності на земельну ділянку. У дисертації з`ясовано специфіку суб`єктно-об`є...
The paper investigates the legal regulation of land lease in Ukraine. The expediency of strengthe... more The paper investigates the legal regulation of land lease in Ukraine. The expediency of strengthening the role and responsibility of the state in the field of conservation of leased land is substantiated. The current legislative provisions governing the legal issues of leasing land plots in Ukraine are provided. The main issues of legal regulation of land lease in Ukraine are formulated from the standpoint of the current legislative acts. The relevance of the issue is determined by the urgent need to resolve all issues arising between the parties upon handover (acceptance) of land for lease in Ukraine within the framework of the current legislation. Legal regulation of all issues related to the lease of land in Ukraine helps to prevent and resolve disputes between the parties related to ignorance, or failure to perform obligations of lease agreements, which are consolidated by the provisions of the current legislation, by any of the parties. Relations between lessees and lessors acq...
Journal of Advanced Research in Law and Economics, 2020
The paper investigates the legal regulation of land lease in Ukraine. The expediency of strengthe... more The paper investigates the legal regulation of land lease in Ukraine. The expediency of strengthening the role and responsibility of the state in the field of conservation of leased land is substantiated. The current legislative provisions governing the legal issues of leasing land plots in Ukraine are provided. The main issues of legal regulation of land lease in Ukraine are formulated from the standpoint of the current legislative acts. The relevance of the issue is determined by the urgent need to resolve all issues arising between the parties upon handover (acceptance) of land for lease in Ukraine within the framework of the current legislation. Legal regulation of all issues related to the lease of land in Ukraine helps to prevent and resolve disputes between the parties related to ignorance, or failure to perform obligations of lease agreements, which are consolidated by the provisions of the current legislation, by any of the parties. Relations between lessees and lessors acquire a legislative framework, which greatly facilitates the resolution of all possible disputes. The practical significance of the study lies in identification and statement of the main regulations of current legislation, which objectively govern the issues of lease relations between the parties in Ukraine, from a legal position. The results of the paper, the conclusions and opinions contained therein, can be used in practical activities by organizations and individuals concluding lease agreements with each other for the right to use land plots in order to settle their lease obligations from the standpoint of the law. Of particular importance is the ability to facilitate the successful resolution of disputes between parties entering into lease relations, or to completely avoid them.
comprehensive study of a particular legal phenomenon is possible only on the basis of its histori... more comprehensive study of a particular legal phenomenon is possible only on the basis of its historical preconditions and the pre-normative legal regulation of the relevant social relations. Analyzing the legislative provision of the right to joint ownership of land in Ukraine appears to be necessary in the historical aspect, the relevant legal requirements regulating this right, which has a rich history.
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція., 2018
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2018 № 32 УДК 349.4... more Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2018 № 32 УДК 349.412.3 Чирик А. О., аспірант кафедри земельного та аграрного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ДО ПИТАННЯ ПРО СУБ'ЄКТНИЙ СКЛАД СПІЛЬНОЇ ЧАСТКОВОЇ ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ Анотація. Стаття присвячена проблемі та особливос-тям суб'єкта спільної часткової власності на земельну ді-лянку. Надано порівняльні характеристики суб'єктів права спільної часткової власності; процедуру об'єднання зе-мельних ділянок; загальний перелік суб'єктів земельних відносин, визначений ст. 2 Земельного кодексу України. Він включає: громадян, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Водночас ана-ліз свідчить, що суб'єктами земельних відносин можуть виступати й інші особи. Суб'єктний склад спільної част-кової власності на земельну ділянку визначений у частині 2 статті 86 Земельного кодексу України. Також слід мати на увазі, що стаття 89 Земельного кодексу закріплює суб'єк-тний склад спільної сумісної власності, саме земельна ді-лянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Ключові слова: спільна часткова власність, власник, співвласник об'єднання, земельна ділянка. Постановка проблеми. Суб'єктами земельних правовід-носин прийнято вважати осіб, що наділені чинним законодав-ством правами та обов'язками, достатніми для участі в тих чи інших конкретних правовідносинах. Відповідно до Конституції України та Земельного кодексу України суб'єктами земельних правовідносин можуть бути: фізичні особи (громадяни, іно-земні громадяни та особи без громадянства), юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України та іноземні), територіальні громади (реалізують свої правомочності безпосередньо або через органи місцевого са-моврядування), держави (Україна та іноземні держави реалізу-ють свої земельні правомочності через відповідні органи дер-жавної влади). Питанням, яке стосується аналізу правового статусу суб'єктів земельних правовідносин, займалися такі вчені, як: В.І. Андрейцев, А.М. Мірошниченко, В.В. Носік, П.Ф. Кули-нич, М.В. Шульга тощо. Ґрунтуючись на їхніх наукових пра-цях, можна дослідити статус суб'єктів права спільної часткової власності на земельну ділянку більш детальніше. Мета статті-дослідження проблем та особливостей суб'єкта спільної часткової власності на земельну ділянку. Виклад основного матеріалу дослідження. Загальний пе-релік суб'єктів земельних відносин визначений ст. 2 Земельно-го кодексу України. Він включає: громадян, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Водночас системний аналіз земельного законодавства свідчить, що суб'єктами земельних відносин можуть виступати й інші особи. Так, із ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України випливає, що земельними відносинами законодавець вважає Земельні відносини-це суспільні відносини щодо володіння, користу-вання і розпорядження землею. Якщо приймати до уваги те, що володіння, користування і розпорядження землею, будучи правомочностями власника, становлять зміст права власності на землю, то тоді стає очевидним, що в ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України йдеться саме про право власності на землю. Доречно зазначити, що земельні відносини як предмет земель-ного права не можна обмежувати лише відносинами власності на землю. На думку більшості вчених, предмет земельного пра-ва значно ширше і включає відносини з охорони та відтворен-ня земель, здійснення управління у сфері земельних відносин, застосування юридичної відповідальності за земельні право-порушення тощо. Отже, якщо в ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України мова піде про власність, то обов'язково своє місце має суб'єкт. Стаття 80 Земельного кодексу України серед суб'єктів права на власність виокремлює: а) громадяни та юридичні осо-би-на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування,-на землі комунальної власності; в) держа-ва, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади,-на землі державної власності. Безперечно, що названі суб'єкти-власники землі-обов'язково повинні мати статус суб'єктів земельних відносин. 1 Порівняльний аналіз статей 80 і 86 Земельного кодексу України свідчить про те, що в суб'єктному складі власників на земельні ділянки виступають, на перший погляд, одні й ті ж особи. Але слід звернути увагу на те, що стаття 85 Земельно-го кодексу називає в якості суб'єкта права власності на землю іноземну державу. Між тим стаття 86 Земельного кодексу об-межується терміном «держава», маючи на увазі державу Украї-ну. У зв'язку з цим виникає питання: чи може іноземна держава виступати суб'єктом права спільної часткової власності на зе-мельну ділянку в Україні? Держава виступає одним із суб'єктів права спільної часткової власності на земельну ділянку. Вона є собою складним механізмом реалізації влади в суспільстві і характеризується наявністю системи органів, які здійснюють ті чи інші функції держави. Здійснення правомочностей влас-ника земель, які перебувають у державній власності, покладено на органи державної виконавчої влади. 2 Згідно зі статтею 84 Земельного кодексу України держа-ва набуває права власності на землю у разі: а) відчуження зе-мельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; б) придбання за договорами купів-лі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими уго-дами; в) прийняття спадщини; г) передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами; ґ) конфіскації земельної ділянки.
This review article examines the legal support and proper state support of organic production in ... more This review article examines the legal support and proper state support of organic production in Ukraine, substantiation of the potential and obstacles to the development of organic production, as well as proposals for improving the current legislation. This review also analyzes the modern market of organic products, which, in terms of growing consumer demand for environmentally friendly and safe for human health, is very perspective for Ukraine. The increase in the area of agricultural land allocated for organic production, the number of domestic organic operators, and the ever-increasing volume of exports of organic products to other countries indicate a steady trend of growth and further development of this market. However, it is noted that the need to form the infrastructure of the organic products market still remains important. In addition, the problem of improving the system of standardization and certification of production, processing, storage and transportation of organic ...
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 «Земе... more Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 «Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право». – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2019. Дисертацію присвячено комплексному теоретичному та практичному дослідженню права спільної часткової власності на земельну ділянку та науковому вивченню питань, які стосуються особливостей правової регламентації виникнення, здійснення та припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку шляхом з`ясування теоретичних положень щодо визначення правової природи відповідних відносин. Розширення теорії земельного права науковими знаннями щодо сутності права спільної часткової власності на земельну ділянку, всебічне обґрунтування пропозицій, спрямованих на удосконалення правового регулювання відносин права спільної часткової власності на земельну ділянку. У дисертації з`ясовано специфіку суб`єктно-об`є...
The paper investigates the legal regulation of land lease in Ukraine. The expediency of strengthe... more The paper investigates the legal regulation of land lease in Ukraine. The expediency of strengthening the role and responsibility of the state in the field of conservation of leased land is substantiated. The current legislative provisions governing the legal issues of leasing land plots in Ukraine are provided. The main issues of legal regulation of land lease in Ukraine are formulated from the standpoint of the current legislative acts. The relevance of the issue is determined by the urgent need to resolve all issues arising between the parties upon handover (acceptance) of land for lease in Ukraine within the framework of the current legislation. Legal regulation of all issues related to the lease of land in Ukraine helps to prevent and resolve disputes between the parties related to ignorance, or failure to perform obligations of lease agreements, which are consolidated by the provisions of the current legislation, by any of the parties. Relations between lessees and lessors acq...
Journal of Advanced Research in Law and Economics, 2020
The paper investigates the legal regulation of land lease in Ukraine. The expediency of strengthe... more The paper investigates the legal regulation of land lease in Ukraine. The expediency of strengthening the role and responsibility of the state in the field of conservation of leased land is substantiated. The current legislative provisions governing the legal issues of leasing land plots in Ukraine are provided. The main issues of legal regulation of land lease in Ukraine are formulated from the standpoint of the current legislative acts. The relevance of the issue is determined by the urgent need to resolve all issues arising between the parties upon handover (acceptance) of land for lease in Ukraine within the framework of the current legislation. Legal regulation of all issues related to the lease of land in Ukraine helps to prevent and resolve disputes between the parties related to ignorance, or failure to perform obligations of lease agreements, which are consolidated by the provisions of the current legislation, by any of the parties. Relations between lessees and lessors acquire a legislative framework, which greatly facilitates the resolution of all possible disputes. The practical significance of the study lies in identification and statement of the main regulations of current legislation, which objectively govern the issues of lease relations between the parties in Ukraine, from a legal position. The results of the paper, the conclusions and opinions contained therein, can be used in practical activities by organizations and individuals concluding lease agreements with each other for the right to use land plots in order to settle their lease obligations from the standpoint of the law. Of particular importance is the ability to facilitate the successful resolution of disputes between parties entering into lease relations, or to completely avoid them.
comprehensive study of a particular legal phenomenon is possible only on the basis of its histori... more comprehensive study of a particular legal phenomenon is possible only on the basis of its historical preconditions and the pre-normative legal regulation of the relevant social relations. Analyzing the legislative provision of the right to joint ownership of land in Ukraine appears to be necessary in the historical aspect, the relevant legal requirements regulating this right, which has a rich history.
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція., 2018
Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2018 № 32 УДК 349.4... more Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2018 № 32 УДК 349.412.3 Чирик А. О., аспірант кафедри земельного та аграрного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого ДО ПИТАННЯ ПРО СУБ'ЄКТНИЙ СКЛАД СПІЛЬНОЇ ЧАСТКОВОЇ ВЛАСНОСТІ НА ЗЕМЕЛЬНУ ДІЛЯНКУ Анотація. Стаття присвячена проблемі та особливос-тям суб'єкта спільної часткової власності на земельну ді-лянку. Надано порівняльні характеристики суб'єктів права спільної часткової власності; процедуру об'єднання зе-мельних ділянок; загальний перелік суб'єктів земельних відносин, визначений ст. 2 Земельного кодексу України. Він включає: громадян, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Водночас ана-ліз свідчить, що суб'єктами земельних відносин можуть виступати й інші особи. Суб'єктний склад спільної част-кової власності на земельну ділянку визначений у частині 2 статті 86 Земельного кодексу України. Також слід мати на увазі, що стаття 89 Земельного кодексу закріплює суб'єк-тний склад спільної сумісної власності, саме земельна ді-лянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. Ключові слова: спільна часткова власність, власник, співвласник об'єднання, земельна ділянка. Постановка проблеми. Суб'єктами земельних правовід-носин прийнято вважати осіб, що наділені чинним законодав-ством правами та обов'язками, достатніми для участі в тих чи інших конкретних правовідносинах. Відповідно до Конституції України та Земельного кодексу України суб'єктами земельних правовідносин можуть бути: фізичні особи (громадяни, іно-земні громадяни та особи без громадянства), юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України та іноземні), територіальні громади (реалізують свої правомочності безпосередньо або через органи місцевого са-моврядування), держави (Україна та іноземні держави реалізу-ють свої земельні правомочності через відповідні органи дер-жавної влади). Питанням, яке стосується аналізу правового статусу суб'єктів земельних правовідносин, займалися такі вчені, як: В.І. Андрейцев, А.М. Мірошниченко, В.В. Носік, П.Ф. Кули-нич, М.В. Шульга тощо. Ґрунтуючись на їхніх наукових пра-цях, можна дослідити статус суб'єктів права спільної часткової власності на земельну ділянку більш детальніше. Мета статті-дослідження проблем та особливостей суб'єкта спільної часткової власності на земельну ділянку. Виклад основного матеріалу дослідження. Загальний пе-релік суб'єктів земельних відносин визначений ст. 2 Земельно-го кодексу України. Він включає: громадян, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Водночас системний аналіз земельного законодавства свідчить, що суб'єктами земельних відносин можуть виступати й інші особи. Так, із ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України випливає, що земельними відносинами законодавець вважає Земельні відносини-це суспільні відносини щодо володіння, користу-вання і розпорядження землею. Якщо приймати до уваги те, що володіння, користування і розпорядження землею, будучи правомочностями власника, становлять зміст права власності на землю, то тоді стає очевидним, що в ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України йдеться саме про право власності на землю. Доречно зазначити, що земельні відносини як предмет земель-ного права не можна обмежувати лише відносинами власності на землю. На думку більшості вчених, предмет земельного пра-ва значно ширше і включає відносини з охорони та відтворен-ня земель, здійснення управління у сфері земельних відносин, застосування юридичної відповідальності за земельні право-порушення тощо. Отже, якщо в ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України мова піде про власність, то обов'язково своє місце має суб'єкт. Стаття 80 Земельного кодексу України серед суб'єктів права на власність виокремлює: а) громадяни та юридичні осо-би-на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування,-на землі комунальної власності; в) держа-ва, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади,-на землі державної власності. Безперечно, що названі суб'єкти-власники землі-обов'язково повинні мати статус суб'єктів земельних відносин. 1 Порівняльний аналіз статей 80 і 86 Земельного кодексу України свідчить про те, що в суб'єктному складі власників на земельні ділянки виступають, на перший погляд, одні й ті ж особи. Але слід звернути увагу на те, що стаття 85 Земельно-го кодексу називає в якості суб'єкта права власності на землю іноземну державу. Між тим стаття 86 Земельного кодексу об-межується терміном «держава», маючи на увазі державу Украї-ну. У зв'язку з цим виникає питання: чи може іноземна держава виступати суб'єктом права спільної часткової власності на зе-мельну ділянку в Україні? Держава виступає одним із суб'єктів права спільної часткової власності на земельну ділянку. Вона є собою складним механізмом реалізації влади в суспільстві і характеризується наявністю системи органів, які здійснюють ті чи інші функції держави. Здійснення правомочностей влас-ника земель, які перебувають у державній власності, покладено на органи державної виконавчої влади. 2 Згідно зі статтею 84 Земельного кодексу України держа-ва набуває права власності на землю у разі: а) відчуження зе-мельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; б) придбання за договорами купів-лі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими уго-дами; в) прийняття спадщини; г) передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами; ґ) конфіскації земельної ділянки.
Uploads
Papers by Alona Chyryk